Radaonline.news

Позначка: міжнародна політика

  • Путін відклав мир: FT дізналася, коли Кремль готовий до переговорів

    Путін відклав мир: FT дізналася, коли Кремль готовий до переговорів

    Росія не має наміру найближчим часом переходити до змістовних переговорів щодо завершення війни проти України. У Кремлі переконані, що подальший розвиток бойових дій може покращити позиції Москви, тому реальний переговорний процес, імовірно, відкладено щонайменше до лютого 2027 року. Водночас російське керівництво розраховує, що до цього часу його війська зможуть повністю окупувати Донецьку область, а Сполучені Штати схилять Україну до масштабних поступок.

    Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на джерела, обізнані з непублічними переговорами щодо можливого завершення війни.

    За інформацією видання, попри численні міжнародні дипломатичні ініціативи та регулярні контакти між представниками різних держав, Кремль не демонструє жодної готовності змінювати свою позицію. Навпаки, Москва продовжує наполягати на максималістських вимогах, які фактично виключають можливість компромісу з українською стороною.

    Співрозмовник Financial Times у Москві, який бере участь у непублічних консультаціях щодо війни, розповів, що російське керівництво не бачить сенсу поспішати із дипломатичним врегулюванням. На думку Кремля, час працює на Росію, а ситуація на фронті та міжнародна політика можуть змінитися таким чином, що Москва отримає значно вигідніші умови для переговорів.

    Саме тому, за словами джерела, Росія навряд чи погодиться на будь-які серйозні переговори до початку наступного року, а найімовірніше — до лютого 2027 року.

    Видання зазначає, що в основі такої стратегії лежить особисте переконання російського диктатора Володимира Путіна, який досі вважає можливим досягнення поставлених військових цілей. Кремль розраховує не лише на продовження бойових дій, а й на поступове виснаження України та зміну політичної кон’юнктури серед західних союзників Києва.

    Один із російських співрозмовників Financial Times прямо заявив, що найкращим сценарієм для Москви залишається ситуація, за якої Вашингтон фактично погодиться із ключовими вимогами Кремля.

    «Наразі найбажанішим варіантом для росіян залишається те, що американці “віддадуть” нам Україну», — цитує видання джерело.

    За словами співрозмовника, російська сторона не демонструє навіть мінімальної готовності до компромісів. Усі переговорні контакти супроводжуються повторенням одних і тих самих вимог, які Москва висуває ще з перших місяців повномасштабної війни.

    Інше джерело підтвердило журналістам, що російська делегація фактично не пропонує жодних нових підходів.

    «Вони навіть не натякають на будь-які поступки. Вони постійно повторюють ті самі цілі. Їхні переговорні позиції, по суті, означають, що переговорів вести немає на чому», — зазначив співрозмовник Financial Times.

    Водночас високопоставлені українські чиновники, які залучені до дипломатичного процесу, повідомили виданню, що під час контактів із представниками США російська сторона відкрито наполягає на тому, що саме Вашингтон повинен переконати Київ погодитися на масштабні поступки.

    Йдеться насамперед про територіальні питання, політичні гарантії та інші вимоги, які українська влада неодноразово називала неприйнятними.

    За словами українських співрозмовників Financial Times, саме через небажання Кремля відмовлятися від ультимативної позиції переговорний процес фактично перебуває у глухому куті. Вони також зазначають, що тристоронній формат переговорів за участю України, США та Росії навряд чи буде відновлений раніше завершення літа, оскільки наразі жодних передумов для цього немає.

    Окрему увагу видання приділяє військовій ситуації. Попри те, що темпи російського наступу останніми місяцями помітно сповільнилися, Кремль не відмовився від своїх стратегічних цілей.

    Financial Times посилається на оцінки української розвідки, відповідно до яких Володимир Путін поставив російському військовому командуванню завдання до кінця поточного року повністю окупувати територію Донецької області.

    Журналісти зазначають, що з такими оцінками ознайомилися особисто, а також отримали їх підтвердження від двох осіб, які підтримують регулярні контакти з російським керівництвом.

    Попри значні втрати особового складу, техніки та суттєве уповільнення просування на фронті, Кремль, за інформацією джерел, продовжує розраховувати на поступове виснаження української оборони.

    Аналітики Financial Times звертають увагу, що нинішня стратегія Москви полягає не у швидкому досягненні військової перемоги, а у затягуванні війни, розраховуючи на втому західних союзників України, внутрішньополітичні зміни у країнах-партнерах та можливе скорочення міжнародної підтримки Києва.

    Саме тому Кремль, на думку співрозмовників видання, не вбачає необхідності поспішати із переговорами, оскільки вважає, що час здатний змінити співвідношення сил на його користь.

    Останні заяви російських високопосадовців також підтверджують таку позицію. Напередодні речник Кремля Дмитро Пєсков фактично визнав, що війна проти України вже давно вийшла за межі так званої «спеціальної військової операції», пояснивши це, зокрема, підтримкою України з боку західних держав. При цьому Москва продовжує заявляти про намір досягти всіх своїх цілей, незважаючи на санкційний тиск та значні військові втрати.

    Україна ж наполягає, що жоден мирний процес не може базуватися на ультиматумах або поступках агресору. Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що справедливий і тривалий мир можливий лише після припинення російської агресії, повного виведення військ РФ з окупованих територій та відновлення територіальної цілісності України. Київ також закликає партнерів не послаблювати військову й економічну підтримку, наголошуючи, що саме вона є ключовим фактором стримування російської агресії та примусу Кремля до реальних переговорів у майбутньому.

  • У Кремлі вперше фактично визнали війну

    У Кремлі вперше фактично визнали війну

    У Кремлі пролунала заява, яка може свідчити про зміну офіційної риторики щодо повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков фактично визнав, що бойові дії вже не можна називати так званою “спеціальною військовою операцією”. За його словами, те, що Кремль понад три роки офіційно називав “СВО”, тепер є “справжньою війною”. При цьому відповідальність за таку зміну формулювання Пєсков поклав не на дії Росії, а на країни Заходу, які, за його словами, нібито стали учасниками конфлікту через масштабну підтримку України.

    Про це повідомляють російські ЗМІ із посиланням на заяву Дмитра Пєскова.

    Представник Кремля заявив, що на початковому етапі повномасштабного вторгнення Росія нібито проводила “спеціальну військову операцію”. Однак, за його словами, із часом характер бойових дій змінився.

    Пєсков стверджує, що це сталося через те, що країни Заходу почали активно допомагати Україні, надаючи військову, фінансову та політичну підтримку.

    “Спочатку це була спеціальна військова операція, але після того, як у цей конфлікт втягнувся колективний Захід, це вже стало для нас справжньою війною”, — заявив речник Кремля.

    Ця заява стала однією з найпомітніших у російському інформаційному просторі останнього часу, адже від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року російська влада принципово уникала використання слова “війна”. Натомість офіційні особи, державні ЗМІ та представники силових структур послідовно використовували термін “спеціальна військова операція”, який став основою всієї офіційної інформаційної кампанії Кремля.

    У Росії навіть було ухвалено спеціальне законодавство, яке фактично заборонило називати бойові дії війною. За поширення інформації, що суперечила офіційній позиції влади щодо “СВО”, громадянам загрожували великі штрафи, адміністративна або кримінальна відповідальність. Саме через використання слова “війна” десятки журналістів, правозахисників, громадських активістів і звичайних росіян стали фігурантами кримінальних справ або були змушені залишити країну.

    Попри це, у міжнародній практиці та документах ООН, Європейського Союзу, НАТО, Ради Європи та більшості демократичних держав російське вторгнення від самого початку визначалося саме як повномасштабна війна або акт агресії проти України.

    Пояснюючи свою позицію, Пєсков заявив, що саме підтримка України з боку Сполучених Штатів, європейських держав та інших партнерів нібито змінила характер конфлікту. При цьому він не уточнив, чому це, на його думку, змінює юридичну або політичну природу бойових дій.

    Окрім цього, речник Кремля традиційно звинуватив Україну у “терористичних методах”. За його словами, далекобійні удари українських Сил оборони по території Росії нібито мають “терористичний характер”.

    При цьому Пєсков не навів жодних доказів своїх тверджень.

    Українська сторона неодноразово наголошувала, що всі далекобійні удари здійснюються виключно по законних військових цілях відповідно до норм міжнародного права. Основними об’єктами атак залишаються військові аеродроми, склади боєприпасів, підприємства військово-промислового комплексу, командні пункти, логістичні вузли, засоби протиповітряної оборони, нафтопереробні заводи, об’єкти паливної інфраструктури та інші елементи, які забезпечують ведення війни Росією.

    Останніми місяцями українські далекобійні безпілотники регулярно атакують стратегічні підприємства на території Росії. За оцінками міжнародних експертів, такі удари дедалі сильніше впливають на роботу російського військово-промислового комплексу та енергетичного сектору. Зокрема, фіксується скорочення виробництва на окремих підприємствах, перебої у роботі нафтопереробних заводів, а також проблеми із забезпеченням паливом окремих регіонів РФ.

    Заява Пєскова пролунала на тлі активізації дипломатичних контактів між Москвою, Києвом і Вашингтоном.

    Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив про телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом. За словами українського лідера, він привітав американського президента та народ США із 250-річчям незалежності країни, подякував за підтримку України та обговорив ситуацію на фронті, оборонну допомогу і дипломатичні можливості завершення війни.

    Зеленський заявив, що нині існує реальна перспектива припинення війни, а рішуча позиція Сполучених Штатів може відіграти ключову роль у досягненні справедливого миру. Президенти також домовилися продовжити переговори під час майбутнього саміту НАТО.

    Того ж дня відбулася й телефонна розмова Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним. За інформацією Кремля, сторони також обговорили ситуацію навколо війни в Україні.

    Помічник президента РФ Юрій Ушаков повідомив, що Путін під час розмови вкотре заявив про готовність до політико-дипломатичного врегулювання, однак лише за умови врахування російських підходів. Крім того, він стверджував, що російські війська продовжують наступальні дії на всіх напрямках фронту.

    Американська сторона офіційного детального повідомлення про зміст переговорів із Путіним поки що не оприлюднила.

    Політологи звертають увагу, що використання Пєсковим терміна “війна” може свідчити про поступову зміну інформаційної стратегії Кремля. Протягом понад трьох років російська влада всіляко уникала такого формулювання, наполягаючи, що проводить лише “спеціальну військову операцію”. Саме ця назва використовувалася у всіх офіційних документах, заявах посадовців та повідомленнях державних медіа.

    Водночас міжнародна спільнота від самого початку розглядала повномасштабне вторгнення як війну Росії проти України, а твердження Кремля про “спеціальну операцію” вважала елементом інформаційної кампанії, покликаної мінімізувати сприйняття масштабів конфлікту як усередині Росії, так і за її межами.

    Заява Пєскова фактично стала першим настільки чітким визнанням із боку одного з головних представників Кремля, що події, які тривають понад три роки після початку повномасштабного вторгнення, є війною, хоча відповідальність за це російська влада, як і раніше, покладає не на власні дії, а на підтримку України з боку західних партнерів.

  • Прем’єр Нідерландів закликав надіслати Путіну «сильний сигнал» з Гааги

    Прем’єр Нідерландів закликав надіслати Путіну «сильний сигнал» з Гааги

    Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен закликав європейські країни не послаблювати підтримку України та максимально посилити міжнародний тиск на Росію, щоб змусити президента РФ Володимира Путіна припинити війну. За його словами, лише єдина позиція всіх європейських держав, міжнародних організацій та партнерів України здатна переконати Кремль у тому, що продовження агресії не має перспектив. Він наголосив, що Росія повинна зрозуміти: єдиним шляхом є негайне припинення вогню та початок змістовних переговорів про справедливий і тривалий мир.

    Про це Роб Єттен заявив, повідомляє “Укрінформ”.

    Глава уряду Нідерландів наголосив, що війна Росії проти України вже давно перестала бути лише регіональним конфліктом. На його переконання, сьогодні Україна фактично стоїть на захисті всієї Європи, її безпеки та міжнародного правопорядку, який сформувався після Другої світової війни.

    За словами прем’єра, українські військові захищають не тільки власну державу, а й принципи міжнародного права, суверенітету та територіальної цілісності держав, які лежать в основі сучасної системи безпеки. Саме тому підтримка України є питанням не лише солідарності, а й стратегічного інтересу всіх демократичних країн.

    Єттен зазначив, що Україна сьогодні стримує агресора, який відкрито порушує міжнародне право, нехтує нормами Статуту ООН, систематично завдає ударів по цивільній інфраструктурі та продовжує ескалацію війни. Саме тому, наголосив він, європейські держави повинні демонструвати незмінну єдність та не дозволяти Росії розраховувати на втому союзників від війни.

    “Україна також захищає міжнародний правопорядок, заснований на правилах, включно з ОБСЄ та зобов’язаннями, які всі ми на себе взяли. Саме тому Нідерланди твердо підтримують Україну і продовжуватимуть це робити. Надзвичайно важливо, щоб ми всі зберігали єдність і не втрачали темпу у підтримці України та посиленні тиску на Росію, адже це вже довело свою ефективність”, — заявив Роб Єттен.

    Прем’єр підкреслив, що санкційна політика Заходу вже суттєво вплинула на російську економіку, оборонно-промисловий комплекс та фінансову систему. Водночас, на його думку, цього поки недостатньо для того, щоб Кремль остаточно відмовився від продовження війни. Саме тому міжнародний тиск необхідно не лише зберігати, а й постійно посилювати.

    Особливу увагу глава уряду Нідерландів приділив ролі Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Він наголосив, що ОБСЄ залишається важливим майданчиком для координації міжнародних зусиль із підтримки України та захисту основоположних принципів європейської безпеки.

    За словами Єттена, лише повна єдність усіх країн-членів організації здатна сформувати достатній політичний тиск на Москву. Він закликав держави Європи виступити єдиним фронтом та надіслати Кремлю недвозначний сигнал про те, що агресія не принесе Росії бажаного результату.

    “Нам потрібна європейська єдність на всіх рівнях, у тому числі в рамках ОБСЄ, щоб максимально посилити тиск на Путіна і змусити Росію припинити цю війну. Ми повинні показати Путіну, що єдиний шлях — це негайне припинення вогню та участь у змістовних переговорах щодо справедливого і тривалого миру. Я закликаю вас надіслати цей сильний сигнал з Гааги до Москви”, — наголосив прем’єр.

    Єттен зазначив, що будь-які спроби послабити санкційний режим або зменшити підтримку України лише створять у Кремлі хибне враження, що Захід готовий поступово відмовитися від допомоги Києву. На його думку, саме послідовність та єдність союзників є одним із головних чинників, які стримують подальшу російську агресію.

    Окремо глава нідерландського уряду звернув увагу на питання незаконного утримання Росією співробітників Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Він закликав Москву негайно звільнити трьох представників ОБСЄ, наголосивши, що їхнє затримання є грубим порушенням міжнародного права та міжнародних зобов’язань Російської Федерації.

    Виступ Роба Єттена відбувся на тлі нової хвилі російських атак на українські міста. Останніми днями російська армія здійснила масовані удари по Сумах, Харкову, Запоріжжю та інших регіонах України, застосувавши ракети, ударні безпілотники та керовані авіаційні бомби. Унаслідок цих атак були пошкоджені житлові будинки, лікарні, підприємства, об’єкти критичної інфраструктури, а також загинули й постраждали мирні жителі.

    Після чергових російських обстрілів президент України Володимир Зеленський також закликав міжнародних партнерів значно посилити тиск на Кремль. За його словами, лише рішучі економічні, дипломатичні та політичні заходи здатні змусити Росію відмовитися від продовження війни та припинити щоденний терор проти українських міст.

    Президент України наголосив, що Росія не зможе ігнорувати консолідовану позицію Сполучених Штатів, країн “Великої сімки”, “Великої двадцятки” та європейських держав. Він підкреслив, що партнери мають достатньо механізмів для посилення санкційного тиску, зокрема шляхом запровадження нових обмежень проти енергетичного сектору Росії, її фінансової системи, оборонної промисловості та так званого “тіньового флоту”, який використовується для обходу міжнародних санкцій.

    Останніми місяцями країни Європейського Союзу та інші партнери України продовжують працювати над новими пакетами санкцій, спрямованими на скорочення доходів Росії від експорту енергоносіїв, ускладнення виробництва сучасного озброєння та обмеження доступу російської економіки до критично важливих технологій.

    У Нідерландах наголошують, що лише збереження єдності між союзниками, подальше посилення санкційного режиму, стабільна військова та фінансова допомога Україні, а також чітка й послідовна позиція міжнародної спільноти можуть змусити Кремль переглянути свої плани. На думку Роба Єттена, Путін має отримати однозначний сигнал про те, що війна не принесе Росії бажаного результату, а єдиним виходом із ситуації залишається припинення бойових дій і початок реальних переговорів про справедливий та довготривалий мир.

  • Туск закликав не брати нових фінансових зобов’язань перед Україною

    Туск закликав не брати нових фінансових зобов’язань перед Україною

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск напередодні саміту НАТО закликав польську делегацію утриматися від взяття нових фінансових зобов’язань щодо України. За словами глави уряду, Варшава вже виконує надзвичайно великий обсяг завдань, пов’язаних із захистом східного кордону Європейського Союзу та східного флангу НАТО, тому під час переговорів із союзниками необхідно враховувати вже існуючий внесок Польщі у безпеку Європи. Водночас Туск підкреслив, що така позиція жодним чином не означає відмову від підтримки України чи зміну ставлення Варшави до російсько-української війни.

    Про це прем’єр Польщі заявив під час пресконференції напередодні саміту НАТО.

    Дональд Туск звернувся до польської делегації, яку очолює президент Кароль Навроцький, із проханням не робити заяв, що можуть передбачати нові фінансові зобов’язання Польщі перед Україною. За його словами, під час переговорів необхідно враховувати той факт, що Польща вже сьогодні витрачає значні ресурси на власну оборону, модернізацію армії, зміцнення державного кордону та забезпечення безпеки всього східного рубежу Європейського Союзу.

    Глава польського уряду наголосив, що його застереження не пов’язане з небажанням допомагати Україні. Навпаки, він підкреслив, що Польща була і залишається одним із найпослідовніших союзників Києва з перших днів повномасштабного вторгнення Росії.

    “Це не тому, що я вважаю, що Україні не потрібна фінансова підтримка. Я вважаю, що Польща має дуже значні зобов’язання на всьому східному кордоні ЄС, і кожен має це враховувати”, – заявив Туск.

    За словами прем’єра, Польща вже зробила надзвичайно багато для підтримки України та зміцнення європейської безпеки. Від початку повномасштабної війни країна прийняла мільйони українських громадян, які були змушені залишити свої домівки через бойові дії. Польська територія також стала головним логістичним вузлом для постачання військової, гуманітарної та фінансової допомоги Україні від країн Заходу.

    Саме через Польщу проходить значна частина озброєння, боєприпасів, техніки та іншої допомоги, яку союзники надають українським Силам оборони. Крім того, Варшава однією з перших передала Україні значні обсяги військової техніки, включаючи танки, артилерію, бронетехніку, боєприпаси та інше озброєння.

    Окремо Туск наголосив, що Польща сьогодні несе значне фінансове навантаження через необхідність зміцнювати власну обороноздатність. Після початку повномасштабної війни країна суттєво збільшила оборонний бюджет, розпочала масштабне переозброєння армії та реалізує великі програми закупівлі сучасної військової техніки у США, Південній Кореї та інших країнах.

    Крім цього, польська влада продовжує інвестувати значні кошти у зміцнення кордону з Білоруссю, який останніми роками залишається одним із найбільш напружених напрямків. Варшава регулярно заявляє про гібридні атаки з боку режиму Олександра Лукашенка, який, за оцінками польської влади, діє за підтримки Кремля, використовуючи нелегальну міграцію як інструмент політичного тиску на Європейський Союз.

    На думку Туска, саме через це союзники повинні враховувати не лише майбутні внески Польщі, а й ті ресурси, які країна вже вкладає у забезпечення безпеки всього європейського простору. Він наголосив, що східний кордон Польщі фактично є зовнішнім кордоном Європейського Союзу та одним із найважливіших рубежів НАТО.

    Заява польського прем’єра пролунала напередодні саміту НАТО, який відбудеться 7–8 липня. Очікується, що одним із головних питань зустрічі стане довгострокова підтримка України та створення нового міжнародного фонду військової допомоги обсягом 40 мільярдів євро. Союзники планують обговорити механізми фінансування цього фонду, розподіл внесків між країнами-членами Альянсу, а також подальшу координацію допомоги українській армії.

    Саме у зв’язку з цими переговорами Туск закликав польських представників займати обережну позицію щодо будь-яких нових фінансових рішень. За його словами, Польща не повинна брати на себе додаткові зобов’язання без урахування вже понесених витрат і свого внеску у спільну безпеку.

    Водночас глава уряду окремо наголосив, що підтримка України відповідає стратегічним інтересам самої Польщі. Він неодноразово заявляв, що результат війни безпосередньо визначатиме рівень безпеки всієї Центральної та Східної Європи. Саме тому Варшава й надалі підтримуватиме Київ політично, дипломатично та у сфері безпеки.

    Заява Туска свідчить про прагнення польського уряду знайти баланс між подальшою підтримкою України та захистом власних національних інтересів. У Варшаві наголошують, що Польща вже входить до числа країн, які витрачають найбільшу частку валового внутрішнього продукту на оборону серед усіх членів НАТО, а тому її внесок у європейську безпеку має бути належним чином оцінений союзниками.

    Останнім часом у країнах Альянсу тривають активні дискусії щодо того, як розподіляти фінансове навантаження, пов’язане з підтримкою України. Більшість держав погоджуються, що допомога Києву повинна зберігатися, однак дедалі частіше наголошують на необхідності більш справедливого розподілу витрат між усіма союзниками з урахуванням уже здійснених внесків окремих держав.

    Крім питання військової допомоги Україні, на саміті НАТО також планують обговорити подальше зміцнення східного флангу Альянсу, збільшення оборонних витрат країн-членів, розвиток спільних оборонних програм та заходи із стримування Росії.

    На цьому тлі українська сторона також попередила про активізацію російських інформаційних операцій, спрямованих на погіршення відносин між Києвом і Варшавою. За даними української влади, російські спецслужби готують нову кампанію навколо теми Волинської трагедії, яка має на меті посилити напруженість між двома державами та підірвати єдність союзників, що підтримують Україну у війні проти Росії. Саме тому Київ і Варшава неодноразово наголошували, що історичні питання не повинні використовуватися як інструмент для розколу партнерських відносин, особливо в умовах триваючої російської агресії.

  • Путін після розмови із Зеленським зв’язався з Трампом

    Путін після розмови із Зеленським зв’язався з Трампом

    Президент США Дональд Трамп 4 липня провів телефонну розмову з російським диктатором Володимиром Путіним. За інформацією Кремля, бесіда тривала одну годину 25 хвилин і стала вже четвертим телефонним контактом між лідерами від початку цього року. Однією з головних тем переговорів була війна Росії проти України, а також перспективи мирного врегулювання, двосторонні відносини між Москвою і Вашингтоном та можливість подальших особистих контактів. Водночас офіційних коментарів щодо змісту розмови від американської сторони наразі не надходило.

    Про деталі переговорів повідомив помічник президента РФ Юрій Ушаков, якого цитують російські засоби масової інформації.

    За словами Ушакова, телефонна розмова відбулася у День незалежності США, коли американці відзначали 250-річчя заснування своєї держави. Як стверджують у Кремлі, на початку бесіди Путін привітав Трампа зі святом, після чого сторони перейшли до обговорення актуальних міжнародних питань.

    Помічник російського диктатора заявив, що переговори були не формальними, а мали “діловий” та “дуже конструктивний” характер. За його словами, співрозмовники змогли відверто обговорити широкий спектр питань міжнародної політики та двосторонніх відносин між Росією і США.

    Однією з ключових тем телефонної розмови стала війна Росії проти України. У Кремлі стверджують, що Путін виклав американському президентові власну оцінку ситуації на фронті та заявив про нібито наступ російських військ “на всіх напрямках”. Водночас ці твердження є заявами російської сторони і не були підтверджені незалежними джерелами. Українське військове командування регулярно повідомляє про інтенсивні бойові дії на різних ділянках фронту та заперечує російські заяви про масштабні успіхи.

    За словами Ушакова, Путін також заявив Трампу про необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, однак наголосив, що будь-які переговори мають враховувати так звані “принципові російські підходи”. Російська влада вже неодноразово використовувала подібні формулювання, маючи на увазі свої вимоги щодо статусу окупованих українських територій, нейтрального статусу України та інших умов, які Київ послідовно відкидає як неприйнятні.

    У Кремлі також стверджують, що Дональд Трамп підтвердив готовність сприяти пошуку мирного врегулювання війни. За словами Ушакова, американський президент нібито висловився за якнайшвидше припинення бойових дій, зазначивши, що завершення війни могло б відкрити нові можливості для економічної співпраці між Сполученими Штатами та Росією. Водночас підтвердження цих заяв із боку Білого дому або самого Трампа наразі відсутні.

    Окремо російська сторона повідомила, що Путін підтвердив запрошення Дональду Трампу відвідати Росію. Крім того, за словами Ушакова, президенти обговорили перспективи подальших контактів між Москвою та Вашингтоном і домовилися підтримувати регулярний зв’язок, а також провести нову телефонну розмову найближчим часом.

    Ще однією темою переговорів, за версією Кремля, стало відновлення особистих контактів між представниками двох держав. Ушаков заявив, що спеціальний представник президента США Стів Віткофф, який уже раніше відвідував Росію, а також Джаред Кушнер можуть знову приїхати до Москви для проведення консультацій. Американська сторона цю інформацію поки що не підтвердила.

    Під час телефонної розмови, як стверджують у Кремлі, також обговорювалися історичні питання. За словами Ушакова, Путін і Трамп наголосили на важливості збереження спільної історичної пам’яті про союзництво Радянського Союзу та Сполучених Штатів у роки Другої світової війни. Російська влада регулярно використовує тему історичної співпраці із Заходом під час міжнародних контактів, наголошуючи на спільній боротьбі проти нацизму.

    Крім того, російська сторона повідомила, що президенти торкнулися міжнародного порядку денного, зокрема обговорили питання, пов’язані з майбутнім самітом НАТО. За словами Ушакова, це відбувалося з урахуванням участі Дональда Трампа у заходах Альянсу, запланованих на найближчі дні.

    Водночас станом на момент публікації адміністрація президента США не оприлюднила офіційного повідомлення про телефонну розмову з Путіним. Білий дім також не підтвердив інформацію про обговорення економічного співробітництва, можливий візит Трампа до Росії чи майбутні поїздки американських представників до Москви. Через це всі деталі переговорів наразі ґрунтуються виключно на повідомленнях Кремля.

    Примітно, що цього ж дня Дональд Трамп провів окрему телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Український лідер повідомив, що привітав президента США та американський народ із Днем незалежності, а також подякував Вашингтону за підтримку України в умовах повномасштабної війни.

    За словами Зеленського, сторони детально обговорили ситуацію на фронті, потреби українських військових, зміцнення протиповітряної оборони та дипломатичні кроки, необхідні для завершення війни. Президент України наголосив, що нині існує реальна можливість досягнення миру, однак для цього надзвичайно важливою залишається рішуча підтримка Сполучених Штатів та їхніх союзників.

    Український президент також повідомив, що він і Дональд Трамп домовилися продовжити особисте обговорення цих питань під час майбутнього саміту НАТО. Очікується, що тема війни в Україні стане однією з ключових під час міжнародних переговорів за участю лідерів держав-членів Альянсу, а також партнерів України.

  • Берлін викликав китайського посла через підготовку російських військових

    Берлін викликав китайського посла через підготовку російських військових

    Німеччина офіційно підтвердила, що запросила посла Китаю на термінову дипломатичну розмову після появи інформації про можливе навчання російських військовослужбовців на території КНР. У Берліні наголосили, що отримані повідомлення викликають серйозне занепокоєння, адже можуть свідчити про глибшу військову взаємодію між Москвою та Пекіном на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Попри те, що офіційний Пекін категорично відкидає подібні звинувачення, дипломатичний крок Німеччини демонструє, що європейські країни дедалі уважніше стежать за будь-якими ознаками підтримки Кремля з боку Китаю.

    Про це повідомляє Reuters.

    Речник Міністерства закордонних справ Німеччини підтвердив, що китайського посла запросили на термінову зустріч у четвер після появи повідомлень про те, що наприкінці минулого року китайські військові проводили підготовку російських солдатів на території Китаю. За його словами, цей крок є чітким дипломатичним сигналом незгоди та занепокоєння Берліна, однак формально не є офіційним викликом посла, який використовується лише у виняткових випадках міжнародної практики.

    Як пояснили у німецькому зовнішньополітичному відомстві, запрошення посла на термінову розмову є одним із найжорсткіших дипломатичних інструментів, який використовується для донесення офіційної позиції держави та вимоги надати пояснення щодо дій іншої країни. Таким чином Берлін дав зрозуміти, що сприймає інформацію про можливе військове співробітництво між Китаєм і Росією як питання, що безпосередньо впливає на європейську безпеку.

    Першими про дипломатичний демарш повідомили німецькі засоби масової інформації, посилаючись на власні джерела у федеральному уряді. Незабаром ці дані офіційно підтвердили у Міністерстві закордонних справ Німеччини.

    Водночас посольство Китаю не надало офіційної відповіді на запит журналістів щодо зустрічі з представниками німецького уряду. Раніше китайська сторона вже коментувала аналогічні повідомлення, назвавши їх безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Пекін продовжує наполягати на тому, що не бере участі у війні Росії проти України та не здійснює військової підтримки жодної зі сторін конфлікту.

    Причиною дипломатичного звернення стали дані про те, що наприкінці минулого року китайські збройні сили нібито організували спеціальну програму підготовки для приблизно 200 російських військовослужбовців. За інформацією журналістів, навчання проходили у закритому форматі на території Китаю, а після їх завершення частина військових повернулася до Росії та була направлена на фронт для участі у бойових діях проти України.

    Особливого значення цій інформації надало те, що її підтвердили європейські спецслужби. За словами співрозмовника у структурах Європейського Союзу, який спілкувався із журналістами на умовах анонімності, розвідувальні служби ЄС володіють інформацією, яка підтверджує факт проведення таких навчань. Хоча подробиці отриманих розвідувальних матеріалів не розголошуються, сам факт підтвердження з боку спецслужб значно посилив занепокоєння європейських урядів.

    На тлі війни Росії проти України будь-які повідомлення про військову співпрацю між Москвою та Пекіном викликають особливу увагу західних союзників. Китай формально декларує нейтралітет, закликає до мирного врегулювання конфлікту та запевняє, що не постачає зброю жодній зі сторін. Проте країни Заходу дедалі частіше наголошують, що Пекін фактично допомагає російській економіці витримувати санкційний тиск, а також постачає продукцію подвійного призначення, електронні компоненти, промислове обладнання та інші товари, які можуть використовуватися російським оборонно-промисловим комплексом.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну відносини між Москвою та Пекіном суттєво зміцнилися. Лідери двох держав неодноразово заявляли про “безмежне партнерство”, активно розвивають економічну співпрацю, збільшують товарообіг та проводять спільні військово-морські й повітряні навчання. Саме тому будь-які повідомлення про можливу безпосередню підготовку російських військових китайськими інструкторами розглядаються західними столицями як потенційний якісно новий рівень взаємодії між двома країнами.

    Берлін останніми роками дедалі жорсткіше оцінює роль Китаю у міжнародній політиці. Якщо раніше Німеччина розглядала КНР переважно як одного з ключових торговельних партнерів, то нині офіційний курс зміщується у бік посилення контролю над співпрацею з Пекіном у питаннях безпеки, технологій та критичної інфраструктури. Одночасно німецька влада залишається одним із найбільших європейських партнерів України, надаючи Києву масштабну військову, фінансову та гуманітарну допомогу.

    На цьому тлі інформація про можливу підготовку російських військових у Китаї сприймається в Берліні як питання не лише двосторонніх німецько-китайських відносин, а й безпеки всієї Європи. Запрошення китайського посла на термінову розмову стало демонстрацією того, що Німеччина очікує від Пекіна чітких пояснень щодо повідомлень про співпрацю з російською армією.

    Якщо наведені факти отримають додаткове офіційне підтвердження, це може ще більше ускладнити відносини між Європейським Союзом та Китаєм, посилити дипломатичний тиск на Пекін і стати підставою для нових дискусій щодо обмежувальних заходів стосовно компаній або структур, які можуть бути причетними до підтримки російської військової машини.

  • Мадяр запускає перезавантаження Угорщини: президента хочуть усунути через зміни до Конституції

    Мадяр запускає перезавантаження Угорщини: президента хочуть усунути через зміни до Конституції

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр офіційно вніс до парламенту проєкт масштабних змін до Конституції країни, який може стати однією з найбільших політико-правових реформ за всю новітню історію держави. Запропоновані поправки стосуються практично всіх ключових державних інституцій — парламенту, президентської влади, Конституційного суду, судової системи та державного управління. Однією з найрезонансніших ініціатив стало дострокове припинення повноважень чинного президента Тамаша Шуйока, якого нова влада вважає одним із символів політичної системи, сформованої за часів багаторічного правління Віктора Орбана.

    Про це повідомляє угорське видання Index.

    Про внесення законопроєкту Петер Мадяр повідомив 4 липня. За його словами, документ покликаний не лише змінити окремі положення Основного закону, а й закласти фундамент для оновлення всієї державної системи після зміни влади. Прем’єр наголосив, що вперше за останні 36 років зміни до Конституції пропонуються не кулуарно, а після консультацій із громадянами та з урахуванням суспільного запиту на реформування держави.

    Мадяр заявив, що його уряд прагне створити більш демократичну, ефективну та справедливу модель державного управління, яка гарантуватиме незалежність інституцій, не допустить концентрації влади та забезпечить прозорість політичної системи. За його словами, кожна із запропонованих поправок має спільну мету — зробити так, щоб жодна політична сила чи окремі посадовці більше не могли фактично контролювати всю державну систему.

    Одним із центральних положень законопроєкту стало обмеження тривалості перебування депутатів у парламенті. Згідно із запропонованими змінами, одна особа зможе бути народним депутатом не більше трьох каденцій поспіль або загалом не довше 12 років. Уряд пояснює цю ініціативу необхідністю регулярного оновлення політичної еліти та створення умов для приходу нових політиків, які представлятимуть інтереси сучасного угорського суспільства.

    Не менш резонансною стала пропозиція щодо дострокового припинення повноважень чинного президента Угорщини Тамаша Шуйока. Саме цей пункт викликав найбільшу увагу як усередині країни, так і за її межами.

    Петер Мадяр прямо заявив, що не бачить можливості провести повноцінне реформування держави за участю президента, який, на його думку, був частиною політичної системи попередньої влади. За словами прем’єра, Тамаш Шуйок підтримував уряд, який протягом багатьох років послаблював верховенство права, концентрував владу та змінював баланс між державними інститутами.

    Саме тому новий уряд пропонує достроково завершити президентський мандат. Після набуття чинності відповідних змін парламент має обрати нового президента країни. Очікується, що це може відбутися вже цього літа. Новий глава держави працюватиме протягом п’ятирічного терміну або до завершення комплексної конституційної реформи.

    Суттєві зміни передбачені й для Конституційного суду, який останніми роками неодноразово опинявся у центрі політичних дискусій щодо його незалежності. Законопроєкт пропонує скоротити максимальний термін перебування суддів Конституційного суду на посаді з 12 до 9 років. Крім цього, планується встановити граничний вік перебування суддів на посаді — 70 років.

    На думку уряду, такі зміни дозволять уникнути надмірного впливу окремих політичних сил на судову систему та сприятимуть регулярному оновленню складу Конституційного суду.

    Окремий блок поправок присвячений реформі всієї судової влади. Петер Мадяр пропонує значно посилити систему суддівського самоврядування, розширивши її повноваження та забезпечивши більшу незалежність суддів від виконавчої влади. Уряд заявляє, що саме незалежне правосуддя має стати однією з головних гарантій демократичного розвитку країни.

    Ще одним важливим елементом реформи стане створення Національного офісу відновлення й захисту активів. Передбачається, що цей орган відповідатиме за повернення державного майна, боротьбу з незаконним відчуженням активів, фінансовими зловживаннями та можливими корупційними схемами. Очікується, що структура отримає широкі повноваження щодо пошуку, арешту та повернення активів, які могли бути незаконно виведені з державної власності.

    Документ також містить символічні зміни, які стосуються адміністративно-територіального устрою країни. Зокрема, уряд пропонує відмовитися від історичної назви адміністративних одиниць vármegye, яку попередня влада повернула лише у 2023 році, та знову використовувати сучаснішу назву megye. Хоча ця зміна не впливає безпосередньо на систему управління, вона має політичне значення, оскільки демонструє намір нового уряду переглянути частину рішень попередньої влади.

    Петер Мадяр наголосив, що нинішня реформа має стати символом переходу Угорщини до нової моделі державного управління. За його словами, країна потребує не лише кадрових змін, а й нового конституційного фундаменту, який відповідатиме сучасним демократичним стандартам.

    Особливу увагу глава уряду приділив темі відкритості процесу. Він заявив, що вперше з моменту демократичних змін наприкінці 1980-х років конституційні поправки обговорюватимуться не вузьким колом політиків, а із залученням суспільства. На думку Мадяра, саме така модель дозволить відновити довіру громадян до державних інституцій.

    Конфлікт між новим урядом і президентом триває вже кілька місяців. Після перемоги партії “Тиса” на парламентських виборах Петер Мадяр закликав Тамаша Шуйока добровільно скласти повноваження, мотивуючи це необхідністю повного оновлення системи влади після багаторічного домінування політичної сили Віктора Орбана.

    Президент категорично відмовився виконувати цю вимогу. Наприкінці травня він остаточно заявив, що не має наміру залишати посаду навіть після завершення встановленого урядом терміну для добровільної відставки. У відповідь Петер Мадяр оголосив про намір вирішити це питання шляхом внесення змін до Конституції, що зрештою і було реалізовано.

    Очікується, що парламент найближчим часом розпочне розгляд законопроєкту. Якщо документ отримає необхідну підтримку депутатів, Угорщина може пройти через наймасштабніше конституційне реформування за останні десятиліття. Уряд переконаний, що ці зміни допоможуть відновити баланс між гілками влади, зміцнити незалежність судової системи, обмежити політичну монополію та створити ефективніші механізми захисту демократії й верховенства права.

  • Білорусь отримала гарантії від Китаю про “невтягування у війну та зняття санкцій”. Джерела

    Білорусь отримала гарантії від Китаю про “невтягування у війну та зняття санкцій”. Джерела

    За інформацією наших джерел в дипломатичних колах, під час нещодавнього візиту президента Білорусі до Пекіну, Олександр Лукашенко зміг заручитись підтримкою Сі Цзіньпіна в питаннях гарантій безпеки та послаблення санкційного режиму.

    “Після поїздки Лукашенка до Китаю Білорусь отримала гарантії, що її “не втягнуть у війну” та не поглине Росія. 

    Крім того, Китай веде прямі переговори з Європою, а голова комісії з закордонних справ ЦК КПК Ван І робить усе можливе, щоб Білорусь не асоціювали з Росією.

    Також Китай хоче зняти всі санкції проти Білорусі” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, 29 червня під час зустрічі з Олександром Лукашенком у Пекіні голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін заявив про підтримку Білорусі у питаннях захисту національного суверенітету, незалежності та територіальної цілісності.

  • Зеленський закликав Польщу та Угорщину не блокувати вступ України до ЄС

    Зеленський закликав Польщу та Угорщину не блокувати вступ України до ЄС

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна в умовах повномасштабної війни повністю виконала всі необхідні вимоги Європейського Союзу для відкриття всіх переговорних кластерів щодо вступу до ЄС і розраховує на відсутність політичних блокувань з боку окремих держав-членів. Йдеться насамперед про позицію Польщі та Угорщини, які останнім часом демонструють різні підходи до темпів та умов євроінтеграції України.

    Про це глава держави сказав під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії, яка 1 липня офіційно розпочала головування в Раді Європейського Союзу. У своєму виступі Зеленський наголосив, що Київ очікує на підтримку всіх країн ЄС у питанні відкриття решти переговорних кластерів, підкреслюючи, що Україна вже виконала всі технічні та політичні умови, які висував Брюссель на цьому етапі процесу розширення.

    Під час спілкування з журналістами президенту поставили питання щодо того, яким чином Україна планує переконувати Будапешт і Варшаву підтримати подальший рух у переговорах про вступ до ЄС. Зокрема, увага була прикута до позиції Угорщини, де прем’єр-міністр Петер Мадяр, за словами журналістів, демонструє скептичне ставлення до швидкого просування України в євроінтеграційному процесі, а також до складних політичних дискусій між Україною та Польщею, що загострилися на тлі історичних питань.

    Зеленський у відповідь наголосив, що Україна очікує на одностайність усіх держав-членів ЄС, оскільки, за його словами, країна виконала всі зобов’язання, які були поставлені Європейською комісією. Президент підкреслив, що це було зроблено в надзвичайно складних умовах війни, коли значна частина державних ресурсів спрямована на оборону та стримування російської агресії.

    «Не зважаючи на Орбана і на все інше ми зробили все. Я сподіваюся, що Петер Мадяр усе це підтримує. Я сподіваюся так само, що польський уряд це підтримує. Коли є правила, а не лише політичні емоції, ми маємо робити те, що передбачено цими правилами», — зазначив Зеленський.

    Він також наголосив, що Україна в процесі євроінтеграції фактично виконує роль держави, яка одночасно бореться за власне виживання та стримує загрози для всієї Європи. За його словами, безпека України безпосередньо пов’язана з безпекою всього Європейського Союзу, а тому прискорення інтеграції відповідає спільним інтересам усіх країн-членів.

    «Я думаю, важливо зрозуміти, що в інтересах всіх країн включити Україну в ЄС якомога скоріше», — сказав президент, підкресливши стратегічний характер євроінтеграції в умовах війни.

    Окремо Зеленський прокоментував напруженість у відносинах із Польщею, яка періодично виникає через історичні суперечки. Він зазначив, що більшість європейських країн мають складні сторінки історії у відносинах із сусідами, однак нинішній момент вимагає концентрації на спільних викликах безпеки, а не на минулих конфліктах.

    Президент підкреслив, що Україна і Польща залишаються близькими сусідами та партнерами, які мають спільний інтерес у протидії російській агресії. Він закликав до пошуку конструктивних рішень і діалогу, який дозволить подолати історичні розбіжності та зосередитися на теперішньому і майбутньому.

    «Ми зараз живемо в сьогоденні, маємо агресію проти нас і повинні бути одностайними. Ми захищаємо Європейський Союз і маємо думати про безпеку наших народів. Якщо ми хочемо бути сильними сусідами, завжди можемо знайти відповіді, якщо є політична воля», — додав Зеленський.

    Він також висловив сподівання, що як Польща, так і Угорщина підтримають подальше просування України в переговорному процесі з ЄС, оскільки це, за його словами, відповідає довгостроковим інтересам європейської безпеки та стабільності.

    Нагадаємо, що Угорщина продовжує блокувати затвердження результатів скринінгу низки переговорних кластерів для України та Молдови в межах робочих механізмів Ради ЄС з питань розширення. Водночас у європейських дипломатичних колах не виключають, що графік відкриття всіх переговорних кластерів може бути зміщений через складність узгодження позицій між державами-членами та обмежені часові рамки процесу.

  • У НАТО попередили: успіхів України недостатньо для миру

    У НАТО попередили: успіхів України недостатньо для миру

    Попри вагомі успіхи України на полі бою та суттєве посилення міжнародної підтримки, говорити про готовність Росії до реальних мирних переговорів поки що передчасно. Кремль не демонструє ознак того, що готовий відмовитися від своїх цілей у війні, а тому союзники мають продовжувати зміцнювати обороноздатність України, щоб у майбутньому вона могла вести будь-які переговори з максимально сильних позицій. Про це генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив в інтерв’ю Financial Times.

    За словами очільника Північноатлантичного альянсу, підтримка України залишається одним із ключових пріоритетів НАТО і не втратить своєї актуальності найближчим часом. Він наголосив, що країни-члени Альянсу усвідомлюють стратегічне значення українського спротиву не лише для самої України, а й для всієї євроатлантичної безпеки, адже результат цієї війни визначатиме майбутню архітектуру безпеки на континенті.

    Рютте підкреслив, що українські військові продовжують демонструвати високий рівень професіоналізму та ефективності на полі бою. За його словами, Збройні сили України досягли низки важливих результатів у стримуванні російської армії, що визнають не лише союзники Києва, а й міжнародні партнери, які уважно стежать за перебігом війни.

    Водночас генеральний секретар Альянсу застеріг від надмірного оптимізму щодо можливості швидкого дипломатичного врегулювання. Він наголосив, що навіть значні успіхи української армії не означають автоматичної готовності Кремля до компромісів або до початку змістовного мирного процесу.

    «Те, що Україна демонструє успіхи, ще не означає, що Росія охоче братиме участь у мирному процесі», — зазначив Рютте.

    На його думку, нинішня позиція Москви свідчить про те, що російське керівництво поки не відмовилося від спроб досягти власних військово-політичних цілей. Саме тому союзникам України необхідно виходити з реальної ситуації, а не з очікувань швидкого завершення війни.

    Генеральний секретар НАТО висловив переконання, що одного дня Росія все ж буде змушена сісти за стіл переговорів. Однак, за його словами, надзвичайно важливо, щоб до цього моменту Україна мала максимально сильні військові, економічні та політичні позиції. Лише за такої умови можна буде говорити про справедливий і стійкий мир, який відповідатиме українським інтересам та забезпечить довгострокову безпеку Європи.

    Рютте наголосив, що саме тому країни Заходу мають і надалі інвестувати в українську оборону, прискорювати постачання сучасного озброєння, розширювати виробництво боєприпасів та підтримувати розвиток українського оборонно-промислового комплексу. На його думку, лише постійне зміцнення військового потенціалу України здатне змінити стратегічні розрахунки Кремля.

    Очільник НАТО також звернув увагу на те, що успіхи української армії визнають навіть ті політики, які раніше займали більш обережну позицію щодо війни. Зокрема, він повідомив, що під час нещодавньої зустрічі в Білому домі президент США Дональд Трамп також позитивно оцінив досягнення українських військових у боротьбі проти російських окупаційних сил.

    Попри це, Рютте наголосив, що військові успіхи не слід автоматично сприймати як передумову швидкого миру. За його словами, російське керівництво традиційно ухвалює рішення, виходячи з власних стратегічних розрахунків, тому навіть серйозні втрати або невдачі на фронті не гарантують зміни політичного курсу Кремля.

    Генсек Альянсу зазначив, що нинішнє завдання міжнародної коаліції полягає не лише у підтримці України сьогодні, а й у формуванні довгострокової системи стримування Росії. Саме тому країни НАТО продовжують збільшувати оборонні витрати, інвестувати у виробництво озброєнь та координувати нові пакети допомоги Києву.

    Він також підкреслив, що єдність союзників залишається одним із ключових факторів, який не дозволив Росії досягти своїх стратегічних цілей від початку повномасштабного вторгнення. На його переконання, саме консолідована підтримка України стала важливим елементом стримування російської агресії та продовжує відігравати визначальну роль у перебігу війни.

    Окремо Рютте звернув увагу на необхідність продовження політичної підтримки України на міжнародній арені. За його словами, країни Альянсу мають не лише забезпечувати постачання зброї, а й працювати над довгостроковими гарантіями безпеки, які дозволять Україні ефективно захищатися навіть після завершення активної фази війни.

    Його заява прозвучала на тлі активних консультацій між союзниками щодо майбутньої військової допомоги Україні та подальшої координації дій НАТО. Альянс продовжує наголошувати, що підтримуватиме Київ стільки, скільки буде потрібно, а майбутнє України нерозривно пов’язане із безпекою всього євроатлантичного простору.

    Водночас міжнародні партнери дедалі частіше наголошують, що будь-який мирний процес має ґрунтуватися на міжнародному праві, повазі до суверенітету та територіальної цілісності України. У НАТО переконані, що лише сильна Україна зможе вести переговори без ризику нав’язування їй невигідних умов, а тому продовження військової та фінансової підтримки залишається одним із головних пріоритетів Альянсу.