Radaonline.news

Позначка: ППО України

  • Росія кинула 134 дрони: є влучання у п’яти місцях

    Росія кинула 134 дрони: є влучання у п’яти місцях

    Російська армія в ніч проти 13 липня здійснила чергову комбіновану атаку на Україну, застосувавши керовані авіаційні ракети та 134 безпілотники різних типів. Українська протиповітряна оборона знешкодила всі три ракети Х-59/69 і 123 ворожі дрони, однак повністю уникнути наслідків удару не вдалося. Повітряні сили зафіксували влучання шести ударних безпілотників у п’яти місцях, а уламки збитих цілей упали ще на чотирьох локаціях.

    Основний удар припав на південні регіони. В Одесі були пошкоджені автотранспортне підприємство, санаторій, приватні будинки та десятки транспортних засобів. Один із російських дронів під час атаки перетнув українсько-молдовський кордон, упав і вибухнув поблизу села Копанка. Молдовська влада попередньо ідентифікувала апарат як російську «Герань-2», яка є версією іранського Shahed-136.

    Чим Росія атакувала Україну

    За даними Повітряних сил ЗСУ, повітряний напад розпочався приблизно о 18:00 12 липня і тривав упродовж усієї ночі та ранку.

    Російські війська запустили три керовані авіаційні ракети Х-59/69 з території тимчасово окупованого Криму. Також противник застосував 134 безпілотники, серед яких були ударні Shahed, зокрема реактивні модифікації, дрони «Гербера» й «Італмас», а також імітатори типу «Пародія».

    Безпілотники запускали з російських Курська, Орла та Міллерового, а також із тимчасово окупованих районів Донецької області й Криму — з районів Гвардійського та мису Чауда.

    Для відбиття атаки залучалися українська авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та Сили безпілотних систем.

    Станом на 09:30 було підтверджено знищення або подавлення 126 повітряних цілей: усіх трьох ракет Х-59/69 та 123 безпілотників. Цілі нейтралізували на півночі, півдні та сході України.

    Чому збита ціль не завжди означає відсутність руйнувань

    Термін «збито або подавлено» охоплює різні способи нейтралізації повітряної цілі. Частину дронів фізично знищують ракети, мобільні групи або авіація. Інші втрачають керування під впливом засобів радіоелектронної боротьби, відхиляються від маршруту й падають.

    Навіть успішне перехоплення не гарантує повної безпеки. Уламки дрона, його двигун і бойова частина можуть впасти на будинки, автомобілі або інфраструктурні об’єкти. Якщо вибухівка не здетонувала в повітрі, вона здатна вибухнути вже після падіння.

    Саме тому Повітряні сили окремо повідомляють про прямі влучання та падіння уламків. У ніч проти 13 липня шість ударних дронів досягли п’яти локацій, а фрагменти знешкоджених апаратів зафіксували ще у чотирьох місцях.

    Одеса опинилася під головним ударом

    Найсерйозніші відомі наслідки зафіксували в Одесі. Російські безпілотники атакували територію автотранспортного підприємства та санаторію.

    На території автопарку внаслідок удару та пожежі згоріли шість пасажирських автобусів. Вибухова хвиля й уламки пошкодили ще 11 автобусів і шість легкових автомобілів. Також руйнувань зазнали чотири приватні житлові будинки.

    Окреме влучання зафіксували на території санаторію. Там було пошкоджено будівлю закладу. За попередніми даними обласної влади, загалом постраждали четверо людей: двоє на території автотранспортного підприємства і ще двоє в санаторії.

    Раніше повідомлялося про трьох поранених чоловіків віком 58, 62 та 66 років. Уточнені дані місцевої влади згодом вказали на чотирьох постраждалих. Вони отримали необхідну медичну допомогу.

    Знищення або пошкодження автобусів може вплинути на роботу міського та приміського транспорту. Автопідприємства у воєнний час також використовують транспорт для евакуації населення й забезпечення роботи критичних служб, тому удар має не лише матеріальні, а й логістичні наслідки.

    Вранці росіяни повторно атакували Одещину

    Після завершення основної нічної хвилі російські війська завдали повторного авіаційного удару по Одеській області. Повітряні сили попередили, що дані про його наслідки уточнюються.

    Саме Одещина регулярно стає однією з головних цілей російських атак через морські порти, дунайську логістику, склади, транспортні підприємства та енергетичні об’єкти.

    Росія використовує комбіновану тактику: спершу запускає дрони-імітатори та дешевші апарати, щоб перевантажити українську систему виявлення, а потім спрямовує ударні Shahed і ракети на визначені цілі.

    Додаткову небезпеку створюють реактивні модифікації Shahed. Вони можуть рухатися швидше за звичайні гвинтові безпілотники, скорочуючи час на виявлення та перехоплення.

    Російський Shahed вибухнув у Молдові

    Під час нічного удару один із безпілотників залишив український повітряний простір і залетів до Молдови.

    Близько 01:03 літальний апарат упав та вибухнув неподалік села Копанка Каушанського району, приблизно за 30 кілометрів від українського кордону. На місце прибули поліцейські, пожежники та вибухотехніки. Територію оточили, постраждалих не виявили.

    Міністерство оборони Молдови попередньо встановило, що йдеться про російську «Герань-2». У відомстві прямо пов’язали порушення повітряного простору країни з атакою Росії на Одеську область.

    Міністерство закордонних справ Молдови засудило інцидент як чергове порушення суверенітету держави.

    Молдовська влада закликала громадян не наближатися до уламків дронів, не пересувати їх і не користуватися мобільними телефонами поблизу. Такі апарати можуть містити бойову частину або вибухові компоненти, які не здетонували під час падіння.

    Російські дрони дедалі частіше виходять за межі України

    Падіння безпілотника біля Копанки вкотре показало, що російські атаки становлять небезпеку не лише для України.

    Під час попередніх ударів уламки Shahed знаходили в Молдові, Румунії та інших сусідніх країнах. Частина апаратів може відхилятися через технічні несправності, роботу українських засобів РЕБ або навмисно прокладені маршрути поблизу кордонів.

    Незалежно від причини, перетин кордону бойовим апаратом є порушенням повітряного простору та створює ризик для цивільного населення. У випадку Копанки вибух стався біля населеного пункту, однак цього разу люди не постраждали.

    Росія нарощує інтенсивність повітряних ударів

    Атака 13 липня стала продовженням серії великих нічних обстрілів.

    У ніч проти 11 липня Росія застосувала шість балістичних ракет «Іскандер-М» або С-400, чотири ракети Х-59/69, дві протирадіолокаційні Х-31 і 121 безпілотник. Тоді українські сили знешкодили дві керовані ракети та 111 дронів.

    Наступної ночі, 12 липня, противник запустив 13 ракет і 115 безпілотників. ППО знешкодила сім ракет Х-59/69 та 95 дронів, однак були зафіксовані влучання у двох десятках локацій.

    Таким чином, лише за три ночі Росія використала сотні дронів і десятки ракет. Така інтенсивність має на меті виснажити українські запаси боєприпасів, перевантажити мобільні групи й системи ППО та знайти слабкі ділянки в захисті.

    ППО впоралася з більшістю цілей, але загроза залишається

    У ніч проти 13 липня українська оборона показала високий результат: усі ракети Х-59/69 та понад 91% запущених безпілотників були збиті або подавлені.

    Проте шість дронів досягли цілей, а уламки спричинили додаткові пошкодження. Атака продемонструвала, що навіть незначна частка безпілотників, які прорвалися крізь оборону, може спричинити пожежі, поранення людей і знищення десятків одиниць транспорту.

    Повітряні сили вранці попереджали, що в небі залишаються окремі ворожі безпілотники. Громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги й залишатися в укриттях до офіційного повідомлення про відбій.

    Нічний удар засвідчив одразу дві тенденції: українська ППО здатна знешкоджувати абсолютну більшість російських цілей, але Москва продовжує компенсувати низьку частку проривів масовістю запусків.

    Цього разу Росія відправила на Україну 137 засобів повітряного нападу. Сто двадцять шість із них були знешкоджені. Однак решти вистачило, щоб пошкодити цивільну інфраструктуру Одеси, поранити людей і створити небезпеку вже на території сусідньої Молдови.

  • Кремлю довелося накопичувати ракети: чому РФ мовчала майже два тижні

    Кремлю довелося накопичувати ракети: чому РФ мовчала майже два тижні

    Росія майже два тижні не здійснювала масштабних комбінованих атак по Україні перед нічним ударом 15 червня. Така пауза може свідчити не про зміну планів Кремля, а про залежність російського повітряного терору від темпів виробництва та накопичення ракет і дронів.

    Про це заявив військовий оглядач Олександр Коваленко, аналізуючи інтенсивність російських атак у першій половині червня.

    За його словами, протягом другого тижня червня російські окупаційні війська застосували по Україні 1 082 дрони-камікадзе Shahed-136, БМ-35 «Італмас», а також дрони-приманки типу «Гербера» та «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони збили приблизно 949 повітряних цілей, тобто близько 87% від загальної кількості застосованих безпілотників.

    У порівнянні з першим тижнем червня інтенсивність атак суттєво знизилася. Тоді росіяни застосували 2 136 дронів, з яких було збито 1 945. Тобто кількість нальотів скоротилася майже вдвічі.

    Допис Олександра Коваленка у Facebook

    Загалом за першу половину червня Росія використала 3 218 дронів різних типів. Із них, за підрахунками Коваленка, українська ППО знищила 2 894 цілі. Це майже 90% від загальної кількості.

    Водночас експерт звернув увагу, що на другому тижні червня відсоток перехоплень дещо знизився. На його думку, це може бути пов’язано з тим, що російські війська намагалися бити по районах України, які менш щільно прикриті системами протиповітряної оборони.

    Окрема деталь — майже повна відсутність масштабних ракетних ударів упродовж другого тижня червня. За цей період РФ застосовувала ракетні засоби фактично поодинці. Зокрема, йдеться про кілька ракет Х-59/69 та 9М723/KN-23/5В55. Це, за оцінкою Коваленка, свідчить про накопичення боєкомплекту для більшого удару.

    Саме така атака відбулася в ніч на 15 червня. Тоді Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ракет різних типів та сотень безпілотників. Основним напрямком удару став Київ. Також ракетами атакували Дніпро та Харків.

    За даними Повітряних сил, у ніч на 15 червня російська армія застосувала 681 засіб повітряного нападу: 70 ракет і 611 безпілотників різних типів. Українська ППО знешкодила 632 повітряні цілі.

    Серед застосованого озброєння були протикорабельні ракети 3М22 «Циркон», балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400, крилаті ракети Х-101 та «Іскандер-К», а також ударні БпЛА.

    Коваленко вважає, що нинішнє зниження інтенсивності російських атак прямо вказує на обмежені можливості РФ у виробництві та накопиченні засобів повітряного нападу. Іншими словами, Росія не може безперервно підтримувати максимальний темп масованих ударів і змушена робити паузи для підготовки нових атак.

    За першу половину червня, за даними експерта, РФ застосувала 43 ракети типу 9М723/KN-23/5В55, 27 ракет Х-101, 5 ракет «Калібр», 7 ракет Х-59/69 та 8 ракет «Циркон».

    Саме тому двотижнева перерва перед ударом 15 червня є важливим сигналом. Вона показує, що російський терор залишається системним, але не безмежним. Кремль намагається створити ефект постійної загрози, однак для великих комбінованих атак йому потрібно накопичувати ракети й дрони.

    Водночас це не означає зниження небезпеки для України. Навпаки, паузи між ударами можуть свідчити про підготовку нових масованих атак. Росія продовжує використовувати комбіновану тактику: одночасно запускає дрони, ракети різних типів і приманки, щоб перевантажити українську ППО та знайти слабкі місця в обороні.

    Особливо небезпечними залишаються балістичні ракети, які важче перехоплювати через високу швидкість і короткий час підльоту. Саме тому удари по великих містах, зокрема Києву, Дніпру та Харкову, залишаються однією з ключових загроз.

    Зменшення кількості російських ракет і дронів не варто сприймати як ознаку припинення терору. Йдеться радше про зміну ритму атак: після інтенсивних ударів РФ бере паузу, накопичує боєкомплект і знову намагається завдати масованого удару.

    Для України це означає необхідність не послаблювати увагу до повітряних тривог, посилювати систему ППО та нарощувати власні можливості для знищення російських засобів ураження ще до їх запуску.

  • «Не ігноруйте тривоги»: Україну попередили про можливий удар ракетою середньої дальності

    «Не ігноруйте тривоги»: Україну попередили про можливий удар ракетою середньої дальності

    Україна отримала від Сполучених Штатів інформацію про можливу загрозу нового удару російською балістичною ракетою середньої дальності «Орєшнік». Про це повідомило РБК-Україна з посиланням на джерело в українській владі. За словами співрозмовника видання, попередження від американської сторони справді надходило, хоча офіційних заяв Вашингтона на момент публікації інформації не було.

    Повідомлення з’явилося на тлі офіційного попередження Повітряних сил ЗСУ про високу ймовірність застосування Росією ракети «Орєшнік» протягом найближчої доби. Українських громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та оперативно прямувати до укриттів у разі оголошення небезпеки.

    За інформацією військових, потенційний пуск може бути здійснений із російського полігону «Капустин Яр» в Астраханській області. Саме звідти раніше запускали ракети цього типу по території України. Особливість «Орєшніка» полягає в тому, що Україна наразі не має власних технічних можливостей для самостійного відстеження таких запусків на всій траєкторії польоту. Саме тому надзвичайно важливу роль відіграють розвідувальні дані партнерів, насамперед США та країн НАТО.

    Тема можливого застосування «Орєшніка» вже не вперше стає предметом міжнародних попереджень. Наприкінці травня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна отримала від США та європейських партнерів інформацію про підготовку Росією удару із застосуванням цієї ракети. Тоді українські спецслужби перевіряли отримані дані, а глава держави закликав громадян особливо уважно ставитися до сигналів повітряної тривоги.

    Раніше аналогічні попередження публікувало й посольство США в Києві. Американські дипломати повідомляли про ризик масштабної повітряної атаки з боку Росії та рекомендували громадянам США, які перебувають в Україні, бути готовими до негайного укриття.

    «Орєшнік» вважається однією з найнебезпечніших російських ракет нового покоління. За оцінками експертів, вона створювалася як носій ядерного заряду, хоча Росія використовує її і в звичайному спорядженні. Військові аналітики зазначають, що подібні удари часто мають не лише військову, а й психологічну мету — посіяти паніку серед населення та посилити інформаційний тиск на Україну і її союзників.

    За даними українських та міжнародних джерел, Росія вже кілька разів застосовувала «Орєшнік» під час війни проти України. Найбільш резонансними стали удари по Дніпру у 2024 році, по Львівській області у січні 2026 року та по Київщині у травні цього року. Після останньої атаки уламки ракети були передані для спільного вивчення українським та американським фахівцям. У США заявили, що аналіз цієї зброї допоможе краще зрозуміти її можливості та знайти ефективні засоби протидії.

    Додатковий інтерес до ракети виник після того, як українські фахівці продемонстрували дипломатам ЄС окремі компоненти збитого або пошкодженого «Орєшніка». За інформацією Офісу президента, частина комплектуючих ракети могла бути виготовлена на підприємствах у Білорусі.

    На думку експертів, нинішнє попередження не означає гарантованого удару, однак свідчить про наявність конкретних розвідувальних даних щодо активності російських ракетних підрозділів. Саме тому українські військові та представники влади наголошують: навіть якщо атака не відбудеться, громадяни повинні максимально серйозно ставитися до сигналів повітряної тривоги.

    Ситуація навколо «Орєшніка» вкотре демонструє важливість міжнародної співпраці у сфері безпеки. Дані розвідки партнерів дозволяють Україні заздалегідь отримувати інформацію про потенційні загрози та підвищувати готовність систем протиповітряної оборони. В умовах, коли Росія продовжує експериментувати з новими видами озброєння та використовує ракетний терор як інструмент тиску, оперативний обмін розвідданими залишається одним із ключових елементів захисту українських міст та цивільного населення.

  • Зеленський передав Путіну жорсткий сигнал через Абрамовича: таємна зустріч у Києві

    Зеленський передав Путіну жорсткий сигнал через Абрамовича: таємна зустріч у Києві

    Президент України Володимир Зеленський вперше офіційно підтвердив зустріч із російським мільярдером Романом Абрамовичем, яка відбулася у Києві. За словами глави держави, російський олігарх прибув до української столиці як неформальний посередник і запропонував передати особисте повідомлення до Кремля. Головною темою розмови стало майбутнє Донбасу, а відповідь Зеленського була однозначною: Україна не погодиться на жодні територіальні поступки Росії.

    Про цю зустріч президент розповів в інтерв’ю британському виданню The Guardian та телеканалу Sky News під час свого візиту до Лондона. За словами Зеленського, Абрамович повідомив, що хоче донести позицію України безпосередньо до Володимира Путіна та попросив зберегти контакт непублічним.

    «Він приїхав до Києва і сказав: я можу передати ваше повідомлення Путіну. Я відповів йому щодо Донбасу, і це був ключовий меседж. Ми не підемо з нашої землі, не залишимо Донбас і не дамо Росії здобути перемогу таким способом», – заявив президент України.

    Фактично Зеленський вкотре підтвердив незмінну позицію Києва щодо окупованих територій. Попри численні заяви Кремля про необхідність визнання російського контролю над частиною Донбасу як передумови для завершення війни, українська влада продовжує наполягати на відновленні територіальної цілісності держави.

    Заява президента пролунала на тлі активізації дипломатичних контактів навколо можливих мирних переговорів. За словами Зеленського, в оточенні Путіна дедалі більше людей усвідомлюють масштаби економічних проблем Росії та негативні наслідки затяжної війни. Президент висловив переконання, що серед російських еліт уже немає єдності щодо подальшого продовження бойових дій.

    «Я думаю, що навколо Путіна є різні люди. Частина хоче продовжувати війну, а частина вже розуміє, що російська економіка перебуває у дуже складному становищі», – зазначив глава держави.

    Окремою темою розмови з Абрамовичем стали кошти від продажу футбольного клубу Chelsea. Після початку повномасштабної війни російський бізнесмен продав лондонський клуб за понад 2,4 млрд фунтів стерлінгів. Гроші були заморожені британською владою і досі залишаються предметом юридичних суперечок між урядом Великої Британії та структурами Абрамовича.

    Під час переговорів із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером Зеленський порушив питання використання цих коштів на потреби України. За словами президента, частину суми можна було б спрямувати на закупівлю сучасних систем протиповітряної оборони та антибалістичних ракет, які критично необхідні для захисту українських міст від російських атак.

    «Росія розпочала цю війну. Чому б не використати російські гроші для захисту України?» – наголосив Зеленський.

    Президент також із гумором прокоментував свою зустріч із російським олігархом. За його словами, під час візиту до Києва Абрамович не привіз із собою жодних коштів.

    «Він не приніс цих грошей. Я сказав йому: нам потрібні ваші гроші», – пожартував Зеленський.

    Історія з Абрамовичем привертає особливу увагу через його роль у попередніх контактах між Україною та Росією. На початку повномасштабного вторгнення бізнесмен уже брав участь у неформальних переговорах між сторонами, а також був залучений до процесу укладання зернової угоди щодо експорту української агропродукції через Чорне море. Однак останніми роками його участь у дипломатичних процесах практично не висвітлювалася.

    Зеленський також підтвердив, що готовий до дипломатичних контактів заради завершення війни, однак будь-які серйозні переговори можливі лише після припинення вогню. При цьому президент наголосив, що навіть потенційне заморожування бойових дій не означатиме відмову України від своїх територій або згоду на російські вимоги.

    Зустріч із Абрамовичем відбулася на тлі інтенсивних міжнародних консультацій України із західними союзниками. Під час візиту до Лондона Зеленський провів переговори з прем’єром Великої Британії Кіром Стармером, а також зустрічався з лідерами Франції та Німеччини. Основними темами стали посилення санкційного тиску на Росію, підтримка української протиповітряної оборони та перспективи подальшої військової допомоги.

    Заяви президента фактично демонструють, що навіть через неофіційні канали комунікації Київ не готовий обговорювати передачу Росії будь-яких українських територій. Донбас, як підкреслив Зеленський, залишається невід’ємною частиною України, а спроби Кремля використати переговорний процес для легалізації окупації не матимуть успіху.

  • Росія втратила ще сотні одиниць техніки та тисячі дронів: свіже зведення Генштабу

    Росія втратила ще сотні одиниць техніки та тисячі дронів: свіже зведення Генштабу

    Російська армія продовжує зазнавати значних втрат у війні проти України. За даними Генерального штабу Збройних сил України, станом на ранок 9 червня 2026 року загальні бойові втрати Російської Федерації від початку повномасштабного вторгнення перевищили 1,376 мільйона військовослужбовців.

    Лише за останню добу українські захисники ліквідували ще 1370 російських окупантів. Таким чином загальна кількість втрат особового складу армії РФ з 24 лютого 2022 року досягла приблизно 1 376 320 осіб.

    Окрім живої сили, російські війська продовжують втрачати значну кількість військової техніки. За даними Генштабу, протягом останньої доби Сили оборони України знищили чотири танки, п’ять бойових броньованих машин, 75 артилерійських систем, чотири реактивні системи залпового вогню та два засоби протиповітряної оборони.

    Особливо відчутними залишаються втрати ворога у сфері безпілотних технологій. За добу українські військові знищили або вивели з ладу 2103 безпілотники оперативно-тактичного рівня. Загалом від початку повномасштабної війни Росія втратила вже понад 338 тисяч безпілотних літальних апаратів різних типів.

    Також українські захисники знищили сім наземних роботизованих комплексів, чотири одиниці спеціальної техніки та 382 одиниці автомобільної техніки й автоцистерн.

    Загальні втрати російської армії станом на 9 червня 2026 року становлять:

    • близько 1 376 320 військовослужбовців;
    • 12 001 танк;
    • 24 710 бойових броньованих машин;
    • 43 639 артилерійських систем;
    • 1 851 реактивну систему залпового вогню;
    • 1 411 засобів ППО;
    • 436 літаків;
    • 353 гелікоптери;
    • 338 327 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
    • 4 733 крилаті ракети;
    • 33 кораблі та катери;
    • 2 підводні човни;
    • 104 796 одиниць автомобільної техніки та паливозаправників;
    • 4 253 одиниці спеціальної техніки.

    Одночасно Повітряні сили ЗСУ повідомили про результати відбиття чергової масованої повітряної атаки Росії.

    У ніч проти 9 червня ворог застосував ударні безпілотники типу Shahed, а також дрони «Гербера», «Італмас» та інші безпілотні апарати. Українська протиповітряна оборона продемонструвала високу ефективність, знищивши або подавивши засобами радіоелектронної боротьби 146 ворожих безпілотників.

    Водночас Повітряні сили зафіксували влучання двох керованих авіаційних ракет та 17 ударних безпілотників на 18 різних локаціях. Крім того, уламки збитих цілей впали ще на восьми окремих об’єктах.

    Росія продовжує активно використовувати дрони як один із головних інструментів атак на українську інфраструктуру та мирні міста. Водночас українська система протиповітряної оборони постійно нарощує ефективність, що дозволяє перехоплювати переважну більшість повітряних цілей.

    Експерти зазначають, що нинішній рівень втрат Росії залишається одним із найвищих за весь період повномасштабної війни. Особливо показовими є втрати у сфері безпілотних систем, які стали ключовим елементом сучасних бойових дій.

    Попри значні ресурси, які Кремль спрямовує на продовження війни, українські Сили оборони продовжують завдавати ворогу суттєвих втрат як на фронті, так і під час відбиття повітряних атак. Генеральний штаб наголошує, що боротьба триває на всіх напрямках, а українські військові продовжують утримувати оборону та знищувати наступальний потенціал російської армії.

    Повномасштабна війна Росії проти України триває вже 1567-му добу.

  • 30 приватних компаній отримали право збивати ворожі дрони

    30 приватних компаній отримали право збивати ворожі дрони

    Україна робить ще один крок до посилення захисту свого неба від російських атак. Міністерство оборони офіційно повідомило, що вже 30 українських компаній отримали дозвіл на створення власних груп протиповітряної оборони. Ба більше, частина таких підрозділів уже бере участь у бойовій роботі та демонструє реальні результати на фронті повітряної війни.

    Йдеться про експериментальний проєкт із залучення приватного сектору до системи протиповітряної оборони країни. За даними Міністерства оборони, загалом від початку реалізації програми до відомства надійшло 43 заявки від підприємств різних форм власності. Станом на початок червня право створити власні групи ППО вже отримали 30 компаній.

    У Міноборони наголошують, що це не приватні армії та не незалежні військові формування. Усі такі підрозділи є частиною єдиної національної системи протиповітряної оборони та працюють під безпосереднім управлінням Командування Повітряних сил Збройних сил України.

    Найбільше вражає те, що деякі групи вже виконують реальні бойові завдання. За офіційною інформацією Міноборони, підрозділи кількох підприємств змогли знищити понад 20 російських безпілотників. Серед них були як розвідувальні БпЛА типу Zala, так і ударні дрони Shahed. Крім того, одна з груп успішно уразила реактивний ударний безпілотник, що вважається значно складнішою ціллю через його високу швидкість.

    Ідея залучення бізнесу до захисту неба над Україною виникла на тлі постійних масованих атак російських безпілотників. Лише в ніч проти 8 червня Росія випустила по Україні 155 ударних дронів різних типів, включаючи Shahed, «Гербера», «Італмас», «Бандероль» та дрони-імітатори. Українські сили ППО змогли збити або придушити 124 цілі, однак масштаби атак продовжують зростати.

    Саме тому держава почала шукати додаткові механізми захисту критично важливих об’єктів. Особливу увагу приділяють енергетичній інфраструктурі, логістичним вузлам, промисловим підприємствам та об’єктам оборонного комплексу, які регулярно стають мішенями російських ударів.

    Ще у березні уряд офіційно запустив експериментальний проєкт, який дозволив підприємствам критичної інфраструктури долучатися до протиповітряної оборони. Кабінет Міністрів надав Повітряним силам ЗСУ право залучати підприємства до захисту повітряного простору та використовувати їхні ресурси для боротьби з ворожими дронами.

    Перші результати стали помітними вже навесні. Наприкінці березня одна з приватних груп ППО у Харківській області вперше успішно знищила кілька російських безпілотників. А у квітні міністр оборони Михайло Федоров повідомив про перше збиття реактивного «Шахеда» приватним підрозділом. За його словами, ціль рухалася зі швидкістю понад 400 кілометрів на годину.

    Серед компаній, які долучаються до проєкту, приблизно половина представляє критичну інфраструктуру країни. Це оператори енергетичних мереж, стратегічні підприємства та великі виробничі комплекси. Інша частина заявників — приватний бізнес, який також зацікавлений у захисті своїх об’єктів від російських атак.

    Для отримання дозволу підприємства проходять спеціальну процедуру погодження з Міністерством оборони та Командуванням Повітряних сил. Після цього вони отримують статус уповноважених на виконання заходів протиповітряної оборони та можуть формувати власні підрозділи.

    Такі групи можуть використовувати різні засоби боротьби з повітряними цілями. Йдеться про дрони-перехоплювачі, системи радіоелектронної боротьби, радари, автоматизовані турелі та інше обладнання. Частину озброєння підприємства закуповують самостійно, а частину можуть отримувати зі складів Збройних сил України.

    Окремо варто зазначити, що Кабінет Міністрів наприкінці травня оновив правила функціонування таких підрозділів. Нові норми деталізували порядок підтвердження результатів бойової роботи, виплати винагород учасникам груп та можливості фінансування з місцевих бюджетів. Також було посилено контроль за використанням зброї та дотриманням вимог військових статутів.

    Експерти називають проєкт приватної ППО одним із найцікавіших оборонних експериментів за час повномасштабної війни. Він дозволяє значно розширити кількість засобів спостереження та реагування на повітряні загрози без додаткового навантаження на державний бюджет.

    В умовах, коли Росія продовжує нарощувати виробництво ударних безпілотників і майже щодня запускає десятки або навіть сотні дронів по українських містах, залучення приватного сектору може стати важливим елементом багаторівневої системи захисту.

    Як показують перші результати, нова модель вже працює. І якщо темпи розширення проєкту збережуться, найближчим часом українське небо можуть захищати не лише військові підрозділи, а й десятки спеціалізованих груп, створених українськими підприємствами у координації з Повітряними силами.

  • Зеленський дав тиждень на запуск угоди щодо Patriot і попередив про кадрові рішення

    Зеленський дав тиждень на запуск угоди щодо Patriot і попередив про кадрові рішення

    Президент України Володимир Зеленський заявив про наявність домовленості на найвищому політичному рівні щодо закупівлі систем протиповітряної оборони Patriot, однак підкреслив, що реалізація угоди суттєво затягується на фінансовому, юридичному та технічному рівнях.

    Про це він повідомив за підсумками наради з представниками Міністерства оборони, Міністерства закордонних справ, Ради національної безпеки і оборони та Офісу президента щодо посилення української системи ППО.

    За словами глави держави, йдеться про домовленість щодо придбання систем Patriot, яка вже узгоджена на політичному рівні, однак досі не переведена у практичну площину через відсутність завершених юридичних і технічних процедур.

    Зеленський наголосив, що пришвидшення цього процесу є критично важливим завданням, а відповідальність за його реалізацію лежить на конкретних посадовцях. Окремо він підкреслив, що кошти з міжнародних фінансових пакетів підтримки, зокрема європейських програм, мають використовуватися максимально оперативно для посилення обороноздатності України.

    Президент встановив жорсткий дедлайн — один тиждень для виконання всіх необхідних підготовчих кроків. Він також очікує проміжну доповідь у п’ятницю, після якої буде ухвалено рішення щодо подальшої реалізації домовленості.

    У разі відсутності прогресу, за словами Зеленського, можуть бути ухвалені “серйозні кадрові висновки”, що фактично означає можливі кадрові зміни серед відповідальних за реалізацію проєкту.

    Таким чином, питання постачання систем Patriot переходить у фазу прискореного політичного та адміністративного контролю на найвищому рівні.

  • «Називали металобрухтом, а вони стали жахом для росіян: яка “застаріла” зброя Заходу несподівано змінила хід війни в Україні»

    «Називали металобрухтом, а вони стали жахом для росіян: яка “застаріла” зброя Заходу несподівано змінила хід війни в Україні»

    Війна Росії проти України не лише змінила уявлення про сучасне поле бою, а й змусила переглянути оцінки озброєння, яке ще кілька років тому вважалося морально застарілим. Чимало зразків військової техніки, які західні армії поступово списували або замінювали новішими системами, на українському фронті отримали друге життя та довели свою ефективність у боротьбі проти однієї з найбільших армій світу.

    Після початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від союзників як новітні системи озброєнь, так і техніку, розроблену ще під час Холодної війни. Багато військових аналітиків тоді сумнівалися, що такі системи зможуть бути корисними на полі бою XXI століття. Однак реальні бойові дії продемонстрували протилежне.

    Одним із найяскравіших прикладів стала німецька самохідна зенітна установка Gepard. Ця машина була створена ще у 1970-х роках і до початку великої війни вважалася застарілою для потреб сучасних армій НАТО. Німеччина поступово виводила її з експлуатації, замінюючи більш сучасними системами протиповітряної оборони. Проте в Україні Gepard став одним із найефективніших засобів боротьби з іранськими дронами-камікадзе Shahed. Завдяки високій точності радарів та швидкострільним гарматам установка регулярно демонструє високий відсоток знищення повітряних цілей.

    Не менш показовою стала історія американських бронетранспортерів М113. Перші модифікації цієї машини були створені ще наприкінці 1950-х років і пройшли через десятки конфліктів по всьому світу. Попри поважний вік, М113 продовжує успішно виконувати функції транспортування особового складу, евакуації поранених та забезпечення мобільності українських підрозділів. Простота конструкції, легкість ремонту та велика кількість запчастин зробили ці машини надзвичайно цінними для фронту.

    Ще одним несподіваним успіхом стали британські бронемашини FV103 Spartan. Виготовлені у 1970-х роках, вони спочатку викликали скепсис через слабке бронювання та невеликі розміри. Однак українські військові високо оцінили їхню мобільність, швидкість та можливість діяти у складних умовах фронту, особливо під час рейдових операцій та доставки особового складу до передових позицій.

    Окремої уваги заслуговують радянські танки Т-72, модернізовані країнами Східної Європи та передані Україні. Хоча сама конструкція танка була розроблена понад пів століття тому, численні модернізації дозволили суттєво підвищити його бойові можливості. На початку війни саме ці машини стали основою бронетанкового кулака української армії та відіграли важливу роль у стримуванні російського наступу.

    Важливим прикладом є й американські гаубиці M777. Хоча їх не можна назвати застарілими у класичному розумінні, багато військових експертів ще до війни вважали буксирувану артилерію менш перспективною порівняно із самохідними системами. Однак український досвід довів, що завдяки високій точності та можливості застосування високоточних боєприпасів Excalibur ці гармати залишаються надзвичайно ефективною зброєю.

    Експерти пояснюють успіх такого озброєння кількома чинниками. По-перше, війна в Україні набула рис високоінтенсивного конфлікту, де критично важливими стали масовість та надійність техніки. По-друге, багато старих систем виявилися простішими в експлуатації та ремонті порівняно з новітніми аналогами. По-третє, українські військові продемонстрували здатність швидко адаптувати будь-яке озброєння до реальних потреб фронту.

    Сучасна війна показала, що поняття «застаріла зброя» часто є умовним. Якщо система здатна ефективно виконувати своє завдання, вона залишається цінною незалежно від року створення. Саме тому багато зразків техніки, які на Заході вже готувалися до списання, в Україні отримали друге життя і стали важливим елементом оборони держави.

    Український досвід сьогодні уважно вивчають армії НАТО та військові аналітики по всьому світу. Він доводить, що вирішальне значення має не лише технологічна новизна озброєння, а й правильна тактика застосування, підготовка особового складу та здатність швидко адаптуватися до умов сучасного поля бою.

  • Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що регулярні російські удари по українських містах можуть бути зупинені лише за умови посилення міжнародного політичного, економічного та санкційного тиску на Росію. Таку заяву глава держави зробив 31 травня на тлі чергової масованої атаки РФ із застосуванням сотень безпілотників та удару по Дніпру, де внаслідок влучання дрона було повністю знищене відділення «Нової пошти».

    У своєму зверненні президент наголосив, що Росія продовжує системну кампанію повітряного терору проти українських міст і цивільної інфраструктури, а тому міжнародна спільнота має перейти до більш рішучих дій.

    «Всі ці удари треба зупинити. Потрібна лише достатня підтримка нашого захисту і продовження тиску на Росію», — підкреслив Зеленський.

    За словами президента, йдеться не лише про військову допомогу Україні, а й про посилення санкційних механізмів, які повинні завдати відчутного удару по економічних можливостях держави-агресора. Зеленський акцентував увагу на тому, що саме поєднання військової підтримки, міжнародної дипломатії та економічних обмежень здатне створити умови для реальної безпеки.

    «Наші далекобійні санкції, санкції від партнерів, усі форми політичного та економічного тиску на Росію повинні спрацювати, щоб можна було досягти реальної безпеки. Тільки тиск спрацює на мир», — заявив глава держави.

    Заява пролунала після чергової масштабної атаки російських військ. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 31 травня Росія випустила по Україні 229 ударних безпілотників різних типів, серед яких були Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони змогли знешкодити 212 повітряних цілей.

    Повітряна атака здійснювалася одночасно з кількох напрямків території Росії та тимчасово окупованого Криму. До відбиття нападу були залучені авіація, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби, зенітні ракетні війська та сили безпілотних систем. Попри високий відсоток збитих цілей, зафіксовано влучання на кількох об’єктах у різних регіонах країни.

    Одним із найбільш резонансних епізодів стала атака на Дніпро. Вдень 31 травня російський ударний безпілотник влучив у логістичний об’єкт, де виникла масштабна пожежа. Згодом стало відомо, що повністю знищене відділення №1 компанії «Нова пошта». Будівля вигоріла вщент.

    У компанії повідомили, що співробітники не постраждали, а логістичні маршрути вже перебудовані для уникнення затримок доставки. Клієнтам пообіцяли компенсувати повну оголошену вартість знищених відправлень. На місці удару продовжують працювати рятувальники, поліція та аварійні служби.

    Зеленський зазначив, що ліквідація наслідків атаки триває безперервно. За його словами, до гасіння масштабної пожежі було залучено близько 70 рятувальників, 40 працівників поліції та майже 30 одиниць спеціальної техніки.

    Президент наголосив, що подібні удари вкотре демонструють справжню мету Росії — завдавати шкоди цивільній інфраструктурі та створювати атмосферу постійної небезпеки для мирного населення. Саме тому питання посилення української системи протиповітряної оборони залишається одним із ключових у переговорах із міжнародними партнерами.

    Протягом останніх місяців Зеленський неодноразово заявляв про необхідність нарощування захисту українського неба. На тлі зростання кількості дронових атак президент повідомляв, що Україна працює над посиленням ППО для найбільш уразливих регіонів, зокрема Дніпра та Одеси.

    Паралельно українська влада продовжує просувати ідею так званих «далекобійних санкцій» — комплексу обмежувальних заходів, які повинні ускладнити Росії виробництво ракет, безпілотників та іншого озброєння. Йдеться про контроль за поставками мікроелектроніки, обмеження доступу до технологій подвійного призначення, фінансові санкції та посилення контролю за схемами обходу вже чинних обмежень.

    Останніми тижнями російські атаки по українських містах суттєво посилилися. За словами Зеленського, лише за один із попередніх тижнів Росія застосувала проти України понад 3170 безпілотників, більш як 1300 керованих авіабомб та десятки ракет різних типів.

    На цьому тлі Україна також активізувала удари по російській військовій та енергетичній інфраструктурі. Лише за останні дні Генеральний штаб підтвердив ураження Саратовського нафтопереробного заводу, паливних баз, нафтотранспортної інфраструктури та військових об’єктів на території РФ.

    Українське керівництво переконане, що саме поєднання міжнародного тиску, санкцій, військової допомоги та посилення обороноздатності держави може змусити Кремль відмовитися від подальшої ескалації та наблизити завершення війни.

    На думку Зеленського, будь-які спроби пом’якшення тиску або зниження уваги світу до російської агресії лише заохочують Москву продовжувати атаки. Тому, як наголосив президент, підтримка України повинна залишатися системною та довгостроковою, а санкційний тиск — лише посилюватися.

    «Тільки тиск спрацює на мир», — підсумував глава держави.

    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини

     

  • Зеленський у Швеції анонсував «сильний крок» щодо Gripen: Україна може отримати перші шведські винищувачі вже незабаром

    Зеленський у Швеції анонсував «сильний крок» щодо Gripen: Україна може отримати перші шведські винищувачі вже незабаром

    Президент України Володимир Зеленський 28 травня прибув із робочим візитом до Швеції, де разом із урядом країни обговорює новий масштабний оборонний пакет для України та подальше посилення української бойової авіації. Однією з головних тем візиту стали шведські винищувачі JAS 39 Gripen, щодо яких Київ і Стокгольм готують, за словами президента, «сильний крок».

    Про свій візит Зеленський повідомив у соцмережах. Президент наголосив, що Україна та Швеція нині працюють над новим великим пакетом оборонної підтримки, який має посилити українські Сили оборони на тлі продовження російських масованих атак.

    «Сьогодні з робочим візитом у Швеції. Готуємо великий оборонний пакет для України та сильний крок щодо винищувачів Gripen, який точно зробить нашу бойову авіацію ефективнішою», — заявив глава держави.

    У межах візиту Зеленський проводить переговори з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном. Також у зустрічах беруть участь представники шведської оборонної промисловості, зокрема компаній, які залучені до виробництва сучасної авіації та озброєнь.

    Шведські медіа ще до прибуття українського президента повідомляли, що уряд Швеції готує рішення щодо передачі Україні винищувачів Gripen модифікації C/D. За даними видання Aftonbladet, офіційна заява може пролунати під час спеціальної пресконференції на військовій базі в Уппсалі.

    Водночас паралельно сторони можуть розпочати переговори щодо майбутнього продажу Україні сучасніших літаків JAS 39 Gripen E. Як повідомляють шведські ЗМІ, фінансування такого проєкту може здійснюватися за рахунок кредитних програм Європейського Союзу.

    За інформацією Reuters, обговорення між Києвом та Стокгольмом стосується не лише передачі вже наявних літаків, а й масштабної довгострокової співпраці у сфері бойової авіації. Йдеться про можливе постачання Україні до 100–150 винищувачів Gripen у майбутньому.

    Ще восени 2025 року Україна та Швеція підписали лист про наміри щодо розвитку повітряних спроможностей України. Тоді Зеленський заявляв, що Київ розраховує отримати перші Gripen уже у 2026 році.

    Шведські Gripen вважаються одними з найбільш адаптованих винищувачів для умов сучасної війни. Їхньою ключовою перевагою є можливість працювати з коротких злітних смуг, швидке технічне обслуговування та ефективність у протидії російській авіації та крилатим ракетам.

    Крім того, Gripen інтегровані з сучасними ракетами класу «повітря–повітря» та «повітря–земля», а також можуть використовувати широкий спектр озброєння стандартів НАТО.

    В українських Повітряних силах неодноразово заявляли, що Gripen можуть стати важливим доповненням до F-16, особливо з огляду на здатність працювати у складних умовах та швидко змінювати аеродроми базування.

    У квітні 2026 року президент Зеленський також повідомляв, що Україна очікує старту навчання українських пілотів на Gripen уже цього року.

    На тлі постійних російських атак тема посилення української авіації стала для Києва однією з ключових. Лише за останні тижні Росія здійснила кілька масованих комбінованих ударів із використанням сотень дронів та десятків ракет, зокрема балістичних.

    Українська влада наголошує, що для ефективного захисту неба країні необхідні не лише системи ППО Patriot, а й сучасна бойова авіація, здатна перехоплювати ракети та дрони ще на дальніх підступах.

    Сам Зеленський останніми днями активно порушує тему посилення ППО та авіації у переговорах із союзниками. Зокрема, напередодні стало відомо, що президент звернувся до Дональда Трампа та Конгресу США із закликом допомогти Україні захистити небо від російської балістики.

    Швеція залишається одним із найбільш активних партнерів України у Європі. Від початку повномасштабної війни Стокгольм надав Києву мільярдні пакети військової допомоги, включно з артилерією, системами ППО, бронетехнікою та боєприпасами.

    Reuters повідомляє, що загальний обсяг шведської підтримки України вже перевищив 13 мільярдів доларів, а у 2026–2027 роках Швеція планує спрямувати ще мільярди на підтримку української оборони.

    На тлі цього рішення щодо Gripen може стати одним із найбільш символічних та стратегічних кроків у військовій співпраці між Києвом і Стокгольмом.

    Аналітики зазначають, що передача Україні Gripen стане не лише посиленням української авіації, а й серйозним сигналом для Росії та союзників по НАТО про готовність Заходу переходити до нових рівнів військової підтримки Києва.

    Очікується, що офіційні деталі нового оборонного пакета та рішень щодо винищувачів можуть бути озвучені вже найближчим часом після переговорів Зеленського та шведського уряду.