Позначка: наукові дослідження

  • Найкумедніші наукові відкриття року отримали Шнобелівську премію

    Найкумедніші наукові відкриття року отримали Шнобелівську премію

    Щорічна Шнобелівська премія 2025 року визначила найсумнівніші та водночас найдивовижніші наукові дослідження. Церемонія нагородження відбулася цього тижня у Бостонському університеті в США, а результати оприлюднив науково-гумористичний журнал Annals of Improbable Research.

    Переможці премії цьогоріч вражають нестандартними підходами та гумором:

    • Команда японських науковців показала, що м’ясні корови, пофарбовані смужками під зебру, приваблюють менше мух;

    • Дослідники перевіряли, які сорти піци більше до смаку ящіркам;

    • Премію з хімії отримали науковці, які вивчали, чи можна використовувати порошкоподібний тефлон для збільшення об’єму їжі та відчуття ситості без додаткових калорій;

    • Група вчених досліджувала вплив алкоголю на здатність кажанів літати та орієнтуватися;

    • Інші перевірили популярну теорію про те, що алкоголь може покращити здатність людей спілкуватися іноземною мовою.

    Такі дослідження демонструють, що наука може бути не тільки серйозною, а й веселою, навіть коли результати здаються абсурдними.

  • Шість міфів про здорове харчування, у які досі вірять

    Шість міфів про здорове харчування, у які досі вірять

    Харчові міфи міцно вкорінилися у нашій свідомості. Деякі з них передаються з покоління в покоління, інші — активно підтримуються інфлюенсерами та псевдоекспертами. І хоча за більшістю таких тверджень стоїть крихта правди, наукові дослідження часто говорять зовсім інше. Ось шість найпоширеніших міфів про їжу, у які варто перестати вірити.

    1. Яйця — ворог серця

    Багато років вважалося, що яйця підвищують рівень холестерину і шкодять серцю. Насправді сучасні дослідження показують: одне-два яйця на день не збільшують ризик серцево-судинних захворювань. Так, жовток містить холестерин, але його кількість недостатня для критичного впливу. До того ж яйця — це цінне джерело білка і поживних речовин.

    2. Вуглеводи роблять нас товстими

    Це один із найживучіших міфів. Насправді вуглеводи — важлива частина збалансованого харчування. Проблема не у самих вуглеводах, а в їх кількості. Якщо ви регулярно споживаєте більше калорій, ніж витрачаєте, надлишок (зокрема і вуглеводів) справді перетворюється на жир. Але це не привід викреслювати хліб, макарони чи фрукти з раціону.

    3. Їсти ввечері — значить набирати вагу

    Час прийому їжі не має вирішального значення. Калорія залишається калорією незалежно від години, коли ви її спожили. Те, що має значення — це загальна кількість калорій і баланс споживання протягом дня. Якщо ввечері ви в межах своєї добової норми — нічого страшного не станеться.

    4. Якщо організм не засвоює продукт — ви набираєте вагу

    Це твердження суперечить базовій логіці. Якщо організм не здатен засвоїти певну їжу, він просто не витягує з неї калорії. У такому разі, навпаки, йдеться про втрату поживних речовин, а не про накопичення жиру.

    5. Якщо вам хочеться чогось “непотрібного” — це сигнал тіла про нестачу нутрієнтів

    У тваринному світі це працює, але у людей усе складніше. Людська тяга до солодкого, солоного чи смаженого — це, найчастіше, емоційна реакція, пов’язана з рівнем стресу, рутиною або звичками. Наш мозок “просить” не корисне — а звичне і приємне.

    6. Голодування — кращий спосіб детоксикації

    Один із найбільш небезпечних міфів. Насправді організм має свою власну систему детоксу, яка працює щодня — за участі печінки, нирок і лімфатичної системи. Жодне голодування не “очищує” організм краще, ніж це робить біологія. А от шкоди через дефіцит енергії чи зневоднення — може бути чимало.

    Не всі поради щодо харчування однаково корисні. Багато з них — не більше, ніж легенди, які давно застаріли. Щоб справді дбати про своє здоров’я, краще орієнтуватися на науково підтверджену інформацію, а не на голосні заголовки чи “життєвий досвід” із соцмереж.

  • Розмариновий чай є природним антидепресантом, – наукові дослідження

    Розмариновий чай є природним антидепресантом, – наукові дослідження

    У сучасному світі, де психоемоційне навантаження щодня зростає, тривожні стани й депресії стали масовим явищем. Проте на допомогу можуть прийти природні засоби. Один із них — чай з розмарину, який, за даними дослідників, здатен полегшити симптоми психічних розладів і позитивно впливати на загальний стан здоров’я.

    Як свідчать результати дослідження, опублікованого в Journal of the American College of Nutrition, розмариновий чай має заспокійливу й антидепресивну дію. Його споживання або навіть вдихання ефірів цієї рослини допомагає покращити настрій, знизити рівень тривожності та зміцнити пам’ять.

    Ще одне дослідження, надруковане в Complementary Therapies in Clinical Practices, показало, що вживання 500 мг розмарину двічі на день протягом місяця покращує якість сну і зменшує психологічну напругу.

    Але цінність розмарину не обмежується психоемоційною сферою. Завдяки своїм потужним антиоксидантним, антимікробним та протизапальним властивостям, розмариновий чай зміцнює імунітет, допомагає контролювати рівень цукру в крові, захищає мозок від старіння та сприяє профілактиці нейродегенеративних хвороб.

    Окрему увагу слід звернути й на вплив розмарину на травлення — він покращує мікрофлору кишечника, зменшує запалення, а також знижує ризик серцево-судинних захворювань. Його корисні речовини підтримують також і зір, зменшуючи ризики розвитку вікової дегенерації жовтої плями.

    У підсумку, регулярне вживання чаю з розмарину може стати не тільки ароматним ритуалом, а й ефективною підтримкою для психічного та фізичного здоров’я.

  • Україна не має коштів на розвиток науки

    Україна не має коштів на розвиток науки

    Український уряд у грудні 2023 року оголосив про намір реформувати Національну академію наук (НАН) України з метою модернізації і підвищення ефективності її діяльності. Проте, на сьогоднішній день, за словами офіційних джерел, жодних значущих змін у роботі НАН не було впроваджено.

    Нині вища державна наукова організація України перебуває в глибокій стагнації, з’їдаючи велику кількість бюджетних коштів. На жаль, уже понад 10 років Україна практично не може похвалитися значущими науковими досягненнями. Війна лише прискорила процес деградації національної науки. Науковці, як і решта, також змушені воювати.

    Тільки вчора на фронті загинув видатний інженер Інституту ядерних досліджень НАН Сергій Чередник. Ймовірно, ця людина могла б принести більше користі своїй країні на науковій ниві. Але ж не дітям же депутатів і олігархів воювати, чи не так?

    За даними, які є в нашому розпорядженні, 2023 року на фінансування за загальним фондом держбюджету НАН було виділено 4 млрд 564 млн грн, що на 544 млн грн (на 10,7%) менше від відповідного обсягу 2022 року. Фінансування наукової та освітньої діяльності було скорочено на 10%, а фінансування за розділом “Охорона здоров’я” – на 26,8%.

    За основною бюджетною програмою “Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ НАН” фінансування статутної діяльності Академії було скорочено на 9,2%, а за бюджетною програмою “Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень” – на 19,9%. За цією програмою скорочення пов’язане з тим, що у 2023 році не планувалося капітальних видатків на закупівлю наукового обладнання.

    Сумарне базове фінансування установ Академії 2023 року довелося зменшити на 9%. Крім того, також у 2023 році було продовжено мораторій цільових програм наукових досліджень НАН України.

    Протягом 2023 року до НАН України з усіх джерел фінансування надійшло 6 млрд 25 млн грн. Однак 6 млрд пішли далеко не на розвиток науки. На виплату заробітної плати було витрачено 4 млрд 586 млн грн (77,3% усіх видатків). Ще 94,2 млн грн було спрямовано на виплату стипендій аспірантам, докторантам, а також молодим ученим. Середньомісячна заробітна плата по Академії становила 11 974,0 грн. На оплату комунальних послуг та енергоносіїв установи НАН України витратили 414,3 млн грн. Ще 180 млн грн було витрачено на оплату послуг зв’язку, доступу до Інтернету, охорону тощо. На придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю витрачено всього 197,1 млн грн. На придбання приладів та обладнання витрачено 235,6 млн грн. При цьому останні два пункти здебільшого бралися зі спеціального фонду НАН, який формується з іноземної допомоги.

    Ба більше, як уже зазначили вище, середня зарплата в НАН виявилася набагато меншою, ніж в інших галузях економіки та промисловості в Україні. Простими словами, ніхто не хоче розвивати науку в країні і працювати в цій сфері за мізерну оплату.

    Таким чином, у країні склалася ситуація, коли є науковий орган, який щорічно висмоктує по 6 млрд грн. Але жодних результатів він так і не надав.