Radaonline.news

Позначка: обстріл Києва

  • РФ випустила 68 ракет і 351 дрон: головні наслідки атаки

    РФ випустила 68 ракет і 351 дрон: головні наслідки атаки

    У ніч на 6 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак по Україні за останній час. Основним напрямком удару стали Київ і Київська область. Російські війська застосували 68 ракет різних типів та 351 ударний безпілотник. Попри роботу сил протиповітряної оборони, балістичні ракети та протикорабельні «Циркон»/«Онікс» прорвалися до цілей, спричинивши масштабні руйнування житлової забудови, численні пожежі та жертви серед мирного населення.

    За інформацією Повітряних сил, ворог випустив 23 балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400, шість протикорабельних ракет «Циркон»/«Онікс», 33 крилаті ракети Х-101, шість «Калібрів» та 351 безпілотник різних типів. Українська ППО знищила або подавила 363 повітряні цілі, серед яких майже всі крилаті ракети та більшість дронів. Водночас усі балістичні та протикорабельні ракети досягли цілей.

    Найбільших руйнувань зазнали Подільський і Дарницький райони Києва. У Подільському районі ракета влучила у дев’ятиповерховий житловий будинок, зруйнувавши частину під’їзду. У Дарницькому районі ракета впала між житловими будинками, пошкодивши багатоповерхівки, а також спричинила масштабні пожежі. Загалом у столиці пошкоджено близько 30 житлових будинків, а роботи з ліквідації наслідків тривали більш ніж на 20 локаціях.

    За останніми офіційними даними, у Києві загинули 11 людей, ще 46 отримали поранення, серед них троє дітей. Рятувальники продовжують розбирати завали, оскільки під ними ще можуть перебувати люди. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що під час рятувальної операції вдалося врятувати 64 людини, серед яких двоє дітей.

    У зв’язку з трагедією 7 липня у столиці оголошено День жалоби. На адміністративних будівлях приспустять державні прапори, а всі розважальні заходи в місті скасовано.

    Не менш складна ситуація склалася на Київщині. Найбільше постраждало Вишневе Бучанського району, де після ракетного удару виникла масштабна пожежа. Через загрозу повторної детонації вибухонебезпечних предметів місцева влада організувала евакуацію мешканців із небезпечної зони. Тимчасово евакуйовано понад 500 людей, а для охочих залишити місто відкрили два пункти евакуації у Вишневому та Крюківщині.

    За словами голови Київської обласної військової адміністрації Миколи Калашника, територію навколо місця влучання оточили правоохоронці через небезпеку повторних вибухів. Жителів закликають не наближатися до місця події та виконувати рекомендації рятувальників.

    Унаслідок атаки на Київщині загинули троє людей, ще 15 отримали поранення, серед них дев’ятимісячна дитина. Пошкоджень зазнали житлові будинки, підприємства та інші об’єкти цивільної інфраструктури у Бучанському, Вишгородському, Броварському та Бориспільському районах.

    Наслідки удару позначилися й на роботі транспортної інфраструктури. Через пошкодження залізничної мережі «Укрзалізниця» змінила маршрути низки пасажирських поїздів, а на фастівському напрямку організувала автобусне сполучення між Бояркою та Києвом. Крім того, через російські обстріли були зафіксовані аварійні відключення електроенергії у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях.

    Президент Володимир Зеленський заявив, що причиною, через яку цього разу не вдалося перехопити російські балістичні ракети, став дефіцит ракет-перехоплювачів до систем Patriot. Він закликав міжнародних партнерів, насамперед США та європейські країни, прискорити ухвалення рішень щодо постачання додаткових засобів протиповітряної оборони, наголосивши, що саме від цього залежить життя українців.

  • Кількість жертв російського удару зросла до 31

    Кількість жертв російського удару зросла до 31

    У Києві завершили аварійно-рятувальні та пошукові роботи на місці одного з найтрагічніших російських ударів останніх місяців. Після кількох діб безперервного розбору завалів у 16-поверховому житловому будинку в Дарницькому районі рятувальники офіційно підтвердили, що внаслідок масованої атаки Росії, здійсненої 2 липня, загинула 31 людина. Ще 102 людини отримали поранення різного ступеня тяжкості. Остаточні дані були оприлюднені після завершення пошукової операції, під час якої фахівці виявили під уламками останки загиблих.

    Про це повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією рятувальників, аварійно-пошукові роботи тривали цілодобово протягом кількох днів. Через масштабні руйнування будинку операція вимагала максимальної обережності та залучення значної кількості особового складу й спеціальної техніки. Частина конструкцій перебувала в аварійному стані, що значно ускладнювало доступ до місць можливого перебування людей під завалами.

    Особливо складною була робота на верхніх поверхах будинку, де внаслідок вибуху відбулося обвалення залізобетонних перекриттів. Лише протягом останнього дня рятувальники розчистили близько 42 кубічних метрів будівельного сміття на рівні 12-го та 13-го поверхів. Для демонтажу важких конструкцій використовували потужний автокран XCMG QY75K, який був направлений до столиці з Головного управління ДСНС у Рівненській області.

    За допомогою цієї техніки вдалося прибрати 24 великі уламки залізобетонних плит загальною вагою близько 53 тонн. Саме під цими конструкціями рятувальники виявили останки людей, які вважалися зниклими безвісти після удару. Всі знайдені рештки тіл були передані співробітникам Національної поліції для проведення судово-медичних експертиз та остаточної ідентифікації загиблих.

    У ДСНС повідомили, що після завершення робіт остаточна кількість жертв російської атаки становить 31 особу. Ще 102 людини зазнали поранень. Серед постраждалих є люди з тяжкими травмами, які продовжують проходити лікування у столичних медичних закладах. Медики й надалі надають їм необхідну допомогу.

    До ліквідації наслідків удару лише від столичного гарнізону ДСНС були залучені 30 рятувальників та вісім одиниць спеціальної техніки. Крім цього, у роботах брали участь підрозділи з інших регіонів України. На місці трагедії також працювали співробітники поліції, медики, вибухотехніки, комунальні служби та психологи ДСНС, які надавали допомогу родичам загиблих і мешканцям пошкодженого будинку.

    Російська атака, що сталася у ніч на 2 липня, була однією з наймасштабніших за весь час повномасштабної війни. Ворог одночасно застосував ударні безпілотники та ракети різних типів повітряного, морського і наземного базування. Основним напрямком удару став Київ, однак вибухи лунали й в інших регіонах України.

    За даними Повітряних сил Збройних сил України, Росія випустила загалом 570 засобів повітряного нападу. Сили протиповітряної оборони змогли знищити або придушити 524 ворожі цілі. Водночас частині ракет і дронів вдалося прорвати систему ППО. Зафіксовано влучання 25 балістичних ракет та 12 ударних безпілотників, які завдали значних руйнувань цивільній інфраструктурі.

    Одним із найважчих наслідків цієї атаки стало пряме влучання у багатоквартирний житловий будинок у Дарницькому районі Києва. Потужний вибух зруйнував значну частину конструкцій, спричинивши обвал поверхів. Десятки квартир були повністю знищені або стали непридатними для проживання. Частина мешканців загинула під уламками, інші отримали поранення або були евакуйовані рятувальниками.

    Удар також завдав шкоди іншим об’єктам столиці. Зокрема, після влучання по автозаправній станції в Оболонському районі до озера Кирилівського потрапило понад 350 тонн нафтопродуктів і паливної емульсії. Це спричинило серйозну екологічну загрозу та потребувало негайного втручання спеціалізованих служб для локалізації забруднення і недопущення поширення небезпечних речовин.

    Українська влада наголошує, що російські удари вкотре були спрямовані по цивільній інфраструктурі та житлових кварталах, де не розташовані військові об’єкти. За словами посадовців, такі атаки є черговим підтвердженням застосування Росією тактики терору проти мирного населення України.

    Після завершення пошукової операції комунальні служби продовжують демонтаж аварійних конструкцій і підготовку території до подальших відновлювальних робіт. Мешканцям пошкодженого будинку надають тимчасове житло, психологічну підтримку та матеріальну допомогу. Правоохоронці документують наслідки удару для подальшого розслідування як чергового воєнного злочину Росії.

    Завершення аварійно-рятувальних робіт стало фінальною стадією ліквідації наслідків трагедії, однак для десятків родин, які втратили близьких або залишилися без домівок, наслідки цієї атаки ще довго залишатимуться болючою реальністю.

  • Повітря у столиці погіршилося: де в Києві фіксують найвищі показники забруднення

    Повітря у столиці погіршилося: де в Києві фіксують найвищі показники забруднення

    У Києві після масованої російської ракетно-дронової атаки 2 липня зафіксували погіршення якості повітря. Мешканці столиці скаржаться на запах гару, задимлення та смог, а моніторингові сервіси показують підвищені показники забруднення як на лівому, так і на правому березі міста. На тлі наслідків пожеж фахівці радять киянам зачинити вікна, обмежити перебування на вулиці та стежити за самопочуттям.

    За даними SaveEcoBot, станом на 15:00 3 липня індекс якості повітря у Києві за показником PM2.5 становив 90, що відповідає помірному рівню забруднення. Такий рівень може викликати незначний дискомфорт при диханні у чутливих людей. Сервіс рекомендує пити більше води, зачинити вікна, стежити за здоров’ям і регулярно перевіряти якість повітря.

    Водночас у першій половині дня окремі райони столиці демонстрували значно гірші показники. За даними міжнародного ресурсу World Air Quality Index, індекс CAQI 100+ фіксували у Шевченківському, Подільському та Дарницькому районах. Найвищі значення, за повідомленнями ЗМІ, спостерігалися на Лісовому проспекті — 171, вулиці Віталія Скакуна — 164, Дарницькому бульварі — 162 та вулиці Регенераторній — 160. Такі показники вказують на суттєве локальне погіршення якості повітря, особливо у зонах, де могли поширюватися продукти горіння після пожеж.

    Погіршення якості повітря пов’язують із масштабними займаннями, які виникли внаслідок атаки РФ по столиці. Після ударів у різних районах Києва спалахнули пожежі на цивільних і промислових об’єктах, а в повітря потрапили продукти горіння. Саме тому в окремих частинах міста кияни відчувають різкий запах диму та гару.

    Ситуація є особливо небезпечною для людей із хронічними захворюваннями дихальної та серцево-судинної систем, дітей, літніх людей і вагітних. У період погіршення якості повітря фахівці радять не провітрювати квартири, не займатися спортом на відкритому повітрі, за можливості користуватися очищувачами повітря та уникати тривалого перебування біля місць пожеж.

    Окрім проблем із повітрям, після російського обстрілу у столиці зафіксували й забруднення водойм. Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що в акваторію озера Кирилівського в Києві потрапили пально-мастильні матеріали. Витік стався після обстрілу та подальшого займання на одному зі столичних підприємств. Звідти нафтопродукти через зливову систему відведення дісталися водойми.

    Рятувальники та хіміки ДСНС встановили спеціальні бонові загородження, які перекрили джерела витоку. Паливну пляму ізолювали, щоб забруднення не поширилося на інші озера каскаду. Після цього фахівці розпочали збір речовини з поверхні води, а спеціалісти Укргідрометцентру відібрали проби для лабораторного аналізу.

    Місцеві медіа також повідомляли про можливе забруднення не лише Кирилівського, а й Йорданського озера на Оболоні. Водночас результати лабораторних досліджень води ще очікуються, тому остаточні масштаби екологічних наслідків наразі уточнюються.

    Російська атака 2 липня стала однією з найтяжчих для столиці за останній час. У Києві пошкоджено житлові будинки, підприємства, енергетичні й інші об’єкти цивільної інфраструктури. 3 липня у місті оголосили День жалоби за загиблими. За останніми даними, кількість жертв зросла до 30 людей, а пошуково-рятувальні роботи на місцях руйнувань тривали й наступної доби.

    Екологи наголошують, що наслідки таких атак не обмежуються лише руйнуваннями будівель. Пожежі на промислових об’єктах, горіння палива, пластмас, будівельних матеріалів та техніки можуть тимчасово погіршувати якість повітря на значній території. А потрапляння нафтопродуктів у водойми створює додаткові ризики для міської екосистеми, риби, птахів і якості води.

    Наразі головна рекомендація для киян — стежити за оновленнями офіційних служб і моніторингових ресурсів, не відкривати вікна під час запаху гару, обмежити прогулянки та звертатися до лікаря у разі появи задишки, кашлю, запаморочення або погіршення самопочуття.

  • Трагедія в Києві стає ще страшнішою: вже 30 загиблих після наймасованішої атаки РФ

    Трагедія в Києві стає ще страшнішою: вже 30 загиблих після наймасованішої атаки РФ

    Кількість загиблих унаслідок наймасованішої комбінованої атаки Росії на Київ у ніч на 2 липня продовжує зростати. Станом на ранок 3 липня рятувальники вилучили з-під завалів ще три тіла, через що загальна кількість жертв сягнула 30 осіб. Про це повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    Пошуково-рятувальна операція триває вже другу добу. Напередодні стало відомо, що одна з постраждалих померла у лікарні, а ще одну загиблу людину рятувальники деблокували з-під уламків зруйнованого житлового будинку. Згодом ДСНС повідомила про виявлення ще трьох тіл.

    «Київ: вилучено ще 3 тіла. Кількість загиблих зросла до 30 людей», – повідомили у ДСНС.

    Російська армія здійснила масований комбінований удар по столиці в ніч на 2 липня, застосувавши одночасно крилаті, балістичні та авіаційні ракети, а також сотні ударних безпілотників. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія випустила по Україні 74 ракети різних типів і 496 безпілотників, причому головною ціллю атаки був саме Київ. Силам протиповітряної оборони вдалося знищити або подавити більшість цілей, однак частина балістичних ракет і дронів досягла своїх цілей.

    Унаслідок атаки пошкодження зафіксовано приблизно на 130 об’єктах столиці. Руйнувань зазнали багатоповерхові житлові будинки, лікарні, навчальні заклади, готелі, адміністративні споруди, складські комплекси та об’єкти критичної інфраструктури. Одним із найбільш постраждалих став житловий будинок, де обвалився цілий під’їзд. Саме там рятувальники продовжують розбирати завали у пошуках людей.

    Серед пошкоджених об’єктів також — Обласна лікарня інтенсивного лікування, яка після окупації Маріуполя працювала у Києві, центральний склад логістичного оператора Denka Logistics, де зберігалася книжкова продукція видавництва BookChef, а також склад мережі техніки та електроніки MOYO, який повністю згорів. Значних пошкоджень зазнали й енергетичні об’єкти столиці, через що окремі райони тимчасово залишалися без електропостачання.

    Постраждав і Київський зоопарк. Внаслідок вибухової хвилі були пошкоджені окремі будівлі та вольєри, а деякі тварини зазнали травм. Працівники закладу оперативно евакуювали тварин із найбільш небезпечних ділянок.

    Начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що під час цієї атаки Росія застосувала рекордну кількість балістичних ракет за одну ніч. Саме балістика залишається одним із найнебезпечніших засобів ураження через надзвичайно короткий час підльоту та складність її перехоплення сучасними системами протиповітряної оборони.

    Президент України Володимир Зеленський після удару заявив, що Росія вкотре цілеспрямовано атакувала цивільну інфраструктуру, а міжнародні партнери мають пришвидшити постачання систем ППО та ракет до них. За його словами, посилення української протиповітряної оборони могло б врятувати більше людських життів під час цієї атаки.

    У зв’язку з масштабом трагедії у столиці 3 липня оголошено Днем жалоби. На всіх комунальних будівлях приспущено державні прапори, скасовано розважальні заходи, а містяни несуть квіти до місць влучань і стихійних меморіалів.

    Рятувальні роботи на місці зруйнованої багатоповерхівки тривають. У ДСНС наголошують, що під уламками ще можуть перебувати люди, тому остаточна кількість жертв може змінитися після завершення пошукової операції.

  • Бізнес під вогнем: після масованої атаки РФ постраждали ERC, Porsche, «Агромат» і відомий готель у центрі Києва

    Бізнес під вогнем: після масованої атаки РФ постраждали ERC, Porsche, «Агромат» і відомий готель у центрі Києва

    Після масованої комбінованої атаки Росії на Київ у ніч проти 2 липня значних втрат зазнали не лише житлові квартали та цивільна інфраструктура, а й український бізнес. Про пошкодження своїх об’єктів повідомили група компаній ERC, дилерський центр Porsche Center Kyiv Airport, готель CityHotel Residence, флагманський магазин «Агромат», а також низка інших підприємств. Масштаби руйнувань ще оцінюються, однак уже зараз зрозуміло, що атака завдала суттєвого удару по комерційній інфраструктурі столиці.

    Найбільших пошкоджень зазнав офісно-складський комплекс міжнародного дистрибуційного холдингу ERC (Enhanced Resource Company) — одного з найбільших постачальників ІТ-продукції, споживчої електроніки та енергетичного обладнання в Україні. За інформацією компанії та Асоціації підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ), внаслідок удару балістичними ракетами було зруйновано частину будівель, пошкоджено виробничу інфраструктуру, складські приміщення та значні товарні запаси. Людських втрат вдалося уникнути, однак є поранені працівники.

    У компанії повідомили, що все пошкоджене майно було застраховане. Наразі триває оцінка збитків та підготовка документів для отримання страхового відшкодування. Крім цього, ERC планує готувати матеріали для майбутніх позовів щодо компенсації збитків, завданих Росією, у міжнародних юрисдикціях та країнах, де заморожені російські державні активи. Попри масштабні руйнування, компанія вже розпочала реалізацію плану безперервності бізнесу та заявила про готовність виконувати всі зобов’язання перед партнерами й клієнтами.

    Пошкоджень також зазнав Porsche Center Kyiv Airport, який входить до автомобільної групи Winner. Представники дилерського центру повідомили, що під час атаки постраждали співробітники автосалону, однак усі вони живі та отримують необхідну медичну допомогу. Через наслідки обстрілу центр тимчасово призупинив роботу. Команда вже займається ліквідацією руйнувань і відновленням діяльності. За даними місцевих медіа, вибухова хвиля пошкодила будівлю, інженерні мережі та автомобілі на території комплексу.

    У центрі Києва пошкоджено покрівлю готелю CityHotel Residence, який розташований в історичній будівлі на місці колишнього готелю «Санкт-Петербург». До початку повномасштабної війни будівлю реконструювала девелоперська компанія «Інтергал-Буд». Пожежу після влучання оперативно ліквідували підрозділи ДСНС. За попередніми даними, інформації про загиблих чи постраждалих у самому готелі немає.

    Серед постраждалих об’єктів також опинився флагманський магазин мережі «Агромат» на вулиці Булаховського. У компанії повідомили, що внаслідок удару пошкоджено другий поверх торгового комплексу. Після атаки виникла пожежа на покрівлі, яку охоронці змогли оперативно ліквідувати ще до прибуття рятувальників. Люди не постраждали. Перший поверх магазину, складські приміщення та інші підрозділи мережі продовжують працювати у штатному режимі. Компанія вже оцінює масштаби збитків та готується до відновлення роботи пошкоджених приміщень.

    Ці підприємства стали лише частиною великого переліку бізнесів, які постраждали під час нічної атаки. Раніше про повне знищення свого єдиного складу повідомила мережа техніки MOYO, яка втратила логістичний комплекс площею близько 7500 квадратних метрів. Значних пошкоджень також зазнав логістичний центр «Нової пошти», а оператори зв’язку повідомляли про пошкодження телекомунікаційної інфраструктури, що призвело до перебоїв із домашнім інтернетом та окремими сервісами.

    За інформацією ДСНС та Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 2 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших повітряних атак від початку повномасштабної війни. По Україні було випущено 74 ракети різних типів та 496 ударних безпілотників, основний удар припав саме на Київ. У столиці зафіксували понад 30 місць влучань і падіння уламків, а серед пошкоджених об’єктів — житлові будинки, медичні заклади, наукові установи, готелі, підприємства та логістичні комплекси. Станом на другу половину дня кількість загиблих у Києві зросла до 20 осіб, ще десятки людей отримали поранення, а пошуково-рятувальні роботи тривали.

    Експерти зазначають, що удари по комерційній інфраструктурі мають довгострокові економічні наслідки. Руйнування складів, дилерських центрів, логістичних хабів та торговельних об’єктів порушує ланцюги постачання, ускладнює роботу компаній, створює ризики для виконання контрактів і потребує значних витрат на відновлення. Водночас більшість українських компаній вже заявили, що попри руйнування не планують припиняти роботу й роблять усе можливе, аби якнайшвидше відновити операційну діяльність.

  • Ракетний удар по “Дарниці”: Росія атакувала фармацевтичний завод у столиці

    Ракетний удар по “Дарниці”: Росія атакувала фармацевтичний завод у столиці

    У ніч проти 28 червня Росія здійснила чергову масовану комбіновану атаку на Україну, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Однією з цілей ворожого удару став Київ, де під обстріл потрапила територія фармацевтичної компанії «Дарниця» — одного з найбільших виробників лікарських засобів в Україні.

    Про атаку повідомила директорка ради директорів компанії Катерина Загорій. За її словами, підприємство зазнало ворожого удару під час нічного ракетного обстрілу столиці. Водночас у компанії наголосили, що деталі щодо характеру пошкоджень поки не розголошують з міркувань безпеки та до завершення роботи всіх компетентних служб.

    «З міркувань безпеки та до завершення роботи компетентних служб ми не коментуємо деталі щодо характеру пошкоджень чи наслідків. На цей момент можемо підтвердити, що загиблих і постраждалих серед працівників немає, а завод продовжить свою роботу», — зазначила Катерина Загорій.

    Попри атаку, на підприємстві підтвердили, що виробничі процеси не будуть повністю зупинені. Представники компанії заявили, що докладуть максимум зусиль для забезпечення безперебійного виробництва медикаментів, які є критично важливими для української системи охорони здоров’я.

    Нічна атака на Київ стала частиною масштабного удару Росії по території України. За даними Повітряних сил ЗСУ, окупанти застосували дві протикорабельні ракети «Циркон/Онікс», шість балістичних ракет типу «Іскандер-М/С-400», а також 142 ударні безпілотники різних типів, серед яких Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори. Українські сили протиповітряної оборони знищили сім із восьми ракет та більшість безпілотників, однак окремі цілі все ж досягли території столиці.

    У Дарницькому районі Києва внаслідок атаки виникло кілька пожеж. Загорілися територія біля житлового будинку, станція технічного обслуговування, нежитлові приміщення, а також було виявлено бойову частину ракети, яка впала поблизу багатоповерхівки й не здетонувала. Територію оперативно оточили, а вибухотехніки провели роботи з її вилучення. За офіційною інформацією міської влади, двоє людей отримали поранення та були госпіталізовані.

    Фармацевтична компанія «Дарниця» є одним із лідерів українського ринку лікарських засобів. Підприємство працює понад 90 років і виробляє сотні найменувань препаратів, серед яких антибіотики, серцево-судинні засоби, знеболювальні, протизапальні препарати, ліки для лікування хронічних захворювань та медикаменти для невідкладної допомоги. Продукція компанії використовується як цивільними медичними закладами, так і системою військової медицини.

    Після початку повномасштабної війни українські фармацевтичні підприємства неодноразово ставали об’єктами російських атак. У попередні роки через обстріли зазнавали пошкоджень виробничі потужності інших великих фармацевтичних компаній, а восени 2025 року було знищено один із найбільших складів лікарських засобів в Україні, що належав дистриб’ютору «Оптіма-Фарм». Тоді експерти попереджали про ризики для забезпечення країни медикаментами.

    Експерти зазначають, що удари по підприємствах, які забезпечують населення ліками, можуть створювати додатковий тиск на систему охорони здоров’я, особливо в умовах війни. Саме тому українські виробники після початку повномасштабного вторгнення активно працюють над диверсифікацією виробничих процесів, резервуванням потужностей і створенням запасів продукції.

    У самій компанії «Дарниця» поки що не повідомляють про масштаби пошкоджень виробничих корпусів чи обладнання. Також не уточнюється, чи вплине атака на окремі виробничі лінії. Представники підприємства наголошують, що всю необхідну інформацію буде оприлюднено лише після завершення роботи рятувальників та профільних служб.

    Нічний удар по Києву вкотре засвідчив, що під російськими атаками опиняються не лише енергетичні чи військові об’єкти, а й підприємства, які забезпечують цивільне населення товарами критичної необхідності. Попри це українські виробники продовжують роботу навіть у надзвичайно складних умовах, підтримуючи стабільне забезпечення країни медикаментами.

    Наразі на підприємстві триває оцінка наслідків удару. У компанії запевняють, що головне — всі працівники залишилися живими, а виробництво лікарських засобів продовжиться після виконання всіх необхідних заходів безпеки.

  • Росія вдарила балістикою по столиці, спалахнули пожежі, кількість постраждалих зросла

    Росія вдарила балістикою по столиці, спалахнули пожежі, кількість постраждалих зросла

    У ніч проти 28 червня російські війська здійснили чергову ракетну атаку на Київ, застосувавши балістичне озброєння. Повітряна тривога була оголошена не лише у столиці, а й у низці областей України після попередження Повітряних сил про загрозу пусків балістичних ракет. Незабаром після сигналу тривоги у Києві пролунала серія потужних вибухів, а сили протиповітряної оборони розпочали роботу по ворожих цілях. За офіційними даними, внаслідок атаки виникли пожежі у Дарницькому районі столиці, постраждали щонайменше двоє людей, а на місцях ударів працювали рятувальники, медики та правоохоронці.

    Близько другої години ночі Повітряні сили Збройних сил України повідомили про загрозу застосування Росією балістичного озброєння. Одразу після цього в багатьох регіонах країни, зокрема у Києві, була оголошена повітряна тривога. Незабаром військові уточнили, що балістичні ракети рухаються безпосередньо у напрямку столиці. Уже за кілька хвилин мешканці Києва почули перші потужні вибухи.

    Мер столиці Віталій Кличко повідомив, що по повітряних цілях працюють сили протиповітряної оборони, та закликав жителів не залишати укриттів до офіційного повідомлення про відбій тривоги. У цей же час керівник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко наголосив, що ворог здійснює атаку саме балістичними ракетами, які мають мінімальний час підльоту, тому перебування в укриттях є критично важливим.

    Після 2:30 ночі Повітряні сили повторно попередили про нову загрозу балістики на Київ. Майже одразу в різних районах міста знову пролунали вибухи. За словами представників міської влади, російські війська здійснили повторні пуски, що значно ускладнило роботу сил протиповітряної оборони та екстрених служб.

    Перші повідомлення про наслідки атаки надійшли о 2:47. Тимур Ткаченко повідомив, що у Дарницькому районі постраждала одна людина. Водночас почала надходити інформація про численні осередки займання. Згодом стало відомо, що пожежі виникли одразу на кількох локаціях району.

    За офіційними даними, одна з пожеж сталася поблизу житлового будинку. Окремо загорілася станція технічного обслуговування автомобілів, а також нежитлова будівля. На місця подій оперативно прибули підрозділи ДСНС, які розпочали ліквідацію загорянь та перевірку територій на наявність інших пошкоджень. Інформація щодо масштабів руйнувань уточнювалася протягом ночі.

    Повітряна тривога у Києві тривала приблизно годину. Близько 3:11 було оголошено її відбій, а вже через кілька хвилин Повітряні сили офіційно повідомили про завершення загрози застосування балістичного озброєння. Проте екстрені служби продовжували працювати на місцях влучань і падіння уламків ще до самого ранку.

    Згодом керівник КМВА повідомив оновлену інформацію щодо потерпілих. Якщо вночі було відомо про одного постраждалого, то вже вранці офіційно підтвердили, що кількість травмованих зросла до двох осіб. Інформації про їхній стан на момент ранкових зведень не оприлюднювали.

    За даними українських військових, атака здійснювалася саме із застосуванням балістичних ракет. Такий тип озброєння є одним із найнебезпечніших через дуже високу швидкість польоту, що суттєво скорочує час на реагування як для систем протиповітряної оборони, так і для цивільного населення. Саме тому українські військові вкотре наголошують, що під час повідомлення про загрозу балістики необхідно негайно переходити до найближчого укриття та залишатися там до офіційного сигналу про відбій тривоги.

    У КМВА також звернулися до громадян із проханням не фотографувати та не поширювати у соціальних мережах роботу української протиповітряної оборони, місця падіння уламків або наслідки ударів до офіційних повідомлень. Такі матеріали можуть бути використані противником для коригування подальших атак, а за їхнє поширення передбачена відповідальність згідно із законодавством України.

    Ця атака стала черговим підтвердженням того, що Росія продовжує застосовувати комбіновану тактику повітряних ударів по українських містах. Напередодні українські сили протиповітряної оборони вже відбивали масштабні атаки із застосуванням ударних безпілотників різних типів, а тепер окупанти знову використали балістичні ракети для удару по столиці. Подібні атаки становлять особливу небезпеку для цивільного населення через короткий проміжок часу між оголошенням загрози та безпосереднім ударом.

    Попри складні умови, сили ППО вкотре вступили у бій із повітряними цілями, а всі профільні служби оперативно розпочали ліквідацію наслідків обстрілу. Остаточні дані щодо характеру пошкоджень, масштабу руйнувань та можливих додаткових постраждалих можуть уточнюватися після завершення роботи всіх екстрених служб і проведення обстеження місць ударів. Наразі відомо, що найбільше від нічної атаки постраждав Дарницький район Києва, де зафіксовано кілька пожеж та двох потерпілих.

  • Понад 100 рятувальників рятували святиню: у Лаврі завершили важливий етап відновлення

    Понад 100 рятувальників рятували святиню: у Лаврі завершили важливий етап відновлення

    У Києві завершили першочергові аварійно-відновлювальні роботи на даху Успенського собору Києво-Печерської лаври, який зазнав пошкоджень під час масованої російської атаки на столицю в ніч на 15 червня. Протягом понад тижня рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій працювали над тим, щоб убезпечити одну з найважливіших українських святинь від подальшого руйнування через дощі та несприятливі погодні умови.

    Про завершення першочергового етапу відновлення повідомив голова ДСНС України Андрій Даник. За його словами, станом на 23 червня роботи з консервації покрівлі виконані повністю.

    «Першочергові аварійні роботи завершені на 100 відсотків. Для осушення будівельних конструкцій та внутрішніх приміщень на об’єкті продовжують працювати теплові гармати», – повідомив очільник ДСНС.

    Успенський собор є головним храмом Києво-Печерської лаври та однією з найцінніших архітектурних і духовних пам’яток України. Його історія бере початок ще у XI столітті. Собор був зруйнований під час Другої світової війни, а наприкінці 1990-х років його відновили. Сьогодні храм входить до комплексу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», який внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

    Пошкодження собору стали наслідком чергової масованої атаки Росії на Київ у ніч на 15 червня. Тоді ворог застосував ударні безпілотники та ракети по столиці та інших регіонах України. Один із вибухів стався поблизу території Лаври. Внаслідок потужної вибухової хвилі та падіння уламків були пошкоджені конструкції Успенського собору, зокрема покрівля та окремі елементи будівлі.

    Відразу після фіксації пошкоджень до робіт залучили спеціалістів ДСНС. Основним завданням стала термінова консервація даху, адже відкриті ділянки могли призвести до потрапляння вологи всередину храму та подальшого руйнування історичних конструкцій, фресок і внутрішнього оздоблення.

    За словами представників рятувальної служби, роботи проводилися у складних умовах. Через триваючі повітряні тривоги та ризик повторних атак фахівцям доводилося працювати максимально швидко та обережно. Особливу складність становив і статус об’єкта, адже кожен елемент історичної споруди потребує особливо делікатного підходу.

    Для ліквідації наслідків удару ДСНС залучила значні сили та ресурси. На об’єкті працювали понад 100 рятувальників різних спеціалізацій. Також використовувалося більше 25 одиниць спеціальної та важкої техніки, включно з висотними механізмами та обладнанням для проведення аварійно-рятувальних робіт на історичних спорудах.

    Наразі аварійні роботи на покрівлі завершені, однак ліквідація наслідків обстрілу триває. Усередині храму продовжують працювати теплові гармати та спеціальне обладнання для осушення приміщень. Фахівці контролюють рівень вологості у конструкціях, щоб не допустити появи грибка, пошкодження настінного живопису та інших елементів культурної спадщини.

    Голова ДСНС Андрій Даник подякував усім співробітникам служби, які брали участь у рятуванні пам’ятки.

    «Наші рятувальники виконали надзвичайно важливу роботу. Йдеться не лише про будівлю, а про частину української історії, культури та духовності. Ми зробили все можливе, щоб зберегти цю спадщину для майбутніх поколінь», – зазначив він.

    Російські атаки на об’єкти культурної спадщини неодноразово ставали предметом міжнародного засудження. За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, з початку повномасштабного вторгнення Росії сотні пам’яток культурної спадщини зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Серед них музеї, храми, історичні будівлі та архітектурні комплекси.

    Окрему увагу пошкодженню Успенського собору приділила і Служба безпеки України. Раніше СБУ повідомила, що встановлює всі обставини атаки та тип безпілотників, якими російські війська завдали удару по району Києво-Печерської лаври.

    Попри складну безпекову ситуацію, українські фахівці продовжують роботи зі збереження культурної спадщини навіть під час війни. Завершення аварійного ремонту даху Успенського собору стало важливим кроком для збереження однієї з найвідоміших святинь країни, яка має не лише національне, а й світове значення.

    Наразі спеціалісти оцінюють загальний обсяг пошкоджень та визначають подальші етапи реставраційних робіт. Остаточне відновлення собору може потребувати додаткового часу та ресурсів, однак першочергову загрозу для історичної споруди вже вдалося усунути.

  • Удар по святині сколихнув Ватикан: Папа Лев XIV терміново звернувся до світу

    Удар по святині сколихнув Ватикан: Папа Лев XIV терміново звернувся до світу

    Папа Римський Лев XIV виступив із емоційною заявою щодо війни в Україні після чергової масштабної атаки Росії, внаслідок якої було пошкоджено одну з головних православних святинь країни – Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври. Понтифік закликав світову спільноту до молитви за припинення війни, висловив співчуття родинам загиблих та наголосив на необхідності досягнення справедливого і тривалого миру.

    Заяву глава Католицької церкви оприлюднив у соціальній мережі X після того, як світ облетіли кадри наслідків російського удару по Києву та пошкодження об’єктів культурної та духовної спадщини України.

    «Надходять тривожні новини про війну в Україні, яка продовжує розширюватися. Є багато невинних жертв, загинули рятувальники, а церкви та об’єкти культурної спадщини зруйновані вогнем. Я солідарний з усіма, хто оплакує своїх близьких, з пораненими та з тими, хто серед насильства продовжує мужньо служити життю», – написав Папа Римський.

    Понтифік окремо закликав вірян усього світу молитися за завершення війни та пошук дипломатичного виходу з конфлікту.

    «Молімося разом, щоб ця війна закінчилася. Просімо Господа відкрити шляхи до діалогу, погасити ненависть і зробити можливим справедливий і тривалий мир», – наголосив Лев XIV.

    Заява Папи пролунала на тлі одного з найрезонансніших російських ударів останніх тижнів. У ніч на 15 червня Росія здійснила масовану комбіновану атаку по Україні. Основний удар припав на Київ, де були пошкоджені житлові будинки, об’єкти інфраструктури та культурні пам’ятки.

    Особливий резонанс викликала атака на територію Києво-Печерської лаври – об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та однієї з найвизначніших духовних святинь України.

    За інформацією української влади, внаслідок прямого влучання виникла масштабна пожежа на території Успенського собору. Полум’я охопило дах історичної споруди, через що будівля зазнала серйозних пошкоджень.

    На щастя, святині, реліквії та богослужбові предмети вдалося евакуювати до того, як вогонь поширився всередині храму. На місці працювали рятувальники ДСНС, які кілька годин боролися з вогнем та ліквідовували наслідки атаки.

    Пошкодження Успенського собору викликало хвилю обурення як в Україні, так і за її межами. Представники культурної спільноти назвали удар черговим свідченням систематичного знищення Росією української культурної спадщини.

    Особливо гостро ситуацію сприйняли через те, що Києво-Печерська лавра є не лише релігійним центром, а й пам’яткою світового значення, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО.

    На тлі міжнародного резонансу віцепрем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що держава відновить пошкоджений Успенський собор після завершення оцінки збитків та проведення необхідних експертиз.

    Тим часом у суспільстві активно обговорюється реакція різних релігійних структур на удар по святині. Зокрема, увагу привернула офіційна заява Української православної церкви, в якій було повідомлено про пошкодження собору, однак без прямого засудження дій Російської Федерації.

    Це викликало критику з боку частини громадськості, яка очікувала більш чіткої позиції щодо атаки на одну з головних православних святинь країни.

    Попри руйнування, життя у Лаврі поступово повертається до звичного ритму. Уже 17 червня після завершення першочергових робіт із ліквідації наслідків обстрілу для відвідувачів знову відкрили Церкву Спаса на Берестові, яка входить до складу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

    Заява Папи Римського Лева XIV стала однією з найгучніших міжнародних реакцій на російську атаку по Лаврі. Вона вкотре привернула увагу світової спільноти не лише до гуманітарних наслідків війни, а й до загрози для культурної та духовної спадщини України.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії сотні українських церков, храмів, монастирів, музеїв та історичних пам’яток зазнали пошкоджень або були зруйновані внаслідок бойових дій та обстрілів. Міжнародні організації неодноразово наголошували, що такі дії можуть розцінюватися як порушення норм міжнародного гуманітарного права.

    Слова Папи про необхідність «відкрити шляхи до діалогу» та «зробити можливим справедливий і тривалий мир» пролунали в момент, коли війна в Україні залишається однією з головних тем світової політики, а міжнародні посередники продовжують шукати шляхи до припинення бойових дій.

    Однак поки дипломатичні зусилля тривають, Україна продовжує втрачати людей, а її історичні та духовні пам’ятки залишаються під загрозою нових атак.

  • Понад пів мільярда збитків: стало відомо, коли почнуть відновлювати Києво-Печерську лавру після удару РФ

    Понад пів мільярда збитків: стало відомо, коли почнуть відновлювати Києво-Печерську лавру після удару РФ

    Києво-Печерська лавра, яка є однією з головних духовних святинь України та входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зазнала серйозних пошкоджень під час масованої російської атаки в ніч проти 15 червня. Внаслідок удару виникла масштабна пожежа в Успенському соборі, а попередні збитки вже оцінюють у понад 500 мільйонів гривень.

    Після трагедії до заповідника прибули керівники держави, уряду та профільних відомств, щоб особисто оцінити масштаби руйнувань та визначити подальші кроки для порятунку історичної пам’ятки.

    За словами прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко, російські війська цілеспрямовано вдарили по об’єкту світового культурного значення.

    «Успенський собор Києво-Печерської лаври – це спадщина ЮНЕСКО. Росіяни прицільно влучили в цей об’єкт. Це ще один приклад того, коли вони не можуть щось захопити – вони це просто знищують», – наголосила глава уряду.

    Свириденко повідомила, що уряд уже готує рішення про виділення коштів із резервного фонду державного бюджету для проведення першочергових робіт із консервації та подальшого відновлення пошкоджених конструкцій.

    За попередньою інформацією, найцінніша частина внутрішнього оздоблення собору дивом вціліла. Зокрема, не постраждав знаменитий іконостас. Водночас найбільших руйнувань зазнав дах храму, через що виникла загроза подальшого пошкодження внутрішніх приміщень через опади та погодні умови.

    Президент України Володимир Зеленський також особисто відвідав Києво-Печерську лавру та оглянув наслідки російського удару.

    Під час візиту глава держави заявив, що Кабінет Міністрів невідкладно ухвалить рішення про фінансування відновлювальних робіт.

    «Зараз прем’єр-міністр проведе засідання уряду, щоб виділити з резервного фонду швидкі гроші для максимально оперативного відновлення. Головне зараз – зберегти те, що вдалося вберегти після удару, а вже потім переходити до повноцінної реставрації», – зазначив Зеленський.

    За словами генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка, одразу після влучання ситуація була критичною.

    Існувала реальна загроза втрати значної частини історичного оздоблення храму, а також унікальних елементів архітектури, які неможливо відновити в первісному вигляді.

    Наразі рятувальники ДСНС завершили основні роботи з ліквідації пожежі та перейшли до демонтажу аварійних конструкцій.

    Фахівці працюють над встановленням тимчасового захисту покрівлі, щоб запобігти подальшому руйнуванню будівлі. Після завершення цих робіт розпочнеться детальне обстеження пошкоджених елементів та підготовка проєкту реставрації.

    За попередніми оцінками експертів, лише стартова сума збитків перевищує 500 мільйонів гривень. Остаточна цифра може виявитися значно більшою після проведення повної технічної експертизи.

    Окремо оцінюватиметься шкода, завдана культурній спадщині та історичним елементам комплексу, адже багато з них мають не лише матеріальну, а й унікальну історичну цінність.

    Після російського удару хвиля підтримки надійшла і від українського бізнесу. Великі компанії та благодійні фонди вже оголосили про готовність долучитися до фінансування відновлення святині.

    У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій зазначають, що роботи проходитимуть у кілька етапів. Перший передбачає консервацію та захист будівлі від подальших руйнувань. Другий – проведення аварійно-відновлювальних робіт. Третій етап включатиме повноцінну реставрацію пошкоджених архітектурних елементів.

    Точні терміни завершення відновлення наразі не називаються. Експерти наголошують, що роботи на об’єктах рівня ЮНЕСКО потребують спеціальних погоджень, залучення реставраторів та проведення складних досліджень.

    Удар по Києво-Печерській лаврі вже викликав широкий міжнародний резонанс. Представники української влади називають атаку черговим злочином Росії проти світової культурної спадщини та наголошують, що відповідальність за руйнування історичних пам’яток має стати окремим предметом міжнародного розслідування.

    Попри значні пошкодження, українська влада запевняє: святиню буде відновлено, а всі необхідні кошти для першочергових робіт держава готова виділити вже найближчим часом.