Позначка: мобілізовані

  • Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    У Білгород-Дністровському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Одеської області виявили серйозні проблеми з умовами перебування мобілізованих. Під час моніторингового візиту представники уповноваженого Верховної Ради з прав людини зафіксували підвальні приміщення з бетонною підлогою, старі ліжка без матраців, антисанітарію та металеві ґрати на дверях кімнат, де перебувають люди. Крім того, перевірка виявила неналежне зберігання бронежилетів і касок, а також алкоголь на території установи. Омбудсман Дмитро Лубінець заявив про підготовку офіційних актів реагування та необхідність системних змін у процесі мобілізації.

    Про це 21 жовтня повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на своїй сторінці у Facebook.

    Результати моніторингового візиту також оприлюднили «Українська правда» та «Суспільне Одеса».

    За словами омбудсмана, умови, в яких перебувають люди, не відповідають належним стандартам забезпечення людської гідності.

    Люди спали в підвалах на бетонній підлозі

    Одним із найбільш тривожних результатів перевірки став стан приміщень, облаштованих для перебування мобілізованих.

    Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    Представники Офісу омбудсмана встановили, що частина людей змушена перебувати в підвалах, де немає належних умов для відпочинку.

    Спальні місця обладнані старими ліжками, частина яких не має матраців.

    За словами Лубінця, людям доводилося спати на бетонній підлозі та накриватися старими простирадлами.

    Окремі приміщення мали проблеми з вентиляцією.

    Зокрема, отвори у стінах поблизу вентиляційних конструкцій були заткнуті звичайними подушками.

    Це викликало додаткові питання щодо належного облаштування приміщень і дотримання санітарних вимог.

    Омбудсман наголосив, що громадяни, які проходять мобілізаційні процедури або вже стали військовослужбовцями, мають право на нормальні умови перебування.

    Металеві ґрати на дверях викликали окремі запитання

    Особливу увагу представників моніторингової групи привернули металеві ґрати, встановлені на дверях приміщень із мобілізованими.

    Дмитро Лубінець висловив занепокоєння тим, що такі конструкції можуть свідчити про обмеження свободи людей.

    Він наголосив, що побачене потребує ретельної перевірки.

    Водночас факт наявності ґрат сам по собі ще не дозволяє встановити, чи було конкретних громадян незаконно позбавлено волі.

    Для правової оцінки необхідно з’ясувати порядок перебування людей у цих приміщеннях, підстави встановлення обмежень та дії відповідальних посадовців.

    Саме тому омбудсман наполягає на перевірці обставин, зафіксованих під час візиту.

    Антисанітарія та тіснота в казармах

    Проблеми стосувалися не лише підвальних приміщень.

    Під час перевірки представники омбудсмана звернули увагу на незадовільний санітарний стан туалетів.

    Крім того, неналежні побутові умови виявили в казармах роти охорони.

    За повідомленням Лубінця, кімнати були переповнені, військовослужбовці розміщувалися на двоярусних ліжках, а замість тумбочок використовували картонні коробки.

    Такі обставини порушують питання належної організації побуту особового складу.

    Омбудсман наголосив, що необхідність оборони держави не скасовує обов’язку забезпечувати людям гідні умови служби та проживання.

    Бронежилети й каски зберігали серед старих меблів

    Ще одним результатом перевірки стало виявлення проблем зі зберіганням військового майна.

    За словами Лубінця, бронежилети та каски перебували у відкритому гаражі без дверей.

    Поруч із захисним спорядженням зберігалися старі меблі та інший непотріб.

    Такі умови викликали занепокоєння омбудсмана, оскільки йдеться про спорядження, призначене для захисту життя і здоров’я військовослужбовців.

    Водночас із повідомлення не випливає, що бронежилети або каски вже втратили захисні властивості.

    Для визначення їхнього технічного стану потрібна окрема перевірка.

    На території ТЦК виявили алкоголь

    Окремо представники Офісу омбудсмана повідомили про алкоголь у пластикових ємностях, який знайшли на території військової установи.

    Лубінець включив цей факт до переліку проблем, виявлених під час моніторингового візиту.

    Однак у його повідомленні не уточнюється, кому належали ємності, де саме їх знайшли та за яких обставин алкоголь потрапив на територію ТЦК.

    Також немає підтверджених відомостей про вживання алкоголю конкретними посадовими особами під час виконання службових обов’язків.

    Ці обставини можуть бути встановлені лише під час додаткової перевірки.

    Лубінець готує офіційні акти реагування

    За підсумками моніторингу Дмитро Лубінець повідомив, що його представники готують акти реагування.

    Мета — домогтися усунення виявлених недоліків і перевірки дій посадовців, відповідальних за організацію перебування людей.

    Омбудсман також закликав головнокомандувача Збройних сил України до системних змін у процесі мобілізації.

    За його словами, проблема потребує не лише формального реагування на окремий випадок, а й практичних рішень.

    Водночас на момент оприлюднення повідомлення ще не було відомо, чи застосовано дисциплінарні заходи до керівництва відповідного ТЦК.

    Не повідомлялося й про завершення будь-якого службового розслідування.

    Чому умови перебування в ТЦК мають значення

    Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відіграють важливу роль у процесі мобілізації та забезпечення потреб Збройних сил України.

    Однак виконання цих завдань не звільняє державні установи від обов’язку дотримуватися прав людини.

    Громадяни не втрачають права на гідне поводження, належні санітарні умови та захист здоров’я через проходження мобілізаційних процедур.

    Особливо важливим є розмежування законних організаційних обмежень, пов’язаних із військовою службою, та неправомірного позбавлення свободи.

    Наявність підстав для перебування людини в установі не означає, що будь-які умови її утримання автоматично є допустимими.

    Саме тому моніторингові візити Офісу омбудсмана є одним із механізмів виявлення можливих порушень.

    Чи перевірятимуть інші територіальні центри комплектування

    Оприлюднені результати перевірки стосуються конкретного Білгород-Дністровського районного ТЦК та СП.

    Вони не дають підстав автоматично робити висновок, що аналогічні умови існують в усіх територіальних центрах комплектування України.

    Водночас Лубінець наголосив на необхідності ширших системних змін.

    Раніше Офіс омбудсмана неодноразово отримував звернення громадян щодо можливих порушень прав під час мобілізаційних заходів.

    Серед регіонів, де фіксували значну кількість таких звернень, називали й Одеську область.

    Однак кількість скарг сама по собі не тотожна кількості підтверджених правопорушень.

    Кожне повідомлення має перевірятися окремо, із встановленням фактичних обставин і можливих відповідальних осіб.

    Що відомо станом на 21 жовтня

    Моніторингова група Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини зафіксувала в Білгород-Дністровському ТЦК проблеми з умовами проживання, санітарією, організацією побуту та зберіганням військового спорядження.

    Окремі питання виникли через металеві ґрати на дверях приміщень, де перебували мобілізовані.

    Дмитро Лубінець уже оголосив про підготовку актів реагування та вимогу перевірити дії відповідальних посадовців.

    Головне питання тепер — чи будуть виявлені недоліки усунені та які результати дасть офіційна перевірка. Публічних відомостей про притягнення конкретних осіб до відповідальності станом на момент заяви омбудсмана немає.

    Результати цього моніторингу також можуть стати підставою для перегляду практичних вимог до умов перебування людей у територіальних центрах комплектування.

  • Скандал навколо «Скелі» розростається: журналісти повідомили вже про 31 смерть за пів року

    Скандал навколо «Скелі» розростається: журналісти повідомили вже про 31 смерть за пів року

    Журналісти видання «Бабель» повідомили про ще сім випадків смерті мобілізованих під час базової загальновійськової підготовки у штурмовому полку «Скеля». Шість із нових епізодів, як і раніше описані випадки, сталися впродовж приблизно пів року — з кінця осені 2025-го до весни 2026-го. Ще один випадок датується літом 2025 року.

    Раніше редакція опублікувала велике розслідування, у якому йшлося про 25 смертей мобілізованих під час навчань у «Скелі», а також про свідчення родичів і військових щодо можливих катувань, знущань, ненадання медичної допомоги та утримання людей у неналежних умовах. Після публікації до журналістів звернулися рідні й близькі інших померлих новобранців.

    За підрахунками «Бабеля», з кінця осені 2025 року до весни 2026-го редакція тепер зафіксувала 31 смерть мобілізованих під час навчань або невдовзі після перебування у структурах, пов’язаних із «Скелею». Усі нові епізоди, як і попередні матеріали та контакти родичів померлих, журналісти передали слідчим Державного бюро розслідувань.

    Серед нових випадків, про які повідомило видання, — смерть 43-річного Сергія Богданова. За словами рідних, його мобілізували до «Скелі» 26 січня 2026 року, а вже 4 лютого він помер у лікарні. Офіційна причина смерті — гостра серцево-судинна недостатність і неуточнена кардіоміопатія. Мати померлого стверджує, що на фото в чоловіка було побите обличчя, а тіло у морзі виглядало побитим.

    Ще один випадок стосується 38-річного Ігоря Чаусова, який, за даними родини, потрапив до 155-ї окремої механізованої бригади, а базову підготовку проходив на базі «Скелі». Він помер у лікарні 7 березня 2026 року. В офіційних документах причиною смерті вказано інтоксикацію та випадкове отруєння неуточненими речовинами. Дружина надала журналістам фото і відео, на яких, за її словами, видно сині пальці рук і ніг.

    Також «Бабель» описав смерть 47-річного Андрія Кукси. Його, за словами рідних, мобілізували у жовтні, однак довго не оформлювали офіційно. Чоловік помер 6 грудня у під’їзді будинку в Жовтих Водах. Офіційна причина смерті — навмисне самоушкодження. Родичі заявляють, що самостійно знайшли тіло в морзі та вважають, що Андрія переслідували і вбили.

    Серед інших нових епізодів — смерть 41-річного Євгена Набракла, якого мобілізували до «Скелі» 1 грудня 2025 року. Він помер у лікарні 1 січня 2026 року, офіційна причина — гострий гнійний бактеріальний менінгіт. Родичі стверджують, що тіло виглядало дуже виснаженим.

    41-річний Дмитро Цуканов, який перебував на замісній підтримувальній терапії, помер 2 лютого 2026 року в районі місця проведення підготовки. Офіційна причина смерті — пневмонія. Його батько заявляє про підозрілі сліди на тілі сина.

    51-річний Володимир Потапенко, за словами дружини, потрапив у полк 2 лютого і помер 21 лютого під час охорони одного з об’єктів «Скелі». Офіційна причина смерті — легенево-серцева недостатність і часткова пневмонія. Дружина вважає, що чоловіку могли вчасно не надати медичної допомоги.

    Сьомий новий випадок стосується 28-річного Ігоря Татарінцева. Його мобілізували 9 липня 2025 року, а 13 липня він помер у лікарні. Офіційна причина смерті — кардіоміопатія. За даними «Бабеля», до лікарні чоловік потрапив із підозрою на отруєння невідомою речовиною.

    Після першої публікації «Бабеля» Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування за оприлюдненими фактами. У полку також працюють місія Офісу омбудсмана та комплексна комісія на чолі із заступником начальника Генштабу ЗСУ. 24 червня командира 425-го полку Юрія Гаркавого відсторонили від виконання обов’язків на час перевірки.

    У самому 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» раніше заявляли, що ознайомилися з розслідуванням і висловили співчуття родинам загиблих. Представники підрозділу наголошували, що значна частина смертей сталася у лікарнях або дорогою до лікарень, а не безпосередньо в полку, і пов’язували їх із хворобами або загальним станом здоров’я мобілізованих. Водночас представник полку в ефірі Радіо Свобода повідомляв, що щодо двох випадків триває слідство.

    Наразі остаточні висновки щодо причин смертей, можливих порушень, дій командування та медичного забезпечення має зробити слідство. Редакція «Бабеля» заявляє, що продовжує передавати зібрані матеріали правоохоронним органам.

  • Українські родини не вірять офіційним поясненням смертей мобілізованих у ТЦК

    Українські родини не вірять офіційним поясненням смертей мобілізованих у ТЦК

    В Україні з початку повномасштабного вторгнення щонайменше 25 чоловіків загинули після затримання військовими територіальних центрів комплектування (ТЦК). Офіційні версії причин смерті часто відрізняються від того, у що вірять їхні родини.

    За даними “Суспільного”, лише два випадки були підтверджені як побиття. В інших випадках причиною називають хвороби або самогубства. Минулого тижня загинули двоє військовозобов’язаних після затримання за порушення правил військового обліку: один на Черкащині вистрибнув з автомобіля дорогою до навчального центру, інший на Рівненщині помер у збірному пункті через різке погіршення стану здоров’я.

    Одним із найбільш резонансних випадків став інцидент у Баранівці на Житомирщині. 41-річний Сергій Ковальчук потрапив до лікарні з тяжкими травмами голови після доправлення до ТЦК і невдовзі помер. У свідоцтві причиною вказали перелом кісток черепа, однак військові стверджували, що чоловік мав епілептичний напад через зловживання алкоголем. Рідні переконані: його побили. Місто сколихнув стихійний мітинг із вимогою розслідувати обставини смерті.

    Подібні трагедії відбувалися й раніше. У Хмельницькому під час медкомісії помер 41-річний Андрій Панасюк, у Миколаєві тіло Сергія Ухоренка знайшли біля військової частини без пояснень причин смерті. Були й випадки самогубств у стінах ТЦК.

    Окремо виділяються підтверджені випадки побиття. У Сумах загинув Євген Криводуб через конфлікт із військовим, а в Києві у травні 2025 року Олексія Погорельцева жорстоко побив солдат, що призвело до смерті. Підозрювані перебувають під арештом.

    Справи рідко доходять до суду. За словами депутатки Юлії Яцик, із 166 проваджень щодо побиттів лише 17 передали до суду. Вона наголошує, що лікарські комісії часто формально визнають хворих придатними, а військові ТЦК перевищують повноваження.

    Командування Сухопутних військ стверджує, що більшість смертей пов’язані з хронічними хворобами й недбалістю самих чоловіків. Частину повідомлень у мережі називають «маніпулятивними» та створеними в інтересах Росії.

    Правозахисники, зокрема Володимир Яворський із «Центру громадянських свобод», вважають, що більшість випадків замовчуються, а розслідування ведуться поверхово. На його думку, кожну смерть має розслідувати ДБР як незалежний орган, інакше держава ризикує програвати справи у ЄСПЛ та виплачувати компенсації.

    У вересні Міноборони зобов’язало військових ТЦК використовувати бодікамери під час перевірки документів. Експерти вважають, що це може зменшити кількість зловживань, проте ключовим залишається прозоре й незалежне розслідування кожної смерті.

  • Міноборони України відзначає значне збільшення резервів ЗСУ завдяки новому закону про мобілізацію

    Міноборони України відзначає значне збільшення резервів ЗСУ завдяки новому закону про мобілізацію

    Міністерство оборони України повідомило про суттєве збільшення резервів Збройних Сил завдяки новому закону про мобілізацію. За даними відомства, показники призову військовозобов’язаних зросли у 2,5 рази порівняно з першим кварталом поточного року.

    Закон України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, що набрав чинності, значно підвищив ефективність мобілізаційних заходів. Як зазначила пресслужба Міноборони у відповіді на запит “Телеграфу”, цей закон дозволив суттєво покращити доукомплектування військових частин, відновлення їх боєздатності та створення необхідних резервів.

    “Набрання чинності Законом України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX дозволило нам збільшити показники призову військовозобовʼязаних на військову службу під час мобілізації у 2,5 раза порівняно з першим кварталом поточного року, що в цілому дозволяє на даному етапі проводити своєчасне доукомплектування військових частин, відновлення їх боєздатності та створення необхідних резервів,” – зазначили в Міністерстві оборони.

    Згідно з інформацією Головного управління персоналу Генерального штабу ЗСУ, наразі питання посилення мобілізації не ініціюється. Пресслужба Міноборони також повідомила, що при достатньому числі підготовлених бійців та успішному проведенні призову, військове керівництво підготує законодавчі зміни, які стосуватимуться ротації та демобілізації, тобто можливості звільнення окремих категорій військових під час воєнного стану.

    На даний момент проводяться локальні заходи з ротації та підтримання боєздатності Збройних Сил. Це включає організацію та проведення заміни (ротації) військових частин, які виконують завдання у складі створених угруповань військ.

    Ротація передбачає надання відпусток, доукомплектування особовим складом і технікою, а також проведення бойового злагодження, яке може тривати від двох тижнів до трьох місяців, включаючи тренування на території держав-партнерів.