Radaonline.news

Позначка: МОН

  • МОН готує реформу дитсадків через демографічну кризу

    МОН готує реформу дитсадків через демографічну кризу

    Пандемія, повномасштабна війна та демографічна криза завдали дошкільній освіті в Україні потужного удару. Садочки недоукомплектовані, черги зникли, а в багатьох регіонах постало питання — не відкривати, а навпаки «консервувати» заклади. Про це в інтерв’ю «Освіторія Медіа» розповіла заступниця міністра освіти та науки України з питань дошкільної освіти Анастасія Коновалова.

    За її словами, найбільший виклик сьогодні — не лише в зменшенні кількості дітей, а в тому, що понад 86% малюків з прифронтових регіонів мають затримки в розвитку соціально-емоційного інтелекту. Вони роками були відірвані від колективу, без змоги гратись із ровесниками, а часто — навіть відвідувати дитсадки.

    Ключові навички, які формуються саме через гру і соціальну взаємодію, діти не здобули. І це, каже Коновалова, вже не просто питання підготовки до школи — це питання здоров’я цілої генерації.

    Ситуацію ускладнює неможливість забезпечити безпечні умови для дітей у прифронтових регіонах. У МОН визнають: рекомендацію Ради Європи щодо високої залученості дітей у дошкільну освіту наразі виконати неможливо. Тому держава запускає рішення про створення підземних садочків і мобільних освітніх осередків. Але, як підкреслює чиновниця, ці рішення — тимчасові.

    Парадоксально, але нині показник залучення дітей до дошкільної освіти зріс до 73%. Це, однак, пов’язано не з покращенням доступу, а з демографічним спадом: дітей просто стало менше.

    «До 2023 року на місце в садку треба було ставати в чергу з народження. А сьогодні в Житомирі черг уже немає», — пояснює Коновалова. У маленьких містах та селах ситуація ще гірша — ремонтують укриття, а нових груп набрати вже не можуть.

    Задля збереження мережі закладів, МОН готується до «консервації» дитсадків — з можливістю відновлення у майбутньому. Це болюче слово — «консервація» — нагадує багатьом про 1990-ті, коли заклади освіти зникали назавжди. Але цього разу, каже Коновалова, держава буде дбайливо зберігати матеріально-технічну базу — в очікуванні бебі-буму після перемоги.

    Щоб уникнути закриття, міністерство розширює можливості садочків: відкриватимуть ясла для дітей від трьох місяців, адже економіка також потребує, щоб мами могли вийти на роботу. Розвиватимуться й альтернативні формати: мінісадки, сімейні садки, мобільні групи.

    Сімейний дитсадок — це коли мама виховує декількох дітей у власному будинку, зареєструвавшись як ФОП. Мінісадки — ще компактніші, до п’яти дітей, і можуть функціонувати навіть у квартирах. Важливо, що ці моделі нарешті виходять із тіні і підпадають під державний контроль.

    Великий виклик — забезпечення дошкільною освітою дітей з особливими освітніми потребами. Не кожен садок має фахівців, тому відкриватимуться спеціалізовані заклади. Це відповідає європейським практикам — навіть у Фінляндії є окремі садочки для дітей зі складними діагнозами.

    Центри педагогічного партнерства і центри розвитку дитини також стануть частиною реформи. Вони дозволять батькам обирати гнучкий формат — наприклад, тільки заняття музикою або іноземною мовою, замість повного дня у ЗДО.

    В умовах війни і кризи дошкільна освіта стала не менш важливою за шкільну. І саме цей сектор першим відчує наслідки і демографічної катастрофи, і, хочеться вірити, майбутнього відродження.

  • МОН зобов’язав українські університети змінити освітні програми

    МОН зобов’язав українські університети змінити освітні програми

    Міністерство освіти і науки України зобов’язало вищі навчальні заклади переглянути назви своїх освітніх програм. Причиною стали численні випадки невідповідності між назвою програми та її змістом, що створює ризики для акредитації та порушення законодавства.

    Як повідомив генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН під час онлайн-наради з представниками університетів, некоректне найменування освітніх програм може призводити до юридичних колізій, оскільки програми часто класифікуються не за тими спеціальностями, до яких вони реально належать.

    Що виявило МОН?

    Під час моніторингу було визначено найбільш проблемні назви, які не відповідають вимогам. До них належать слова, що часто використовуються для створення “привабливих” назв, але порушують стандарти. Серед таких слів:

    • право,
    • дизайн,
    • менеджмент,
    • економіка,
    • бізнес,
    • безпека,
    • транспорт та інші.

    Наприклад, у спеціальності “Історія та археологія” одна з програм називалася “Історія та антропологія права”, хоча така назва вводить в оману щодо справжнього змісту програми. В іншому випадку у спеціальності “Економіка” була створена програма з назвою “Агробізнес”, яка більше відповідає іншим спеціалізаціям.

    Які нові правила?

    МОН заборонило університетам використовувати у назвах освітніх програм:

    1. Назви інших спеціальностей або галузей знань.
    2. Назви програм, які передбачають професії з додатковим регулюванням (право, ветеринарія, медицина тощо).
    3. Назви професійних кваліфікацій, які вимагають освіти іншого рівня або спеціальності.

    Ці правила допоможуть забезпечити відповідність освітніх програм реальним спеціальностям і уникнути дезорієнтації студентів та абітурієнтів.

    Влітку 2024 року Кабінет Міністрів України схвалив новий перелік галузей і спеціальностей відповідно до закону “Про вищу освіту” та рекомендацій Європейської комісії. Новий список значно спрощений: замість попередніх 28 галузей залишилося лише 10 (+1 додаткова галузь “Безпека і оборона”).

    Ця ініціатива відповідає Міжнародній стандартній класифікації освіти (МСКО) і спрямована на підвищення прозорості, якості та конкурентоспроможності української вищої освіти.

    Університети тепер зобов’язані переглянути назви освітніх програм і привести їх у відповідність до нових стандартів. Це виклик для багатьох вишів, які раніше часто створювали “маркетингові” назви, щоб привабити студентів. Однак, на думку МОН, така практика лише шкодить довірі до системи освіти.

    Цей процес реформування є важливим кроком для приведення української освіти до міжнародних стандартів, а також для уникнення правових колізій та дезінформації майбутніх студентів.

  • Кількість учнів в Україні стрімко скорочується

    Кількість учнів в Україні стрімко скорочується

    Україна стоїть перед серйозними викликами у сфері освіти. За прогнозами Міністерства освіти і науки, кількість першокласників до 2029 року може зменшитися на третину. Заступниця міністра освіти і науки Галина Кузьмичова зазначила, що ця тенденція вже є помітною: теперішні першокласники на 30% менш численні порівняно з учнями сьомого класу.

    Причини скорочення
    Основними факторами такого спаду є низька народжуваність останніх років і міграція. Війна та соціально-економічні труднощі змусили багатьох батьків виїхати за кордон разом із дітьми. За словами директора дистанційної школи Unicorn School Володимира Страшка, деякі школи втратили до 90% учнів, і ця проблема торкнулася як хлопців, так і дівчат.

    Показники свідчать, що більше половини українських шкіл мають наповненість менше 200 дітей. Галина Кузьмичова підкреслила, що громади повинні переглянути свої підходи до освітньої інфраструктури. “Ілюзія, що всі 13 тисяч шкіл мають майбутнє, більше не працює. Оптимізація мережі шкіл стає необхідною реальністю”, — наголосила вона.

    Головна ідея, яку просуває МОН, полягає у тому, щоб зробити ставку на якість освіти, навіть якщо це потребує скорочення кількості закладів. Потрібно будувати школи, що відповідають сучасним потребам, а не просто утримувати будівлі радянського періоду.

    За останні чотири роки кількість шкіл в Україні зменшилася на 2 тисячі. Особливо це стосується сільських закладів, де населення стрімко скорочується. У містах ця тенденція проявляється менш помітно, але й там демографічний спад стає очевидним.

    На думку експертів, оптимізація шкільної мережі є неминучою. Але громади повинні підходити до цього питання виважено, забезпечуючи доступ до якісної освіти навіть у найвіддаленіших куточках країни. Можливо, дистанційне навчання стане одним із розв’язань проблеми.

    В умовах війни та кризи реформи у сфері освіти стають питанням національної безпеки. Адже якісна освіта — це ключ до конкурентоспроможності майбутніх поколінь.

  • В Україні переглянуть Держстандарт початкової освіти

    В Україні переглянуть Держстандарт початкової освіти

    Міністерство освіти і науки України (МОН) планує внести зміни до Державного стандарту початкової освіти, який залишається ключовим документом для організації навчання в 1–4 класах. Реформа має врахувати нові виклики, які виникли у зв’язку з повномасштабним російським вторгненням, та адаптувати освіту до сучасних потреб.

    Як повідомила координаторка напряму “Зміст освіти” Офісу впровадження “Нової української школи” Катерина Молодик, робоча група вже працює над оновленням стандарту. Перші результати цієї роботи очікуються в березні 2025 року.

    Основна мета перегляду — оновлення формулювань і принципів, закладених у стандарті 2018 року, відповідно до нових освітніх вимог, зокрема:

    • Актуалізація мети початкової освіти: переосмислення основних завдань навчання для дітей молодшого шкільного віку.
    • Уточнення ціннісних орієнтирів: фокус на формуванні ключових компетентностей, які відповідають умовам сьогодення.
    • Упорядкування результатів навчання: чітке визначення обов’язкових освітніх результатів для учнів початкових класів.

    Оновлений стандарт стане основою для створення нових освітніх програм, підручників і навчальних матеріалів. Зміни торкнуться інтегрованих курсів та підходів до викладання навчальних предметів у початкових класах.

    Також реформа спрямована на забезпечення тіснішої інтеграції стандартів початкової освіти із:

    • Держстандартом базової середньої освіти (затвердженим у 2020 році).
    • Держстандартом профільної середньої освіти (затвердженим у 2024 році).

    Упровадження ключової реформи “Нова українська школа” (НУШ) уже змінило підходи до навчання в початкових класах. Переможниця премії Global Teacher Prize Ukraine 2024 Леся Павлюк відзначила, що реформа принесла такі ключові зміни:

    1. Фокус на компетентностях: навчання орієнтоване на розвиток критичного мислення, командної роботи та творчості.
    2. Інтеграція предметів: використання міждисциплінарного підходу у викладанні.
    3. Сучасні методики викладання: залучення ігрових, інтерактивних і проєктних технологій.
    4. Особистісно орієнтоване навчання: врахування індивідуальних потреб кожного учня.

    Оновлення Держстандарту початкової освіти продовжить цю реформу, спрямовуючи освітню систему на адаптацію до нових умов і підвищення якості навчання.

  • Чверть абітурієнтів 2024 року обрали київські університети

    Чверть абітурієнтів 2024 року обрали київські університети

    У 2024 році Київ залишається головним осередком вищої освіти в Україні, приваблюючи чверть усіх вступників. За словами заступника міністра освіти та науки Михайла Винницького, столиця продовжує залишатися “величезним магнітом” для абітурієнтів. Це підтверджує вступна кампанія, за якою 25% усіх абітурієнтів вирішили продовжити освіту саме у київських вишах.

    “Київ має свою важливу роль і значення в освіті, і вступники обирають столицю не випадково. Це свідчить про певний порядок та ієрархію у вищій освіті”, – підкреслив Винницький в інтерв’ю LB.ua.

    У 2024 році українські університети зарахували понад 187 тисяч абітурієнтів на бюджетну та контрактну форми навчання. Це на 80 тисяч менше, ніж у попередньому році, коли кількість вступників становила 267 тисяч. Загалом подано понад 217 тисяч заявок на вступ.

    Особливістю цієї кампанії стала значна кількість відмов від бюджетних місць: 6284 абітурієнти, які отримали пропозицію на безкоштовне навчання, відмовились від нього. Серед них майже 25% – 1442 особи – не вступали в українські університети. При цьому більшість тих, хто відмовився від бюджету, обрали контрактне навчання в інших вишах, скориставшись державним грантом або вступивши до закладів, де дійсно бажали навчатися.

  • Кабмін закуповує нове обладнання та розширює доступ до лікування розсіяного склерозу

    Кабмін закуповує нове обладнання та розширює доступ до лікування розсіяного склерозу

    Уряд України прийняв важливі зміни у сфері охорони здоров’я, що покращують доступ громадян до сучасних медичних технологій та лікування. Кабінет Міністрів включив магнітно-резонансні томографи (МРТ) до переліку медичних виробів, які закуповуються за державний кошт. Ця новина була озвучена постійним представником уряду у Верховній Раді Тарасом Мельничуком, повідомляє УНН.

    Зміни торкнулися переліку лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються за бюджетні кошти для виконання державних програм та централізованих заходів з охорони здоров’я. До цього переліку було додано важливу позицію — системи магнітно-резонансної томографії, які тепер стануть доступними для закупівлі для закладів охорони здоров’я.

    Мельничук зазначив, що ці зміни стосуються не тільки закупівлі обладнання для клінік, але й розширення забезпечення медичних установ, зокрема для кластерних та надкластерних закладів, а також для лабораторій, що працюють у сфері радіофармацевтичних засобів.

    Крім того, уряд оновив перелік медикаментів для лікування розсіяного склерозу, доповнивши його новими позиціями, що значно покращить доступність ліків для пацієнтів, які потребують цього важливого лікування.

    Ці ініціативи є важливими кроками в напрямку покращення медичних послуг в Україні та забезпечення лікарень необхідним сучасним обладнанням для точного діагностування та ефективного лікування.

  • МОН змінив умови вступу на магістратуру

    МОН змінив умови вступу на магістратуру

    Міністерство освіти і науки (МОН) України оголосило про нові умови вступу до магістратури, які набудуть чинності з 2025 року. Проєкт уже виставлено на громадське обговорення, а основні положення стосуються змін у процедурі подання заявок, іспитів і особливих умов для певних категорій вступників.

    Основні зміни у вступі до магістратури

    1. Базова вимога
      Вступати на магістратуру можуть випускники, які вже мають ступінь бакалавра або магістра.
    2. Іспити та порогові бали
      • Вступники складатимуть єдиний вступний іспит (ЄВІ) з іноземної мови та єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ).
      • Мінімальний прохідний бал для ЄВІ — 5, для ЄФВВ — 35.
      • Додатково враховуватимуть мотиваційний лист.
    3. Процес подання заявок
      • Реєстрація електронних кабінетів стартує 1 липня 2025 року.
      • Подання документів можливе до 20 жовтня, з опцією завантаження кількох документів про попередню освіту.
      • Заклади вищої освіти можуть встановлювати окремі дедлайни для контрактного навчання.
    4. Формула конкурсного балу
      Конкурсний бал складатиметься з оцінок:

      • за тест із іноземної мови;
      • за тест загальної навчальної компетентності;
      • за фаховий іспит.
    5. Особливі умови для пільговиків
      • Учасники Революції Гідності, військовослужбовці та вступники з інвалідністю зможуть замість іспитів пройти співбесіду.

    Нові правила спрямовані на підвищення прозорості та уніфікацію вступу. Запровадження електронних кабінетів спрощує процес подання заявок, тоді як порогові бали гарантують базовий рівень підготовки вступників.

    Заклади вищої освіти отримують більше гнучкості, встановлюючи власні терміни для подання заявок на контрактне навчання. Це дозволить студентам, які не встигли подати заяви в основний період, мати додаткові шанси на вступ.

    Реформа у сфері освіти — це не лише інструмент для підвищення якості підготовки магістрів, але й можливість адаптувати систему освіти до сучасних викликів, — зазначили в МОН.

  • НАЗК виявило нову схему незаконного надання відстрочки в університетах

    НАЗК виявило нову схему незаконного надання відстрочки в університетах

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило планову перевірку діяльності закладів Міністерства освіти і науки України (МОН), виявивши значні корупційні ризики. Зокрема, йдеться про маніпулювання даними в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) та незаконне використання майна закладів освіти.

    Одним із найбільш серйозних порушень стало фіктивне зарахування понад 5,7 тисяч здобувачів третього рівня вищої освіти (аспірантура) у період з 2021 по 2023 роки. Згідно з перевіркою, близько 150 закладів освіти та наукових установ без погодження з МОН внесли недостовірні дані до ЄДЕБО. Це збіглося з оновленням урядових постанов, що передбачають надання відстрочки від мобілізації за умови надання відповідної довідки, підтвердженої даними ЄДЕБО.

    Ці маніпуляції з базою даних, ймовірно, були спрямовані на отримання незаконних відстрочок від мобілізації, що є порушенням законодавства та відкриває двері для корупційних схем.

    Крім того, НАЗК виявило низку корупційних ризиків в управлінні об’єктами державної власності, зокрема нерухомістю та земельними ділянками, якими володіють навчальні заклади. Виявлено численні випадки незаконного відчуження майна та зловживання при передачі об’єктів нерухомості в оренду або в користування суб’єктам господарювання. Це створює корупційні ризики задоволення приватних інтересів посадових осіб МОН та керівників навчальних закладів, які можуть отримувати неправомірну вигоду за сприяння у відчуженні майна.

    Серед основних корупційних практик, зафіксованих НАЗК, є:

    • незаконна приватизація об’єктів нерухомості закладів освіти;
    • оренда майна з подальшим використанням для цілей, не пов’язаних з освітнім процесом;
    • передача земельних ділянок закладів освіти під прикриттям «спільної діяльності»;
    • укладання інвестиційних договорів, що передбачають забудову території навчальних закладів.

    Ці порушення створюють серйозні корупційні ризики, пов’язані з приватним інтересом керівників та посадових осіб, що можуть отримувати неправомірну вигоду через сприяння в незаконному відчуженні майна на користь зацікавлених осіб.

    НАЗК наголошує на необхідності посилення контролю за діяльністю МОН та забезпечення прозорості в управлінні державними ресурсами.

  • МОН дозволило виїзд студентам-чоловікам та викладачам за кордон: деталі нових правил

    МОН дозволило виїзд студентам-чоловікам та викладачам за кордон: деталі нових правил

    Згідно з новими роз’ясненнями Міністерства освіти і науки України, чоловікам-студентам та викладачам дозволено виїжджати за кордон у певних випадках. Це рішення стало предметом обговорення після кількох місяців неясності щодо виїзду осіб, що перебувають на військовому обліку.

    З 2024 року українські хлопці-студенти та викладачі можуть виїздити за кордон, заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

    “Для виїзду військовозобов’язаних науково-педагогічних працівників потрібен лист МОН до Державної прикордонної служби з проханням розглянути можливість перетинання кордону. З 1 січня до 30 вересня 2024 року міністерство підготувало 1297 таких листів. За цей період вчасно не повернувся з-за кордону аж один науково-педагогічний працівник”, – зазначив Винницький.

    Стосовно студентів-юнаків він нагадав, що від початку повномасштабного наступу російських окупаційних військ на Україну вони не могли виїжджати за кордон для участі у міжнародних навчальних програмах. Однак із 2024 року вони отримали можливість виїзду для навчання в іноземних закладах вищої освіти.

    За словами заступника міністра освіти, українські ЗВО з 1 січня до 1 квітня 2024 року направили 561 студента за кордон для участі в програмах академічної мобільності, з-за кордону повернулися всі без винятку чоловіки-студенти. Вінницький назвав це дуже хорошою статистикою.

    Мобілізація в Україні – виїзд за кордон

    Після вступу в дію закону про мобілізацію в Державній прикордонній службі України повідомляли, що уряд може внести зміни до правил перетину кордону.

    Незабаром у Кабінеті міністрів України заявили, що правила перетину кордону оновлено для студентів. Зазначалось, що стало можливим не тільки для дівчат, а й для хлопців також виїжджати на навчання за програмами академічної мобільності.

  • Корупційні схеми на впровадженні шкільної програми “Захист України” за участі Оксена Лісового, Інни Совсун та Олени Шиян

    Корупційні схеми на впровадженні шкільної програми “Захист України” за участі Оксена Лісового, Інни Совсун та Олени Шиян

    Уроки Захисту України від початку були частиною загальної шкільної програми, та викладались у кожній школі окремо. Згодом було прийнято рішення перенести викладання у так звані “осередки”, а сама програма стала “експериментальною”, що відкрило шлях для корупційних схем за участі Міністра освіти Оксена Лісового, депутатки від “Голосу” Інни Совсун та професійної грантоїдки Олени Шиян.

    Для розуміння порядку цифр про які йде мова, варто відзначити, що тільки у 2023 році на впровадження шкільної програми “Захист України” з державного бюджету було виділено 1,7 мільярдів гривень. Додатково, з місцевих бюджетів були виділені кошти кожним містом та областю.

    Суть афери в тому, програму “Захист України” трансформують зі “звичайної” в “експериментальну”, змусивши усі адміністрації та освітні управління написати від себе запит на участь. Відповідно до “експерименту”, який розтягується на 2 роки, навчання буде здійснюватись не в кожній школі окремо, а в так званих “осередках”: тобто усе фінансування на реалізацію програми буде проходити централізовано через “одні руки”.

    Створення так званих “осередків”, це не тільки виділення бюджету на підготовку викладачів курсу, але й кошти на закупівлю необхідного інвентарю та обладнаднання осередків.

    Показово, що немає чітких прописаних рекомендацій по закупівлі обладнання осередків, а освітянам рекомендують купувати це обладнання без оголошення тендерів. Згідно заяві МОН, осередки планують оснастити в тому числі комп’ютерними симуляторами управління дронами, інтерактивними лазерними стрілецькими тренажерами та інструментами для опанування правил домедичної допомоги. За інформацією наших джерел, рекомендації проводити закупівлі без тендерів  не випадковість: уже визначене коло пов’язаних з МОН постачальників, а в ціні врахований  “відкат”.

    З приводу бюджетів, виділених на підготовку викладачів курсу, зі слів Оксена Лісового наприкінці 2023 року на перенавчання вчителів “Захисту України” було виділено 100 мільйонів гривень. Пізніше в роз’яснені на сайті МОН щодо впровадження програми, ми зустрічаємо цифру в “понад 100 підготовлених тренерів”. Наразі важко сказати однозначно, яка саме кількість вчителів була підготовлена за 100 мільйонів гривень, і чи буде надалі збільшуватись бюджет на їх підготовку.

    Автором і науковим керівником програми “Захист України” значиться міністр Оксен Лісовий, він же підписав Наказ міністерства. Але на додатку з’являються ще підпис представника швейцарсько-українського фонду DECIDE Антоніни Макаревич та професора Львівського обласного інституту післядипломної освіти педагогічної освіти Олени Шиян, яка вже понад 10 років працює з грантами.

    У 2024 році Міністерство освіти до реалізації програми залучили швейцарсько-українську організацію DECIDE, яка спеціалізується на освітніх проектах в Україні за гроші Швейцарії. Серед партнерів DECIDE значиться  Громадська організація DOCCU, в якій з 2016 по 2018 рік Олена Шиян виступала координатором Швейцарсько-українського проекту “Розвиток громадянських компетентностей в Україні”.

    Що цікаво, чоловік Олени –  Роман Шиян є автором концепції “Нова українська школа”, яку було перероблено з російської програми “Наша новая школа”. Концепцію російської програми “Наша новая школа” розробляв рідний брат Романа Шияна – кандидат психологічних наук, доцент московського МГПУ Ігор Шиян.

    Не виключаємо, що частина наративів розроблена Ігорем Шияном для шкіл РФ, могла перейти також до програми “Захист України”, адже Роман Шиян входить до Команди підтримки реформ у Міністерстві освіти і науки України.

    У цій же історії з грантами зав’язана нардепка від партії  “Голос”  Інна Совсун, яка також являється одним із співавторів навчальної програми “Захист України”. Як повідомляють наші джерела в парламенті – ця програма чистий розпил грантових грошей протягом наступних двох років.

    З приводу реальної користі від впровадження експериментальної програми “Захист України”, приведемо думку Засновника Всеукраїнської асоціації освітніх проектів, екс-заступник Міністра економіки Андрія Близнюка, якою від поділився на своєму Фейсбук:

    “З цього року вони вирішили скасувати предмет “Захист України” в звичайних школах і ввести лише в окремих школах – Осередках, які обираються в територіальних громадах з розрахунку 80- 1999 учнів 10-11 класів на 1 осередок. І всі ці учні раз на місяць повинні їхати в ці Осередки, щоб вивчати Захист України там протягом дня (6 уроків,  що робити тим, хто хворіє і пропускає всі 6 уроків, не уточнюється. Якщо відпрацювати дистанційно, не зрозумілий сенс проекту. Якщо їхати оффлайн з іншою школою, в інший день, це величезний додатковий стрес для дитини).

    Тобто під час війни вивчення такого предмету, як Захист України, скорочується до 1 разу на місяць і учні мають їхати за десятки кілометрів до осередку, щоб це зробити.

    Навіщо? Бо виділено 1.5 млрд грн субвенцій на покращення вивчення цього предмету, і це – покращення.

    Осередки зможуть закупити додаткове обладнання і підвищити кваліфікацію вчителів своєї школи з цих предметів. Всі інші школи мають скасувати цей предмет у себе, бо його викладання не буде оплачуваним.

    Якщо експеримент виявиться невдалим, все ніби має повернутися взад, але це не точно, і після 2026 року, коли авторів експерименту вже не буде, як і субвенції.

    В зв’язку з цим у мене декілька питань до МОН:

    1. Чи можливо забезпечити безпеку життя та здоров’я близько 500 тис учнів, які в умовах тривог, блекаутів, бездоріжжя та інших воєнних ризиків розпочнуть масовий ранковий і вечірній рух до та з Осередків?

    Хто буде супроводжувати і відповідати за життя дітей(30 дітей в класі, 2-3 класи 10 і стільки ж 11, тобто сумарно майже 200 дітей від кожної школи їдуть або шкільними автобусами, якщо є, або громадським транспортом)? Наскільки доцільно організовувати такий рух у воюючій країні, і як ці стреси відобразяться на психоемоційному стані дітей, особливо, коли поруч приліт, чи громадський транспорт висадив їх тупо посеред дороги чи мосту під час тривоги?

    1. Чи не стануть осередки військової підготовки дітей військовою ціллю для ворога під час війни і ракетних обстрілів? Може Україна має зайві засоби ППО, щоб захистити кожен з цих Осередків, в кожному місті та селищі?
    2. Чи ефективно навчати учнів будь-якому предмету протягом одного дня на місяць, і чому б тоді не зробити це зі всіма предметами?
    3. Чому не можна обладнати всі школи необхідним обладнанням (до війни в Україні було 16 тис державних шкіл, зараз без врахування окупованих чи знищених, буде не більше 12 тис, тобто 1.5 млрд грн, це близько 100 -125 тис грн на кожну школу).”

    Як бачимо, з практичної точки зору введення експериментальної освітньої програми “Захист України” на базі так званих “осередків” не витримує критики. А ось що стосується “розпилу коштів” на програмах патріотичного шкільного виховання міністром та його найближчим оточенням – цим питанням мають зацікавитись детективи НАБУ.