Radaonline.news

Позначка: перемир’я

  • Захист неба та мораторій на удари: Макрон обговорив із Трампом енергетичне перемир’я для порятунку української зими

    Захист неба та мораторій на удари: Макрон обговорив із Трампом енергетичне перемир’я для порятунку української зими

    Президент Франції Емманюель Макрон провів важливі та насичені переговори у Нью-Йорку з американським лідером Дональдом Трампом, зосередивши ключову увагу на пошуку дієвих шляхів деескалації та захисті мирного населення в умовах триваючої російської агресії проти України. Зустріч двох впливових західних лідерів засвідчила намір скоординувати трансатлантичні дипломатичні зусилля напередодні найскладнішого зимового періоду. Французький президент прямо заявив про прагнення спільно з Вашингтоном виробити надійні механізми припинення варварських атак на об’єкти життєзабезпечення, наголосивши, що цивільне населення має отримати залізобетонний захист від щоденного терору, а світова спільнота повинна якнайшвидше створити сприятливе підґрунтя для початку серйозних субстантивних переговорів щодо умов майбутнього справедливого миру.

    Однією з головних тем нью-йоркського діалогу стала перспектива запровадження всеосяжного мораторію на удари по критичній енергетичній та цивільній інфраструктурі України. Ця ініціатива набуває особливої ваги з огляду на те, що планомірні російські повітряні нальоти несуть пряму загрозу залишити мільйони українських родин без електрики, тепла та водопостачання в період сильних морозів. За словами глави французької держави, на переговорах також порушувалися стратегічні питання стабілізації глобального енергетичного ринку, захисту світових логістичних маршрутів, гарантування свободи судноплавства в Ормузькій протоці на тлі близькосхідної напруги та взаємного припинення вогню в акваторії Чорного моря. Паризька дипломатія розглядає подібне енергетичне перемир’я як один із ключових перших кроків, здатних розблокувати ширший мирний процес та вивести його на рівень стійких домовленостей.

    Практичне втілення цих ініціатив не обмежується лише деклараціями за столом переговорів, але й підкріплюється потужним військово-технічним посиленням українського оборонного потенціалу. Французький лідер анонсував окрему предметну розмову з президентом України Володимиром Зеленським, під час якої детально обговорюватиметься пакет надзвичайної допомоги з боку країн «Великої сімки». Париж бере на себе чіткі зобов’язання стояти пліч-о-пліч із Києвом протягом усієї зими, посилюючи протиповітряний щит держави через підписання контрактів на термінове постачання новітніх радіолокаційних станцій та значної партії ракет-перехоплювачів. Надійна ППО розглядається європейськими союзниками як головна матеріальна гарантія безпеки, без якої будь-які дипломатичні домовленості залишатимуться вразливими перед підступністю ворога.

    Ця поїздка за океан стала для французького президента нагодою провести відвертий і прямий діалог із Дональдом Трампом, аби скерувати позицію нової американської адміністрації в конструктивне русло та зберегти непохитну підтримку України з боку західного блоку. Зближення позицій Парижа та Вашингтона довкола захисту української енергетики демонструє, що попри всі внутрішньополітичні зміни на Заході, безпека мирних українських міст та збереження інфраструктури залишаються непорушним пріоритетом для провідних демократичних держав світу.

     

  • У Росії оцінили шанси на перемогу у війні проти України лише у 7%: сплив імовірний прогноз «Сбербанку»

    У Росії оцінили шанси на перемогу у війні проти України лише у 7%: сплив імовірний прогноз «Сбербанку»

    Аналітики російського «Сбербанку» нібито оцінили ймовірність перемоги Росії у війні проти України лише у 7%. Такі дані містяться в документі «Сценарії досягнення миру в конфлікті Росія — Україна», який, за повідомленнями ЗМІ, хакери Black Mirror отримали з листування голови правління «Сбербанку» Германа Грефа.

    Документ датований квітнем 2026 року та містить одразу вісім можливих сценаріїв подальшого розвитку війни. Якщо оприлюднені матеріали автентичні, російські аналітики вважають значно ймовірнішим не військову перемогу Кремля, а припинення активних бойових дій через політичні домовленості або фактичне замороження конфлікту.

    Водночас варто наголосити: йдеться про матеріали, які, як стверджується, були отримані хакерським шляхом. Незалежного підтвердження автентичності документа в наведених матеріалах немає.

    Найімовірнішим назвали «угоду Трампа»

    Найвищу ймовірність — 32% — автори прогнозу нібито віддали сценарію, який у документі названий «угодою Трампа».

    Йдеться про варіант замороження бойових дій із досягненням певних домовленостей та частковим послабленням санкційного режиму щодо Росії.

    Другим за ймовірністю став сценарій так званого «корейського замороження» — 22%. У такому випадку інтенсивні бойові дії припиняються або різко скорочуються, однак сторони не досягають повноцінного політичного врегулювання.

    Подібна модель передбачає тривале збереження невирішеного конфлікту та відсутність остаточної мирної угоди.

    Ще 15% російські аналітики нібито відводять сценарію, за якого війна продовжуватиметься ще протягом двох-трьох років.

    На цьому тлі особливо показовою виглядає оцінка можливості військової перемоги Росії.

    Перемозі РФ дали лише 7%

    За оприлюдненими даними, сценарій перемоги Росії над Україною отримав лише 7% ймовірності.

    Ще нижче автори документа нібито оцінили можливість завершення війни на умовах України або європейських держав — 2%.

    Таким чином, якщо документ справжній, навіть російські аналітики не розглядають повну військову перемогу Кремля як основний сценарій завершення війни.

    Водночас наведені відсотки не є математичним прогнозом результату війни. Це сценарна оцінка, яка залежить від припущень її авторів і може змінюватися разом із ситуацією на фронті, міжнародною підтримкою України, станом російської економіки та політичними рішеннями сторін.

    У документі оцінили й російські втрати

    Окремий блок оприлюдненого аналізу стосується втрат російських військ.

    За інформацією, отриманою хакерами, у документі фігурує оцінка втрат РФ на рівні 20–25 тисяч військовослужбовців щомісяця.

    Якщо такий показник зберігався б протягом року, арифметично це відповідало б приблизно 240–300 тисячам втрат за 12 місяців. Водночас із наведеного фрагмента документа незрозуміло, що саме автори включали до поняття «втрати» — лише загиблих чи сукупність загиблих, поранених та інших категорій.

    Саме тому напряму порівнювати цю цифру з офіційними українськими або західними оцінками без уточнення методології некоректно.

    Ядерному сценарію дали 5%

    Ще один показовий пункт аналізу стосується можливого ядерного інциденту.

    Ймовірність події на кшталт застосування ядерної зброї або аварії на ядерному об’єкті автори документа нібито оцінили у 5%.

    Таку саму ймовірність — 5% — у прогнозі отримав сценарій зміни влади в Росії.

    Навіть відносно невеликий відсоток ядерного сценарію привертає увагу через масштаб можливих наслідків. При цьому сценарний прогноз не означає, що така подія обов’язково станеться або що існує підтверджена підготовка до неї.

    Російська економіка залишається одним із ключових факторів війни

    Оприлюднення ймовірного документа «Сбербанку» відбувається на тлі дедалі більшої уваги до здатності російської економіки фінансувати тривалу війну.

    Попри санкції, значні військові витрати та бюджетні проблеми, Москва досі має ресурси для продовження бойових дій. Раніше представник європейської розвідки заявляв, що навіть за умов рекордного дефіциту бюджету Кремль поки здатний підтримувати нинішній рівень фінансування війни.

    Однак тривалість війни збільшує навантаження на бюджет РФ, потребу у військовослужбовцях, оборонне виробництво та інші сектори економіки.

    Саме тому оцінка російських аналітиків, якщо її автентичність буде підтверджена, цікава не лише цифрою у 7%. Вона показує, які сценарії могли розглядатися всередині однієї з найбільших фінансових структур РФ: не швидка військова перемога, а різні форми домовленостей, замороження бойових дій або затяжна війна.

  • Кремль відкинув зупинку війни по нинішній лінії фронту: у ГУР назвали перспективи миру до кінця року

    Кремль відкинув зупинку війни по нинішній лінії фронту: у ГУР назвали перспективи миру до кінця року

    Росія не погодиться на припинення бойових дій із фіксацією нинішньої лінії фронту. У Кремлі публічно відкинули такий сценарій завершення війни проти України, тоді як українська воєнна розвідка заявляє, що наразі не бачить ознак готовності Москви до реального перемир’я.

    Про це заявив помічник російського лідера Володимира Путіна Юрій Ушаков, коментуючи можливість «заморожування» війни по нинішній лінії бойового зіткнення.

    На запитання журналістів, чи допускає Москва такий варіант, Ушаков відповів, що позиція російської сторони його виключає.

    «Ви знаєте нашу позицію, вона виключає це», — заявив представник Кремля.

    Таким чином Москва фактично підтвердила, що не розглядає просту зупинку бойових дій на тих позиціях, які зараз займають українські та російські війська.

    Заява є особливо важливою на тлі міжнародних дискусій щодо можливого припинення вогню як першого етапу майбутнього політичного врегулювання війни.

    Кремль не хоче «заморожування» фронту

    Ушаков зробив заяву 18 серпня. Російські та українські медіа, які цитують його коментар, зазначають, що представник Кремля відповідав саме на запитання про можливість припинення бойових дій із фіксацією нинішньої лінії зіткнення.

    Москва такий сценарій відкинула.

    Це означає, що навіть потенційний компроміс, за якого сторони спочатку припиняють вогонь, не вирішуючи негайно всі територіальні та політичні питання, наразі не отримує підтримки Кремля.

    Російська сторона й раніше пов’язувала завершення війни з виконанням власних вимог щодо України. Зокрема, у попередніх заявах російські посадовці наполягали на територіальних поступках Києва та виконанні інших умов Москви.

    У травні Ушаков заявляв, що переговори залишатимуться заблокованими, якщо Україна не погодиться на виведення своїх військ із підконтрольних Києву територій Донбасу. Тоді він стверджував, що без такого кроку можна провести ще багато раундів переговорів, але сторони все одно залишатимуться на тому самому місці.

    Тепер Кремль додатково дав зрозуміти, що й варіант простого припинення бойових дій уздовж нинішнього фронту Москва не вважає прийнятним.

    У ГУР не бачать ознак готовності Росії до миру

    Практично одночасно з новою заявою Кремля заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький повідомив, що українська розвідка наразі не бачить ознак підготовки Росії до реального припинення бойових дій.

    За його словами, оцінки ГУР ґрунтуються передусім на ситуації на полі бою та планах російського військового командування.

    Скібіцький зазначив, що на фронті немає ознак, які свідчили б про готовність РФ припинити вогонь та перейти до повноцінного переговорного процесу.

    За оцінкою української розвідки, до кінця 2026 року Москва не розраховує на підписання мирної угоди.

    «До кінця цього року жодних домовленостей та підписання мирної угоди не буде», — заявив Скібіцький, описуючи російські плани.

    Це не означає, що дипломатичні контакти протягом цього періоду неможливі. Однак оцінка ГУР свідчить, що російське військове планування наразі не демонструє переходу від ведення війни до підготовки тривалого припинення вогню.

    Росія зберігає територіальні цілі

    Однією з причин песимістичної оцінки української розвідки залишаються військові плани РФ.

    За словами Скібіцького, російське командування продовжує ставити перед своїми військами завдання щодо захоплення нових українських територій. Зокрема, йдеться про прагнення повністю окупувати Донецьку область.

    Таким чином, військові цілі Москви прямо суперечать сценарію швидкого припинення бойових дій на нинішній лінії фронту.

    Якщо російське командування продовжує планувати наступальні операції та захоплення додаткових територій, це суттєво знижує ймовірність того, що Кремль найближчим часом погодиться на фіксацію поточного статус-кво.

    Саме на цьому тлі заява Ушакова набуває особливого значення: вона фактично переводить військові наміри Росії у площину офіційної політичної позиції Кремля.

    Що це означає для переговорів

    Публічна відмова Москви від «заморожування» війни по нинішній лінії фронту звужує можливості для одного з потенційних проміжних сценаріїв завершення активної фази війни.

    Такий варіант теоретично дозволяв би спочатку домогтися припинення вогню, а вже після цього вести тривалі переговори щодо територій, гарантій безпеки та інших суперечливих питань.

    Однак нинішня позиція Кремля свідчить, що Москва не готова відокремлювати припинення бойових дій від ширших політичних і територіальних вимог.

    При цьому переговорні канали повністю не закриті. США продовжують контакти з Україною та Росією, а останні повідомлення західних медіа свідчать про використання Вашингтоном як офіційних, так і непублічних каналів комунікації з Кремлем.

    Однак станом на 19 серпня немає підтвердженої домовленості про нове загальне припинення вогню або дати нового повноцінного раунду переговорів, який міг би привести до такої угоди.

    Натомість останні заяви Москви та оцінки української розвідки вказують на те, що позиції сторін щодо умов завершення війни залишаються далекими одна від одної.

  • Росія відкинула перемир’я і пригрозила ще сильнішими ударами по Україні: що заявив Лавров

    Росія відкинула перемир’я і пригрозила ще сильнішими ударами по Україні: що заявив Лавров

    Росія не готова погоджуватися на припинення бойових дій по нинішній лінії фронту та фактично відкидає сценарій швидкого перемир’я з Україною. Про це 14 серпня заявив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, одночасно пригрозивши подальшим посиленням ударів по об’єктах, які Москва вважає пов’язаними з українською військовою інфраструктурою та допомогою західних партнерів.

    У своїй заяві Лавров назвав для Росії «неприйнятною» зупинку бойових дій по нинішній лінії зіткнення. Таким чином він фактично підтвердив, що Москва не розглядає просте припинення вогню як достатню основу для завершення війни.

    За словами російського міністра, Кремль готовий говорити лише про так зване «довгострокове, надійне та стійке врегулювання». Водночас конкретних умов, які Росія була б готова запропонувати Україні для такого врегулювання, Лавров у цій заяві не назвав.

    Натомість він повторив традиційну російську тезу про те, що припинення війни має відбутися лише після врахування вимог Москви.

    Лавров прямо пригрозив посиленням ударів

    Окрема частина виступу стосувалася військових дій.

    Лавров заявив, що Росія має намір і надалі посилювати удари по тому, що він назвав інфраструктурою, яка «підживлює військову машину України».

    Фактично йдеться про погрозу продовжувати або розширювати удари по логістиці, промислових підприємствах, транспортних вузлах, енергетичній інфраструктурі та інших об’єктах, які російське військове командування може оголошувати пов’язаними з обороною України.

    За останні тижні Росія вже суттєво посилила атаки на українські склади, логістичні центри, порти та енергетичні об’єкти. Під ударами опинялися не лише об’єкти оборонної промисловості, а й цивільні компанії, торговельні мережі, транспортна інфраструктура та житлові райони.

    Саме на цьому тлі слова Лаврова про подальше «посилення методів» звучать як пряма погроза новою ескалацією.

    Москва не хоче «замороження» фронту

    Найважливіша частина заяви Лаврова — відмова від принципу припинення бойових дій по нинішній лінії зіткнення.

    Такий варіант неодноразово обговорювався на міжнародному рівні як можливий перший крок до ширшого переговорного процесу.

    Логіка подібного сценарію полягає у тому, щоб спочатку припинити бойові дії та масовані удари, а вже після цього вести переговори щодо складніших політичних і територіальних питань.

    Російська сторона, судячи з нинішньої заяви, такий підхід відкидає.

    Лавров намагається пояснювати це історичними аналогіями та риторикою про Другу світову війну, однак фактично йдеться про небажання Кремля зафіксувати нинішню лінію фронту без досягнення додаткових політичних або військових цілей.

    Які вимоги Росія висувала раніше

    Москва протягом війни неодноразово заявляла, що готова до переговорів, але лише на власних умовах.

    До них у різний час входили вимоги щодо статусу окупованих територій, обмежень для українських Збройних сил, нейтралітету України, відмови від вступу до НАТО та зміни зовнішньополітичного курсу.

    Київ неодноразово заявляв, що не погодиться на умови, які означатимуть фактичну капітуляцію або юридичне визнання російської окупації українських територій.

    Тому формула Лаврова про «довгострокове врегулювання» без уточнення конкретних умов не означає, що сторони наблизилися до компромісу.

    Навпаки, нинішня заява демонструє, що фундаментальні розбіжності залишаються.

    На тлі цього з’явилися повідомлення про пропозицію Києва

    Паралельно західні медіа повідомляють про можливу ініціативу України щодо обмеження ударів по цивільних об’єктах у Чорному морі.

    За даними Sky News, команда Володимира Зеленського нібито передала Росії пропозицію про взаємну відмову від атак на цивільну морську інфраструктуру.

    Йдеться про можливість припинення ударів по цивільних портах, суднах та об’єктах, які не використовуються безпосередньо у військових цілях.

    Однак станом на 14 серпня Київ офіційно не підтверджував, що така пропозиція була направлена Кремлю саме у такому вигляді.

    Тому цю інформацію наразі варто подавати виключно як повідомлення медіа.

    США також тиснуть на Київ щодо ударів у Чорному морі

    Окремим фактором є позиція Вашингтона.

    Останніми днями західні ЗМІ повідомляли, що американська адміністрація намагається переконати Україну обмежити удари по танкерах та іншій інфраструктурі у Чорному морі.

    За повідомленнями медіа, віцепрезидент США Джей Ді Венс особисто звертався до Володимира Зеленського з проханням припинити атаки на танкери, які можуть бути пов’язані з російським експортом.

    Вашингтон побоюється, що удари по судноплавству можуть призвести до ширшої ескалації та створити ризики для міжнародної торгівлі.

    Київ водночас наголошує, що Росія використовує морську інфраструктуру для фінансування війни та обходу санкцій.

    Війна в Чорному морі стає окремим переговорним блоком

    Протягом 2026 року морський напрямок став одним із найбільш чутливих у війні.

    Українські сили регулярно атакують російські порти, нафтотермінали та об’єкти енергетичної інфраструктури на узбережжі.

    14 серпня українська компанія Fire Point підтвердила участь у новій атаці на порт Усть-Луга — один із найбільших нафтових портів Росії на Балтійському морі.

    Попередньо російська влада повідомляла про пожежу в районі порту після масованої атаки безпілотників.

    Тобто заява Лаврова про посилення ударів пролунала фактично в момент, коли обидві сторони нарощують кампанію далекобійних атак.

    Що означає позиція Лаврова для переговорів

    Нинішня риторика російського МЗС суттєво знижує очікування швидкого припинення бойових дій.

    Якщо Москва принципово відкидає навіть тимчасову зупинку по нинішній лінії фронту, то будь-які переговори про перемир’я мають одразу переходити до складніших територіальних і політичних питань.

    Саме це робить швидкий компроміс значно менш імовірним.

    Крім того, погроза посиленням ударів показує, що Кремль продовжує використовувати військовий тиск як головний інструмент переговорів.

    Російська логіка залишається незмінною: спочатку створити для України максимально важку ситуацію на фронті та в тилу, а вже після цього вимагати поступок.

    Україна наполягає на іншому підході

    Київ неодноразово заявляв, що переговори можуть мати сенс лише за умови реального припинення російських атак.

    Українська сторона також відкидає можливість юридично визнавати захоплені Росією території частиною РФ.

    Позиція Києва полягає в тому, що будь-які мирні домовленості повинні містити реальні механізми безпеки і не давати Росії можливості використати паузу для підготовки нового наступу.

    Саме тому питання гарантій безпеки залишається одним із ключових.

    Кремль поки обирає продовження війни

    Фактично заява Лаврова 14 серпня містить два ключові сигнали.

    Перший — Росія не погоджується на просте припинення бойових дій по нинішній лінії фронту.

    Другий — Москва готова продовжувати і навіть посилювати удари по Україні.

    Тому говорити про наближення повноцінного перемир’я наразі передчасно.

    Навіть якщо окремі переговорні канали між Києвом, Москвою та Вашингтоном продовжують працювати, публічна позиція Кремля свідчить про відсутність готовності зупинити війну без виконання власних політичних вимог.

    У найближчі тижні ключовим питанням стане те, чи зможуть США та інші партнери переконати Москву хоча б у частковому припиненні ударів — наприклад, по цивільній інфраструктурі або у Чорному морі.

    Поки ж російська сторона подає протилежний сигнал: Кремль не хоче «заморожувати» фронт і прямо погрожує новою ескалацією.

  • У Держдумі РФ відкрито назвали максимальну мету війни: окупанти хочуть дійти до західних кордонів України

    У Держдумі РФ відкрито назвали максимальну мету війни: окупанти хочуть дійти до західних кордонів України

    Депутат Державної думи Росії, генерал-лейтенант запасу Віктор Соболєв заявив, що російські війська мають прагнути виходу до західних кордонів України. За його словами, передумов для завершення повномасштабної війни у 2026 році він не бачить, а створення обмеженої так званої «зони безпеки» вздовж кордону нібито не розв’яже поставлених Москвою завдань.

    Соболєв, який входить до комітету Держдуми РФ з оборони, озвучив цю позицію в коментарі російському виданню News.ru. Його слова поширили російські пропагандистські та українські медіа. Йдеться про особисту заяву депутата, а не про формально затверджену військову доктрину чи офіційне рішення російської влади. Водночас висловлювання представника парламентського оборонного комітету демонструє збереження максималістських територіальних вимог у частини політичної та військової еліти РФ.

    «Жодних передумов для завершення “СВО” поки що немає. Потрібно досягти цілей спеціальної військової операції. На мою думку, це вихід на західні кордони України», — заявив Соболєв.

    Фактично така позиція передбачає спробу окупації всієї території України до її державних кордонів із Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою. Це означало б захоплення не лише нині окупованих регіонів чи територій сходу та півдня, на які претендує Москва, а й центральних і західних областей України.

    У Росії не вважають «буферну зону» достатньою

    Соболєв також заявив, що не вважає достатнім створення так званої «зони безпеки» на українській території. Представники Кремля та російського військового керівництва використовують цей термін для виправдання нових наступальних операцій і захоплення територій України, які Москва подає як необхідні для захисту прикордонних регіонів РФ.

    Російський депутат пояснив свою позицію розвитком українських безпілотних технологій. За його словами, дальність українських дронів постійно збільшується, тому окупація лише окремої смуги території вздовж кордону не гарантуватиме безпеки Росії.

    Така аргументація фактично дозволяє Кремлю постійно розширювати заявлені територіальні вимоги. Зі збільшенням дальності українського озброєння будь-яку раніше окуповану територію російська сторона може називати недостатньою для створення «буферної зони». Це перетворює нібито безпекове обґрунтування на виправдання для спроби ліквідації української державності.

    Соболєв не вперше виступає проти припинення бойових дій. У березні 2025 року він відкидав ідею 30-денного перемир’я, заявляючи, що пауза нібито дозволить Україні перегрупувати сили та підготуватися до подальших бойових дій.

    Депутат РФ не очікує завершення війни у 2026 році

    За словами російського генерала, він не бачить умов, за яких війна могла б завершитися до кінця 2026 року. Він виступив проти припинення вогню до досягнення заявлених Москвою цілей і стверджував, що замороження бойових дій нібито призведе до ще масштабнішої війни в майбутньому.

    Соболєв також повторив традиційну тезу російської пропаганди про загрозу з боку європейських країн. Він заявив, що Європа нібито не дозволить Росії «спокійно жити», тому Москва має продовжувати війну.

    При цьому депутат не надав доказів існування планів європейських держав атакувати Росію. Його заява повторює кремлівський наратив, за допомогою якого агресію проти України представляють як нібито оборонну війну проти Заходу.

    Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Москва називала серед своїх цілей «демілітаризацію» та «денацифікацію», не пояснюючи їхнього чіткого змісту. Пізніше російська влада почала вимагати визнання окупації українських територій, нейтрального статусу України, обмеження чисельності її Збройних сил та відмови від вступу до НАТО.

    Заява Соболєва демонструє, що для окремих представників російської влади навіть виконання цих вимог може бути недостатнім, оскільки вони відкрито говорять про вихід російської армії до західних кордонів України.

    Чи є це офіційною позицією Кремля

    Офіційно Кремль не оголошував вихід до західних кордонів України затвердженою метою війни. Тому слова Соболєва не слід автоматично прирівнювати до наказу російським військам або узгодженого плану російського керівництва.

    Водночас він є членом парламентського комітету з оборони та колишнім військовим високого рангу, а його заяви регулярно поширюють російські державні й наближені до влади медіа. Через це висловлювання можна розглядати як показник настроїв у частині російської еліти та спробу підготувати суспільство РФ до тривалого продовження війни.

    Раніше російські чиновники неодноразово озвучували різні й часто суперечливі територіальні цілі. Частина вимагала повного захоплення Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які Росія незаконно оголосила своїми. Інші російські політики закликали окупувати Одесу, Харків, Миколаїв або створити контрольований Москвою режим у Києві.

    Тепер Соболєв фактично озвучив найбільш радикальний сценарій — встановлення російського контролю над усією Україною.

    Заява пролунала на тлі розмов про можливе припинення війни

    Слова депутата Держдуми пролунали на тлі міжнародних дискусій щодо можливого припинення вогню та майбутніх переговорів. Кремль періодично заявляє про готовність до дипломатичного врегулювання, однак пов’язує його з виконанням власних вимог.

    Речник президента Росії Дмитро Пєсков раніше стверджував, що Москва готова припинити бойові дії після досягнення поставлених цілей. Водночас російські представники не демонструють готовності відмовитися від претензій на українські території чи вивести окупаційні війська.

    Заява Соболєва додатково ставить під сумнів твердження Кремля про прагнення до компромісного миру. Вихід до західного кордону України неможливий без повної окупації країни, масштабного розширення бойових дій та прямого наближення російських військ до кордонів держав НАТО і Європейського Союзу.

    Тому слова російського депутата можна розцінювати не лише як погрозу Україні, а й як сигнал європейським країнам. У разі реалізації такого сценарію російські війська опинилися б безпосередньо на кордонах Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.

    Українська влада неодноразово наголошувала, що російська агресія не обмежується територіальними претензіями, а спрямована на знищення незалежної української держави. Публічна заява представника оборонного комітету Держдуми про необхідність дійти до західних кордонів стала ще одним підтвердженням того, що частина російської еліти не приховує максималістських планів щодо України.

  • Ніякого нового мирного плану за підсумками закритої зустрічі у Вашингтоні не з’явилося

    Ніякого нового мирного плану за підсумками закритої зустрічі у Вашингтоні не з’явилося

    Українська делегація наполягала на якомусь перемир’ї — повному, повітряному, морському чи енергетичному — як на обов’язковому першому кроці. Американська сторона знову повернулася до теми територіальних поступок. Саме це, за словами джерела, знайомого з ходом переговорів, і пояснює появу Криму в недавньому інтерв’ю. Єдине, про що вдалося домовитися, — Стамбул у серпні має стати майданчиком для нового раунду. На пряме запитання, через скільки після початку перемир’я Київ готовий провести вибори, точної відповіді не прозвучало, пролунав діапазон «від 6 до 12 місяців».

    Це принципово змінює публічну картину, яку обидві сторони старанно малювали після зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом. Офіційно лунали слова про «хорошу» і «продуктивну» бесіду, ліцензії на виробництво перехоплювачів Patriot і необхідність «оживити дипломатичний процес». Джерело, що має доступ до змісту розмови, малює іншу реальність: змістовного зближення по суті конфлікту не відбулося. Переговори вперлися в старий порядок дій. Київ вимагає спочатку зупинити вогонь хоча б в окремих сферах. Вашингтон продовжує вважати територіальне питання частиною будь-якого сталого врегулювання.

    Після місяців глухого кута в тристоронніх форматах в Абу-Дабі та Женеві на початку року, коли обговорювалися зокрема ідеї «вільної економічної зони» в частині Донбасу та різні варіанти заморозки, американська сторона знову спробувала повернути до порядку денного питання, які Москва вважає вже вирішеними «реаліями на землі». Україна, навпаки, бачить можливість тиску через триваючі удари по інфраструктурі та логістиці на окупованих територіях, включно з Кримом, і через дефіцит російської ППО. Звідси й акцент Києва на часткових перемир’ях — повітряному чи енергетичному, — які вже обговорювалися в липні як можливий «вхід» у ширший процес. Джерело підкреслює, що нового пакета пропозицій, який можна було б пред’явити Москві, сторони не узгодили.

    Туреччина неодноразово пропонувала себе як майданчик, а Володимир Путін у червні публічно повертався до «стамбульських угод» 2022 року як до можливої основи. Однак змістовно позиції не зрушилися. Американці, за словами джерела, знову говорили про територіальні поступки — і саме це винесло Крим у публічний простір в інтерв’ю Зеленського Fox News, де він, відповідаючи на пряме запитання, назвав землю «дуже важливою», але підкреслив, що «найважливіше — не втрачати людей». Офіційно жодна зі сторін не підтверджує, що Крим став предметом конкретних домовленостей. Відкриті джерела показують лише, що в минулих американських начерках планів статус півострова фігурував у формулах de facto або de jure визнання.

    Російська сторона, судячи з публічних заяв останніх тижнів, як і раніше пов’язує будь-який прогрес із визнанням «реальностей» і відмовою України від низки претензій. Американські посередники (Стів Віткофф і Джаред Кушнер), які вже кілька разів їздили до Москви і готувалися до візиту до Києва, опиняються перед необхідністю знову зводити несумісні підходи. Офіційні заяви, найімовірніше, залишаться в рамках уже озвученого: «команди продовжать роботу», «дипломатія важлива». Реальних сигналів про узгоджену пропозицію Москві чекати не варто. Питання про вибори через 6–12 місяців після початку перемир’я, навіть у невизначеній формулюванні, фіксує, що Київ пов’язує політичний цикл із припиненням вогню, а не з підписанням фінальної угоди. Це відрізняється від жорсткіших попередніх американських натяків на швидкі вибори.

    На полі бою логіка ударів по енергетиці, логістиці та кримській інфраструктурі зберігається, обидві сторони продовжують вважати, що саме військовий тиск створює умови для дипломатії. У дипломатії повертається стамбульський формат, який уже кілька разів давав гуманітарні результати (обмін полоненими), але жодного разу не вирішував територіальний вузол. Джерело прямо каже, що нового мирного плану немає. Українська сторона озвучила діапазон 6–12 місяців для виборів після початку перемир’я. Якщо американські посередники зможуть переконати Москву хоча б в обмеженому повітряному чи енергетичному перемир’ї, раунд у Стамбулі може відбутися. Якщо ні, процес знову піде в паузу, а публічна риторика повернеться до звинувачень у неготовності іншої сторони. Жодних підтверджених домовленостей про зміст майбутніх переговорів наразі немає.

     

  • Удар по автомобілю в Газі: Ізраїль ліквідував керівника служби безпеки ХАМАС

    Удар по автомобілю в Газі: Ізраїль ліквідував керівника служби безпеки ХАМАС

    Унаслідок ізраїльського авіаудару по автомобілю в центральній частині сектору Гази загинули двоє високопоставлених представників палестинської служби внутрішньої безпеки, яка діє під контролем угруповання ХАМАС. Серед ліквідованих — керівник цієї структури в центральній частині анклаву полковник Ваель Ель-Ледаві.

    Удар було завдано в неділю, 26 липня, коли автомобіль із представниками силових структур ХАМАС рухався територією міста Дейр-ель-Балах. Разом із Ель-Ледаві загинув майор Рамез Абу Зрайк, якого Reuters називає його соратником. Інформацію про загибель обох чоловіків підтвердили місцеві медики та Міністерство внутрішніх справ сектору Гази, підконтрольне ХАМАС.

    Ізраїльські військові також підтвердили проведення удару, заявивши, що його ціллю був бойовик ХАМАС. Водночас Армія оборони Ізраїлю не оприлюднила докладнішої інформації про планування операції, роль загиблих у структурі угруповання та засоби, застосовані для атаки.

    Ким був Ваель Ель-Ледаві

    За даними палестинської сторони, Ваель Ель-Ледаві мав звання полковника та очолював службу внутрішньої безпеки в центральній частині сектору Гази. Ці структури перебувають під контролем адміністрації ХАМАС і виконують функції внутрішнього нагляду, боротьби з опонентами угруповання, розслідування підозр у співпраці з Ізраїлем та підтримання контролю над населенням анклаву.

    Reuters не наводить детальної біографії Ель-Ледаві та не повідомляє, чи входив він безпосередньо до військового крила ХАМАС. Ізраїльська сторона назвала ціль удару бойовиком, однак не оприлюднила доказів або додаткових пояснень щодо його участі у плануванні атак.

    Разом із ним у машині перебував майор Рамез Абу Зрайк. Його конкретна посада та функції у повідомленні не уточнюються. Палестинське Міністерство внутрішніх справ підтвердило, що обидва чоловіки належали до підконтрольних ХАМАС силових структур.

    Удар по автомобілю в Дейр-ель-Балаху став черговою точковою операцією Ізраїлю проти посадовців поліцейських і безпекових органів ХАМАС. Протягом останніх місяців ізраїльські сили ліквідували десятки представників цих структур, зокрема керівників регіонального рівня.

    Ізраїль системно атакує силові структури ХАМАС

    Ізраїль стверджує, що багато працівників поліції та внутрішньої безпеки Гази одночасно є учасниками бойового крила ХАМАС або безпосередньо допомагають його військовим підрозділам. За версією ізраїльської сторони, окремі посадовці становлять загрозу для військових ЦАХАЛу та можуть брати участь у підготовці атак.

    ХАМАС, зі свого боку, заперечує таке узагальнення й заявляє, що Ізраїль навмисно знищує правоохоронні та адміністративні структури, щоб посилити хаос у секторі Гази. Угруповання називає удари по поліції спробою підірвати залишки системи управління анклавом та ускладнити підтримання порядку серед цивільного населення.

    У січні 2026 року внаслідок іншого ізраїльського удару загинув керівник підконтрольної ХАМАС поліції на півночі сектору Гази бригадний генерал Абдель-Насер Аль-Джаруша. Тоді Ізраїль також повідомляв про ліквідацію представників угруповання, тоді як палестинська сторона називала атаку порушенням режиму припинення вогню.

    У червні ізраїльські військові заявляли про знищення низки високопоставлених працівників загальної служби безпеки ХАМАС. Серед них, за даними ЦАХАЛу, був заступник керівника відповідного відомства.

    Такі операції демонструють, що Ізраїль розглядає не лише командирів військового крила, а й керівників внутрішніх силових структур ХАМАС як частину загальної системи управління та забезпечення угруповання.

    Удари продовжуються попри перемир’я

    Удар у Дейр-ель-Балаху відбувся на тлі формального перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС, укладеного за посередництва Сполучених Штатів у жовтні 2025 року. Домовленості зупинили повномасштабні бойові дії, однак не припинили насильство повністю.

    Ізраїльські атаки на території сектора Гази фактично відбуваються майже щодня. Ізраїль пояснює їх необхідністю реагувати на безпосередні загрози, знищувати бойовиків і перешкоджати відновленню військової інфраструктури ХАМАС.

    Палестинське угруповання звинувачує Ізраїль у систематичному порушенні домовленостей. Водночас ізраїльська сторона також заявляє про порушення перемир’я з боку бойовиків, які здійснюють атаки на військовослужбовців та намагаються відновлювати позиції у районах, де присутні сили ЦАХАЛу.

    За даними органів охорони здоров’я Гази, від початку дії жовтневого перемир’я внаслідок ізраїльських атак загинули понад 1190 палестинців, більшість із яких, як стверджує палестинська сторона, були цивільними. Незалежно перевірити розподіл загиблих між цивільними та учасниками збройних формувань в умовах війни складно.

    За той самий період бойовики в секторі Гази вбили чотирьох ізраїльських військовослужбовців. Обидві сторони покладають одна на одну відповідальність за продовження атак та нестабільність режиму припинення вогню.

    ХАМАС рідко розкриває власні втрати

    Reuters звертає увагу, що ХАМАС зазвичай не оприлюднює повної інформації про загиблих учасників своїх військових і силових структур. Через це точну кількість втрат угруповання після встановлення перемир’я визначити неможливо.

    Ізраїль часто повідомляє про ліквідацію бойовиків, командирів або посадовців служби безпеки, однак не в усіх випадках надає публічні докази їхньої участі у збройній діяльності. Палестинські відомства, своєю чергою, можуть називати загиблих працівниками цивільної поліції або державних установ, не уточнюючи їхніх можливих зв’язків із військовим крилом ХАМАС.

    Такий інформаційний розрив ускладнює незалежну оцінку наслідків кожного конкретного удару. У випадку з Ель-Ледаві відомо, що він обіймав високу посаду в підконтрольній ХАМАС службі внутрішньої безпеки. Ізраїль назвав його бойовиком, але детального обґрунтування цієї характеристики наразі не оприлюднив.

    Більшість населення Гази живе у критичних умовах

    Паралельно з точковими ударами в секторі Гази зберігається важка гуманітарна ситуація. Майже все населення анклаву, яке до війни налічувало близько двох мільйонів людей, було змушене залишити свої домівки або багаторазово змінювати місце проживання.

    Значна частина жителів перебуває в тимчасових наметах, пошкоджених будинках або переповнених прихистках. Люди стикаються з нестачею житла, води, електроенергії, медичних послуг і базових товарів.

    За оцінкою Reuters, Ізраїль фактично контролює приблизно 64% території сектору Гази. Переважна частина цивільного населення зосереджена на вузькій прибережній смузі та в районах, де зберігається адміністративний контроль ХАМАС.

    Дворічна ізраїльська військова кампанія, розпочата після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року, спричинила масштабні руйнування житлових кварталів, доріг, лікарень та іншої інфраструктури. Ізраїль заявляє, що діє проти військової мережі угруповання, яка розміщує об’єкти серед цивільної забудови. Правозахисні організації та міжнародні установи неодноразово висловлювали занепокоєння через кількість загиблих цивільних та гуманітарні наслідки операції.

    Ліквідація може послабити контроль ХАМАС у центрі Гази

    Загибель керівника регіональної служби внутрішньої безпеки може тимчасово ускладнити роботу силових структур ХАМАС у центральних районах анклаву. Ель-Ледаві міг володіти інформацією про персонал, мережу інформаторів, внутрішні операції та заходи протидії ізраїльській розвідці.

    Водночас оцінити реальний вплив його ліквідації на систему управління ХАМАС наразі неможливо. Угруповання має розгалужену структуру й зазвичай оперативно призначає заміну загиблим керівникам.

    Для Ізраїлю такі удари мають не лише безпосереднє військове, а й психологічне значення. Вони демонструють здатність розвідки визначати місцеперебування високопоставлених представників ХАМАС навіть після завершення найактивнішої фази бойових дій.

    Однак кожна нова атака посилює напруження навколо перемир’я. ХАМАС уже неодноразово попереджав, що ліквідації командирів і посадовців можуть поставити під загрозу подальше виконання домовленостей. Після вбивства одного з високопоставлених командирів у грудні 2025 року головний переговорник угруповання заявляв, що такі дії загрожують життєздатності режиму припинення вогню.

    Удар 26 липня показує, що, попри відсутність повномасштабних наземних боїв, протистояння між Ізраїлем і ХАМАС триває. Ізраїль продовжує точкові ліквідації представників угруповання, тоді як ХАМАС звинувачує його в руйнуванні перемир’я та спробі дестабілізувати сектор Гази. Загибель Ваеля Ель-Ледаві й Рамеза Абу Зрайка стала черговим епізодом конфлікту, який формально перейшов у фазу припинення вогню, але фактично залишається далеким від політичного врегулювання.

  • Іран заявив про зрив домовленостей зі США

    Іран заявив про зрив домовленостей зі США

    Іран офіційно заявив про призупинення виконання своїх зобов’язань за домовленостями зі Сполученими Штатами, які раніше мали забезпечити припинення бойових дій та створити умови для подальших переговорів між сторонами. У Тегерані звинуватили Вашингтон у порушенні досягнутих домовленостей та наголосили, що відтепер більше не вважають себе зобов’язаними виконувати умови угоди.

    Про це повідомляє CNN із посиланням на заяву заступника міністра закордонних справ Ірану Хазема Гарібабаді.

    За словами іранського дипломата, Тегеран дійшов такого рішення після того, як, на його думку, саме Сполучені Штати першими порушили умови меморандуму про взаєморозуміння, укладеного сторонами у червні. Документ мав покласти край багатотижневому військовому протистоянню та відкрити шлях до детальних переговорів щодо найгостріших питань між двома країнами.

    Втім, уже незабаром після підписання домовленостей ситуація різко загострилася через новий обмін ударами між Іраном і США, що фактично поставило під сумнів подальшу дію угоди.

    «Ми вели переговори. На жаль, саме американці вдалися до цих агресивних дій, порушивши власні зобов’язання. У результаті ми призупинили виконання всіх наших зобов’язань і фактично більше не здійснюємо їх», — заявив Гарібабаді в ефірі іранського державного телебачення.

    У CNN зазначають, що ця заява стала ще одним свідченням того, що дипломатичні контакти між Вашингтоном і Тегераном, які велися за посередництва Катару та Пакистану, фактично зайшли у глухий кут. Попри попередні спроби відновити переговорний процес, сторони дедалі частіше обмінюються взаємними звинуваченнями та демонструють готовність до подальшого протистояння.

    Заступник глави МЗС Ірану також наголосив, що нині головним завданням для керівництва країни є захист держави.

    «Наразі перед нами стоїть завдання захистити нашу країну. Ми робитимемо це твердо і рішуче, і я думаю, що американці вкотре отримали свою відповідь — їхні агресивні дії ні до чого не приведуть», — заявив він.

    Раніше цього тижня аналогічну позицію озвучив і речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї. Він заявив, що Тегеран не має наміру повертатися до переговорів і надалі реагуватиме на дії США «рішуче».

    «Наразі ми не маємо планів на переговори, і ми, як і раніше, зосереджені на захисті своєї країни», — сказав представник іранського зовнішньополітичного відомства.

    Нагадаємо, у червні США та Іран досягли рамкової угоди, яка передбачала продовження режиму припинення вогню, відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства та запуск переговорів щодо низки ключових питань, включно з іранською ядерною програмою.

    Однак уже на початку липня ситуація різко погіршилася після інциденту в Ормузькій протоці. Іранські військові атакували судно, яке, за їхньою версією, рухалося несанкціонованим маршрутом. Водночас західні ЗМІ повідомляли, що США наполягали на проходженні торговельних суден поблизу узбережжя Оману, а не біля територіальних вод Ірану, що й стало причиною нового конфлікту.

    Після цього президент США Дональд Трамп заявив, що саме атака на судно фактично поставила крапку на перемир’ї між країнами. Незабаром Сполучені Штати завдали ударів у відповідь по іранських об’єктах, після чого обмін військовими ударами відновився.

    За останніми даними, бойові дії між сторонами тривають практично щодня. Іран повторно закрив Ормузьку протоку, а США посилили обмеження щодо іранських портів. Аналітики попереджають, що подальша ескалація може мати серйозні наслідки не лише для регіональної безпеки, а й для світових поставок енергоносіїв та міжнародної торгівлі.

    Раніше видання Axios повідомляло, що Білий дім готується до можливого багатоденного або навіть багатотижневого військового протистояння між США та Іраном через ситуацію навколо Ормузької протоки.

  • Зустріч Зеленського і Путіна: Україна офіційно назвала головний майданчик для переговорів

    Зустріч Зеленського і Путіна: Україна офіційно назвала головний майданчик для переговорів

    Україна вважає Туреччину основним можливим майданчиком для особистої зустрічі президента Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним. У Києві переконані, що прямі переговори на найвищому рівні могли б надати серйозного поштовху зусиллям із припинення війни, а одним із їхніх практичних результатів могло б стати перемир’я.

    Про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив 16 липня під час спільної пресконференції з главою МЗС Туреччини Хаканом Фіданом, який перебував у Києві. Головною темою перемовин дипломатів стала ситуація навколо російсько-української війни та можливі подальші кроки в дипломатичному процесі.

    Сибіга подякував Туреччині за її посередницькі зусилля та назвав Анкару однією з важливих дипломатичних столиць світу. Він нагадав, що турецька сторона вже відігравала помітну роль у переговорах, пов’язаних із війною, зокрема сприяла створенню зернового коридору та приймала міжнародні зустрічі за участі представників України й Росії.

    За словами українського міністра, Київ виступає за те, щоб саме Туреччина стала головним місцем проведення можливої зустрічі Зеленського з Путіним. При цьому йдеться поки що про пропозицію української сторони, а не про остаточно погоджений саміт. Офіційного підтвердження від Москви щодо готовності Путіна прибути на таку зустріч або погодження конкретної дати наразі немає.

    Сибіга наголосив, що Україна має реальні пропозиції щодо завершення війни та залишається відданою дипломатичним зусиллям, до яких долучені Сполучені Штати. Київ також очікує активнішої ролі європейських держав у майбутньому переговорному процесі.

    «Україна прагне миру», — заявив міністр, додавши, що українська сторона готова до перемир’я. На його думку, припинення вогню могло б стати одним із вагомих результатів безпосередньої зустрічі лідерів України та Росії.

    Таким чином, у Києві фактично пропонують поєднати переговори на найвищому рівні з конкретним практичним рішенням, яке дозволило б зупинити бойові дії та створити умови для подальшого політичного врегулювання. Водночас українська сторона не повідомила, на який термін могло б бути запроваджене перемир’я, яким мав би бути механізм контролю та хто гарантував би його дотримання.

    Сибіга також заявив, що міжнародна та військово-політична ситуація для Кремля погіршується. За його словами, Росія більше не може ігнорувати зміцнення позицій України на полі бою та результати українських асиметричних операцій на території РФ. Міністр вважає, що сукупність військових, дипломатичних та економічних факторів посилює переговорні позиції Києва.

    Очільник українського МЗС закликав максимально задіяти дипломатію та переходити до переговорів, які могли б привести до завершення війни. Водночас він дав зрозуміти, що готовність України до діалогу не означає слабкості або відмови від захисту державних інтересів.

    Під час переговорів із Сибігою Хакан Фідан також поінформував українську сторону про результати своєї нещодавньої поїздки до Москви. Турецький дипломат у червні відвідував Російську Федерацію, а офіційна Анкара повідомляла, що одним із ключових питань його контактів мала стати російсько-українська війна та пошук можливостей для справедливого й тривалого миру.

    Після розмови з Фіданом Сибіга повторив готовність України до проведення зустрічі Зеленського і Путіна в Туреччині. Однак зміст сигналів, які глава турецького МЗС привіз із Москви, публічно не розкривався. Зокрема, невідомо, чи висловила російська сторона принципову згоду на переговори лідерів і чи обговорювалися можливі строки їх проведення.

    Туреччина вже не вперше заявляє про готовність прийняти переговори між Україною та Росією. Анкара зберігає канали комунікації з обома сторонами та неодноразово пропонувала свої посередницькі послуги. У 2025 році Стамбул приймав переговори делегацій України та РФ, за підсумками яких сторони домовлялися про подальші контакти та обмін полоненими.

    Сам Фідан раніше говорив, що президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган готовий прийняти зустріч лідерів, якщо вона сприятиме встановленню миру. Турецький міністр звертав увагу на те, що Ердоган підтримує робочі відносини з українським, російським та американським керівництвом, завдяки чому Анкара може претендувати на роль посередника.

    Водночас можливі переговори Зеленського та Путіна залишаються складним політичним і безпековим питанням. Для їх проведення сторонам необхідно погодити не лише країну та місто, але й порядок денний, склад делегацій, гарантії безпеки, механізм фіксації домовленостей та участь міжнародних партнерів.

    Окремим питанням залишається припинення вогню. Раніше Україна заявляла, що готова розглядати зупинення бойових дій, однак наголошувала на необхідності надійного контролю та міжнародних гарантій. Київ застерігав, що Росія може використати паузу для перегрупування сил, відновлення втрат і підготовки нового наступу, якщо перемир’я не супроводжуватиметься дієвими механізмами стримування.

    Постійний представник України при ООН Андрій Мельник також називав припинення вогню вздовж нинішньої лінії зіткнення значним компромісом із боку Києва. Він попереджав, що ця пропозиція не може залишатися на столі необмежений час, якщо Москва продовжуватиме відмовлятися від реальних переговорів і нарощуватиме атаки.

    Заява Сибіги пролунала на тлі продовження інтенсивних російських ударів по українських містах та інфраструктурі. У ніч проти 16 липня Росія знову атакувала Україну ракетами й безпілотниками. У Києві загинули люди, були поранені цивільні, а у Вінницькій області пошкоджень зазнали енергетичні об’єкти. Саме тому українська влада наголошує, що дипломатичні пропозиції мають супроводжуватися подальшим військовим тиском на Росію та посиленням української протиповітряної оборони.

    Наразі можна говорити лише про офіційну готовність України провести зустріч Зеленського з Путіним у Туреччині. Конкретної домовленості, дати чи підтвердженої згоди російської сторони немає. Проте заява Сибіги свідчить, що Київ намагається перевести розмови про мир із загальних дипломатичних формулювань до конкретної пропозиції щодо місця, рівня учасників і можливого результату переговорів.

  • Трамп скасував блокаду Ірану після нової угоди

    Трамп скасував блокаду Ірану після нової угоди

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати готові відмовитися від військово-морської блокади Ірану після того, як Тегеран погодився на масштабні міжнародні перевірки своєї ядерної програми. Відповідну заяву американський лідер опублікував у соціальній мережі Truth Social, назвавши досягнуті домовленості важливим кроком до забезпечення так званої «ядерної чесності» та зниження напруженості на Близькому Сході.

    За словами Трампа, іранська сторона нібито повністю та беззастережно погодилася на ядерні інспекції найвищого рівня, які мають діяти протягом тривалого часу. Президент США наголосив, що саме ця поступка стала однією з головних умов для подальшого діалогу між Вашингтоном і Тегераном. Він підкреслив, що без відповідної згоди Ірану подальші переговори були б неможливими, а дипломатичний процес фактично зайшов би у глухий кут.

    Коментуючи ситуацію, Трамп також поскаржився на американські медіа, які, на його думку, применшують значення досягнутих домовленостей та намагаються дискредитувати результати переговорного процесу. Він заявив, що навколо питання Ірану поширюється велика кількість фейкових новин, покликаних нівелювати те, що він назвав черговою перемогою США на міжнародній арені.

    Американський президент наголосив, що у зв’язку з поступками з боку Ірану погодився залишити відкритою Ормузьку протоку та скасувати військово-морську блокаду, яка розглядалася як один із можливих інструментів тиску на Тегеран. Водночас він підкреслив, що американські військові кораблі не залишають регіон і продовжують перебувати на своїх позиціях.

    За словами Трампа, військове угруповання США залишається в повній готовності до відновлення обмежувальних заходів у разі порушення домовленостей або виникнення нових загроз. Однак наразі такий сценарій глава Білого дому вважає малоймовірним, оскільки переконаний у серйозності намірів іранської сторони виконувати взяті на себе зобов’язання.

    Заяви президента США пролунали на тлі низки дипломатичних кроків, які останніми тижнями свідчать про спробу Вашингтона та Тегерана перейти від конфронтації до переговорного врегулювання. Напередодні американська влада видала тимчасову генеральну ліцензію строком на 60 днів, яка дозволяє виробництво, постачання та продаж іранської нафти на міжнародних ринках. Це рішення стало одним із найбільш помітних сигналів можливого послаблення економічного тиску на Іран.

    Додатковим елементом процесу стало підписання 17 червня меморандуму між США та Іраном щодо припинення війни та забезпечення відкритого судноплавства через Ормузьку протоку. Документ був підписаний дистанційно та став основою для подальших консультацій між сторонами. Очікується, що протягом наступних 60 днів представники двох держав працюватимуть над деталями майбутньої повноцінної угоди, яка має юридично закріпити перемир’я та визначити механізми виконання досягнутих домовленостей.

    Ормузька протока залишається одним із найважливіших стратегічних маршрутів світової торгівлі. Через неї проходить значна частина глобального експорту нафти та скрапленого природного газу. Будь-які загрози судноплавству в цьому районі традиційно викликають занепокоєння на міжнародних ринках та можуть впливати на світові ціни на енергоносії. Саме тому рішення про збереження відкритого доступу до протоки розглядається багатьма експертами як важливий фактор стабілізації ситуації в регіоні.

    Заява Трампа стала ще одним сигналом того, що Вашингтон прагне представити нинішні домовленості як дипломатичний успіх та підтвердження ефективності своєї політики щодо Ірану. Водночас остаточна оцінка цих кроків значною мірою залежатиме від того, чи будуть виконані домовленості про міжнародний контроль над ядерною програмою Ірану та чи вдасться сторонам у найближчі місяці перейти від попередніх меморандумів до повноцінної довгострокової угоди.