Radaonline.news

Позначка: Нафтогаз

  • Нафтогаз продовжує нарощувати видобуток газу

    Нафтогаз продовжує нарощувати видобуток газу

    Нафтогаз повідомила про значне збільшення видобутку газу в Україні. За десять місяців 2024 року компанії, що входять до складу Групи – АТ “Укргазвидобування” та ПАТ “Укрнафта” – разом видобули понад 12,3 мільярда кубічних метрів газу. Це на 6% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.

    Цей результат свідчить про стабільний розвиток галузі, попри складні умови, спричинені воєнними діями на території країни. Важливою частиною цього процесу стало запровадження нових технологій і запуск свердловин, що дозволяють покращити добовий дебіт газу.

    “Попри воєнні дії наші фахівці продовжують бурити нові свердловини та стабільно нарощувати видобуток газу. Ми робимо все можливе, щоб гарантувати українцям стале проходження опалювального сезону на власному паливі”, – зазначив Олексій Чернишов, голова Групи Нафтогаз.

    Відповідно до даних компанії, нещодавно була запущена нова свердловина, яка забезпечує додатковий обсяг газу понад 110 тисяч кубічних метрів на добу, що значно збільшує можливості для стабільного постачання газу в Україні.

  • Нафтогаз залишається лідером серед платників податків

    Нафтогаз залишається лідером серед платників податків

    У січні-вересні 2024 року група компаній “Нафтогаз” перерахувала до бюджетів України майже 67 мільярдів гривень податків. Про це йдеться в офіційному повідомленні “Нафтогазу”, в якому підкреслюється внесок компанії як одного з найбільших платників податків у країні.

    З цієї суми понад 61 мільярд гривень було спрямовано до державного бюджету, а ще 5 мільярдів – у місцеві бюджети. Голова правління НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов зазначив, що завдяки високому рівню адаптивності та здатності реагувати на виклики, компанія демонструє стабільні результати навіть у складних умовах.

    Платежі за вересень 2024 року

    Тільки у вересні “Нафтогаз” сплатив до державної скарбниці 5,8 мільярда гривень, з яких 600 мільйонів було перераховано до місцевих бюджетів. Олексій Чернишов підкреслив важливість цієї активності для підтримки економіки країни.

    Важливість для економіки України

    “Нафтогаз” залишається одним із ключових платників податків в Україні, що робить компанію важливим елементом фінансової стабільності держави. Її внески в бюджети різних рівнів сприяють економічній стійкості та розвитку інфраструктури.

  • Олексій Чернишов: Від бізнесмена до недоторканого за 5 років. Частина 2

    Олексій Чернишов: Від бізнесмена до недоторканого за 5 років. Частина 2

    В першій частині розслідування ми розповідали про становлення на владних посадах Олексія Чернишова, що станом на сьогодні є головою НАК “Нафтогаз”. Попередній матеріал закінчився на моменті прийняття Чернишова на посаді Міністра розвитку громад і територій у березні 2020 року попри шлейф зі скандалів у рідному Харкові коли Чернишов ще був бізнесменом з орбіти Фельдмана та подальшої роботи губернатором Київщини.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    І вже 11 червня 2020 року Міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов виявився в центрі скандалу через зволікання з впровадженням реформи містобудування, яку презентував президент Володимир Зеленський. Хоча Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) мало бути ліквідовано, подальші реформи в Міністерстві розвитку громад і територій, задля створення ефективної заміни ДАБІ, ніхто і не планував проводити.

    Тоді серед учасників будівельного ринку почали зростати напруга та невдоволення. Активісти, економічні експерти та представники політичної опозиції заговорили про хаос на ринку. Реформа передбачала створення трьох нових структур, які мали б замінити ДАБІ: Державна сервісна служба містобудування, Державна інспекція містобудування та Державне агентство з питань технічного регулювання у містобудуванні. Жодна з цих структур не була оперативно створена. Адже, як надалі стане відомо, Чернишов вирішив продовжувати існування ДАБІ та максимально збагатитися в цій ситуації.

    Економічний експерт Віктор Скаршевський у своєму блозі зазначав, що всі ці нововведення були закріплені постановою Кабміну, а відповідальним за реформу призначили Олексія Чернишова. Після презентації реформи Чернишов заявив, що «завдання міністерства – швидко і ефективно впровадити прозору систему на будівельному ринку». Однак, на думку експертів, дії міністра не відповідали його обіцянкам. На той момент Мінрегіон лише змінив керівництво ДАБІ та призначив ліквідатора структури.

    Головна проблема полягала в тому, що на ринку був відсутній нагляд та контроль за забудовниками. Чернишов не поспішав із запуском нових структур та відповідними змінами в законодавстві. З цього приводу наростала хвиля критики з боку громадськості та самих забудовників, які не розуміли, як продовжувати роботу в умовах невизначеності.

    На офіційному сайті Мінрегіону після презентації реформи з’являлися новини про інші питання, зокрема про заклики Чернишова до свідомого споживання комунальних послуг під час кризи, але про реформу містобудування було сказано мало.

    Чернишов виявляв повільність у впровадженні реформи, і це породжувало запитання щодо його компетентності. Дехто вважав, що міністр просто не розумів, що робити з реформою, яка не була ним розроблена. Інша версія полягала в тому, що його призначення могло бути пов’язане з Ігорем Коломойським, і зволікання з реформою могло бути частиною більш складної гри між олігархом та президентом Зеленським.

    І на підтвердження слів про наміри Чернишова зривати ліквідацію ДАБІ по ЗМІ пройшов матеріал з, якого стало відомо, що 16 лютого 2021 року стало відомо, про дивні кадрові ротації у Державній архітектурно-будівельній інспекції. В українських реаліях боротьба за можливість призначити «своїх людей» на ключові посади у державних органах завжди викликала неабиякий інтерес, особливо там, де залишилися привабливі активи.

    Ті, хто слідкував за ситуацією довкола ДАБІ під час “ліквідації”, знали, як стрімко розвивалися події та як часто змінювалися очільники інспекції. Охочих приєднатися до розподілу корупційного «пирога», який експерти оцінювали у 3 мільярди гривень на рік, було більш ніж достатньо.

    Тоді контроль над ДАБІ отримав міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов. Він мав повну довіру з боку Офісу Президента, контролював перебіг реформи ДАБІ і до останнього моменту мав великий вплив на керівництво інспекції. Йому навіть приписували ручне управління видачею дозвільних документів. Проте відносини Чернишова з чинною головою ДАБІ Іриною Король зіпсувалися після того, як вона відправила спецперевірку на Харківщину без його відома. Перевірка виявила численні порушення у сфері будівництва, що завдало суттєвого удару по інтересах Чернишова.

    На фоні того конфлікту вирішили повернути до керівництва інспекцією Олену Костенко, яку раніше звільнили з посади виконувачки обов’язків голови ДАБІ. Вона мала корупційний шлейф, пов’язаний із призначеннями у ДАБІ та роботою в Міністерстві освіти. Вже планувалося, що Костенко поновлять на посаді першого заступника голови інспекції, а в подальшому вона знову могла б стати виконувачкою обов’язків керівника.

    У матеріалах журналістів Антикору зазначалося, що суддя Окружного адміністративного суду Києва Євген Аблов та суддя Аліменко були причетні до справи щодо поновлення на посаді Костенко. Передбачалося, що саме Аблов намагався вплинути на рішення суду для забезпечення повернення Костенко на посаду.

    Важливо, що у цьому скандалі фігурувало ім’я Чернишова. Журналісти стверджували, що він особисто вів переговори щодо цієї справи, сподіваючись на свою недоторканність завдяки тісним стосункам із президентом та його соратниками.

    Олена Костенко не приховувала своїх намірів повернутися на керівну посаду в ДАБІ. Вона відкрито заявляла про це на своїй сторінці у соціальних мережах, впевнено демонструючи серйозність своїх планів.

    Судовий процес щодо її поновлення кілька разів відкладали, і раніше впевненості в успіху справи у Костенко не було. Але на момент лютого 2021 ситуація змінилася, через підтримку досить впливового Олексія Чернишова.

    І в решті-решт 16 березня 2021 року стало відомо, що Шостий апеляційний адміністративний суд поновив Олену Костенко на посаді першого заступника Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України з 13.03.2020. Про це свідчить постанова суду (головуюча Бєлова Л. В., судді Аліменко В. О., Безименна Н. В.) від 3 березня.

    Паралельно з роботою з відновлення на посаді Олени Костенко Олексій Чернишов продовжував нарощувати свій вплив, намагаючись встановити повний контроль над Державною архітектурно-будівельною інспекцією (ДАБІ) та акумулювати грошові потоки. Новим підтвердженням цього стала атака Чернишова на виконувачку обов’язків голови ДАБІ Ірину Король за допомогою ДБР та «ручного активіста» Олега Городянського, котрий подав заяву на Король.

    У відповідь Ірина Король опублікувала свою офіційну позицію (з невідомої причини пост було видалено):

    «Сьогодні стало відомо, що Державним бюро розслідувань отримано ухвали про проведення обшуків у ДАБІ, підставою для яких стали заяви заступника керівника однієї з громадських організацій Олега Городянського.

    У зв’язку з цим, як виконувач обов’язків Голови ДАБІ, я роблю заяву про наступне:

    Інформація, викладена у заявах цього «громадського діяча», є неправдивою і такою, що принижує мою честь та гідність, а також державного органу, яким я маю честь керувати.

    Мене було призначено виконувачем обов’язків Голови ДАБІ відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України, за ініціативою міністра Олексія Чернишова.

    Я не знайома з Володимиром Родіним і не маю з ним жодних зв’язків. Також я не працювала з Олександром Сергієнком в інспекції житлово-комунального господарства.

    Жодної неправомірної вигоди я не отримувала і не отримую від будь-яких осіб. Мені невідомі факти отримання неправомірної вигоди працівниками ДАБІ з моменту мого призначення. Такі заяви вважаю безпідставними і неправдивими.

    ДАБІ та його працівники виконують свої повноваження у межах та в спосіб, визначений Конституцією та законами України».

    Фінальним штрихом перед призначенням лояльної Чернишову людини сталося про розгортання чергового етапу боротьби за контроль над корупційними схемами в архітектурно-будівельній інспекції (ДАБІ), яка щорічно приносила близько 3 мільярдів гривень прибутку.

    Державне бюро розслідувань (ДБР) почало обшуки у ДАБІ, посилаючись на заяву громадського активіста Олега Городянського. Основною метою цих дій було усунення Ірини Король та придушення опору забудовників, які відмовилися платити хабарі міністру. За даними джерел у ДБР, заява Городянського була спрямована на дискредитацію керівництва ДАБІ з метою ініціювати зміну очільника.

    Зокрема, заяви стосувалися кількох об’єктів, пов’язаних із відомим київським забудовником та екс-нардепом Володимиром Зубиком. Його проєкти на вулиці Генерала Жмаченка, 20 та в провулку Приборний, 10 були серед тих, на які вказували в матеріалах, поданих до ДБР.

    Чернишов намагався показати, що його «корупційна імперія» жива і здатна карати тих, хто протистоїть його впливу. Але дії ДБР викликали сумніви щодо їхньої обґрунтованості, оскільки за заявою Городянського стояли інтереси скандальної групи братів Горових, яка в минулому контролювала корупційні потоки у ДАБІ за часів Януковича. Ймовірно, тепер вони намагалися повернути цей контроль, спираючись на підтримку Чернишова та його зв’язки на Банковій.

    ДБР, по суті, стало інструментом для перерозподілу корупційних потоків, використовуючи силові методи для досягнення мети.

    Будівельна сфера завжди була однією з найбільш корумпованих в Україні. Лобі будівельників було представлене в кожному скликанні Верховної Ради, і в цьому парламенті нараховувалося щонайменше 20 депутатів, основною метою яких було зменшення податків та спрощення дозвільних процедур. Найзапекліша боротьба тривала навколо Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ), де десятиліттями існували корупційні схеми на дозвільних документах.

    Колишній керівник ДАБІ Олексій Кудрявцев в інтерв’ю виданню «#Букви» розповідав, що вартість відкату  по дозволу на будівництво зросла до 15 доларів за квадратний метр, хоча раніше вона становила 5 доларів.

    Новим керівництвом ДАБІ був проголошений курс на видачу дозволів усім, кому раніше відмовляли. Однак, голова Львівської ОДА Максим Козицький вже 15 березня 2021 заявив, що ДАБІ блокує кілька важливих інфраструктурних проєктів, у тому числі президентську програму «Велике будівництво».

    У цій ситуації міністру Чернишову вдалося зберегти баланс: з одного боку він активно піарився на програмі «Велике будівництво», а з іншого – координував роботу ДАБІ, яка отримувала хабарі за видачу дозволів.

    Чернишов також оголосив про реформу, яка передбачала ліквідацію ДАБІ (попри те що ДАБІ обіцяли ліквідувати рік тому) та створення нових структур, таких як Державна інспекція архітектури та містобудування. Водночас він заявив, що нове законодавство буде ухвалене через лобістські інтереси, і обговорення реформи відбувалося з представниками будівельного бізнесу, включно з Парцхаладзе та іншими зацікавленими сторонами.

    Парцхаладзе, який очолював Конфедерацію будівельників, фактично отримував контроль над новими структурами.

    Також Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов впроваджував нову схему поборів у будівельному бізнесі. Зокрема, 1 вересня 2019 було опубліковано законопроєкт щодо підвищення штрафів за незаконну будівельну діяльність, порушення проектувальників, архітекторів та інших учасників процесу міг стати основою для нових корупційних схем у структурі Мінрегіону.

    Зазначений законопроєкт зареєстрували депутати, лояльні до Мінрегіону, серед яких був і Максим Павлюк, племінник скандального контрабандиста Іллі Павлюка. За їхнім планом, підвищення штрафів мало збільшити розмір хабарів за прикриття порушень інспекторами. Звісно, що такий вигідний закон було прийнято враховуючи наявність будівельного лобі у Верховній раді та впливове становище Чернишова 12 грудня 2021.

    Наступним етапом у кар’єрі Олексія Чернишова сталося, коли 3 листопада 2022 Кабмін призначив ексміністра розвитку громад та територій Чернишова головою правління НАК “Нафтогаз України”.

    У той же день Верховна Рада підтримала відставку Чернишова з посади міністра розвитку громад та територій. За даними видання, за його звільнення проголосували 279 народних депутатів.

    Проте, як і з призначенням Чернишова головою ОДА Київської області призначення Чернишова  вилилося у скандал. НАЗК  відреагувало на призначення екс-міністра на посаду керівника НАК «Нафтогаз України» заявивши, що процедура незаконна, оскільки порушувала закон «Про запобігання корупції».

    Про це йшлося в листі голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександра Новікова до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, яке опинилося в розпорядженні LIGA.net.

    Голова НАЗК вказував, що Кабінет міністрів, членом якого був Олексій Чернишов, тривалий час виконував функції загальних зборів «Нафтогазу» та наглядової ради компанії.

    Згідно з законом «Про запобігання корупції», державним службовцям заборонено працевлаштовуватися в юридичні особи, які підпадали під їхній контроль або нагляд протягом року після припинення цих функцій. Отже, призначення будь-якого члена Кабміну в НАК «Нафтогаз України» за таких обставин було незаконним.

    За даними джерел LIGA.net, знайомих із планами уряду, Чернишова планували призначити керівником «Нафтогазу» 3 листопада. Про це також повідомляв нардеп від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.

    1 листопада Кабмін ухвалив заяву про відставку Юрія Вітренка з посади голови правління «Нафтогазу». А 2 листопада урядовий представник у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив, що Чернишов подав заяву про звільнення з посади міністра.

    Проте в Кабміні були готові до такого варіанту розвитку справ. Кабінет Міністрів України просто вніс зміни до статуту НАК «Нафтогаз України» з метою усунення перешкод для призначення Олексія Чернишова, колишнього міністра розвитку громад та територій, на посаду керівника державної компанії. Відповідно до нової редакції статуту, юридичний статус компанії було змінено. Тепер НАК «Нафтогаз України» визначено як юридичну особу, яка має право набувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов’язки і укладати угоди відповідно до чинного законодавства та положень оновленого статуту. Попередня версія статуту визначала компанію як юридичну особу приватного права.

    Вже 20 лютого 2023 стало відомо Керівництво НАК «Нафтогаз» на чолі з Олексієм Чернишовим відновило в компанії корупційну схему часів Бойка-Бакуліна з відкатами за кожен платіж.

    Чиновники повернулися до практики зупинення всіх платежів «Нафтогазу» та його дочірніх компаній. Платежі відбувалися лише за відкат, сума якого варіювалася від 10% до 40%. Всі контрагенти НАКу та його дочірніх компаній отримали відповідні сигнали.

    Ця схема діяла під час правління регіоналів, коли «Нафтогаз» очолював Євген Бакулін, а Юрій Бойко був міністром енергетики України. За інформацією «Україна зараз», і тоді, і зараз за цю схему відповідав Олександр Сергеєв, який на момент 2023 року був офіційно оформлений у НАК як помічник Чернишова.

    У 2010-2014 роках Олександр Сергеєв, за підтримки Бойка, очолював Департамент забезпечення виробництва ДК «Укртрансгаз». У цей період усі великі та високомаржинальні тендери «Укртрансгазу» розігрувалися між компаніями, які заздалегідь погоджувалися на відкат — 30-50% від фактично отриманих коштів.

    Після того, як він залишив посаду, Олександр Сергеєв працював у бізнес-структурах Бойка, а восени 2022 року його призначили радником діючого керівника «Нафтогазу» Чернишова. У сферу впливу Сергеєва увійшли найбільш фінансово привабливі дочірні компанії НАК, такі як «Укргазвидобування», «Укртрансгаз» та інші.

    Сергеєв сприяв зміні керівників цих компаній та їхніх заступників на лояльних до нього людей. Було заблоковано всі платежі за договорами підряду та поставок товарів, що призвело до накопичення кредиторської заборгованості та заблокувало господарську і виробничу діяльність компаній.

    Телеграм-канал TOP ENERGY опублікував копію листа з підписом виконавчого директора групи «Нафтогаз» Маврикія Калюгіна. У цьому листі, посилаючись на доручення Сергеєва, він просив керівників дочірніх компаній до 9 січня 2023 року надати повну інформацію щодо всіх діючих договорів, за якими здійснювалися проплати у січні-лютому.

    І такий корисний радник став у нагоді Чернишову лютого 2023 по Олександр Сергєєв вибудовував корупційну мережу з “Дочок Нафтогазу”. Про результати цієї роботи стало відомо у журналістському розслідуванні, де було описано низьку скандалів, що і викрили цю мережу. Наприклад з 8 по 18 липня 2024 року АТ “Укртрансгаз”, дочірня компанія НАК “Нафтогаз”, проводила тендер на закупівлю холодильного обладнання на суму майже 220 млн грн. Тендер виграла компанія ТОВ “Авгеліт”, запропонувавши найнижчу ціну – 204,8 млн грн. Однак, попри перемогу, договір із компанією не було укладено, оскільки її документи не відповідали вимогам тендеру. У результаті ТОВ “Авгеліт” вимагали виправити порушення до 20 липня, але угоду так і не підписали.

    Другу позицію в конкурсі посіла компанія ТОВ “СК Стройінвест” із пропозицією 205,8 млн грн. Це підприємство раніше стало об’єктом розслідувань журналістського проекту Bihus.Info. Відомо, що фірма часто вигравала державні тендери, зокрема, в рамках “Великого будівництва”, отримавши контракти на суму близько 11 млрд грн.

    Згідно з розслідуванням, успіх ТОВ “СК Стройінвест” на тендерах був пов’язаний із покровительством колишнього куратора “Великого будівництва” Юрія Голика, який, як повідомляли, мав зв’язки з колишнім губернатором Дніпропетровщини Валентином Резніченком. Останнього також підозрювали у зловживаннях на тендерах. Відомо, що 22 липня 2024 року ТОВ “СК Стройінвест” виграла ще один тендер — на ремонт лікарні в Кривому Розі на суму 1,31 млрд грн.

    Однією з ключових фігур, пов’язаних із цією ситуацією, був Олександр Скляров, депутат Київської обласної ради від партії “Слуга народу”. У 2023 році він очолив “Укртрансгаз”, отримуючи значні доходи — його річна зарплата в компанії становила майже 3 млн грн. Раніше Скляров був близьким радником Алексея Чернишова, голови НАК “Нафтогаз України”. Чернишов, ймовірно, і сприяв його призначенню.

    До приходу в “Укртрансгаз”, бізнес Склярова зазнав невдачі: його компанії “Велдан” і “Принум” перебували в стані банкрутства з боргами перед кредиторами на суму понад 50 млн грн.

    Ще одним об’єктом скандалів у системі “Нафтогазу” стала інша дочірня компанія — “Укргазвидобування”. Її керівник, Олег Толмачов, у червні 2024 року несподівано покинув компанію. До цього він обіймав посаду голови правління з січня 2023 року і прагнув продемонструвати успішні результати. За його керівництва добовий видобуток газу зріс на 3,3 млн кубометрів, було запущено кілька нових свердловин. Однак, як з’ясувалося, ці “нові” свердловини були на старих родовищах, які експлуатувалися ще з 1970-х років.

    Додатково виник скандал із його помічницею Дар’єю Тарановою, яка виявилася громадянкою Росії. Її було звільнено за вимогою СБУ, проте інцидент кинув тінь на репутацію Толмачева.

    Комерційний директор “Укргазвидобування”, Максим Горбатюк, також став фігурантом скандалів. За його керівництва компанія ТОВ “Торговельна трубна компанія” (ТТК) стала основним постачальником матеріалів для буріння, вигравши тендери на загальну суму понад 1 млрд грн. Це викликало підозри в корупції, оскільки інші учасники тендерів пропонували продукцію за нижчими цінами, але їхні пропозиції відхилялися.

    Згідно з результатами перевірок, проведених у травні 2024 року, матеріали, поставлені ТТК, не відповідали тендерним вимогам, однак служба безпеки “Укргазвидобування” під керівництвом Андрія Киричишина намагалася приховати результати досліджень. Це викликало підозри в наявності “кришування” корупційних схем на рівні компанії.

    До червня 2024 року з компанії “Укргазвидобування” також пішов директор із земельних відносин Геннадій Слепцов, який був пов’язаний із земельними махінаціями в Київській області. Його компанії володіли великими земельними ділянками в області, а сам Слепцов також був фігурантом розслідувань щодо незаконного збагачення.

    Данні скандали, також, вилилися в обшуки НАБУ у Нафтогазі та його дочірніх компаніях, також НАБУ мали провести обшуки у Чернишова проте  він дивним чином уникнув попри пряму вказівку на це директора Національного антикорупційного агентства. А обшук варто було б провести.

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль отримував зарплату в 22 рази меншу, ніж голова “Нафтогазу” Олексій Чернишов. Шмигаль задекларував зарплату в розмірі 81 237 грн на місяць, тоді як очільник “Нафтогазу” заробляв 1,7 млн грн щомісяця.

    Олексій Чернишов у 2019 році отримував в середньому 26 тис. грн, обіймаючи посаду міністра розвитку громад та територій. Обсяг роботи, відповідальність і увага були значними, проте зарплата була не такою великою. Однак згодом Чернишова призначили головою “Нафтогазу”. У декларації за 2023 рік він вказав середньомісячну зарплату в розмірі 1 781 025 грн, що майже у 22 рази перевищувало дохід прем’єр-міністра.

    Окрім того Чернишов зовсім не приховува, що його кум – колишній настоятель Києво-Печерської Лаври митрополит Павло (Лебідь), який звинувачується в розпалюванні релігійної ворожнечі, виправданні та запереченні збройної агресії РФ проти України.

    “Ми з ним куми, він хрестив мого молодшого сина”, – заявив Чернишов в інтерв’ю виданню lb.ua.

    Загалом, можемо сказати, що Чернишов маючи надзвичайну протекцію, добрі зв’язки та амбітність тільки більше викорінив системні проблеми в “Нафтогазі” і навіть, сприяв їх посиленню через свої призначення. Ситуація у державній компанії залишається критичною, і без рішучих кроків у напрямку антикорупційних реформ та аудиту діяльності “Нафтогазу”, це може призвести до подальших втрат для держави. Не говорячи про його диверсії при роботі міністром.

  • Розподіл газу в Україні: Понад 70% в руках «Регіональної газової компанії» Фірташа

    Розподіл газу в Україні: Понад 70% в руках «Регіональної газової компанії» Фірташа

    В Україні понад 70% газорозподільчих потужностей контролюються компанією «Регіональна газова компанія», яка належить олігарху Дмитру Фірташу. Це стало відомо в результаті останнього дослідження, що розкрило масштаб впливу цієї компанії на український газовий ринок.

    Щомісяця оператори газорозподільних мереж («Закарпатгаз», «Львівгаз», «Вінницягаз», «Дніпропетровськгаз» і «Хмельницькгаз») вилучали в оператора ГТС (газотранспортна система) від 120 до 150 млн кубометрів ліквідності.

    СБУ провела масові обшуки в 14 газорозподільних компаніях групи «Регіональної газової компанії», до правління якої входив колишній британський шпигун Реймонд Асквіт. СБУ не робила жодних офіційних заяв, але ЗМІ, коментуючи обшуки, стверджували, що правоохоронці розслідують схему незаконного виведення коштів, отриманих як оплата за газ.

    Компанія виступила із заявою: «Обшуки проводилися за безглуздими звинуваченнями в нібито розкраданні державних коштів. «Регіональна газова компанія» вважає проведення обшуків, що супроводжуються кричущими порушеннями прав людини, чиненням тиску на співробітників підприємств критичної інфраструктури. Ми вважаємо, що кримінальну справу, яка стала приводом для обшуків, було порушено тільки для чинення тиску на підприємства, які намагається захопити НАК «Нафтогаз України» в особі НАК «Чорноморнафтогаз».

    У результаті оператор ГТС України, компанія групи «Нафтогаз», поглинула розподільні мережі, що належать Фірташу, у кількох областях.

    Українська прокуратура також розслідувала причетність Фірташа до сумнозвісної приватизації монополістичного інтернет-провайдера «Укртелеком», яка була проведена без конкурсних торгів і супроводжувалася фінансовими махінаціями.

    Також зустрічалися повідомлення, що Партію торі, соратники, пов’язані з Фірташем, спонсорували на суму майже 200 тис. фунтів, а Консервативна партія округу Харлоу (графство Ессекс) отримала 40 тис. фунтів від Шетлер-Джонса, який був генеральним директором холдингової компанії Фірташа Group DF. Він заснував фірму під назвою Scythian.

  • ОП не запустив програму підготовки до опалювального сезону через відсутність механізмів в Кабміні

    ОП не запустив програму підготовки до опалювального сезону через відсутність механізмів в Кабміні

    Наше джерело в ОП розповіло, що Офіс Президента не зміг запустити програму з підготовки країни до опалювального сезону через відсутність у Кабміну механізмів забезпечення теплом і електрикою міст. Наразі у влади немає розуміння, як Україна пройде опалювальний сезон, а відповідальні чиновники відкрито заявляють, що великі міста замерзнуть і перетворяться на крижані могильники.

    Енергозабезпечення та додаткова генерація електроенергії стануть головними викликами цієї зими. “Нафтогаз України” готовий допомогти українцям пройти прийдешній опалювальний сезон 2024-2025 року, наголосив голова правління компанії Олексій Чернишов.

    “Дуже великий виклик цієї зимою – це енергозабезпечення, генерація додаткових об’ємів електроенергії, і в цьому відношенні ми маємо розраховувати на додатковий обсяг, який має бути згенерований за рахунок природного газу,” – зазначив він.

    Керівник “Нафтогазу” повідомив про позитивні результати роботи компанії в першому півріччі та надав гарантії щодо забезпечення всіх додаткових потреб для проходження зимового періоду

    “Хочу рапортувати про те, що за результатами першого півріччя ми перевиконали видобуток газу, це дає можливість нам оптимістично дивитися в зиму, на як ми очікуємо. Також я гарантую, що “Нафтогаз” забезпечить всі додаткові потреби, які знадобляться для того, щоб пройти цю зиму, включаючи додаткові генерації і додаткове обладнання, яке буде потребувати ці об’єми газу”, – зазначив Чернишов.

  • Звідки Україна отримує газ та що робить для збільшення видобутку

    Звідки Україна отримує газ та що робить для збільшення видобутку

    Україна зуміла втримати стабільність у газовій сфері навіть у період повномасштабної війни. Зокрема, це досягнуто завдяки імпортним поставкам та розширенню власного видобутку.

    Україна відмовилася від прямих поставок російського газу ще у листопаді 2015 року. Це рішення підтримується до цього дня, і підтверджується “Укртрансгазом”, який веде лічильник “still alive”, що нараховує вже 3118 днів. Таким чином, Україна протягом майже дев’яти років успішно функціонує без газу від свого колишнього постачальника.

    За цей час український газовий ринок пройшов значні зміни, включаючи реформи у “Нафтогазі”, які перестали бути збитковими. Перед 2014 роком Україна імпортувала значні обсяги газу під вигідними умовами від “Газпрому”, але після 2015 року це сталося лише з європейських джерел.

    “Україна купує газ на європейському ринку, всі угоди та контракти укладені з європейськими контрагентами. Принципова позиція України – не мати угоди та контракти на купівлю газу з російським “Газпромом”, тому що Кремль давно використовує газ як політичну зброю”, – пояснював у травні 2022-го голова парламентського комітету з питань енергетики Андрій Герус.

    Раніше Кремль розраховував на те, що Україна підкориться у газовому питанні, але це не сталося. Втім, успішно забезпечити газом країну вдалося завдяки імпорту з інших джерел та зростанню власного видобутку.

    Нещодавно Україна споживала приблизно 30 млрд кубометрів газу на рік, з яких приблизно третину становили імпортні поставки з Європи. Це відмінно від 2013 року, коли споживання було значно вище, а імпорт з Росії складав близько 30 млрд кубометрів.

    Відмова від прямих поставок з країни-агресора принесла Україні не лише ринкову, а й енергетичну та політичну незалежність. Однак перекриття вентиля було лише початком, оскільки контракт з дискримінаційними умовами діяв до 2019 року.

    Згідно з цим контрактом, Україна повинна була купувати 52 млрд кубометрів газу або сплачувати штраф. Однак ціни були прив’язані до нафтових цін, що робило газ дорожчим, ніж на європейському ринку. Така ситуація ускладнювала виконання умов контракту, що призвело до збільшення боргу перед Росією до 50 млрд доларів.

    Урегулювання цього питання було завдяки Стокгольмському арбітражу, який у лютому 2018 року вирішив впереджати “Нафтогаз” та присудив майже 5 млрд доларів. Частина цієї суми була виплачена грошима російською стороною, а решта залишилася зарахованою за газ, поставлений у 2014 році.

    Пізнання того, що за поставки газу Москва може шантажувати Київ та вимагати політичних поступок, підштовхнуло до пошуку альтернативних постачальників. Розмови про можливість отримання газу з Європи розпочалися вже під час газової війни 2009 року, але фактично їх реалізували весною 2014 року, коли європейські компанії згодилися на поставки через Польщу, Угорщину та Словаччину.

    У підсумку, у 2014 році з західного кордону було імпортовано 5 млрд кубометрів газу. Ці поставки були реальним реверсом, оскільки тодішні контракти передбачали контроль за електронно-вимірювальними приладами на виході з ГТС України, що належали росіянам, і для реверсу доводилося створювати петлі через кордон.

    Загалом у 2014 році чверть українського імпорту газу становилося реверсом з Європи, з рештою поставок від “Газпрому”. Проте вже наступного року частка “Газпрому” у структурі українського імпорту впала до нуля.

    У 2020 році розпочався віртуальний реверс, коли газові потоки взаємозаліковувалися. Через українську ГТС російський газ потрапляв до країн Європи, а Україна, згідно з домовленостями, отримувала певну кількість для своїх сховищ, не фізично виходячи із трубопроводів.

    Проте російсько-угорський контракт зупинив можливість віртуального реверсу з Угорщини. Тоді шляхи поставок газу були наступні:

    • Польща – пункт “Германовичі”
    • Словаччина – пункт “Будинце”
    • Румунія – пункт “Орлівка”
    • Молдова – пункти “Каушани” та “Олексіївка”

    Ці європейські маршрути підвищили енергетичну безпеку України в умовах повномасштабної війни. За даними Оператора ГТС, у 2023 році з країн Європейського союзу та Молдови надійшло понад 4,3 млрд кубометрів газу, що вдвічі більше, ніж у 2022-му. Це значна цифра, враховуючи, що рівень споживання газу у 2023 році становив 19,8 млрд кубометрів.

    Основні обсяги газу надходили під час сезону закачування до ПСГ. Приблизно 42% від загального обсягу надійшло зі словацького напрямку, 31% – з угорського, 14% – з польського, 13% – з румунсько-молдавського.

    Наразі триває робота з розширення реверсних потужностей, зокрема, через Трансбалканський трубопровід у співпраці з Румунією та Молдовою. Також у липні стартує новий етап ініціативи “Вертикальний коридор” за участю операторів газотранспортних систем Центральної, Південної та Східної Європи.

    Повномасштабна війна спричинила спад у споживанні газу на 30% – з 28,7 млрд кубометрів у 2021 році до 19,8 млрд у 2023-му. Основна частина цього спаду – майже 60% – припала на промисловість. В результаті Україна вперше забезпечила себе газом протягом зими за рахунок власних ресурсів.

    “Історична подія. Десять років тому в це ніхто не повірив би. Два роки тому, коли розпочалася повномасштабна війна, у це теж складно було повірити”, – казав у березні голова “Нафтогазу” Олексій Чернишов.

    Видобуток природного газу завжди був викликом для України, який став ще складнішим у період незалежності через гібридну війну Росії. Після вторгнення в лютому 2022 року обсяги видобутку раптово зменшилися майже на 10%. Частину родовищ окупанти контролюють, а інші зупинені через наближення до фронту.

    Найбільші родовища газу розташовані у Харківській та Полтавській областях, такі як Шебелинське, Західно-Хрестищенське та Єфремівське, з загальними запасами понад 970 млрд кубометрів. Приблизно 17% видобутку припадає на родовища в Івано-Франківській області.

    Компанія “Укргазвидобування” зуміла стримати обсяги видобутку, уникнувши різкого спаду, який спостерігався у приватному секторі. У 2023 році вона показала стабільний приріст. Якщо 2022 рік був приурочений до стабілізації видобутку, то у 2023 році відбувся впевнений зріст, перевищивши показники не лише попереднього року, але і 2021 року до повномасштабного вторгнення.

    У результаті Україна збільшила видобуток газу на 0,9% у 2023 році, досягнувши показника 18,7 млрд кубометрів. З цієї суми “Укргазвидобування” витягло 13,9 млрд кубометрів, “Укрнафта” – майже 1,1 млрд, а решта 3,7 млрд припадає на приватні компанії.

    За словами міністра енергетики Германа Галущенка, Україна може самодостатньо забезпечувати себе газом власного видобутку вже у 2024 році.

    “Ми дуже близькі до цього. Є реальні шанси досягти нульового газового балансу вже цього року … Важливо розуміти, що наше споживання значно скоротилося. Багато залежатиме від подальшого розвитку галузі та економіки”, – сказав він у січневому інтерв’ю Reuters.

    Як і минулого року, нарощування видобутку газу залишається основним пріоритетом.

    “Наша мета на 2024 рік – збільшити видобуток природного газу щонайменше на півмільярда кубометрів. Ми прискорюємо процес буріння нових свердловин і використовуємо передові технології як для геологічних досліджень, так і для ефективного видобутку”, – підкреслив у березні Олексій Чернишов.

    Як результат, у лютому “Укргазвидобування” досягло найвищого рівня добового видобутку за останні п’ять років. Зокрема, за підсумками 8 лютого 2024 року компанія отримала 38,54 млн кубометрів товарного газу.

    “Це вражаючий результат, досягнутий завдяки введенню в експлуатацію рекордної кількості нових свердловин, включаючи значну кількість високодебітних, які забезпечують видобуток понад 100 тисяч кубометрів на добу”, – додав він.

    У квітні група “Нафтогазу” встановила історичний рекорд місячної проходки. За другий місяць весни Бурове управління “Укрбургаз” пробурило свердловин понад 40 000 метрів. Цей показник на 24% перевищив попереднє максимальне історичне досягнення з проходки, встановлене у листопаді 2023 року.

    У травні “Укргазвидобування” ввело в експлуатацію дві високодебітні свердловини на одному з найглибших родовищ на сході України. Сумарно вони дають 390 тисяч кубометрів на добу. Ці свердловини пробурені на одному пласті і майже одночасно, тому на технічному сленгу їх називають “близнючками”.

    Причому пробурили їх теж у рекордні терміни. Раніше буріння свердловин глибиною понад 6 000 метрів займало від двох до трьох років. Ці ж були готові за 8 місяців. Як уточнювали в “Нафтогазі” у травні, у 2024 році планується вже вийти на 15 млрд кубометрів річного видобутку. Загалом за перші п’ять місяців цього року “Укргазвидобування” наростило виробництво природного газу на 10% порівняно з аналогічним періодом 2023-го.

    Загалом з початку року “Укргазвидобування” запустило 36 нових свердловин, у тому числі 11 високодебітних. Якщо темп збережеться, то плани, швидше за все, будуть реалізовані.

  • Кабмін готує масштабне підвищення тарифів на газ, опалення та воду

    Кабмін готує масштабне підвищення тарифів на газ, опалення та воду

    Усі наші джерела повідомляють, що черговий план з підвищення тарифів перебуває в Кабміні. Його розробляють, а далі мають затвердити кулуарно з Офісом Президента. Газ, опалення, водопостачання – подорожчає цього року. Залишається питання наскільки.

    За нашими даними мінімум на 50%, а в середньому на 80-150%, а максимум піднімуть до ринкових – це десь підвищення на 300-350% до кінця року.

    Незважаючи на діючий мораторій на підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та розподіл газу до 1 квітня 2024 року, уряд України та Нафтогаз нібито розглядають можливість підвищення цін.

    Про це повідомив експерт у галузі ЖКГ Олег Попенко в ефірі Юрія Романенка. “Буквально годину чи дві тому мені повідомили, що Кабмін та Нафтогаз планують підняти вартість газу та тепла. Це абсолютна новина особисто для мене”, – заявив Попенко. За його словами, обговорюється підвищення вартості тепла та гарячої води в середньому на 20%, а ціни на газ можуть зрости на 20-25%. Якщо зараз споживачі платять близько 7,96 гривень за кубометр газу, то після підвищення ціна становитиме близько 9,5 гривень.

    Попенко зазначив, що поки не ясно, чи торкнеться підвищення тарифів лише юридичних осіб, таких як водоканали та теплокомуненерго, чи зачепить також населення. Розглядаються різні варіанти, включаючи затвердження нових тарифів для теплокомуненерго чи підвищення для них вартості газу з дозволом місцевій владі піднімати тарифи.

    Експерт наголосив, що підвищення тарифів давно обговорювалося Світовим банком та іншими організаціями з метою покриття видатків та збільшення надходжень до бюджету. Попенко висловив побоювання, що зростання цін призведе до збільшення заборгованості населення за комунальні послуги та може поставити під загрозу право власності на житло відповідно до “закону Третьякової” щодо домогосподарств.

  • У “Нафтогазі” вирішили зімітувати бажання захистити свої об’єкти від ударів

    У “Нафтогазі” вирішили зімітувати бажання захистити свої об’єкти від ударів

    В енергетичному секторі зараз відбувається справжній безлад. Після масштабних і точних прильотів російських ракет в енергетичних компаніях вирішили зімітувати бажання захистити свої об’єкти від ударів.

    Наприклад, на третій рік війни на деяких об’єктах державного підприємства “Нафтогаз” тільки зараз дійшли до того, що охоронцям необхідно мати ручні металодетектори та дзеркала для огляду автомобілів.

    Щоправда, охорону об’єктів ще не оснастили цими засобами. Перш ніж закупити потрібне обладнання, ще необхідно узгодити все всередині компанії. Адже не можна ж просто провести закупівлі. Їх потрібно оформити через потрібні контори і своїх людей. Аналогічна ситуація, до речі, і в компанії “Укргазвидобування”, яка входить до “Нафтогазу”.

    З іншого боку, звинувачувати такі великі підприємства у відсутності елементарних норм безпеки не можна. Адже 2022 рік “Нафтогаз” закінчив із 40 млрд грн збитків, а дебіторська заборгованість сягнула 270 млрд грн. Ймовірно, грошей на металодетектори немає. Особливо під час війни. При цьому збитковість ніяк не позначається на топ-менеджменті підприємств, який продовжує купатися в грошах.

    Крім того, ракетні удари стали чудовою можливістю для керівництва компаній “спалити” всі докази масштабної корупції за останні десять років. Адже, якщо об’єкт буде зруйновано, то й жодних претензій у правоохоронців не буде.

  • Друзі Коболєва передумали: вимагають повернути мільйони пожертв на заставу

    Друзі Коболєва передумали: вимагають повернути мільйони пожертв на заставу

    Адвокати колишнього керівника «Нафтогазу», обвинуваченого у привласненні коштів, благають суд повернути хоча б частину застави.

    «Усі кошти – а їх треба зібрати 229,2 млн грн до понеділка, 6 березня – підуть на судову заставу для найбільшого ворога російської газової монополії та найяскравішого менеджера «Нафтогазу» – Андрія Коболєва… По закінченню непорозуміння у виді судового процесу проти Коболєва ці кошти буде повернуто усім, хто долучився та побажав повернення. Альтернативно кошти можуть бути спрямовані у фонд «Повернись живим». Ці слова належать українському бізнесмену та засновнику інвестиційної компанії Concorde Capital Ігорю Мазепі. Майже рік тому у Facebook він зробив заклик підтримати грішми ексглаву «Нафтогазу», який опинився на грані ув’язнення.

    Пан Мазепа є товаришем екскерівника «Нафтогазу» Коболєва, якого антикорупційні органи обвинувачують у привласненні коштів в особливо великих розмірах. У березні 2023 року Мазепа спільно з новою дружиною колишнього «нафтогазівця» Світланою Панаіотіді запустили челендж: за лічені дні через соціальні мережі вони зібрали не повну, але значну суму на заставу для Андрія Коболєва.

    Справу було виконано наполовину. 1982 жертводавця задонатили 106,5 млн на рахунки ТОВ «Конкорд Консалтинг» (належить Мазепі) та громадській організації «Демократична сокира» з поміткою: «Цільова програма застава». Потім вказані організації перевели ці кошти на депозитний рахунок Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

    Один мільйон «із хвостиком» на заставу від себе додав й сам герой цієї історії Андрій Коболєв.

    Унікальність справи Коболєва у тому, що за екскерівника «Нафтогазу» було внесено 107 млн грн застави, що становить всього 46,71% від визначеної судом суми. Себто судове рішення щодо обрання міри запобіжного заходу не було виконано. Це навіть публічно визнав адвокат Коболєва Олександр Лисак. Його цитата: «У нас виникла цікава ситуація із запобіжним заходом для Андрія Володимировича Коболєва. Адже є рішення апеляції, в якому визначено розмір застави (229,2 млн грн). На сьогодні не внесено всю заставу, то можна вважати, що не виконана судова ухвала про призначення запобіжного заходу. Коли ж прокурор звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу, то суд частково задовольнив і зобов’язав (підозрюваного – «Главком») носити засіб електронного контролю», – зазначив адвокат екстопменеджера «Нафтогазу».

    Водночас адвокат Олександр Лисак зауважив, що у прокуратури була можливість повторно ініціювати перегляд запобіжного заходу, враховуючи невнесення застави. Але цього не сталося.

    У відносному спокої гроші небайдужих українців на заставу для фігуранта пролежали до початку 2024-го. А далі сталося несподіване…

    «Віддайте наші гроші!»

    9 січня Вищий антикорупційний суд узявся за розгляд клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу колишньому керівнику «Нафтогазу». Подібне «прощупування» Феміди не раз відбувалося протягом 2023 року. Наприклад, 30 листопада сторона захисту переконувала суд у тому, що необхідно повернути Коболєву всі його закордонні паспорти, вилучені за наполяганням антикорупційної прокуратури. Аргументи прості: з початку 2022-го обвинувачений перебував за кордоном, а на початку січня 2023 року, дізнавшись про своє кримінальне переслідування, свідомо приїхав до України. Більше того під час досудового розслідування Коболєв, із дозволу слідства, виїжджав за кордон «для підтримання обороноздатності нашої держави».

    Та Феміду подібні пояснення сторони захисту не вразили і вона відмовила у задоволенні клопотання. Однак цього разу у процесі виринули екстраординарні обставини.

    Захисник екскерманича «Нафтогазу» почав промову з аналізу застави обвинуваченого у розмірі 107,1 млн грн. За словами адвоката, із загальної суми 101,83 млн грн внесло ТОВ «Конкорд Консалтинг». Однак є важливий нюанс, на якому наголосили адвокати обвинуваченого: внесені кошти за Коболєва не є власністю «Конкорд Консалтинг». Гроші на рахунок фірми вносили небайдужі громадяни, котрі підтримують Коболєва. І тепер, як стверджує сторона захисту, частина з цих громадян вимагає повернути власні гроші. Відповідні звернення вже надходять на адресу ТОВ «Конкорд Консалтинг».

    У свою чергу компанія Ігорю Мазепи закидала «листами щастя» і самого Коболєва, і антикорупційний суд: мовляв, погралися, а тепер час повертати гроші. Скоріше за все, йшлося про 35,59 млн грн. Адже саме на таку суму адвокати просили суд зменшити розмір застави.

    У ці дебати включилася прокурор. Вона розкритикувала пропозицію зменшити заставу. Доводи зводилися до того, що ТОВ «Конкорд Консалтинг» самостійно ухвалило рішення бути заставодавцем обвинуваченого. Також це стосується й збору коштів на заставу. Як зазначила прокурор, під час залучення коштів товариство повідомляло, що кошти можна буде повернути після закінчення розгляду справи або, за клопотанням цих же осіб, гроші можна буде спрямувати до благодійного фонду. Теперішні ж вимоги громадян до ТОВ «Конкорд Консалтинг» стосовно повернення грошей не є підставою для зменшення суми запобіжного заходу, застосованого до Андрія Коболєва, наголосила сторона обвинувачення.

    Непохитну позицію зайняла й Феміда: статус заставодавця не вичерпується лише фактом внесення необхідної суми на користь особи, яка перебуває під кримінальним переслідуванням. Навпаки – заставодавці повинні розуміти, що можуть взагалі втратити внесені кошти, якщо підозрюваний або обвинувачений не виконуватиме покладені судом на нього обов’язки.

    Окремо суд заявив, що будь-які договори цивільно-правового характеру, укладені між третіми особами та заставодавцем ТОВ «Конкорд Консалтинг» щодо внесення застави за Коболєва, не зумовлюють обов’язкову зміну запобіжного заходу.

    «У судовому засіданні не встановлено підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави та скасування додаткового обов’язку у вигляді здачі до Державної міграційної служби України всіх паспортів для виїзду за кордон», – сказано в ухвалі антикорупційного суду.

    У  Мазепи тепер свої проблеми

    А вже пізно ввечері 18 січня стало відомо про затримання силовиками й самого товариша Коболєва, бізнесмена Ігоря Мазепи. Це сталося під час проходження україно-польського кордону у «Шегині». Він, за версією адвокаті, прямував на Всесвітній економічний форум у Давосі. Захисники, правда, чомусь не врахували той факт, що форум саме сьогодні завершується, а всі українські заходи на ньому проведені. Тому таке пояснення мало дивний вигляд.

    За даними ЗМІ, у справі проти Мазепи начебто присутній російський слід. Крім цього, зазначалося, що Державне бюро розслідувань проводить обшуки в офісі Concorde Capital, цікавляться отриманням права на землю для будівництва котеджного містечка преміумкласу Goodlife Park у Вишгородському районі на Київщині. Адвокати бізнесмена заявили, що під час обшуків силовики вибили двері бізнес-центру.

    «Обшуки в компанії проводяться без ухвали суду, забирають всі документи, які не стосуються справи, а пов‘язані з усіма напрямками бізнес-активності Ігоря Мазепи. Вилучено особисті речі співробітників, які працюють в інших проєктах. Саме кримінальне провадження стосується зведення нерухомості (котеджних містечок) ще у 2013 році…», – таку заяву ближче до ночі оприлюднила компанії Concorde Capital.

    Вранці 19 січня правоохоронці оприлюднили подробиці обшуків. За даними слідства, бізнесмен Ігор Мазепа виконував роль організатора схеми незаконного заволодіння землями, на яких розташовані гідротехнічні споруди критичної інфраструктури –Київської ГЕС. Протягом 2020-2021 років засновник інвестиційної компанії, його брат та інші учасники злочинної організації з використанням корупційних зв’язків у державних органах прибрали до рук понад 7 га вартістю понад 20 млн грн. Наразі вирішується питання щодо повідомлення затриманим про підозру у незаконній приватизації державного майна, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а засновнику інвестиційної компанії ще й у створенні, керівництві злочинною організацією, а також участі у ній.

    Зважаючи на перебіг подій, кримінального переслідування бізнесмену Мазепі таки не уникнути. У такому випадку він, як і Коболєв, може постати перед судом. А далі знайомий набір прийомів від правоохоронців: клопотання про обрання міри запобіжного заходу, арешти майна, застава тощо.

    При бажанні силовиків вони можуть влаштувати бізнесмену кримінальний «спам». Наприклад, відкриття щодо Мазепи кримінальних проваджень за статтями «Шахрайство» (стаття 190 Кримінального кодексу) або «Привласнення чужого майна» (стаття 191 Кримінального кодексу) за епізодом… збору коштів на заставу Коболєву.

    Поштовхом для цього якраз можуть стати звернення жертводавців, котрі оббивають пороги мазепівського ТОВ «Конкорд Консалтинг».

    Тим паче, що ще рік тому під дописом у Facebook дружини Коболєва Світлани Панаіотіді з’явився цікавий коментар. Сторонній чоловік повідомив про перерахування певної суми коштів на рахунок ТОВ «Конкорд Консалтинг» на заставу Коболєву. При цьому він визнав, що не підписував жодних документів із компанією Мазепи: «Суму закинув, яку не шкода. Повертати не обов’язково. Просто, щоб потім не довелося ще їм (ТОВ «Конкорд Консалтинг» – «Главком») мати проблеми з оподаткуванням та звітами».

    Жертводавці скидали донати на заставу Андрію Коболєву, але переймалися наслідками цієї благодійності

    Жертводавці скидали донати на заставу Андрію Коболєву, але переймалися наслідками цієї благодійності
    Скріншот коментарів під дописом дружини Коболєва у Facebook

     

    Нагадаємо, у січні 2023 року слідчі Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили колишньому голові правління НАК «Нафтогаз України» Андрію Коболєву про підозру. Ексголову «Нафтогазу» підозрюють у заволодінні у 2018 році понад 229 млн грн. Загалом упродовж 2018 року підозрюваному, як вважає слідство, незаконно виплатили коштом компанії понад 229,25 млн грн (різниця між фактично виплаченою премією і максимально допустимим її розміром). Натомість сторона захисту все заперечує і вважає ці виплати законними.

    Слідство встановило, що очільник компанії (2014-2021 рр.) в травні 2018 року всупереч закону видав наказ про преміювання працівників компанії, на підставі якого йому виплатили майже 261 млн грн (еквівалент $10 млн) за екстраординарні досягнення. Йдеться про позитивне рішення у справі щодо контракту купівлі-продажу природного газу у 2009-2019 рр.

    Всього, за даними правоохоронців, протягом 2017-2022 років Андрію Коболєву нараховано понад 413 млн грн доходів. Що цікаво: коли у квітні 2021-го підозрюваного «пішли» з «Нафтогазу», на прощання йому виплатили ще 338,6 млн грн премії. При цьому станом на 2017 рік керівник НАК «Нафтогаз України» вважався одним із найбільш високооплачуваних керівників енергетичних компаній Європи. Він отримував середню місячну зарплату в еквіваленті 31,5 тис. євро, що було у 136 разів більше за середню заробітну плату по країні. Щоправда, це мова лише про зарплату, бо виплати були набагато більшими, враховуючи солідні щомісячні премії. До речі, як днями заявила у суді прокурор, за час роботи в «Нафтогазі» Андрію Коболєву було виплачено понад $20 млн у вигляді премій.

    Віталій Тараненко