Radaonline.news

Позначка: Офіс генпрокурора

  • Продала власних дітей за $1000: на Закарпатті суд виніс вирок матері

    Продала власних дітей за $1000: на Закарпатті суд виніс вирок матері

    На Закарпатті завершився розгляд справи, яка навесні сколихнула всю Україну. Суд виніс вирок 32-річній мешканці Хустського району, яка намагалася передати власних малолітніх дітей сторонній особі для використання у жебракуванні. За двотижневу «оренду» 11-річного сина та 5-річної доньки жінка планувала отримати 1000 доларів США. Суд визнав її винною у торгівлі людьми та призначив покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про вирок повідомили в органах прокуратури. За даними слідства, мешканка села Ільниця самостійно шукала людину, яка погодилася б взяти дітей для жебракування. Вона домовилася про передачу хлопчика та дівчинки на два тижні, розраховуючи отримати по 500 доларів за кожну дитину. Таким чином загальна сума оборудки становила 1000 доларів.

    Правоохоронці встановили, що жінка усвідомлювала характер майбутньої експлуатації дітей та погоджувалася на те, що вони будуть використовуватися для випрошування грошей. Слідчі задокументували переговори та підготовку до передачі дітей. У квітні 2026 року під час отримання обумовленої суми неподалік Іршави жінку затримали співробітники поліції.

    Після затримання їй було повідомлено про підозру за частиною третьою статті 149 Кримінального кодексу України — торгівля людьми, вчинена щодо малолітніх осіб із метою експлуатації. Ця стаття передбачає особливо сувору відповідальність, коли злочин вчиняється щодо дітей або батьками стосовно власних дітей.

    Під час судового розгляду обвинувачена повністю визнала свою вину та висловила каяття. Водночас суд дійшов висновку, що зібраних доказів достатньо для підтвердження факту підготовки до експлуатації дітей та їх передачі за винагороду. У результаті жінку засудили до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Особливу увагу правоохоронці приділили подальшій долі дітей. Після викриття злочину двох дітей, яких мати намагалася передати для жебракування, а також їхню 8-річну сестру вилучили із небезпечного середовища. Наразі всі троє перебувають під опікою рідної бабусі та забезпечені необхідними умовами проживання. У прокуратурі наголосили, що діти перебувають у безпеці та отримують необхідну підтримку.

    Історія викликала широкий суспільний резонанс не лише через цинізм злочину, а й через те, що його вчинила рідна мати. Соціальні мережі після оприлюднення деталей справи буквально вибухнули хвилею обурення. Користувачі називали випадок одним із найшокуючіших за останній час та вимагали максимально суворого покарання.

    Експерти наголошують, що жебракування залишається однією з форм експлуатації дітей, яка часто прихована від сторонніх очей. Діти можуть використовуватися для випрошування грошей у громадських місцях, на транспортних вузлах або біля торговельних центрів. У багатьох випадках отримані кошти привласнюють дорослі організатори таких схем.

    За даними правоохоронців, останніми роками в Україні фіксується зростання кількості викритих фактів експлуатації дітей. Серед найпоширеніших форм — примусове жебракування, трудова експлуатація, втягнення у злочинну діяльність та сексуальна експлуатація. Саме тому правоохоронні органи та соціальні служби приділяють особливу увагу виявленню подібних злочинів.

    У прокуратурі зазначають, що завдяки оперативним діям вдалося не допустити фактичної передачі дітей для експлуатації. В іншому випадку наслідки для малолітніх могли бути надзвичайно тяжкими як фізично, так і психологічно.

    На тлі цієї справи увагу привертають і подібні випадки в інших регіонах країни. Нещодавно у Запоріжжі суд виніс вирок 59-річній жінці, яка також передала власного сина сторонній особі для використання у жебракуванні. Правоохоронці наголошують, що кожен такий випадок розглядається як тяжкий злочин проти прав та свобод дитини.

    Фахівці закликають громадян не залишатися байдужими, якщо вони стають свідками можливих фактів експлуатації дітей. Будь-яка інформація може допомогти запобігти злочину та врятувати дитину від небезпеки.

    Вирок у справі закарпатської матері став черговим сигналом про те, що торгівля людьми та експлуатація дітей залишаються серйозною проблемою навіть під час війни. Водночас ця історія завершилася тим, що дітей вдалося захистити, а винну особу — притягнути до відповідальності.

  • “Бойові” за відкат: у армійському корпусі викрили схему поборів із військових”

    “Бойові” за відкат: у армійському корпусі викрили схему поборів із військових”

    Трьом посадовцям одного з армійських корпусів повідомлено про підозру в організації та реалізації схеми поборів із підлеглих військовослужбовців, яка, за версією слідства, була пов’язана з незаконним нарахуванням додаткових виплат за так звані “бойові”. Йдеться про начальника логістики — заступника командира корпусу, начальника відділу логістики штабу та офіцера організаційно-планового відділу логістики. Слідчі органи вважають, що вони діяли у змові та системно використовували службове становище для отримання неправомірної вигоди від підлеглих військовослужбовців.

    Про це повідомили у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону та Офіс генерального прокурора, а також джерела в правоохоронних органах. За їхніми даними, механізм схеми полягав у внесенні окремих військовослужбовців до службових рапортів як таких, що нібито виконували бойові або спеціальні завдання. Такі записи автоматично створювали підстави для нарахування підвищених грошових виплат, які в армійській практиці відомі як “бойові”.

    Слідство вважає, що фактично ці виплати ставали предметом незаконного збагачення посадовців, які вимагали від підлеглих частину отриманих або нарахованих коштів за саме включення до відповідних документів. За даними правоохоронців, організацію схеми у грудні 2025 року нібито ініціював начальник логістики — заступник командира корпусу. Після цього він залучив до реалізації механізму ще двох посадовців, які забезпечували виконання його вказівок на рівні штабної та організаційної роботи.

    У лютому 2026 року, як зазначається в матеріалах слідства, начальник відділу логістики за вказівкою свого керівника поставив вимогу підлеглому офіцеру щодо регулярної передачі грошових коштів. Йшлося про оплату за включення як самого офіцера, так і інших військовослужбовців до рапортів, які дозволяли отримувати додаткову винагороду. Слідчі підкреслюють, що військовослужбовець, до якого висувалися вимоги, фактично опинився у залежному становищі, оскільки відмова від сплати могла, за наявними даними, призвести до створення для нього штучних проблем по службі, зокрема під час подальшого проходження військової кар’єри та розподілу виплат.

    Перші задокументовані факти передачі коштів, за версією слідства, відбулися 23 березня 2026 року. Тоді один із підозрюваних отримав 40 тисяч гривень за внесення військовослужбовців до рапортів на виплату додаткової грошової винагороди за лютий. Після цього, як стверджують правоохоронці, він висунув нову фінансову вимогу, яка передбачала додатково 36 тисяч гривень за аналогічні дії щодо березневих нарахувань. Окрім цього, фігурант, за даними слідства, організував збір ще 154 тисяч гривень з інших військовослужбовців, що в сумі становило 190 тисяч гривень неправомірної вигоди.

    Правоохоронці зазначають, що ці кошти були передані 29 квітня 2026 року безпосередньо у службовому кабінеті одного з посадовців. Після цього, за версією слідства, схема не була зупинена, а навпаки — продовжила функціонувати. Згодом фігуранти нібито висунули нову вимогу, і 28 травня 2026 року були затримані після отримання ще 44 тисяч гривень неправомірної вигоди. У прокуратурі наголошують, що загальна сума коштів, яку наразі інкримінують підозрюваним, становить 274 тисячі гривень.

    За інформацією співрозмовників у правоохоронних органах, мова йде про посадовців 14 армійського корпусу. Слідство також вважає, що схема мала ознаки системності, оскільки передбачала не одноразові епізоди, а регулярне отримання коштів залежно від формування рапортів і виплат військовослужбовцям.

    Під час санкціонованих обшуків за місцями проживання підозрюваних, у службових приміщеннях та транспортних засобах було виявлено та вилучено значний обсяг матеріалів, які можуть мати доказове значення у справі. Серед них — планшети, службова документація щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди, чорнові записи з інформацією про облік та розподіл коштів, комп’ютерна техніка та мобільні телефони. Окрім цього, правоохоронці вилучили значні суми готівки: 343 тисячі гривень, 9 900 доларів США та 80 євро, походження яких також перевіряється слідством.

    Трьом посадовцям інкримінують вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою, поєднане з її вимаганням. Це одна з найтяжчих кваліфікацій у справах про корупцію, яка передбачає відповідальність за зловживання службовим становищем з метою отримання вигоди.

    За клопотанням прокурорів Офіс генерального прокурора суд обрав усім трьом підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави. Для двох фігурантів розмір застави становив 332 800 гривень, тоді як для ймовірного організатора схеми — 499 200 гривень. За наявною інформацією, усі підозрювані вже скористалися правом на внесення застави та перебувають на волі в межах процесуальних обмежень, визначених судом.

    Слідство триває, правоохоронці встановлюють можливих інших учасників схеми, а також перевіряють, чи могла подібна практика застосовуватися ширше в межах підрозділу або корпусу.

  • $100 тисяч за голову Юсова: агент РФ уже отримав аванс і готував удар FPV-дроном

    $100 тисяч за голову Юсова: агент РФ уже отримав аванс і готував удар FPV-дроном

    Російські спецслужби готували один із найрезонансніших терактів останніх місяців — замах на представника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрія Юсова. За даними слідства, за вбивство високопосадовця ГУР виконавцю пообіцяли 100 тисяч доларів винагороди, а сам злочин планували здійснити за допомогою FPV-дрона. Українські правоохоронці заявляють, що операцію вдалося зірвати буквально на стадії підготовки.

    Про викриття та затримання підозрюваного повідомили Національна поліція України та Офіс Генерального прокурора. Правоохоронці офіційно не називали ім’я потенційної жертви, однак українські ЗМІ з посиланням на джерела у силових структурах повідомили, що йдеться саме про представника ГУР МОУ та заступника голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрія Юсова. Згодом цю інформацію підтвердили й інші медіа.

    За версією слідства, організатором замаху став 38-річний мешканець Києва, колишній військовослужбовець із бойовим досвідом та навичками розвідувальної діяльності. Російські спецслужби завербували його для виконання особливо важливого завдання — ліквідації одного з керівників структурного підрозділу української військової розвідки. За виконання операції куратори пообіцяли 100 тисяч доларів США, а для підтвердження серйозності намірів одразу перерахували 10 тисяч доларів авансу.

    Слідство встановило, що після отримання завдання підозрюваний розпочав тривалу підготовку. Він детально вивчав маршрути пересування посадовця, його графік, місце проживання, транспортні засоби та навколишню інфраструктуру. Окрему увагу приділяв аналізу системи охорони та можливих шляхів відходу після виконання злочину. Для цього неодноразово виїжджав у райони, де регулярно перебував Юсов, та проводив приховане спостереження.

    Після збору інформації агент визначив спосіб ліквідації цілі. За даними правоохоронців, він вирішив використати FPV-дрон із вибуховим пристроєм. Надалі чоловік почав шукати окремого виконавця, який мав професійні навички керування безпілотниками та міг безпосередньо здійснити атаку.

    Правоохоронці оприлюднили фрагменти оперативних матеріалів, які демонструють рівень конспірації, до якого вдавався підозрюваний. Для приховування справжнього змісту переговорів він використовував умовні кодові слова. Вбивство називалося «будівництвом» або «роботою», замовника називали «прорабом», виконавця — «роботягою» чи «будівельником», а безпілотник або зброю — «інструментом» чи «цементом».

    У перехоплених розмовах також згадувався спосіб здійснення замаху, який співрозмовники називали «повітряно-крапельним шляхом через повітря». Саме так вони завуальовано описували використання FPV-дрона для атаки.

    Однією з найдивніших деталей справи стала інформація про те, що фігурант звертався до ворожки. За даними слідства, він просив її допомогти, щоб виконавці успішно завершили «будівництво» та безпечно залишили місце злочину. Цей епізод також зафіксований у матеріалах кримінального провадження.

    Українські спецслужби та поліція, за словами заступника голови Нацполіції Андрія Нєбитова, документували дії підозрюваного практично на всіх етапах підготовки. Правоохоронці контролювали процес збору інформації, контакти з російськими кураторами та спроби знайти виконавця. Завдяки цьому вдалося не лише запобігти злочину, а й отримати додаткові докази діяльності агентурної мережі РФ.

    Затримання відбулося 4 червня. Під час обшуків у помешканні підозрюваного правоохоронці вилучили мобільні телефони, GPS-трекер, автомобіль та інші речові докази, які можуть свідчити про підготовку замаху.

    Слідчі повідомили затриманому про підозру за статтями, пов’язаними з підготовкою умисного вбивства на замовлення з корисливих мотивів. Суд уже обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативи застави. У разі доведення вини чоловікові загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

    Цей випадок став черговим підтвердженням того, що російські спецслужби продовжують полювання на представників українських сил безпеки, військових та громадських діячів. Лише за останні місяці правоохоронці повідомляли про підготовку замахів на командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького, високопосадовця ВМС ЗСУ, а також про діяльність агентурних груп, які планували серію диверсій та вбивств на території України.

    Експерти звертають увагу й на нову тенденцію — дедалі частіше для підготовки замахів розглядається використання FPV-дронів. Такі безпілотники є відносно дешевими, можуть діяти на значній відстані та ускладнюють виявлення виконавців. Саме тому протидія таким загрозам стає одним із пріоритетів українських спецслужб.

    Слідство триває. Правоохоронці встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до організації замаху, а також перевіряють канали зв’язку затриманого з російськими спецслужбами та можливими співучасниками на території України.

  • 23 роки у трудовому рабстві: на Львівщині судитимуть підприємця, який тримав однокласника в неволі

    23 роки у трудовому рабстві: на Львівщині судитимуть підприємця, який тримав однокласника в неволі

    На Львівщині до суду скерували резонансну справу про багаторічну трудову експлуатацію людини. Правоохоронці стверджують, що 71-річний мешканець міста Городок протягом 23 років утримував свого однокласника у фактичному трудовому рабстві, позбавивши його свободи пересування, документів та можливості самостійно розпоряджатися власним життям.

    Про це повідомив Офіс генерального прокурора.

    За даними слідства, історія розпочалася ще у 2002 році. Сестра потерпілого звернулася до місцевого підприємця з проханням допомогти її братові, який мав проблеми із зловживанням алкоголем, знайти житло та роботу. Як колишній однокласник чоловіка, бізнесмен запропонував йому роботу по господарству з проживанням на власній території.

    Однак, як стверджують правоохоронці, згодом звичайне працевлаштування перетворилося на багаторічну експлуатацію.

    Слідство встановило, що підприємець забрав у чоловіка паспорт та фактично позбавив його можливості вільно пересуватися. За виконання різноманітних господарських робіт потерпілий не отримував заробітної плати. Натомість йому надавали мінімальний набір продуктів харчування, цигарки та місце для проживання, що, за версією правоохоронців, створювало повну залежність від роботодавця.

    Прокурори зазначають, що чоловік виконував різноробочі завдання на території господарства, а також працював на об’єктах, пов’язаних із діяльністю підприємця. Зокрема, упродовж весняно-осіннього періоду його вивозили на територію агропідприємства для охорони озера та догляду за свинями.

    Умови проживання, за даними слідства, були вкрай важкими. Потерпілий мешкав у металевому контейнері без вікон, освітлення, водопостачання, опалення та санітарних умов. Узимку його переводили до господарської будівлі поблизу будинку підприємця. Приміщення опалювалося буржуйкою, однак через неналежний стан дверей тепло майже не зберігалося. Відсутність води, належного туалету та умов для приготування їжі робили проживання фактично непридатним.

    Правоохоронці стверджують, що протягом багатьох років чоловік зазнавав як психологічного, так і фізичного насильства. За неналежне, на думку роботодавця, виконання роботи його могли бити палицею, принижувати та залякувати.

    Особливо тривожними є результати медичних та психологічних експертиз. За інформацією Офісу генпрокурора, нині потерпілому 72 роки. Лікарі виявили у нього серцево-судинні захворювання, травми рук та повну відсутність зубів.

    Психологічна експертиза засвідчила, що роки ізоляції, залежності та систематичного насильства суттєво вплинули на психічний стан чоловіка. Експерти дійшли висновку, що він поступово втратив здатність чинити опір, самостійно приймати рішення та адаптуватися до життя поза умовами залежності.

    Саме це, за версією слідства, дозволяло обвинуваченому роками утримувати потерпілого під своїм контролем.

    Звільнити чоловіка вдалося лише наприкінці вересня 2025 року. Після цього його влаштували до геріатричного пансіонату, де він нині отримує необхідну медичну допомогу та догляд.

    Прокурори Яворівської окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо 71-річного підприємця. Йому інкримінують вербування та переміщення людини з метою експлуатації, вчинені шляхом обману та використання вразливого стану потерпілого, поєднані із застосуванням насильства та погрозами його застосування.

    У разі доведення вини остаточне покарання визначатиме суд.

    Ця справа вже стала однією з найрезонансніших у сфері протидії торгівлі людьми в Україні за останні роки. Вона вкотре привернула увагу до проблеми трудової експлуатації, яка може існувати не лише за кордоном, а й усередині країни, залишаючись непомітною для оточення протягом десятиліть.

  • Російське судно зі вкраденим українським зерном попалося в пастку: Швеція арештувала «CAFFA» за запитом України

    Російське судно зі вкраденим українським зерном попалося в пастку: Швеція арештувала «CAFFA» за запитом України

    Суд у Швеції ухвалив безпрецедентне рішення, яке може стати важливим прецедентом у боротьбі України з незаконним вивезенням ресурсів із тимчасово окупованих територій. Шведська Феміда затвердила арешт суховантажного судна «CAFFA», яке, за даними українського слідства, систематично використовувалося для транспортування українського зерна, вивезеного з окупованих територій. Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко.

    За словами очільника Офісу Генерального прокурора, це перший випадок від початку повномасштабної війни, коли іноземний суд задовольнив клопотання української сторони про арешт судна в межах міжнародної правової допомоги. Подія має не лише юридичне, а й символічне значення, адже Україна вже кілька років намагається зупинити масштабні схеми незаконного експорту зерна, організовані Росією на окупованих територіях.

    Як зазначив Кравченко, слідство встановило, що судно «CAFFA» неодноразово заходило до закритих українських портів на тимчасово окупованих територіях та використовувалося для перевезення аграрної продукції, яка могла бути незаконно привласнена окупаційною владою. Для приховування походження вантажів та справжньої діяльності судна використовувалася схема із фіктивною реєстрацією. У міжнародних морських базах даних судно значилося під так званим статусом «Guinea False», що свідчить про використання підроблених документів та маніпуляції з прапором держави реєстрації.

    Ще 12 березня 2026 року Офіс Генерального прокурора України звернувся до Міністерства юстиції Королівства Швеція із запитом про міжнародну правову допомогу. Українська сторона просила провести обшук судна, допитати капітана та членів екіпажу, вилучити документи й накласти арешт на сам корабель. Шведські правоохоронці оперативно відреагували на звернення та вже через кілька днів після отримання документів здійснили відповідні процесуальні дії. Зокрема, було проведено обшук судна та допитано членів екіпажу.

    Історія із судном «CAFFA» розпочалася ще раніше. На початку березня шведська берегова охорона затримала суховантаж неподалік міста Треллеборг у Балтійському морі. Тоді судно привернуло увагу правоохоронців через невідповідність документів та підозри щодо його прапорної приналежності. Під час перевірки було встановлено, що корабель використовував документи, які викликали сумніви щодо їхньої справжності. Згодом українська сторона надала додаткові матеріали, які пов’язували судно із незаконним вивезенням зерна з окупованого Криму.

    За даними української розвідки, у липні 2025 року «CAFFA» завантажувала зерно в окупованому Севастополі. Після цього вантаж був доставлений до сирійського порту Тартус, який неодноразово фігурував у розслідуваннях щодо нелегальної торгівлі зерном із захоплених українських територій. Саме через такі маршрути Росія роками намагалася легалізувати продукцію, вивезену з окупованих регіонів України.

    В Офісі президента України вже назвали рішення Швеції важливим міжнародним прецедентом. Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що арешт «CAFFA» демонструє зміну підходів міжнародних партнерів до боротьби з російським «тіньовим флотом». Якщо раніше подібні судна зазвичай проходили лише перевірки або тимчасові затримання, то тепер йдеться про реальні механізми вилучення активів і притягнення до відповідальності причетних осіб.

    Українська влада наголошує, що з початку повномасштабного вторгнення Росія незаконно вивезла з тимчасово окупованих територій понад 1,7 мільйона тонн аграрної продукції на суму понад 20 мільярдів гривень. Для реалізації цих схем використовуються десятки суден, які регулярно змінюють прапори, назви та маршрути. Частина таких кораблів уже перебуває під українськими санкціями, однак до цього часу випадків їхнього реального арешту за кордоном було небагато.

    Тепер справа «CAFFA» може стати важливим сигналом для інших держав Європейського Союзу та країн G7. В Україні сподіваються, що міжнародні партнери активніше долучатимуться до боротьби з незаконним експортом українських ресурсів із тимчасово окупованих територій, а арешт судна стане початком ширшої кампанії проти логістичної мережі Росії, яка забезпечує продаж викраденого зерна на світових ринках.

    Наразі розслідування триває. Українські та шведські правоохоронці продовжують збір доказів, а подальша доля судна вирішуватиметься в межах міжнародних юридичних процедур. Водночас сам факт арешту вже став серйозним ударом по схемах нелегального експорту українського зерна та важливим сигналом для всіх учасників подібних операцій.

  • Гучна справа НАБУ розвалилася в суді: з детектива, якого називали агентом ФСБ, зняли звинувачення в держзраді

    Гучна справа НАБУ розвалилася в суді: з детектива, якого називали агентом ФСБ, зняли звинувачення в держзраді

    Шевченківський районний суд Києва 4 червня звільнив детектива Національного антикорупційного бюро Віктора Гусарова від кримінальної відповідальності після того, як прокурор Офісу генерального прокурора відмовився від обвинувачення у державній зраді. Це стало різким поворотом у справі, яку влітку 2025 року Служба безпеки України публічно подавала як викриття «крота» російських спецслужб у лавах НАБУ.

    Про рішення суду повідомило видання «Бабель» із посиланням на адвокатку Гусарова Олену Сторожук. За її словами, прокурор у суді заявив, що слідству не вдалося достеменно підтвердити приналежність детектива до агентурної мережі Росії. Через це провадження за статтею про державну зраду просили закрити.

    Віктор Гусаров був затриманий у липні 2025 року під час масштабних обшуків в антикорупційних органах. Тоді СБУ заявляла, що співробітник НАБУ нібито працював на російські спецслужби та входив до розгалуженої агентурної мережі. За версією слідства, його могли завербувати ще у 2012 році, а одним із його контактів називали Дмитра Іванцова — колишнього представника охорони Віктора Януковича.

    СБУ стверджувала, що Гусаров нібито передавав інформацію з закритої бази МВС АРМОР. У матеріалах слідства також фігурувала версія про зв’язок цієї історії з ширшою мережею російських агентів, яку, за даними правоохоронців, формували ще до повномасштабного вторгнення. Тоді силовики заявляли, що йдеться не про окремий епізод, а про частину масштабної контррозвідувальної справи.

    Сам Гусаров і його захист заперечували обґрунтованість підозри у державній зраді. Адвокатка Олена Сторожук раніше заявляла, що її підзахисний дійсно був знайомий з Іванцовим і передавав йому певні дані, однак, за позицією захисту, не знав про його можливі зв’язки з російськими спецслужбами або перебування на тимчасово окупованій території. Саме питання обізнаності Гусарова щодо можливого зв’язку адресата інформації з РФ було одним із ключових для кваліфікації справи як державної зради.

    Після затримання суд обрав детективу НАБУ запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права застави. У СІЗО він провів близько п’яти місяців. У грудні 2025 року Шевченківський суд Києва змінив йому запобіжний захід на домашній арешт. Уже в січні 2026 року Гусаров заявляв, що поновився на роботі в НАБУ, хоча справа проти нього на той момент ще тривала.

    На засіданні 4 червня прокурор Офісу генпрокурора Руслан Іжук заявив, що підтвердити участь Гусарова в агентурній мережі не вдалося. Це фактично означає, що найгучніша частина підозри — державна зрада — не витримала перевірки доказами в тому вигляді, в якому її представляло слідство.

    Водночас повністю юридичною крапкою справа не виглядала простою. Окрім державної зради, Гусарова також підозрювали в несанкціонованих діях з інформацією. Однак, як повідомив «Бабель», строки давності за цим епізодом спливли, тому прокурор просив звільнити детектива від кримінальної відповідальності і за цією частиною.

    Ця справа від самого початку мала сильний політичний і репутаційний контекст. Затримання співробітників НАБУ відбувалося на тлі напружених відносин між антикорупційними органами, правоохоронною системою та політичним керівництвом держави. Громадські організації та частина експертного середовища неодноразово звертали увагу на те, що справи проти працівників НАБУ потребують особливо ретельної перевірки, адже будь-які сумніви в доказовій базі можуть виглядати як тиск на антикорупційну інфраструктуру.

    Transparency International Ukraine ще восени 2025 року зазначала, що у справах щодо співробітників НАБУ СБУ та Офіс генпрокурора періодично оприлюднювали нові дані, однак доказова база залишалася предметом дискусій. У громадському секторі наголошували, що такі провадження мають розслідуватися максимально прозоро і без політичного забарвлення, оскільки йдеться не лише про конкретних фігурантів, а й про довіру до всієї антикорупційної системи.

    Гучність справи посилювалася ще й тим, що НАБУ є одним із ключових органів у боротьбі з топкорупцією. Будь-які заяви про можливу присутність російської агентури всередині бюро автоматично ставали питанням національної безпеки. Саме тому початкові звинувачення проти Гусарова викликали широкий суспільний резонанс.

    Однак рішення суду і позиція прокурора тепер ставлять перед правоохоронною системою інше питання: як справа, яку публічно подавали як викриття російського «крота», дійшла до фактичної відмови від обвинувачення в державній зраді. Якщо слідству не вдалося підтвердити ключову версію, це може мати серйозні наслідки для довіри до публічних заяв силових органів.

    Для самого Гусарова це рішення означає зняття найтяжчого обвинувачення, яке передбачало надзвичайно сувору відповідальність. Для НАБУ — це важливий репутаційний момент після хвилі гучних обшуків та звинувачень у 2025 році. А для держави — ще один тест на здатність правоохоронної системи визнавати помилки, якщо доказів для найсерйозніших обвинувачень виявляється недостатньо.

    Наразі публічної реакції СБУ на рішення суду та відмову прокурора від обвинувачення у держзраді не повідомлялося. Так само поки невідомо, чи матиме ця історія подальші процесуальні наслідки для посадовців, які представляли справу як викриття агентурної мережі. Проте вже зараз зрозуміло: історія Віктора Гусарова стала однією з найгучніших справ на стику антикорупційної системи, спецслужб і великої політики.

  • Суд засудив Таїсію Повалій до 12 років тюрми з конфіскацією майна

    Суд засудив Таїсію Повалій до 12 років тюрми з конфіскацією майна

    Вінницький міський суд заочно визнав винною колишню народну артистку України та екснародну депутатку від забороненої Партії регіонів Таїсію Повалій у колабораційній діяльності та підтримці російської агресії проти України. Суд призначив їй покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, а також заборонив обіймати певні посади строком на 15 років. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    У прокуратурі зазначили, що після подій Революція гідності Повалій залишила Україну та переїхала до Росії, де фактично стала частиною російської інформаційно-пропагандистської машини. За даними слідства, співачка не лише продовжила творчу діяльність у РФ, а й регулярно брала участь у заходах, спрямованих на підтримку війни проти України, публічно виправдовувала дії Кремля та поширювала антиукраїнські наративи через російські державні медіа.

    Правоохоронці наголошують, що після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Повалій систематично з’являлася на концертах і пропагандистських акціях, організованих на підтримку російської армії та так званої «спеціальної військової операції». Також вона брала участь у заходах, присвячених незаконній окупації українських територій, та виступала з заявами, які, за оцінкою слідства, виправдовували агресію РФ і дискредитували Україну.

    У матеріалах справи зазначено, що у 2023 році Повалій отримала російське громадянство та остаточно інтегрувалася в російський публічний простір. Вона продовжувала виступати на державних телеканалах РФ, брала участь у концертах для російських військових та неодноразово висловлювала підтримку політиці Кремля.

    Суд ухвалив конфіскувати все майно співачки на користь держави Україна. Йдеться про нерухомість у Київській області, земельні ділянки, автомобілі, зброю та інші активи. Окремим рішенням державі передано майнові права на дев’ять музичних творів артистки.

    Ще у 2024 році Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення активів Повалій у дохід держави в межах санкційного механізму. У 2025 році майнові права на її пісні були офіційно переоформлені на державу Україна. Це стало одним із перших випадків, коли держава отримала контроль над авторськими правами артиста, засудженого за підтримку агресії РФ.

    У Службі безпеки України повідомили, що ще у лютому 2024 року Повалій оголосили заочну підозру за статтями про колабораційну діяльність, виправдовування та заперечення збройної агресії Росії проти України. За даними СБУ, слідчі зібрали масштабну доказову базу, яка включала відеозаписи виступів, інтерв’ю російським медіа, участь у пропагандистських концертах та інші матеріали.

    Справу Повалій в Україні вважають однією з найрезонансніших серед діячів культури, які після початку російської агресії відкрито підтримали Кремль. До повномасштабної війни артистка тривалий час залишалася відомою фігурою українського шоу-бізнесу, мала звання народної артистки України та політичний досвід у парламенті. Однак після переїзду до Росії та публічної підтримки дій РФ її діяльність стала предметом кримінального переслідування.

    На тлі війни Україна посилила політику щодо публічних осіб, які співпрацюють із державою-агресором або беруть участь у російській пропаганді. Проти низки артистів, політиків та медійників запроваджені санкції, арештовані активи та відкриті кримінальні провадження. У владі наголошують, що такі рішення мають стати сигналом про невідворотність відповідальності за підтримку агресії проти України.

  • Підпалив релейні шафи біля станції “Дарниця” за $300: у Києві диверсанта засудили до 15 років тюрми

    Підпалив релейні шафи біля станції “Дарниця” за $300: у Києві диверсанта засудили до 15 років тюрми

    У Києві суд виніс вирок 24-річному чоловіку, який на замовлення російських кураторів підпалював обладнання “Укрзалізниці”. За диверсію в умовах воєнного стану його засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Окрім цього, він має компенсувати “Укрзалізниці” понад 269 тисяч гривень збитків.

    Про це повідомили у Службі безпеки України та Офісі генерального прокурора.

    За даними слідства, мешканець Києва вийшов на зв’язок із представниками РФ через знайомого, який перебуває на тимчасово окупованій території Донеччини та співпрацює з російськими спецслужбами. Контакт відбувався через Telegram, де чоловіку запропонували “заробіток” — підпали об’єктів залізничної інфраструктури за грошову винагороду.

    Як встановили правоохоронці, за кожне виконане завдання диверсанту обіцяли 300 доларів. На той момент він працював оператором кол-центру. Для виконання підпалу чоловік залучив ще одного знайомого.

    У березні 2025 року вночі спільники прибули до району станції “Дарниця” у Києві. За матеріалами справи, чоловіки були у масках, щоб приховати особи. Вони зламали дверцята електрощита, облили релейні шафи сигнальної установки легкозаймистою сумішшю та підпалили їх.

    Йдеться про обладнання, яке забезпечує роботу систем регулювання руху поїздів. Подібні атаки можуть створювати загрозу для безпеки перевезень, порушувати логістику та впливати на стабільність залізничного сполучення, особливо в умовах війни, коли “Укрзалізниця” залишається одним із ключових елементів транспортної системи країни.

    Після підпалу фігуранти зняли свої дії на мобільний телефон та відправили відео замовнику як доказ виконання “роботи”. Однак утекти їм не вдалося.

    Співробітники СБУ та Національної поліції затримали чоловіків фактично “по гарячих слідах” — одразу після вчинення диверсії, коли вони намагалися залишити місце злочину.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили мобільні телефони із листуванням, одяг, який використовувався під час підпалу, а також засоби для займання. Слідчі стверджують, що зібрали достатньо доказів координації дій із представниками РФ.

    Суд визнав 24-річного киянина винним за ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України — диверсія, вчинена за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає до 15 років ув’язнення або довічне позбавлення волі.

    Щодо другого учасника підпалу, то його справа наразі ще перебуває на розгляді суду.

    В СБУ наголошують, що Росія продовжує активно використовувати українських громадян для диверсій через соцмережі та месенджери. Найчастіше виконавців шукають через Telegram-канали із “легким заробітком”. Основними цілями залишаються об’єкти енергетики, залізничної інфраструктури, автомобілі військових та адміністративні будівлі.

    Правоохоронці зазначають, що останнім часом фіксується збільшення кількості спроб вербування молодих людей, студентів або людей із фінансовими труднощами. За даними СБУ, російські спецслужби нерідко обіцяють виконавцям швидкі гроші, однак після затримання фактично залишають їх без підтримки.

    Водночас українські спецслужби останніми місяцями значно посилили контрдиверсійні заходи. СБУ регулярно повідомляє про викриття агентурних груп та затримання паліїв, які діяли на користь РФ.

    Лише кілька днів тому у Києві також винесли вирок дезертиру, який за завданням російської воєнної розвідки готував серію підпалів на об’єктах “Укрзалізниці”. За даними слідства, його планували використовувати для атак на критичну інфраструктуру столиці.

    В “Укрзалізниці” раніше неодноразово заявляли, що залізнична система України залишається однією з головних цілей російських диверсій через її стратегічне значення для оборони держави, евакуації населення та перевезення вантажів.

    Попри регулярні атаки та спроби диверсій, рух поїздів вдається підтримувати завдяки оперативній роботі залізничників, ремонтних бригад та сил безпеки.

    У СБУ вкотре закликали громадян бути уважними до підозрілих пропозицій “заробітку” в інтернеті та повідомляти правоохоронців про спроби вербування або заклики до підпалів і диверсій.

  • Бізнесмени зі справи НАБУ пішли проти Зеленського: Міндіч і Цукерман оскаржують санкції РНБО в суді

    Бізнесмени зі справи НАБУ пішли проти Зеленського: Міндіч і Цукерман оскаржують санкції РНБО в суді

    Фігуранти резонансної справи НАБУ про можливу корупцію в енергетичній сфері Тимур Міндіч та Олександр Цукерман подали позови проти президента України Володимира Зеленського. Бізнесмени намагаються через суд скасувати указ глави держави про введення персональних санкцій РНБО, підписаний у листопаді 2025 року.

    Інформація про судові позови з’явилася на порталі «Судова влада України». Згідно з оприлюдненими даними, обидва бізнесмени оскаржують рішення президента щодо застосування до них спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів строком на три роки.

    Йдеться про санкції, які Рада національної безпеки і оборони України запровадила на тлі кримінального провадження НАБУ та САП щодо ймовірних корупційних схем у сфері енергетики, зокрема навколо державної компанії «Енергоатом».

    Державний реєстр санкцій
    Державний реєстр санкцій

    У листопаді 2025 року президент Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо санкцій проти низки осіб. До списку потрапили й Тимур Міндіч та Олександр Цукерман.

    Згідно з даними Державного реєстру санкцій, проти обох бізнесменів було застосовано 17 видів обмежень. Серед них — блокування активів, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталу за межі України, анулювання ліцензій та інших дозволів, а також позбавлення державних нагород України. Остання санкція була введена безстроково.

    Особливу увагу привернуло те, що в санкційному списку Міндіч і Цукерман були вказані як громадяни Ізраїлю. Саме цей факт став одним із ключових елементів суспільного резонансу навколо справи.

    За даними слідства, Тимур Міндіч є одним із фігурантів провадження НАБУ та САП щодо ймовірної масштабної корупційної схеми в енергетичному секторі. У листопаді 2025 року антикорупційні органи заочно повідомили йому про підозру. Тоді ж стало відомо, що бізнесмен залишив територію України та перебуває в Ізраїлі.

    Після цього Офіс генерального прокурора України направив до Міністерства юстиції Ізраїлю офіційний запит про екстрадицію Міндіча та Олександра Цукермана.

    Українські правоохоронці вважають, що фігуранти справи можуть бути причетні до оборудок у сфері державної енергетики. Деталі слідства офіційно не розкриваються повністю, однак справа вже стала однією з найбільш гучних у сфері антикорупційних розслідувань останніх років.

    Сам Тимур Міндіч раніше публічно заявляв, що готовий повернутися в Україну та навіть перебувати під вартою, якщо йому визначать «чесну заставу».

    «Я б сьогодні приїхав до України, отримав би підозру і сів би навіть до в’язниці, якби була чесна застава. Я просто розумію, що вони зараз скажуть таку заставу, що я її не зможу зібрати», — заявив бізнесмен в одному з інтерв’ю.

    Водночас Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду вже розглядала скаргу захисту Міндіча та відмовилася скасувати оголошену йому підозру.

    Юристи зазначають, що оскарження санкцій президента через суд — не поодинокий випадок в Україні, однак подібні процеси рідко завершуються повним скасуванням рішень РНБО. Водночас сама практика санкцій щодо громадян інших держав або осіб із подвійним громадянством регулярно викликає дискусії серед правників та політиків.

    Після початку повномасштабної війни механізм санкцій РНБО став одним із ключових інструментів української влади у боротьбі з підозрюваними у корупції, проросійськими діячами та бізнесменами, які перебувають за кордоном. Водночас критики цього механізму неодноразово заявляли про ризики використання санкцій замість повноцінних судових процедур.

    Окремий резонанс у справі Міндіча викликали так звані «плівки Міндіча», про які раніше писали українські медіа. НАБУ та САП публічно заявляли, що витоки матеріалів досудового розслідування є незаконними та можуть зашкодити слідству.

    Крім того, ім’я Тимура Міндіча неодноразово згадувалося у політичних конфліктах між представниками влади та опозиційними депутатами. Зокрема, бізнесмен раніше подавав позов проти народного депутата Ярослава Железняка.

    Наразі дата розгляду позовів Міндіча та Цукермана проти президента офіційно не оголошена. Якщо суд прийме справи до розгляду, вони можуть стати одним із найбільш резонансних юридичних процесів навколо санкційної політики влади за останній рік.

  • «Продала» сина за 600 гривень на день: у Запоріжжі суд виніс вирок матері, яка віддала дитину для жебрацтва

    «Продала» сина за 600 гривень на день: у Запоріжжі суд виніс вирок матері, яка віддала дитину для жебрацтва

    У Запоріжжі суд виніс вирок 59-річній жінці, яка віддала власного 12-річного сина сторонньому чоловікові для жебракування. За даними слідства, мати планувала заробляти на дитині щонайменше 600 гривень щодня, використовуючи хлопчика для збору грошей під виглядом благодійності.

    Про це повідомили Офіс Генерального прокурора та Запорізька обласна прокуратура.

    Слідство встановило, що після втрати роботи жінка почала використовувати сина для жебракування. Вона відправляла дитину просити гроші у перехожих, а згодом вирішила фактично «здати» хлопчика в оренду іншій людині, щоб отримувати стабільний прибуток.

    Правоохоронці з’ясували, що у грудні 2020 року жінка домовилася зі стороннім чоловіком про передачу дитини для подальшої експлуатації. За версією слідства, вона розраховувала, що хлопчик щодня приноситиме приблизно 600 гривень.

    Про можливий злочин поліції повідомив місцевий житель, який дізнався про домовленість щодо дитини. Після цього правоохоронці організували контрольовану зустріч із так званим «покупцем».

    На зустріч жінка прийшла зі свідоцтвом про народження сина, щоб підтвердити свої права на дитину. Одразу після отримання грошей її затримали співробітники правоохоронних органів.

    Після викриття хлопчика вилучили з родини та направили до центру соціально-психологічної реабілітації дітей. У прокуратурі не уточнюють, де дитина перебуває зараз, однак наголошують, що її життю та здоров’ю нічого не загрожує.

    Суд визнав жінку винною за частиною 3 статті 149 Кримінального кодексу України — торгівля людиною або інша незаконна угода щодо людини, вчинена стосовно малолітнього чи неповнолітнього з метою експлуатації.

    Їй призначили покарання у вигляді дев’яти років позбавлення волі.

    У прокуратурі зазначають, що жебракування дітей в Україні й надалі залишається серйозною проблемою, особливо у складних соціальних умовах та серед родин, які опинилися за межею бідності. Водночас правоохоронці наголошують: використання дітей для отримання прибутку розцінюється як експлуатація та є тяжким злочином.

    Подібні випадки останніми роками фіксували і в інших регіонах України. Раніше на Закарпатті затримали жінку, яка віддала двох дітей «в оренду» для жебрацтва за тисячу доларів. Також у Луцьку правоохоронці викрили жінку, яка намагалася продати шестирічного сина за 25 тисяч доларів.

    Психологи зазначають, що діти, які пережили подібні ситуації, часто потребують тривалої реабілітації та психологічної допомоги. Використання неповнолітніх для жебракування може призводити до серйозних психологічних травм, втрати довіри до дорослих та проблем із соціалізацією в майбутньому.

    В Україні за торгівлю людьми, зокрема щодо дітей, передбачене суворе покарання — до 15 років позбавлення волі залежно від обставин злочину.