Radaonline.news

Позначка: підтримка України

  • Зеленський отримав особливий прийом у Британії: король Чарльз III запросив до Віндзора

    Зеленський отримав особливий прийом у Британії: король Чарльз III запросив до Віндзора

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із королем Великої Британії Чарльзом III під час робочого візиту до Сполученого Королівства. Аудієнція відбулася 8 червня у Віндзорському палаці та стала черговим символом міцної підтримки України з боку британської королівської родини на тлі триваючої російської агресії.

    Про зустріч глава держави повідомив у своїх офіційних соціальних мережах. Президент подякував монарху за постійну підтримку українського народу та наголосив на особливій ролі Великої Британії серед міжнародних партнерів України.

    «Як завжди, хороша аудієнція у Короля Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Чарльза III. Дякую Його Величності, народові та всьому Сполученому Королівству за непохитну підтримку наших людей», – написав Зеленський.

    Зустріч відбулася на завершення насиченої програми президента України у Лондоні. Напередодні Володимир Зеленський провів серію важливих переговорів із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, президентом Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.

    Головною темою переговорів залишалися питання військової допомоги Україні, посилення санкційного тиску на Росію, підтримка української оборонної промисловості та пошук шляхів досягнення справедливого й стійкого миру.

    За підсумками лондонських консультацій лідери Великої Британії, Франції, Німеччини та України підтвердили спільну позицію щодо необхідності продовження підтримки Києва та окреслили ключові умови для майбутнього мирного врегулювання.

    Зустріч Зеленського з Чарльзом III стала черговим підтвердженням особливих відносин між Україною та Великою Британією. Від початку повномасштабного вторгнення Росії король неодноразово висловлював підтримку українцям, приймав українських військових, представників гуманітарних організацій та особисто зустрічався з Володимиром Зеленським.

    Після сходження на престол у 2022 році Чарльз III зберіг курс підтримки України, який раніше демонструвала королівська родина. Монарх регулярно наголошує на необхідності допомоги українському народу та висловлює співчуття жертвам російської агресії.

    Політичні оглядачі зазначають, що хоча британський монарх не бере участі у формуванні зовнішньої політики уряду, подібні аудієнції мають велике символічне значення. Вони демонструють стабільність підтримки України з боку британських інституцій незалежно від змін у політичному керівництві країни.

    Особливого значення нинішня зустріч набуває на тлі складної міжнародної ситуації та активізації дипломатичних зусиль щодо завершення війни. Лондон залишається одним із ключових союзників Києва як у військовій, так і в політичній площині.

    Велика Британія входить до числа найбільших донорів військової допомоги Україні та бере активну участь у підготовці українських військовослужбовців, постачанні сучасного озброєння, посиленні санкцій проти Росії та підтримці української економіки.

    Крім того, британська сторона продовжує підтримувати євроатлантичні прагнення України та її інтеграцію до західних безпекових структур.

    Візит Зеленського до Великої Британії вкотре засвідчив, що українське питання залишається одним із пріоритетів європейської політики. А зустріч із Чарльзом III стала ще одним знаком того, що підтримка України у Британії виходить далеко за межі урядових рішень і має широку суспільну та символічну основу.

    На тлі триваючої війни та дипломатичних переговорів навколо майбутнього миру такі контакти залишаються важливим елементом міжнародної підтримки України та сигналом про збереження єдності західних союзників навколо українського питання.

  • Макрон скликає союзників України: у Парижі готують історичне рішення щодо безпеки Європи

    Макрон скликає союзників України: у Парижі готують історичне рішення щодо безпеки Європи

    Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про проведення нового засідання «коаліції рішучих» у Парижі 13–14 липня. Захід відбудеться напередодні французького національного свята – Дня взяття Бастилії – та може стати одним із ключових міжнародних майданчиків для обговорення майбутніх гарантій безпеки України, подальшої військової підтримки та ролі європейських союзників у завершенні війни, пише “Європейська правда”.

    Про плани проведення саміту французький лідер заявив 5 червня перед початком саміту ЄС – Західні Балкани, який проходить у Чорногорії. Макрон також повідомив, що вже найближчими днями проведе окрему зустріч із президентом України Володимиром Зеленським для координації позицій та підготовки майбутнього засідання коаліції.

    За словами президента Франції, головною метою майбутньої зустрічі стане подальша структуризація роботи «коаліції рішучих» та координація міжнародної підтримки України.

    «Ми зустрінемося з президентом Зеленським через кілька днів для того, щоб одночасно організувати підтримку в рамках коаліції рішучих і структурувати її», – заявив Макрон.

    Французький президент підтвердив, що запросив усіх учасників коаліції прибути до Парижа 13 та 14 липня. Крім робочих засідань, країни-учасниці також отримали запрошення взяти участь у заходах з нагоди Дня взяття Бастилії – одного з головних державних свят Франції.

    Особливу символічність події надає той факт, що військовий парад 14 липня стане останнім для Емманюеля Макрона в статусі президента Франції. Саме тому Єлисейський палац прагне використати цей день для демонстрації єдності союзників та незмінної підтримки України на міжнародній арені.

    Що таке «коаліція рішучих»

    «Коаліція рішучих» (або «коаліція охочих») була створена у 2025 році за ініціативи Великої Британії та Франції як формат держав, готових брати активну участь у гарантуванні безпеки України після завершення бойових дій. До об’єднання входять близько 25 країн Європи та Північної Америки.

    Основна мета коаліції – розробити механізми довгострокових гарантій безпеки для України та підготуватися до можливого розгортання міжнародних сил підтримки після укладення мирної угоди. За словами представників Єлисейського палацу, учасники обговорюють не лише військову допомогу, а й механізми реагування на можливу повторну агресію Росії в майбутньому.

    З листопада 2025 року коаліція перебуває під французьким керівництвом, однак уже в липні цього року головування має перейти до Великої Британії. Саме тому липневий саміт у Парижі розглядається як підбиття підсумків французького етапу роботи коаліції та визначення подальших пріоритетів.

    Які питання обговорюватимуть

    Очікується, що під час зустрічі учасники приділять увагу кільком ключовим напрямкам.

    Перший – продовження військової підтримки України. Попри активізацію дипломатичних контактів, більшість європейських лідерів наголошують, що Росія не демонструє готовності до справедливого миру, тому допомога Києву повинна зберігатися.

    Другий напрямок – гарантії безпеки після завершення війни. Учасники коаліції продовжують обговорювати можливі формати присутності міжнародного контингенту в Україні після досягнення мирної угоди. Йдеться не про бойові підрозділи на лінії фронту, а про сили стримування та підтримки, які можуть стати додатковим фактором безпеки.

    Третій блок питань стосується інтеграції української оборонної системи в європейський безпековий простір та розвитку спільних оборонних програм.

    Чому ця зустріч важлива

    Останні місяці стали визначальними для формування нової архітектури безпеки в Європі. На тлі триваючої війни союзники України дедалі частіше говорять про необхідність створення довгострокових механізмів стримування Росії.

    Франція та Велика Британія залишаються головними рушіями цієї ініціативи. Саме Париж і Лондон у січні 2026 року разом із президентом України Володимиром Зеленським підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання міжнародних сил підтримки в Україні після досягнення мирної угоди.

    На попередніх засіданнях коаліції держави-учасниці вже підтвердили готовність брати участь у створенні багаторівневої системи гарантій безпеки для України за підтримки США та НАТО.

    Очікується, що зустріч Зеленського і Макрона, яка відбудеться до липневого саміту, дозволить узгодити ключові питання порядку денного та визначити конкретні кроки щодо подальшої підтримки України.

    Липневе засідання «коаліції рішучих» може стати одним із найважливіших міжнародних форумів цього літа для України. На тлі продовження війни та пошуку майбутніх гарантій безпеки саме в Парижі союзники Києва спробують визначити, якою буде роль Європи у забезпеченні миру та стримуванні нових загроз на континенті.

  • Виділення Україні 400 мільйонів допомоги від США може блокуватись Трампом. Джерела

    Виділення Україні 400 мільйонів допомоги від США може блокуватись Трампом. Джерела

    За інформацією наших джерел у Вашингтоні, Україна не отримає 400 мільйонів військової допомоги від США до особистого розпорядження Дональда Трампа.

    “Незважаючи на те, що Палата представників розблокувала військову допомогу Україні в розмірі 400 мільйонів доларів від США, це рішення має підтримати Сенат, а там голосів не вистачає.

    Тому ми не отримаємо ці 400 мільйонів, доки Трамп не дасть команду голосувати.

    Один із сенаторів натякнув, що Трамп може змінити свою думку, якщо Україна підпише мирну угоду з Росією і Трамп отримає доступ до російських ресурсів.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше держсекретар США Марко Рубіо під час засідання підкомітету Сенату США 3 червня заявив, що “дуже скоро” з’являться новини щодо 400 мільйонів доларів військової допомоги Україні.

    За словами Рубіо, Конгрес затвердив ці кошти, але їх виділення затримується в Пентагоні через “проходження міжвідомчих погоджень”.

  • Естонія зробила вибір: 67% громадян підтримують Україну, а 81% готові воювати за свою країну

    Естонія зробила вибір: 67% громадян підтримують Україну, а 81% готові воювати за свою країну

    Переважна більшість жителів Естонії продовжує підтримувати Україну у війні проти російської агресії. Як повідомляє ERR, нове загальнонаціональне дослідження, проведене на замовлення Міністерства оборони Естонії, показало, що 67% громадян виступають за подальшу допомогу Україні. Показово, що цей рівень підтримки залишається стабільним уже протягом року, попри затяжний характер війни, економічні виклики та активну російську пропаганду.

    Результати опитування, проведеного соціологічною компанією Kantar Emor у березні 2026 року, свідчать про високий рівень солідарності естонського суспільства з Україною. У дослідженні взяли участь 1372 мешканці країни віком від 15 до 74 років. Опитування охоплювало питання безпеки, оборони, ставлення до НАТО та підтримки України.

    Згідно з результатами, двоє з трьох жителів Естонії вважають, що підтримка України має продовжуватися незалежно від тривалості війни. Особливо високий рівень підтримки зафіксовано серед етнічних естонців – 80% респондентів цієї категорії виступають за подальшу допомогу Києву. Водночас серед представників інших національностей, переважно російськомовного населення, цей показник становить 41%.

    Аналітики зазначають, що розрив у поглядах між різними етнічними групами зберігається з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Проте навіть серед неетнічних естонців рівень підтримки України залишається вищим, ніж у багатьох країнах Західної Європи.

    Дослідження також продемонструвало високий рівень усвідомлення безпекових ризиків у самій Естонії. Близько 81% респондентів переконані, що країна повинна чинити збройний опір у випадку військового нападу. Це один із найвищих показників за всю історію подібних соціологічних досліджень у державі.

    Понад 60% опитаних заявили, що готові особисто долучитися до захисту країни відповідно до своїх можливостей та навичок. Йдеться не лише про службу у війську, а й про волонтерську діяльність, цивільну оборону, логістичну підтримку та інші форми спротиву.

    Окремо соціологи дослідили ставлення громадян до оборонного бюджету. Дві третини естонців переконані, що нинішній рівень фінансування оборони потрібно зберегти або навіть збільшити. Така позиція пояснюється зростанням занепокоєння через безпекову ситуацію у Балтійському регіоні та агресивну політику Російської Федерації.

    Ці результати корелюють з іншим дослідженням, оприлюдненим того ж дня. Згідно з ним, 82% громадян підтримують членство Естонії в НАТО. Таким чином, Альянс залишається інституцією з найвищим рівнем суспільної довіри серед естонців.

    Після початку повномасштабної війни Естонія стала одним із найактивніших союзників України серед усіх країн Європи. За часткою допомоги відносно ВВП Таллінн стабільно входить до числа світових лідерів. Естонія передала Україні військову техніку, артилерійські системи, боєприпаси, засоби зв’язку, автомобілі, обладнання для кібербезпеки та гуманітарну допомогу.

    Крім військової підтримки, естонський уряд послідовно виступає за посилення санкцій проти Росії, конфіскацію заморожених російських активів на користь України та прискорення вступу України до Європейського Союзу й НАТО.

    Президент Естонії та представники уряду неодноразово наголошували, що доля України безпосередньо пов’язана з безпекою всієї Європи. На думку естонського керівництва, перемога України є ключовою умовою для стримування подальшої агресії Кремля.

    Експерти відзначають, що стабільний рівень підтримки України серед естонців є особливо показовим на тлі втоми від війни, яка спостерігається в окремих європейських країнах. В Естонії ж переважає переконання, що допомога Україні є не лише актом солідарності, а й інвестицією у власну безпеку.

    Соціологи також звертають увагу на те, що підтримка України в Естонії залишається високою навіть попри економічні труднощі, інфляційний тиск та зростання витрат на оборону. Це свідчить про глибоке розуміння суспільством безпекових викликів, які створює російська агресія для всього регіону Балтійського моря.

    Таким чином, результати нового опитування підтверджують: Естонія залишається одним із найпослідовніших союзників України у Європі. Більшість громадян підтримує продовження допомоги Києву, готова інвестувати більше коштів у власну оборону та вважає необхідним чинити опір будь-якій потенційній агресії. На тлі триваючої війни такі настрої демонструють високий рівень національної єдності та усвідомлення спільних загроз для всієї Європи.

  • “Росія готує новий удар по Європі”: прем’єрка Данії зробила тривожну заяву про майбутню агресію Кремля

    “Росія готує новий удар по Європі”: прем’єрка Данії зробила тривожну заяву про майбутню агресію Кремля

    Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен виступила з жорстким попередженням щодо безпекової ситуації в Європі, заявивши, що Росія не відмовилася від своїх імперських амбіцій і може готувати новий етап агресії вже за межами України. На її думку, країни Європейського Союзу та НАТО повинні серйозно сприймати ризик подальшої ескалації, адже Кремль дедалі активніше демонструє готовність до конфронтації із Заходом.

    В інтерв’ю польському виданню Gazeta Wyborcza глава данського уряду наголосила, що не може передбачити точний сценарій розвитку подій, однак переконана: Європа зіткнеться з новою хвилею російської агресії.

    «На жаль, такий сценарій можливий. Я не можу передбачити, як і де саме загостриться ситуація. Я також не можу передбачити, з чим ми матимемо справу. Але я впевнена, що ми зіткнемося з новою хвилею агресії з боку Росії», – заявила Фредеріксен.

    За словами прем’єрки Данії, повномасштабна війна проти України від самого початку виходила далеко за межі українського питання. Вона переконана, що Кремль прагне не лише контролювати Україну, а й змінити систему безпеки в усій Європі, повернувшись до моделі сфер впливу, в якій Росія намагається диктувати умови сусіднім державам.

    «Ця війна з самого початку була про Росію. Росію, яка мріє про відбудову своєї імперії, яка претендує на право приймати рішення щодо Європи, хоча не має на це права», – наголосила очільниця данського уряду.

    Фредеріксен вкотре підкреслила, що підтримка України залишається найефективнішим способом стримування російської експансії. На її переконання, українські військові сьогодні фактично захищають не лише власну державу, а й безпеку всього європейського континенту.

    «Висновок може бути лише один, і він не змінився з початку цієї війни: ми повинні підтримувати Україну всім, що маємо, будь-якою ціною», – заявила прем’єр-міністерка.

    Особливу увагу вона звернула на гібридні методи впливу, які Росія вже активно використовує проти західних країн. Йдеться про кібератаки, диверсії, інформаційні операції, спроби впливу на вибори, кампанії дезінформації та інші інструменти дестабілізації.

    «З 2022 року ми бачимо, на що здатна Росія, і ми бачимо, як вона стає дедалі агресивнішою. Вона веде гібридну війну на нашій території, і я думаю, що вона готується до нападу», – зазначила Фредеріксен.

    Водночас глава уряду Данії визнала, що багато європейських держав досі не адаптувалися до нової реальності та продовжують діяти так, ніби епоха великих воєн у Європі залишилася в минулому.

    «Ми все ще поводимося так, ніби живемо в мирні часи», – зауважила вона.

    Заява данської прем’єрки прозвучала на тлі низки аналогічних попереджень від західних політиків, військових та розвідок. У квітні міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Берлін має намір зробити німецьку армію найсильнішою в Європі через зростаючу загрозу з боку Росії. Уряд Німеччини вже затвердив масштабне збільшення оборонних витрат та прискорення переозброєння Бундесверу.

    Ще одним тривожним сигналом стала оцінка нідерландської військової розвідки MIVD. У відомстві припустили, що після завершення активної фази війни проти України Росія може відновити свої військові можливості настільки швидко, що вже протягом року буде здатна створити загрозу країнам НАТО.

    Країни Балтії також відкрито заявляють про підготовку до можливих кризових сценаріїв. НАТО останнім часом посилює свою присутність на східному фланзі, збільшує кількість навчань і переглядає систему командування для прискорення перекидання військ до Латвії, Естонії та Литви у разі загострення ситуації.

    Окремо західні експерти звертають увагу на стратегічне значення острова Готланд у Балтійському морі. У Швеції неодноразово заявляли, що Росія теоретично може спробувати здійснити провокацію або локальну операцію для перевірки готовності Альянсу реагувати відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору.

    На цьому тлі Данія продовжує активно підтримувати Україну як у військовій, так і у фінансовій сферах. Копенгаген входить до числа європейських держав, які надали Києву значні пакети військової допомоги, включно з артилерійськими системами, бронетехнікою та фінансуванням виробництва озброєння.

    Заява Метте Фредеріксен вкотре демонструє, що в багатьох європейських столицях дедалі серйозніше оцінюють ризики подальшого загострення безпекової ситуації. На думку західних політиків, результат війни в Україні безпосередньо вплине на майбутню стабільність Європи, а підтримка Києва залишається ключовим фактором стримування Росії та запобігання можливому розширенню конфлікту на інші країни континенту.

  • НАТО сперечається через гроші для України: союзники не можуть погодити новий план допомоги перед самітом в Анкарі

    НАТО сперечається через гроші для України: союзники не можуть погодити новий план допомоги перед самітом в Анкарі

    У Північноатлантичному альянсі тривають складні та напружені дискусії щодо майбутньої військової підтримки України напередодні саміту НАТО в Анкарі, який має відбутися вже за шість тижнів. Головним предметом суперечок стала ініціатива генерального секретаря Альянсу Марка Рютте щодо запровадження фіксованого внеску для держав-членів на допомогу Києву у розмірі 0,25% від ВВП.

    Про це заявила голова Місії України при НАТО Альона Гетьманчук в ефірі телемарафону.

    За її словами, підтримка України офіційно увійшла до трійки ключових тем майбутнього саміту. Саме тому всередині Альянсу зараз тривають активні переговори щодо того, яким має бути механізм фінансування української оборони та як забезпечити довгострокову й стабільну допомогу Києву.

    Гетьманчук наголосила, що наразі лише сім країн НАТО вже досягли або перевищили рівень у 0,25% ВВП на військову підтримку України. Саме ці держави підтримали пропозицію Марка Рютте, однак частина союзників виступає проти жорсткого закріплення конкретних фінансових зобов’язань.

    «Є країни, які хотіли б мати більше гнучкості та не фіксувати підтримку України у вигляді конкретних цифр чи відсотків. Вони шукають альтернативний варіант», — пояснила дипломатка.

    Водночас вона підкреслила, що сама ініціатива генсека НАТО вже дала поштовх до важливої дискусії всередині Альянсу. За словами посолки, зараз головне завдання — створити механізм, який зробить допомогу Україні сталою, передбачуваною та довгостроковою.

    «Навіть якщо цифра 0,25% у нинішньому вигляді не буде підтримана всіма, ця пропозиція змусила союзників серйозно обговорювати питання системної підтримки України. Йдеться про те, щоб допомога була оцифрована та закріплена на роки вперед», — зазначила Гетьманчук.

    Дипломатка також звернула увагу на нерівномірний розподіл фінансового навантаження між союзниками. За її словами, цього року майже половину всієї задекларованої військової допомоги Україні забезпечують лише дві країни-члени НАТО. Аналогічна ситуація спостерігається і в межах програми PURL — механізму довгострокової підтримки України, де менше десяти держав фактично несуть основний фінансовий тягар.

    Саме через це питання розподілу витрат стало одним із найчутливіших у переговорах перед самітом в Анкарі.

    Раніше британське видання The Telegraph повідомляло, що одразу кілька великих країн НАТО — зокрема Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада — заблокували пропозицію Марка Рютте щодо обов’язкового виділення 0,25% ВВП на підтримку України.

    За інформацією видання, частина держав побоюється, що закріплення конкретного відсотка може створити додатковий політичний тиск усередині країн та викликати дискусії щодо збільшення оборонних витрат на тлі економічних проблем.

    Водночас Альона Гетьманчук вважає позитивним те, що жорстке закріплення показника 0,25% наразі не підтримали остаточно, адже це могло б стати умовною «стелею» для держав, які вже зараз допомагають Україні значно більше.

    «Нам важливо не демотивувати країни, які вже виділяють понад 0,25% ВВП. Бо саме ці держави залишатимуться ключовими донорами військової допомоги для України й надалі», — пояснила вона.

    За словами посолки, саме тому Київ зацікавлений не лише у фіксованих цифрах, а й у механізмах, які дозволять союзникам нарощувати підтримку залежно від ситуації на фронті та потреб української армії.

    Саміт НАТО в Анкарі проходитиме на тлі посилення російських атак по Україні та дедалі жорсткіших дискусій у Європі щодо майбутньої архітектури безпеки на континенті. Одним із головних очікувань Києва є не лише нові пакети військової допомоги, а й закріплення довгострокових механізмів фінансування української оборони.

    Українська сторона наполягає, що війна переходить у фазу виснаження, а тому підтримка союзників має бути системною та гарантованою, а не залежати від внутрішньополітичної ситуації в окремих країнах НАТО.

    Окрім допомоги Україні, серед головних тем саміту в Анкарі також очікуються питання збільшення оборонних бюджетів країн Альянсу, посилення східного флангу НАТО, виробництва озброєння та реагування на гібридні загрози з боку Росії.

  • Урсула фон дер Ляєн після масованої атаки РФ анонсувала посилення української ППО

    Урсула фон дер Ляєн після масованої атаки РФ анонсувала посилення української ППО

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила про додаткове посилення української протиповітряної оборони після однієї з наймасштабніших російських атак по Україні за весь час повномасштабної війни.

    Про це вона повідомила після масованого комбінованого удару РФ у ніч проти 24 травня.

    За словами очільниці Єврокомісії, нова хвиля атак Росії проти українських міст демонструє справжні наміри Кремля та свідчить про небажання Москви йти шляхом дипломатичного врегулювання.

    «Терор — це відчай, а не сила», — наголосила фон дер Ляєн.

    Вона також заявила, що Європейський Союз продовжить підтримувати Україну та вже готує додаткову допомогу для захисту українського неба.

    «Ми рішуче підтримуємо Україну, допомога вже в дорозі, щоб посилити її системи протиповітряної оборони», — повідомила президентка Єврокомісії.

    У ніч проти 24 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак по Україні за останній час.

    За словами президента України Володимира Зеленського, російські війська випустили по Україні близько 90 ракет різних типів, серед яких — 36 балістичних, а також майже 600 ударних безпілотників.

    Основною ціллю удару став Київ.

    У столиці зафіксували руйнування в усіх районах міста. Пошкоджено житлові будинки, торгові центри, ринок, школу, станцію метро «Лук’янівська», а також об’єкти бізнесу та культурної інфраструктури.

    За останніми даними, у Києві загинули двоє людей, десятки отримали поранення, серед постраждалих є діти.

    Після атаки президент України Володимир Зеленський виступив із терміновим зверненням, у якому наголосив на необхідності подальшого посилення української системи ППО та підтримки з боку міжнародних партнерів.

    Окремо глава держави різко відреагував на нові погрози Кремля та заявив, що Росія продовжує свідомо атакувати цивільну інфраструктуру та мирних жителів.

    На тлі останніх масованих ударів по Україні європейські лідери дедалі частіше закликають до посилення військової допомоги Києву, зокрема передачі додаткових систем ППО та ракет для захисту від балістичних атак.

  • Макрон після удару «Орєшніком»: Росія продовжує ескалацію війни проти України

    Макрон після удару «Орєшніком»: Росія продовжує ескалацію війни проти України

    Президент Франції Емманюель Макрон засудив масовану російську атаку по Україні та заявив, що застосування Росією балістичної ракети «Орєшнік» свідчить про подальшу ескалацію війни.

    Про це французький лідер написав у соцмережі X після нічного удару РФ по Україні 24 травня.

    «Франція засуджує цю атаку та використання балістичної ракети “Орєшнік”, що, перш за все, демонструє подальшу ескалацію та глухий кут агресивної війни Росії», — заявив Макрон.

    Президент Франції наголосив, що дії Москви не послаблюють підтримку України з боку союзників, а навпаки — посилюють рішучість допомагати Києву.

    «Наша рішучість продовжувати підтримувати Україну, робити все можливе для справедливого та міцного миру та зміцнювати безпеку Європи лише посилюється», — додав французький президент.

    Нагадаємо, у ніч проти 24 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак по Україні за останній час.

    Основною ціллю удару став Київ. Російські війська застосували близько 90 ракет різних типів, серед яких — балістичні, а також майже 600 ударних безпілотників.

    У столиці зафіксували масштабні руйнування у восьми районах міста. Пошкоджено житлові будинки, школи, ринок, торгові центри, станцію метро «Лук’янівська», а також об’єкти культурної та бізнес-інфраструктури.

    За останніми даними, у Києві загинули двоє людей, понад 70 отримали поранення.

    Раніше начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив, що Росія могла застосувати по Київській області балістичну ракету середньої дальності РС-26 «Рубіж», яку також називають «Орєшнік».

    На тлі масованої атаки президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів переговори з Макроном та прем’єр-міністром Норвегії, а також анонсував подальші контакти з міжнародними партнерами щодо підтримки України.

    Після удару по Україні низка західних лідерів закликали посилити тиск на Росію та збільшити підтримку української системи протиповітряної оборони.

  • «Ми просто менше говоримо»: у Чехії пояснили, чи змінилася підтримка України після зміни уряду

    «Ми просто менше говоримо»: у Чехії пояснили, чи змінилася підтримка України після зміни уряду

    Чехія продовжує підтримувати Україну, попри те, що новий уряд країни став значно стриманішим у публічних заявах щодо допомоги Києву.

    Про це під час форуму «Діалоги про Європу» на Закарпатті заявив посол Чехії в Україні Лубош Веселий.

    За словами дипломата, зміна уряду не означає зміну політичного курсу щодо України.

    «Уже не лише з офіційних заяв зрозуміло, що наш теперішній уряд, як і попередній, підтримує Україну. Це не змінилося», — наголосив Веселий.

    Водночас він визнав, що нинішня чеська влада стала менш публічною у питаннях допомоги Києву.

    «Змінилося те, що нинішній уряд менше інформує про те, що робить для України. Ми не любимо дуже багато говорити, але вміємо працювати так, щоб були конкретні результати», — пояснив посол.

    Дипломат запевнив, що підтримка України з боку Праги не припиняється і триватиме надалі.

    Останніми місяцями у ЗМІ та політичних колах активно обговорювали можливе скорочення допомоги Україні через зміну політичних акцентів у Чехії та нові бюджетні обмеження. Водночас офіційна Прага неодноразово заявляла, що продовжить співпрацю з Києвом у військовій, гуманітарній та політичній сферах.

    Раніше начальник Генерального штабу Чехії Карел Ржегка заявляв, що Прага вже передала Україні майже всю військову допомогу, яку могла надати зі своїх запасів.

  • США дають «розумні бомби»: Україна отримає пакети JDAM на $337 млн — що це змінить на фронті

    США дають «розумні бомби»: Україна отримає пакети JDAM на $337 млн — що це змінить на фронті

    Сполучені Штати схвалили новий пакет військової підтримки для України — йдеться про продаж комплектів, які перетворюють звичайні авіабомби на високоточні. Рішення ухвалив Державний департамент США, а загальна вартість угоди становить близько 337,6 млн доларів.

    За офіційною інформацією, Україна подала запит на закупівлю понад 1500 комплектів JDAM: зокрема, 1,2 тисячі KMU-572 та ще 332 комплекти KMU-556. Ці системи дозволяють модернізувати звичайні авіабомби, оснащуючи їх GPS-навігацією та системами наведення, що суттєво підвищує точність ударів.

    Крім самих комплектів, пакет включає детонатори, допоміжне обладнання, запасні частини, програмне забезпечення, технічну документацію та логістичну підтримку. Основним підрядником виступить американська корпорація Boeing.

    У Вашингтоні наголошують, що цей продаж відповідає стратегічним інтересам США. У заяві Державний департамент США підкреслюється, що підтримка України сприяє зміцненню безпеки в Європі та допомагає партнеру, який відіграє важливу роль у регіональній стабільності.

    Водночас у документі зазначено, що угода не вплине на загальний військовий баланс самих Сполучених Штатів, що є стандартною формулою для подібних рішень.

    Що таке JDAM і чому це важливо

    JDAM (Joint Direct Attack Munition) — це технологія, яка фактично перетворює звичайні «тупі» бомби на високоточну зброю. Завдяки GPS-наведенню вони можуть вражати цілі з великою точністю навіть за складних погодних умов.

    Для України це означає:

    • підвищення ефективності авіаударів;
    • можливість знищувати цілі на більшій відстані;
    • економію ресурсів за рахунок використання вже наявних боєприпасів.

    На практиці такі комплекти дозволяють адаптувати старі запаси авіабомб під сучасні стандарти ведення війни — це особливо важливо в умовах тривалої війни на виснаження.

    Паралельно з цим рішенням стало відомо, що Міністерство оборони США розблокувало ще 400 млн доларів військової допомоги Україні, які раніше затримувалися на рівні Пентагону.

    Втім, є і тривожний сигнал: у проєкті бюджету США на 2027 рік не передбачено окремого фінансування програми USAI. Це може означати, що в майбутньому підтримка України вимагатиме нових політичних рішень у Конгресі.

    Нові поставки JDAM можуть суттєво посилити ударні можливості української авіації, особливо в умовах, коли Росія активно використовує керовані авіабомби (КАБи) проти українських міст і позицій.

    Отримання таких систем частково вирівнює цей дисбаланс і дає ЗСУ більше інструментів для точкових ударів по військових об’єктах, складах та логістичних вузлах противника.

    Водночас ефективність використання JDAM значною мірою залежить від інших факторів — зокрема, наявності сучасних літаків, систем ППО та можливостей безпечного застосування авіації поблизу лінії фронту.

    Рішення США є важливим елементом посилення обороноздатності України, але воно вписується у ширший контекст довгострокової підтримки, яка потребує постійних політичних рішень і ресурсів.