Radaonline.news

Позначка: пенсії

  • Суд у Харкові скасував обмеження пенсії ексочільнику прокуратури Дмитру Казаку

    Суд у Харкові скасував обмеження пенсії ексочільнику прокуратури Дмитру Казаку

    Колишній очільник Миколаївської обласної прокуратури Дмитро Казак через суд домігся скасування обмежень своєї пенсії та відновлення виплат у повному обсязі. Відповідне рішення ухвалив Харківський окружний адміністративний суд, зобов’язавши Пенсійний фонд України виплачувати ексчиновнику понад 156 тисяч гривень на місяць замість близько 44 тисяч, які він отримував після застосування понижувальних коефіцієнтів.

    Йдеться про обмеження спеціальних пенсій прокурорів, які уряд намагався запровадити через бюджетні механізми. У 2026 році ці обмеження були повторно закріплені постановою, однак Казак оскаржив їх у суді та виграв справу.

    Суд встановив, що фактичний розмір пенсії позивача становить 156 692 гривні, але був штучно зменшений до 44 733 гривень. Такі дії Пенсійного фонду визнано протиправними. У рішенні наголошується, що зміна обсягу соціальних гарантій через закон про державний бюджет суперечить Конституції, а отже, потребує окремого законодавчого врегулювання.

    Дмитро Казак є одним із наймолодших керівників обласних прокуратур в історії України. Він отримав право на пенсію ще у 29 років після оформлення інвалідності, що дозволило йому претендувати на спеціальні виплати за наявності лише десяти років стажу. Така практика свого часу викликала суспільний резонанс через значну кількість прокурорів із подібним статусом.

    Після початку перевірок у прокуратурі частина працівників звільнилася або відмовилася підтверджувати інвалідність. Сам Казак залишив органи ще до цих перевірок. Надалі він виїхав за кордон і нині проживає у Швеції.

    За даними матеріалів справи, під час оформлення пенсії були використані довідки про заробітну плату, яка нібито становила майже 196 тисяч гривень на місяць. Це дозволило встановити пенсію на рівні понад 156 тисяч гривень, що перевищує як середній заробіток, так і виплати чинним прокурорам на аналогічних посадах.

    Попри спроби уряду обмежити спеціальні пенсії, судова практика свідчить, що такі рішення регулярно оскаржуються і скасовуються. Водночас у Верховній Раді вже перебуває законопроєкт, який передбачає перегляд підходів до спецпенсій. Документ був підтриманий у першому читанні, але подальше його просування наразі призупинене.

    Експерти зазначають, що ситуація зі спецпенсіями залишається однією з найбільш дискусійних у соціальній політиці. З одного боку — питання дотримання законних гарантій, з іншого — фінансова стійкість системи, де більшість пенсіонерів отримують значно менші виплати.

    Рішення у справі Казака вкотре актуалізує проблему привілейованих пенсій і ставить під сумнів ефективність спроб уряду обмежити такі виплати без комплексних змін законодавства.

  • Пенсії з 1 квітня перерахують не всім: хто отримає підвищення

    Пенсії з 1 квітня перерахують не всім: хто отримає підвищення

    В Україні триває індексація пенсій, яка стартувала з 1 березня, а вже з 1 квітня Пенсійний фонд проводить традиційний автоматичний перерахунок виплат для працюючих пенсіонерів. Однак, як пояснюють юристи, у деяких випадках громадянам варто не чекати автоматичного підвищення, а звертатися самостійно.

    За словами адвоката Івана Хомича, механізм перерахунку досить простий: Пенсійний фонд переглядає коефіцієнт страхового стажу. Саме додатковий стаж найчастіше стає підставою для зростання виплат.

    Перерахунок проводиться у двох випадках. Перший — якщо після призначення пенсії людина відпрацювала щонайменше 24 місяці. Другий — якщо з моменту останнього перерахунку минуло два роки, навіть якщо додатковий стаж менший.

    У більшості випадків перерахунок здійснюється автоматично, без подання заяви. У Пенсійному фонді вже є всі необхідні дані щодо стажу та заробітної плати.

    Втім, є важливий нюанс. Як зазначає експерт, на практиці фонд не завжди враховує заробітну плату за останні роки роботи. Найчастіше пенсія зростає лише за рахунок додаткового стажу.

    Саме тому після перерахунку варто перевірити документи — зокрема розпорядження Пенсійного фонду — і переконатися, що враховано всі показники, які могли б збільшити виплати.

    Окремо юрист звертає увагу на ситуації, коли вигідніше подати заяву самостійно. Наприклад, якщо право на перерахунок виникло раніше, ніж відбудеться автоматичне підвищення. У такому разі пенсіонер може кілька місяців отримувати старий розмір виплат.

    Зокрема, якщо пенсію призначили у 2024 році, право на перерахунок може з’явитися у 2026-му, але автоматично його проведуть лише з 2027 року. У такому випадку звернення до Пенсійного фонду дозволить отримати підвищення раніше.

    Розмір збільшення пенсії залежить від індивідуальних показників — страхового стажу та, у деяких випадках, заробітної плати. Точний відсоток підвищення визначити заздалегідь неможливо.

    Водночас перерахунок не стосується частини пенсіонерів. Йдеться про тих, у кого ще не минуло два роки після призначення пенсії, а також про отримувачів спеціальних пенсій — військових, суддів, прокурорів та інших категорій.

    Юристи радять у разі сумнівів звертатися до фахівців або безпосередньо до Пенсійного фонду, адже неправильні розрахунки можуть призвести до втрати частини виплат.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що народний депутат Михайло Новіков задекларував пенсію понад 1,4 млн гривень на рік, що значно перевищує середні виплати в Україні та пов’язано з особливими умовами нарахування для окремих категорій.

  • 36-річний прокурор отримує 156 тисяч пенсії і живе в Європі за рахунок українців

    36-річний прокурор отримує 156 тисяч пенсії і живе в Європі за рахунок українців

    Один із наймолодших українських пенсіонерів-прокурорів, 36-річний Дмитро Казак, уже восьмий рік отримує виплати від Пенсійного фонду, розмір яких сьогодні сягає 156,7 тисячі гривень на місяць. Така сума стала можливою після судового рішення, яке він виграв у 2022 році, обіймаючи посаду Миколаївського обласного прокурора.

    Ключ до різкого зростання пенсії — довідки про заробітну плату, які Казак отримав у підпорядкованій йому ж обласній прокуратурі та подав до суду. Згідно з цими документами, його місячний дохід нібито становив 195,8 тисячі гривень, що дозволило розрахувати пенсію на рівні 80% від цієї суми — понад 156 тисяч гривень.

    Однак фактичні дані з декларацій за попередні роки свідчать про інше. Середня зарплата Казака за п’ять років до виходу на пенсію становила приблизно 52,5 тисячі гривень. За таких умов його пенсія мала б бути в межах 42 тисяч гривень, тобто майже вчетверо меншою.

    Ба більше, навіть керівники найвищого рівня в прокуратурі отримували менше. Для порівняння, зарплата генерального прокурора у 2023 році складала близько 127,8 тисячі гривень — менше, ніж пенсія Казака.

    Формально все було оформлено в межах закону. Дмитро Казак отримав інвалідність ще у 28 років, що дало йому право на дострокову прокурорську пенсію після 10 років стажу. У 2022 році, досягнувши необхідного стажу, він звернувся до суду та домігся застосування старої норми закону, яка передбачала пенсію у розмірі 80% від зарплати замість 60%.

    Однак ще більш показовою є роль Пенсійного фонду у цій історії. Рішення суду про підвищення пенсії було ухвалено 21 лютого 2023 року. У ПФУ мали 30 днів на подання апеляції, але звернулися лише через 51 день. Крім того, у поданих документах не було квитанції про сплату судового збору.

    Суд надав додатковий час для виправлення помилок, однак і цей строк чиновники пропустили. В результаті апеляційне провадження так і не було відкрито. Спроби оскаржити рішення у касаційній інстанції також завершилися провалом через ті самі процесуальні порушення.

    У 2026 році Пенсійний фонд повторно спробував оскаржити рішення, однак суд відмовив через сплив усіх можливих строків. Таким чином, пенсія Казака фактично стала незворотною.

    Наразі колишній прокурор проживає у Швеції разом із дружиною. Виїзд за кордон став можливим завдяки оформленій інвалідності. Водночас перевірити її обґрунтованість вже неможливо, оскільки Казак звільнився з органів прокуратури і не підпадає під внутрішній контроль.

    На тлі цієї історії особливо разючим виглядає контраст із середньою пенсією в Україні, яка становить близько 6,5 тисячі гривень. Виплата у понад 156 тисяч гривень щомісяця для 36-річного ексчиновника піднімає питання не лише про законність окремих рішень, а й про системні прогалини у пенсійному та судовому регулюванні.

    Ситуація з Дмитром Казаком демонструє, як поєднання формально законних норм, сумнівних довідок і процесуальних помилок державних органів може призводити до багатомільйонних витрат бюджету, які фактично неможливо переглянути.

  • З 1 березня в Україні підвищать пенсії на 12,1%

    З 1 березня в Україні підвищать пенсії на 12,1%

    З 1 березня 2026 року в Україні відбудеться індексація пенсій на 12,1%. Підвищення стосуватиметься всіх пенсіонерів, які отримують виплати через Пенсійний фонд України.

    Про це повідомили в уряді.

    За словами міністра соціальної політики, індексація перевищує рівень інфляції минулого року на 4%. Таким чином, підвищення має частково компенсувати зростання цін та підтримати купівельну спроможність літніх людей.

    У Міністерстві наголошують, що індексація охопить повністю всіх отримувачів пенсій з Пенсійного фонду. Йдеться про понад 10 мільйонів українців.

    Вперше за багато років Пенсійний фонд розпочинає рік із затвердженим бюджетом. У 2026 році він становить понад 1,2 трильйона гривень і є збалансованим та бездефіцитним. Уряд підкреслює, що це забезпечує передбачуваність і стабільність виплат.

    Середній розмір пенсії у 2026 році становить приблизно 6 500 гривень. Водночас значна частина пенсіонерів отримує менше. За офіційними даними, понад 4,3 мільйона осіб мають пенсію за віком нижче 6 тисяч гривень.

    У міністерстві визнають, що нинішній рівень виплат не забезпечує гідного рівня життя, тому індексація розглядається як частина ширших системних змін.

    Наразі відомство завершило розробку нової моделі пенсійної системи та готує законопроєкт, який має забезпечити довгострокову стабільність і справедливість нарахувань. Очікується, що реформа дозволить модернізувати підхід до формування пенсій та зробити систему більш стійкою в умовах демографічних викликів.

    Таким чином, індексація з 1 березня стане першим етапом у пакеті змін, спрямованих на підвищення соціального захисту громадян пенсійного віку.

  • Майже 500 тисяч пенсії за «інвалідністю»: КДКП звільнила прокурора

    Майже 500 тисяч пенсії за «інвалідністю»: КДКП звільнила прокурора

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення прокурора Офісу генерального прокурора Сергія Онікеєнка. Підставою стали обставини, пов’язані з отриманням ним пенсії за інвалідністю, законність якої викликала серйозні сумніви.

    За даними перевірки, упродовж майже двох років Онікеєнко отримував пенсійні виплати за інвалідністю ІІ групи, загальна сума яких сягнула близько 500 тисяч гривень. Інвалідність була оформлена через спеціалізовану нейроофтальмологічну медико-соціальну експертну комісію.

    Коли прокурора викликали для проходження перевірки до Дніпра, він на неї не з’явився. Свою відсутність посадовець пояснив раптовим погіршенням стану здоров’я та нібито придбаним квитком, яким так і не скористався. Такі дії були розцінені як ухилення від контрольних процедур.

    Під час розгляду справи Онікеєнко аргументував необхідність отримання статусу особи з інвалідністю ненормованим робочим графіком, постійною роботою за комп’ютером, високим рівнем стресу та евакуацією родини. Водночас ці обставини не були підтверджені як підстави для встановлення інвалідності у визначеному законом порядку.

    Окремо комісія звернула увагу на те, що прокурор не повідомив своє керівництво про наявність інвалідності, водночас оновлюючи персональні дані у територіальному центрі комплектування без зазначення будь-яких проблем зі здоров’ям. Це дозволило йому зберегти бронювання, попри формально задекларовану втрату працездатності.

    Після початку службового розслідування Онікеєнко оформив пенсію за вислугу років, фактично припинивши користування статусом особи з інвалідністю. Такий крок, на думку дисциплінарного органу, не знімає питань щодо законності раніше отриманих бюджетних коштів.

    У рішенні комісії зазначено, що поведінка прокурора підриває авторитет органів прокуратури та свідчить про зловживання службовим становищем. Матеріали перевірки можуть бути використані для подальшої правової оцінки дій посадовця в частині можливого відшкодування незаконно отриманих виплат.

  • Мінімальна пенсія зросте до 6 тисяч гривень — міністр соціальної політики

    Мінімальна пенсія зросте до 6 тисяч гривень — міністр соціальної політики

    В Україні готуються до запуску пенсійної реформи, перший етап якої може розпочатися вже цього або наступного року. Загалом повне перезавантаження пенсійної системи триватиме близько 13 років, повідомив міністр соціальної політики, сім’ї та національної єдності Денис Улютін.

    За його словами, без реформування країна неминуче зіткнеться з колапсом пенсійної системи. Водночас нині для старту змін існує фінансове вікно завдяки високим надходженням єдиного соціального внеску (ЄСВ) від військовослужбовців.

    Головна мета реформи — підвищення виплат у солідарній системі пенсій. «Наша пропозиція — ми менше як 6 тисяч платити нікому не будемо», — підкреслив міністр у коментарі РБК-Україна.

    У Міністерстві соціальної політики вже підрахували фінансовий ресурс на 2026 рік і вважають його достатнім для старту реформ. Зараз тривають консультації з Міністерством фінансів, яке наполягає на детальніших розрахунках за різними сценаріями та по кожному пенсіонеру окремо.

    За словами Улютіна, Пенсійний фонд наразі перестав бути дефіцитним, що стало можливим завдяки високим внескам ЄСВ від військових. Пенсії виплачуються без додаткових вливань із держбюджету, а бюджетні трансфери спрямовуються переважно на спеціальні пенсії.

    У межах вирівнювання солідарної системи спецпенсії не зменшуватимуть, проте їхнє зростання буде обмежене. Мінімальна пенсія на рівні 6 тисяч гривень дозволить зменшити потребу пенсіонерів у додатковій соціальній допомозі, зокрема субсидіях, і суттєво покращить рівень життя.

    Реформа насамперед торкнеться солідарної системи, а найбільше зростання виплат очікується для бюджетників та громадян із низькими зарплатами протягом тривалого часу — це близько третини всіх пенсіонерів. За задумом уряду, система пенсійних виплат стане трирівневою замість однорівневої.

  • Кому можуть припинити виплачувати пенсію у 2026 році

    Кому можуть припинити виплачувати пенсію у 2026 році

    Пенсіонери, які тимчасово перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, зможуть отримувати призначені пенсії у 2026 році лише за умови проходження фізичної ідентифікації у 2025 році — до 31 грудня. У Пенсійному фонді України нагадують: якщо підтвердження особи не відбулося у випадках, визначених законом, виплату можуть припинити.

    У фонді зазначають, що відсутність фізичної ідентифікації є підставою для зупинки пенсії. Водночас, якщо виплату вже припинили, її можна відновити. Для цього потрібно пройти ідентифікацію, після чого пенсію поновлять із дати припинення.

    Фізичну ідентифікацію можна пройти кількома способами. Перший варіант — особисто звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України незалежно від місця реєстрації або до установи банку. Другий варіант — пройти підтвердження особи через відеоконференцзв’язок із пред’явленням документів, що посвідчують особу. Запис на таку процедуру доступний через електронні сервіси фонду або контакт-центр.

    Ще один спосіб — пройти ідентифікацію через Дія.Підпис, авторизувавшись в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

    Для пенсіонерів, які тимчасово проживають за кордоном, передбачений варіант через закордонні дипломатичні установи України. У посольстві або консульстві можна отримати документ про підтвердження перебування особи в живих. Його потрібно передати до територіального органу Пенсійного фонду разом із заявою про продовження виплат. Це можна зробити поштовим відправленням або в електронному вигляді — із додаванням сканкопій і накладенням кваліфікованого електронного підпису.

    У Пенсійному фонді закликають не відкладати процедуру, оскільки непройдена ідентифікація до кінця 2025 року може призвести до припинення виплат у 2026-му.

  • Пенсіонерам роз’яснили, як не втратити виплати у разі перебування за межами України

    Пенсіонерам роз’яснили, як не втратити виплати у разі перебування за межами України

    Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які тимчасово перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, мають до 31 грудня пройти фізичну ідентифікацію. Це необхідно для продовження виплат у 2026 році.

    У Пенсійному фонді України наголошують, що непроходження фізичної ідентифікації протягом календарного року не є підставою для скасування рішення про призначення пенсії чи страхової виплати.

    У разі якщо через непроходження ідентифікації до 31 грудня 2025 року виплату буде тимчасово припинено, її автоматично поновлять після завершення процедури ідентифікації.

    Перевірити факт проходження фізичної ідентифікації та дату останньої процедури можна в особистому електронному кабінеті через сервіс «Моя ідентифікація».

    Фізичну ідентифікацію можна пройти особисто у сервісному центрі Пенсійного фонду, за допомогою відеоконференцзв’язку у територіальному органі фонду або через особистий кабінет на вебпорталі ПФУ.

    Для громадян, які перебувають за кордоном, передбачена можливість надіслати необхідні документи поштою до територіального органу Пенсійного фонду або завантажити скановані копії документів через електронний кабінет із використанням кваліфікованого електронного підпису.

  • Подружжя прокурорів із Черкащини оформили інвалідність і пішли на пенсію до 30 років

    Подружжя прокурорів із Черкащини оформили інвалідність і пішли на пенсію до 30 років

    Поки більшості українців для виходу на пенсію у 60 років потрібно накопичити щонайменше 33 роки страхового стажу, окремі прокурори змогли оформити пенсійні виплати ще до 30 років. Один із таких прикладів — історія подружжя прокурорів із Черкаської області Богдана та Аліни Яшників.

    Богдан Яшник, нині прокурор Спеціалізованої екологічної прокуратури Черкаської обласної прокуратури, уперше задекларував пенсію у 2017 році, коли йому було лише 30 років. Його дружина Аліна Яшник, яка також працювала прокуроркою в Черкаській обласній прокуратурі, почала отримувати пенсійні виплати ще раніше — у 2016 році, у віці 28 років.

    Обидва прокурори майже одночасно оформили статус осіб з інвалідністю. Богдану Яшнику другу групу інвалідності призначили у вересні 2016 року, його дружині — у листопаді того ж року. Рішення ухвалювала Черкаська МСЕК, діяльність якої згодом привернула увагу через масове надання інвалідностей працівникам прокуратури. В окремі періоди частка осіб з інвалідністю в Черкаській обласній прокуратурі сягала 27 відсотків, що в кілька разів перевищувало середні показники по країні.

    Спочатку Богдан Яшник отримував пенсію по інвалідності. У 2017 році, не маючи навіть 10 років прокурорського стажу, він одержував у середньому близько 2,9 тисячі гривень на місяць. Ситуація кардинально змінилася у 2022 році, коли Яшник досяг необхідного стажу та, ймовірно, перейшов на прокурорську пенсію. Її розмір становив близько 18 тисяч гривень на місяць.

    Станом на минулий рік пенсія Богдана Яшника зросла до 23 тисяч 163 гривень на місяць — це максимальний розмір виплати в Україні без звернення до суду. Для порівняння, для більшості громадян такі суми залишаються недосяжними навіть після десятиліть роботи.

    Попри це, і Богдан Яшник, і його дружина відмовилися проходити повторну перевірку для підтвердження інвалідності. Це стало ключовим фактором у дисциплінарних рішеннях. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення Аліни Яшник через свідоме ухилення від повторного медичного огляду. Комісія також встановила відсутність індивідуальної програми реабілітації, яка мала б бути направлена до місця її роботи.

    У рішенні зазначено, що прокурорка не з’явилася до медичного закладу, не ініціювала перевірку та не надала доказів законності встановлення їй інвалідності. Після цього Аліну Яшник звільнили з прокуратури, а згодом вона втратила і статус особи з інвалідністю.

    Аналогічну позицію займає і Богдан Яшник. Він заявляє, що принципово не бажає проходити чергову перевірку, оскільки, за його словами, вже підтверджував інвалідність у 2016 та 2020 роках. Водночас у разі подальшої відмови йому також загрожує звільнення з органів прокуратури.

    Сам Яшник пояснює одночасне оформлення інвалідності з дружиною випадковим збігом обставин. За його словами, у 2016 році обидва перенесли серйозні хірургічні втручання та тривалий період реабілітації, після якого повністю не відновилися. Попри це, подружжя продовжувало працювати в прокуратурі ще багато років.

    Історія Яшників стала показовою на тлі посилення пенсійних вимог для мільйонів українців. Поки більшість громадян змушені працювати до 63 або навіть 65 років, окремі прокурори змогли оформити пенсію ще в молодому віці завдяки статусу інвалідності, законність якого нині викликає дедалі більше запитань. Розгляд цієї справи фактично став тестом для системи прокурорського самоконтролю та доброчесності.

  • Прокурор Ігор Чуб домігся довічної пенсії через суд і продовжує працювати в прокуратурі

    Прокурор Ігор Чуб домігся довічної пенсії через суд і продовжує працювати в прокуратурі

    Після гучного скандалу з “прокурорами інвалідами”, в результаті якого був змушений піти у відставку Андрій Костін, при новому генпрокурорі Руслану Кравченко вибудовується нова схема – додаткове нарахуванням діючим прокурорам паралельно із заробітною платою “пенсійних виплат”.

    В даному контексті варто згадати харківського прокурора Ігоря Чуб, який через суд вибив для себе довічну пенсію, яка тепер виплачується додатково до його зарплати.

    Так, згідно єдиного державного реєстру судових рішень, 23 жовтня 2019 року Ігор Чуб подав позов до Харківського окружного адмінсуду, вимагаючи визнати дії регіонального Пенсійного фонду незаконними. Справу передали судді Бідонько А.В. Але вже 4 листопада прокурор забрав заяву – попросив залишити її без розгляду для доопрацювання. Наступного дня суд офіційно повернув документи.

    Однак, на цьому Чуб не зупинився. Він знову подав ідентичний позов, цього разу – до іншого судді Тітова О.М., який уже 3 грудня виніс рішення на користь прокурора. Це може свідчити про спробу підібрати лояльного суддю для реалізації задуманої схеми.

    У позові Чуб вимагав нараховувати пенсію без обмеження граничного розміру та не обмежувати суму зарплати при обчисленні пенсії. При цьому прокурор стверджував, що нібито пропрацював у системі 20 років.

    Після винесення рішення Пенсійний фонд подав апеляцію, але навіть не сплатив обов’язковий судовий збір – лише 1152 грн. Через це Другий апеляційний адмінсуд залишив скаргу без руху, надавши термін для усунення порушення. Проте юристи фонду не зробили жодних дій до 13 січня 2020 року. Як наслідок, скаргу повернули.

    Таким чином, Ігор Чуб отримав довічну пенсію, яка тепер виплачується додатково до його зарплати.

    Також прокурор Ігор Миколайович Чуб володіє значними сімейними активами, серед яких чотири квартири в Харкові, садовий будинок, земельні ділянки та право користування житловим будинком у Великій Британії. Варто відзначити, що джерела походження активів, якими обріс харківський прокурор Ігор Чуб мали б стати предметом вивчення антикорупційних органів.