Позначка: Олександр Герега

  • Гереги намагаються захистити «Епіцентр» від російських ударів через зв’язки з РФ

    Гереги намагаються захистити «Епіцентр» від російських ударів через зв’язки з РФ

    Російські ракети в ніч на 5 серпня 2026 року повністю знищили ключовий логістичний центр «Епіцентру» на вулиці Віскозній у Києві та складський комплекс у Калинівці. Пряме влучання вивело з ладу всі печі заводу Epicentr Ceramic Corporation. Один співробітник загинув, троє поранені. Компанія була змушена зупинити виробництво керамічної плитки та переносити потужності за кордон. За даними самої мережі, з початку повномасштабного вторгнення повністю зруйновано вже десять торгових центрів, прямі збитки перевищили мільярд доларів. Ще 13 об’єктів отримали пошкодження, один гіпермаркет залишається на окупованій території.

    Ці удари лягають на бізнес, який протягом усієї війни демонстрував стійкість і водночас залишався об’єктом пильної уваги. «Епіцентр К» — найбільша в Україні мережа будівельних гіпермаркетів, яку контролюють подружжя Олександр і Галина Гереги. Їхні активи включають не лише роздріб, а й агрохолдинг, виробництво плитки, логістику. В умовах війни компанія продовжувала працювати, перебудовуючи ланцюги постачання та заявляючи про відсутність масового дефіциту.

    Історія відносин бізнесу Герег з окупованими територіями давно виходить за рамки стандартних військових втрат. Після 2014 року магазини мережі в Криму та на частині Донбасу продовжували функціонувати під новими вивісками — «Новацентр» і «Галактика». Журналістські розслідування фіксували, що колишній регіональний менеджер Геннадій Гальчук, який став депутатом від «Єдиної Росії», ще кілька років отримував виплати від українських структур Герег. Самі власники послідовно стверджували, що контроль над об’єктами було втрачено, управління перейшло до місцевих керівників, які співпрацювали з окупаційною владою.

    Державне бюро розслідувань у 2025 році закрило кримінальне провадження з цього приводу, не знайшовши достатніх доказів. Олександр Герега з 2012 року займає місце у Верховній Раді. Він починав у фракції Партії регіонів, залишив її у лютому 2014-го, потім створив партію «За конкретні справи» і увійшов до депутатської групи «За майбутнє». Галина Герега раніше обіймала посаду секретаря Київської міської ради. Їхня політична вага завжди спиралася на регіональний вплив у Хмельницькій області та значні фінансові ресурси.

    Саме на цьому тлі з’являється інформація, яку поки неможливо підтвердити відкритими джерелами. За даними джерела нашої редакції, Гереги через наявні зв’язки намагаються вийти на домовленості з російською стороною, щоб захистити решту магазинів і складів від подальших ударів. Що саме може бути запропоновано взамін, джерело не знає. За його версією, йдеться про фінансування «Партії миру» на можливих майбутніх виборах.

    «Партія миру» як політичний ярлик в українському контексті існує давно. Під цією назвою або близькими формулюваннями в різні роки виступали сили, пов’язані з колишнім Опозиційним блоком, фігурами на кшталт Вадима Новинського чи Олександра Вілкула. Останніми місяцями на тлі обговорення можливих переговорів і втоми суспільства тема «миру будь-якою ціною» знову активізувалася в політичному полі, хоча конкретні структури з такою назвою залишаються маргінальними або законсервованими.

    Жодних офіційних підтверджень переговорів Герег із російською стороною немає. Компанія публічно реагує на удари заявами про втрати та перебудову логістики. Власники не коментували подібні версії. Українські правоохоронці та спеціальні служби досі не заявляли про наявність розслідувань із цього приводу.

    Ситуація навколо «Епіцентру» відображає ширший процес. Великий український бізнес, що зберіг значні активи, опиняється в зоні, де військові ризики, політичні розрахунки та можливі неформальні канали перетинаються. Втрати інфраструктури вже обчислюються мільярдами. Питання про те, наскільки далеко окремі власники готові йти заради збереження того, що залишилося, поки залишається без публічної відповіді.

  • Сімейний бізнес «Епіцентру»: що відомо про сина Герег?

    Сімейний бізнес «Епіцентру»: що відомо про сина Герег?

    Родина Олександра та Галини Герег є одним із найбагатших в Україні. Вони є співвласниками популярних мереж гіпермаркетів «Епіцентр» і «Нова Лінія», що зробило їх справжніми гігантами українського ринку. За оцінками експертів, статки сім’ї складають близько 1,3 мільярда доларів.

    Попри відкритість у бізнесі, особисте життя родини залишається загадкою для громадськості. Особливо це застосування їхнього сина, про яке практично нічого невідомо.

    Тарас Герега що відомо
    Тарас Герега здобував освіту в Швейцарії, фото з його фейсбук-сторінки
    Герега-молодший є засновником ТОВ “Епіцентр футболу” та співзасновником ТОВ “Клубний будинок Діамант”, що передбачає один із найдорожчих житлових будинків в Києві. Раніше власниками нерухомості були донька Сергія Тарути Тетяна та дружина Віктора Медведчука Оксана Марченко.
    Відомо, що Тарас був менеджером футбольного клубу “Реал Мадрид” під час фіналу Ліги чемпіонів у Києві в 2018 році. Також він розповідав, що прагне стати наймолодшим спортивним директором у світі.

    “Я хочу стати наймолодшим у світі спортивним директором. Я знаю, що наймолодшому спортивному директору в світі — 35 років. Я думаю, що у мене ще є кілька років попереду”, — розповідав 24-річний Герега-молодший.

    Тарас Герега де працював
    Тарас Герега працював у різних футбольних клубах, фото з його фейсбук-сторінки

    На сторінці Тараса у фейсбуці зазначено, що він працював у німецькому футбольному клубі “Вольфсбург”. Окрім цього, Герега-молодший є віцепрезидентом громадської організації “Епіцентр дітям”. Так чоловік висвітлює діяльність цієї спільноти.

    Тарас Герега ГО
    Тарас Герега заснував громадську організацію, фото з його фейсбук-сторінки
    Соціально-спортивна школа у Тернополі
    Школа, яку відкрила ГО Гереги та фонд “Реал Мадриду”, фото з його фейсбук-сторінки

    Останні дописи на сторінці Гереги датуються ще 2020 роком. Схоже, чоловік вирішив вести непублічне життя. Натомість його сторінка в інстаграмі є приватною.

    Де зараз Тарас Герега
    Герега веде приватне життя, фото з його фейсбук-сторінки
  • Вадим Гутцайт найбільш фаховий спортивний корупціонер України

    Вадим Гутцайт найбільш фаховий спортивний корупціонер України

    Зовсім скоро, у Парижі розпочнуться літні Олімпійські ігри, саме тому ми вирішили присвятити це розслідування екс-міністру молоді та спорту України Вадиму Гутцайту. І перше, вочевидь, це корупція у Міністерстві при Гутцайті.

    7 вересня 2021 Вадим Маркович розповідав у прямому ефірі, що у Міністерстві зовсім немає корупції.

    За словами Гутцайта, Мінмолодьспорту «контролює ситуацію» з корупцією: є аудитор, який перевіряє фінансову звітність, а також перевірки здійснюють правоохоронні органи.

    «Я не міністр внутрішніх справ. Якщо є якісь питання, повинні працювати правоохоронні органи. Якщо я відчуваю щось, я ж теж бачу, що відбувається, то певним видам спорту даю “по руках”», — сказав він. (до цих слів ми трохи пізніше повернемось)

    На уточнювальне питання ведучого про галузі спорту, в яких є корупція, Гутцайт відповів: «Корупції в нас немає… Хто це сказав?» Після згадки про скандал із договірними матчами у футболі він прокоментував: «У футболі бачимо, що після того ми нічого не чули».

    «”Договірняки” в інших федераціях — чи на національних чемпіонатах, чи на інших міжнародних змаганнях — я такого ще не чув», — підсумував міністр.

    Але коли тільки Гутцайт зайшов на посаду міністра, то вже перебував під слідством за розкрадання будучи ще директором департаменту молоді та спорту КМДА

    “Човни Гутцайта”

    13 вересня 2020 року Головне управління Національної поліції в Києві відкрило кримінальне провадження за фактом злочину. В ході розслідування було встановлено, що посадові особи Департаменту молоді та спорту КМДА впровадили злочинну схему, пов’язану з розкраданням бюджетних коштів, виділених на закупівлю спортивних човнів для дитячо-юнацьких шкіл Києва.

    З 2016 року з державного бюджету виділялися кошти на придбання спортивних човнів для занять академічним веслуванням, розпорядником яких був департамент молоді та спорту КМДА. У 2016 році було виділено 1 860 000 гривень, у 2017 році – 2 480 000 гривень, у 2018 році – 2 399 000 гривень, у 2019 році – 8 100 000 гривень.

    Більшість тендерів, які проводив департамент, виграв приватний підприємець, тренер ДЮСШ «Буревісник», завдяки штучним вимогам, створеним під конкретного учасника. Цей підприємець через директора ДЮСШ «Буревісник» був підконтрольний директору департаменту КМДА Вадиму Гутцайту та його заступнику.

    Так фігуранти справи розподіляли між собою та іншими посадовими особами департаменту прибуток, отриманий фактично за доставку човнів з Білорусі, Італії та Німеччини. Вартість одного спортивного гоночного човна для академічного веслування (четвірка парна 4Х Empacher R48) з доставкою і розмитненням з Німеччини становить 600 000 гривень, але за умовами тендеру ДЮСШ придбала його за 1 млн гривень, а 400 000 гривень отримували чиновники.

    Крім того, протягом 2016-2019 років співробітники департаменту КМДА давали вказівки підконтрольному їм директору дитячо-юнацької спортивної школи «Регата» підписувати підроблені податкові накладні з постачання на баланс школи спортивних човнів. Наприклад у 2019, згідно з накладними, в ДЮСШ “Регата” нібито були поставлені три човни німецького виробництва (марки Empacher) за 2 249 000 гривень.

    Але з приходом до влади Володимира Зеленського, Гутцайт, замість того щоб сісти за грати став міністром молоді та спорту, а про справу просто “забули”.

    Міністр розпилу на Спорту

    А з новою посадою з’явилися і нові корупційні апетити.

    2 серпня 2023 року з журналістського розслідування “Стопкор” стало відомо, що державна установа, підпорядкована Міністерству молоді та спорту України, купує авіаквитки для спортсменів, які літають за кордон на змагання, за цінами, що в кілька разів перевищують вартість квитків на сайтах авіаперевізників.

    Зокрема, у квітні цього року ГУ придбало квитки з Катовіце до Франкфурта за понад 17 тис. грн, тоді як на сьогодні такі квитки можна було придбати за ціною до трьох тисяч гривень.

    ГУ також закупило квитки з Франкфурта до Сеула по 55 000 грн, хоча на сайтах перевізників їх вартість становить близько 20 000 грн. Аналогічна ситуація склалася з квитками з Варшави до Фуншалу та у зворотному напрямку до Відня, які були придбані на 55% дорожче, ніж їх вартість на офіційних сайтах.

    ГУ придбало квитки економ-класу за ціною бізнес-класу. Наприклад, квитки на поїздки Прага-Варшава-Вільнюс-Варшава-Прага були придбані за 24 010 грн, тоді як на офіційному сайті Lot Airlines вони коштували 17 851 грн. У підсумку, за договором було сплачено 159 610 грн, що на 45% дорожче від ринкової вартості.

    Більшість тендерів на закупівлю проїзних документів вигравало ТОВ «Персей-Тревел», яке очолює Олег Кучеренко. Ця компанія отримала близько 50% комісії на кожному договорі, що для туристичного ринку є нереально високою цифрою. Виглядає так, ніби тендери проводяться під одну компанію, яка вигравала та за схемами закуповувала квитки, віддаючи різницю замовнику.

    Тоді журналісти звернулися до міністра молоді та спорту за роз’ясненнями щодо закупівлі авіаквитків за завищеними цінами, але на дзвінки та повідомлення він не відповідав.

    Торгівля дозволами на виїзд з України

    А тепер повертаємось до вислову “даю по руках”, у вересні 2023 року з’явилася інформація, що Гутцайт очолив схему по торгівлі дозволами на виїзд за кордон через своє міністерство.

    Через значний резонанс в ЗМІ Гутцайту наполегливо рекомендували піти з посади міністра, що він і зробив.

    Осередок ОПЗЖ у Національному олімпійському комітеті

    У листопаді 2022 Нестор Шуфрич і Григорій Суркіс стали членами НОК України, що на фоні агресії РФ викликало неоднозначну реакцію в суспільстві. Але такі гучні імена прикрили призначення у НОК інших проросійських діячів.

    Новообраний президент НОК Гутцайт зібрав навколо себе “золоту” команду, 80% якої взагалі не мають жодного відношення до спорту. Хіба можна вважати спортом корупцію, боротьбу за місце в списку ОПЗЖ чи рекет у 90-ті?

    Серед них:

    • Валерій Борзов – член СДПУ(о) 2001-2006, у 2012-му був усунений з посади президента Федерації легкої атлетики за корупцію

    • Сергій Бубка – член Партії регіонів (2002-2005), вийшов з партії після обрання на посаду президента НОК

    • Андрій Вінграновський – член ОПЗЖ

    • Олександр Волков – член Партії регіонів (2007-2014)

    • Олександр Герега – народний депутат від Партії регіонів (2012-2014), голосував за диктаторські закони 16 січня 2014-го

    • Ірина Дерюгіна – FIG висунула їй звинувачення в підкупі суддів, тиску на них, впливі на остаточні результати змагань та інших порушеннях

    • Олександр Зац – член Партії регіонів (2006-2014), його пов’язує міцна особиста дружба з Борисом Колесніковим, партнер Бориса за бізнесом

    • Роман Мулик – член Партії регіонів (2010-2014)

    • Андрій Мельник – підозрювався у причетністості до викрадення, катування та вимагання 200 млн. дол. у колишнього гендиректора ПрАТ «Нафтогазвидобування», а нині – народного депутата Семінського

    • Олександр Мендусь – колишній член Партії регіонів

    • Мирослав Карабін – колишній член Партії регіонів

    • Олег Корбан – член ОПЗЖ з 2019 року

    • Михайло Кошляк – з 2020 року є депутатом Дніпропетровської обласної ради від ОПЗЖ

    • Вадим Павленко – депутат Київської облради від Партії регіонів (2010-2015)

    • Ігор Лисов – член Партії регіонів (2007-2014), скандальний київський забудовник

    • Сергй Лагур – разом із екс-регіоналом, а після вбивства у ДТП людини втікачем з країни Петром Димінським був співвласником нафтопереробного комплексу (НПК) Галичина у Львівській області

    • Віктор Ремський – колишній «правоохоронець», причетний до фальсифікації і вибивання «добровільних зізнань» з фігурантів «справи Павличенків»

    • Олександр Симоненко – член ОПЗЖ

    • Віктор Христоєв – колишній член Партії регіонів

    • Олександр Удовиченко – колишній член Партії регіонів

    • Ніна Уманець — після 2014 року хизувалась фото з Путіним

    • Сергій Кушнірюк – відсторонювався з поста головного тренера збірної України з гандболу через корупцію, на нього відкривали кримінальну справу

    Бізнес у росії та цікаві бізнес-партнери

    Після призначення Гутцайта на посаду міністра з’явилася інформація про його частку бізнесу у Росії.

    У 2018 році Гутцайт був одним із співвласників російського ТОВ “Альтаїр” (СТО “Чемпіон” у Лубні під Москвою) разом із відомими російськими фехтувальниками Ільгаром Мамедовим і Станіславом Поздняковим (нинішній президент Олімпійського комітету Росії).

    Наразі Гутцайт не зазначений серед співзасновників “Альтаїру”, але історія змін у російських реєстрах вказує, що свою частку він передав Мамедову. Ільгар Мамедов є багаторічним головним тренером збірної Росії з фехтування і має звання полковника Збройних сил РФ.

    Окрім Ільгара Мамедова “радує” і другий бізнес-партнер Гутцайта – президент Олімпійского комитета Росії Станислав Поздняков.

    Звісно навряд Вадиму Гутцайту “автомийка на болотах” приносила значні доходи, але самі факти дружби та наявності спільного бізнесу Гуцайта із полковником ЗС РФ та найближчим оточенням президента країни-агресора викликає більше запитань, ніж відповідей.

  • Олександр Герега розмірковує над подальшим перебуванням у парламентській групі “За майбутнє”

    Олександр Герега розмірковує над подальшим перебуванням у парламентській групі “За майбутнє”

    Ходять слухи, що нардеп Герега може вийти з групи “За майбутнє” у парламенті. Герега прикинув, що у збереженні особистого членства у “Майбаху” толку мало, а репутаційні ризики перебільшують профіт.

    Від себе доповнимо, що реверанси Олександра Гереги із “Майбахом” можуть носити чисто прагматичний характер. У фракції зараз 17 нардепів (за регламентом – це мінімально необхідна кількість членів, після чого – розформування). Цілком ймовірно, що Герега бере “на слабо” лідерів групи із власним ультиматумом (щось треба порішать).

    Принаймні, на наступні вибори Герега йтиме від власної партії “За конкретні справи”. Із електоральним посиленням на базі купленої ним хмельницької франшизи “Батьківщини”. На “Майбах” Герега не розраховує. Взагалі.