Radaonline.news

Позначка: недостовірне декларування

  • САП вимагає конфіскації автівок і грошей київського поліцейського на 7 млн грн

    САП вимагає конфіскації автівок і грошей київського поліцейського на 7 млн грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до Вищого антикорупційного суду позов щодо стягнення необґрунтованих активів київського поліцейського на суму понад 7 млн грн.

    Мова йде про начальника п’ятого відділу управління стратегічних розслідувань у столиці Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції. Як повідомляє НАЗК, у ході моніторингу способу життя правоохоронця було виявлено майно, яке не відповідає його офіційним доходам.

    У 2021–2023 роках поліцейський та його близькі особи оформили на себе:

    • Volkswagen Touareg 2022 року вартістю понад 2,9 млн грн;

    • Volkswagen Passat 2021 року вартістю 1,35 млн грн;

    • BMW 330i 2022 року вартістю 1,75 млн грн.

    Крім того, у 2021 році він витратив понад 500 тис. грн на створення грошового активу у розмірі 27 тис. доларів, попри відсутність офіційних доходів, які б дозволяли таке накопичення.

    У 2023 році на банківські рахунки самого поліцейського та його дружини надійшло ще понад 700 тис. грн, походження яких залишилося невідомим.

    Посадовець наполягав, що кошти отримував у вигляді позик та подарунків від близьких. Водночас НАЗК після аналізу доходів і видатків його родини дійшло висновку: законних джерел для набуття такого майна немає.

    Позов САП розглядатиме ВАКС. Якщо суд підтвердить необґрунтованість активів, усе вказане майно буде конфісковано на користь держави відповідно до статті 290 Цивільного процесуального кодексу.

    Таким чином, справа київського поліцейського може стати черговим показовим прикладом антикорупційної практики в Україні, де навіть силовики мають відповідати за невідповідність своїх доходів і витрат.

  • Заступник начальника ГСЦ МВС Онуфрей приховав вартість оренди квартири у Києві

    Заступник начальника ГСЦ МВС Онуфрей приховав вартість оренди квартири у Києві

    Заступник начальника Головного сервісного центру МВС з питань впровадження цифрових інновацій Андрій Онуфрей задекларував скромне житло, але не вказав вартість оренди київської квартири та інші деталі щодо майна. Про це стало відомо з декларації посадовця за 2024 рік, опублікованої НАЗК, повідомляє 368.media.

    У документах вказано:

    • орендована квартира у Києві площею 77,1 кв. м, яку родина винаймає з 30 вересня 2023 року. Власниця – Валерія Шевченко, але вартість оренди не зазначена;

    • квартира в Одесі (площа і дата набуття не вказані), спільна сумісна власність дружини Тетяни Онуфрей з Тетяною Алтинніковою та Наталією Лазаренко;

    • квартира в Ізмаїлі Одеської області (площа і дата набуття також відсутні), спільна власність тих самих осіб.

    У декларації немає даних про транспорт, незавершене будівництво, цінні папери чи корпоративні права.

    Сам Онуфрей у 2024 році отримав 851 тис. грн зарплати. Його дружина офіційно не працює: раніше вона мала ФОП у сфері перукарських послуг.

    Посадовець працює в системі МВС з 2010-х років, відповідає за реєстрацію транспортних засобів, видачу посвідчень водія та діяльність сервісних центрів.

  • НАЗК викрило порушення у декларації ексчиновника Мін’юсту Легостаєва на понад 2 мільйони гривень

    НАЗК викрило порушення у декларації ексчиновника Мін’юсту Легостаєва на понад 2 мільйони гривень

    В декларації колишнього начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро) Івана Легостаєва виявили ознаки недостовірного декларування. Про це йдеться у звіті перевірки НАЗК, який оприлюднила редакція 368.media.

    Зокрема, Легостаєв вказав вартість автомобіля Ford Escape (2018), що належить дружині, у 486 тис. грн, тоді як за даними ЄДР транспортних засобів вона становить лише 115 тис. грн. Пояснення щодо включення витрат на імпорт (доставка, митниця) відхилено.

    Ще серйознішим порушенням визнано непідтверджений дохід від продажу криптовалюти у 2,5 млн грн через нелегальний обмінник «Менора» (Дніпро) на початку 2021 року. Легостаєв заявив, що криптовалюта зберігалась на «холодних гаманцях», однак не надав жодних підтверджуючих документів.

    У результаті в декларації виникло необґрунтоване зростання готівки на 2,12 млн грн – з 7,79 млн грн у 2020 році до 9,91 млн грн у 2021-му.

    Крім того, НАЗК зафіксувало суттєву невідповідність у вартості Lexus ES 350 (2012): задекларовано 40 тис. грн замість мінімальних 433 тис. грн за ринковими цінами.

    Загальна сума недостовірних відомостей склала понад 2,56 млн грн. Це перевищує поріг для кримінальної відповідальності та може свідчити про правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК України.

  • Заступник директора БЕБ не вказав у декларації маєток і 4 млн готівкою

    Заступник директора БЕБ не вказав у декларації маєток і 4 млн готівкою

    Життя керівництва Бюро економічної безпеки виглядає доволі заможно. Як з’ясувалося, дружина заступника нового директора БЕБ Олександра Цивінського — Максима Кутерги — стала власницею елітної нерухомості та розкішного авто.

    Згідно з декларацією, Анастасія Кутерга володіє маєтком поблизу Козина — саме там мешкає експрезидент Петро Порошенко. Крім того, у квітні 2024 року вона придбала Porsche Cayenne 2019 року. Дружина високопосадовця також будує новий будинок у селі Підгірці, де сконцентрована елітна нерухомість столичного регіону.

    У 2023 році Максим Кутерга задекларував 1,2 млн грн зарплати, тоді як його дружина отримала 1,7 млн грн від підприємницької діяльності та ще 2,7 млн грн від продажу нерухомості. Разом подружжя зберігає понад 4 млн грн готівкою.

    Цікавий факт: у декларації за 2023 рік Кутерга не вказував дружину. Водночас чиновник користувався автомобілем Audi SQ7 2021 року, який також не був відображений у документах.

    Бюро економічної безпеки останнім часом регулярно опиняється в центрі уваги через гучні скандали та сумнівні призначення. Епізод із деклараціями заступника директора лише підсилює сумніви у прозорості та доброчесності нового керівництва.

  • САП: міністр Чернишов користувався авто, яких немає в декларації

    САП: міністр Чернишов користувався авто, яких немає в декларації

    Колишній віцепрем’єр-міністр та чинний міністр національної єдності Олексій Чернишов користується автомобілями, яких немає в його офіційних деклараціях. Про це свідчать матеріали досудового розслідування, які оприлюднили прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, пише Главком.

    За даними слідства, у квітні 2025 року камери відеоспостереження зафіксували Чернишова за кермом Mercedes Benz S 500 2016 року випуску, який належить приватному підприємству «Савмоторс» із Луцька. Автомобіль був зареєстрований у жовтні 2023 року.

    19–20 квітня Mercedes S 500 рухався у супроводі Volkswagen Caravelle. Окрім цього, за даними органу досудового розслідування, посадовець користується ще одним автомобілем марки Mercedes.

    В ухвалі апеляційної палати Вищого антикорупційного суду зазначено:

    «Олексій Чернишов приховує транспортні засоби, якими він та його дружина фактично користуються, що вказує на можливість підозрюваного таємно пересуватися територією України та перетинати державний кордон».

    У своїй електронній декларації за 2025 рік Чернишов зазначив лише Toyota Land Cruiser 200 (2020 року випуску), яка записана на дружину Світлану Чернишову. Цю автівку 25 червня 2025 року арештували в межах кримінального провадження.

    У 2023 році посадовець декларував Land Rover Range Rover Autobiography (2018 року), яку торік продав за 3,39 млн грн.

    Олексію Чернишову інкримінують зловживання службовим становищем і хабарництво у справі щодо незаконної передачі землі забудовнику. Він сам з’явився до НАБУ, де отримав повідомлення про підозру.

    ВАКС призначив йому рекордну заставу — 120 млн грн. Цю суму частинами внесли його дружина, компанія з Дніпра, яка існує лише кілька місяців, та представниця великої девелоперської групи.

  • НАЗК: у кожній третій перевіреній декларації чиновників знайшли мільйонні розбіжності

    НАЗК: у кожній третій перевіреній декларації чиновників знайшли мільйонні розбіжності

    За перші шість місяців 2025 року українські посадовці подали 706 311 декларацій — на 34% менше, ніж за аналогічний період 2024-го. Про це свідчать дані Опендатабота з посиланням на Національне агентство з питань запобігання корупції.

    Більшість документів стосувалися 2024 року, а пік подачі припав на березень — тоді надійшло 71% декларацій. При цьому кожна восьма згодом зазнала виправлень.

    За 2024–2025 роки НАЗК розпочало 1 534 повні перевірки декларацій, з яких 78% уже завершено. Порушень не виявили лише у 0,9% випадків — це 11 декларацій. До перевірки відбирають лише ті документи, що відносяться до категорії високого ризику.

    У майже половині перевірок (45%, або 558 випадків) виявили неточності, які не перевищують 302 тис. грн. Це тягне за собою дисциплінарну відповідальність — від догани до звільнення чи позбавлення премій.

    Кожна третя перевірена декларація (423 випадки) містила ознаки свідомого подання неправдивих відомостей на загальну суму понад 5,8 млрд грн — у середньому 13,6 млн грн на документ. За цим фактом у 2024 році відкрили 358 кримінальних проваджень, у 2025-му — 258, але до суду доходить лише 6–7% справ.

    Ще 159 декларацій (13%) підпали під адміністративну відповідальність через недостовірні дані на суму понад 129,5 млн грн. Штрафи за це становлять від 17 000 до 42 500 грн.

    У 21 декларації (2%) виявили ознаки незаконного збагачення на загальну суму 646,2 млн грн. У 30 деклараціях (3%) знайшли необґрунтовані активи на суму понад 129,1 млн грн.

    В окремих випадках фіксували одразу кілька порушень: 18 декларацій поєднували недостовірні дані та незаконне збагачення, а 24 — недостовірні дані та необґрунтованість активів.

    За оцінками експертів, така статистика свідчить не лише про масштаби проблеми з достовірністю декларування, а й про низьку ефективність доведення справ до вироків у судах.

  • Ексголову МСЕК на Закарпатті оштрафували за приховування землі вартістю 16,8 млн грн

    Ексголову МСЕК на Закарпатті оштрафували за приховування землі вартістю 16,8 млн грн

    На Закарпатті колишню голову Берегівської районної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Наталію Мореку визнано винною у внесенні неправдивих даних до електронної декларації за 2023 рік.

    Як повідомляє 368.media, відповідну угоду про визнання провини затвердив Виноградівський районний суд. Слідство встановило, що Морека свідомо не вказала в декларації земельну ділянку площею 8,95 га з кадастровим номером 2120486400:10:002:0335, розташовану в Закарпатській області. Цю ділянку її чоловік придбав 24 травня 2023 року за ціною, оціненою у 16,8 млн грн.

    Декларація, подана 7 березня 2024 року та виправлена 16 квітня, не містила цих відомостей. За даними слідства, Морека діяла умисно, щоб приховати факт володіння майном від державних органів та громадськості.

    Їй було пред’явлено підозру за ч. 2 ст. 366-2 КК України (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації). Під час підготовчого засідання Морека повністю визнала провину та погодилася на узгоджене покарання. Прокурор Закарпатської обласної прокуратури підтримав угоду, укладену 27 травня 2025 року.

    Суд призначив ексчиновниці штраф у розмірі 68 тис. грн та позбавив права обіймати керівні посади в закладах охорони здоров’я протягом року. Вирок набув чинності одразу, оскільки цивільний позов не подавався, арешт не накладався, а речові докази були відсутні.

    Раніше НАЗК оцінювало вартість прихованої ділянки у близько 9 млн грн, однак судова оцінка виявилася майже вдвічі більшою. Чоловік Мореки, Володимир Морека, згідно з деклараціями, володіє ще кількома об’єктами нерухомості в Ужгородському та Берегівському районах.

  • Меру Бершаді Віталію Драгану повідомили про підозру через недекларування майна

    Меру Бершаді Віталію Драгану повідомили про підозру через недекларування майна

    Меру міста Бершадь Вінницької області Віталію Драгану, який є членом партії «Українська стратегія Гройсмана», повідомили про підозру у внесенні завідомо недостовірних відомостей до декларації (ч.1 ст. 366-2 КК України).

    Як повідомляє детективне агентство ABSOLUTION, за даними слідства, у 2023 році посадовець користувався будинком площею 180 кв. м вартістю понад 2,3 млн грн та автомобілем Toyota Land Cruiser Prado 150 орієнтовною вартістю 1,5 млн грн, але не вніс цю інформацію до декларації.

    Водночас, згідно з декларацією за 2024 рік, цивільна дружина Драгана володіє квартирою, 12 земельними ділянками та ще однією спільною з мером. Сам чиновник має у власності дві земельні ділянки, орендує ще одну у міської ради, володіє двома нежитловими будівлями та часткою у будинку.

    У родини — три автомобілі:

    • Toyota HiAce (2007 р.) — у власності мера;

    • Toyota Land Cruiser Prado 150 (2020 р.) — у власності дружини;

    • Volkswagen Golf (2004 р.).

    За 2024 рік Віталій Драган задекларував 841 тис. грн заробітної плати, 20 тис. грн від оренди майна та 15 тис. грн від продажу рухомого майна. Його цивільна дружина отримала 1,4 млн грн від підприємницької діяльності, а також мала доходи від оренди та продажу майна.

    Грошові активи посадовця становлять 1,7 млн грн та 35 тис. доларів, у дружини — 1,05 млн грн.

    Санкція ч.1 ст. 366-2 КК України передбачає штраф, громадські роботи або обмеження волі до двох років з позбавленням права обіймати певні посади.

  • Нардеп Петруняк не задекларував мільйони та елітну нерухомість за кордоном

    Нардеп Петруняк не задекларував мільйони та елітну нерухомість за кордоном

    Національне агентство з питань запобігання корупції завершило перевірку декларацій народного депутата від “Слуги народу” Євгена Петруняка та виявило недостовірні відомості на мільйони гривень.

    Під час перевірки декларації за 2022 рік НАЗК встановило невідповідності на понад 7,3 млн грн. Ще на 3,6 млн грн недостовірних даних знайшли у декларації за 2023 рік.

    Ключове порушення — приховування $100 тис., отриманих як аванс за продаж будинку у селі Зубра під Львовом. За даними агентства, угода передбачає загальну вартість у $1 млн, з яких частину коштів покупець сплатив у 2022 та 2023 роках, а решту планує передати до 2027 року.

    Крім того, Петруняк вказав занижену площу квартири в Іспанії, придбаної його дружиною у 2022 році, — 130,8 кв.м замість фактичних 185 кв.м.

    Питання у НАЗК викликали й фінансові активи дружини нардепа — понад мільйон польських злотих, які вона внесла як попередню оплату польським будівельним компаніям, та понад $30 тис. на рахунках у польських банках. Документи, що підтверджують джерела цих коштів, подружжя не надало.

    У 2024 році сім’я нардепа витратила 3 млн грн на придбання нових автомобілів, а дружина приховала дохід від незалежної професійної діяльності. Загалом у 2023 році подружжя задекларувало 5,4 млн грн доходу.

    Висновок НАЗК щодо недостовірних даних на 3,6 млн грн передано до Офісу генерального прокурора. Дії Петруняка можуть містити ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації.

    Євген Петруняк до обрання в парламент мав близько 20 років досвіду в адвокатурі, очолював юридичну компанію “Лекс-К” та балотувався до Львівської міськради. У Верховній Раді працює в складі фракції “Слуга народу”.

  • НАЗК виявило 18 млн грн недостовірних даних у декларації депутата Петра Обухова

    НАЗК виявило 18 млн грн недостовірних даних у декларації депутата Петра Обухова

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) встановило, що в електронній декларації депутата Одеської міської ради від партії «Європейська солідарність» Петра Обухова за 2023 рік містяться недостовірні відомості на суму понад 18,28 млн грн.

    Як повідомляє детективне бюро Absolution, основна частина розбіжностей стосується операції з придбання акцій закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду «Макрос» на суму 16 млн грн. Обухов зазначив, що купив їх у Олександра Капітана, але, за даними НАЗК, угода була укладена не з ліцензованим брокером, а з фізичною особою-підприємцем, що робить договір нікчемним.

    Крім того, у декларації депутат не відобразив отримання цих 16 млн грн. З його пояснень, 9,6 млн грн він отримав готівкою, а 6,45 млн грн були переказані через посередника прямо на банківський рахунок.

    НАЗК також встановило невідповідності у вказаних доходах від підприємницької діяльності: замість 6,44 млн грн у декларації зазначено 5,02 млн грн. Обухов пояснює це складнощами підрахунку через різні системи оподаткування.

    Ще одна розбіжність стосується дивідендів: депутат задекларував 1,48 млн грн, тоді як перевірка виявила 2,36 млн грн. Сам він стверджує, що орієнтувався на рух коштів по своєму рахунку, а довідку з Державного реєстру платників податків не отримував.

    За фактом можливого декларування недостовірної інформації поліція відкрила кримінальне провадження щодо Петра Обухова.