Radaonline.news

Позначка: нафтові танкери

  • Ормузька протока під напругою: танкери масово змінюють маршрут через дії Ірану

    Ормузька протока під напругою: танкери масово змінюють маршрут через дії Ірану

    Судна почали змінювати маршрути через Ормузьку протоку на тлі посилення контролю Ірану. Щонайменше вісім кораблів, серед яких нафтові танкери, танкери з нафтопродуктами, балкери та автовози, між п’ятницею та суботою несподівано розвернулися під час виходу з Перської затоки, що свідчить про зростання напруженості навколо одного з найважливіших морських транспортних коридорів світу.

    Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними систем відстеження судноплавства, кілька торговельних суден, які прямували з Перської затоки через Ормузьку протоку, змінили свої маршрути вже після того, як наблизилися до півострова Мусандам, що є ключовою точкою виходу із затоки. Замість того щоб продовжити рух звичним міжнародним маршрутом, вони різко змінили курс.

    Серед суден, які розвернулися, були танкери для перевезення сирої нафти, судна з нафтопродуктами, балкери, що транспортують сипучі вантажі, а також автовози. Частина з них після зміни курсу попрямувала на північ, використовуючи альтернативний маршрут, який визначає і контролює Іран.

    Зокрема, один танкер із сирою нафтою, два танкери з нафтопродуктами та один балкер після розвороту перейшли на судноплавний коридор, який проходить ближче до іранського узбережжя. Саме цей маршрут Тегеран останнім часом називає “офіційним” для проходження суден через Ормузьку протоку.

    Офіційна причина такого маневру поки не розкривається. Судновласники та оператори не коментують свої рішення, однак експерти припускають, що вони можуть бути пов’язані з безпековими ризиками, які останнім часом суттєво зросли в регіоні.

    Іран уже тривалий час наполягає на тому, що всі іноземні судна мають координувати свій прохід через Ормузьку протоку з іранською стороною. Представники Тегерана неодноразово заявляли, що кораблі повинні використовувати лише дозволені маршрути та отримувати відповідне погодження.

    В останні місяці капітани багатьох суден повідомляли про регулярні радіопопередження від іранських військових підрозділів. У цих повідомленнях вимагалося погодити подальший рух із владою Ірану. За інформацією міжнародних моніторингових структур, окремі судна після ігнорування таких вимог ставали об’єктами атак або інших силових дій.

    Ормузька протока є одним із найважливіших стратегічних морських шляхів світу. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу з країн Перської затоки. Будь-яке порушення судноплавства на цьому маршруті миттєво впливає на світові енергетичні ринки, страхові тарифи для перевізників та глобальні логістичні ланцюги.

    Після нещодавнього загострення ситуації між Іраном, Ізраїлем та США міжнародні судноплавні компанії значно уважніше оцінюють ризики роботи в регіоні. Попри заяви Вашингтона та Тегерана про досягнення домовленостей щодо забезпечення відкритого судноплавства, багато перевізників продовжують діяти максимально обережно.

    За даними Joint Maritime Information Center, із 30 червня по 1 липня через Ормузьку протоку пройшли 65 суден оманською стороною маршруту, причому 59 із них здійснювали транзит за підтримки американських військово-морських сил. Це свідчить про збереження підвищених заходів безпеки навіть після заяв про стабілізацію ситуації.

    Водночас середня кількість комерційних суден, які щодня проходили через Ормузьку протоку з початку поточного тижня, становила близько 34. Цей показник перевищує обсяги судноплавства під час найгарячішої фази нещодавньої ескалації, однак усе ще залишається помітно нижчим за довоєнний рівень.

    Аналітики зазначають, що навіть поодинокі випадки зміни маршрутів великих торговельних суден можуть свідчити про підвищену нервозність серед міжнародних перевізників. Будь-які затримки або обмеження руху через Ормузьку протоку здатні призвести до подорожчання фрахту, збільшення вартості страхування та коливань світових цін на нафту.

    Напруження посилюється і через нещодавній інцидент, коли Іран повідомив про іноземний контейнеровоз, який, за твердженням іранської влади, сів на мілину під час проходження “несанкціонованим” маршрутом. Після цього Тегеран знову закликав усіх судновласників заздалегідь координувати транзит через Ормузьку протоку з іранськими органами.

    Експерти наголошують, що ситуація навколо Ормузької протоки залишається одним із ключових факторів глобальної енергетичної безпеки. Будь-яке подальше посилення контролю або нові інциденти можуть вплинути не лише на регіональне судноплавство, а й на світову економіку, адже через цей вузький морський коридор проходить значна частина експорту енергоносіїв із Близького Сходу.

  • Ормузька протока відкривається? Ціни на нафту різко обвалилися після заяв США та Ірану

    Ормузька протока відкривається? Ціни на нафту різко обвалилися після заяв США та Ірану

    Світові ціни на нафту продовжують стрімко знижуватися після новин про досягнення рамкової угоди між Сполученими Штатами та Іраном щодо деескалації конфлікту на Близькому Сході. Інвестори позитивно сприйняли повідомлення про можливе відновлення повноцінного судноплавства через Ормузьку протоку, яка є одним із ключових маршрутів транспортування нафти у світі.

    Про це повідомляє CNBC із посиланням на дані міжнародних бірж.

    Станом на ранок 16 червня серпневі ф’ючерси на нафту марки Brent знизилися на 1,25% і торгувалися на рівні 82,13 долара за барель. Вже вдень падіння продовжилося, і котирування опустилися до 80,96 долара за барель.

    Ще помітніше дешевшала американська нафта WTI. Липневі ф’ючерси втратили 1,4%, знизившись до 79,67 долара за барель. У другій половині дня ціна впала до 78,41 долара.

    Таким чином обидва ключові нафтові еталони досягли найнижчих показників із початку березня 2026 року.

    Експерти пояснюють падіння цін різкою зміною настроїв на ринку після кількох тижнів напруження навколо ситуації в Ормузькій протоці. Саме через цей вузький морський коридор проходить приблизно 20% світового експорту нафти. Будь-які загрози для навігації традиційно провокують стрибок цін, тоді як сигнали про стабілізацію ситуації миттєво спричиняють зворотну реакцію.

    Ключовим фактором для ринку стали повідомлення про домовленості між Вашингтоном і Тегераном. За даними західних медіа, сторони погодили продовження режиму перемир’я на 60 днів та відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства.

    Президент США Дональд Трамп під час саміту G7 у французькому Евіан-ле-Бені заявив, що рамкову угоду вже підписано, а остаточне відкриття маршруту для нафтових танкерів очікується найближчими днями.

    За його словами, офіційна церемонія підписання повного пакета домовленостей має відбутися 19 червня у Женеві.

    Новина миттєво вплинула на поведінку трейдерів. Ринок почав закладати у вартість нафти зменшення геополітичних ризиків, через що ціни стрімко пішли вниз.

    Позитивно на перспективи відновлення руху через Ормузьку протоку відреагувала і світова судноплавна галузь.

    У німецькій компанії Hapag-Lloyd заявили, що припинення бойових дій у регіоні стане позитивним сигналом як для міжнародних перевізників, так і для їхніх клієнтів. Компанія висловила сподівання, що вже найближчим часом її судна зможуть повернутися до звичних маршрутів через Перську затоку.

    Втім, не всі представники галузі поділяють надмірний оптимізм.

    Генеральний директор найбільшого у світі танкерного оператора Mitsui OSK Lines Джотаро Тамура в інтерв’ю Financial Times застеріг, що навіть після політичних домовленостей судноплавним компаніям може знадобитися кілька тижнів для повернення до нормальної роботи.

    За його словами, бізнес повинен переконатися, що ризики для екіпажів та суден справді усунуті.

    «Одних лише політичних заяв недостатньо. Необхідно побачити, що ситуація реально стабілізувалася і проходження протоки є безпечним», – зазначив Тамура.

    Аналітики звертають увагу, що нинішня реакція ринку може стати лише початком більш масштабної корекції цін на нафту. Якщо домовленості між США та Іраном будуть реалізовані повністю, а судноплавство через Ормузьку протоку відновиться без обмежень, світовий ринок отримає додаткові обсяги постачання енергоносіїв.

    У такому разі тиск на котирування може зберігатися ще кілька тижнів.

    Водночас низка експертів закликає не поспішати з висновками. Близький Схід залишається одним із найбільш нестабільних регіонів світу, а будь-яке загострення ситуації здатне миттєво розвернути нафтовий ринок у протилежний бік.

    Для України здешевлення нафти традиційно має змішаний ефект. З одного боку, це позитивно впливає на світові ціни на паливо та може стримувати подорожчання бензину й дизеля. З іншого — дешевша нафта означає зменшення доходів Росії від експорту енергоресурсів, які залишаються одним із головних джерел фінансування війни проти України.

    Саме тому нинішнє падіння котирувань уважно відстежують не лише інвестори та трейдери, а й уряди багатьох країн.

    Поки що ринки очікують нових подробиць майбутньої угоди між США та Іраном, а також офіційного відкриття Ормузької протоки. Саме ці фактори визначатимуть подальший напрямок руху нафтових цін найближчими днями.

    Якщо домовленості будуть реалізовані без зривів, нафтовий ринок може отримати найбільший сигнал до стабілізації за останні кілька місяців. Якщо ж ситуація знову загостриться, котирування здатні швидко повернутися до зростання.

  • Рогозін шокував заявою: у РФ пропонують мінувати власні танкери та підривати їх у морі

    Рогозін шокував заявою: у РФ пропонують мінувати власні танкери та підривати їх у морі

    Російський сенатор та колишній керівник “Роскосмосу” Дмитро Рогозін виступив із різкою та радикальною заявою щодо так званого “тіньового флоту” Росії, який використовується для обходу міжнародних санкцій на експорт нафти. Він запропонував фактично перетворити цивільні нафтові танкери на заміновані судна з можливістю їх підриву у разі спроби затримання або арешту іноземними державами.

    Про це повідомляє The Moscow Times.

    За словами Рогозіна, Росія повинна нібито “посилити захист” своїх суден шляхом встановлення вибухових пристроїв на танкерах, які перевозять нафту під прапорами третіх країн або в межах схем обходу санкцій. Він стверджує, що у разі примусового заходу такого судна в іноземний порт або спроби його захоплення має спрацьовувати механізм підриву.

    Рогозін прямо визнав, що подібні дії можуть призвести до масштабних екологічних катастроф, зокрема розливів нафти у морі, але, за його словами, саме це нібито має стати стримувальним фактором для європейських країн.

    “Треба мінувати використовувані нами танкери. Ініціація має відбуватися у разі надходження відповідних команд або примусового заходу в чужий порт. Кілька разів бахне у них під носом з розливом нафти та екологічними наслідками — відразу одумаються”, — заявив він.

    Його заява викликала активне обговорення в російських прокремлівських медіа та серед так званих військових блогерів. Частина з них підтримала ідею, стверджуючи, що Росія не має достатніх військово-морських ресурсів для супроводу сотень цивільних суден, тому “жорсткі заходи” можуть стати альтернативою. Інші ж визнають, що реалізація подібного сценарію створила б неконтрольовані ризики не лише для міжнародного судноплавства, але й для самої Росії.

    Ініціатива Рогозіна прозвучала на тлі різкого посилення тиску на російський тіньовий флот з боку західних країн. Останніми місяцями Європейський Союз та Велика Британія активізували перевірки підозрілих танкерів, які транспортують російську нафту в обхід санкцій. У низці випадків судна затримувалися або бралися під контроль для інспекцій.

    Окремим тригером для нової хвилі заяв у Москві стало затримання танкера Smyrtos у Ла-Манші. Операцію провели спільно британські та французькі сили в межах посилення контролю над морськими перевезеннями. Судно, що ходило під прапором Камеруну, наразі перебуває під охороною, а компетентні органи проводять розслідування щодо його вантажу та маршруту.

    Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер назвав цю операцію важливим кроком у боротьбі з обходом санкцій і підкреслив, що подібні заходи спрямовані на обмеження фінансування війни Росії проти України через енергетичні доходи.

    У Росії ж цей інцидент розцінили як небезпечний прецедент, який може бути продовжений. Деякі російські аналітики вже заявили, що затримання танкерів створює ризики для стабільності експорту нафти та може змусити Москву шукати нові методи “захисту” свого флоту.

    На цьому тлі в російських владних колах останнім часом обговорюються різні варіанти супроводу танкерів, включно із залученням військових кораблів або створенням конвойних систем. Однак ідея встановлення вибухівки на цивільні судна стала найбільш радикальною та суперечливою серед усіх озвучених пропозицій.

    Міжнародні експерти з морського права та екологічної безпеки неодноразово попереджали, що подібні сценарії становлять серйозну загрозу для глобального судноплавства, можуть призвести до катастрофічних наслідків для морських екосистем і фактично порушують базові норми міжнародного права.

    Попри це, риторика про “жорсткі заходи” щодо захисту тіньового флоту дедалі частіше з’являється в російському інформаційному просторі, що свідчить про зростання напруги навколо нафтового експорту РФ та спроб обійти санкційні обмеження.

  • Іран захлинається нафтою: танкери перетворилися на плавучі сховища через блокаду США

    Іран захлинається нафтою: танкери перетворилися на плавучі сховища через блокаду США

    Іран опинився перед серйозною нафтовою кризою через різке ускладнення експорту нафти після посилення тиску з боку США. Тегеран уже змушений використовувати десятки старих танкерів як плавучі сховища для мільйонів барелів сировини, яку неможливо оперативно продати на світовому ринку. Ситуація стає дедалі напруженішою на тлі фактичної морської блокади, посилення санкцій та загострення геополітичного протистояння між Вашингтоном і Тегераном.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані аналітичної організації United Against Nuclear Iran (UANI), яка відстежує іранський нафтовий експорт та рух танкерів у регіоні Перської затоки.

    За інформацією аналітиків, у водах навколо Ірану наразі перебувають щонайменше 39 танкерів, завантажених нафтою та нафтохімічною продукцією. До початку нової хвилі американського тиску 13 квітня таких суден було приблизно 29. Таким чином лише за кілька тижнів кількість плавучих нафтових сховищ зросла майже на третину.

    Найбільше скупчення суден спостерігається поблизу острова Харг — ключового нафтового термінала Ірану в Перській затоці. Саме через цей вузол традиційно проходила основна частина іранського експорту нафти до Китаю та інших азійських країн.

    Окрім цього, журналісти FT разом із аналітиками UANI зафіксували ще близько 13 потенційних нафтових танкерів біля порту Чабахар в Оманській затоці. Це свідчить про те, що Іран намагається використовувати альтернативні маршрути та логістичні точки, однак і вони вже перевантажені.

    У United States Central Command заявили, що після початку блокади американські сили змусили повернутися до іранських портів 72 судна, а ще чотири танкери були виведені з ладу. Вашингтон офіційно пояснює такі дії необхідністю посилення санкційного режиму та тиску на іранську владу через ядерну програму й регіональну політику Тегерана.

    Аналітична компанія Kpler оцінює, що зараз на танкерах у регіоні Близького Сходу накопичено близько 42 мільйонів барелів іранської нафти. Це приблизно на 65% більше, ніж до загострення ситуації навесні 2026 року.

    Одночасно Іран активно заповнює і наземні резервуари. За даними компанії Kayrros, додатково у сховищах накопичено ще приблизно 10 мільйонів барелів нафти. Таким чином країна намагається підтримувати безперервний видобуток та уникнути консервації свердловин, оскільки зупинка нафтовидобутку може призвести до серйозних технологічних проблем та величезних фінансових втрат.

    Втім, експерти зазначають, що така модель не може працювати довго. Якщо експорт залишатиметься заблокованим, Ірану доведеться або різко скорочувати видобуток, або шукати нові тіньові схеми продажу нафти через посередників та “тіньовий флот”.

    Особливе занепокоєння викликала ситуація біля острова Харг у період із 6 до 14 травня. За даними FT, у цей час там не було зафіксовано завантаження жодного танкера. Це безпрецедентна ситуація для головного нафтового термінала країни.

    Додаткової тривоги додав інцидент із великою нафтовою плямою неподалік термінала, яку зафіксували супутники. Поки офіційної інформації про причини появи плями немає, однак експерти припускають як технічні проблеми через перевантаження інфраструктури, так і можливі інциденти, пов’язані з блокадою.

    Основним покупцем іранської нафти залишається Китай. Однак навіть Пекін дедалі обережніше працює з іранськими постачальниками через ризик вторинних американських санкцій. Частина поставок досі здійснюється через складні схеми перевантаження у відкритому морі та використання танкерів із вимкненими транспондерами.

    На цьому тлі риторика Вашингтона стає дедалі жорсткішою. Президент США Donald Trump заявив, що “час для Ірану спливає”, а у разі відсутності нової угоди Тегеран може отримати “набагато сильніший удар”.

    Аналітики зазначають, що нинішня ситуація є однією з найскладніших для іранського нафтового сектору за останні роки. Попри адаптацію до санкцій після 2018 року, нинішній тиск США вже починає створювати реальні логістичні та фінансові проблеми.

    Водночас це впливає і на глобальний нафтовий ринок. Іран залишається одним із найбільших експортерів нафти у світі, а будь-які перебої з його поставками можуть провокувати стрибки цін, особливо на тлі нестабільності на Близькому Сході та ризиків навколо Ормузької протоки.

    Експерти також попереджають: якщо конфронтація між США та Іраном продовжить загострюватися, Тегеран може вдатися до асиметричних кроків у регіоні, зокрема через союзні угруповання або спроби тиску на міжнародне судноплавство у Перській затоці.

  • Пів року на розмінування Ормузу: коли відкриють протоку

    Пів року на розмінування Ормузу: коли відкриють протоку

    США може знадобитися щонайменше шість місяців, щоб повністю розмінувати Ормузьку протоку після можливого укладення мирної угоди з Іраном. Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела серед американських політиків і чиновників оборонного сектору.

    За інформацією видання, відповідні оцінки були озвучені під час закритого брифінгу Пентагон для сенаторів від обох партій — Республіканської та Демократичної. Зустріч відбулася ще 22 грудня, однак її деталі стали відомі лише зараз. Джерела, знайомі з перебігом обговорення, зазначають: навіть у разі досягнення політичної домовленості між США та Іраном швидке відновлення безпечного судноплавства через Ормуз неможливе.

    Йдеться про стратегічно важливий морський коридор, через який проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти. Будь-яке блокування цієї протоки миттєво впливає на глобальні енергетичні ринки, ціни на пальне та економічну стабільність у багатьох країнах.

    За даними журналістів, у водах протоки наразі встановлено щонайменше 20 морських мін. Частину з них, як стверджують співрозмовники, було розміщено за допомогою сучасних технологій — зокрема GPS-навігації — а також із використанням швидкісних катерів бойовиків Корпус вартових ісламської революції. Це значно ускладнює процес їх виявлення та нейтралізації.

    Американські військові наголошують: розмінування — це складна, багаторівнева операція, яка потребує часу, спеціалізованої техніки та координації між різними підрозділами. Вона не може розпочатися негайно, оскільки її проведення залежить від безпекової ситуації та політичних домовленостей. Зокрема, операція стане можливою лише після припинення активної фази конфлікту між США та Іраном.

    Водночас ситуація вже має відчутні економічні наслідки. У США зростає невдоволення високими цінами на пальне. За інформацією, озвученою під час брифінгу, середня ціна бензину досягла 4,02 долара за галон, що суттєво більше, ніж приблизно 3 долари ще на початку року. Це викликає занепокоєння серед американських політиків напередодні виборчих циклів і створює додатковий тиск на адміністрацію президента Дональд Трамп.

    Попри витік інформації, офіційні структури США реагують стримано. Представники Пентагону та Білого дому відмовилися детально коментувати матеріал, а речник Міністерства оборони Шон Парнелл заявив, що інформація, оприлюднена у медіа, не відповідає дійсності. Втім, повного спростування чи альтернативних оцінок часу розмінування надано не було.

    Ситуація в регіоні залишається напруженою. Після початку конфлікту іранські сили фактично заблокували Ормузьку протоку, вимагаючи від частини суден сплачувати за прохід. У відповідь США обмежили доступ для кораблів, що прямують до іранських портів. Це призвело до серії інцидентів із затриманням і захопленням суден.

    Зокрема, U.S. Central Command оприлюднило відео операції проти танкера Touska, який, за їхніми даними, порушив обмеження. У свою чергу, іранські сили затримали комерційні судна MSC Francesca та Epaminodes. Також повідомлялося про затримання кількох іранських танкерів американськими військовими. Ці дії лише посилили напруження в регіоні та ускладнили перспективи швидкого врегулювання.

    Додатковим фактором ризику стала поява шахрайських схем. За повідомленнями медіа, невідомі особи під виглядом представників КВІР намагаються стягувати гроші з власників танкерів за нібито «безпечний прохід» через протоку. Це створює додаткову невизначеність для міжнародних судноплавних компаній і підвищує вартість страхування перевезень.

    Переговори між США та Іраном тривають, однак залишаються складними. Американська сторона наполягає на відмові Ірану від ядерної програми та повному розблокуванні Ормузької протоки. Натомість іранська сторона поки що не демонструє готовності виконати ці вимоги в повному обсязі.

    Аналітики зазначають: навіть у разі швидкого політичного прориву економічні наслідки кризи в Ормузькій протоці відчуватимуться ще тривалий час. Шестимісячний період розмінування означає, що перебої з постачанням нафти можуть зберігатися до кінця 2026 року. Це, своєю чергою, впливатиме на глобальні ціни на енергоносії, інфляцію та економічну політику багатьох країн.

    Ситуація навколо Ормузької протоки виходить далеко за межі регіонального конфлікту. Вона стає одним із ключових факторів глобальної економічної стабільності та міжнародної безпеки, а її врегулювання вимагатиме не лише політичної волі, але й значного часу та ресурсів.

  • В Україні може виникнути дефіцит пального вже у квітні — заява Гетманцева

    В Україні може виникнути дефіцит пального вже у квітні — заява Гетманцева

    В Україні вже найближчими місяцями може виникнути дефіцит пального, якщо конфлікт навколо Ірану затягнеться і продовжить впливати на глобальний нафтовий ринок. Про це заявив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    За його словами, ризики для світового ринку нафти зростають через можливі перебої з транспортуванням через Ормузька протока — ключовий морський маршрут, через який проходить значна частина світових поставок нафти. Якщо рух танкерів через протоку буде заблокований, це може швидко вплинути на видобуток і глобальні поставки енергоносіїв.

    JPMorgan Chase & Co. прогнозує, що у разі перекриття протоки основні виробники нафти на Близькому Сході зможуть підтримувати нинішній рівень видобутку приблизно 25 днів. Після цього їм доведеться суттєво скорочувати виробництво через переповнення сховищ і проблеми з транспортуванням.

    На думку експертів українського паливного ринку, у такому сценарії країна може зіткнутися не лише зі стрімким зростанням цін, а й із реальним дефіцитом пального. За оцінками, проблеми із забезпеченням паливно-мастильними матеріалами можуть з’явитися вже у квітні.

    Гетманцев закликав ринок готуватися до можливих ризиків заздалегідь. Зокрема, він пропонує стимулювати укладання довгострокових контрактів на постачання нафтопродуктів ключовими операторами ринку, серед яких Укрнафта. Також, за його словами, варто розглянути можливість створення стратегічного резерву нафтопродуктів у сусідніх країнах-партнерах.

    Тим часом ситуація в регіоні Перської затоки залишається напруженою. Як повідомляє Bloomberg, рух суден через Ормузьку протоку майже зупинився. Наразі її перетинають переважно танкери, пов’язані з Іраном.

    Згідно з даними систем відстеження суден, за останню добу лише один супертанкер, пов’язаний з Іраном, залишив Перську затоку, а у зворотному напрямку зайшов іранський танкер для транспортування скрапленого газу. Обидва судна перебувають під санкціями США.

    Через труднощі з перевезенням нафти резервуари для зберігання у країнах Перської затоки швидко заповнюються. У результаті деякі держави вже змушені реагувати. Ірак скоротив видобуток нафти, Кувейт також пішов на подібний крок, тоді як Саудівська Аравія частково перенаправляє експорт на термінали в Червоному морі.

    На тлі цих подій світові ціни на нафту різко зростають. Напередодні вартість бареля на світових ринках досягла 93 доларів, що стало одним із найвищих показників за останній час.

    Експерти попереджають, що подальша ескалація на Близькому Сході може мати серйозні наслідки для глобальної економіки та енергетичних ринків, а країни-імпортери пального, зокрема Україна, можуть відчути ці ризики вже найближчим часом.