Radaonline.news

Позначка: Німеччина

  • Злам Signal у Німеччині: хакери отримали доступ до чатів посадовців

    Злам Signal у Німеччині: хакери отримали доступ до чатів посадовців

    У Німеччині розслідують масштабну кібератаку, внаслідок якої хакери отримали доступ до акаунтів месенджера Signal понад сотні німецьких посадовців, включно з чинними міністрами, представниками керівництва Бундестагу та колишніми високопосадовцями. Про це повідомляє видання Süddeutsche Zeitung.

    За даними розслідування, атака мала тривалий і системний характер та ґрунтувалася на фішинговій схемі, яка імітувала офіційні повідомлення від служби підтримки Signal. Користувачі отримували повідомлення із попередженням про нібито спробу несанкціонованого доступу до їхнього акаунта. У текстах містилися інструкції терміново підтвердити безпеку профілю шляхом введення одноразового коду підтвердження.

    Саме після введення цього коду зловмисники отримували повний контроль над акаунтом. Це дозволяло їм не лише читати приватні повідомлення, а й отримувати доступ до історії листування, медіафайлів та контактів користувачів. У результаті злам одного акаунта часто ставав точкою входу для подальших атак на інших посадовців, чиї контакти були у списку жертви.

    За інформацією німецьких служб безпеки, кількість постраждалих обчислюється щонайменше тризначним числом. Серед них — чинні федеральні міністри, керівництво парламенту Німеччини, а також колишні депутати та екскерівники спецслужб. Це робить інцидент одним із найбільших витоків комунікацій державного рівня за останні роки.

    Федеральна прокуратура Німеччини вже розпочала офіційне розслідування за підозрою у здійсненні розвідувальної діяльності проти держави. Хоча слідство триває, у німецьких структурах безпеки, за даними медіа, припускають можливу причетність російських кіберугруповань до організації атаки. Подібні оцінки раніше озвучували й міжнародні партнери, включно зі спецслужбами США, які неодноразово попереджали про активізацію подібних операцій у Європі.

    Особливу увагу слідчі приділяють тому факту, що атака не була спрямована на технічний злам захищеної інфраструктури месенджера, а використовувала людський фактор. Йдеться про соціальну інженерію — метод, при якому користувачів змушують самостійно передати дані доступу через довіру до підроблених повідомлень.

    Фахівці зазначають, що саме цей підхід робить подібні атаки особливо небезпечними, оскільки навіть високий рівень шифрування не захищає від помилок користувача. У випадку Signal зловмисники скористалися тим, що посадовці сприймали повідомлення як офіційні та термінові.

    Розслідування також виявило системну проблему у використанні цифрових комунікацій у державному секторі. Частина посадовців, за попередніми даними, використовувала приватні смартфони та месенджери для службового листування, що значно підвищило ризики компрометації даних. У деяких випадках це пояснюється зручністю та швидкістю обміну інформацією, однак така практика створює вразливості для кібербезпеки державних установ.

    Крім того, хакери, отримавши доступ до акаунтів, могли використовувати адресні книги жертв для масштабування атаки. Це означає, що навіть один скомпрометований акаунт міг призвести до ланцюгового зараження контактів у політичних і адміністративних колах.

    Експерти з кібербезпеки наголошують, що подібні атаки є частиною глобальної тенденції, коли месенджери та приватні цифрові канали стають основною мішенню для шпигунських операцій. Паралельно з Signal подібні інциденти раніше фіксувалися і в інших платформах, зокрема WhatsApp, де також застосовувалися методи фішингу та соціальної інженерії.

    У Німеччині вже заявили про намір посилити кіберзахист державних структур, переглянути правила використання приватних месенджерів посадовцями та запровадити додаткові вимоги до цифрової безпеки в органах влади. Окремо розглядається можливість розширення обов’язкового використання захищених урядових комунікаційних систем.

    Ситуація також викликала дискусію в політичних колах щодо балансу між зручністю цифрових інструментів і рівнем безпеки. Частина експертів наполягає, що державні службовці повинні повністю перейти на спеціалізовані захищені канали зв’язку, тоді як інші вказують на необхідність підвищення цифрової грамотності та регулярних перевірок кібербезпеки.

    Розслідування триває, і остаточні висновки щодо організаторів атаки та масштабу витоку інформації поки не оприлюднені.

  • Мерц пропонує “поступову інтеграцію” України в ЄС: без права голосу на старті

    Мерц пропонує “поступову інтеграцію” України в ЄС: без права голосу на старті

    Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що швидке повноцінне членство України в Європейському Союзі наразі є малоймовірним, однак ЄС може рухатися шляхом поступової інтеграції України в окремі свої інститути ще до завершення переговорного процесу про вступ. Про це він сказав 24 квітня після саміту лідерів ЄС у Нікосії.

    За словами Мерца, Євросоюз залишається відкритим до вступу України, однак цей процес не може бути “швидким або символічним” і має базуватися на реальних реформах. Він наголосив, що нині в ЄС обговорюється модель, яка дозволила б Україні поступово долучатися до окремих політичних та інституційних механізмів Союзу без надання повних прав члена, зокрема права голосу.

    Серед можливих варіантів він назвав участь українського президента або урядових представників у засіданнях Європейської Ради в консультативному форматі. Також ідеться про поетапне залучення України до окремих секторів політики ЄС — економічної, безпекової, цифрової та інфраструктурної — у міру виконання умов реформ.

    Мерц підкреслив, що такий підхід має стати “перехідним містком” між нинішнім статусом кандидата та майбутнім повноправним членством. Він зазначив, що вже обговорював цю ідею з президентом України Володимиром Зеленським і вважає її практичним способом прискорити зближення України з ЄС без формального порушення процедур розширення блоку.

    “Йдеться про те, щоб запустити процес стратегічного зближення вже зараз. Це має пришвидшити переговори про вступ і зробити шлях до повного членства більш реалістичним”, — заявив канцлер Німеччини.

    Президент України Володимир Зеленський під час зустрічей із лідерами ЄС у Нікосії вкотре наголосив, що Україна очікує чітких політичних сигналів щодо свого майбутнього в Євросоюзі. Він закликав партнерів не обмежуватися загальними деклараціями, а визначити більш конкретні орієнтири руху до членства.

    Зеленський підкреслив, що Україна не розглядає варіант “часткового” або символічного членства, оскільки країна вже зараз виконує роль елементу безпеки Європи.

    “Україна захищає Європу не на словах, а на практиці. Ми платимо найвищу ціну, і тому заслуговуємо на повноправне членство в ЄС”, — заявив президент.

    Україна офіційно отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу у червні 2022 року. Відтоді триває процес скринінгу законодавства та узгодження реформ із європейськими стандартами.

    Статус кандидата передбачає доступ до фінансової допомоги ЄС, участь у частині європейських програм, а також інституційну інтеграцію в окремі сфери співпраці. Зокрема, Україна бере участь у програмах Erasmus+ та Horizon Europe, а також отримує підтримку для реформ державного управління, судової системи та економіки.

    У Брюсселі наголошують, що темпи подальшого просування залежать від виконання Україною ключових реформ, зокрема у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та зміцнення інституцій.

    Останні дискусії всередині ЄС свідчать про те, що союз намагається знайти баланс між політичною підтримкою України під час війни та складністю процесу розширення. Ідея “поступової інтеграції” розглядається як один із можливих інструментів, який дозволить Києву наближатися до ЄС ще до формального завершення переговорів про вступ, які зазвичай тривають роками.

  • Німеччина готує енергетичний прорив: Мерц заявив про перший у світі термоядерний реактор

    Німеччина готує енергетичний прорив: Мерц заявив про перший у світі термоядерний реактор

    Федеральний уряд Німеччини оголосив амбітні плани, які можуть змінити глобальний енергетичний баланс: країна прагне побудувати перший у світі термоядерний реактор, підключений до електромережі. Про це заявив канцлер Фрідріх Мерц під час відвідування Ганноверського ярмарку разом із президентом Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва.

    За словами глави уряду, розвиток термоядерної енергетики вже включено до національної технологічної стратегії — так званої Hightech-Agenda. У межах цієї програми Німеччина планує не лише інвестувати в дослідження, а й реалізувати практичний проєкт — створення повноцінної електростанції на основі ядерного синтезу.

    «Ми маємо амбіцію, щоб саме в Німеччині перший термоядерний реактор був підключений до мережі. Це буде революція у виробництві та постачанні енергії», — заявив Фрідріх Мерц.

    Термоядерна енергетика вважається одним із найбільш перспективних напрямів у світі. На відміну від традиційних атомних електростанцій, які працюють за принципом поділу атомного ядра, термоядерні реактори відтворюють процеси, що відбуваються на Сонці — злиття легких ядер із виділенням величезної кількості енергії. Такий підхід теоретично дозволяє отримувати майже необмежену енергію з мінімальними ризиками та без значних радіоактивних відходів.

    Під час огляду виставки канцлер звернув особливу увагу на демонстрацію ключового елемента майбутнього реактора — так званого “серця” установки, де відбувається синтез. За його словами, саме там у майбутньому можна буде виробляти тритій — один із ключових компонентів термоядерного палива.

    Німеччина вже сьогодні входить до числа світових лідерів у дослідженні термоядерного синтезу. Одним із найбільш відомих проєктів є експериментальний стеларатор Wendelstein 7-X, розроблений Інститутом фізики плазми Макса Планка. Установка демонструє перспективність технології, хоча до її комерційного використання ще залишається значний шлях.

    Заява Фрідріх Мерц має особливе значення на тлі енергетичної політики країни. У 2023 році Німеччина остаточно відмовилася від атомної енергетики, закривши останні АЕС після понад 60 років їх експлуатації. Це рішення було частиною стратегії переходу до відновлюваних джерел енергії.

    Однак енергетична криза, спричинена війною Росії проти України, змусила країну переглянути підходи до енергетичної безпеки. У 2022 році уряд навіть тимчасово продовжив роботу атомних електростанцій, щоб уникнути дефіциту електроенергії.

    На цьому тлі розвиток термоядерної енергетики розглядається як стратегічна альтернатива. Вона поєднує переваги атомної генерації (висока потужність) із екологічністю відновлюваних джерел, оскільки не передбачає викидів вуглекислого газу.

    Експерти зазначають, що реалізація такого проєкту стане технологічним проривом не лише для Німеччини, а й для всього світу. Якщо країні вдасться першою створити комерційно ефективний термоядерний реактор, це може кардинально змінити глобальний енергетичний ринок.

    Водночас фахівці наголошують, що термоядерна енергетика все ще перебуває на стадії розробки. Основними викликами залишаються стабілізація плазми, досягнення позитивного енергетичного балансу та зниження вартості технології. Більшість існуючих установок поки що споживають більше енергії, ніж виробляють.

    Над цими проблемами працюють науковці у різних країнах, зокрема в рамках міжнародного проєкту ITER у Франції, який об’єднує зусилля ЄС, США, Китаю, Японії та інших держав. Німеччина є одним із ключових учасників цих досліджень.

    З огляду на це, заява Фрідріх Мерц свідчить про прагнення країни перейти від експериментів до практичної реалізації технології. Якщо ці плани вдасться втілити, Німеччина може стати піонером нової енергетичної епохи.

    Оголошення про будівництво термоядерного реактора є не лише політичним сигналом, а й стратегічним кроком у напрямі енергетичної незалежності та технологічного лідерства. Попереду — роки досліджень і розробок, але потенційні результати можуть змінити підхід до виробництва енергії у світі.

  • Українців призовного віку не депортуватимуть з Німеччини. Джерела

    Українців призовного віку не депортуватимуть з Німеччини. Джерела

    За інформацією наших джерел в МЗС, українців призовного віку не будуть депортувати з Німеччини, а заява Фрідріха Мерца швидше за все стосується відмови у прийнятті нових громадян України призовного віку, яким може бути відмовлено в наданні статусу біженця.

    “Усі, хто вже має статус біженця, захищені німецьким законодавством та програмою захисту до 2027 року.

    Крім того, німецьке законодавство не дозволяє депортувати тих, хто має захищений статус біженця.

    Тим же українцям призовного віку, які хочуть отримати статус біженця у 2026 році, краще обирати іншу країну” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше нардеп Дмитро Разумков в коментарі для УНІАН заявив, що жодна з країн Європи сьогодні не готова буде віддати тих українців, які дійсно будуть корисні для їх економіки.

    “У них дефіцит робочої сили. Якщо ми говоримо про тих, хто не працює, які отримують просто допомогу по безробіттю або знаходяться нелегально або полулегально, так, дійсно це може відбутися”- зазначив Разумков.

  • Контракт на $3,7 млрд: Україна отримає сотні ракет Patriot для посилення ППО

    Контракт на $3,7 млрд: Україна отримає сотні ракет Patriot для посилення ППО

    Американська оборонна компанія Raytheon, яка входить до складу RTX, підписала контракт на суму 3,7 млрд доларів на постачання ракет-перехоплювачів Patriot GEM-T для України. Про це компанія повідомила у своєму офіційному пресрелізі, підкресливши, що угода стане важливим елементом довгострокової підтримки української протиповітряної оборони.

    Контракт передбачає виробництво та передачу ракет типу Patriot Advanced Capability-2 (PAC-2) Guidance Enhanced Missile-Tactical (GEM-T) — модернізованої версії перехоплювачів, які здатні ефективно знищувати широкий спектр повітряних загроз, включаючи тактичні балістичні ракети, крилаті ракети та авіацію противника.

    Йдеться про одну з найбільших угод у сфері протиповітряної оборони для України від початку повномасштабної війни. За даними відкритих джерел, у межах контракту Україна може отримати «кілька сотень» ракет, що дозволить частково закрити дефіцит боєприпасів до систем Patriot, про який неодноразово заявляло українське керівництво.

    Ключову роль у реалізації контракту відіграватиме новий виробничий майданчик у німецькому місті Шробенгаузен. Саме там буде розгорнуто виробництво ракет GEM-T у рамках спільного підприємства COMLOG, створеного Raytheon та MBDA Deutschland. Це дозволить не лише забезпечити постачання для України, а й підвищити стійкість глобального ланцюга виробництва систем ППО.

    Розміщення виробництва в Європі має стратегічне значення. По-перше, це скорочує логістичні ризики та час постачання. По-друге, створює основу для довгострокового поповнення запасів ракет, що є критично важливим у затяжній війні, де системи ППО працюють у режимі постійного навантаження.

    Президент Raytheon Філ Джаспер наголосив, що компанія активно інвестує у розширення виробництва GEM-T через зростання попиту у світі. За його словами, йдеться не лише про внутрішні інвестиції, а й про партнерські програми, диверсифікацію постачальників і розширення глобального виробничого ланцюга.

    Система Patriot залишається одним із ключових елементів протиповітряної оборони США та їхніх союзників. Вона використовується десятками країн і здатна одночасно відстежувати та знищувати різні типи повітряних цілей.

    Ракети GEM-T є важливою складовою цієї системи. Вони являють собою модернізовану версію PAC-2 із вдосконаленими системами наведення та покращеною здатністю вражати цілі з низькою радіолокаційною помітністю. Такі ракети ефективно доповнюють більш сучасні PAC-3, формуючи багаторівневу систему протиповітряної оборони.

    Контракт також демонструє нову модель військової підтримки України. За даними відкритих джерел, фінансування виробництва значною мірою забезпечують європейські партнери, зокрема Німеччина. Це означає, що США виступають технологічним і виробничим центром, тоді як європейські союзники беруть на себе фінансову частину підтримки.

    У ширшому контексті угода відображає глобальну тенденцію до різкого зростання попиту на системи протиповітряної оборони. Війна в Україні, а також інші конфлікти у світі продемонстрували критичну роль ППО у сучасній війні, що змусило країни інвестувати мільярди доларів у розвиток таких систем.

    Аналітики наголошують, що ключовою проблемою стає не лише наявність систем Patriot, а й достатній запас ракет до них. Умови інтенсивної війни передбачають швидке використання перехоплювачів, а їхнє виробництво є складним і тривалим процесом. Саме тому нові виробничі потужності та великі контракти, такі як цей, мають стратегічне значення.

    Таким чином, угода між Raytheon і партнерами на 3,7 млрд доларів є не просто черговим контрактом на постачання озброєння. Вона фактично формує довгострокову архітектуру підтримки української протиповітряної оборони, поєднуючи виробництво у США та Європі, фінансування союзників і потреби України в умовах тривалої війни.

  • Мерц зробив заяву про українських чоловіків у Німеччині: що насправді планує Берлін

    Мерц зробив заяву про українських чоловіків у Німеччині: що насправді планує Берлін

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським 14 квітня в Берліні справді порушив тему українських громадян, які перебувають у Німеччині. В офіційній публікації уряду ФРН за підсумками німецько-українських міжурядових консультацій зазначено, що Берлін і Київ хочуть тісніше співпрацювати, аби полегшити повернення українських громадян, які знайшли прихисток у Німеччині, до України, а також що Німеччина підтримує зусилля України зі зменшення виїзду до ЄС українських чоловіків призивного віку.

    Водночас важливо розрізняти те, що сказав Мерц офіційно, і те, як його слова були інтерпретовані в частині медіа. У тексті федерального уряду йдеться саме про сприяння поверненню та про обмеження нових випадків надання притулку або виїзду чоловіків призовного віку, але там не описано жодного конкретного механізму масового примусового повернення чи автоматичного позбавлення захисту всіх українських чоловіків у Німеччині. Із доступного офіційного тексту також не випливає, що вже ухвалене окреме нове рішення про негайну депортацію цієї категорії людей.

    На тій самій пресконференції Мерц зробив акцент передусім на іншому: Німеччина й Україна підписали нові домовленості у сфері оборони, зокрема щодо ППО, далекобійних засобів, дронів і артилерійських боєприпасів, а Берлін назвав себе найважливішим двостороннім партнером України у 2026 році. Reuters і Associated Press окремо повідомили, що під час візиту сторони уклали угоди про поглиблення оборонної співпраці та спільне виробництво дронів, а Німеччина продовжує масштабну військову підтримку України. На цьому тлі заява про українських чоловіків прозвучала як частина ширшого політичного сигналу про більшу координацію між Берліном і Києвом.

    Тема українських чоловіків у Німеччині для уряду Мерца не нова. Ще в урядовій пресконференції від 20 березня 2026 року представники німецького уряду згадували попередню позицію канцлера щодо того, що молоді українські чоловіки потрібні своїй країні, а не Німеччині. Тобто нинішня заява в Берліні є не раптовою, а радше продовженням уже озвученої лінії німецької влади.

    Окремо треба враховувати й правовий контекст. Українці в Німеччині переважно перебувають не в класичній процедурі індивідуального притулку, а під режимом тимчасового захисту, який діє в ЄС для людей, що виїхали через повномасштабну війну. Німеччина офіційно повідомляє, що посвідки на проживання за цим режимом, чинні станом на 1 лютого 2026 року, автоматично продовжені до 4 березня 2027 року. Рада ЄС ще у 2025 році погодила продовження тимчасового захисту для українців до цієї дати, а також почала обговорення спільного європейського підходу до майбутнього повернення та переходу на інші статуси. Це означає, що на рівні ЄС захист для українців формально зберігається, і будь-які зміни мають узгоджуватися з цим правовим режимом.

    Німеччина залишається найбільшою країною ЄС за кількістю людей з України під тимчасовим захистом. За даними Eurostat, на кінець лютого 2026 року в Німеччині перебували 1 267 475 осіб під тимчасовим захистом, що становило 28,8% усіх таких випадків у Євросоюзі. Загалом у ЄС під тимчасовим захистом на той момент перебували 4,4 млн людей, які виїхали з України, і трохи більше чверті з них становили дорослі чоловіки.

    Паралельно в Німеччині справді зростала кількість українських чоловіків працездатного і призовного віку. У матеріалах, що посилаються на німецьке Федеральне відомство у справах міграції та біженців, фігурує оцінка близько 1,34 млн українців у Німеччині станом на березень 2026 року, з них приблизно 349,5 тис. чоловіків і 500,3 тис. жінок віком 18–63 років. Ці дані не є частиною офіційного тексту пресконференції, але вони допомагають зрозуміти, чому питання набуло політичної ваги для Берліна.

    Політичний сенс заяви Мерца теж досить очевидний. Усередині Німеччини міграційна тема залишається чутливою, а уряд Мерца вже демонстрував жорсткіший підхід і щодо інших категорій біженців, зокрема сирійських, наголошуючи на потребі повернення людей для відбудови власної країни. На цьому тлі слова про українських чоловіків можна читати як сигнал відразу в кілька боків: німецьким виборцям — про контроль над міграцією, українській владі — про очікування більшої відповідальності в питаннях мобілізації, а ЄС — про перехід до обговорення післявоєнної моделі повернення українців.

    Водночас на цей момент немає публічно оприлюдненого пакета конкретних заходів, який би детально пояснював, як саме Німеччина планує “обмежувати кількість” українських чоловіків, які шукають прихистку, чи яким буде юридичний механізм “сприяння поверненню”. Саме тому коректніше говорити не про вже запущену кампанію масового повернення, а про політичну заяву і намір до тіснішої координації з Києвом, який ще потребує правового та практичного оформлення.

    Отже, головне з цієї історії таке: Мерц справді сказав, що Німеччина хоче допомагати поверненню українців додому і підтримує зменшення виїзду чоловіків призовного віку до ЄС. Але поки що йдеться саме про політичний курс і координацію, а не про оприлюднене рішення щодо масового примусового повернення всіх українських чоловіків із Німеччини. На тлі продовженого до березня 2027 року режиму тимчасового захисту ця тема, ймовірно, ще стане предметом окремих рішень у Берліні та Брюсселі.

  • Зустріч Контактної групи “Рамштайн” 15 квітня без участі глави Пентагону

    Зустріч Контактної групи “Рамштайн” 15 квітня без участі глави Пентагону

  • Україна та Німеччина підписали меморандум про обмін бойовими даними

    Україна та Німеччина підписали меморандум про обмін бойовими даними

    Україна та Німеччина підписали меморандум про обмін оборонними даними з поля бою — документ, який сторони називають першим у своєму роді для України у форматі міжнародної військово-технологічної співпраці. Угоду підписали міністр оборони України Михайло Федоров і міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус за участі президента Володимира Зеленського та канцлера ФРН Фрідріха Мерца.

    За словами української сторони, йдеться про створення системного механізму передачі та аналізу бойових даних, які надходять безпосередньо з фронту, з метою вдосконалення озброєння, тактики його застосування та розвитку цифрових оборонних технологій.

    У межах домовленостей передбачено два основні напрями співпраці. Перший стосується аналізу ефективності західного озброєння, яке використовується Україною в реальних бойових умовах. Йдеться, зокрема, про артилерійські системи PzH 2000, RCH 155 та комплекси протиповітряної оборони IRIS-T. Зібрані дані дозволять оцінювати їхню роботу на полі бою, виявляти сильні та слабкі сторони, а також оперативно вдосконалювати технічні рішення та тактику застосування.

    Другий напрям передбачає обмін бойовими даними та аналітикою з цифрових систем управління боєм. Україна надаватиме партнерам інформацію з платформи DELTA, яка використовується для координації дій підрозділів, формування оперативної картини поля бою та планування операцій. Отримані дані можуть бути використані для розвитку алгоритмів штучного інтелекту, систем прогнозування загроз та інших цифрових оборонних рішень, що фактично формує новий рівень технологічної взаємодії між країнами.

    У Києві цей формат співпраці розглядають як перехід до моделі, в якій ключову роль відіграє не лише постачання озброєння, а й обмін даними про його реальне використання. Такий підхід створює безперервний цикл удосконалення озброєнь: застосування на фронті, збір даних, аналіз, модернізація і повторне впровадження покращених систем.

    Окремо сторони обговорили розширення співпраці у сфері безпілотних технологій. Президент Володимир Зеленський запропонував Німеччині укласти окрему двосторонню угоду щодо дронів, яка має охопити як виробництво, так і постачання безпілотних систем. Також було підтверджено домовленості щодо постачання Україні додаткових систем озброєння, включно з ракетами PAC-2 та пусковими установками для систем IRIS-T у межах довгострокових оборонних програм.

    Ці домовленості розглядаються як частина поглиблення стратегічного партнерства між Україною та Німеччиною, яке поступово переходить від класичної військової допомоги до інтегрованої технологічної співпраці, де важливу роль відіграють цифрові системи, аналітика та штучний інтелект.

  • Україна не погодиться на “частковий” формат членства в ЄС – Зеленський

    Україна не погодиться на “частковий” формат членства в ЄС – Зеленський

    Україна не розглядає варіант часткового або “обмеженого” членства в Європейському Союзі та наполягає на повноцінній інтеграції до всіх інституцій ЄС. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Берліні.

    Глава держави наголосив, що для України неприйнятні моделі “ЄС лайтового формату” або поетапного членства без повного політичного і правового статусу, оскільки країна прагне рівноправної участі у всіх механізмах Євросоюзу. За словами Зеленського, Україна розглядає свою армію як важливий елемент майбутньої європейської безпеки і не підтримує ідеї обмеженої інтеграції в оборонній сфері. Він підкреслив, що Європі також потрібна сильна Україна як повноцінний партнер, а не “частковий учасник” спільних політик.

    На тлі цих заяв у Європейському Союзі триває дискусія щодо можливого перегляду процедур розширення, які могли б пришвидшити процес вступу країн-кандидатів. Окремі варіанти передбачають поетапний доступ до частини політик ЄС ще до повноправного членства, однак такі ідеї залишаються предметом політичних дискусій і не мають статусу офіційно ухвалених рішень. Йдеться про спроби знайти баланс між швидкістю розширення та збереженням принципу повного дотримання стандартів ЄС.

    У Євросоюзі діє складна процедура вступу, яка включає гармонізацію національного законодавства країн-кандидатів із правом ЄС, відому як acquis communautaire, та виконання вимог у сферах верховенства права, судової системи, антикорупційної політики, економіки й державного управління. Через масштабність цих вимог процес вступу традиційно займає тривалий час і потребує одностайної підтримки всіх держав-членів.

    Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2022 році та нині перебуває на етапі підготовки до відкриття переговорних кластерів. Європейська комісія неодноразово наголошувала, що темпи євроінтеграції залежать як від прогресу реформ в Україні, так і від політичної згоди всередині самого Євросоюзу. У цьому контексті обговорення “неповного членства” вважається радше теоретичним сценарієм, ніж практичною моделлю.

    Під час зустрічі в Берліні також обговорювалися питання військової підтримки України та стратегічного партнерства з Німеччиною. Київ і Берлін підтвердили наміри щодо подальшого поглиблення співпраці у сфері безпеки та оборони, що є частиною ширшого контексту європейської інтеграції України на тлі війни Росії проти України.

  • Частина країн ЄС виступає проти пришвидшеного вступу України через політичні ризики — Politico

    Частина країн ЄС виступає проти пришвидшеного вступу України через політичні ризики — Politico

    Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія висловлюють застереження щодо пришвидшеного вступу України до Європейського Союзу, тоді як Швеція та Данія наполягають на швидшому просуванні переговорного процесу. Про це повідомляє Politico.

    За даними видання, ці країни наголошують, що процес розширення ЄС має залишатися «заснованим на заслугах» і не може пришвидшуватися виключно з геополітичних причин, навіть попри війну Росії проти України та Молдови.

    Водночас частина дипломатів ЄС зазначає, що більшість держав-членів наразі не готові активно включатися в політичні дискусії щодо прискорення вступу нових країн.

    «Звичайно, ми не хочемо послаблювати Зеленського, але переважна більшість держав-членів зараз не відчувають бажання брати участь у цих дебатах», — цитує Politico європейського дипломата.

    Втім, до позиції Франції у цьому питанні долучаються також Німеччина, Нідерланди та Італія. Ці країни наголошують, що складний і багаторівневий процес вступу до ЄС має залишатися однаковим для всіх кандидатів і не може змінюватися під впливом геополітичних факторів.

    У ЄС також згадують досвід попередніх розширень і необхідність дотримання єдиних стандартів оцінки прогресу країн-кандидатів.

    Ще одним чинником обережності в ЄС називають досвід із Угорщиною, яку неодноразово критикували за обмеження демократичних інститутів, політичні розбіжності з Брюсселем і блокування окремих рішень щодо підтримки України.

    Цей випадок, за оцінками європейських чиновників, вплинув на більш жорстке ставлення до критеріїв вступу нових країн, щоб уникнути повторення подібних ситуацій у майбутньому.

    Окремо згадується ситуація з Чорногорією, яка майже завершила необхідні реформи для вступу, але стикається з затримками через відсутність одностайної підтримки всередині ЄС для переходу до наступного етапу переговорів.

    За оцінками дипломатів, це демонструє загальну складність процесу розширення, навіть коли країна-кандидат виконує більшість вимог.

    У матеріалі Politico зазначається, що така ситуація створює складний фон для України, оскільки перспективи вступу до ЄС розглядаються як один із ключових елементів довгострокових гарантій безпеки на тлі російської агресії.

    Обговорюється також сценарій, за якого потенційні мирні домовленості можуть містити політичні орієнтири щодо членства України в ЄС у майбутньому, однак частина урядів Євросоюзу не підтримує прискорений формат інтеграції.

    Водночас Швеція та Данія залишаються серед найактивніших прихильників завершення переговорів у стислі строки.

    «Ми ще не там», — заявив високопосадовець ЄС, коментуючи перспективи відкриття наступних етапів переговорів.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв про намір підготувати країну до вступу в ЄС у 2027 році та закликав Євросоюз визначити чіткі часові рамки процесу.

    Водночас у ЄС наголошують, що конкретна дата вступу залежатиме від прогресу реформ та узгодження всіх етапів переговорного процесу між Україною та країнами-членами Євросоюзу