Radaonline.news

Позначка: місцева влада

  • Кременчуцькі чиновники оновлюють автопарк: ще 2 млн грн на службові машини

    Кременчуцькі чиновники оновлюють автопарк: ще 2 млн грн на службові машини

    Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради оголосив тендер на закупівлю двох нових службових автомобілів. На ці потреби з міського бюджету планують витратити 2 млн 42 тис. гривень. Відповідну закупівлю оприлюднено у системі Prozorro.

    Згідно з тендерною документацією, міська влада шукає два легкові автомобілі типу Suzuki S-Cross або еквівалент у кузові універсал. Йдеться про сучасні передньопривідні кросовери з економною витратою пального — трохи більше шести літрів на 100 кілометрів. Очікувана вартість одного автомобіля становить приблизно 1 млн гривень.

    Відповідно до плану закупівлі, нові службові машини мають надійти до мерії до травня 2026 року. Подання пропозицій для учасників тендеру триватиме до 17 березня, а електронний аукціон заплановано на 18 березня.

    Водночас це вже не перша закупівля автомобілів для кременчуцьких чиновників за останній час. Улітку минулого року виконком міської ради вже придбав чотири кросовери Suzuki S-Cross для службового користування. Тоді на оновлення автопарку з бюджету витратили близько 4,2 млн гривень.

    У той самий період комунальне підприємство «Квартирне управління» Кременчука також оголосило закупівлю кросовера Suzuki S-Cross або аналогічної моделі вартістю понад 1 млн гривень. Крім того, було придбано мінівен Citroën SpaceTourer приблизно за 1,8 млн гривень. Такі витрати викликали дискусії у суспільстві щодо доцільності оновлення автопарку чиновників у воєнний час.

    Подібні історії виникають і в інших регіонах України. Наприклад, нещодавно резонанс викликала закупівля на Одещині, де Фонтанська сільська рада придбала автомобіль Toyota Camry Prestige у максимальній комплектації за 1,7 млн гривень. За словами представників місцевої влади, автомобіль купували за бюджетні кошти нібито для подальшої передачі обласній раді або обласній адміністрації.

    Йшлося про фактично преміальний седан 2025 року з 2,5-літровим двигуном, шкіряним салоном та сучасними системами безпеки й допомоги водієві. На цьому тлі стало відомо, що раніше Одеська обласна рада також закупила шість автомобілів Toyota на суму понад 7 млн гривень.

    Загалом, якщо переглянути дані системи державних закупівель, можна побачити, що різні органи влади, місцеві ради та комунальні підприємства регулярно оновлюють свої автопарки. Це відбувається щороку і стосується не лише органів місцевого самоврядування, а й інших державних структур.

    Втім, подібні витрати часто викликають суспільну дискусію. Багато громадян ставлять питання про пріоритети бюджетних витрат, адже для забезпечення автомобілями військових на фронті нерідко доводиться збирати кошти через волонтерів або благодійні ініціативи.

  • На Закарпатті знайшли порожній будинок для ВПО, який влада не внесла до реєстрів

    На Закарпатті знайшли порожній будинок для ВПО, який влада не внесла до реєстрів

    У селищі Дубриничі на Закарпатті виявили готовий до заселення будинок для внутрішньо переміщених осіб, який місцева влада не внесла до офіційних реєстрів. Через це десятки обладнаних кімнат залишаються порожніми, тоді як переселенці продовжують шукати тимчасове житло.

    Про ситуацію повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець після моніторингового візиту до регіону.

    За його словами, під час перевірки було встановлено, що будівля у Дубриничах повністю готова до проживання: приміщення облаштовані меблями та всім необхідним для розміщення людей. Водночас місцева громада подала до Закарпатської обласної військової адміністрації звіт про нібито «неготовність» об’єкта. У результаті будинок не потрапив до офіційного переліку місць тимчасового проживання для ВПО.

    Фактично це заблокувало можливість заселення людей, які потребують житла.

    «Готові кімнати нині стоять пустими, поки люди лишаються без даху над головою», — наголосив Лубінець.

    Представник Омбудсмана в регіоні Андрій Крючков підтвердив, що приміщення відповідає вимогам для проживання. Будинок був підготовлений за підтримки Товариства Червоного Хреста України, однак зараз не використовується за призначенням.

    Це вже не перший подібний випадок у Дубриничах. Раніше тут виявили ще одну будівлю, розраховану приблизно на 100 осіб, яку замість розміщення переселенців передали в комерційну оренду.

    В Офісі Омбудсмана підкреслюють, що такі ситуації не лише погіршують становище ВПО, а й підривають довіру до органів влади та міжнародних партнерів, які фінансують облаштування житла для постраждалих від війни.

    Дмитро Лубінець назвав ситуацію «кричущою несправедливістю» та припустив, що йдеться або про системний саботаж, або про грубу недбалість з боку місцевої влади. Він уже направив акти реагування до Закарпатської ОВА та Дубриницької сільської ради з вимогою терміново внести об’єкт до офіційних реєстрів і забезпечити заселення людей.

  • Директора комунального підприємства у Черкасах підозрюють у розтраті понад 2 млн грн на тендерах

    Директора комунального підприємства у Черкасах підозрюють у розтраті понад 2 млн грн на тендерах

    За даними системи державних закупівель, у Черкасах найбільшу кількість тендерів департаменту інфраструктури виграло МКП «Міськсвітло». Підприємство належить Чернівецькій міській раді та перебуває під управлінням міського голови Романа Клічука, який і призначив чинного директора.

    У межах кримінального провадження директору підприємства Андрію Шалєєву, колишньому директору приватної компанії, бухгалтеру цієї ж фірми та ексспівробітнику повідомлено про підозру. За версією слідства, під час закупівлі освітлювального обладнання ціни були завищені, що призвело до розтрати бюджетних коштів. Загальна сума збитків оцінюється приблизно у 2,2 мільйона гривень.

    Суд першої інстанції ухвалив рішення продовжити відсторонення Андрія Шалєєва з посади до 14 січня 2026 року. Водночас апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у продовженні відсторонення, що дозволило посадовцю фактично повернутися до виконання обов’язків.

    Окрему увагу привернуло майнове становище керівника комунального підприємства. У 2024 році Шалєєв користувався автомобілем Toyota Land Cruiser, який у декларації був записаний на іншу особу — Петра Трунова. Разом із тим, за даними розслідування, з 18 червня 2025 року цей автомобіль перебуває у власності самого Шалєєва.

    Про зміну майнового стану не було повідомлено, декларацію про суттєві зміни не подано. Середня ринкова вартість такого автомобіля становить близько 50 тисяч доларів, або понад 2 мільйони гривень. Для порівняння, офіційна річна заробітна плата посадовця, згідно з декларацією, складає близько 825 тисяч гривень.

    Саме цей автомобіль журналісти помітили біля підприємства «Міськсвітло». Юрисконсульт установи тоді пояснив, що керівника немає на місці, а машина стоїть, бо директор поїхав до міської ради на службовому авто.

    Також у декларації зазначено, що у 2024 році Ірина Новікова подарувала Андрію Шалєєву земельну ділянку в Чернівцях та понад 190 тисяч гривень готівкою.

    Крім того, у матеріалах розслідування фігурує інформація про нерухомість, яка, ймовірно, належить сину посадовця. Йдеться про квартиру та паркомісце у житловому комплексі, введеному в експлуатацію у 2023 році. На запитання журналістів щодо походження цієї нерухомості Андрій Шалєєв відповів, що радить звертатися безпосередньо до його сина.

    Розслідування триває. Правоохоронці перевіряють як обставини проведення тендерів, так і відповідність задекларованого майна реальним доходам посадовця.

  • Тендер без торгів і матеріали з переплатою: хто і як заробляє на відновленні житла в Ізмаїлі

    Тендер без торгів і матеріали з переплатою: хто і як заробляє на відновленні житла в Ізмаїлі

    Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Одеської області уклало договір на відновлення двоповерхового житлового будинку за 35,85 млн грн. Підряд отримало приватне підприємство «Роднік» за результатами тендеру, який відбувся без реальної конкуренції.

    До грудня 2028 року на вулиці Топольна, 2 мають відремонтувати будинок на вісім квартир, зруйнований унаслідок атаки дронами-камікадзе. Фінансування здійснюється коштом місцевого бюджету, а договірна ціна визначена як динамічна.

    Якщо розділити загальну вартість робіт на кількість квартир, середня ціна відновлення однієї становитиме близько 104 тисяч доларів. Це рівень, за який на ринку нерухомості можна придбати повноцінну трикімнатну квартиру в центральній частині Києва поблизу станцій метро.

    Проєктну документацію для об’єкта виготовило приватне підприємство «Єленсан», а позитивний експертний звіт надала державна проєктно-дослідна установа у сфері реконструкції.

    Аналіз кошторису показує суттєві завищення вартості будівельних матеріалів. Зокрема, шпаклівку типу «Сатенгіпс» у документах врахували по 23 гривні за кілограм, тоді як на регіональному ринку аналогічна продукція продається майже вдвічі дешевше. Полівінілацетатну дисперсію заклали по 372 гривні за кілограм, хоча роздрібні ціни в Одесі коливаються в межах 146–148 гривень. Повнотілу керамічну цеглу врахували по 15 гривень за штуку, попри те що ринкова ціна становить близько 10 гривень.

    Найбільш показовою є позиція з кондиціонерами. У кошторисі їхня вартість становить 75 600 гривень за одиницю, тоді як офіційні продавці та великі торговельні майданчики пропонують аналогічні моделі за ціною від 28 до 33 тисяч гривень. За попередніми оцінками, лише на матеріалах потенційна переплата перевищує два мільйони гривень.

    Участь у тендері фактично була закритою для сторонніх компаній. Замовник висунув вимогу надати щонайменше три аналогічні договори саме з ремонту багатоквартирних будинків, пошкоджених унаслідок збройної агресії, причому з повним переліком конкретних робіт — від улаштування залізобетонних поясів до електромонтажу та покрівлі. Такі умови значно звузили коло потенційних учасників.

    ПП «Роднік» надало чотири договори, укладені раніше з тим самим Управлінням ЖКГ Ізмаїльської міськради. Йдеться про ремонти будинків на кількох вулицях міста, що фактично підтверджує сталу співпрацю між замовником і підрядником.

    Частину техніки для виконання робіт компанія планує залучати у товариства, власницею якого є дружина голови Ізмаїльської районної державної адміністрації. Таким чином, у проєкті з’являється ще один рівень потенційного конфлікту інтересів.

    Управління ЖКГ міськради очолює Олена Парамонова, а міським головою Ізмаїла є Андрій Абрамченко. Керівником і власником ПП «Роднік» є Ігор Дехтярьов — депутат міської ради від партії «Слуга народу» та багаторічний соратник мера. Їх пов’язують спільні проєкти ще з початку 2000-х років, зокрема у сфері місцевого спорту та громадських організацій. Обоє мають політичне минуле, пов’язане з Партією регіонів.

    З 2016 року підприємство «Роднік» отримало державних замовлень майже на 900 мільйонів гривень, причому найбільша частка контрактів припадає саме на нинішнього замовника — Управління ЖКГ Ізмаїльської міської ради.

    Історія з відновленням будинку в Ізмаїлі демонструє, як під прикриттям відбудови після обстрілів формується замкнене коло підрядників, завищених кошторисів і відсутності реальної конкуренції. У підсумку платником за «золотий ремонт» стає місцева громада.

  • Сергій Притула мав забезпечити медійну підтримку відсторонення Віталія Кличка від керівництва Києвом через петицію

    Сергій Притула мав забезпечити медійну підтримку відсторонення Віталія Кличка від керівництва Києвом через петицію

    За інформацією наших джерел, відстороненням мера Києва Віталія Кличко від керівництва столицею “через петицію” мала займатись людина близька до Сергія Притули, а сам Притула “мав забезпечити медійний супровід кампанії проти Кличка”.

    Водночас, за інформацією наших джерел, “петицію про відсторонення мера Києва Віталія Кличка від управління столицею” спочатку планували зареєструвати на сайті Президента. Але пізніше було прийнято рішення для цих цілей скористатися сайтом Київради, де “потрібно менше голосів”.

    Водночас, за інформацією джерела, “петиція про відсторонення Кличка до цього часу не пройшла модерацію і не розміщена, що дещо змінює ситуацію та в черговий раз відкладає його відсторонення”.

    “За реалізацію плану з петицією взялась людина, близька до Сергія Притули, а сам Притула мав організувати медійну підтримку, але щось пішло не так” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, Володимир Зеленський провів зустріч з Сергієм Притулою 14 січня, під час якої, за словами Президента, “обговорювали питання, як додатково підтримати українських волонтерів” та “домовилися співпрацювати”.

  • Дорожні підряди без конкуренції: схема ТОВ «ВАЙТ» на сотні мільйонів

    Дорожні підряди без конкуренції: схема ТОВ «ВАЙТ» на сотні мільйонів

    ТОВ «ВАЙТ» за останні роки перетворилося на одного з ключових отримувачів бюджетних підрядів у Кривому Розі та Дніпропетровській області. Формально компанія була зареєстрована ще у 2010 році з основним видом діяльності — вантажні автомобільні перевезення. Проте фактично її бізнес-профіль змістився у бік проєктно-вишукувальних робіт, демонтажу, утилізації будівельних відходів та дорожнього будівництва, що забезпечило фірмі стабільний доступ до бюджетних коштів.

    Засновником ТОВ «ВАЙТ» є Олександр Кожушний — підприємець, пов’язаний із підрядними роботами на промислових об’єктах Кривого Рогу, зокрема для підприємств «АрселорМіттал Кривий Ріг». Керівником компанії наразі виступає Анна Литвиненко. Першим засновником фірми був Євген Білий — родич Олексія Білого, колишнього народного депутата від Партії регіонів та «Опозиційного блоку», ексзаступника Віктора Януковича в Донецькій ОДА і колишнього директора «Азовсталі», який підтримав «диктаторські закони» 16 січня 2014 року.

    У різні роки директором ТОВ «ВАЙТ» також був Ігор Ратінов, який згодом двічі очолював виконком Довгинцівської районної ради Кривого Рогу та балотувався до місцевих органів влади від БПП і блоку Вілкула «Українська перспектива». Такий кадрово-політичний бекграунд формує тісні зв’язки компанії з місцевими управлінськими структурами.

    Після ракетних обстрілів житлових будинків у Кривому Розі міські департаменти та управління капітального будівництва почали системно уникати конкурентних процедур у системі Prozorro, посилаючись на «ліквідацію наслідків збройної агресії». У межах цієї практики ТОВ «ВАЙТ» регулярно отримувало прямі договори або тендери з дискримінаційними умовами на обстеження пошкоджених будівель, проєктно-вишукувальні та топографо-геодезичні роботи, розробку проєктно-кошторисної документації та демонтаж аварійних конструкцій.

    У низці випадків обстеження здійснювалися формально, без повноцінних виїздів на об’єкти та глибокого технічного аналізу. Водночас саме ці висновки ставали підставою для запуску подальших етапів робіт, які знову ж таки діставалися тій самій компанії. Таким чином формувався замкнений цикл бюджетних замовлень без реальної конкуренції.

    У серпні 2023 року виконком Покровської районної ради замовив у ТОВ «ВАЙТ» дроблення, навантаження, вивезення та утилізацію 6900 кубометрів будівельного й великогабаритного сміття на суму близько 3,4 млн грн. Закупівлю провели з нереалістичними строками виконання та без зазначення конкретних локацій, що фактично унеможливило участь інших компаній. ТОВ «ВАЙТ» стало єдиним учасником тендера.

    З 2024 року компанія різко наростила обсяги дорожніх підрядів, передусім за напрямом експлуатаційного утримання автомобільних доріг місцевого значення у Дніпропетровській області. Контракти оформлювалися як «послуги» без деталізації ділянок та обсягів робіт, що дозволяло формувати кошториси з великою свободою. За такими договорами ТОВ «ВАЙТ» у 2024 році отримало понад 150 млн грн, а загальна сума дорожніх контрактів за короткий період сягнула близько 250 млн грн. Вартість асфальтобетону та бітумних матеріалів у кошторисах стабільно перевищувала середні показники по регіону.

    Компанія також фігурує у кримінальних провадженнях, пов’язаних з ухиленням від сплати податків, фіктивними фінансово-господарськими операціями та можливою легалізацією доходів. У матеріалах слідства згадуються підроблені первинні документи, створення штучного податкового кредиту та участь у схемах із мільйонними оборотами. Попри це, справи не доходять до судових вироків, а ТОВ «ВАЙТ» продовжує отримувати нові бюджетні контракти.

    У підсумку вимальовується стійка схема: обстріли та «надзвичайні обставини» використовуються як привід для обходу конкурентних процедур, контроль зводиться до формальностей, а сотні мільйонів гривень перерозподіляються всередині вузького кола пов’язаних компаній та посадовців. Йдеться не про поодинокі порушення, а про системний механізм роботи з бюджетними коштами.

  • Корупційний скандал у Миколаєві: тендер для «своїх» закінчився кримінальною справою

    Корупційний скандал у Миколаєві: тендер для «своїх» закінчився кримінальною справою

    У Миколаївській області розгортається черговий гучний корупційний скандал, цього разу — навколо організації харчування школярів. Під прикриттям формально законних тендерних процедур бюджетні кошти фактично були розподілені між пов’язаними між собою структурами, а результатом схеми стали не лише фінансові втрати, а й реальна загроза здоров’ю дітей.

    У грудні 2025 року комунальне виробниче підприємство Миколаївської міськради визначило постачальником послуг харчування для навчальних закладів товариство «Просеко 8». Компанія стала єдиним учасником торгів і отримала контракт на суму близько 14 мільйонів гривень. Формальна «економія» для бюджету склала лише 0,05 відсотка, що фактично свідчить про відсутність реальної конкуренції.

    Втім, як з’ясувалося, сам тендер був лише завершальним етапом заздалегідь підготовленої схеми. Під час формування очікуваної вартості замовник врахував комерційні пропозиції трьох суб’єктів, які мали створити видимість ринкового аналізу. Проте всі ці компанії, за даними реєстрів і внутрішніх документів, так чи інакше пов’язані з однією особою — головою Інгульської районної адміністрації та депутаткою міської ради Ганною Ременніковою.

    Офіційною власницею ТОВ «Просеко 8» є Ірина Стоєва, яка раніше працювала у закладах громадського харчування, що належать родині Ременнікових. Юридичний супровід компанії, за наявною інформацією, здійснювався за участі начальниці юридичного відділу районної адміністрації, підконтрольної тій самій депутатці.

    Інші «конкуренти», чиї цінові пропозиції використали для розрахунку очікуваної вартості, також виявилися не випадковими. Фізична особа-підприємець Тетяна Камашева та товариство «Насолода РК» мають спільні контакти з бізнес-структурами, пов’язаними з родиною Ременнікової. Йдеться, зокрема, про ресторан «Дейлі Спорт» та компанії, які належать її синові Борису Берестнєву. Таким чином, замовник фактично сам створив ідеальні умови для перемоги заздалегідь визначеного постачальника.

    Розвиток подій набув особливої гостроти після того, як схема почала виходити за межі суто фінансових зловживань. Поки Державна аудиторська служба лише розпочинала моніторинг закупівлі, правоохоронні органи вже проводили обшуки та документували фактичні порушення. У вилучених зразках шкільної їжі фахівці виявили кишкову паличку, що становить безпосередню загрозу здоров’ю дітей.

    У результаті слідчих дій офіційні підозри були вручені керівниці ТОВ «Просеко 8» Ірині Стоєвій, а також виконувачу обов’язків директора комунального підприємства Петру Вашеняку. Слідство розглядає версію про змову, зловживання службовим становищем і постачання неякісних продуктів у навчальні заклади.

    Скандал навколо шкільного харчування на Миколаївщині вкотре продемонстрував, що корупційні схеми у сфері соціально чутливих закупівель не лише висмоктують бюджетні кошти, а й безпосередньо загрожують життю та здоров’ю дітей. Подальший перебіг справи покаже, чи понесуть відповідальність усі учасники цієї схеми, включно з тими, хто стояв за її організацією.

  • Мільйонні заощадження та бізнес: як живе міський голова Чернівців

    Мільйонні заощадження та бізнес: як живе міський голова Чернівців

    У Чернівцях двоє посадовців комунальних підприємств, що підпорядковуються міській раді, опинилися під підозрою у конфлікті інтересів. Йдеться про директора Культурно-мистецького центру імені Івана Миколайчука Івана Бутняка та начальника МКШЕП Володимира Урсуляна. Обидва підприємства перебувають у підпорядкуванні Чернівецької міської ради, яку очолює міський голова Роман Клічук.

    Як раніше повідомляв СтопКор, правоохоронці та аналітики громадського сектору розглядають можливі корупційні ризики та використання службового становища з боку цих посадовців. У серпні 2022 року Іван Бутняк залишив посаду директора Культурно-мистецького центру, однак питання щодо діяльності керівництва комунальних підприємств залишилися відкритими.

    На тлі цих підозр аналітичний центр СтопКору вирішив детальніше проаналізувати спосіб життя, фінансовий стан та бізнес-зв’язки міського голови Чернівців Романа Клічука. Згідно з деклараціями, після обрання на посаду мер задекларував значні грошові заощадження у готівці та валюті, великий обсяг нерухомості, а також корпоративні права, залишаючись кінцевим бенефіціаром окремих компаній.

    За офіційними даними, у 2024 році Роман Клічук задекларував 688 тис. грн доходу від заробітної плати, що на 89 тис. грн більше, ніж роком раніше. Водночас у декларації вказано понад 6 млн грн готівкою, 209 тис. євро та 177 тис. доларів США, які зберігаються поза банківськими рахунками. Для порівняння, у 2023 році готівкові заощадження родини складали близько 7 млн грн. Банківські рахунки мера за рік зменшилися з 2,5 млн грн до 2,1 млн грн, ще понад пів мільйона гривень він позичив фізичній особі.

    Роман Клічук та його дружина Лариса володіють житловим будинком у Чернівцях площею понад 500 квадратних метрів та земельною ділянкою понад 600 квадратних метрів, придбаними ще у 2012 році. Родина також має нерухомість у Чернівецькій та Івано-Франківській областях, зокрема об’єкти, пов’язані з бізнес-діяльністю компаній, що входять до групи «Гойра».

    Серед рухомого майна у декларації мера зазначено годинник IWC Schaffhausen вартістю понад 300 тис. грн, придбаний уже під час каденції, а також автомобілі Mercedes-Benz S 350 та Land Rover Velar. Останній формально належить ТОВ «РОМА», однак ним користується дружина мера.

    Попри перехід на публічну службу, Роман Клічук залишається кінцевим бенефіціаром низки компаній, зокрема «Гойра Груп». Його дружина Лариса Клічук продовжує керувати ТОВ «РОМА», що займається дистрибуцією алкогольної продукції та, за даними відкритих джерел, фінансувало передвиборчу кампанію мера у 2020 році. У 2024 році вона отримала 180 тис. грн доходу від підприємства та понад 580 тис. грн заробітної плати у міській лікарні, де працює лікаркою.

    Ім’я Романа Клічука також фігурує у судових рішеннях періоду його бізнес-діяльності. Зокрема, у 2015 році суд визнав його винним у порушенні порядку ведення податкового обліку, а у 2016 році було зафіксовано порушення трудового законодавства у діяльності ТОВ «РОМА». У обох випадках йшлося про адміністративну відповідальність.

    Окрему увагу громадських організацій і медіа привертає діяльність міської влади у сфері інфраструктурних проєктів. Зокрема, капітальний ремонт вулиці Головної вартістю до 200 млн грн супроводжувався скаргами на тендерні умови, а також конфліктна ситуація навколо ремонту скверу в Садгорі.

    На тлі підозр щодо посадовців комунальних підприємств, значних статків мера та активної участі родини у бізнесі, експерти та громадські активісти дедалі частіше говорять про можливі ризики конфлікту інтересів у керівництві Чернівців.

  • Тендери без суперників: хто стоїть за дорожніми підрядами в Одеській області

    Тендери без суперників: хто стоїть за дорожніми підрядами в Одеській області

    ТОВ «Євродор» за останні роки перетворилося на одного з найбільших дорожніх підрядників півдня Одеської області, системно отримуючи багатомільйонні бюджетні контракти. Власником компанії є депутат Ізмаїльської міської ради від партії «Слуга народу» Геворг Аветисян, що виводить історію з площини звичайного господарського бізнесу у сферу публічного інтересу та політичної відповідальності.

    Ключовою особливістю участі «Євродору» в публічних закупівлях є хронічна відсутність конкуренції. Компанія регулярно стає переможцем тендерів як єдиний учасник. Серед найбільш показових контрактів — понад 111 мільйонів гривень на утримання автомобільних доріг у Болградському районі, 8,9 мільйона гривень на поточний ремонт доріг в Одесі, а також численні підряди на ремонт і обслуговування дорожньої інфраструктури в Ізмаїлі та інших громадах півдня області. У жодному з цих випадків реального цінового змагання не зафіксовано.

    За оцінками регіональних аналітиків, така модель не є випадковістю. «Євродор» роками заходить у тендери без жодного конкурента, що вказує на системний характер ситуації. Відсутність альтернативних учасників у закупівлях на десятки й сотні мільйонів гривень викликає обґрунтовані питання щодо використання адміністративного ресурсу, формування тендерної документації під конкретного підрядника та фактичного витіснення конкурентів з ринку.

    Політичний контекст лише посилює ці сумніви. Геворг Аветисян представляє партію «Слуга народу», тоді як його батько, Артак Аветисян, раніше був депутатом Ізмаїльської районної ради від Партії регіонів. Така спадковість — від регіоналів до чинної партії влади — є типовою для місцевої політики та свідчить не про оновлення управлінських підходів, а про збереження впливу за зміни політичних вивісок.

    У професійному середовищі «Євродор» уже називають одним із ключових гравців дорожнього ринку півдня області. За обсягами освоєних бюджетних коштів компанія входить до четвірки найбільших підрядників регіону. Водночас діяльність підприємства неодноразово ставала об’єктом публічної критики — зокрема через можливе завищення вартості робіт та претензії до якості виконаних ремонтів. Попри відсутність судових вироків, сама регулярність таких зауважень формує суспільний запит на реальний контроль і прозорість.

    У підсумку вимальовується знайома для українських реалій картина: депутат від правлячої партії, родинний політичний бекграунд, десятки й сотні мільйонів гривень бюджетних коштів і тендери без конкуренції. Формально всі процедури дотримані. По суті ж ідеться про модель, у якій публічні гроші перерозподіляються у вузькому колі, а конкуренція існує лише на папері.

    Поки такі практики не отримують жорсткої інституційної реакції та персональних наслідків, заяви про реформи, рівні правила гри й чесні закупівлі залишаються деклараціями без реального наповнення.

  • Керівника Куп’янської МВА Андрія Беседіна можуть призначити очільником Полтавської області

    Керівника Куп’янської МВА Андрія Беседіна можуть призначити очільником Полтавської області

    За інформацією з поінформованих джерел, в Офісі Президента розглядають кандидатуру Андрія Беседіна на посаду начальника Полтавської обласної військової адміністрації. Його називають основним претендентом від харківської управлінської групи, пов’язаної з чинним керівництвом області та близькими до нього політичними й бізнесовими колами.

    Беседін 1983 року народження, уродженець Будапешта. Наразі він очолює Куп’янську міську військову адміністрацію, є депутатом Борівської селищної ради восьмого скликання та засновником громадської організації «Федерація футболу Борівщини».

    Водночас його діяльність уже неодноразово опинялася в центрі локальних скандалів. Зокрема, йшлося про сумнівне використання автомобіля екстреної медичної допомоги, системний самопіар за рахунок ресурсів комунальних підприємств, а також недостатню увагу до потреб військовослужбовців. Майнова декларація посадовця загалом виглядає типовою для представників української управлінської вертикалі та не містить різких відхилень, однак і не дає відповідей на всі питання.

    Окремий резонанс викликає діяльність створеної Беседіним громадської організації. Серед її членів — особи, які фігурували в історіях із можливими зловживаннями під час будівництва фортифікацій, а також колишні політики, пов’язані з проросійськими та забороненими в Україні політичними силами. Додаткову критику спричинила відмова керівника Куп’янської МВА звільнити посадовця, якого пов’язують із підозрами у співпраці з Російською Федерацією.

    Найбільш чутливим питанням залишається інформація про проживання близьких родичів Беседіна на території Росії — у кількох регіонах, включно з Москвою. У цьому контексті ключовим стає питання, чи були всі такі зв’язки повністю та належним чином задекларовані під час спеціальної перевірки кандидата на посаду керівника Полтавської ОВА в умовах повномасштабної війни.