Позначка: правосуддя

  • Довкола першої заступниці генпрокурора виникли гучні звинувачення: заявники вимагають перевірки

    Довкола першої заступниці генпрокурора виникли гучні звинувачення: заявники вимагають перевірки

    Навколо першого заступника Генерального прокурора України Марії Вдовиченко останніми місяцями зростає кількість заяв і звернень, які містять серйозні звинувачення та потребують перевірки з боку антикорупційних і правоохоронних органів. Йдеться про твердження, що виходять за межі внутрішніх кадрових конфліктів і стосуються можливих зловживань службовим становищем, неформального впливу на процесуальні рішення та ймовірних фінансових схем.

    Про це повідомляють джерела в прокурорському середовищі, а також заявники, які звертаються до компетентних органів із відповідними матеріалами.

    За їхніми словами, кар’єра Вдовиченко в органах прокуратури розвивалася нетипово швидко — за близько 11 років роботи вона обійняла одну з ключових посад у системі. Частина джерел пов’язує це не з професійними здобутками, а з неформальними зв’язками у політичних та силових колах. У заявах згадується ім’я Олега Кіпера, з яким, за твердженнями співрозмовників, вона нібито перебувала в особистих стосунках. Водночас ці дані мають характер повідомлень і не підтверджені жодними офіційними рішеннями.

    Окремо порушується питання подій 2009 року. Джерела стверджують, що тоді Вдовиченко могла фігурувати в матеріалах кримінального провадження за статтею, пов’язаною з незаконним обігом наркотичних речовин. Водночас у відкритому доступі підтвердження або спростування цієї інформації немає, а згадки про справу, за словами заявників, згодом зникли з реєстрів. Відсутність публічних роз’яснень з цього приводу лише посилює запит на офіційну перевірку.

    Найбільш резонансними є твердження щодо періоду роботи Вдовиченко в прокуратурі Києва. За словами заявників, через неї нібито погоджувалися рішення про продовження строків досудового розслідування у справах за тяжкими статтями, зокрема щодо державної зради та незаконного переправлення осіб через кордон. У заявах фігурують суми від кількох тисяч доларів за процесуальний підпис. Проте ці дані поки що залишаються на рівні свідчень і не мають процесуального підтвердження.

    Також повідомляється про можливу активізацію посередників та адвокатів, які нібито пропонували «вирішення питань» у кримінальних провадженнях і сприяння у винесенні виправдувальних вироків. У зверненнях згадуються значні суми — до 100 тисяч доларів за окремі епізоди. Усі ці твердження потребують ретельної перевірки компетентними органами.

    Ще один блок заяв стосується ймовірної підготовки до виїзду за кордон. За словами джерел, Вдовиченко нібито може планувати залишити Україну та має активи за межами держави, зокрема нерухомість, оформлену на родичів. Водночас офіційних підтверджень цієї інформації немає.

    У матеріалах також фігурують припущення про можливе покровительство з боку впливових посадовців, що, на думку заявників, могло б пояснювати відсутність публічної реакції антикорупційних інституцій. Однак ці твердження не мають доведеного характеру.

    Важливо зазначити, що всі наведені обставини є саме заявами та повідомленнями джерел і не свідчать про встановлену вину посадовиці. Водночас з огляду на її статус у системі прокуратури суспільство має право на прозору і неупереджену перевірку викладених фактів. У подібних ситуаціях відкритість та офіційна позиція правоохоронних органів є ключовими для збереження довіри до інституцій правосуддя.

  • 13 років тюрми за особливо жорстоке вбивство: історія львівської трагедії

    13 років тюрми за особливо жорстоке вбивство: історія львівської трагедії

    Залізничний районний суд Львова виніс вирок 19-річній львів’янці, яка у жовтні 2024 року в орендованій квартирі вбила свого 27-річного хлопця. За вбивство з особливою жорстокістю суд призначив їй 13 років позбавлення волі.

    За інформацією обласної прокуратури, трагедія сталася на початку жовтня 2024 року у квартирі на території Залізничного району. Між парою був тривалий конфлікт, який у день злочину загострився. Жінка скористалася тим, що чоловік перебував у стані алкогольного сп’яніння, і завдала йому численні удари кухонним ножем.

    Експертиза встановила, що потерпілий отримав 65 колото-різаних ран на голові, шиї, тулубі, грудній клітці та руках. Внаслідок таких травм чоловік помер на місці. Після цього нападниця ще завдала один удар ножем у живіт та намагалася приховати сліди злочину — викинула з вікна ніж, закривавлений одяг та ковдру, а також сфотографувала тіло загиблого на телефон і викликала таксі для втечі.

    Тіло чоловіка знайшов орендодавець, який спав у сусідній кімнаті, та одразу викликав поліцію. Жінку затримали у Стрию, після чого її доставили до Львова для слідчих дій.

    Суд визнав львів’янку винною у вбивстві з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 ККУ) та призначив покарання у вигляді 13 років ув’язнення. Вирок був оголошений 27 січня і ще може бути оскаржений у вищих інстанціях.

  • ВАКС засудив адвоката за спробу підкупу прокурора: 4,5 роки тюрми

    ВАКС засудив адвоката за спробу підкупу прокурора: 4,5 роки тюрми

    Вищий антикорупційний суд визнав адвоката Олексія Панасенка винним у підбурюванні клієнтки до надання неправомірної вигоди прокурору Офісу Генерального прокурора. За вироком суду, юрист отримав 4 роки 6 місяців позбавлення волі із забороною протягом трьох років займатися адвокатською діяльністю. Його взяли під варту просто в залі суду. Рішення поки не набрало законної сили та може бути оскаржене.

    Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 19 січня.

    Слідство встановило, що у 2023 році співробітниці компанії «Бос» повідомили про підозру в участі у злочинній організації та незаконній діяльності у сфері азартних ігор. Разом зі своїм захисником вона намагалася укласти угоду про визнання винуватості з прокурором, однак перемовини не дали результату.

    Паралельно аналогічну підозру отримала її знайома, яка співпрацювала з адвокатом Панасенком. За версією обвинувачення, адвокат повідомив жінкам, що прокурор готовий погодити угоду для обох одночасно, але для цього потрібно підписати документи «заднім числом» та передати гроші. Одній із підозрюваних запропонували укласти договір про правничу допомогу на 5 тисяч доларів.

    Суд дійшов висновку, що цей договір мав фіктивний характер і фактично маскував передачу хабаря. Реальної оплати за юридичні послуги клієнтка не здійснювала, а після зриву домовленостей спілкування з адвокатом припинилося, попри чинний договір.

    У матеріалах справи зафіксовано розмови, в яких адвокат наполягав на передоплаті та обговорював ризики для прокурора у разі викриття. Зокрема, йшлося про можливе покарання «від 12 до 15 років із конфіскацією», що, на думку суду, свідчить про усвідомлення незаконного характеру дій.

    Панасенко провину заперечував. Він пояснював, що вимога передоплати пов’язана з внутрішніми правилами адвокатського об’єднання, а фрази про «допомогу богадільні» стосувалися нібито співпраці зі слідством, а не передачі хабаря.

    Натомість клієнтка в суді заявила, що мова йшла саме про неправомірну вигоду. Після консультації з іншим захисником вона звернулася до НАБУ і повідомила про ситуацію слідчим.

    Прокурор, якому нібито призначалися кошти, проходив у справі свідком. Він підтвердив спілкування з адвокатом щодо процесуальних питань, але заперечив отримання будь-яких корупційних пропозицій. Суд критично оцінив його свідчення, вказавши, що він не міг не знати про обговорення можливого підкупу.

    У підсумку ВАКС визнав адвоката винним у підбурюванні до надання неправомірної вигоди та призначив реальний строк ув’язнення без конфіскації майна.

  • Антикорупційний суд засудив Володимира Гончара до тюремного терміну з конфіскацією майна

    Антикорупційний суд засудив Володимира Гончара до тюремного терміну з конфіскацією майна

    В Україні ще один скандальний вирок антикорупційного суду показав, що для частини суддів правосуддя стає товаром, а закон — інструментом для торгівлі. Володимир Гончар, колишній суддя Кропивницького апеляційного суду, отримав 6 років і 6 місяців ув’язнення та заборону працювати у системі правосуддя за спробу домовитися про зміну вироку у справі смертельної ДТП.

    За даними ВАКС, у 2023 році апеляцію винуватця ДТП розглядала колегія суддів. Родичі засудженого, замість пошуку адвокатів, звернулися до знайомого Гончара, який виступав посередником. Спочатку пропонували 1,5 тисячі доларів, але під час обговорення «ціна» зросла до 10 тисяч доларів.

    Суддя Гончар у приватних розмовах прямо обговорював, яку суму готовий отримати, і навіть порівнював її із власною тижневою зарплатою: «П’ятсот — це п’ятнадцять тисяч, це за неділю зарплата у нас! Чи й не гроші, за які рісковать!» — зафіксовано у матеріалах НАБУ.

    Лінія захисту Гончара намагалася пояснити його дії як дружню допомогу та п’яні розмови, проте ВАКС не врахував ці аргументи. Суд визнав, що він активно обговорював стратегію зміни вироку та розподіл коштів, нехтуючи позицією потерпілих.

    Вирок передбачає конфіскацію майна, включно з автомобілем Mitsubishi Outlander 2020 року та часткою будинку. Свідок-посередник отримав умовний термін за угодою зі слідством. Гончар працював суддею з 2003 року і тепер має час оцінити «вартість ризику» своїх дій.

    Ця справа ще раз нагадує про проблеми системи правосуддя та виклики боротьби з корупцією у регіонах України.

  • В Ірпінському суді правосуддя перетворили на бізнес

    В Ірпінському суді правосуддя перетворили на бізнес

    Ірпінський міський суд Київської області дедалі рідше сприймається як інституція правосуддя і все частіше фігурує в професійних колах як комерційний майданчик для «розв’язання питань». За словами співрозмовників у юридичному середовищі, у суді фактично сформовано сервісну модель роботи: мінімум публічності, чіткі строки та заздалегідь узгоджений результат для клієнта.

    Йдеться про повний спектр послуг — від закриття кримінальних проваджень і винесення потрібних рішень до цілеспрямованого затягування процесів. Ключовим елементом цієї схеми, за інформацією ОРД, є синхронна робота суду та прокуратури, коли наглядовий орган фактично стає частиною «пакета послуг», а не стороною, що забезпечує законність.

    За інформацією з юридичних кіл Київської області, розцінки в Ірпінському суді суттєво зросли. Якщо раніше подібні суми асоціювалися переважно з апеляційними інстанціями, то нині суд першої інстанції впевнено працює за тими самими тарифами. Комплексна послуга «під ключ» може коштувати клієнту до 50 тисяч доларів США. У випадках, коли для досягнення потрібного результату необхідне залучення прокуратури — наприклад, для пропуску процесуальних строків, допущення помилок у матеріалах, подання формально слабкої позиції або повної бездіяльності, — вартість питання, за словами джерел, подвоюється.

    Організацію цього «фаст-суду для обраних» співрозмовники пов’язують із суддею Ірпінського суду Шестопаловою Яною Володимирівною. Саме їй приписують роль координатора схеми та залучення менш досвідчених суддів для виконання технічних рішень. З боку прокуратури, за наявною інформацією, до обслуговування клієнтів залучені окремі представники Київської обласної прокуратури. Зокрема, згадується заступник прокурора області Ігор Грабець — посадовець, який роками утримується на одній і тій самій позиції, уникаючи публічності, але, як стверджують джерела, забезпечуючи стабільну роботу «без зайвого шуму».

    Витоки цієї моделі, за словами співрозмовників, ведуть до колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка. Саме за його каденції, стверджують джерела, було вибудувано та відпрацьовано механізм, який дозволив «закрити» кримінальні справи щодо нього самого та близького оточення, зокрема за епізодами про створення організованої злочинної групи. Після цього схема була поставлена на потік і запропонована ширшому колу клієнтів. При цьому Карплюк, за словами співрозмовників, демонструє впевненість у наявності надійного політичного прикриття на центральному рівні.

    На цьому тлі особливо показовою виглядає багаторічна відсутність реакції з боку Київської обласної прокуратури. Попри численні сигнали, Ірпінський суд продовжує працювати з фактично відкритим «прайс-листом» на судові рішення, а прокуратура в цій системі виступає не контролером, а частиною механізму. Відкрите питання полягає в тому, чи зверне нове керівництво обласної прокуратури на чолі з Русланом Кравченком увагу на цей бізнес, чи ж «фаст-суд» і надалі спокійно обслуговуватиме клієнтів, прикриваючись війною та загальною управлінською турбулентністю.

    Історія Ірпінського суду — це не поодинокий скандал, а ілюстрація системної деградації правосуддя. Коли суд і прокуратура зливаються в єдиний комерційний механізм, верховенство права перетворюється на фікцію, а розмови про судову реформу втрачають будь-який зміст. Поки цей ринок судових рішень існує безкарно, довіра суспільства до правової системи продовжуватиме руйнуватися.

  • ВАКС виніс вирок судді Кропивницького апеляційного суду за хабар у $10 тис

    ВАКС виніс вирок судді Кропивницького апеляційного суду за хабар у $10 тис

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) 12 січня 2026 року оголосив обвинувальний вирок судді Кропивницького апеляційного суду Володимиру Гончару. Його визнано винним у проханні та одержанні неправомірної вигоди у розмірі 10 тисяч доларів США за ухвалення пом’якшувального вироку у справі про смертельне ДТП.

    Суд визнав, що Гончар за пособництва іншої особи запропонував надати хабар за призначення покарання, що не передбачає реального позбавлення волі, винуватцю ДТП. Водночас апеляційна колегія Кропивницького апеляційного суду залишила вирок суду першої інстанції без змін, призначивши реальне позбавлення волі винуватцю аварії, через що більшу частину коштів повернули. Під час обшуку у посередника правоохоронці вилучили 450 доларів США з незаконно одержаних грошей.

    Гончару призначено покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі та конфіскації всього належного йому майна. Крім того, його позбавлено права обіймати посади судді, прокурора та адвоката строком на три роки. Вирок набирає чинності через 30 днів, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку.

    Розслідування здійснювалось детективами НАБУ спільно з УСБУ та ДСР Нацполіції за процесуального керівництва прокурорів САП.

  • Митника Закарпатської митниці визнано винним у хабарництві

    Митника Закарпатської митниці визнано винним у хабарництві

    Ужгородський міськрайонний суд визнав головного державного інспектора митного поста «Павлово» Закарпатської митниці Сергія Ляхіна винним у хабарництві. Суд призначив йому штраф у розмірі 51 тис. грн та позбавив права протягом двох років обіймати посади у митних і податкових органах.

    Як зазначається у вироку, 21 листопада суд встановив, що у січні 2021 року Ляхін зустрівся з місцевим жителем, який діяв під контролем правоохоронців, і вимагав від нього 80 доларів за кожен ящик сигарет, переправлений потягом до Словаччини через пункт пропуску «Павлово – Матьовце». За 12 ящиків хабар склав 960 доларів.

    Під час судового засідання митник не визнав своєї провини і заявив, що не допомагав відправляти сигарети, а отримане «дякую» після відправки потяга вважав провокацією правоохоронців.

    Суд, однак, дослідив протоколи допитів свідків, аудіозаписи розмов та документи, які зафіксували вручення Ляхіну 1 тис. мічених доларів. На підставі цих доказів суддя Василь Бедьо визнав митника винним.

    За даними НАЗК, у 2024 році Сергій Ляхін отримав на митниці 468 тис. грн та 121 тис. грн пенсії. У власності його дружини перебувають земельна ділянка та два будинки в Ужгороді, один із яких ще не введений в експлуатацію. На вирок можуть подати апеляцію.

  • НАЗК вимагає у ВАКС стягнути понад 3 млн грн у судді Нікушина

    НАЗК вимагає у ВАКС стягнути понад 3 млн грн у судді Нікушина

    Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК) за даними СБУ ініціювало через Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) позов до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо визнання необґрунтованими активів судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Віталія Нікушина.

    За результатами моніторингу способу життя судді, проведеного НАЗК, встановлено, що у 2022–2023 роках Нікушин придбав три автомобілі за цінами, значно нижчими за ринкові:

    • MERCEDES-BENZ G 350 TD 2013 року — за 10 тис. грн, при ринковій вартості понад 2,1 млн грн;

    • MERCEDES-BENZ G 500 2013 року — за 529 тис. грн, тоді як ринкова ціна — близько 685 тис. грн;

    • RENAULT ZOE 2017 року — за 5 тис. грн, при експертній оцінці 431,5 тис. грн.

    Перевірка доходів судді та членів його родини показала, що законних джерел для придбання таких автомобілів не було.

    САП подала позов до ВАКС з вимогою стягнути в дохід держави:

    • MERCEDES-BENZ G 350 TD;

    • частину вартості RENAULT ZOE;

    • грошові кошти на банківських рахунках судді.

    Загальна сума необґрунтованих активів перевищує 3,3 млн грн.

    У разі ухвалення рішення судом про стягнення активів, Віталій Нікушин підлягатиме звільненню з посади судді.

  • У Полтаві намагаються захистити від ув’язнення сина працівника ДП «Енергоатом», який жорстоко побив чоловіка

    У Полтаві намагаються захистити від ув’язнення сина працівника ДП «Енергоатом», який жорстоко побив чоловіка

    У Полтаві стався скандальний випадок із побиттям, який пов’язують із сином колишнього керівника обласного управління ДСНС Романа Кириленка. 18 жовтня 23-річний Назар Кириленко під час комендантської години завдав тяжких тілесних ушкоджень 40-річному чоловіку дерев’яною битою для крокету. Відео інциденту з камер спостереження швидко розійшлося соцмережами.

    За даними поліції, Назар Кириленко на Toyota Camry в’їхав на подвір’я багатоповерхівки на великій швидкості. Він разом із трьома супутниками підійшов до компанії відпочивальників та після словесного конфлікту дістав із багажника дерев’яну биту і вдарив чоловіка по голові, внаслідок чого потерпілий втратив свідомість і отримав відкриту черепно-мозкову травму.

    Після удару Кириленко залишив потерпілого і втік разом із супутниками, знімаючи з автомобіля номерні знаки. Постраждалий отримав невідкладну медичну допомогу, а Назар був затриманий того ж дня у будинку своїх батьків. Йому повідомлено про підозру за ч.1 ст.121 ККУ — умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя, і обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без права застави.

    За даними міжнародного детективного бюро Absolution, прокуратура Полтави намагається обмежити правову кваліфікацію дій Кириленка лише ст.121 ККУ, не повідомляючи про більш серйозні статті — ст.2 ст.121 ККУ, ч.1 ст.115 ККУ або ст.135 ККУ, що могло б кваліфікувати інцидент як замах на вбивство та залишення потерпілого у небезпеці. Відзначається тиск з боку прокурорів та керівників на медиків для формування «потрібних» документів та можливе переведення справи в іншу область для її приховування.

    Додатково, Назар Кириленко нібито має зв’язки у Полтавському апеляційному суді через колишнього голову суду Сергія Гальонкіна, що викликає занепокоєння щодо впливу на хід розслідування та правосуддя.

  • Суддя-хабарник Макуха втратив мантію вдруге: деталі рішень ВРП

    Суддя-хабарник Макуха втратив мантію вдруге: деталі рішень ВРП

    Вища рада правосуддя одноголосно звільнила суддю Солом’янського райсуду Києва Андрія Макуху — фігуранта справ Майдану та кримінального провадження про хабарництво. Це рішення поставило крапку у багаторічній історії його спроб уникнути відповідальності.

    Макуха став відомим після 2014 року, коли ухвалював рішення проти учасників Революції Гідності. Того ж року його разом із суддею Оленою Демидовською викрили на отриманні хабаря. Попри це ВРП змогла звільнити його лише у 2016 році — за порушення присяги. Але через суд Макуха поновився в системі й у 2020 році повернувся до здійснення правосуддя. Кримінальна справа про хабарництво, порушена ще десять років тому, не має вироку й досі.

    Навіть повторний розгляд питання про звільнення затягувався. У 2023 році Макуха мобілізувався до лав ЗСУ, що автоматично призупинило розгляд у ВРП. Проте служба в армії виявилася не аргументом його сумлінності, а радше додатковим свідченням невідповідності займаним посадам.

    Характеристика від командування стала справжнім шоком: суддю охарактеризували як військовослужбовця, що не дотримується статутів, демонструє нестачу ініціативи, не виконує наказів, губиться у складних ситуаціях та провокує конфлікти. Зазначено також низький рівень фізичної підготовки та незадовільне володіння особистою зброєю. Командування прямо вказало, що Макуха не відповідає займаній посаді.

    Окремо зафіксовано неодноразові факти появи у строю в стані алкогольного сп’яніння. Один із найгучніших епізодів — перевірка минулого року, коли суддю виявили п’яним при 2,01 проміле алкоголю, що перевищує допустимі норми у десять разів. Протокол щодо цього правопорушення вже довгий час лежить у Печерському суді без розгляду у судді Константінової.

    Після переводу Макухи до Києва військова частина підтвердила, що він може брати участь у засіданнях ВРП онлайн, і розгляд його дисциплінарної справи відновили. Висновок командування і матеріали провадження стали вирішальними: Вища рада правосуддя дійшла висновку, що Макуха не здатен виконувати обов’язки судді.

    Так після багаторічних маніпуляцій, поновлень і затягувань один із суддів Майдану все ж таки позбувся мантії.