Radaonline.news

Позначка: повістка

  • Чому вас можуть внести до бази розшуку ТЦК і як цього уникнути

    Чому вас можуть внести до бази розшуку ТЦК і як цього уникнути

    Військовозобов’язані громадяни можуть бути оголошені в розшук територіальними центрами комплектування (ТЦК) у разі неявки за повісткою. Єдиний шлях позбутися такого статусу — особисто з’явитися до відповідного ТЦК. Про це в коментарі УНІАН розповіла адвокатка юридичної компанії Riyako&Partners Катерина Аніщенко.

    Як потрапляють у розшук

    У період воєнного стану повістки військовозобов’язаним надсилаються рекомендованими листами через “Укрпошту”. Якщо адресат не з’являється за документом протягом 30 днів, конверт повертається до ТЦК із відповідною відміткою: “відсутній за адресою”, “не з’явився”, “відмова від отримання”. Це дає ТЦК підставу ініціювати розшук — шляхом направлення запиту до поліції.

    Розшук вносять до реєстру “Оберіг”, до якого мають доступ ТЦК та поліція. У застосунку “Резерв+” статус особи, яку розшукує ТЦК, відображається червоним маркуванням.

    Як позбутися статусу «у розшуку»

    За словами адвокатки, єдиний шлях зняти статус розшуку — з’явитися особисто до ТЦК. Після явки:

    • людині пояснюють підставу розшуку;

    • вручають протокол направлення повістки;

    • складають протокол про адміністративне порушення (можливий штраф за неявку);

    • після цього статус “у розшуку” скасовується, а дані оновлюються в реєстрі “Оберіг”.

    Якщо повістку було надіслано за хибною адресою (не тією, що вказана у реєстрі), особу не можуть притягнути до відповідальності, і ТЦК має закрити провадження.

    Якщо боїтеся йти до ТЦК

    Адвокат має право звернутися із запитом до ТЦК щодо підстав оголошення його клієнта в розшук. Це особливо актуально, якщо повістку не було отримано або є інші сумніви щодо дій законності.

    Як перевірити, чи ви в розшуку

    • У застосунку Резерв+ — статус порушення військового обліку позначається червоним.

    • У базі Оберіг — бачать ТЦК та поліція.

    Згідно з чинним порядком обліку, з розшуку знімають лише після особистої явки в ТЦК. Лише після цього вносяться зміни до бази даних.

  • Що загрожує військовозобов’язаним, які ігнорують повістки

    Що загрожує військовозобов’язаним, які ігнорують повістки

    В Україні під час воєнного стану та загальної мобілізації військовозобов’язані чоловіки, які порушили правила військового обліку, можуть бути оголошені у розшук територіальними центрами комплектування (ТЦК). Такі особи підлягають затриманню працівниками поліції та доставленню до ТЦК.

    Фахівці юридичної компанії INSEININ пояснили, що мова йде не про кримінальний, а адміністративний розшук. Його головна мета – доставити військовозобов’язаного до ТЦК, де буде складено акт адміністративного правопорушення та винесено постанову про штраф у розмірі від 17 до 25,5 тис. грн.

    Серед головних причин, через які військовозобов’язаного можуть оголосити у розшук та примусово доставити до ТЦК:

    • Відсутність на військовому обліку за місцем проживання

    • Відсутність на військовому обліку на підприємстві чи у навчальному закладі

    • Ігнорування повістки, яка була вручена особисто, поштою, на підприємстві чи у навчальному закладі

    • Ухилення від проходження військово-лікарської комісії (ВЛК)

    • Неуточнення військово-облікових даних

    • Ухилення від військового обліку

    • Ухилення від призову на військову службу

    • Ухилення від взяття на облік військовозобов’язаних осіб

    Після виявлення порушення працівники ТЦК звертаються до поліції з вимогою про розшук та затримання порушника.

    Якщо особу затримують, її доставляють до ТЦК, де фіксують правопорушення у Єдиному державному реєстрі військовозобов’язаних. У військово-обліковому документі такої особи роблять позначку: “виявлені порушення правил військового обліку”.

    Через воєнний стан контроль за військовозобов’язаними значно посилився. Невиконання обов’язків військового обліку може призвести до штрафів, затримання та примусового доставлення до ТЦК. Тому юристи радять вчасно уточнювати свої військово-облікові дані та не ігнорувати повістки, щоб уникнути адміністративної відповідальності.

  • Мобілізація в Україні: що робити, якщо вам за 60 і ви отримали повістку

    Мобілізація в Україні: що робити, якщо вам за 60 і ви отримали повістку

    В Україні триває мобілізація, яка охоплює чоловіків віком від 25 до 60 років. Однак інколи повістки отримують і ті, хто вже перетнув цей віковий рубіж. Чи законно це, і що робити в такій ситуації, пояснила адвокатка Тетяна Савченко.

    Згідно зі статтею 22 Закону України “Про військовий обов’язок та військову службу”, 60 років – це граничний вік мобілізації для рядових, сержантів та офіцерів нижчої ланки. Після досягнення цього віку чоловік вже не вважається військовозобов’язаним і не підлягає призову.

    “У 59 років ще можуть призвати, а в 60 — вже ні”, — наголошує юристка.

    Досягнувши 60-річного віку, потрібно самостійно звернутися до територіального центру комплектування (ТЦК), надати необхідні документи та написати заяву про зняття з військового обліку. Лише після цього військові зобов’язання офіційно припиняються, і повістки більше не мають права вручати.

    Якщо ж особу після 60 років мобілізували, вона може подати рапорт на звільнення за статтею 26 того ж закону. У такому разі військова частина повинна звільнити її зі служби.

    Чоловіків після 50 років можуть мобілізувати, якщо вони придатні до служби. Для офіцерів високого рангу граничний вік мобілізації становить 65 років. Також військовослужбовці з високою кваліфікацією можуть за власним бажанням продовжити службу до цього віку.

    Омбудсман Дмитро Лубінець повідомив, що у 2025 році зросла кількість звернень щодо порушень прав людини з боку ТЦК. Йдеться, зокрема, про випадки незаконного вручення повісток і неправомірну мобілізацію.

    З огляду на це, правозахисники радять ретельно стежити за дотриманням законодавства, особливо у випадках, коли повістки отримують люди, які не підлягають мобілізації.

  • Українців після 60 не мобілізують, але що робити, якщо отримали повістку

    Українців після 60 не мобілізують, але що робити, якщо отримали повістку

    В Україні мобілізація триває з 2022 року, охоплюючи всіх військовозобов’язаних чоловіків віком від 25 до 60 років. Призов молодших за 25 законом не передбачений, але що робити, якщо повістку отримав чоловік після 60 років?

    Адвокатка Тетяна Савченко пояснює, що відповідно до статті 22 закону “Про військовий обов’язок та військову службу” 60 років є граничним віком для мобілізації рядових, сержантів і офіцерів. Після цього віку чоловік більше не вважається військовозобов’язаним і не підлягає призову.

    “У 59 років ще можуть призвати, а в 60 – вже ні”, – наголошує юристка.

    Однак сам факт досягнення 60-річного віку не означає автоматичного зняття з військового обліку. Для цього необхідно звернутися до Територіального центру комплектування (ТЦК), надати документи та написати заяву. Лише після цього повістки більше не мають права вручати.

    Що робити, якщо після 60 років людину мобілізували?

    Юристи рекомендують у такому випадку подавати рапорт на звільнення згідно зі статтею 26 закону “Про військовий обов’язок та військову службу”. Відповідно до закону, командування зобов’язане звільнити таку особу зі служби.

    Щодо чоловіків 50+, то їх мобілізація можлива. Наприклад, чоловіків у 55 років можуть призвати, якщо вони визнані придатними до служби. Для офіцерів високого рангу граничний вік мобілізації ще вищий – 65 років.

    Військовослужбовці, які мають високу підготовку, також можуть за власним бажанням продовжити службу після 60 років, але це виключно добровільне рішення.

    Отже, якщо вам виповнилося 60 років, важливо своєчасно знятися з військового обліку. Це дозволить уникнути можливих непорозумінь і незаконного призову.

  • Військовозобов’язаний із Полтавщини отримав рік позбавлення волі за ухилення від мобілізації

    Військовозобов’язаний із Полтавщини отримав рік позбавлення волі за ухилення від мобілізації

    У Полтавській області військовозобов’язаний чоловік, якому було вручено “бойову” повістку, відмовився від мобілізації, пояснивши своє рішення “плутаниною з датами” та проблемами з вагою. Він заявив, що має вагу менше 45 кг і не може служити в Силах оборони, однак не зміг надати медичних підтверджень своїм словам. Суд визнав його винним у порушенні законодавства.

    Справа була розглянута в Миргородському міськрайонному суді, і суддя призначив чоловіку покарання у вигляді одного року позбавлення волі за порушення вимог статті 336 Кримінального кодексу України. Чоловік визнав свою провину і висловив розкаяння, проте зазначив, що не з’явився до ТЦК через плутанину з датами.

    На цей момент вирок не є остаточним, оскільки засуджений має право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку.

  • П’ять причин, які дозволяють не прийти до ТЦК

    П’ять причин, які дозволяють не прийти до ТЦК

    Українське законодавство передбачає перелік підстав, які можуть виправдати неприбуття громадянина до територіального центру комплектування (ТЦК) після отримання повістки. Однак, щоб уникнути штрафів і правових наслідків, усі причини повинні бути підтверджені офіційними документами. Це передбачено статтею 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію”.

    Законні підстави для неявки

    Згідно із законодавством, до поважних причин, які дозволяють не з’явитися до ТЦК, належать:

    1. Стихійні лиха, які унеможливлюють явку (наприклад, повені чи землетруси).
    2. Хвороба, що робить фізично неможливим прибуття.
    3. Воєнні дії чи їх наслідки на території проживання громадянина.
    4. Смерть близького родича, зокрема батьків, дітей, братів, сестер чи членів родини подружжя.
    5. Інші обставини, які об’єктивно позбавляють можливості особисто з’явитися у зазначений строк (наприклад, блокування транспортних шляхів).

    Якщо громадянин не може з’явитися у день, зазначений у повістці, він зобов’язаний повідомити про це ТЦК не пізніше, ніж через три доби. Повідомлення можна подати:

    • особисто;
    • у спосіб, зазначений у повістці (наприклад, телефоном або електронною поштою).

    Окрім цього, громадянин зобов’язаний з’явитися до ТЦК не пізніше, ніж через сім календарних днів після зазначеного терміну.

    Наслідки порушення правил

    У разі порушення цих вимог громадянин може бути оштрафований.

    • Штраф за адміністративне правопорушення становить від 17 000 до 25 500 гривень.
    • Якщо штраф не буде сплачено, органи виконавчої служби можуть ініціювати примусове стягнення коштів з рахунків порушника.

    Навіть у складних життєвих ситуаціях дотримання правил військового обліку є обов’язковим для всіх військовозобов’язаних громадян. Це необхідно для забезпечення прозорості процесу мобілізації та уникнення правопорушень.

  • Ухилянтів від мобілізації не штрафують через брак грошей у держави

    Ухилянтів від мобілізації не штрафують через брак грошей у держави

    Лише 12% громадян, які проігнорували заочні повістки, отримали штрафи. Про це заявив народний депутат Максим Бужанський, посилаючись на дані Міністерства оборони та результати спільного засідання комітетів.

    Причиною такого низького відсотка накладених штрафів називають високу вартість процесу. Кожне рекомендоване повідомлення коштує державі 82 гривні, що перетворює масове виписування штрафів на надто затратну процедуру.

    «Не можемо послати підкріплення під Покровськ тому, що листи дорогі», – іронічно підсумував Бужанський.

    У зв’язку з цим процес мобілізації досі залежить від затримання громадян на вулицях, а не від системного покарання ухилянтів через офіційні механізми. За словами нардепа, 45% тих, хто ухиляється, оголошені в розшук, але навіть це не гарантує їхньої участі у мобілізації.

    Такий стан речей викликає серйозні запитання щодо ефективності мобілізаційної системи. Високі витрати на бюрократичні процедури, брак ресурсів у територіальних центрах комплектування (ТЦК) та слабкий механізм контролю перешкоджають виконанню стратегічних завдань в умовах воєнного стану.

    Проблема потребує термінового вирішення. Урядові органи повинні розробити альтернативні підходи до виклику ухильників до ТЦК, аби не тільки знизити витрати, але й забезпечити ефективність мобілізації.

  • 60 тисяч застави за повістку: Лємєнову інкримінують ухилення від мобілізації

    60 тисяч застави за повістку: Лємєнову інкримінують ухилення від мобілізації

    Білоцерківський суд ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу для відомого антикорупційного активіста Олександра Лємєнова. Його підозрюють в ухиленні від мобілізації. Суд зобов’язав його внести заставу у розмірі 60 тисяч гривень.

    6 грудня Лємєнову вручили повістку в Білоцерківському територіальному центрі комплектування (ТЦК). За даними слідства, активіст у присутності двох свідків відмовився отримувати документ. У визначений час він не з’явився на збірний пункт, не повідомивши про причини.

    8 грудня Лємєнову було повідомлено про підозру за ст. 336 Кримінального кодексу України, яка передбачає до п’яти років позбавлення волі за ухилення від мобілізації. Крім того, його оголосили в розшук.

    Попри це, активіст особисто з’явився на судове засідання. У соцмережах він заявляє, що вже “мобілізувався”, проте не уточнює, в якій структурі проходить службу.

    Сам Лємєнов вважає, що справа має політичний підтекст і є помстою за його критику влади. Зокрема, він наголошує, що його діяльність, спрямована на боротьбу з корупцією, могла викликати невдоволення у певних колах.

    Справи про ухилення від мобілізації щодо публічних осіб стають дедалі частішими. Раніше подібні звинувачення висувалися голові Центру протидії корупції Віталію Шабуніну. В соцмережах навіть з’явився термін “шабунінг”, яким позначають спроби уникнути військової служби.

    Ця ситуація викликала активні обговорення в суспільстві: одні підтримують Лємєнова, вважаючи його справу політичним переслідуванням, інші вбачають у цьому підтвердження ухиляння.

    Справи Лємєнова і Шабуніна ставлять під питання рівність усіх перед законом, особливо в умовах війни. Водночас вони демонструють, що мобілізація і відповідальність за неї є складною і багатогранною проблемою для українського суспільства. Чи зможе суд встановити справедливість у цій справі – покаже час.

  • Що робити, якщо вас оголосили в розшук ТЦК

    Що робити, якщо вас оголосили в розшук ТЦК

    В Україні, під час дії воєнного стану, громадяни призовного віку зобов’язані дотримуватись військового обліку. Невиконання цих обов’язків може призвести до того, що особу оголосять у розшук ТЦК (Територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Юрист практики військового права в ЮК “Приходько і партнери” Ярослав Звоненко розповів РБК-Україна про основні причини, через які чоловіків можуть оголосити у розшук, та шляхи уникнення цієї ситуації.

    Чому можуть оголосити у розшук

    Юрист пояснив, що головними підставами для оголошення в розшук є:

    1. Неявка по повістці. Якщо особа не з’являється на виклик до ТЦК, це є підставою для оголошення в розшук.
    2. Відмова від проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Якщо особа без поважних причин відмовляється від проходження медичної комісії, це також може стати підставою для розшуку.
    3. Неоновлення військово-облікових даних. Якщо ТЦК та СП не можуть отримати актуальні дані про особу через державні реєстри, і вона не оновлює ці дані самостійно, це може призвести до розшуку.

    Як пояснює Звоненко, на першому етапі особа потрапляє в “внутрішній” розшук у межах ТЦК. Далі, якщо ситуація не вирішується, від ТЦК подається звернення до Національної поліції, і особа оголошується в адміністративний розшук. У разі ухилення від мобілізації після отримання повістки, особу можуть оголосити у кримінальний розшук згідно зі статтею 336 Кримінального кодексу України.

    Як знятись з розшуку ТЦК

    Звоненко радить найшвидший спосіб вирішення цієї проблеми — добровільно звернутись до ТЦК, де можна пояснити причини відсутності або невиконання обов’язків.

    “Варто мати з собою документи, які підтверджують вашу особу та причини неявки, — наприклад, медичні довідки або свідоцтва про смерть близьких”, — додає юрист. Він також рекомендує заручитися підтримкою адвоката для захисту від можливих незаконних дій з боку ТЦК.

    Якщо ситуація не вирішується добровільно, громадянин може оскаржити дії ТЦК в суді. Це можливо, якщо особа не отримувала повістки або мала законні підстави для відстрочки.

    Мобілізація та повторні повістки

    Необхідно зазначити, що в Україні немає обмежень на повторне надсилання повісток. У разі неявки на попередні, повістки можуть надсилатися повторно, і кожна нова повістка поновлює обов’язок з’явитися до ТЦК. Якщо особа не з’являється, на неї накладається штраф.

    Також нещодавно в Офісі президента підтвердили, що проблема так званої “бусифікації” військовозобов’язаних чоловіків залишається актуальною. Генштаб та інші інституції працюють над вирішенням цього питання, намагаючись знизити кількість таких випадків.

  • Що потрібно знати про нові зміни в правилах мобілізації

    Що потрібно знати про нові зміни в правилах мобілізації

    З початком воєнного стану в Україні мобілізаційні правила зазнають постійних змін, і нещодавні оновлення стосуються чоловіків старшої вікової категорії. Згідно з внесеними змінами, чоловіки віком за 50 років можуть бути мобілізовані за особливими умовами, якщо відповідають певним критеріям.

    Хто підлягає мобілізації?

    За законом “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, мобілізації підлягають чоловіки віком від 18 до 60 років, які:

    • не мають відстрочки;
    • не перебувають у бронюванні;
    • визнані придатними до служби за результатами військово-лікарської комісії (ВЛК).

    Чоловіки старше 50 років можуть бути мобілізовані лише за умови наявності дефіцитної військово-облікової спеціальності, і це потребує окремого наказу Генерального штабу ЗСУ.

    Особливості для різних вікових категорій

    • 18-25 років: належать до категорії призовників, служба можлива лише за бажанням.
    • 25-60 років: мобілізуються на загальних підставах, якщо визнані придатними або раніше мали статус “обмежено придатних” (з повторною ВЛК).
    • 50+ років: спеціальна мобілізація за дефіцитними спеціальностями з відповідним наказом.

    До 4 лютого 2025 року всі військовозобов’язані повинні пройти медичний огляд у рамках ВЛК. Ті, хто мають статус “обмежено придатних”, також підлягають повторній перевірці.

    Головною метою змін є оптимізація використання ресурсів під час мобілізації та залучення до лав ЗСУ фахівців, чиї знання та вміння є критично важливими для обороноздатності країни.

    Мобілізація осіб старшого віку стане поширенішою, якщо цього вимагатимуть обставини на фронті. Водночас законодавство передбачає чіткий контроль та обґрунтованість таких рішень.

    Громадянам рекомендують регулярно перевіряти свій військовий статус та звертатися до військкоматів за роз’ясненнями у разі отримання повісток.