Radaonline.news

Позначка: повітряна тривога

  • Чи переїде Верховна Рада до Львова: Стефанчук зробив однозначну заяву

    Чи переїде Верховна Рада до Львова: Стефанчук зробив однозначну заяву

    Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що український парламент не планує переносити роботу з Києва до Львова. За його словами, народні депутати продовжуватимуть працювати в будівлі Верховної Ради на вулиці Михайла Грушевського, 5, доки безпекова ситуація дозволятиме це робити.

    Коментуючи інформацію про нібито можливий переїзд парламенту на захід України, Стефанчук наголосив, що Верховна Рада продовжує працювати у столиці від початку повномасштабної війни, пише Інтерфакс-Україна.

    «Український парламент працював з першого дня війни і, допоки буде можливість, працюватиме в приміщенні на Грушевського, 5. На цьому крапка», — заявив спікер, закликавши не поширювати непідтверджені припущення про зміну місця роботи парламенту.

    Розмови про можливу зміну формату роботи Верховної Ради активізувалися на тлі тривалих повітряних тривог і російських атак на Київ. Однак офіційні рішення, які ухвалюються парламентом, стосуються насамперед організації безпечної та безперервної роботи Ради у столиці, а не її перенесення до іншого міста.

    Ще 31 серпня Апарат Верховної Ради повідомляв, що вживає заходів для забезпечення безперебійної роботи парламенту саме в будинку Верховної Ради на Грушевського, 5 під час повітряних тривог.

    Вже 1 вересня Стефанчук розповів, що для депутатів підготували окреме приміщення та альтернативний спосіб голосування, який можна використовувати під час тривалих повітряних тривог. За чинною процедурою після оголошення тривоги пленарне засідання переривається, а депутати мають перейти до безпечних місць.

    Згодом альтернативну систему протестували. Вона передбачає можливість голосування через спеціальний електронний застосунок на телефоні або планшеті після персональної ідентифікації депутата. У Верховній Раді заявляли, що тестування пройшло успішно і така система може допомогти забезпечити безперервність роботи парламенту, зокрема під час повітряних тривог.

    Крім того, 10 вересня у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови №16059 щодо організації роботи парламенту в разі оголошення повітряної тривоги або отримання інформації про підвищену небезпеку. Серед його ініціаторів — Стефанчук, перший віцеспікер Олександр Корнієнко та інші народні депутати. Профільний комітет рекомендував парламенту розглянути документ.

    Тобто підготовка резервних механізмів роботи Ради пов’язана передусім із необхідністю не зупиняти парламентську діяльність під час затяжних тривог, а не з планами залишити Київ.

    Офіційна парламентська стенограма також підтверджує, що у вересні пленарні засідання проходили у залі Верховної Ради в Києві. На засіданні 1 вересня Стефанчук прямо нагадував депутатам: у разі повітряної тривоги робота переривається, після чого вони мають перейти до передбачених схемою укриттів.

    Таким чином, станом на 28 вересня 2026 року офіційних планів перенесення Верховної Ради до Львова немає. Натомість парламент продовжує адаптувати процедури до воєнних умов — готує резервні приміщення та альтернативні способи голосування, щоб повітряні тривоги не паралізували його роботу.

  • АЗС підключили до раннього оповіщення про повітряні загрози

    АЗС підключили до раннього оповіщення про повітряні загрози

    За даними, отриманими редакцією від військового джерела, представники автозаправних компаній отримали доступ до каналів раннього оповіщення про рух ворожих безпілотників. Це має дозволити АЗС завчасно припиняти роботу, закривати станції та виводити працівників і відвідувачів із території до наближення повітряної цілі.

    Йдеться про більш точкове попередження, ніж звичайна повітряна тривога. Загальний сигнал поширюється на значну територію, тоді як інформація про рух конкретного безпілотника може дати окремій станції додатковий час для евакуації людей і припинення відпуску пального.

    Необхідність такої системи особливо гостро проявилася після серії ударів по АЗС. 23 вересня російська атака пошкодила АЗС «Укрнафти» в Києві. Голова правління компанії Богдан Кукура повідомив, що це був уже шостий удар по цивільній інфраструктурі компанії за останні кілька тижнів. Працівники під час атаки перебували в укритті.

    Проблема стосується не лише Києва. 21 серпня міністр енергетики Денис Шмигаль заявив у Верховній Раді, що за останні шість місяців російські атаки пошкодили або зруйнували понад 300 автозаправних станцій в Україні. За його словами, АЗС фактично стали об’єктами критичної інфраструктури, оскільки забезпечують пальним населення та економіку.

    12 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив про тестування програмного рішення, яке дозволяє бачити напрямок руху дронів і завчасно реагувати на загрозу. За його словами, йдеться про автоматичне та оперативне сповіщення АЗК про наближення ворожих безпілотників. Систему вирішили тестувати на автозаправних комплексах, а надалі підключати до неї й інші підприємства.

    15 вересня Київська обласна військова адміністрація повідомила, що АЗС Київської області отримають доступ до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності, яку використовують Сили оборони. За словами начальника КОВА Тимура Ткаченка, відповідальні працівники АЗС зможуть у режимі реального часу отримувати інформацію про рух ворожих повітряних цілей та оперативніше ухвалювати рішення щодо роботи заправних комплексів під час загрози.

    Ткаченко окремо зазначив, що АЗС більше не повинні будуть орієнтуватися лише на загальний сигнал повітряної тривоги. Додаткова інформація про конкретну загрозу має дозволити завчасно реагувати та убезпечувати працівників і людей, які перебувають на території заправки.

    На цьому тлі інформація про доступ представників автозаправних компаній до каналів раннього оповіщення виглядає як подальший етап розгортання цієї системи. Якщо персонал отримує дані про рух повітряних цілей, станція може реагувати не лише на загальну сирену, а й на безпосередню загрозу для конкретного об’єкта.

    Водночас точний формат такого доступу публічно не розкривається. Невідомо, які саме мережі вже підключені, хто всередині компаній отримує інформацію та чи передаються працівникам безпосередньо дані про рух цілей, окремі попередження чи інша інформація про наближення загрози.

    Для самих АЗС це має принципове значення, на станції одночасно перебувають люди, автомобілі та значні обсяги пального, тому навіть кілька додаткових хвилин до можливого удару можуть дозволити припинити відпуск пального та звільнити територію.

    Наразі офіційно підтверджені тестування системи раннього попередження на АЗС та рішення про підключення АЗС Київської області до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності. Інформація про те, що представники автозаправних компаній уже отримали доступ до каналів раннього оповіщення про рух повітряних цілей, надійшла редакції від військового джерела.

  • Росія може посилити удари по урядових будівлях і місцевих адміністраціях

    Росія може посилити удари по урядових будівлях і місцевих адміністраціях

    За даними, отриманими редакцією від військового джерела, Росія може готувати подальші удари по урядових будівлях і будівлях місцевих адміністрацій у рамках спроби посилити дестабілізацію ситуації в Україні.

    На цьому тлі в деяких державних структурах співробітникам уже негласно дали вказівку не залишати укриття до повного завершення повітряної тривоги. Йдеться про внутрішні розпорядження окремих установ, а не про офіційну команду для всіх державних органів.

    Співрозмовник зазначає, що йдеться саме про будівлі, пов’язані з роботою центральної, обласної та місцевої влади. Їхнє пошкодження може не лише призвести до руйнувань і жертв, а й тимчасово порушити роботу конкретних державних структур.

    Інформація з’явилася на тлі серії останніх атак, під час яких під удари потрапляли адміністративні та офісні будівлі. У Києві було пошкоджено адміністративні об’єкти, а в Дніпрі безпілотник влучив в офісну будівлю в робочий час, унаслідок чого є загиблі та поранені.

    Окреме занепокоєння викликає ймовірність повторних ударів по вже атакованих об’єктах. Саме тому в деяких установах співробітникам рекомендують залишатися в укриттях до повного відбою тривоги, не повертаючись на робочі місця після тимчасового зниження загрози.

    Таким чином, для державних структур зараз розглядається сценарій, за якого повітряна тривога може означати не просто тимчасову евакуацію співробітників, а триваліше припинення роботи на місці. Якщо удари по адміністративних об’єктах триватимуть, це може безпосередньо вплинути на роботу органів влади в окремих містах і регіонах.

  • У Києві чоловік помер в укритті після вибухів балістики: серце не витримало стресу

    У Києві чоловік помер в укритті після вибухів балістики: серце не витримало стресу

    Під час масованої російської атаки на Київ у ніч проти 24 вересня в підземному переході Солом’янського району помер 65-річний Віктор Єрко. Чоловік регулярно ходив туди під час повітряних тривог і цього разу також намагався сховатися від ударів.

    За словами його доньки Анни Венедиктової, батько жив сам і щоразу під час обстрілів спускався в укриття. Вона вважає, що його серце не витримало сильного стресу від вибухів.

    Свідком трагедії став журналіст hromadske Денис Булавін. За його словами, Віктор прийшов у перехід із розкладним кріслом. Невдовзі після вибухів він втратив свідомість і почав задихатися. Медики, які прибули на місце, констатували смерть. Коли чоловік знепритомнів, із його рук випав телефон — на екрані був відкритий моніторинг повітряних цілей.

    Віктор Єрко народився на Чернігівщині, закінчив Київський національний університет будівництва і архітектури та все життя працював у будівельній сфері. Навіть після виходу на пенсію він продовжував працювати. У нього залишилися двоє дітей і двоє онуків.

    Його донька розповіла, що після початку повномасштабної війни її родина виїхала з України, тому вона майже п’ять років не бачила батька наживо, хоча вони щодня підтримували зв’язок.

    У ніч проти 24 вересня Росія атакувала Київ балістичними ракетами та безпілотниками. За офіційними даними міської влади, внаслідок удару загинули щонайменше двоє людей — 57-річна жінка та 65-річний чоловік, ще щонайменше восьмеро людей дістали травми. Було пошкоджено пологовий будинок, приватні будинки, складські приміщення, відділення пошти та десятки автомобілів.

    Особливо трагічно, що Віктор зробив саме те, до чого під час тривог закликають рятувальники — пішов у безпечніше місце. Проте сильний стрес від близьких вибухів, за словами родини, став для нього фатальним.

  • Уроки під час тривоги більше не обов’язково зупинятимуть: МОН пояснило нові правила для шкіл

    Уроки під час тривоги більше не обов’язково зупинятимуть: МОН пояснило нові правила для шкіл

    Повітряна тривога в українських школах більше не повинна автоматично означати повне припинення навчання. Міністерство освіти і науки рекомендує школам переходити до моделі, за якої урок може продовжуватися під час тривоги — але лише за однієї принципової умови: і учні, і вчитель мають перебувати у безпечному місці.

    Про це міністр освіти і науки Андрій Бутенко розповів в інтерв’ю «Телеграфу». Сама ідея вже зафіксована і в оприлюднених МОН методичних рекомендаціях: повітряна тривога не означає автоматичного припинення освітнього процесу, якщо діти та педагог перебувають в укритті, де є належні умови для роботи.

    Фактично МОН відходить від підходу, за якого після сигналу тривоги зупиняється все — навіть дистанційний урок. У міністерстві пояснюють це новою реальністю: у деяких містах сигнали небезпеки можуть тривати годинами, а якщо кожного разу повністю скасовувати заняття, учні систематично втрачатимуть значну частину навчального дня.

    За словами Бутенка, попередня практика часто виглядала саме так: щойно оголошували тривогу, припинялися і очні, і дистанційні заняття. Тепер школи мають вибудувати іншу систему — заздалегідь визначати, де саме можуть безпечно перебувати учні й учителі та чи є можливість продовжити там освітній процес.

    Водночас це не означає, що дітей дозволять залишати в класах під час сирени.

    У МОН наголошують: якщо дитина або вчитель перебуває в небезпечному місці, урок має бути припинений, а люди повинні перейти до укриття. Лише після цього, якщо умови дозволяють, заняття може продовжитися.

    У методичних рекомендаціях міністерства прямо вказано, що укриття може використовуватися не тільки як місце очікування відбою. Якщо там є освітлення, електроживлення, інтернет, робоче місце вчителя та достатня кількість місць для дітей, його можна перетворювати на повноцінний освітній простір. Під час тривоги там можуть продовжувати урок, проводити консультації, читати, виконувати проєкти, повторювати матеріал або організовувати самостійну роботу.

    Саме це і є головною зміною.

    Раніше логіка була простою: сирена — урок зупиняється — всі йдуть до укриття — після відбою повертаються до навчання. Тепер алгоритм може виглядати інакше: сирена — всі переходять у безпечне місце — навчання, якщо це можливо, продовжується там.

    Особливо це актуально для Києва та інших міст, де тривоги останнім часом можуть «з’їдати» по кілька уроків.

    «Ненька інфо» ще наприкінці серпня писала, що столичні школи готують одразу кілька сценаріїв через затяжні сигнали повітряної тривоги. Як приклад у КМДА наводили день, коли тривоги сумарно тривали 158 хвилин — це фактично близько чотирьох стандартних шкільних уроків. Тривоги можуть «з’їдати» по чотири уроки: у Києві готують нові сценарії навчання

    Тоді у столиці вже розглядали варіанти, за яких молодші школярі продовжуватимуть навчатися безпосередньо в обладнаних укриттях, а частина середніх і старших класів за потреби переходила б на онлайн.

    Тепер подібний підхід фактично закріплений у загальнонаціональних рекомендаціях МОН.

    При цьому міністерство відмовляється встановлювати єдиний жорсткий алгоритм для всіх шкіл України.

    Причина проста: умови надто різні. В одній школі укриття може бути великим, мати вентиляцію, воду, санвузли, електроживлення та стабільний інтернет. В іншій захисна споруда розрахована тільки на короткочасне перебування дітей. Десь до укриття потрібно йти одну хвилину, а десь — сім. Десь усі школярі поміщаються одночасно, а десь лише частина.

    Тому остаточна модель має визначатися спільно школою та громадою. МОН задає загальні правила, але конкретний формат залежатиме від реальних можливостей закладу.

    Школа повинна заздалегідь оцінити місткість укриття, кількість дітей та працівників, можливість тривалого перебування під землею, наявність води, тепла, електрики, інтернету, резервного живлення, а також готовність педагогів до дистанційної роботи.

    Після цього заклад має визначити не один, а кілька сценаріїв навчання.

    Перший — звичайне очне навчання з переходом в укриття під час коротких тривог.

    Другий — продовження занять безпосередньо в захисній споруді, якщо сигнали небезпеки стають частими або тривалими.

    Третій — поєднання очного та дистанційного формату, наприклад із ротацією класів.

    Четвертий — повна дистанційка, якщо безпечне перебування дітей у школі неможливо.

    У МОН додали ще одне нове поняття — «освітня мобільність між бомбосховищами».

    Ідея полягає в тому, що педагог або учень не обов’язково мають перебувати саме у шкільному укритті. Якщо є інше безпечне місце біля дому або поруч із роботою, звідти також можна долучатися до дистанційного уроку.

    Особлива відповідальність у цій моделі лягає й на батьків.

    Якщо дитина навчається дистанційно і під час тривоги перебуває вдома, родина має розуміти, чи є там безпечне місце, з якого учень може продовжувати заняття. Якщо такого місця немає — дитина повинна перервати урок і перейти до укриття.

    За словами Бутенка, якщо учень пропустив частину заняття через необхідність перейти в безпечне місце, матеріал можна буде опрацювати пізніше. Для цього МОН пропонує використовувати Всеукраїнську школу онлайн та інші освітні платформи.

    У міністерстві також працюють із платформами над тим, щоб частина освітнього контенту була доступною безкоштовно.

    Важливий момент: нова модель не означає, що школи зможуть самостійно вирішити не реагувати на певні типи тривог.

    Навпаки, позиція МОН залишається жорсткою: незалежно від рівня загрози діти повинні бути у захищеному середовищі.

    Після вересневих змін сигнали повітряної тривоги можуть диференціюватися залежно від характеру загрози: жовтий рівень пов’язаний із дроновою небезпекою, червоний — із ракетною, комбінованою або масованою дроновою атакою. Однак щодо шкільного освітнього процесу міністерство не пропонує схеми, за якої при «легшій» тривозі діти можуть просто залишитися в класі.

    Бутенко окремо наголосив, що реактивні Shahed та інші нові засоби ураження роблять будь-яке скупчення дітей потенційно небезпечним.

    Тобто правило залишається таким: тривога — перейти в укриття або інше безпечне місце. Але вже там урок не обов’язково припиняти.

    Є і ще один критерій, який може змусити школу повністю переглянути свій розклад.

    У рекомендаціях МОН зазначено: якщо тривоги стають систематичними або їхня сумарна тривалість перевищує дві години протягом навчального дня кілька днів поспіль, школі рекомендовано переходити до заздалегідь підготовленої моделі навчання в укритті або дистанційного формату.

    Це означає, що рішення не повинні прийматися хаотично щоранку. Школа має заздалегідь прописати, за яких умов вона змінює формат, хто саме ухвалює це рішення, як змінюється розклад і як про нього повідомляють батьків.

    Паралельно держава продовжує вкладати кошти у фізичну безпеку закладів освіти.

    У бюджеті на 2026 рік передбачено 6 млрд грн на облаштування укриттів. Із них 5 млрд грн спрямовано на заклади загальної середньої освіти та ще 1 млрд грн — на дошкільні заклади.

    Окремо уряд профінансував 18 проєктів укриттів у дитячих садках на суму понад 972 млн грн.

    Крім того, з 2023 по 2026 роки з державного бюджету місцевим бюджетам уже спрямували майже 20 млрд грн на будівництво та модернізацію захисних споруд у закладах освіти.

    «Ненька інфо» раніше писала про те, що укриття фактично стали одним із ключових факторів, які визначають, чи може конкретна школа взагалі повернути дітей до очного навчання. Радикальні зміни в школах: жорсткі вимоги до укриттів, 12-річка та нові правила для учнів

    Ще одна проблема, яку МОН намагається вирішити новими правилами, — освітні втрати.

    Повітряні тривоги, перебої зі світлом, дистанційне навчання, евакуація родин і постійні зміни формату вже кілька років впливають на навчальний процес. Тому держава намагається не просто забезпечити фізичну безпеку дітей, а й не допустити ситуації, коли через багатогодинні сирени школярі регулярно пропускають половину навчального дня.

    «Ненька інфо» також писала, що навчальний рік 2026/2027 формально триватиме до 30 червня, а частину цього періоду школи можуть використовувати для консультацій, індивідуальної роботи та компенсації освітніх втрат.

    Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027

    Головна зміна для батьків і школярів тепер виглядає просто: сигнал повітряної тривоги більше не означає автоматичне завершення уроку.

    Якщо дитина і вчитель перебувають у належному укритті або іншому безпечному місці, заняття може продовжуватися — очно, дистанційно або в комбінованій формі.

    Але якщо безпечного місця немає, пріоритет залишається незмінним: спочатку укриття, а вже потім навчання.

    Саме цей баланс — між фізичною безпекою та спробою не втрачати години навчального часу — і стає новою моделлю української школи на п’ятому році повномасштабної війни.

  • Росія готує новий удар балістикою: у ЦПД попередили українців про небезпеку

    Росія готує новий удар балістикою: у ЦПД попередили українців про небезпеку

    Українців попередили про підвищену загрозу нового російського ракетного удару. Увечері 23 вересня керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявив, що є ознаки підготовки Росією балістичного обстрілу, та закликав громадян найближчими днями особливо уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги. Конкретного часу можливого удару, кількості ракет чи ймовірних цілей він не назвав.

    «Ворог готує балістичний обстріл, ознаки підготовки присутні», — повідомив Коваленко. Паралельно він пов’язав військову активність Росії з відсутністю прогресу в дипломатичному треку, заявивши, що російська сторона затягує реальні кроки щодо припинення вогню. Це вже політична оцінка керівника ЦПД; фактична частина його попередження стосується саме ознак підготовки ракетної атаки.

    Заява Коваленка пролунала менш ніж через добу після аналогічного попередження президента Володимира Зеленського. Під час зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом у Нью-Йорку президент заявив, що українська розвідка має інформацію про підготовку Росією нової масованої атаки проти України. Офіс президента підтвердив цю заяву 23 вересня.

    Таким чином, протягом одного дня попередження про нову загрозу прозвучали одразу від двох українських джерел: президента, який послався на дані розвідки, та керівника ЦПД, який уже конкретизував, що йдеться, зокрема, про можливе застосування балістичних ракет.

    При цьому українські посадовці не повідомляли, що удар обов’язково станеться в певну годину чи конкретної ночі. Так само офіційно не названо регіони, які можуть бути цілями. Тому повідомлення в соцмережах із точними «графіками запусків» або переліками майбутніх цілей, якщо вони не походять від Повітряних сил чи інших офіційних структур, не варто сприймати як підтверджені дані.

    Нове попередження з’явилося одразу після однієї з наймасштабніших дронових атак останнього часу. У ніч на 23 вересня Росія застосувала 161 засіб повітряного нападу, серед яких були ударні безпілотники Shahed, «Гербери», дрони-імітатори та «Бандероль»/«Дань-Т». Особливо показовою стала кількість реактивних «Шахедів» — їх Повітряні сили нарахували 82. Станом на 08:00 українська ППО повідомляла про знешкодження 119 безпілотників і трьох «Бандеролей»/«Дань-Т». Водночас влучання зафіксували на 18 локаціях, а падіння уламків — ще на восьми.

    Про цю атаку детально писала «Ненька інфо»: 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    Тепер увага зміщується від реактивних безпілотників до значно складнішої для протиповітряної оборони загрози — балістики.

    Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат саме 23 вересня пояснив, що балістичні ракети залишають Україні лічені хвилини на реакцію. За його словами, Росія застосовує проти України кілька типів таких засобів ураження: «Іскандер-М», північнокорейські KN-23, ракети комплексу С-400 у режимі удару по наземних цілях, а також «Циркони».

    Головна проблема полягає в тому, що можливості України збивати балістику значно вужчі, ніж можливості боротьби зі звичайними безпілотниками.

    Ігнат наголосив: ключовим засобом протидії таким цілям залишаються комплекси Patriot, а отже Україні постійно потрібні додаткові ракети-перехоплювачі до них. Повітряні сили також говорять про необхідність у майбутньому локалізувати їх виробництво в Україні, хоча це не може бути швидким процесом.

    Тему дефіциту перехоплювачів і зростання російського балістичного арсеналу «Ненька інфо» вже детально розбирала: Повітряні сили перестали називати кількість ракет РФ: Bloomberg дізнався, що стоїть за зміною

    Ще один важливий матеріал стосувався російської тактики виснаження української ППО: Економія перед зимою: РФ масово запускає по Україні дешеві навчальні ракети RM48U, виснажуючи залишки ракет Patriot

    Водночас окремі твердження з цього матеріалу про стан конкретних запасів перехоплювачів слід сприймати обережно: точна кількість ракет Patriot в українському арсеналі публічно не розкривається.

    Проблема стає особливо гострою напередодні зимового періоду. Ще 15 вересня після засідання Ставки Зеленський повідомляв, що розвідка зафіксувала, на які об’єкти Росія звертає найбільшу увагу у своїх ударних планах. Серед пріоритетів українського захисту президент називав критичну інфраструктуру, логістику, Укрзалізницю, мережі АЗС та інші стратегічно важливі підприємства.

    При цьому під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом 22 вересня Зеленський окремо говорив про зимовий пакет протиповітряної оборони та спільну роботу над можливістю виробництва перехоплювачів для Patriot в Україні. Президент прямо пов’язав це з ризиком продовження російського терору балістичними ракетами взимку, якщо дипломатичні спроби не дадуть результату.

    Росія вже демонструвала у вересні готовність комбінувати балістику з великою кількістю дронів.

    9 вересня російські війська провели багатогодинну комбіновану атаку із застосуванням балістичних ракет, «Бандеролей» та майже двох сотень безпілотників. Частину засобів нападу вдалося перехопити, однак були й прориви через ППО.

    Про цей удар «Ненька інфо» писала в матеріалі: Небо у вогні: масований комбінований удар Росії балістикою та двома сотнями дронів прорвав частину оборони

    Ще 6 вересня видання звертало увагу на переміщення російських стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із Далекого Сходу на аеродроми європейської частини РФ. Саме такі передислокації часто розглядаються моніторинговими ресурсами як один із можливих індикаторів підготовки до ракетних операцій, хоча сам по собі переліт авіації не дозволяє достовірно визначити дату майбутньої атаки.

    «Перегрупування стратегічної авіації»: РФ перекидає Ту-95МС із Далекого Сходу та готується до масованого удару

    У Повітряних силах паралельно попереджають ще про одну зміну російської тактики — активніше використання реактивних «Шахедів». Ігнат зазначав, що такі апарати летять швидше й вище за звичайні модифікації, через що їх складніше виявляти та перехоплювати традиційними мобільними вогневими групами.

    У результаті потенційна комбінована атака може створювати для ППО кілька різних задач одночасно: повільніші дрони, реактивні безпілотники, крилаті ракети та балістичні цілі, які потребують різних засобів перехоплення.

    Саме тому сьогоднішня заява ЦПД важлива насамперед не як прогноз конкретної ночі, а як офіційне попередження про підвищений рівень загрози.

    Українська влада наразі не повідомляє ані часу ймовірного удару, ані його масштабу, ані потенційних цілей. Але збігаються одразу кілька сигналів: дані розвідки, про які говорить Зеленський, заява Коваленка про ознаки підготовки балістичного обстрілу та окреме попередження Повітряних сил про складність протидії балістиці.

    Тому практичний висновок із цих заяв максимально простий: найближчими днями не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, особливо коли Повітряні сили повідомляють про загрозу застосування балістичного озброєння. На відміну від дронових атак, під час балістичного пуску часу між оголошенням небезпеки та можливим ударом може бути зовсім мало.

    І головне — орієнтуватися саме на повідомлення Повітряних сил, офіційної карти тривог, місцевої влади та інших офіційних джерел, а не на Telegram-прогнози з «точним часом удару». На вечір 23 вересня офіційно підтверджено підготовчі ознаки та загальну загрозу, але не конкретний сценарій майбутньої атаки.

  • Після сьогоднішніх ударів університети Києва можуть продовжити дистанційне навчання до 15 жовтня

    Після сьогоднішніх ударів університети Києва можуть продовжити дистанційне навчання до 15 жовтня

    Масована атака безпілотників на Київ вранці 23 вересня залишила в місті двох загиблих, понад двадцять поранених і стовпи диму біля Центрального вокзалу, на АЗС у Голосіївському районі та поблизу складських приміщень. Потяги затримувалися десятками, у частини містян зник інтернет через пошкодження дата-центрів. Того ж дня у столичних університетах, які ще в серпні оголошували очне навчання базовим форматом із 1 жовтня, знову заговорили про продовження дистанційного навчання — щонайменше до 15 жовтня.

    Це не перше таке рішення у вересні. Навчальний рік в українських вишах розпочався 1 вересня в умовах, які ректорати описували як «змішані з пріоритетом очного навчання». Київський національний університет імені Тараса Шевченка в наказі від серпня прямо зафіксував, що заняття за денною формою — очно, з урахуванням безпекової ситуації та можливих перебоїв з електроенергією і теплом. КПІ, КНУБА, НУБіП та низка інших київських закладів планували лабораторні та практичні заняття в аудиторіях, лекції — у гнучкому форматі. На початку другого тижня вересня більшість великих столичних вишів уже перейшли в онлайн.

    Частота і тривалість повітряних тривог у столиці у вересні не залишала стабільного вікна для одночасної присутності тисяч студентів. Ректор КПІ Анатолій Мельниченко ще на початку місяця говорив, що за постійних тривог «тимчасово більша частина занять проводиться онлайн». Тактика російських ударів — хвилі дронів уночі та вранці, удари по логістиці та об’єктах у житлових районах — зробила очний розклад нестабільним.

    2 вересня, на другий день навчання, безпілотник влучив у корпуси Національного університету харчових технологій у центрі Києва під час занять. Студенти на той момент уже перебували в укритті, постраждалих серед них не було. Міністр освіти Андрій Бутенко тоді наголосив, що універсального рішення для всієї країни немає, формат визначає сам заклад з огляду на рівень місцевої загрози. Через три тижні та сама логіка працює у зворотному напрямку. Після ударів 23 вересня, за інформацією, отриманою редакцією, у столичних вишах розглядають ще два тижні повністю або майже повністю дистанційного режиму — щонайменше до середини жовтня. На момент публікації офіційних наказів ще не було. Остаточне рішення залишається за ректоратами.

    За цим стоїть не лише безпека студентів. Осінньо-зимовий період для українських університетів уже заздалегідь вважали ризикованим. Міністерство освіти ще в серпні рекомендувало ущільнювати розклад заняттями по суботах, заздалегідь переводити лекції в асинхронний формат і готувати резервні канали на випадок відключень. КНУ переніс десять навчальних днів із кінця листопада — початку грудня на суботи вересня–жовтня саме з огляду на можливі перебої з електроенергією. Удари по енергосистемі та інфраструктурі зв’язку 23 вересня лише посилили ці ризики. Якщо дистанційне навчання продовжать до 15 жовтня, частина суботніх занять, закладених як компенсація, знову опиниться онлайн.

    Жовтень у київських вишах мав стати моментом часткового повернення до аудиторій. Після сьогоднішніх ударів цей момент знову відкладається. Наскільки — вирішуватимуть не міністерство і не міська адміністрація, а кожен ректорат окремо, зважаючи на карту тривог наступного тижня.

  • Тривога на кордоні НАТО: Польща евакуювала два КПП і зупинила аеропорти через атаку РФ

    Тривога на кордоні НАТО: Польща евакуювала два КПП і зупинила аеропорти через атаку РФ

    Масована російська повітряна атака на Україну вранці 23 вересня змусила Польщу перейти до посилених заходів безпеки вздовж українського кордону. Польські військові підняли в небо бойову авіацію, системи протиповітряної оборони та радіолокаційної розвідки перевели у стан підвищеної готовності, а мешканці Люблінського воєводства отримали екстрені попередження про можливу повітряну загрозу. На деякий час також евакуювали персонал двох прикордонних переходів і призупинили роботу аеропортів Любліна та Жешува. Про це повідомляють місцеві видання Polsat News, RMF24 і Polskie Radio.

    Оперативне командування Збройних сил Польщі пояснило, що військова авіація почала діяти у польському повітряному просторі через російські удари по території України із застосуванням засобів повітряного нападу.

    У Варшаві наголосили: це були превентивні дії, спрямовані передусім на захист районів, які межують із територіями України, де існувала підвищена небезпека.

    Приблизно за пів години бойові літаки завершили операцію. Польські військові повідомили, що порушення повітряного простору країни не було зафіксовано. Після завершення військової операції цивільні аеропорти також повернулися до штатної роботи.

    Евакуювали Дорогуськ і Зосін

    Одним із найбільш показових рішень стала тимчасова евакуація працівників прикордонних пунктів у Люблінському воєводстві.

    Йдеться про Дорогуськ, який розташований навпроти українського пункту пропуску «Ягодин», та Зосін, суміжний з українським «Устилугом».

    Близько 07:00 за місцевим часом там тимчасово призупинили оформлення людей і транспорту, а працівників відвели у безпечні місця. Тривога тривала приблизно 20 хвилин. Після її скасування обидва переходи відновили роботу.

    Польська система контролю кордону вже того ж ранку показувала актуальні черги на Дорогуську та Зосіні, що підтверджувало повернення пунктів до роботи після короткої перерви.

    Це особливо привертає увагу через те, що район Ягодина — Дорогуська протягом останніх тижнів уже кілька разів опинявся поблизу російських ударів.

    17 вересня російський безпілотник вибухнув на Волині приблизно за чотири кілометри від польського кордону. Тоді Польща також піднімала бойову авіацію через наближення повітряної цілі. Про цей інцидент писала «Ненька інфо».

    Російський дрон вибухнув за 4 км від Польщі: Туск заявив про нову небезпечну атаку — Ненька інфо

    Ще раніше, 13 вересня, російські дрони атакували прикордонний район Ягодина. Тоді постраждала інфраструктура неподалік міжнародного переходу, а також було пошкоджено локомотив поїзда «Київ — Варшава». Пасажирів завчасно відвели в укриття.

    Удар за два кілометри від кордону НАТО: російські дрони атакували Ягодин та пошкодили потяг «Київ – Варшава» — Ненька інфо

    Польща зупинила два аеропорти

    Через необхідність забезпечити свободу маневру військової авіації польські диспетчери також тимчасово призупинили цивільні операції в аеропортах Любліна та Жешува.

    Аеропорт Жешува має особливе значення для України: регіон роками залишається одним із ключових логістичних вузлів для міжнародного сполучення та західної допомоги.

    Польське агентство аеронавігаційного обслуговування пояснило, що обмеження були запроваджені саме через роботу військової авіації, а не через безпосереднє ураження чи появу російського об’єкта над аеропортами. Після завершення операції цивільні рейси дозволили відновити.

    Людям розіслали термінове попередження

    Мешканці Люблінського воєводства вранці отримали повідомлення від польського Урядового центру безпеки — Alert RCB.

    У ньому йшлося про російську повітряну атаку на територію України та роботу польської військової авіації. Тривогу скасували після того, як безпосередня загроза з боку російського повітряного удару зменшилася.

    Подібні попередження останніми тижнями стали для східних регіонів Польщі значно частішими.

    «Ненька інфо» раніше писала, що Варшава прискорила створення ширшої системи повітряного оповіщення поблизу українського кордону. Вона має поєднувати сирени, мобільні повідомлення, роботу кризових служб та мережу укриттів.

    Російські ракети підбираються до кордону НАТО: Польща створює масштабну систему повітряної тривоги — Ненька інфо

    Напередодні Польща додатково посилила сам кордон

    Особливо показово, що нинішня тривога сталася буквально наступного дня після того, як польська влада оголосила про нові заходи захисту українсько-польського прикордоння.

    22 вересня міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш повідомив про посилення охорони шести прикордонних переходів з Україною. Поблизу кордону розгорнули додаткові позиції протиповітряної оборони, а для працівників переходів почали облаштовувати укриття.

    Польське радіо також повідомляло про розгортання систем Patriot та зміцнення оборонної інфраструктури. Польська влада пояснювала це тим, що на тлі російських ударів не можна виключати нових небезпечних інцидентів біля кордону.

    Фактично вже наступного ранку частину цих нових процедур довелося застосувати на практиці.

    Гучний вибух у Польщі виявився звуковим ударом

    Під час військової операції частина мешканців центральної Польщі повідомляла про потужний вибух.

    Польські військові згодом пояснили, що звук був пов’язаний не з російським ударом, а з подоланням звукового бар’єру польськими бойовими літаками.

    Таким чином, підтверджень падіння російської ракети чи дрона на польській території під час цієї конкретної атаки немає.

    Це принциповий момент: Польща підняла авіацію та запровадила низку обмежень через високий рівень загрози біля кордону, але 23 вересня порушення польського повітряного простору не зафіксували.

    Що відбувалося в Україні

    Причиною таких заходів стала масштабна російська атака, яка тривала від вечора 22 вересня.

    Як уже писала «Ненька інфо», Росія застосувала 161 засіб повітряного нападу, серед яких були Shahed, «Гербери», дрони-імітатори та «Бандероль»/«Дань-Т». Особливістю удару стало використання 82 реактивних «Шахедів».

    161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — Ненька інфо

    Станом на ранок українські Повітряні сили повідомляли про десятки влучань і падінь уламків у різних областях.

    На цьому тлі реакція Польщі була спрямована насамперед на недопущення несподіваного проникнення повітряних цілей у її простір та захист районів поблизу українського кордону.

    Отже, ранок 23 вересня на польсько-українському кордоні пройшов у режимі підвищеної готовності: винищувачі були в небі, два аеропорти тимчасово зупинилися, Дорогуськ і Зосін евакуювали, а жителі прикордонного регіону отримали термінове попередження. Водночас польська армія після завершення операції повідомила, що повітряний простір країни залишився непорушеним.

  • Росія знову б’є по залізниці Києва: є поранений, біля вокзалу повідомляють про повторний приліт

    Росія знову б’є по залізниці Києва: є поранений, біля вокзалу повідомляють про повторний приліт

    Російські війська вранці 23 вересня знову атакували залізничну інфраструктуру Києва. Унаслідок удару уламкових поранень зазнав працівник «Укрзалізниці», який саме повертався додому після робочої зміни. Його госпіталізували, медики надають необхідну допомогу. На тлі повторних повітряних загроз керівництво перевізника закликало пасажирів не залишатися біля залізничних об’єктів під час тривог та негайно переходити в укриття.

    Голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський повідомив, що залізнична інфраструктура столиці знову опинилася під ударом. За його словами, один із працівників компанії отримав уламкові поранення дорогою зі зміни. Наразі він перебуває в лікарні, поруч із ним представники компанії.

    Перцовський окремо звернувся до пасажирів та працівників із попередженням: у період повторних атак необхідно максимально швидко залишати відкриті залізничні об’єкти.

    В «Укрзалізниці» наголошують, що навіть за жовтого рівня повітряної тривоги посадка та висадка пасажирів у Києві здійснюється лише з підземних приміщень Центрального вокзалу. Аналогічний порядок діє на станції Дарниця. Якщо пасажир через необхідність перебувати в укритті не встигає на свій поїзд, перевізник обіцяє повернути 100% вартості квитка, щоб людина могла продовжити подорож наступним рейсом.

    За даними окремих медіа та моніторингових ресурсів, у столиці також повідомляли про повторне влучання поблизу району залізничного вокзалу. Водночас на момент підготовки матеріалу офіційні джерела не підтверджували точну локацію другого удару та не уточнювали, який саме об’єкт був уражений. Тому достовірно підтвердженим наразі залишається факт атаки на залізничну інфраструктуру Києва та поранення працівника залізниці.

    Міська влада водночас повідомила про влучання в об’єкт транспортної інфраструктури у Дарницькому районі. Попередньо там також був постраждалий. Крім того, в районі зафіксували загоряння на даху однієї з автозаправних станцій.

    Ранкова атака відбувалася на тлі багатогодинного масованого удару по Україні. За даними Повітряних сил, від вечора 22 вересня Росія застосувала 161 повітряний засіб нападу, серед яких були ударні БпЛА типу Shahed, «Гербера», дрони-імітатори «Пародія», а також «Бандероль»/«Дань-Т». При цьому 82 «Шахеди» були реактивними.

    Станом на 08:00 сили ППО збили або подавили 119 безпілотників та три «Бандероль»/«Дань-Т». Влучання засобів повітряного нападу зафіксували на 18 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на восьми. На той момент повітряна атака продовжувалася.

    Через підвищену повітряну загрозу вранці в Києві тимчасово призупиняли рух Kyiv City Express. Міська влада повідомляла, що обмеження було запроваджене саме через небезпеку для столиці під час дронової атаки.

    Після удару по залізничній інфраструктурі «Укрзалізниця» також попередила про можливий вплив на вчасність відправлення поїздів із Києва. Відновлювальні роботи проводять оперативно, однак у разі повторної загрози працівників знову відводять до укриттів, що може уповільнювати роботи та впливати на графік.

    Нинішня атака на столичну залізницю стала далеко не першою за останні тижні.

    1 вересня російські війська завдали балістичного удару по залізничному депо та інших об’єктах у Києві. Тоді загинули семеро людей, шестеро з яких були працівниками «Укрзалізниці». Ще один залізничник опинився в лікарні.

    Про цю атаку детально писала і «Ненька інфо»: Смертоносний удар балістикою по Києву: Росія вбила працівників залізниці та вщент зруйнувала депо

    Тоді головними цілями були саме цивільні залізничні об’єкти, а пошкодження торкнулися виробничої інфраструктури перевізника.

    У вересні російські війська також кілька разів атакували пасажирські поїзди.

    8 вересня два «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ — Суми. Завдяки моніторинговій системі «Укрзалізниці» потяг вчасно зупинили, а пасажирів та обидві бригади евакуювали. Люди не постраждали.

    Два «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ – Суми: пасажирів встигли евакуювати

    Ще одна показова атака сталася 16 вересня. Російські сили атакували пасажирський поїзд №122 Київ — Миколаїв. Пасажирів також встигли евакуювати до влучання. Згодом стало відомо, що по тому самому складу росіяни завдали ще двох ударів протягом приблизно двох з половиною годин, коли людей у ньому вже не було.

    РФ атакувала пасажирський поїзд Київ — Миколаїв: людей встигли евакуювати перед ударом

    Олександр Перцовський раніше неодноразово заявляв, що атаки на українську залізницю набувають системного характеру. Зокрема, російські сили намагаються уражати колії, депо, тягові підстанції, вокзали та безпосередньо рухомий склад. Reuters ще раніше описував російську кампанію проти залізниці як системну спробу порушити критичне транспортне сполучення України.

    Саме тому нинішнє звернення Перцовського до пасажирів звучить максимально конкретно: під час будь-якої повітряної тривоги біля залізничних об’єктів не варто чекати розвитку подій — необхідно одразу переходити в укриття.

    Станом на ранок 23 вересня підтверджено поранення одного працівника «Укрзалізниці», а також вплив атаки на роботу столичної залізничної інфраструктури. Інформація про точні місця всіх влучань та масштаби пошкоджень продовжує уточнюватися.

  • 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    Росія в ніч проти 23 вересня влаштувала нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши одразу кілька типів безпілотників і баражуючих боєприпасів. У небі фіксували звичайні та реактивні «Шахеди», «Гербери», дрони-імітатори «Пародія», а також «Бандероль»/«Дань-Т». Удари почалися ще ввечері 22 вересня і тривали всю ніч та вранці. Станом на 08:00 Повітряні сили повідомляли про 18 локацій, де зафіксували влучання засобів повітряного нападу, і ще вісім місць падіння уламків збитих цілей. На той момент атака ще не була остаточно завершена.

    За офіційними даними Повітряних сил ЗСУ, від 18:00 22 вересня російські війська застосували 161 повітряну ціль. Серед них були ударні безпілотники типу Shahed, причому 82 апарати були реактивними, «Гербери», дрони інших типів та імітатори «Пародія», а також три «Бандероль»/«Дань-Т». Запуски здійснювали одразу з кількох районів Росії — Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Міллерового, а також з тимчасово окупованого Донецька і Гвардійського в окупованому Криму.

    Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України. За попереднім зведенням на 08:00, вдалося збити або подавити 119 російських безпілотників, а також усі три «Бандероль»/«Дань-Т». Таким чином, загалом ППО знешкодила 122 повітряні цілі. Водночас уникнути влучань не вдалося: Повітряні сили зафіксували їх на 18 локаціях, а уламки збитих апаратів упали ще на восьми.

    Одним із головних напрямків удару знову став Київ. Причому атака на столицю розпочалася ще ввечері 22 вересня. Тоді російські війська застосовували реактивні БпЛА, а наслідки фіксували одразу у кількох районах міста. В Оболонському районі було влучання в резервуари з пальним, через що виникла пожежа. За іншою адресою пошкодження отримав об’єкт нежитлової забудови. У Печерському районі повідомлялося про двох постраждалих, а медиків також викликали у Дніпровський район.

    До 19:36 міський голова Віталій Кличко повідомляв уже про вісьмох постраждалих у столиці, трьох із яких госпіталізували. Решті допомогу надали амбулаторно або безпосередньо на місці. Пізніше ДСНС уточнила ще один епізод у Дніпровському районі: російський безпілотник влучив на територію приватного будинку, пошкодив фасад і вибив вікна. Одну травмовану людину госпіталізували. Після цього «Українська правда» повідомила, що загальна кількість постраждалих унаслідок вечірньої атаки сягнула дев’яти людей.

    Однак на цьому удар по столиці не завершився. Вже вночі та вранці 23 вересня нові російські дрони знову заходили на Київ.

    У Голосіївському районі один із БпЛА пошкодив складське приміщення, де виникла пожежа. Згодом мер столиці повідомив і про влучання безпілотника в автозаправну станцію в тому ж районі. У Солом’янському районі уламки збитого дрона впали на відкритій території між житловими будинками. Крім того, в цьому районі повідомлялося про загоряння на території транспортного підприємства.

    Через високу повітряну загрозу для столиці вранці довелося тимчасово зупинити рух поїздів Kyiv City Express в обох напрямках. У КМДА пояснювали це саме підвищеною небезпекою під час тривалої дронової атаки.

    Серйозні наслідки зафіксували й на Одещині. Ще ввечері 22 вересня область атакували російські реактивні безпілотники. За інформацією начальника Одеської ОВА Олега Кіпера, внаслідок ударів були пошкоджені складські приміщення та виникли масштабні пожежі. Одна людина загинула, ще двоє отримали поранення і були госпіталізовані. Ліквідація наслідків атаки тривала.

    Масове застосування саме реактивних «Шахедів» останніми тижнями стає все помітнішою рисою російських ударів. Під час нинішньої атаки реактивними були 82 із зафіксованих ударних БпЛА — фактично близько половини всього дронового угруповання. Ще 20 вересня Росія застосувала майже 140 безпілотників, і значна частина «Шахедів» також була реактивною. Про цю тенденцію раніше писала «Ненька інфо» — «Майже 140 дронів за одну ніч: Росія влаштувала масовану атаку, половина “Шахедів” була реактивною».

    Головна складність реактивних модифікацій полягає у значно вищій швидкості, що скорочує час на виявлення, супровід та перехоплення цілі. Раніше повідомлялося, що окремі такі апарати здатні розганятися приблизно до 500 км/год. Через це Україна паралельно намагається прискорити створення та масштабування швидкісних дронів-перехоплювачів. Про наказ прискорити роботу над такими засобами «Ненька інфо» писала на початку вересня.

    Ще один важливий елемент нинішньої російської тактики — тривалі атаки хвилями. Безпілотники запускають із різних районів і в різний час, змушуючи українську ППО працювати протягом багатьох годин. Представник Повітряних сил Юрій Ігнат раніше попереджав, що такі нальоти можуть розтягуватися фактично на весь день. Детальніше про цю зміну тактики можна прочитати у матеріалі «Загроза затяжної повітряної атаки: ворог готує нову хвилю ударів, яка може тривати весь день».

    Саме такий сценарій спостерігався й 22–23 вересня. Перші запуски в межах цієї хвилі Повітряні сили відраховують від 18:00 вівторка, а вранці середи в українському повітряному просторі все ще залишалися ворожі БпЛА. Тому дані про 122 знешкоджені цілі, 18 місць влучань та вісім локацій падіння уламків у Повітряних силах прямо назвали попередніми.

    На момент ранкового зведення військові не оприлюднювали повний список усіх 18 місць влучань, тому повна географія наслідків атаки ще уточнюється. Підтверджено, зокрема, удари та падіння уламків у Києві, а також важкі наслідки російської атаки на Одещині. Інформація від обласних адміністрацій, рятувальників та Повітряних сил може оновлюватися протягом дня.

    Водночас масштаб атаки вже зрозумілий: понад 160 повітряних засобів, велика частка швидкісних реактивних безпілотників, запуски одразу з шести напрямків і багатогодинна атака хвилями. Попри знешкодження більшості цілей, російські дрони прорвалися до десятків локацій, спричинивши пожежі, руйнування, поранення та щонайменше одну підтверджену загибель на Одещині.