Позначка: нота протесту

  • У Латвії відновлюють пошуки другого дрона з РФ

    У Латвії відновлюють пошуки другого дрона з РФ

    У Латвії продовжують розслідувати та ліквідовувати наслідки інциденту з безпілотниками, які напередодні залетіли у повітряний простір країни з боку Росії. 8 травня у східному регіоні Латгалія планують відновити пошукову операцію другого дрона, який, за попередніми даними, впав після входження в латвійський повітряний простір, однак досі не був виявлений. Влада не виключає, що апарат може залишатися вибухонебезпечним, що суттєво ускладнює роботу пошукових груп і змушує діяти з підвищеними заходами безпеки.

    Про відновлення пошуків у прямому ефірі Латвійського телебачення заявив міністр внутрішніх справ країни Ріхард Козловскіс. За його словами, роботи знову зосередять у Резекненському краї, де, за оцінками військових та аналітиків системи спостереження, найбільш імовірно міг впасти безпілотник. При цьому точне місце падіння залишається невідомим, оскільки ландшафт регіону складний, а сам об’єкт міг опинитися у віддаленій або малонаселеній зоні, що значно ускладнює його виявлення.

    Напередодні Національні збройні сили Латвії повідомили про тимчасове припинення активних пошуків другого дрона. Це рішення пояснили необхідністю додаткового аналізу даних радіолокаційних систем і сенсорів спостереження за повітряним простором, щоб уточнити траєкторію польоту та ймовірну точку падіння. У військовому відомстві підкреслили, що попри відсутність візуального контакту з об’єктом, є підстави вважати, що він справді впав на території країни, однак не був знайдений через складні умови місцевості.

    Латвійські силові структури окремо наголошують, що ризик небезпеки з боку цього безпілотника залишається реальним. За офіційними оцінками, апарат може містити вибухові елементи або боєприпаси, що робить будь-яке наближення до нього потенційно смертельно небезпечним. У зв’язку з цим жителів регіону закликають до максимальної обережності, а також до негайного повідомлення екстрених служб у разі виявлення будь-яких підозрілих предметів. Окремо підкреслюється, що торкатися таких об’єктів або намагатися самостійно їх переміщувати категорично заборонено.

    За наявними даними, на території Латвії вже зафіксовано щонайменше два випадки падіння безпілотників, які залетіли з боку Росії. Один із них спричинив пошкодження інфраструктури, зокрема чотирьох порожніх нафтових резервуарів. Другий апарат, який наразі розшукують, досі не локалізовано, і його стан залишається невідомим.

    Події відбуваються на тлі загальної напруги в регіоні, пов’язаної з війною Росії проти України, що, як зазначають у латвійських збройних силах, збільшує ризик подібних інцидентів. Військові пояснюють, що в умовах активних бойових дій та широкого використання безпілотних систем можливі випадкові або неконтрольовані перетини кордонів сусідніх держав, особливо у прикордонних регіонах Балтії.

    Окремо повідомляється, що 7 травня у Латвії вже фіксували появу невстановлених дронів, які, за попередньою оцінкою, також могли залетіти з території Росії. Водночас офіційно не встановлено, чи йдеться про російські або інші апарати, зокрема українські, оскільки ідентифікація ускладнена через відсутність доступу до уламків у повному обсязі.

    Паралельно Міністерство закордонних справ Латвії викликало тимчасового повіреного у справах Російської Федерації та вручило ноту протесту. У ній латвійська сторона наголосила, що подібні інциденти є прямим наслідком російської агресії проти України та становлять потенційну загрозу для безпеки країн Європи. У Ризі підкреслюють, що навіть випадкові залети безпілотників у повітряний простір НАТО розглядаються як серйозний інцидент, який потребує офіційної реакції та розслідування.

    Наразі пошукова операція триває у посиленому режимі, із залученням військових підрозділів та технічних засобів спостереження. Латвійська влада не виключає, що виявлення другого дрона може зайняти більше часу через складні умови місцевості та потенційну небезпеку об’єкта, однак наголошує, що всі необхідні заходи для забезпечення безпеки населення вже вживаються.

  • Україна просить Ізраїль арештувати судно з українським зерном, вивезеним Росією

    Україна просить Ізраїль арештувати судно з українським зерном, вивезеним Росією

    Україна офіційно звернулася до Держави Ізраїль із проханням вжити юридичних і правоохоронних заходів щодо морського судна PANORMITIS («Панорамітіс»), яке, за даними українського слідства, може бути задіяне у схемі перевезення зерна, незаконно вивезеного Російською Федерацією з тимчасово окупованих територій України.

    Про це повідомили міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та генеральний прокурор Руслан Кравченко. Інформацію вони оприлюднили у своїх заявах у соціальних мережах, підкресливши, що мова йде не про політичну заяву, а про офіційний запит у межах міжнародної правової допомоги.

    За даними Офісу генерального прокурора, Україна направила до компетентних органів Ізраїлю офіційний запит про міжнародну правову допомогу. У межах цього запиту українська сторона просить:

    • накласти арешт на судно PANORMITIS;
    • арештувати вантаж зерна на борту;
    • провести обшук судна;
    • вилучити суднову та вантажну документацію;
    • відібрати зразки зерна для експертизи;
    • допитати членів екіпажу;
    • перевірити маршрути та історію заходів судна в порти.

    У прокуратурі зазначають, що ці дії є необхідними для фіксації можливих порушень міжнародного морського права та документування схем незаконного вивезення української агропродукції.

    За даними українського слідства, судно PANORMITIS могло перевозити зерно, яке походить із територій України, тимчасово окупованих Росією. Йдеться про продукцію, яка могла бути вивезена без згоди законних українських власників і держави.

    Слідчі встановили, що частина вантажу була перевантажена з іншого судна, після чого PANORMITIS продовжило маршрут у напрямку порту Хайфа в Ізраїлі.

    Окремо зазначається, що судно, зафіксоване у матеріалах справи, могло заходити до портів, які відповідно до українського законодавства та в умовах воєнного стану є закритими для судноплавства. Українська сторона розцінює це як порушення національного законодавства та норм міжнародного морського права.

    Досудове розслідування у цій справі здійснює Головне слідче управління Служби безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора.

    Слідчі фіксують маршрути руху судна, аналізують супутникові дані, морські реєстри, а також інформацію про перевалку вантажів у міжнародних водах. Окрему увагу приділяють ланцюгу постачання зерна та можливим посередникам, які можуть бути залучені до його легалізації на міжнародних ринках.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що Україна очікує від Ізраїлю не політичних оцінок, а конкретних юридичних дій у межах міжнародного права.

    «Це не Твіттер-дипломатія, а цілком конкретний юридичний та дипломатичний запит на міжнародну правову допомогу, який вимагає відповіді. Ми очікуємо, що ізраїльська сторона поставиться до нього серйозно», — заявив Сибіга.

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко підкреслив, що українська сторона розглядає ці дії як частину системної роботи з документування та припинення незаконного вивезення ресурсів із окупованих територій.

    За офіційними даними Офісу генерального прокурора, від початку повномасштабного вторгнення Росії з тимчасово окупованих територій України було незаконно вивезено понад 1,7 млн тонн агропродукції. Орієнтовна вартість цього ресурсу перевищує 20 млрд грн.

    Йдеться насамперед про зернові культури, які надалі можуть потрапляти на міжнародні ринки через складні логістичні схеми, включно з перевалкою в морі, зміною суден, підробкою документації та змішуванням вантажів.

    Українська сторона вважає, що такі операції можуть мати ознаки організованої системи легалізації викрадених ресурсів, що вимагає міжнародної координації правоохоронних органів.

    У попередні місяці Україна неодноразово порушувала питання можливого надходження на ринки третіх країн агропродукції, яка могла бути незаконно вивезена з окупованих територій.

    Президент України Володимир Зеленський публічно заявляв про необхідність міжнародного контролю за такими поставками та попереджав про можливе застосування санкцій до всіх, хто бере участь у схемах реалізації подібної продукції.

    28 квітня Міністерство закордонних справ України вручило ноту протесту послу Ізраїлю через випадки імпорту сільськогосподарської продукції, яка, за даними Києва, може мати походження з окупованих територій України.

    У МЗС також наголошували, що Україна діє виключно дипломатичними та юридичними каналами і очікує такої ж реакції від партнерів.

    Запит України до Ізраїлю щодо арешту судна PANORMITIS може стати частиною ширшої міжнародної практики боротьби з незаконним вивезенням ресурсів із територій, що перебувають під окупацією.

    У разі підтвердження фактів перевезення викраденого зерна судно та його вантаж можуть бути арештовані, а учасники схеми — піддані міжнародним юридичним процедурам.

    Українська сторона наголошує, що такі кейси є критично важливими для формування глобальної відповідальності за економічні наслідки війни та захисту права власності українських виробників.