Radaonline.news

Позначка: оборона України

  • Оборона, бізнес та ЄС: уряд презентував план роботи на найближчий період

    Оборона, бізнес та ЄС: уряд презентував план роботи на найближчий період

    В Україні презентували проєкт програми діяльності уряду, який визначає ключові завдання та пріоритети Кабінету міністрів. Серед основних напрямів — посилення обороноздатності та стійкості держави, підтримка громадян і бізнесу, а також прискорення процесу європейської інтеграції України.

    Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

    Проєкт програми Кабінет міністрів разом із міністрами представив під час засідання Ради коаліції. Документ має визначити основні напрями роботи уряду та конкретні завдання, які він планує реалізовувати.

    Одним із ключових пріоритетів у програмі визначено посилення оборони та стійкості держави. Уряд планує зосередитися на забезпеченні потреб Сил оборони, зміцненні спроможності держави протистояти російській агресії та забезпеченні необхідних ресурсів для функціонування країни в умовах війни.

    Окремий блок стосується підтримки українських громадян і бізнесу. Уряд планує створювати умови для збереження економічної активності, підтримувати підприємців та забезпечувати функціонування критично важливих сфер економіки.

    Ще одним стратегічним напрямом визначено прискорення євроінтеграції. Йдеться про продовження реформ та виконання завдань, необхідних для подальшого зближення України з Європейським Союзом.

    За словами Корецького, основними принципами роботи уряду мають стати ефективність, оперативність ухвалення рішень та відповідальність членів Кабміну за конкретний результат перед парламентом і суспільством.

    Прем’єр-міністр зазначив, що під час підготовки документа уряд опрацював пропозиції народних депутатів. Представлений на засіданні Ради коаліції проєкт ще не є остаточною версією програми.

    Після врахування зауважень і пропозицій, які пролунали під час обговорення з парламентською коаліцією, документ мають доопрацювати. Після цього його планують затвердити на засіданні Кабінету міністрів.

    Фінальну версію програми уряд має представити на розгляд Верховної Ради. Таким чином, парламент отримає можливість оцінити запропоновані Кабміном пріоритети та завдання його подальшої роботи.

    Одним із найбільш нагальних питань для уряду залишається фінансування оборони. Раніше Корецький повідомляв, що Кабінет міністрів шукає додаткові ресурси для забезпечення повного фінансування армії до кінця року.

    Частину необхідних коштів, за словами прем’єра, планують залучити за підтримки міжнародних партнерів. В умовах повномасштабної війни забезпечення стабільного фінансування Сил оборони залишається одним із головних завдань держави.

    Водночас уряд працює і над заходами для підтримки бізнесу в умовах постійних атак по українській інфраструктурі. Зокрема, влада планує забезпечити підприємствам пріоритетний доступ до приміщень, які можна використовувати для розосередження складських запасів.

    Такий механізм має допомогти бізнесу зменшити ризики втрати товарів та матеріальних ресурсів унаслідок російських ударів по окремих об’єктах. Уряд уже визначив термін, до якого має бути сформований перелік відповідних приміщень.

    Таким чином, представлений проєкт програми діяльності Кабміну охоплює одразу кілька ключових для України напрямів — оборону, економічну стійкість, підтримку громадян та бізнесу і подальшу інтеграцію з Європейським Союзом.

    Остаточний зміст програми може змінитися після врахування пропозицій депутатів та її доопрацювання урядом. Після затвердження Кабміном документ має бути переданий до Верховної Ради.

     

  • У ДПСУ пояснили, за якої умови загроза з боку Білорусі стане реальною

    У ДПСУ пояснили, за якої умови загроза з боку Білорусі стане реальною

    Загроза з боку Білорусі для України стане реальною лише у разі, якщо на кордоні почнуться спроби дестабілізації ситуації та провокації. Водночас українські Сили оборони продовжують системно зміцнювати північний кордон, нарощуючи інженерні загородження, фортифікації та системи спостереження.

    Про це в ефірі телемарафону заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

    За його словами, наразі українські військові уважно стежать за ситуацією на білоруському напрямку, однак реальною небезпека стане лише за певного розвитку подій.

    “Коли будуть спроби дестабілізувати ситуацію безпосередньо по лінії кордону і влаштовувати якісь провокації”, – відповів Демченко на запитання про те, за яких умов загроза з боку Білорусі набуде реального характеру.

    Речник ДПСУ наголосив, що від початку повномасштабного вторгнення Україна значно посилила оборону державного кордону з Білоруссю. Роботи зі зміцнення цього напрямку тривають безперервно, а до них залучені не лише прикордонники, а й інші підрозділи Сил оборони та органи місцевої влади.

    За словами Демченка, основна увага приділяється створенню багаторівневої системи інженерного захисту, яка має максимально ускладнити можливе просування противника.

    “До цього залучені як інженерні підрозділи Держприкордонслужби, так і загалом Сил оборони, цим роботам також приділяють увагу й органи місцевої влади. Кожна складова разом працює над тим, щоб наростити інженерні загородження, які включають також знищення шляхів, якими могли б рухатися через кордон”, – зазначив він.

    Окрім будівництва інженерних перешкод, на північному кордоні триває встановлення сучасних систем відеоспостереження, облаштування фортифікаційних споруд та посилення мінно-вибухових загороджень на найбільш потенційно небезпечних напрямках.

    У Державній прикордонній службі підкреслюють, що комплекс таких заходів має забезпечити своєчасне виявлення будь-яких загроз та унеможливити раптові дії противника.

    Раніше також повідомлялося, що на кордоні України з Білоруссю триває створення спеціальної кільцевої зони стримування. Ця система оборони розбудовується паралельно з укріпленням прикордонної інфраструктури та посиленням оборонних позицій на північному напрямку.

  • Росія зробила реактивні “Шахеди” ще небезпечнішими

    Росія зробила реактивні “Шахеди” ще небезпечнішими

    Російські окупаційні війська модернізували реактивний ударний безпілотник “Герань-4 Сикер”, який є однією з новітніх модифікацій дронів типу “Шахед”. Нове оснащення передбачає встановлення сучасної системи наведення та оптико-електронного модуля, що має підвищити точність ураження цілей навіть у разі втрати зв’язку на завершальному етапі атаки.

    Про це повідомляє “Мілітарний”.

    Фахівці видання проаналізували фотографії уламків модернізованої версії безпілотника та звернули увагу на суттєві конструктивні зміни. Найпомітнішою стала оновлена носова частина апарата, в якій розмістили компактний оптико-електронний модуль. За оцінками аналітиків, саме він відповідає за фінальне наведення дрона на визначену ціль.

    Експерти зазначають, що модернізація включає систему донаведення, яка дозволяє безпілотнику продовжувати виконання бойового завдання навіть у разі втрати каналу зв’язку під час пікірування. Це означає, що дрон здатний самостійно завершити атаку на об’єкт, використовуючи оптичне наведення, що потенційно підвищує ефективність його застосування та ускладнює протидію засобами радіоелектронної боротьби.

    Крім основної системи наведення, на безпілотнику виявили ще одну камеру. За даними OSINT-дослідників, це китайська модель Dahua TiOC Dual-Lens Panoramic із панорамним кутом огляду 180 градусів. Імовірно, вона використовується для широкого огляду місцевості перед атакою та забезпечення ситуаційної обізнаності. Також серед можливих функцій розглядається виявлення українських дронів-перехоплювачів, які останнім часом дедалі активніше використовуються для боротьби з російськими ударними БпЛА.

    За інформацією “Мілітарного”, модернізована версія “Герань-4 Сикер” має заявлену дальність польоту до 550 кілометрів, крейсерську швидкість близько 300 км/год та бойову частину масою 50 кілограмів. Водночас максимальна швидкість реактивного безпілотника може досягати 500 км/год, що значно ускладнює його перехоплення мобільними вогневими групами та частиною українських дронів-перехоплювачів.

    Аналітики також зазначають, що російські війська вже застосовують ці реактивні безпілотники для ударів по портовій інфраструктурі та цивільних суднах у Чорному морі. Використання швидкісних реактивних дронів у таких операціях свідчить про прагнення Росії підвищити ефективність повітряних атак по важливих логістичних об’єктах.

    Перші випадки застосування реактивної “Герані-4” були зафіксовані ще на початку травня 2026 року, коли безпілотник потрапив у поле зору українського дрона-перехоплювача. На різних екземплярах фахівці виявили два типи китайських турбореактивних двигунів — Telefly LX-WP-160 із тягою близько 160 кгс та Telefly TF-TJ2000A із тягою приблизно 200 кгс. Останній також використовується на реактивному безпілотнику “Герань-5”.

    Новий планер дозволяє дрону активно маневрувати на швидкостях 300–400 км/год, а практична висота польоту становить до 5 тисяч метрів. Для базової модифікації “Герань-4” дальність польоту оцінювалася приблизно у 450 кілометрів, тоді як модернізована версія отримала збільшений запас ходу.

    Фахівці наголошують, що поява нової системи наведення створює додаткові виклики для української протиповітряної оборони. Висока швидкість реактивних модифікацій та можливість автономного донаведення роблять такі безпілотники складнішими цілями для мобільних вогневих груп і частини наявних засобів перехоплення.

    Водночас Україна продовжує працювати над відповіддю на нові загрози. Зокрема, в країні вже презентували систему автоматизованого перехоплення швидкісних ударних дронів ZIRKA, яка розроблена саме для боротьби з реактивними безпілотниками типу “Герань-4”. Паралельно українські фахівці продовжують вдосконалювати технології протидії ударним БпЛА, які Росія регулярно застосовує під час атак на українські міста та критичну інфраструктуру.

    Раніше також повідомлялося, що під час дослідження уламків російських ударних дронів типу “Герань-2” у Чернігівській області були виявлені елементи зі збідненим ураном. У зв’язку з цим громадян закликають не наближатися до уламків збитих безпілотників, а одразу повідомляти про їх виявлення поліцію, ДСНС та саперні підрозділи для безпечного обстеження та знешкодження.

  • “Зуби дракона” та “кілзона”: Україна посилює оборону кордону з Білоруссю

    “Зуби дракона” та “кілзона”: Україна посилює оборону кордону з Білоруссю

    Україна продовжує масштабно укріплювати північний кордон, готуючись до можливих загроз із боку Білорусі. Державна прикордонна служба повідомила, що військовослужбовці активно облаштовують потужні оборонні рубежі, які мають унеможливити прорив противника у разі нового наступу.

    Як повідомили у ДПСУ, на найбільш загрозливих напрямках створюється так звана “кілзона” — спеціально підготовлена ділянка місцевості, де ворог у разі вторгнення має зазнати максимальних втрат ще до наближення до українських позицій. Для цього прикордонники посилюють інженерне обладнання місцевості одразу кількома видами фортифікацій.

    Зокрема, на кордоні облаштовують протитанкові рови, багаторівневі загородження з колючого дроту, а також встановлюють ряди бетонних протитанкових загороджень, відомих як “зуби дракона”. У Держприкордонслужбі наголошують, що ці споруди є лише частиною масштабної системи фортифікацій, яка покликана стримати можливу агресію з північного напрямку.

    Окрему увагу українські військові приділяють обороні водних рубежів. Роботи тривають і на островах Дніпра, де здійснюється постійне спостереження за ситуацією та контролюється будь-яка активність поблизу кордону з Білоруссю. У ДПСУ запевняють, що ситуація перебуває під повним контролем Сил оборони України.

    Посилення оборони пов’язане з тим, що Україна продовжує враховувати ризик можливого втручання Білорусі у війну на боці Росії. Після початку повномасштабного вторгнення саме з території Білорусі російські війська здійснювали наступ на Київ, тому північний напрямок залишається одним із ключових для української оборони.

    Водночас військові аналітики наразі не фіксують ознак формування ударного угруповання, яке свідчило б про підготовку до негайного наступу. Попри це українські військові продовжують зміцнювати оборонні рубежі та уважно відстежують переміщення техніки, військових підрозділів і безпілотників на суміжній території.

    У Державній прикордонній службі наголошують, що Сили оборони постійно оцінюють усі потенційні ризики та залишаються у повній бойовій готовності, щоб оперативно відреагувати на будь-які провокації чи спроби нового вторгнення з території Білорусі.

  • Зеленський анонсував нові рішення для армії після серії консультацій

    Зеленський анонсував нові рішення для армії після серії консультацій

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про підготовку нових рішень, які стосуватимуться забезпечення та розвитку Збройних сил України. За словами глави держави, перед їхнім ухваленням відбулася серія консультацій із військовим командуванням, представниками оборонного сектору та іншими посадовцями. Президент наголосив, що під час формування майбутніх змін враховується як професійна оцінка військових, так і суспільні настрої.

    Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі.

    Президент зазначив, що протягом останніх двох днів провів низку важливих консультацій, присвячених питанням функціонування української армії. За його словами, влада аналізує ситуацію та працює над рішеннями, які мають посилити обороноздатність країни в умовах повномасштабної війни.

    Зеленський підкреслив, що уважно дослухається до того, що сьогодні говорять українці, а також підтримує постійний діалог із військовими. Саме тому підготовка нових кроків відбувається після детального обговорення з ключовими представниками сектору безпеки й оборони.

    Глава держави повідомив, що окремо поспілкувався з головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським. Крім того, тривала розмова відбулася і з колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим. За словами президента, саме за результатами цих консультацій найближчим часом будуть напрацьовані відповідні рішення щодо розвитку української армії.

    «Вчора і сьогодні багато було консультацій. Звісно, я чую, що кажуть люди. Довго говорив сьогодні з Михайлом Федоровим. Я говорив сьогодні з Олександром Сирським, рішення щодо армії будуть напрацьовані», — заявив Зеленський.

    Водночас президент поки не уточнив, які саме зміни готуються та коли вони можуть бути офіційно представлені. Деталі майбутніх рішень наразі не розголошуються, однак із заяви глави держави випливає, що вони стосуватимуться як забезпечення військових, так і подальшого розвитку Збройних сил.

    Останнім часом тема реформування оборонного сектору та роботи військового керівництва активно перебуває у центрі суспільної уваги. На цьому тлі президент проводить регулярні зустрічі з командирами, представниками Генерального штабу та іншими керівниками сектору безпеки, обговорюючи ситуацію на фронті, забезпечення підрозділів, потреби українських захисників і подальші кроки для зміцнення обороноздатності держави.

    Очікується, що після завершення консультацій Офіс президента та військове керівництво представлять конкретні рішення, які мають посилити ефективність української армії та її спроможність виконувати бойові завдання в умовах триваючої російської агресії.

  • Зеленський провів закриту нараду з командирами корпусів

    Зеленський провів закриту нараду з командирами корпусів

    Президент України Володимир Зеленський провів чергову серію зустрічей із командирами корпусів, які виконують бойові завдання на найскладніших ділянках фронту. Під час наради обговорили ситуацію на ключових напрямках, забезпечення військ озброєнням, потребу в далекобійній артилерії та розвиток сучасних технологій, зокрема наземних роботизованих комплексів.

    Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    За словами президента, разом із заступником керівника Офісу президента Павлом Палісою він продовжив серію робочих зустрічей із керівниками корпусів, які обороняють найбільш інтенсивні напрямки фронту.

    До обговорення долучилися командири шести армійських і десантно-штурмових корпусів — Дмитро Волошин, Артем Богомолов, Олексій Майстренко, Євген Ласійчук, Святослав Заїць та Ярослав Сидоров.

    Під час зустрічі військові доповіли про поточну ситуацію на Слов’янському, Покровському, Олександрівському, Харківському та інших напрямках, де тривають найзапекліші бойові дії. Окрему увагу приділили питанням забезпечення підрозділів, організації оборони, ротації особового складу та удосконаленню взаємодії між різними рівнями військового управління.

    Зеленський повідомив, що одним із важливих питань стала реалізація програми справедливого розподілу особового складу між бойовими бригадами. За його словами, ця система працює з грудня і вже продемонструвала свою ефективність у забезпеченні військ необхідними людськими ресурсами.

    Президент наголосив, що командири також детально обговорили потреби Сил оборони в озброєнні та техніці, необхідних для стримування російських військ і проведення бойових операцій.

    «Обговорили необхідне постачання зброї та засобів для ведення бойових дій, реалізації ротацій, захисту нашої логістики й знищення логістики росіян. Потрібно більше далекобійної артилерії — снарядів 155-го калібру», — зазначив Володимир Зеленський.

    За словами глави держави, одним із ключових напрямків розвитку української армії залишається масштабування використання наземних роботизованих комплексів. Президент повідомив, що держава спільно з українськими виробниками працюватиме над збільшенням кількості таких систем, а також над створенням нових засобів ураження середньої дальності, які він назвав одним із пріоритетів розвитку оборонного сектору.

    Окрему увагу під час наради приділили практичним пропозиціям командирів щодо вдосконалення роботи корпусів та масштабування вже успішних рішень, які застосовуються на рівні окремих бригад.

    Президент окремо відзначив внесок бригадного генерала Дмитра Волошина.

    «Особливо хочу подякувати бригадному генералу Волошину за пропозиції по масштабуванню в корпусах тієї роботи, яка вже дає результати на рівні бригад, по доопрацюванню засобів і власному виробництву», — повідомив Зеленський.

    Також глава держави позитивно оцінив доповідь генерала Олексія Майстренка щодо вирішення технічних проблем на його напрямку та відзначив бачення генерала Ярослава Сидорова щодо подальшого забезпечення військ необхідними ресурсами.

    Президент наголосив, що подібні зустрічі дозволяють отримувати безпосередню інформацію від командирів, які керують бойовими діями, та оперативно ухвалювати рішення щодо забезпечення українських військових усім необхідним.

    На тлі активних консультацій із військовим керівництвом у медіа останніми днями також з’явилася інформація про можливі кадрові зміни у Збройних силах України. Зокрема, Financial Times повідомляло, що Володимир Зеленський нібито розглядає можливість зміни головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

  • Президент провів окрему зустріч із “Флешем”: про що говорили після кадрових змін у Міноборони

    Президент провів окрему зустріч із “Флешем”: про що говорили після кадрових змін у Міноборони

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із фахівцем у сфері військових технологій Сергієм Бескрестновим, більш відомим за позивним «Флеш». Головною темою розмови стали розвиток сучасних оборонних технологій, впровадження нових рішень для українського війська та оперативне реагування на технологічні зміни, які впроваджує російська армія. За підсумками зустрічі глава держави заявив, що сторони домовилися про максимально тісну співпрацю, а найближчим часом будуть ухвалені відповідні рішення.

    Про зустріч Зеленський повідомив у своїх офіційних соціальних мережах. За словами президента, вони детально обговорили всі найактуальніші питання, пов’язані з технологічною складовою української оборони.

    «Зустріч із Сергієм Бескрестновим – “Флешем”. Дуже детально обговорили все, що зараз найбільш актуально щодо технологічної складової нашої оборони. Саме технологічна спроможність зберігає життя наших воїнів і повертає цю війну додому – до Росії», – зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що одним із ключових факторів успіху України у війні є швидке впровадження нових технологій. Йдеться не лише про розвиток безпілотних систем, а й про засоби радіоелектронної боротьби, зв’язку, автоматизації управління військами та інші інноваційні рішення, які дозволяють ефективніше виконувати бойові завдання та мінімізувати втрати особового складу.

    Окрему увагу під час розмови приділили тому, як Росія змінює свої технологічні підходи до ведення війни. Зеленський підкреслив, що Україна має оперативно реагувати на появу нових російських розробок.

    «Важливо завжди своєчасно реагувати на військові інновації, які з’являються у силах і засобах армії агресора. Принцип простий: знаємо деталі – ефективно протидіємо», – зазначив глава держави.

    За словами президента, результатом зустрічі стала домовленість про максимально тісну співпрацю.

    «Домовилися із Сергієм максимально співпрацювати. Будуть рішення», – повідомив Зеленський, не уточнивши, про які саме кадрові чи організаційні кроки йдеться.

    Зустріч відбулася лише через кілька днів після масштабних кадрових змін у Міністерстві оборони. Напередодні Сергій Бескрестнов повідомив, що більше не виконує обов’язків радника міністра оборони після відставки Михайла Федорова. Саме Федоров у січні 2026 року запросив «Флеша» до команди як радника з питань оборонних технологій. Основними напрямами його роботи були розвиток безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби, аналіз російських технологій та експертна оцінка нових військових розробок.

    Сергій Бескрестнов вважається одним із найвідоміших українських експертів у сфері безпілотної авіації, радіозв’язку та РЕБ. Від початку повномасштабного вторгнення він регулярно аналізує нові російські технології, проводить навчання для українських військових і публічно звертає увагу на критичні проблеми, які потребують швидких технологічних рішень.

    Наприкінці червня «Флеш» наголошував, що одним із найбільших викликів для Сил оборони залишаються російські керовані авіабомби (КАБ), а також швидкий розвиток російських систем радіоелектронної боротьби та нових засобів керування ударними безпілотниками. Він закликав прискорити створення серійних засобів протидії КАБам і активніше впроваджувати сучасні рішення для боротьби з ворожими БПЛА.

    Останніми місяцями експерт також попереджав про використання Росією елементів штучного інтелекту у безпілотниках типу «Молнія» та прогнозував, що аналогічні технології з часом можуть інтегрувати і в ударні дрони типу Shahed. На його думку, саме швидкість адаптації визначатиме перевагу на полі бою.

    Паралельно із зустріччю з «Флешем» президент провів низку нарад із військовим командуванням, присвячених ситуації на фронті, розвитку оборонної промисловості та забезпеченню українських військових сучасними технологічними рішеннями. Це свідчить про те, що технологічний компонент війни залишається одним із головних пріоритетів українського керівництва.

    Хоча Зеленський не розкрив деталей майбутніх рішень, його заява про максимально тісну співпрацю з одним із найвідоміших експертів у сфері військових технологій може свідчити про намір посилити взаємодію держави з профільними фахівцями для швидшого впровадження інновацій на фронті.

  • Після вибухів у Вишневому “Укроборонпром” змінює керівника

    Після вибухів у Вишневому “Укроборонпром” змінює керівника

    Генеральний директор АТ “Українська оборонна промисловість” Герман Сметанін оголосив про завершення роботи на посаді. Його відставка відбулася на тлі масштабних кадрових змін в оборонній сфері після вибухів на складі боєприпасів у Вишневому, які спричинили перевірки підприємств оборонно-промислового комплексу та низку дисциплінарних рішень.

    Про це Герман Сметанін повідомив у своєму Telegram.

    У своєму зверненні він зазначив, що завершує роботу на посаді генерального директора Акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість”, подякувавши всім, із ким працював протягом свого перебування на чолі найбільшої оборонної компанії країни.

    “Сьогодні завершую роботу на посаді генерального директора Акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість”. Для мене було честю очолювати найбільшу оборонну компанію України”, – написав Сметанін.

    За його словами, головним результатом роботи стала не лише реалізація виробничих завдань, а й формування сильної професійної команди, яка працює на підприємствах концерну. Він наголосив, що саме люди стали найбільшою цінністю компанії, адже саме завдяки інженерам, конструкторам, технологам, керівникам підприємств та працівникам виробництв вдалося забезпечити розвиток українського оборонно-промислового комплексу в умовах повномасштабної війни.

    Окремо Сметанін висловив подяку президенту України Володимиру Зеленському, уряду, Верховній Раді, Раді національної безпеки і оборони, Генеральному штабу ЗСУ, військовим, силовим структурам, а також міжнародним партнерам, які підтримували розвиток української оборонної промисловості. Він також подякував українським зброярам, конструкторам, інженерам і всім працівникам галузі за їхню роботу та внесок у зміцнення обороноздатності держави.

    Наприкінці звернення Сметанін подякував своїй родині за підтримку під час роботи та побажав новому керівництву компанії й колективу успішно продовжувати виконання державної місії. При цьому жодних пояснень щодо причин свого звільнення він не навів.

    Відставка генерального директора “Української оборонної промисловості” відбулася після серії резонансних подій в оборонній сфері. У ніч проти 6 липня російські війська завдали удару по складу боєприпасів одного з підприємств товариства у Вишневому Київської області. Внаслідок атаки пролунали потужні вибухи, після яких президент Володимир Зеленський доручив провести комплексні перевірки підприємств оборонної галузі.

    За результатами цих перевірок було оголошено про кадрові рішення. Зокрема, в АТ “Українська оборонна промисловість” повідомили про звільнення двох керівників підприємств, на яких були виявлені порушення правил зберігання боєприпасів. У компанії також заявили, що особи, відповідальні за допущені порушення, нестимуть не лише дисциплінарну, а й кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

    Після вибухів президент наголосив на необхідності посилити контроль за безпекою на підприємствах оборонно-промислового комплексу та забезпечити безумовне дотримання вимог щодо зберігання озброєння й боєприпасів. Влада також анонсувала подальше оновлення системи управління оборонною галуззю та підвищення відповідальності керівників стратегічних підприємств.

    Наразі офіційно не повідомляється, хто саме очолить АТ “Українська оборонна промисловість” після відставки Германа Сметаніна. Очікується, що рішення про нового керівника буде ухвалене найближчим часом у межах загального перезавантаження оборонної сфери, яке розпочалося після перевірок та кадрових змін.

  • Клименко може очолити Міноборони: навіщо Зеленському силовик у військовому відомстві

    Клименко може очолити Міноборони: навіщо Зеленському силовик у військовому відомстві

    Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко може перейти до Міністерства оборони в межах масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів, яке анонсував президент Володимир Зеленський. Про можливу кадрову рокіровку повідомило LB.ua з посиланням на два джерела, наближені до Офісу президента, та співрозмовника з оточення самого керівника МВС.

    За даними видання, одним із мотивів можливого призначення Клименка є бажання Банкової посилити координацію мобілізаційних процесів. Водночас джерела, пов’язані з президентською командою, стверджують, що зміни можуть бути спричинені невдоволенням роботою чинного міністра оборони Михайла Федорова. Офіційно ані Зеленський, ані Кабінет Міністрів, ані Міністерство оборони цю інформацію не підтвердили.

    Тому станом на зараз йдеться не про ухвалене рішення, а про один із кадрових сценаріїв, який обговорюють під час формування нового уряду.

    Чому заговорили про Клименка

    Інформація про можливий перехід глави МВС до оборонного відомства з’явилася після серії окремих зустрічей президента з ключовими урядовцями та керівниками великих державних структур.

    12 липня Зеленський заявив про необхідність оновити Кабінет Міністрів, а також анонсував кадрові зміни серед керівників правоохоронних органів. Того ж дня глава держави повідомив, що заслухав доповідь Ігоря Клименка та обговорив із ним нагальні виклики, на які держава має дати відповідь.

    Офіційне повідомлення не містило згадки про можливий перехід Клименка до Міністерства оборони. Проте сама зустріч відбулася на тлі активних консультацій щодо нового прем’єра, складу уряду та перерозподілу відповідальності між ключовими посадовцями.

    LB.ua пише, що кандидатуру Клименка розглядають одразу кілька центрів впливу в президентській команді. Одне з джерел пояснило це необхідністю покращити ситуацію з мобілізацією, тоді як інші пов’язують можливу заміну з оцінкою роботи Федорова.

    Чому саме мобілізація могла стати ключовим фактором

    Міністерство оборони формально не проводить мобілізацію самостійно, однак відповідає за оборонне планування, кадрову політику у війську, потреби Збройних сил і координацію частини процесів із Генеральним штабом.

    МВС, своєю чергою, керує Національною поліцією, Національною гвардією, Державною прикордонною службою, ДСНС та іншими структурами, які мають велику мережу підрозділів у регіонах.

    Ігор Клименко очолює систему з розгалуженим управлінським апаратом, силовими формуваннями, територіальними органами та досвідом роботи в кризових умовах. Саме ця здатність координувати великі структури могла зробити його кандидатуру привабливою для Банкової.

    Водночас твердження про те, що призначення Клименка автоматично виправить проблеми мобілізації, було б спрощенням. Цей процес залежить від законодавства, роботи територіальних центрів комплектування, військово-лікарських комісій, цифрових реєстрів, командування ЗСУ та суспільної довіри.

    Можливий перехід Клименка може означати спробу посилити дисципліну, контроль і координацію, але не гарантує миттєвого вирішення накопичених проблем.

    Що відомо про Ігоря Клименка

    Ігор Клименко народився 25 жовтня 1972 року в Києві. Він здобув освіту в Харківському військовому університеті та розпочав службу у Збройних силах України. Після цього працював у системі органів внутрішніх справ, обіймаючи оперативні, кадрові й керівні посади.

    У 2019 році Клименко очолив Національну поліцію України. На цій посаді він перебував до січня 2023 року, коли після загибелі міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського став виконувачем обов’язків глави МВС.

    7 лютого 2023 року Верховна Рада офіційно призначила його міністром внутрішніх справ. До цього він понад три роки керував Національною поліцією та мав значний досвід роботи у системі МВС.

    За час повномасштабної війни Клименко координував роботу поліції, Нацгвардії, прикордонників і рятувальників під час російських атак, евакуацій, ліквідації наслідків ударів та роботи на деокупованих територіях.

    Він також відповідав за розвиток системи цивільного захисту, роботу центрів безпеки в громадах і взаємодію між центральною владою та регіональними службами. У МВС наголошували, що система відомства за роки війни суттєво трансформувалася і виконує не лише правоохоронні, а й оборонні та рятувальні завдання.

    Які переваги може мати Клименко на чолі Міноборони

    Головною перевагою Клименка є досвід управління великим силовим відомством. Міністерство внутрішніх справ об’єднує сотні тисяч працівників і військовослужбовців, має власну логістику, навчальні заклади, медичну систему, авіацію, техніку та регіональну вертикаль.

    Клименко також має військову освіту та досвід служби у Збройних силах, хоча більша частина його кар’єри пов’язана з поліцією та МВС. Це відрізняє його від цивільних технократів, які раніше очолювали Міноборони без тривалого досвіду роботи в силовому секторі.

    Ще одним аргументом може стати його досвід управління під час надзвичайних ситуацій. Після масованих російських ударів саме Клименко часто координував роботу поліції, рятувальників і Нацгвардії на місцях уражень.

    Для Міністерства оборони така здатність швидко збирати інформацію, розподіляти ресурси та контролювати виконання рішень може бути корисною.

    Які ризики має можливе призначення

    Міністерство оборони значно відрізняється від МВС за структурою та завданнями. Воно відповідає за оборонні закупівлі, співпрацю з НАТО, міжнародну військову допомогу, виробництво зброї, бюджет ЗСУ, соціальне забезпечення військових і реформи у сфері командування.

    Клименко не має публічно відомого досвіду керування оборонними закупівлями, міжнародними військовими програмами чи оборонно-промисловим комплексом.

    Також виникає питання, хто замінить його на посаді міністра внутрішніх справ. МВС залишається критично важливим відомством під час війни, тому одночасна зміна керівництва в Міністерстві оборони та Міністерстві внутрішніх справ може створити перехідний період одразу в двох ключових силових структурах.

    Окремий ризик полягає у надмірній концентрації силового підходу. Міністр оборони має не лише забезпечувати дисципліну, а й працювати з міжнародними партнерами, оборонними компаніями, парламентом, військовим командуванням і громадянським суспільством.

    Що відомо про роботу Михайла Федорова

    Михайло Федоров очолив Міністерство оборони 14 січня 2026 року. За його призначення проголосували 277 народних депутатів. До цього він керував цифровою трансформацією держави та відповідав за розвиток технологічних проєктів.

    Після переходу до Міноборони Федоров зробив ставку на цифровізацію, безпілотні системи, українську балістику, нові контракти для військовослужбовців і трансформацію Сил оборони.

    У червні він заявляв про запуск першого етапу змін, який включав оновлені контракти, залучення іноземців, розвиток українського ракетного озброєння та реформування оборонних процесів.

    Міністерство оборони також публікувало перелік із 30 результатів перших трьох місяців роботи Федорова. Серед них відомство називало домовленості про міжнародну допомогу, розвиток ППО, технологічні рішення та посилення безпілотного компонента.

    Тому твердження про повний провал його роботи не має офіційного підтвердження. Повідомлення про незадоволення Зеленського базується лише на анонімних джерелах LB.ua.

    Чому Федорова можуть перевести, а не звільнити

    Михайла Федорова також називають серед можливих кандидатів на посаду прем’єр-міністра. Це означає, що його відхід із Міноборони може бути не покаранням, а частиною ширшої кадрової перестановки.

    Серед претендентів на посаду глави уряду джерела називали керівника «Нафтогазу» Сергія Корецького, першого віцепрем’єра Дениса Шмигаля, мера Харкова Ігоря Терехова та Федорова.

    Якщо Федоров отримає іншу високу посаду або відповідатиме за технологічний блок уряду, Міноборони справді може перейти до керівника з більш традиційним силовим досвідом.

    Водночас головним кандидатом на прем’єра українські медіа називають Корецького. Тому подальша роль Федорова залишається невизначеною.

    Як відбувається призначення міністра оборони

    Відповідно до українського законодавства, кандидатуру міністра оборони президент подає до Верховної Ради. Для призначення необхідно щонайменше 226 голосів народних депутатів.

    Тому навіть якщо Зеленський остаточно визначиться з кандидатурою Клименка, рішення має підтримати парламент.

    Після відставки прем’єр-міністра весь Кабінет Міністрів складає повноваження, але продовжує виконувати обов’язки до формування нового уряду. Саме в межах цього процесу може відбутися заміна міністра оборони.

    Офіційного подання Клименка до Верховної Ради поки немає. Так само не оприлюднено заяви Федорова про відставку.

    Чого чекати далі

    Найближчими днями Верховна Рада може розглянути відставку прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та почати формування нового складу уряду.

    До моменту офіційних рішень інформацію про Клименка слід розглядати як один із можливих сценаріїв, а не доконаний факт.

    Однак сама поява його прізвища серед кандидатів свідчить про напрямок, у якому може рухатися президентська команда. Банкова, схоже, шукає для Міноборони керівника з жорсткою управлінською вертикаллю, досвідом роботи з великими силовими структурами та здатністю координувати мобілізаційні й безпекові процеси.

    Якщо Клименко справді очолить Міністерство оборони, це стане однією з найгучніших кадрових рокіровок у новому уряді. Чинний глава МВС отримає відповідальність за найбільший сектор державних видатків і ключовий напрямок у країні, яка продовжує повномасштабну війну.

    Поки ж офіційно Ігор Клименко залишається міністром внутрішніх справ, а Михайло Федоров — міністром оборони України. Остаточну відповідь дадуть подання президента та голосування Верховної Ради.

  • Сирський поставив жорстку вимогу командирам: військових мають готувати кожні 60 днів

    Сирський поставив жорстку вимогу командирам: військових мають готувати кожні 60 днів

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що командири всіх рівнів зобов’язані забезпечувати ротацію військовослужбовців, які виконують бойові завдання на передовій, не рідше ніж один раз на 60 днів. За його словами, своєчасна заміна особового складу є одним із ключових чинників збереження життя та здоров’я українських захисників, підтримання їхньої боєздатності та забезпечення справедливого ставлення до військовослужбовців.

    Про це головнокомандувач повідомив у своїх соціальних мережах, підбиваючи підсумки роботи Збройних сил України за перше півріччя 2026 року.

    За словами Сирського, питання ротації військових стало одним із центральних під час великої підсумкової наради за участю командування Збройних сил. Під час засідання військове керівництво проаналізувало оперативну обстановку на фронті, особливості побудови оборони українських бригад, забезпечення підрозділів особовим складом, а також проблеми, пов’язані з надто тривалим перебуванням військовослужбовців безпосередньо на бойових позиціях.

    Головнокомандувач наголосив, що командири повинні шукати всі можливості для того, щоб військові не залишалися на передовій довше визначеного терміну.

    «Командири зобов’язані знаходити можливості для проведення ротацій особового складу не рідше, ніж один раз на 60 днів. Це питання життя і здоров’я наших воїнів, їхньої боєздатності та справедливого ставлення до людей», – заявив Сирський.

    Він підкреслив, що тривале перебування на передових позиціях без належного відпочинку та відновлення негативно впливає як на фізичний, так і на психологічний стан військовослужбовців. Постійне перебування під обстрілами, високе нервове напруження, нестача сну, складні побутові умови та значне фізичне навантаження поступово виснажують навіть найбільш підготовлених бійців.

    За словами головнокомандувача, саме тому система ротацій повинна працювати безперебійно, а командири мають особисто відповідати за організацію своєчасної заміни особового складу.

    Під час підсумкової наради командування також проаналізувало оперативну побудову бригад в обороні та можливості більш ефективного використання людських ресурсів. Окрему увагу приділили випадкам, коли військовослужбовці перебували на бойових позиціях значно довше рекомендованих термінів.

    За результатами обговорення було наголошено на необхідності удосконалення системи управління підрозділами, планування резервів та забезпечення достатньої кількості особового складу для проведення регулярних ротацій навіть на найскладніших ділянках фронту.

    Заява Сирського прозвучала після того, як він підписав окремий наказ щодо обов’язкової ротації військовослужбовців, які виконують бойові завдання на передньому краї. Документ має встановити єдиний підхід до організації служби та покласти персональну відповідальність на командирів за дотримання визначених термінів перебування військових на позиціях.

    Фактично нові вимоги стали реакцією на низку резонансних випадків, які останнім часом набули широкого розголосу.

    Найбільш обговорюваною стала ситуація навколо військовослужбовців 14-ї окремої механізованої бригади 2-го механізованого батальйону, які виконували бойові завдання на Харківському напрямку.

    Родичі військових повідомили, що окремі бійці перебували на передових позиціях без повноцінної ротації близько восьми місяців. За їхніми словами, військовослужбовці не лише тривалий час не отримували можливості для відпочинку, а й опинилися у вкрай складних умовах забезпечення.

    Зокрема, повідомлялося про систематичну нестачу продуктів харчування, питної води та інших необхідних ресурсів. Родичі також заявляли про виснаження військових та критичне погіршення морально-психологічного стану особового складу.

    Після широкого суспільного резонансу Генеральний штаб Збройних сил України провів службову перевірку.

    За її результатами було ухвалено кадрові рішення щодо командування. Генеральний штаб повідомив про звільнення командирів 14-ї окремої механізованої бригади та 10-го армійського корпусу.

    У Генштабі пояснили, що причинами стали приховування реального стану справ на окремих ділянках фронту, прорахунки в управлінні підрозділами, неналежне забезпечення військовослужбовців, а також втрата окремих позицій.

    Проблему тривалого перебування військових на передовій неодноразово порушувала й військова омбудсманка Ольга Решетилова.

    В одному з інтерв’ю вона повідомила, що дослідження, проведене Офісом військового омбудсмана, свідчить про серйозні психологічні наслідки надмірно довгого перебування на бойових позиціях.

    За її словами, приблизно після 40 днів безперервної служби на передовій у військовослужбовців суттєво зростає рівень фізичного та емоційного виснаження.

    Решетилова зазначала, що після такого періоду людина нерідко починає втрачати відчуття небезпеки, а інколи стає байдужою до власного життя, що різко підвищує ризики загибелі чи отримання поранень.

    Вона наголосила, що з військової точки зору настільки тривале перебування особового складу на бойових позиціях не можна вважати ефективним, адже виснажений військовослужбовець не здатний виконувати свої завдання так само результативно, як після відпочинку та відновлення.

    Саме тому питання ротації дедалі частіше порушується не лише у військовому середовищі, а й на державному рівні.

    Військові експерти також наголошують, що регулярна заміна особового складу є стандартною практикою сучасних армій світу. Вона дозволяє підтримувати високий рівень боєготовності підрозділів, мінімізувати психологічне виснаження військових, зберігати їхню мотивацію та запобігати професійному вигоранню.

    На цьому тлі заява Олександра Сирського фактично підтверджує намір Генерального штабу зробити систему ротацій одним із пріоритетів у роботі командирів усіх рівнів. Відтепер саме вони нестимуть персональну відповідальність за своєчасну заміну військовослужбовців, які виконують бойові завдання на найнебезпечніших ділянках фронту.

    У військовому керівництві наголошують, що своєчасна ротація є не лише питанням організації служби, а й одним із найважливіших факторів збереження життя українських захисників, підтримання їхнього фізичного та психологічного стану, а також забезпечення стабільної боєздатності підрозділів в умовах тривалої повномасштабної війни.