Radaonline.news

Позначка: незаконне збагачення

  • НАБУ розслідує можливе незаконне збагачення ексзаступника генпрокурора Вербицького

    НАБУ розслідує можливе незаконне збагачення ексзаступника генпрокурора Вербицького

    У справі про можливе незаконне збагачення колишнього заступника генерального прокурора Дмитра Вербицького детективи НАБУ заарештували чотири iPhone 15 Pro Max та флешкарту, проте нерухомість у Києві, яка фігурувала у журналістських розслідуваннях, поки залишається без арешту. Про це повідомляє “Комерсант Український” із посиланням на відповідь НАБУ та матеріали судових засідань.

    Розслідування, розпочате у травні 2024 року, триває за статтею про незаконне збагачення (368-5 КК України). Наразі тривають слідчі дії, призначено низку експертиз, але підозру нікому не оголошено.

    Під час обшуку в рамках справи було вилучено лише техніку: телефони і флешку. Водночас елітне житло у котеджному містечку “Коник” у Києві, яке журналісти пов’язували з Вербицьким, у судових ухвалах не фігурує. ЗМІ раніше повідомляли, що котедж, записаний на цивільну дружину Вербицького Христину Ільницьку, переписали на іншу особу після початку розслідування.

    Основна увага слідства зараз зосереджена на придбанні квартири та земельної ділянки в Туреччині на понад 100 тисяч доларів. Нерухомість була оформлена на колишню дружину Вербицького у 2022 році.

    Захист ексчиновника стверджує, що кошти на купівлю турецької нерухомості нібито надала теща Вербицького, яка вела підприємницьку діяльність і мала заощадження чоловіка, що працював капітаном іноземних суден. У декларації Вербицького зазначена лише частина цих коштів як подарунок.

    Розслідування продовжується. Чи дійде справа до оголошення підозри, стане відомо згодом.

  • Одеський депутат підозрюється у незаконному збагаченні

    Одеський депутат підозрюється у незаконному збагаченні

    Одеський депутат Олександр Матвєєв опинився в центрі нового корупційного скандалу: НАЗК виявило ознаки незаконного збагачення на суму понад 81 мільйон гривень. Сам депутат переховується в Іспанії, де володіє маєтком і веде бізнес.

    Згідно з офіційною інформацією НАЗК, внаслідок моніторингу способу життя депутата Одеської міськради Олександра Матвєєва було виявлено необґрунтовані активи на загальну суму понад 81,7 млн грн. Розслідування охопило період з 2021 по 2024 рік. Йдеться про об’єкти нерухомості, елітний транспорт, корпоративні права та закордонний будинок.

    Серед активів, які не відповідають задекларованим доходам:

    • нежитлові приміщення в Одесі вартістю 14,9 та 1,5 млн грн;

    • квартира в Одесі за 7,2 млн грн;

    • Mercedes-Benz S400 CDI 2021 року вартістю 5,4 млн грн;

    • будинок і земельна ділянка в Іспанії — 40,7 млн грн;

    • корпоративні права на приватне підприємство вартістю майже 12 млн грн.

    Також у центрі уваги опинилася дочка депутата, яка офіційно не має доходів, але стала власницею дороговартісного рухомого та нерухомого майна, а також часток у бізнесі.

    Матвєєв із 2010 року є членом постійної комісії Одеської міськради з питань комунальної власності, економічної та інвестиційної політики. Це надає йому доступ до інформації про об’єкти міського майна та вплив на рішення щодо їхньої приватизації. Саме через пов’язану громадську організацію, яка займається нібито захистом інвалідів, він, за даними слідства, привласнив одне з таких приміщень.

    Схема виглядала наступним чином: пов’язана з депутатом особа надала громадській організації безвідсоткову позику, за яку та придбала комунальне майно. Приміщення, ймовірно, перейшло під контроль депутата.

    Розслідування щодо Олександра Матвєєва триває. НАЗК передало матеріали до Одеської обласної прокуратури для долучення до кримінального провадження за статтею 368-5 Кримінального кодексу України — незаконне збагачення. Крім того, детективне бюро Absolution повідомляє, що Матвєєв перебуває в міжнародному розшуку через підозру у привласненні комунального майна.

    Наразі депутат проживає у своєму маєтку в Іспанії, де, за попередньою інформацією, займається бізнесом. Журналісти продовжують збір інформації про його діяльність за кордоном, зокрема в контексті пов’язаних підприємств та операцій з нерухомістю.

  • Чи будуть покарані? 68 нардепів під слідством за хабарництво та зловживання владою

    Чи будуть покарані? 68 нардепів під слідством за хабарництво та зловживання владою

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомило про 68 глядачів та колишніх народних депутатів у період з 2016 по 2024 рік. Як зазначається в повідомленні НАБУ, 41 із цих переконань було оголошено лише за останні два роки – з 2022 по 2024-й. Основні звинувачення стосуються хабарництва та зловживання владою.

    Типові злочини за участі нардепів:

    • привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем;
    • одержання хабаря;
    • зловживання владою;
    • декларування недостовірної інформації;
    • незаконне збагачення.

    Image

    Нагадаємо

    Народного депутата Олександра Дубінського, якого підозрюють у державній зраді та у незаконному переправленні осіб через кордон, внесли до реєстру корупціонерів.

    САП розпочала провадження щодо нардепа Романа Каптєлова через незадекларовану нерухомість його сім’ї в москві. Справа стосується проживання дружини та дітей в рф, а також доходів дружини від російської держустанови.

    14 лютого суд взяв під варту нардепа Віктора Бондаря  – одного з організаторів заволодіння понад 140 млн грн при закупівлі кабелів АТ “Укрзалізниця”.

    В січні ми повідомляли про підозру “куратору” РПЦ в Україні, нардепу кількох скликань від “Опозиційного блоку” Вадиму Новинському. Його підозрюють у державній зраді та розпалюванні релігійної ворожнечі та ненависті.

  • Заставу за голову АМКУ Павла Кириленка вніс бізнесмен з неоднозначною репутацією

    Заставу за голову АМКУ Павла Кириленка вніс бізнесмен з неоднозначною репутацією

    За голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого негативу усунули незаконному збагаченню, внесли заставу у 30 мільйонів гривень. За інформацією ЗМІ, кошти надійшли від компанії, бенефіціаром якої є бізнесмен Едуард Мкртчан.

    Про це пише Absolution Leaks.

    Гроші за Кириленка внесла компанія ТОВ «Керамет». Власником 75% фірми є ТОВ «Астрелла Кепітал», кінцевим бенефіціарним власником якої є бізнесмен Едуард Мкртчан.

    Це син Олега Мкртчана, колишнього мільярдера, який раніше був одним із власників та генеральним директором промислової корпорації «Індустріальний союз Донбасу». З 2019 року Олег Мкртчан відбуває тюремне покарання у Росії, суд визнав його винним у шахрайстві в особливо великому розмірі.

    «Керамет» та інші компанії з цієї групи беруть участь в державних закупівлях та аукціонах (наприклад, «Укрзалізниці» та «Нафтогазу України») і за деякими з них вже були помічені ознаки ймовірного порушення антиконкурентного законодавства. Дотримання якого контролює АМКУ, який очолює Павло Кириленко.

  • Колішній чиновник “Лісів України” незаконно задекларував 116 млн грн

    Колішній чиновник “Лісів України” незаконно задекларував 116 млн грн

    Колішній заступник директора Поліського лісового офісу ДП “Ліси України” Віталій Сухович визнаний винним у незаконному збагаченні. Він задекларував 116 млн грн, не зміг пояснити походження коштів і намагався їх легалізувати. Суд ухвалив рішення конфіскувати 98 млн грн на користь держави.

    Про це повідомляє детективне бюро Absolution.

    Колишній чиновник Віталій Сухович намагався легалізувати 116 млн грн через фіктивні фінансові зобов’язання.

    Під час подачі декларації він вказав, що нібито отримав у тимчасове користування 1,5 млн доларів та 1,4 млн євро від підприємця Ігоря Машталера. У якості підтвердження чиновник посилався на договір, підписаний 31 березня 2023 року.

    Проте Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) з’ясувало, що:

    • Жодних документальних підтверджень цієї угоди не було надано.
    • Позичальник Машталер також не зміг надати доказів існування договору.
    • НАЗК дійшло висновку, що Сухович намагався приховати реальне походження грошей та уникнути кримінальної відповідальності.

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) розглянув справу і затвердив угоду про визнання вини наприкінці травня 2024 року.

    • Покарання: 5 років позбавлення волі, яке замінили на 3 роки випробувального терміну.
    • Конфіскація: 98 млн грн незаконних статків.
    • Додаткові санкції: заборона обіймати державні посади протягом року.

    Окрім фінансових махінацій, НАЗК виявило інші порушення в декларації Суховича:

    • Не вказав наявність закордонного паспорта, пояснивши, що документ вилучили правоохоронці.
    • Приховав членство у партії «Сила і честь» та в обласній організації лісівників.
    • Занижив вартість нерухомості та не задекларував сина.

    За цими фактами на чиновника також було складено матеріали за ст. 366-2 ККУ (декларування недостовірної інформації).

    Нагадаємо, Сухович до лютого 2023 року обіймав посаду начальника Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства. Потім зайняв одну з керівних посад в створеному на його базі Поліському лісовому офісі ДСГП “Ліси України”.

    У межах відкритого кримінального провадження було проведено обшуки у тому числі в його помешканні та робочому місці депутата та членів його сім’ї. Під час слідчих дій виявлено та вилучено тільки готівкою понад 4 млн доларів США у різній валюті.

    Також правоохоронці  знайшли три елітні автомобілі “AUDI Q8”, “MERCEDES-BENZ GLE 350E”, “BMW X5”, коштовності та дорогі годинники, зокрема елітної марки Рatek philippe. Виявлено золоті монети, злитки золота, 2 пістолети, автомат Калашникова з 16 магазинами до нього із патронами.

    Крім того, депутат володів чотирма земельними ділянками у Рівному, на яких здійснював будівництво котеджів. Ділянки зареєстровані на номінальних осіб, підконтрольних “обранцю”.

  • Зміни в парламенті: Кормишкіна склала мандат

    Зміни в парламенті: Кормишкіна склала мандат

    Верховна Рада України підтримала рішення про дострокове припинення повноважень народної депутатки Ірини Кормишкіної. Це означає, що найближчим часом її місце в парламенті займе наступний кандидат за списком політичної партії, від якої вона була обрана.

    Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що вже відомі можливі претенденти на вакантний мандат.

    25 лютого Верховна Рада України ухвалила рішення про припинення депутатських повноважень Ірини Кормишкіної. За це проголосували 246 народних депутатів. Відмінністю від інших подібних випадків стало те, що Кормишкіна особисто виступила перед складанням мандату.

    З її виходом у парламенті наразі залишилося 400 народних депутатів. У монобільшості “Слуги Народу” – 231 голос.

    Згідно з виборчими списками “Слуги Народу”, наступним кандидатом для входження до Верховної Ради є:

    • Інна Сверба (№148 у списку).
    • Сергій Мельник (№149).
    • Юлія Палійчук (№150), однак, за попередньою інформацією, вона вже відмовилася від мандата.

    Останнім народним депутатом, який зайшов до Ради за списком “Слуги Народу”, був Олександр Тарарін (№147).

    Якщо хтось із кандидатів відмовиться, місце нардепа отримає наступний у партійному списку.

    Нагадаємо, Ірина Кормишкіна (Аллахвердієва) підозрюється у незаконному збагаченні на понад 20 мільйонів гривень, тоді як її офіційний дохід за цей період та заощадження становили менше ніж 3 млн гривень. Також правоохоронці розглядають справу щодо умисного декларування свідомо неправдивих відомостей.

  • Митника зі Львова підозрюють у незаконному збагаченні

    Митника зі Львова підозрюють у незаконному збагаченні

    Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру колишньому співробітнику Львівської митниці, якого підозрюють у незаконному збагаченні на понад 12 мільйонів гривень.

    Як повідомляє ДБР, фігурант справи набув значні активи, які не мають обґрунтованого походження. Серед них – житловий будинок у Дніпропетровській області, 22 земельні ділянки у Дніпропетровській та Львівській областях, автопарк, що включає Jeep Cherokee, Toyota Venza, КамАЗ, причіп, водний засіб Brig Falkon 450L, а також екскаватор «ЭО-2621».

    Слідство встановило, що підозрюваний оформлював своє майно не лише на себе, а й на найближчих родичів: дружину, батька та тестя. Така схема нерідко використовується для приховування реального обсягу власності, що може свідчити про намір уникнути відповідальності.

    Колишнього митника підозрюють у незаконному збагаченні за статтею 368-5 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає відповідальність за набуття активів, законність підстав для яких не підтверджено, у значному розмірі.

    На даний момент вирішується питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу. Також правоохоронці готують клопотання до суду про накладення арешту на всі виявлені активи, щоб запобігти їх подальшому відчуженню.

    Цей випадок – черговий доказ системної проблеми корупції у митній службі. Значні статки, які неможливо пояснити офіційними доходами, лише підтверджують необхідність посилення контролю за роботою митників та їхнім способом життя.

    ДБР наголошує на важливості прозорості та відкритості у боротьбі з подібними правопорушеннями, адже такі злочини завдають значної шкоди економіці держави та підривають довіру громадян до інституцій.

  • Державна митна служба відмовилася перевірити спосіб життя посадовиць трьох митниць

    Державна митна служба відмовилася перевірити спосіб життя посадовиць трьох митниць

    Державна митна служба України не буде перевіряти спосіб життя посадовців Чернівецької, Одеської та Харківської митниць, за викладеними журналістами «Слідства.Інфо» перевірки щодо їхніх доходів і майна. В офіційній відповіді митної служби зазначається, що відсутні належні підстави для проведення моніторингу.

    Державна митна служба України у відповіді на журналістський запит повідомила, що не вважає за необхідне проводити моніторинг способу життя посадових осіб митниць, зокрема Серафими Думітру, Софії Крікунової та Анни Асанової. Ці особи стали предметом розслідування «Слідства.Інфо», яке було опубліковане навесні 2024 року.

    У відповіді зазначено, що Чернівецька, Одеська та Харківська митниці направили листи до органу з протидії корупції з ініціативою провести моніторинг способу життя цих посадовців, однак, за словами Держмитслужби, не було виявлено підстав для такого кроку, зокрема з огляду на статтю 51-4 Закону України «Про запобігання корупції».

    Нагадаємо, що після оприлюднення матеріалів «Слідства.Інфо», журналісти звернулися до органу виконавчої влади з запитом про те, чи відбувалися перевірки згаданих осіб. У відповідь їм повідомили, що митниці направили звернення про моніторинг, проте відсутність підстав для його проведення ускладнила процес.

    У відомстві також зазначили, що згідно з затвердженими наказами, працівники митниць мають дотримуватися етичних норм і вимог фінансового контролю. Проте неузгодженості в деклараціях посадовців, такі як незгадування розміру заробітної плати, стали підставою для подальшого розслідування і запитів від журналістів.

  • НАБУ та САП оголосили підозру народній депутатці України

    НАБУ та САП оголосили підозру народній депутатці України

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) повідомили про підозру чинній народній депутатці України у внесенні недостовірних даних до електронної декларації.

    Мова йде про Ірину Кормишкіну.

    Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НАБУ.

    За даними слідства, у декларації за 2023 рік вона не зазначила дані про будинок й дві земельні ділянки, які перебували у неї в користуванні.

    Кваліфікація дій підозрюваної: ч. 2 ст. 366-2 КК.

    Ця народна обраниця вже є підозрюваною у справі щодо незаконного збагачення. За даними слідства, у 2021-2022 рр. вона набула у власність активи на суму понад 20 млн грн. За них згодом було придбано будинок, який й не відобразила у декларації нардепка.

  • НАБУ взялося за депутатку “Слуги народу” через незаконне збагачення

    НАБУ взялося за депутатку “Слуги народу” через незаконне збагачення

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру одній із народних депутаток України. Йдеться про незаконне збагачення та внесення недостовірних даних до електронної декларації.

    За інформацією слідства, у 2021–2023 роках депутатка отримала активи на понад 20 млн грн, що значно перевищує її офіційні доходи. Попри офіційну нерозголошеність імені, ЗМІ та журналісти вказують на Ірину Кормишкіну (раніше Аллахвердієва), членкиню фракції “Слуга народу”.

    Схема незаконного збагачення

    Як встановили слідчі, депутатка не задекларувала житловий будинок та дві земельні ділянки вартістю понад 17 млн грн, які використовувала у 2023 році. Ці об’єкти не були зазначені у її електронній декларації. Майно придбане за необґрунтовані активи, джерела яких значно перевищують її офіційні доходи.

    Їй інкримінують умисне внесення недостовірних даних до декларації (ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України). У разі доведення провини, депутатці загрожує штраф або обмеження волі.

    Це вже не перший антикорупційний скандал за участі Кормишкіної. У жовтні 2024 року їй висунули підозру за ст. 368-5 КК України – незаконне збагачення. Слідство встановило, що у 2021–2022 роках вона придбала активи на суму понад 20 млн грн, тоді як її дохід за цей період становив лише 2,7 млн грн.

    Серед придбань фігурував розкішний будинок поблизу Одеси, де вона зараз мешкає. За цією статтею передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років із забороною займати певні посади до трьох років.

    Ірина Кормишкіна стала відомою у червні 2020 року після сексистського скандалу. Тодішній голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія та його заступник Олександр Корнієнко під час розмови назвали її “корабельною сосною”. Скандал спричинив суспільний резонанс, а Корнієнко вибачився публічно.

    Окрім того, журналісти-розслідувачі неодноразово звертали увагу на стиль життя депутатки. Наприклад, у 2022 році вона отримала подарунки на понад 19 млн грн, включаючи швейцарський годинник Defy Midnight за 310 тис. грн. Також у її власності з’явився автомобіль Mercedes-Benz S500L, який, за словами депутатки, обійшовся їй у 1 млн грн, хоча експерти оцінювали його ринкову вартість у 4,4 млн грн.

    Розслідування НАБУ може стати важливим прецедентом у боротьбі з незаконним збагаченням серед українських політиків. Проте залишається питання: чи понесе депутатка відповідальність, враховуючи резонансні скандали, які часто закінчуються без реального покарання?