Radaonline.news

Позначка: Пенсійний фонд

  • Пенсії зростуть із травня: кому в Україні додадуть гроші і як працює нова надбавка

    Пенсії зростуть із травня: кому в Україні додадуть гроші і як працює нова надбавка

    З 1 травня 2026 року в Україні продовжує діяти система вікових надбавок до пенсій, яка передбачає автоматичне підвищення виплат для окремих категорій громадян. Йдеться про механізм щомісячної фінансової підтримки, який був запроваджений на початку року та спрямований насамперед на людей похилого віку з невисокими доходами. Попри те, що середній розмір пенсії в країні наразі становить близько 7236 гривень, значна частина пенсіонерів отримує менші виплати, тому держава застосовує додаткові інструменти для їхнього підвищення.

    Основною умовою для отримання вікової доплати є досягнення певного віку. У 2026 році надбавки передбачені для пенсіонерів, яким виповнилося 70, 75 або 80 років. При цьому громадянам не потрібно подавати жодних заяв — перерахунок здійснюється автоматично на основі даних державних реєстрів. Як тільки людина досягає відповідного вікового порогу, її пенсія переглядається, і надбавка починає нараховуватися вже з дати дня народження.

    Розмір доплат залежить від вікової категорії. Для осіб віком від 70 до 74 років передбачено щомісячну надбавку у розмірі 300 гривень. Пенсіонери віком від 75 до 79 років отримують 456 гривень, а громадяни, які досягли 80 років і більше, — 570 гривень. Водночас важливо, що ці доплати не сумуються між собою. Якщо людина вже отримувала надбавку після 70 років, то після досягнення 75-річного віку їй буде додано лише різницю, щоб загальна сума відповідала новому рівню.

    Окремо встановлено обмеження щодо максимального розміру пенсії, яка дає право на надбавку. Якщо загальна сума виплат перевищує 10 340,35 гривень, вікова доплата не нараховується. Таким чином, механізм спрямований саме на підтримку тих пенсіонерів, які мають відносно невисокі доходи.

    Перерахунок пенсії відбувається з урахуванням конкретної дати народження. Це означає, що якщо людина досягла відповідного віку не з першого числа місяця, доплата буде нарахована лише за фактичну кількість днів після дня народження. Наприклад, якщо 70 років виповнюється 25 числа, підвищення буде враховано лише за останні дні місяця, а повну суму пенсіонер отримає вже у наступному періоді виплат.

    Водночас варто звернути увагу, що вікова надбавка є окремим інструментом і не пов’язана з індексацією пенсій. Тобто навіть якщо на початку року пенсія вже була підвищена в межах індексації, це не впливає на право отримання вікової доплати. Таким чином, частина пенсіонерів може отримувати кілька видів підвищень одночасно.

    Окрім вікових доплат, в Україні діє ще один важливий механізм підтримки — гарантія мінімального рівня пенсії для осіб віком від 65 років. Якщо пенсіонер не працює та має необхідний страховий стаж (не менше 35 років для чоловіків і 30 років для жінок), держава забезпечує йому пенсію на рівні не менше ніж 40% від мінімальної заробітної плати. Після останнього перерахунку ця сума становить близько 4213 гривень. Якщо фактична пенсія є нижчою, Пенсійний фонд автоматично компенсує різницю.

    Таким чином, навіть якщо пряма вікова надбавка після 65 років не передбачена, держава використовує альтернативний механізм, щоб гарантувати мінімальний рівень доходу для цієї категорії громадян. Це особливо важливо в умовах економічної нестабільності та зростання вартості життя.

    Додаткові виплати можуть також нараховуватися пенсіонерам старше 80 років, які потребують постійного догляду. У таких випадках передбачені окремі соціальні програми, які можуть включати компенсації доглядальникам або інші види допомоги. Це дозволяє частково покрити витрати, пов’язані з медичним обслуговуванням і повсякденним доглядом.

    Експерти зазначають, що система вікових доплат є важливим елементом соціальної політики держави. Вона спрямована на підтримку найбільш вразливих категорій населення, які мають обмежені можливості для додаткового заробітку. В умовах інфляції та зростання цін навіть відносно невеликі суми можуть мати суттєве значення для бюджету пенсіонерів.

    Водночас аналітики звертають увагу, що такі надбавки не вирішують системних проблем пенсійної системи. Рівень пенсій в Україні залишається невисоким у порівнянні з європейськими країнами, а демографічні тенденції створюють додаткове навантаження на бюджет. Тому в майбутньому можуть знадобитися більш глибокі реформи.

    Попри це, запроваджені механізми дозволяють забезпечити базову стабільність і передбачуваність виплат. Для багатьох пенсіонерів це означає можливість краще планувати свої витрати та отримувати регулярну підтримку від держави.

    З травня 2026 року українські пенсіонери, які досягли відповідного віку, продовжать отримувати вікові надбавки, що автоматично нараховуються залежно від їхнього віку та рівня доходів. Ці виплати залишаються одним із ключових інструментів соціального захисту населення в умовах складної економічної ситуації та війни.

  • Індексація пенсій у 2026 році: виплати зростуть на 12,1% із березня

    Індексація пенсій у 2026 році: виплати зростуть на 12,1% із березня

    В Україні з 1 березня 2026 року проведуть індексацію пенсій і страхових виплат. Відповідне рішення уряд ухвалив 25 лютого постановою №236. Коефіцієнт підвищення становить 1,121, що означає зростання виплат на 12,1%.

    Про це повідомили у Пенсійному фонді України.

    Розмір індексації визначається за формулою, передбаченою законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Вона враховує два ключові показники: половину рівня інфляції за попередній рік і половину темпу зростання середньої заробітної плати за останні три роки.

    За даними Державної служби статистики, інфляція у 2025 році становила 8%. Водночас середня заробітна плата, з якої сплачувалися страхові внески, за 2023–2025 роки склала 17 482,87 грн, тоді як за 2022–2024 роки — 15 057,09 грн. Таким чином, темп зростання становив 16,11%.

    У підсумку половина інфляції (4%) та половина зростання зарплат (8,055%) сформували загальний показник індексації — 12,1%.

    Саме цей коефіцієнт буде застосовано під час перерахунку пенсій і страхових виплат, який відбудеться з 1 березня 2026 року.

  • Пенсії з 1 квітня перерахують не всім: хто отримає підвищення

    Пенсії з 1 квітня перерахують не всім: хто отримає підвищення

    В Україні триває індексація пенсій, яка стартувала з 1 березня, а вже з 1 квітня Пенсійний фонд проводить традиційний автоматичний перерахунок виплат для працюючих пенсіонерів. Однак, як пояснюють юристи, у деяких випадках громадянам варто не чекати автоматичного підвищення, а звертатися самостійно.

    За словами адвоката Івана Хомича, механізм перерахунку досить простий: Пенсійний фонд переглядає коефіцієнт страхового стажу. Саме додатковий стаж найчастіше стає підставою для зростання виплат.

    Перерахунок проводиться у двох випадках. Перший — якщо після призначення пенсії людина відпрацювала щонайменше 24 місяці. Другий — якщо з моменту останнього перерахунку минуло два роки, навіть якщо додатковий стаж менший.

    У більшості випадків перерахунок здійснюється автоматично, без подання заяви. У Пенсійному фонді вже є всі необхідні дані щодо стажу та заробітної плати.

    Втім, є важливий нюанс. Як зазначає експерт, на практиці фонд не завжди враховує заробітну плату за останні роки роботи. Найчастіше пенсія зростає лише за рахунок додаткового стажу.

    Саме тому після перерахунку варто перевірити документи — зокрема розпорядження Пенсійного фонду — і переконатися, що враховано всі показники, які могли б збільшити виплати.

    Окремо юрист звертає увагу на ситуації, коли вигідніше подати заяву самостійно. Наприклад, якщо право на перерахунок виникло раніше, ніж відбудеться автоматичне підвищення. У такому разі пенсіонер може кілька місяців отримувати старий розмір виплат.

    Зокрема, якщо пенсію призначили у 2024 році, право на перерахунок може з’явитися у 2026-му, але автоматично його проведуть лише з 2027 року. У такому випадку звернення до Пенсійного фонду дозволить отримати підвищення раніше.

    Розмір збільшення пенсії залежить від індивідуальних показників — страхового стажу та, у деяких випадках, заробітної плати. Точний відсоток підвищення визначити заздалегідь неможливо.

    Водночас перерахунок не стосується частини пенсіонерів. Йдеться про тих, у кого ще не минуло два роки після призначення пенсії, а також про отримувачів спеціальних пенсій — військових, суддів, прокурорів та інших категорій.

    Юристи радять у разі сумнівів звертатися до фахівців або безпосередньо до Пенсійного фонду, адже неправильні розрахунки можуть призвести до втрати частини виплат.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що народний депутат Михайло Новіков задекларував пенсію понад 1,4 млн гривень на рік, що значно перевищує середні виплати в Україні та пов’язано з особливими умовами нарахування для окремих категорій.

  • Посадовиця Пенсійного фонду в Одесі придбала авто за понад 1 млн грн

    Посадовиця Пенсійного фонду в Одесі придбала авто за понад 1 млн грн

    Начальниця управління контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду в Одеській області Ольга Ліщук під час воєнного стану придбала новий автомобіль вартістю 1,04 млн грн. Йдеться про Suzuki Vitara 2025 року випуску, який вона набула у власність 26 лютого у ДП «Автотрейдінг – Одеса».

    Згідно з декларацією, оплата за авто здійснювалася двома платежами по 522,5 тис. грн кожен. Таким чином, загальна сума покупки склала 1 045 000 грн.

    У розділі доходів посадовиця задекларувала заробітну плату від Пенсійного фонду — 661 тис. грн, пенсію — 77,2 тис. грн, зарплату від приватного закладу освіти «Тіква – Ор Самеах» — 14,6 тис. грн, виплати від профспілки — 4 тис. грн, а також дохід від оренди майна фермерському господарству «Церера» — 18 тис. грн.

    Серед задекларованих активів зазначено готівкові кошти в розмірі 1,45 млн грн. Також вказані рахунки у ПриватБанку та Банку «Восток», однак залишки на цих рахунках не розкриті.

    Щодо нерухомості, Ліщук задекларувала дві земельні ділянки площею по 20 000 м² у селі Іванівка Подільського району Одеської області. Одна ділянка перебуває у власності з 2011 року, друга — у спільній частковій власності (50%) з 2013 року. Вартість на дату набуття становила 38 тис. грн.

    Також у декларації вказано квартиру площею 55,2 м² у Крижанівці, придбану у 2021 році за 1 млн грн, комору площею 1,9 м² (28 тис. грн) та нежитлове приміщення 2,1 м² (48 тис. грн). Окремо зазначено фактичне проживання в іншій квартирі в Крижанівці.

    У декларації не зазначено членів сім’ї.

    Поява дорогого автомобіля на тлі задекларованих доходів і значних готівкових заощаджень може викликати додаткову увагу до джерел фінансування покупки та повноти декларування активів.

  • На Одещині чоловік півтора року приховував смерть матері, щоб отримувати її пенсію і відстрочку від мобілізації

    На Одещині чоловік півтора року приховував смерть матері, щоб отримувати її пенсію і відстрочку від мобілізації

    В Одеській області правоохоронці повідомили про підозру жителю Білгорода-Дністровського, який майже півтора року приховував смерть своєї матері, щоб продовжувати отримувати її пенсію та користуватися відстрочкою від мобілізації.

    За інформацією поліції Одеської області, жінка померла у червні 2024 року. Однак її син свідомо не повідомив про це державні органи. Він не звернувся до органів державної реєстрації актів цивільного стану та не поінформував Пенсійний фонд про припинення нарахування пенсійних виплат.

    Після смерті матері чоловік продовжив користуватися її банківською карткою. За даними слідства, у період з червня 2024 року до жовтня 2025 року він незаконно отримав понад 72 тисячі гривень пенсії.

    Крім того, слідство встановило, що підозрюваний використовував ще одну схему для уникнення мобілізації. Він систематично подавав до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи про нібито догляд за матір’ю з інвалідністю.

    Саме на цій підставі йому неодноразово продовжували відстрочку від призову під час мобілізації. Така відстрочка діяла до листопада 2025 року.

    Після збору доказів слідчі повідомили чоловіку про підозру одразу за двома статтями Кримінального кодексу України. Йдеться про частину першу статті 190 — заволодіння чужим майном шляхом обману, а також статтю 336 — ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

    Максимальна санкція цих статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

    Наразі досудове розслідування у справі триває.

  • Посадовець прокуратури задекларував понад 1,3 млн грн доходів і кілька квартир

    Посадовець прокуратури задекларував понад 1,3 млн грн доходів і кілька квартир

    Начальник відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки Кіровоградської обласної прокуратури Денис Куцелепа оприлюднив декларацію про доходи за 2025 рік.

    Згідно з поданими даними, упродовж року він отримав 820,5 тис. грн заробітної плати в Харківській обласній прокуратурі та 503,3 тис. грн у Кіровоградській обласній прокуратурі після переведення. Загальна сума його доходів від основного місця роботи перевищила 1,3 млн гривень.

    Дружина посадовця, Ганна Куцелепа, працює в управлінні Пенсійного фонду Луганської області та отримала 317 тис. грн заробітної плати. Крім того, у декларації зазначені соціальні виплати, благодійна допомога, кешбек та інші незначні надходження.

    Окремо вказано аліменти на сина Богдана Длінного у розмірі 162 тис. грн за рік.

    Грошові активи родини становлять 6 тис. доларів США та 2 тис. євро готівкою, які задекларовані як спільна сумісна власність подружжя.

    У декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості. Серед них квартира площею 48,4 м², набута у 1996 році, яка перебуває у спільній сумісній власності з батьками та, ймовірно, іншими родичами.

    Також задекларована квартира площею 64,8 м² (2007 рік) у спільній частковій власності з дружиною та іншими особами.

    Окрім цього, вказані дві квартири меншої площі — 35,8 м² у Кропивницькому та 35 м² у Харкові, які використовуються для фактичного проживання.

    Посадовець зазначив у декларації автомобіль Volkswagen Passat B6 2010 року випуску вартістю 240 тис. грн. Право користування належить декларанту, водночас власницею транспортного засобу є його мати.

    Денис Куцелепа офіційно зареєстрований у Сіверськодонецьку Луганської області. Раніше він працював у Харківській обласній прокуратурі, а згодом був переведений до Кіровоградської області, де наразі обіймає керівну посаду у відділі нагляду за додержанням законів органами БЕБ.

  • Харківський суд призначив керівнику прокуратури пенсію 1,34 млн грн

    Харківський суд призначив керівнику прокуратури пенсію 1,34 млн грн

    Керівник Куп’янської окружної прокуратури Станіслав Муратов, який раніше обіймав посаду заступника прокурора Харківської області, у 2024 році отримав пенсію в розмірі 1,34 млн гривень, а також значні виплати за минулий рік. За даними джерел, все це стало можливим завдяки сумнівній схемі, реалізованій через Харківський окружний адміністративний суд.

    Прокурор подав позов до Пенсійного фонду Харківської області з вимогою призначити йому пенсію в повному обсязі без обмеження граничного розміру виплат, а також перерахувати пенсію за вислугу років. Розрахунок базувався на 90% від заробітної плати за довідками про складові зарплати, виданими прокуратурою Харківської області.

    Спочатку суддя Горшкова залишила позов без руху та вимагала усунути недоліки, а у наступній ухвалі частково задовольнила вимоги Муратова, призначивши значно менші виплати. Прокурор повторно звернувся до суду, вказавши на необхідність збільшення пенсії відповідно до власних розрахунків.

    Справу розглядала суддя Тітова, відома рішеннями на користь «потрібних» осіб. Аналогічні позови інших прокурорів також часто потрапляли саме до неї, що викликає підозри щодо маніпуляцій з автоматизованою системою розподілу справ.

    У 2020 році Тітов виніс рішення на користь Муратова, призначивши пенсію та виплативши заборгованість понад 600 тис. грн, додатково до його заробітної плати.

  • З 1 березня в Україні підвищать пенсії на 12,1%

    З 1 березня в Україні підвищать пенсії на 12,1%

    З 1 березня 2026 року в Україні відбудеться індексація пенсій на 12,1%. Підвищення стосуватиметься всіх пенсіонерів, які отримують виплати через Пенсійний фонд України.

    Про це повідомили в уряді.

    За словами міністра соціальної політики, індексація перевищує рівень інфляції минулого року на 4%. Таким чином, підвищення має частково компенсувати зростання цін та підтримати купівельну спроможність літніх людей.

    У Міністерстві наголошують, що індексація охопить повністю всіх отримувачів пенсій з Пенсійного фонду. Йдеться про понад 10 мільйонів українців.

    Вперше за багато років Пенсійний фонд розпочинає рік із затвердженим бюджетом. У 2026 році він становить понад 1,2 трильйона гривень і є збалансованим та бездефіцитним. Уряд підкреслює, що це забезпечує передбачуваність і стабільність виплат.

    Середній розмір пенсії у 2026 році становить приблизно 6 500 гривень. Водночас значна частина пенсіонерів отримує менше. За офіційними даними, понад 4,3 мільйона осіб мають пенсію за віком нижче 6 тисяч гривень.

    У міністерстві визнають, що нинішній рівень виплат не забезпечує гідного рівня життя, тому індексація розглядається як частина ширших системних змін.

    Наразі відомство завершило розробку нової моделі пенсійної системи та готує законопроєкт, який має забезпечити довгострокову стабільність і справедливість нарахувань. Очікується, що реформа дозволить модернізувати підхід до формування пенсій та зробити систему більш стійкою в умовах демографічних викликів.

    Таким чином, індексація з 1 березня стане першим етапом у пакеті змін, спрямованих на підвищення соціального захисту громадян пенсійного віку.

  • Спецпенсії за рахунок платників податків: держава витрачає 170 млрд грн на рік

    Спецпенсії за рахунок платників податків: держава витрачає 170 млрд грн на рік

    В Україні формується окрема каста так званих «пенсіонерів у 30–40 років» — прокурорів, суддів та силовиків, які виходять на заслужений відпочинок задовго до загального пенсійного віку та отримують виплати, що у десятки разів перевищують середні по країні. Лише на спеціальні пенсії держава щороку витрачає близько 170 млрд грн.

    Резонанс викликала історія колишнього керівника Миколаївської обласної прокуратури Дмитра Казака. У 36 років він отримує 156 тис. грн пенсії щомісяця. На пенсію ексчиновник вийшов ще у 33 роки. У суді він домігся скасування урядових обмежень на максимальні виплати, через що Пенсійний фонд був змушений повернути йому повний розмір нарахувань.

    Формально Казак має другу групу інвалідності, однак отримує пенсію не лише через це, а й за вислугу років. За законодавчими лазівками прокурори можуть оформлювати такі виплати, маючи 20–25 років стажу, з яких частина — робота в прокуратурі. При цьому через суди вони часто домагаються застосування старішого закону 1991 року, який передбачає значно вигідніші умови — 80–90% від зарплати замість 60%.

    За даними Пенсійного фонду, середній вік виходу прокурорів на пенсію за вислугу років — 47 років. Водночас є й ті, кому ще немає 40. Часто вони продовжують працювати та одночасно отримують і зарплату, і пенсію. Загалом в Україні понад 5,7 тис. прокурорів мають такі виплати, більше двох тисяч із них — діючі працівники.

    Схожі пільги мають і судді, військові, правоохоронці, «чорнобильці» та працівники небезпечних виробництв. У грудні 2025 року в Україні нараховувалося 7,6 тис. осіб, які отримували пенсію у віці до 45 років.

    Окрема проблема — розмір таких виплат. Середнє довічне грошове утримання судді перевищує 112 тис. грн, а максимальні суми сягають 390 тис. грн на місяць. Попри законодавчий ліміт у десять прожиткових мінімумів (близько 26 тис. грн), тисячі спецпенсіонерів через суди добиваються нарахувань без обмежень.

    У січні–вересні 2025 року на спецпенсії витратили понад 127 млрд грн, а за рік сума сягнула приблизно 170 млрд. Отримувачів — 1,3 млн осіб. При цьому через судові рішення утворилася заборгованість Пенсійного фонду ще на 85,5 млрд грн.

    Уряд визнає проблему та готує зміни. Попередня концепція реформи передбачала створення професійних накопичувальних фондів, щоб спецпенсії фінансувалися не з податків усіх громадян, а з додаткових внесків самих роботодавців і працівників. Однак нове керівництво Мінсоцполітики пропонує інший підхід — підвищений ЄСВ для пільгових професій, але без повноцінної накопичувальної системи.

    Економісти застерігають: без системних змін солідарний рівень і надалі нестиме дедалі більше навантаження. Адже поки пересічні українці працюють до 60 років і отримують 30–40% від зарплати, окремі категорії можуть ставати пенсіонерами у 30–40 років із виплатами у сотні тисяч гривень.

  • Пенсія колишнього судді Харківського апеляційного суду зросла до 199 тис. грн

    Пенсія колишнього судді Харківського апеляційного суду зросла до 199 тис. грн

    Суддя Харківського апеляційного суду у відставці Ярослав Чопенко, відомий участю у справі керівника “Запоріжжяобленерго” Стасевського, підвищив собі пенсію майже до 200 тис. грн через суд. Раніше його пенсія становила понад 138 тис. грн.

    Як повідомляє рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі 520/1627/25, Чопенко звернувся до Пенсійного фонду України ще минулого року з проханням перерахувати пенсію у зв’язку зі зростанням зарплати суддів. ПФУ відмовив, зазначивши відсутність законних підстав для перерахунку.

    Суддя отримав пенсію у розмірі 62% від зарплати судді Харківського апеляційного суду. Розрахунок провели із зарплати у 223,3 тис. грн, тоді як актуальний розмір посадового окладу становить 321 725 грн: базова ставка – 189 250 грн, доплата за вислугу років – 132 475 грн.

    Після перерахунку пенсія Чопенка зросла до 199,4 тис. грн. Суд зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2024 року на підставі довідки Харківського апеляційного суду.

    Таким чином, відставний суддя отримав пенсію, фактично прирівняну до зарплати чинних суддів, незважаючи на початкову відмову Пенсійного фонду.