Radaonline.news

Позначка: міжнародна допомога

  • Союзники ставлять умову щодо мобілізації в обмін на новий пакет допомоги – джерело

    Союзники ставлять умову щодо мобілізації в обмін на новий пакет допомоги – джерело

    Наше джерело в Офісі Президента повідомило, що союзники нібито готові надати Україні новий фінансовий і військовий пакет, але висунули умову: Київ має знизити мобілізаційний вік і посилити обмеження на виїзд із країни. За словами співрозмовника, на Банковій прагнуть спочатку отримати допомогу, а вже потім ухвалювати непопулярні рішення; нібито розглядається механізм автоматичної постановки на військовий облік чоловіків віком 25–60 років. Ці дані наразі не підтверджені офіційними заявами.

    За інформацією джерела, позиція партнерів стосується прагнення швидко збільшити людський ресурс для потреб оборони. Представники Офісу Президента, за словами співрозмовника, оцінюють політичні ризики таких кроків і намагаються узгодити послідовність — спочатку забезпечити фінансування, згодом — внутрішні кадрові та процедурні зміни.

    Якщо такі умови справді будуть узгоджені, це може мати значні політичні та суспільні наслідки: зміни зачіпають велику частину населення і потенційно вплинуть на рейтинг влади. Водночас додаткове фінансування і військова підтримка залишаються критичними для посилення обороноздатності країни, через що керівництво опиняється перед вибором між зовнішніми потребами та внутрішньою стабільністю.

  • ЄБРР знизив прогноз ВВП України через війну та слабкий експорт

    ЄБРР знизив прогноз ВВП України через війну та слабкий експорт

    Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) переглянув свій прогноз для української економіки у 2025 році. Замість очікуваних раніше 3,3% зростання ВВП у банку прогнозують лише 2,5%. Головна причина — невизначеність, яку створює триваюча війна Росії проти України.

    Водночас прогноз для 2026 року залишається оптимістичнішим: ЄБРР очікує зростання на рівні 5% за умови досягнення перемир’я та активного старту післявоєнної відбудови.

    У звіті наголошується, що перший квартал 2025 року показав зростання ВВП на 0,9% завдяки споживчим витратам та інвестиціям у критичну інфраструктуру. Проте реальний потенціал економіки обмежується нестачею робочої сили, пошкодженням енергетичних об’єктів та слабким експортом агропродукції.

    Рівень безробіття знизився до 12% — найнижчого воєнного показника. Але формування кадрового резерву залишається проблемою через мобілізацію та еміграцію.

    Окремо у банку звернули увагу на зовнішньоекономічні показники. Дефіцит поточного рахунку у січні–липні 2025 року зріс майже на 50% через високі витрати на імпорт енергоносіїв і військових товарів, а також слабкий експорт. Дефіцит держбюджету, за прогнозами, становитиме 22% ВВП, а його покриття забезпечуватиметься зовнішнім фінансуванням у розмірі близько 40 млрд доларів. Основні надходження очікуються від ЄС, країн G7 та МВФ, зокрема за рахунок доходів від заморожених російських активів.

    Інфляція поступово сповільнюється: із 15,9% у травні вона знизилася до 13,2% у серпні. Національний банк із березня утримує облікову ставку на рівні 15,5%, щоб стримати інфляційні процеси. При цьому валютні резерви у серпні сягнули 46 млрд доларів, чого достатньо для покриття 5,5 місяців імпорту і стабілізації курсу гривні.

    ЄБРР підкреслює: подальші перспективи економіки України повністю залежать від перебігу війни, енергетичної безпеки та збереження підтримки міжнародних партнерів.

  • США тиснуть на Київ: хто відповість за нецільове використання міжнародної допомоги

    США тиснуть на Київ: хто відповість за нецільове використання міжнародної допомоги

    У новій адміністрації США чітко окреслюється курс на боротьбу з відмиванням коштів та нецільовим використанням міжнародної допомоги, спрямованої в Україну. За інформацією наших джерел, американська сторона висунула керівництву України недвозначну вимогу притягнути до відповідальності представників певних неурядових організацій, які можуть бути причетні до розтрат, корупції та незаконного впливу на державні інститути.

    Серед об’єктів перевірки – організації, які заявляли про свою боротьбу з корупцією, але водночас, за інформацією джерел, могли використовувати міжнародну технічну допомогу не за призначенням. Зокрема, у фокусі – “Центр протидії корупції” та їхні партнери.

    Цим організаціям закидають:

    • Відмивання коштів із міжнародних джерел.
    • Втручання у вибори США через співпрацю з представниками колишньої американської адміністрації.
    • Незаконний вплив на судову та правоохоронну системи України.
    • Розкрадання майна, призначеного для потреб Збройних Сил України.

    У Вашингтоні, ймовірно, посилять контроль над програмами зовнішньої допомоги Україні. У разі підтвердження фактів зловживань можливе:

    • Призупинення фінансування НПО до завершення розслідувань.
    • Впровадження нових механізмів контролю над використанням міжнародної допомоги.

    Експерти також припускають, що українські правоохоронні органи найближчим часом оголосять перші результати розслідувань проти окремих громадських об’єднань, пов’язаних із відмиванням коштів.

    Звинувачення у розкраданні міжнародної допомоги завдають серйозного удару по репутації антикорупційних організацій. З огляду на це, їхні керівники вже опинилися під прицілом критики не лише в Україні, а й за кордоном. У зв’язку з цим виникають питання щодо їхньої ролі у зміцненні демократичних інституцій та прозорості використання ресурсів.

    Одним із перших кроків нової адміністрації США у цьому напрямі стала вимога перевірки програм зовнішньої допомоги, яка включає фінансування українських НПО. Ці дії спрямовані на забезпечення прозорості та відповідального використання коштів американських платників податків.

    Українське керівництво, у свою чергу, стикається із дилемою: як провести розслідування, не втрачаючи довіру міжнародних партнерів і водночас продемонструвати ефективність боротьби з корупцією.

    Розвиток подій у цій справі може суттєво вплинути на майбутні стосунки України з її міжнародними донорами та фінансовими партнерами.

  • Європа і кошти на відновлення України: «Олігархові Ахметову грошей немає» – Corriere Della Sera

    Європа і кошти на відновлення України: «Олігархові Ахметову грошей немає» – Corriere Della Sera

    Італійське видання Corriere Della Sera опублікувало статтю, яка аналізує питання використання міжнародної допомоги для відновлення України після війни. У матеріалі наголошується, що серед європейських чиновників зростають побоювання щодо прозорості розподілу коштів, зокрема через вплив великих бізнесменів та олігархів.

    У ній ідеться про те, що Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) ухвалив рішення не давати гроші українським енергокомпаніям, що належать олігархам, навіть у нинішній надзвичайній ситуації в енергетиці України.

    Зокрема, ЄБРР не фінансуватиме проєкти з відновлення зруйнованих обстрілами електростанцій компанії ДТЕК, оскільки її контролює найбагатша людина країни Рінат Ахметов.

    «Мета звільнення економіки від впливу олігархів є абсолютно фундаментальною, і в нас є дуже тверді ідеї з цього приводу: це частина реформ, які необхідно провести для вступу України до Європейського Союзу. Якби ми пішли на компроміс із цього питання, ми завдали б шкоди довгостроковим перспективам країни», – заявила Corriere глава ЄБРР Оділь Рено-Бассо.

    Незважаючи на те, що мільйони українців зараз страждають від низьких температур і відключень електроенергії, Рено-Бассо не має наміру давати кредити або гарантії під кредити для ДТЕК.

    ЄБРР хотів би, щоб Ахметов відмовився від контролю над групою.

    «Нам потрібна зміна структури», – заявила Рено-Бассо.

  • Міжнародна допомога громадам різко впала через заборону виїзду депутатів

    Міжнародна допомога громадам різко впала через заборону виїзду депутатів

    Українські громади зіткнулися з серйозними труднощами через заборону виїзду депутатів місцевих рад за кордон, що спричинило різке зниження міжнародної допомоги. Як повідомив виконавчий директор Асоціації міст України (АМУ) Олександр Слобожан у проєкті громадської ініціативи «Голка» – «Мости України», ця заборона стала наслідком указу президента, затвердженого РНБО, щодо обмежень на пересування народних депутатів за кордон.

    Слобожан зазначив, що заборона не стосувалася місцевого самоврядування, однак вона мала значний вплив на роботу місцевих депутатів, які раніше активно їздили за кордон, будуючи партнерства з міжнародними організаціями та бізнесом. За його словами, така діяльність значно сприяла залученню допомоги для відновлення українських громад, що зараз стало набагато складніше через обмеження для депутатів.

    «Внаслідок цього допомога з-за кордону знизилася втричі», – зазначив Слобожан, підкреслюючи, що тепер ця відповідальність лягла виключно на плечі мерів, які змушені самостійно шукати міжнародну підтримку. Він також зауважив, що мері-одиниці, які намагаються залучити кошти, часто не мають достатніх інструментів і ресурсів для того, щоб ефективно працювати з міжнародними партнерами та організаціями.

  • Україна отримала рекорде міжнародне фінансування

    Україна отримала рекорде міжнародне фінансування

    Обсяг міжнародного фінансування України з початку повномасштабного вторгнення перевищив 100 мільярдів доларів. Це стало можливо завдяки останньому траншу у розмірі 1,35 мільярда доларів, який надійшов від Сполучених Штатів через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Кошти будуть спрямовані на гуманітарні та соціальні програми, що є надзвичайно важливим в умовах війни.

    Цю новину повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що сума міжнародного фінансування для України вже досягла позначки в 100,79 мільярда доларів.

    “Міжнародне пряме фінансування нашого бюджету з початку повномасштабної війни перевищило сьогодні 100 млрд $. З чим всіх і вітаю Враховуючи сьогодні надійшло 1,35 млрд $ від США то всього 100,79 млрд $”, – написав він.

    США продовжують бути одним із найбільших міжнародних партнерів України в її боротьбі з агресією Росії, надаючи значну фінансову підтримку на гуманітарні цілі. Така допомога сприяє не лише відновленню інфраструктури, але й забезпеченню необхідних соціальних послуг для населення, особливо в умовах постійних бойових дій.

  • В Україні залишилося людського ресурсу на 6-12 місяців – The New York Times

    В Україні залишилося людського ресурсу на 6-12 місяців – The New York Times

    Згідно з оцінками Пентагону, Україна має достатній ресурс солдатів, щоб утримувати свою боєздатність ще 6-12 місяців. За словами чиновника, на якого посилається The New York Times, після цього періоду країна може зіткнутися з гострою нестачею людського ресурсу, необхідного для подальшої боротьби проти російських військ. Такий прогноз збільшує занепокоєння у Вашингтоні та Києві, зважаючи на важливість підтримки Заходу у вигляді поставок та військової допомоги.

    Американські військові та розвідка зазначають, що війна перестала виглядати як безвихідна ситуація: Росія досягає стабільних успіхів, і з кожним днем, коли сили України виснажуються, відчуття песимізму посилюється. Представники ЗМІ зазначають, що українська армія зазнає труднощів із набором нових солдатів і забезпеченням наявних підрозділів.

    Виснаження ресурсів та втрати серед українських солдатів

    The New York Times оцінює втрати України у війні на рівні 57 тисяч загиблих. Хоча ця цифра становить приблизно половину втрат Росії, вона є значною для країни з меншим населенням. Також зазначається, що через постійні атаки та територіальні втрати на сході України, моральний дух українських військових помітно падає. Падіння мотивації пояснюється не лише наступом противника, а й побоюванням, що міжнародна підтримка поступово скоротиться.

    Набір нових солдатів і формування нових підрозділів — ще один виклик для українського військового командування. Проте, незважаючи на ці труднощі, українська влада неодноразово запевняла в рішучості протистояти Росії стільки, скільки потрібно для захисту своїх територій та населення.

    Важливим аспектом залишається питання міжнародної допомоги. Незважаючи на високу підтримку України з боку США та країн Європи, з кожним днем зростає занепокоєння, що потік поставок може зменшитися. І хоча багато західних країн обіцяють підтримувати Україну “стільки, скільки буде потрібно”, в політичному середовищі з’являються побоювання, чи витримає така політика протягом наступного року.

    За оцінками Пентагону, наступні 6-12 місяців будуть критичними для України. Потрібно знайти нові способи поповнення солдатського ресурсу та модернізації армії, щоб не допустити стрімкого виснаження людських ресурсів.

  • У вересні до України не надійшло жодної міжнародної допомоги

    У вересні до України не надійшло жодної міжнародної допомоги

    Вересень 2024 року став першим місяцем з початку російського вторгнення, коли Україна не отримала значної міжнародної допомоги. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, аналізуючи надходження до державного бюджету. Він зазначив, що зовнішня допомога у вересні практично відсутня, за винятком фінансування на два цільові проєкти від Банку Розвитку Ради Європи: HOME (70 млн євро) та HEAL (10 млн євро).

    За словами Железняка, така пауза в міжнародній допомозі є тимчасовою, і в жовтні очікуються нові транші. Водночас загальні надходження до держбюджету у вересні склали 191 млрд грн, включно з 52,3 млрд грн від митниці та 66,3 млрд грн від податкової служби. Проте митниці не вдалося виконати план, що призвело до недостачі в розмірі 7,9 млрд грн (13,1%), тоді як податкова перевиконала план на 2,7 млрд грн (4,3%). Також вдалося продати облігації внутрішніх державних позик (ОВДП) на 72,3 млрд грн.

    На тлі тимчасової паузи в міжнародній допомозі Організація Об’єднаних Націй заявила, що не має достатньо коштів для підтримки України в умовах прийдешньої зими. Це стає особливо критичним, враховуючи, що понад половину електроенергетичних потужностей країни вже знищено.

    Тим часом Адміністрація президента США Джо Байдена звернулася до Конгресу з проханням продовжити президентські повноваження щодо постачання військової допомоги Україні після завершення фінансового року у вересні. За словами речника Пентагону Пета Райдера, в Управлінні президента України зі скорочення залишається 5,9 млрд доларів, з яких лише 100 млн будуть доступні після кінця вересня.

    Додатково колишній міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон виступив із пропозицією “позичити” Україні заморожені активи Центрального банку Росії. Ця ініціатива дозволила б використовувати ці кошти як гарантію для майбутніх репарацій, які Росія буде зобов’язана виплатити після війни.