Позначка: наслідки атаки РФ

  • Екологічна катастрофа на Оболоні: що відбувається з озером після російської атаки

    Екологічна катастрофа на Оболоні: що відбувається з озером після російської атаки

    У Києві триває масштабна операція з ліквідації наслідків екологічної аварії, яка виникла після масованого російського комбінованого удару по столиці в ніч на 2 липня. Столичні комунальні служби, рятувальники ДСНС та екологи вже вилучили з озера Кирилівського в Оболонському районі 65 тонн нафтосуміші, що потрапила у водойму після пошкодження промислового об’єкта. За даними Київської міської державної адміністрації, забруднення вдалося локалізувати, а постійний моніторинг не виявив потрапляння нафтопродуктів до річки Почайна, тож безпосередньої загрози для акваторії Дніпра наразі немає.

    У Департаменті захисту довкілля та адаптації до змін клімату КМДА пояснили, що забруднення виникло після пошкодження внаслідок російського удару одного з промислових об’єктів. Нафтопродукти через систему дощової каналізації потрапили до струмка Сирець, а звідти – до озера Кирилівського, яке входить до каскаду озер Опечень. Саме оперативна реакція рятувальників дозволила не допустити поширення забруднення на інші водойми столиці.

    За інформацією міської влади, фахівці ДСНС уже відкачали 65 тонн нафтосуміші, що становить приблизно 45,5 кубічного метра забруднених речовин. Для очищення акваторії цілодобово працюють дев’ять плавучих скімерів – спеціальних установок, які збирають нафтову плівку з поверхні води. Попередньо фахівці прогнозують, що роботи зі збору основної маси нафтопродуктів триватимуть ще близько п’яти днів, після чого розпочнеться наступний етап очищення водойми.

    Одним із ключових завдань стало недопущення поширення забруднення за межі Кирилівського озера. Для цього рятувальники встановили чотири системи бонових загороджень, які локалізували нафтову пляму приблизно на третині площі водойми. Такий підхід не лише обмежив розповсюдження нафтопродуктів, а й дозволив рибі та іншим мешканцям водойми частково переміститися до менш забруднених ділянок.

    Особливу увагу приділено захисту сусідніх водойм. Пропускну споруду між озерами Кирилівське та Йорданське повністю перекрили боновими загородженнями, а також додатково обробили спеціальними сорбентами. Це має запобігти потраплянню нафтової плівки до інших водойм навіть у разі сильного вітру чи зміни погодних умов. Крім того, регулярні лабораторні дослідження показують, що у річці Почайна нафтопродукти не виявлені, а отже загрози подальшому потраплянню забруднення до Дніпра нараззі немає.

    За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, масштаб екологічної аварії є значним. Попередні розрахунки свідчать, що після російської атаки до Кирилівського озера потрапило понад 350 тонн нафтопродуктів та паливної емульсії. Основну частину розливу вдалося локалізувати ще на підходах до водойми, однак уникнути потрапляння частини пального у воду не вдалося. Саме тому до ліквідації наслідків залучили не лише ДСНС і комунальні служби, а й Державну екологічну інспекцію, профільне міністерство та науковців.

    Фахівці КП «Плесо» здійснюють постійний екологічний моніторинг стану води. За їхніми даними, нафтопродукти поки що перебувають переважно на поверхні, тому ризик проникнення забруднення у підземні води оцінюється як низький. Водночас через випаровування паливно-мастильних матеріалів мешканцям прилеглих районів рекомендують за можливості не відкривати вікна та уникати тривалого перебування поблизу берегової лінії озера до завершення аварійних робіт.

    Екологи вже фіксують окремі випадки загибелі риби, птахів та інших представників водної фауни, однак, за даними КМДА, масового мору наразі не спостерігається. До оцінки стану екосистеми долучили фахівців Інституту гідробіології Національної академії наук України. Після завершення аварійного очищення планується реалізувати комплекс заходів із відновлення водойми. Серед них – аерація води, додатковий екологічний моніторинг та поступове штучне зариблення озера після стабілізації екологічної ситуації.

    У міській адміністрації нагадують, що Кирилівське озеро є технічною водоймою, де купання було заборонене ще до виникнення надзвичайної ситуації. Після забруднення нафтопродуктами заборона залишається чинною. Також до кінця літа повністю заборонено рибальство та будь-яке використання водойми, доки не завершаться роботи з очищення та не буде підтверджено безпечний екологічний стан.

    Фахівці наголошують, що ліквідація наслідків аварії триватиме ще певний час навіть після збору основної маси нафтопродуктів. Наступним етапом стане обробка поверхні води спеціальними сорбентами, які зв’яжуть залишки нафтової плівки для її подальшого механічного видалення. Лише після цього можна буде перейти до довготривалого відновлення екосистеми та остаточно оцінити масштаб шкоди, завданої російською атакою довкіллю столиці.

  • Київ палав усю ніч: знищений ТРЦ, палаючий ринок, удари по школах і житлових будинках — що пережила столиця 24 травня

    Київ палав усю ніч: знищений ТРЦ, палаючий ринок, удари по школах і житлових будинках — що пережила столиця 24 травня

    У ніч проти 24 травня Росія здійснила одну з найпотужніших комбінованих атак на Київ за весь 2026 рік. Столицю одночасно атакували ударними дронами, крилатими та балістичними ракетами. Вибухи та пожежі фіксувалися практично у всіх районах міста. Найбільше постраждав Шевченківський район та Лук’янівка, де вигоріли торгово-розважальний центр «Квадрат» і Лук’янівський ринок, були пошкоджені житлові будинки, станція метро та офісні центри. За даними моніторингових каналів, під час атаки РФ застосувала майже весь спектр озброєння, а також нібито використала ракету типу «Орєшнік» у напрямку Білої Церкви. Офіційного підтвердження щодо застосування саме цього типу ракети наразі немає.

    За інформацією КМВА, Повітряних сил, ДСНС та міської влади, повітряна тривога тривала кілька годин. Російські війська одночасно запускали хвилі дронів-камікадзе та ракети різних типів, намагаючись перевантажити українську систему протиповітряної оборони. Частину цілей вдалося знищити, однак уламки та прямі влучання спричинили масштабні руйнування, пожежі та загибель людей.

    Найважча ситуація склалася у Шевченківському районі столиці. Саме там розташована Лук’янівка — один із найбільш людних районів Києва. Під час нічної атаки серйозних руйнувань зазнав ТРЦ «Квадрат». За інформацією журналістів з місця подій, будівля отримала пряме влучання та фактично вигоріла вщент. На кадрах видно обгорілі металеві конструкції, зруйновані перекриття та залишки фасаду. Пожежу гасили до самого ранку.

    Ще одним символом нічної атаки став Лук’янівський ринок. Внаслідок удару більшість торгових павільйонів були знищені вогнем. Кореспонденти повідомляли про періодичні вибухи газових балонів на території ринку. Над районом здіймався густий чорний дим, а територія була всіяна уламками металу, скла та конструкцій кіосків.

    Пошкоджень зазнала і станція метро «Лук’янівська». Вибуховою хвилею вибило двері, пошкодило вестибюль та частину облицювання входу до станції. Також повідомлялося, що в кількох укриттях району люди опинилися заблокованими через завали та пошкодження входів. Рятувальники проводили деблокування мешканців і перевіряли підвали та захисні споруди.

    У Шевченківському районі дрон також влучив у дев’ятиповерховий житловий будинок. Між восьмим і дев’ятим поверхами виникла пожежа, частина конструкцій обвалилася. Відомо щонайменше про одного загиблого. На місці працювали аварійні служби, медики та психологи ДСНС.

    Під удари потрапили і навчальні заклади. У дві школи Шевченківського району влучили уламки та снаряди. В одній із них був завалений вхід до укриття, де перебували люди. Рятувальникам довелося розбирати завали, щоб забезпечити евакуацію.

    Серйозні наслідки зафіксували і в інших районах столиці.

    У Дарницькому районі пошкоджень зазнали гуртожиток, станція технічного обслуговування, нежитлові приміщення та десятки автомобілів. Частина будівель залишилася без вікон і електропостачання.

    В Оболонському районі ударний дрон влучив у житловий будинок. Також виникли загоряння біля житлової забудови та в багатоповерхівках. Мешканців частини будинків евакуювали через сильне задимлення.

    У Дніпровському районі через падіння уламків та вибухи виникли пожежі у приватному секторі. Пошкодження отримали склади, господарські приміщення та гаражний кооператив.

    У Святошинському районі було зруйновано приватний будинок. Рятувальники перевіряли територію на наявність людей під завалами.

    На Подолі пошкодження зазнала нежитлова забудова. Частина будівель залишилася без вікон та фасадного оздоблення.

    У Голосіївському районі постраждала багатоповерхівка — вибухова хвиля пошкодила квартири та припарковані поруч автомобілі.

    У Деснянському районі повідомлялося про пошкодження супермаркету та торгового центру після падіння уламків дронів.

    У Солом’янському районі дрон влучив у верхні поверхи багатоповерхового житлового будинку. Після удару виникла масштабна пожежа та руйнування квартир.

    На Печерську також сталася пожежа у багатоповерхівці після удару безпілотника. Частину мешканців евакуювали вночі.

    Окремо в соцмережах поширилися кадри з паркінгів житлових комплексів Києва після ударів. На відео видно повністю понівечені автомобілі, вирви та густий дим. Місцеві жителі описували наслідки як «суцільну руїну».

    Атака 24 травня стала черговим масштабним ударом по цивільній інфраструктурі столиці. Останніми тижнями Росія значно активізувала комбіновані атаки по Києву та області, використовуючи одночасно дрони, крилаті та балістичні ракети для максимального перевантаження ППО та ураження житлових кварталів.

    Екстрені служби працювали на місцях ударів до ранку. Частину вулиць столиці перекривали через загрозу повторних вибухів та роботу важкої техніки. Комунальні служби ліквідовували наслідки пожеж, а мешканців закликали не нехтувати сигналами повітряної тривоги та під час атак перебувати в укриттях.