Radaonline.news

Позначка: Міноборони

  • Військовим повністю перекриють доступ до казино

    Військовим повністю перекриють доступ до казино

    В Україні запроваджують нову систему автоматичного обмеження доступу військовослужбовців до азартних ігор, яка передбачає блокування реєстрації та входу до онлайн-казино у разі виявлення відповідності даних користувача у державних реєстрах. Відповідне рішення ухвалив Кабінет міністрів України з метою зменшення ризиків ігрової залежності серед військових та посилення соціального захисту категорій, які перебувають у зоні підвищеного стресового навантаження через участь у бойових діях.

    Про це повідомив голова Державного агентства з контролю грального та лотерейного бізнесу Геннадій Новіков, зазначивши, що новий механізм буде працювати повністю автоматизовано під час ідентифікації користувача в гральних системах. Йдеться про те, що кожна спроба входу до онлайн-казино або авторизації на платформі азартних ігор проходитиме перевірку через державні бази даних у режимі реального часу.

    Система перевірятиме користувача одразу за двома напрямами: перший — це реєстр осіб, яким законодавчо обмежено доступ до азартних ігор, другий — спеціальний реєстр військовослужбовців, який наразі перебуває на етапі розробки Міністерством оборони України. У випадку збігу персональних даних із будь-якою з цих баз доступ до грального сервісу буде автоматично заблоковано без додаткових дій з боку оператора або самого користувача.

    Важливою частиною нової системи є те, що оператори азартних ігор не отримуватимуть інформації про те, з якого саме реєстру надійшло обмеження. Це рішення покликане забезпечити додатковий рівень захисту персональних даних та уникнути можливих зловживань або дискримінації за джерелом перевірки. Таким чином, система працюватиме як «чорна скринька», яка лише фіксує факт невідповідності без розкриття деталей.

    Технічну реалізацію проєкту забезпечуватиме державна платформа обміну даними «Трембіта» у співпраці з компанією PlayCity та Міністерством оборони України. Саме через цей канал відбуватиметься швидка синхронізація між реєстрами та гральними платформами, що дозволить здійснювати перевірку практично миттєво під час кожної спроби входу користувача.

    Запровадження такого механізму є частиною ширшої державної політики щодо регулювання грального бізнесу та мінімізації соціальних ризиків, пов’язаних із розвитком азартних ігор. Паралельно держава посилює боротьбу з нелегальним сегментом ринку, який продовжує функціонувати поза ліцензійним контролем. До цього процесу залучені РНБО, Національний банк України, НКЕК, Держспецзв’язку та правоохоронні органи, які координують заходи з блокування незаконних онлайн-казино та підпільних гральних закладів.

    Окрему увагу уряд приділяє дослідженню впливу азартних ігор на різні соціальні групи. Наразі в Україні триває масштабне соціологічне дослідження, ініційоване державними структурами та Міністерством цифрової трансформації, яке має оцінити рівень залежності та поведінкові ризики серед військових, молоді та внутрішньо переміщених осіб. Отримані дані планують використати для подальшого вдосконалення регуляторної політики.

    Водночас у сфері грального бізнесу тривають дискусії щодо ефективності таких обмежень. Представники профільної індустрії застерігають, що надмірне регулювання може призвести до зростання частки тіньового ринку, який вже сьогодні становить значну частину всієї галузі. За оцінками деяких міжнародних досліджень, нелегальний сегмент може охоплювати понад половину ринку азартних ігор в Україні, що створює додаткові виклики для державного контролю.

    Таким чином, нова система блокування доступу військових до азартних ігор є частиною комплексної реформи ринку, яка поєднує соціальний захист, цифрову ідентифікацію та посилення контролю за гральною індустрією, водночас викликаючи дискусії щодо балансу між безпекою, свободою користувачів і ризиками розвитку нелегального сектору.

  • «Відслужив — отримай роки відстрочки»: Федоров розкрив деталі нової контрактної системи для військових

    «Відслужив — отримай роки відстрочки»: Федоров розкрив деталі нової контрактної системи для військових

    Міністр оборони України Михайло Федоров оприлюднив нові подробиці масштабної реформи військової служби, яка передбачає запровадження контрактів із чітко визначеними термінами служби, підвищеним грошовим забезпеченням та гарантованою відстрочкою після завершення контракту. Одним із ключових елементів реформи стане нова система нарахування відстрочки, яка враховуватиме не лише тип контракту, а й бойовий досвід та загальний термін перебування у війську.

    За словами Федорова, принцип нової моделі полягає у справедливому підході до тих, хто тривалий час захищав державу. Військовослужбовці після завершення контракту отримуватимуть гарантований період відстрочки від повторного призову, а його тривалість визначатиметься за спеціальною формулою.

    Реформа стала частиною першого етапу масштабної трансформації Сил оборони, про старт якої Міністерство оборони оголосило 12 червня. Вона охоплює нову систему контрактів, збільшення виплат для військовослужбовців, механізм повернення бійців із СЗЧ та поступову демобілізацію найбільш досвідчених військових.

    Відповідно до представленої моделі, кожен контракт передбачає базову гарантовану відстрочку щонайменше шість місяців після завершення служби. Далі її тривалість збільшується залежно від участі у бойових діях та попереднього військового досвіду. Зокрема, за кожен місяць виконання бойових завдань військовослужбовець отримуватиме додатково три місяці відстрочки. Крім того, враховуватиметься весь попередній період служби: за кожен рік служби після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році додаватиметься ще шість місяців відстрочки, а за кожен рік служби до 2022 року — один місяць.

    Федоров навів конкретний приклад роботи нової системи. Якщо цивільний громадянин підписує піхотно-штурмовий контракт на 14 місяців і протягом служби чотири місяці виконує бойові завдання, він отримує базові шість місяців відстрочки та ще дванадцять місяців за бойовий досвід. Загалом після завершення контракту така людина матиме право на півтора року відстрочки.

    Для чинних військовослужбовців система буде ще вигіднішою. Якщо військовий перебуває на службі з 2021 року, а потім підписує новий піхотно-штурмовий контракт на десять місяців, до вже зароблених півтора року відстрочки додаються бонуси за попередні роки служби. У результаті загальний термін відстрочки може перевищити три роки. Саме такий приклад навів міністр, зазначивши, що військовий зі стажем служби від 2021 року після завершення контракту може отримати понад три з половиною роки гарантованої відстрочки.

    Реформа також передбачає поділ контрактів на кілька категорій. Піхотно-штурмові контракти для цивільних становитимуть 14 місяців, для чинних військовослужбовців — 10 місяців, а для тих, хто раніше вже проходив службу, — від шести місяців. Окремо впроваджуються бойові контракти тривалістю 24 місяці для операторів безпілотників, артилеристів, фахівців РЕБ та інших бойових спеціальностей. Для тилових і допоміжних напрямків служби діятимуть базові контракти також на 24 місяці.

    Одночасно Міноборони анонсувало суттєве збільшення грошового забезпечення. Найбільші виплати передбачаються для піхотних підрозділів. За словами Федорова, середній дохід піхотинця може становити близько 300 тисяч гривень на місяць, а максимальний — до 460 тисяч гривень залежно від виконання бойових завдань.

    Окремим напрямком реформи стане поступове звільнення зі служби військових, які найдовше перебувають у Силах оборони та мають найбільший бойовий досвід. У Міністерстві оборони наголошують, що такі військовослужбовці повинні отримати можливість повноцінного відновлення після років безперервної служби.

    У Міноборони вважають, що нова система має зробити військову службу більш прогнозованою. Людина заздалегідь знатиме термін контракту, рівень виплат, умови проходження служби та те, який період відпочинку отримає після її завершення. Саме відсутність зрозумілих правил після завершення служби багато військових раніше називали однією з головних проблем мобілізаційної системи.

  • Більше зброї за ті самі гроші: Міноборони вже показало перші результати нової системи закупівель

    Більше зброї за ті самі гроші: Міноборони вже показало перші результати нової системи закупівель

    Міністерство оборони України розпочало масштабну реформу системи оборонних закупівель, яка може кардинально змінити правила гри для постачальників озброєння, техніки та військового обладнання. У відомстві заявили про поступовий перехід до електронних конкурентних тендерів, що має зробити закупівлі для Сил оборони більш прозорими, ефективними та захищеними від корупційних ризиків. Про це повідомив заступник міністра оборони Мстислав Банік під час спеціального заходу, присвяченого прозорості та підзвітності оборонних закупівель.

    За словами посадовця, Україна вже сьогодні має одну з найоперативніших систем оборонних закупівель у світі, однак наступним завданням є забезпечення максимальної прозорості всіх процесів. Саме тому Міноборони поступово переводить закупівлі на електронну тендерну модель, де перемогу визначатимуть не лише технічні характеристики продукції, а й реальна конкуренція між виробниками за найкращу ціну та якість.

    Банік наголосив, що глобальна мета міністерства — перевести всі оборонні закупівлі на електронні тендери. За його словами, така система дозволяє отримувати кращі цінові пропозиції, створює справжню конкуренцію між постачальниками та стимулює виробників впроваджувати нові технології.

    Наразі в оборонній сфері вже тестують новий підхід на окремих категоріях закупівель. Одним із найбільш показових прикладів стала закупівля далекобійних артилерійських боєприпасів калібру 155 мм. Агенція оборонних закупівель провела конкурентні торги зі зниженням ціни, в результаті чого державі вдалося зекономити понад 16% бюджетних коштів. За рахунок цієї економії Міноборони отримало можливість придбати додатково десятки тисяч артилерійських снарядів для фронту.

    Ще одним масштабним кейсом став тендер на закупівлю 5 тисяч пікапів для потреб українських військових. Процедура була проведена у форматі рамкової угоди і тривала менш ніж тиждень від моменту оголошення до визначення переможців. За результатами конкурсу було відібрано чотирьох постачальників, а в Міністерстві оборони вже прогнозують суттєву економію бюджетних коштів.

    У Міноборони пояснюють, що нова система має одразу кілька стратегічних переваг. По-перше, конкуренція між учасниками дозволяє знижувати ціни та більш ефективно використовувати державний бюджет. По-друге, виробники змушені конкурувати якістю продукції та швидкістю виконання контрактів. По-третє, цифровізація процесів значно зменшує вплив людського фактора та мінімізує можливості для корупційних зловживань.

    Окремий акцент робиться на диверсифікації постачальників. Якщо раніше великі контракти часто отримувала одна компанія, то тепер замовлення можуть розподілятися між кількома виробниками. Це дозволяє уникнути ризиків зриву поставок і забезпечити безперервне постачання критично важливих ресурсів для війська.

    У Міноборони підкреслюють, що кожен постачальник отримуватиме обсяг замовлення відповідно до своїх реальних виробничих можливостей. Таким чином держава прагне створити стійку систему забезпечення армії, яка не залежатиме від одного виконавця.

    Банік зазначив, що реформа відбувається поступово, оскільки змінювати систему закупівель під час активної фази війни надзвичайно складно та відповідально. Саме тому кожна нова модель спочатку тестується на окремих закупівлях, а вже після підтвердження ефективності масштабується на інші напрями.

    Крім артилерійських боєприпасів та автомобільної техніки, найближчим часом Міноборони планує запуск електронних тендерів для закупівлі FPV-дронів, квадроциклів та інших видів військової техніки. За словами заступника міністра, поступово саме тендерна модель має стати базовою для більшості закупівель у секторі оборони.

    Реформа закупівель є одним із ключових завдань, які отримав Мстислав Банік після призначення на посаду заступника міністра оборони навесні 2026 року. Міністр оборони Михайло Федоров тоді заявив, що головна мета нової команди — зробити закупівлі для українського війська найбільш прозорими та ефективними у світі. До роботи в Міноборони Банік брав участь у створенні цифрових державних сервісів, зокрема проєкту «Дія», а також займався розвитком систем «Армія+» і «Резерв+».

    Паралельно Міністерство оборони працює над створенням єдиної цифрової екосистеми оборонних закупівель. Планується інтеграція різних електронних платформ та сервісів для того, щоб автоматизувати весь цикл закупівель — від формування потреб до укладання контрактів та контролю виконання замовлень.

    Експерти відзначають, що перехід до електронних тендерів є одним із ключових елементів модернізації української оборонної системи. В умовах війни, коли кожна гривня державного бюджету має використовуватися максимально ефективно, конкурентні процедури можуть забезпечити як економію коштів, так і швидше забезпечення військових необхідним озброєнням та технікою.

    У Міноборони переконані, що нова модель закупівель допоможе створити більш прогнозовані та зрозумілі правила роботи для українських виробників, залучити нових учасників ринку та підвищити довіру до державних контрактів у сфері оборони. Якщо реформа покаже ефективність на перших проєктах, уже найближчими місяцями електронні тендери можуть стати стандартом для значної частини закупівель Сил оборони України.

  • Нові правила для ЗСУ вже на підході: хто отримуватиме до 400 тисяч гривень

    Нові правила для ЗСУ вже на підході: хто отримуватиме до 400 тисяч гривень

    Українська влада готує одну з наймасштабніших реформ військової служби від початку повномасштабного вторгнення Росії. Міністерство оборони та Кабінет Міністрів найближчими тижнями планують представити нову модель проходження служби, яка передбачає підвищення грошового забезпечення військових, запровадження контрактів із чіткими термінами служби та нові механізми мотивації для бійців на передовій.

    Про це 12 червня під час Години запитань до уряду у Верховній Раді повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. За її словами, уряд разом із Міністерством оборони завершує підготовку комплексної реформи, яка має стати одним із ключових елементів модернізації української армії.

    «Це великі кошти. Ми зараз обраховуємо, яким чином збалансувати бюджет для того, щоб забезпечити безперервність цих виплат як у цьому році, так і в наступних періодах», — заявила глава уряду.

    За словами Свириденко, деталі нової системи будуть представлені парламентарям уже найближчими тижнями. Саме тоді стане зрозумілим остаточний формат контрактної служби, рівень грошового забезпечення та механізми демобілізації окремих категорій військовослужбовців.

    Що відомо про майбутню реформу

    Перші деталі реформи вже були презентовані представникам парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Зокрема, концепція передбачає суттєве підвищення базового грошового забезпечення військових, нові контракти та зміни у підходах до комплектування підрозділів.

    Серед ключових нововведень:

    • підвищення мінімального грошового забезпечення військовослужбовців із 20 до 30 тисяч гривень;
    • диференційовану систему виплат залежно від посади, спеціальності та функцій військового;
    • підвищені виплати для піхотинців та військових, які безпосередньо виконують бойові завдання;
    • нову систему контрактів із чітко визначеними термінами служби;
    • механізми звільнення або демобілізації для окремих категорій військових;
    • додаткові стимули для командирів усіх рівнів.

    Окремий акцент робиться на піхотних підрозділах, які несуть найбільше навантаження на фронті. Саме для них планують запровадити спеціальні контракти із суттєво вищими виплатами. За попередніми напрацюваннями Міноборони, розмір грошового забезпечення для військових на передовій може сягати від 250 до 400 тисяч гривень залежно від характеру виконуваних завдань та рівня ризику.

    Чіткі терміни служби — головний запит суспільства

    Одним із найочікуваніших елементів реформи є встановлення конкретних термінів військової служби. Саме це питання залишається одним із найбільш дискусійних від початку повномасштабної війни.

    У Міністерстві оборони неодноразово наголошували, що нова контрактна система має забезпечити військовослужбовцям зрозумілі правила проходження служби, механізми ротації та перспективу демобілізації.

    За попередніми даними, які раніше озвучувалися в медіа, серед варіантів розглядаються контракти на 10, 14 або 24 місяці з гарантованими умовами звільнення після завершення визначеного терміну. Водночас остаточне рішення ще не ухвалене, а самі параметри можуть бути змінені до моменту офіційного представлення реформи.

    Ще у квітні Свириденко заявляла, що уряд працює над переходом до більш контрактної моделі комплектування армії, де зарплата буде залежати від конкретної посади та функцій військового.

    Чому реформа потребує мільярдів

    Запровадження нової системи виплат стане серйозним навантаженням для державного бюджету. Сектор безпеки та оборони вже залишається найбільшою статтею видатків України.

    За словами прем’єр-міністерки, уряд зараз проводить розрахунки, щоб знайти фінансовий ресурс для забезпечення нових стандартів грошового забезпечення не лише у 2026 році, а й у наступні роки.

    Раніше Кабмін повідомляв, що на сектор безпеки та оборони спрямовуються рекордні обсяги фінансування, а окремо розглядаються механізми індексації виплат військовослужбовцям.

    Коли стартують зміни

    За інформацією уряду та Міноборони, перший етап реформи може стартувати вже найближчим часом після завершення погоджень із парламентом та Генеральним штабом. Частина рішень може бути впроваджена через постанови Кабінету Міністрів, а для інших знадобляться зміни до законодавства.

    Міністр оборони Михайло Федоров раніше заявляв, що реформа включатиме справедливу модель грошового забезпечення, нову контрактну систему з чіткими термінами служби та зрозумілою логікою ротацій. За його словами, трансформація умов служби є одним із головних пріоритетів оборонного відомства у 2026 році.

    Найближчі тижні можуть стати визначальними для майбутнього української армії. Якщо анонсовані зміни будуть реалізовані, ЗСУ отримають не лише нову систему оплати праці, а й більш зрозумілі правила проходження служби, яких давно очікують як військові, так і суспільство.

  • Зеленський дав тиждень на запуск угоди щодо Patriot і попередив про кадрові рішення

    Зеленський дав тиждень на запуск угоди щодо Patriot і попередив про кадрові рішення

    Президент України Володимир Зеленський заявив про наявність домовленості на найвищому політичному рівні щодо закупівлі систем протиповітряної оборони Patriot, однак підкреслив, що реалізація угоди суттєво затягується на фінансовому, юридичному та технічному рівнях.

    Про це він повідомив за підсумками наради з представниками Міністерства оборони, Міністерства закордонних справ, Ради національної безпеки і оборони та Офісу президента щодо посилення української системи ППО.

    За словами глави держави, йдеться про домовленість щодо придбання систем Patriot, яка вже узгоджена на політичному рівні, однак досі не переведена у практичну площину через відсутність завершених юридичних і технічних процедур.

    Зеленський наголосив, що пришвидшення цього процесу є критично важливим завданням, а відповідальність за його реалізацію лежить на конкретних посадовцях. Окремо він підкреслив, що кошти з міжнародних фінансових пакетів підтримки, зокрема європейських програм, мають використовуватися максимально оперативно для посилення обороноздатності України.

    Президент встановив жорсткий дедлайн — один тиждень для виконання всіх необхідних підготовчих кроків. Він також очікує проміжну доповідь у п’ятницю, після якої буде ухвалено рішення щодо подальшої реалізації домовленості.

    У разі відсутності прогресу, за словами Зеленського, можуть бути ухвалені “серйозні кадрові висновки”, що фактично означає можливі кадрові зміни серед відповідальних за реалізацію проєкту.

    Таким чином, питання постачання систем Patriot переходить у фазу прискореного політичного та адміністративного контролю на найвищому рівні.

  • Рекрутинг на паузі: всіх затриманих “ухилянтів” направлятимуть виключно до навчальних центрів

    Рекрутинг на паузі: всіх затриманих “ухилянтів” направлятимуть виключно до навчальних центрів

    За інформацією наших джерел, в період з 1 по 10 червня всіх військовозобов’язаних, яких затримають у Києві, відправлятимуть виключно до навчальних центрів.

    Водночас, рекрутерам буде заборонено забирати щойно затриманих “ухилянтів” із ТЦК відразу до своїх частин.

    “Це пов’язано з тим, що в навчальних центрах зараз величезний недобір і вони фактично порожніють, а з огляду на те, що більшість мобілізованих дає Київ, рішення наповнити центри за рахунок столиці виглядає логічним.

    Останнім часом новостворені бригади та підрозділи з добре розвиненим рекрутингом масово забирали мобілізованих прямо з ТЦК до себе в частини, а такі підрозділи як “Скала” забирали той залишок, який не підійшов рекрутерам.

    До того ж є інформація, що навчальні центри, які знаходяться близько до кордону з Білоруссю, будуть переводити вглиб країни. Військове керівництво вважає, що з території Білорусі почнуть залітати російські шахеди і навіть, можливо, ракети” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів про загрозу наступу з території Білорусі.

     

  • Зеленський закликав українців реагувати на сигнали повітряної тривоги

    Зеленський закликав українців реагувати на сигнали повітряної тривоги

    Президент України Володимир Зеленський звернувся до громадян із закликом уважно ставитися до сигналів повітряної тривоги та не ігнорувати попередження про можливі ракетні й дронові атаки з боку Росії. За його словами, попри роботу систем протиповітряної оборони, загроза нових масованих ударів у найближчий період залишається актуальною.

    Про це глава держави заявив у своєму вечірньому відеозверненні.

    Зеленський наголосив, що українські розвідувальні служби продовжують фіксувати ознаки підготовки Росією нових комбінованих атак, які можуть включати використання балістичних і крилатих ракет, а також ударних безпілотників. Водночас, за його словами, навіть попри міжнародні контакти щодо зниження ескалації, розраховувати на зміну позиції Москви не доводиться.

    Президент підкреслив, що Україна має діяти виходячи з реальної військової ситуації, а не з дипломатичних сигналів, оскільки ризики нових обстрілів залишаються високими.

    «Важливо і цієї доби бути уважними до будь-якої загрози, до сигналів повітряної тривоги. Інформація від розвідок про можливість масованого удару залишається актуальною. Ми знаємо, що партнери говорили з росіянами щодо цього. Віри у те, що хтось там, у Москві, одумається, немає. Обов’язково бережіть життя — реагуйте на небезпеки», — зазначив Зеленський.

    За словами глави держави, українські Сили оборони, включно з підрозділами протиповітряної оборони, мобільними вогневими групами та авіацією, перебувають у стані підвищеної готовності. Військові відпрацьовують можливі сценарії відбиття атак, які Росія може застосувати найближчим часом.

    Окрему увагу президент приділив ефективності української системи ППО. Він повідомив, що сили оборони демонструють стабільно високі показники зі знищення ворожих ударних безпілотників типу Shahed, які стали одним із ключових інструментів російських атак на українські міста.

    За словами Зеленського, рівень перехоплення таких дронів залишається стабільно високим і перевищує 90%.

    «Відсоток збиття “Шахедів” нашими воїнами стабільно вище 90 — це 90–93%. По крилатих ракетах та балістиці: з усіма партнерами ми працюємо, щоб були нові внески в програму PURL, ми шукаємо інші способи отримувати ракети. Я дякую всім, хто допомагає», — сказав президент.

    Він також наголосив, що питання поповнення запасів ракет-перехоплювачів і посилення систем протиповітряної оборони є одним із ключових пріоритетів міжнародної співпраці України з партнерами. За його словами, без стабільних постачань сучасних систем ППО та боєприпасів ефективний захист території країни був би значно складнішим.

    Попередження президента пролунало на тлі повідомлень української розвідки про підготовку Росією чергової хвилі повітряних атак. За оцінками військових аналітиків, ворог може одночасно застосовувати різні типи озброєнь, щоб перевантажити українську систему протиповітряної оборони.

    Українські військові також зазначають, що останні місяці Росія дедалі частіше використовує комбіновані удари, поєднуючи масовані запуски дронів-камікадзе з ракетними обстрілами. Така тактика спрямована на ускладнення роботи ППО та збільшення ймовірності ураження цілей.

    У цьому контексті Міністерство оборони України та регіональні військові адміністрації також звернулися до населення із закликом не ігнорувати сигнали тривоги, особливо у великих містах. Громадянам рекомендують під час загрози перебувати в укриттях і дотримуватися офіційних інструкцій.

    Додаткову увагу викликає й календарний фактор: наприкінці травня в низці міст України проходять масові заходи, що потенційно підвищує ризики для цивільного населення у разі можливих атак.

    Останній масштабний комбінований удар Росія завдала 24 травня, коли основною ціллю став Київ. Тоді були застосовані ракети різних типів і ударні безпілотники. Частину повітряних цілей вдалося знищити силами ППО, однак у столиці було зафіксовано пошкодження інфраструктури.

    Після цієї атаки російська сторона заявляла про наміри продовжувати удари по українських містах, що ще більше посилило занепокоєння щодо можливих нових хвиль обстрілів.

    Експерти відзначають, що війна дедалі більше переходить у формат технологічного протистояння, де ключову роль відіграють швидкість реакції, системи раннього попередження та ефективність протиповітряної оборони.

    Таким чином, звернення президента стало черговим сигналом про необхідність максимальної обережності для населення та готовності державних структур до можливих загострень ситуації в повітряному просторі України.

  • Україна та Канада створять спільне виробництво дронів для ЗСУ

    Україна та Канада створять спільне виробництво дронів для ЗСУ

    Як повідомили у Міністерстві оборони України, у межах домовленостей буде створено спільне підприємство Airlogix-Sentinel. Воно об’єднає можливості української defense tech-компанії Airlogix та канадського виробника безпілотних систем Sentinel Research and Development. Основним напрямом діяльності нового підприємства стане виробництво сучасних розвідувальних безпілотних літальних апаратів, які надходитимуть на озброєння українських Сил оборони.

    У Міноборони наголошують, що створення спільного виробництва є важливим кроком для посилення технологічної незалежності України та нарощування власних спроможностей у сфері військових інновацій. В умовах повномасштабної війни безпілотники стали одним із найважливіших інструментів ведення бойових дій. Вони використовуються для повітряної розвідки, коригування артилерійського вогню, спостереження за пересуванням противника, оцінки наслідків ударів та виконання багатьох інших завдань, від яких залежить ефективність дій українських підрозділів на фронті.

    За останні роки Україна фактично перетворилася на один із провідних світових центрів розвитку військових безпілотних технологій. Постійна необхідність адаптуватися до умов сучасної війни стимулювала стрімкий розвиток інноваційного сектору, який займається створенням дронів різних типів та призначення. Українські компанії регулярно впроваджують нові рішення, які проходять перевірку безпосередньо на полі бою та швидко вдосконалюються відповідно до потреб військових. Саме цей досвід становить значний інтерес для міжнародних партнерів України.

    У Міністерстві оборони зазначають, що для канадської сторони участь у проєкті відкриває можливість розширити виробничі потужності у сфері критично важливих технологій та отримати доступ до практичних напрацювань, які довели свою ефективність під час сучасної високоінтенсивної війни. Український досвід використання безпілотних систем нині уважно вивчають у багатьох країнах світу, оскільки він дозволяє краще зрозуміти тенденції розвитку майбутніх воєн та вимоги до новітніх оборонних технологій.

    Для України реалізація спільного проєкту означає не лише збільшення кількості доступних безпілотників, а й залучення іноземних інвестицій, сучасних виробничих практик та нових технологічних рішень. Крім того, міжнародна кооперація дозволяє зменшити ризики для виробничих ланцюгів та забезпечити стабільніше постачання комплектуючих і обладнання, необхідних для масштабування випуску безпілотних систем.

    У Міноборони підкреслили, що Україна та Канада продовжуватимуть працювати над спільними рішеннями, які відповідають безпековим інтересам обох держав. Співпраця здійснюватиметься в межах взаємовигідного партнерства та української стратегії розвитку оборонного сектору. Сторони розглядають спільні виробничі проєкти як важливий інструмент зміцнення обороноздатності України та водночас як можливість розвитку високотехнологічної промисловості.

    Канада залишається одним із найпослідовніших партнерів України від початку повномасштабного російського вторгнення. Оттава надає Києву військову, фінансову та гуманітарну допомогу, бере участь у підготовці українських військовослужбовців, підтримує санкційну політику проти Росії та активно виступає за посилення міжнародної підтримки України. Розширення співпраці у сфері оборонного виробництва демонструє перехід партнерства на новий рівень, коли йдеться не лише про передачу готової техніки, а й про спільне створення сучасних військових систем.

    Водночас ця угода є частиною ширшої тенденції, спрямованої на інтеграцію українського оборонно-промислового комплексу до виробничих і технологічних ланцюгів країн-партнерів. Останнім часом Україна активно розвиває спільні проєкти з державами Європи та Північної Америки, які передбачають виробництво зброї, боєприпасів і безпілотних систем як на українській території, так і за кордоном.

    Наприкінці квітня стало відомо про ще один важливий крок у цьому напрямку — створення першого спільного виробництва українських безпілотників у Норвегії. Тоді сторони повідомили про намір виготовити на норвезькій території кілька тисяч ударних дронів класу mid-strike. Новий проєкт із Канадою продовжує цю стратегію та свідчить про зростаючий інтерес міжнародних партнерів до українських технологічних розробок і бойового досвіду.

    Експерти зазначають, що розвиток міжнародних виробничих альянсів у сфері безпілотних технологій може суттєво посилити можливості України у довгостроковій перспективі. Окрім забезпечення поточних потреб фронту, такі проєкти створюють основу для післявоєнного розвитку високотехнологічного сектору економіки, залучення інвестицій та формування нових експортних можливостей. На тлі стрімкого зростання ролі безпілотних систем у сучасних конфліктах Україна прагне закріпити за собою статус одного зі світових лідерів у сфері розробки та виробництва дронів, а нова українсько-канадська угода може стати ще одним важливим кроком на цьому шляху.

  • Мобілізація може змінитися не так швидко: у Раді розповіли, що Федоров сказав про реформу ТЦК

    Мобілізація може змінитися не так швидко: у Раді розповіли, що Федоров сказав про реформу ТЦК

    Міністр оборони України Михайло Федоров зустрівся з депутатами фракції «Слуга народу», щоб представити своє бачення змін у війську, мобілізації та роботі ТЦК. За словами народного депутата Олега Дунди, який був присутній на зустрічі, очільник Міноборони вважає, що необхідність мобілізації в нинішньому вигляді часто перебільшують, а повноцінна реформа ТЦК, імовірно, відкладається щонайменше до осені.

    Про це Дунда розповів в інтерв’ю «Телеграфу». За його словами, конкретні пропозиції, які обговорювалися з міністром, поки що не можуть бути оприлюднені, однак загальні напрями змін уже зрозумілі.

    Олег Дунда

    Нардеп заявив, що Федоров бачить майбутнє армії через технологічне оновлення, дронову війну, зменшення ролі великої кількості людей на першій лінії та поступове зниження тиску на мобілізаційний ресурс. Дунда стверджує, що, на думку міністра, сучасне поле бою змінюється настільки швидко, що потреба у масовому залученні людей може ставати меншою.

    «З його погляду, такої нагальної потреби в мобілізації, як багато хто говорить, не існує. Це пов’язано з тим, що поле бою змінюється, і з урахуванням збільшення зон ураження, з урахуванням дронової війни, такої кількості людей на першій лінії оборони не потрібно», — передав Дунда позицію, яку почув на зустрічі.

    За словами депутата, Федоров робить ставку на технологічну трансформацію війська. Йдеться про дрони, нові системи управління, цифровізацію, прозорість бойових процесів та переосмислення ролі особового складу на фронті.

    Водночас Дунда заявив, що між Міністерством оборони та Генеральним штабом існує «відчутний і природний» конфлікт підходів. За його словами, Міноборони уособлює нову технологічну модель війни, тоді як Генштаб частково залишається в логіці старої моделі.

    Нардеп вважає, що впровадження нових засобів ведення війни змушує міністра оборони глибше занурюватися у бойові процеси та фактично контролювати окремі елементи операцій. Це, за словами Дунди, може не подобатися військовому командуванню.

    «Якщо ми хочемо мати сучасну армію номер один, ми маємо привести на один рівень розуміння війни Міноборони та Генштаб. Бо інакше у нас буде конфлікт. Він уже є», — зазначив депутат.

    Окремо під час зустрічі обговорювали реформу ТЦК. За словами Дунди, у Федорова є власне бачення змін, але говорити про конкретну реформу зараз зарано. Причина — надто багато невідомих факторів.

    Серед них нардеп назвав ситуацію на полі бою, темпи впровадження нових технологій, ефективність дронових рішень, поведінку Росії щодо власної мобілізації та зміну характеру бойових дій.

    За словами Дунди, якщо технології справді зменшать потребу у великій кількості людей на фронті, тоді й тиск на ТЦК стане меншим. У такому разі центри комплектування зможуть працювати інакше, без завдання мобілізувати такі обсяги людей, як зараз.

    Водночас депутат наголосив, що реформа ТЦК не може відбутися лише через цифровізацію. Навіть якщо процеси стануть більш електронними, самі територіальні центри комплектування все одно залишаться потрібними.

    «Цифровізація можлива, але навіть при цифровізації все одно мають бути ТЦК. Питання — в якій ролі і як вони цю роль будуть виконувати», — сказав Дунда.

    Ще одним напрямом, який обговорюється в Міноборони, є зміна системи грошового заохочення для військових та розвиток рекрутингу іноземців. За словами нардепа, у міністра є бачення щодо нових контрактів і стимулів для служби, однак поки незрозуміло, наскільки ця модель буде ефективною на практиці.

    Сам Дунда скептично оцінив перспективу масового залучення іноземців до української армії. Він вважає, що цей напрям може частково спрацювати, але не стане основним способом розв’язання кадрової проблеми у війську.

    На думку депутата, ключову роль відіграватимуть саме технологічні зміни на полі бою, а не лише гроші чи рекрутинг з-за кордону.

    Також він зазначив, що повноцінно говорити про реформу ТЦК, нові строки служби чи інші глибокі зміни можна буде ближче до вересня. До того часу Міноборони хоче перевірити, як спрацюють окремі підходи в межах чинного законодавства.

    За словами Дунди, нові законопроєкти наразі не є першочерговою потребою. У міністерства є достатньо інструментів, щоб улітку протестувати частину нової моделі без зміни законів.

    Раніше Федоров уже заявляв, що Міністерство оборони готує комплексну реформу умов рекрутингу та служби в Силах оборони. Серед напрямів він називав справедливішу модель грошового забезпечення, нову контрактну систему з чіткими термінами служби, зрозумілу логіку ротацій та нові підходи до комплектування підрозділів.

    У Міноборони також повідомляли, що працюють над цифровізацією мобілізаційних процесів. Зокрема, одним із кроків стала автоматизація продовження відстрочок через застосунок «Резерв+». За даними міністерства, значна частина відстрочок уже продовжується автоматично.

    Водночас у відомстві раніше спростовували повідомлення про нібито нові жорсткі правила мобілізації, які поширювалися в медіа та соцмережах.

    Нинішні заяви Дунди свідчать, що Міноборони справді готує зміни, але вони можуть бути не миттєвими. Основний акцент, за словами нардепа, робитимуть не на різкому посиленні мобілізації, а на зміні логіки війни, технологіях, рекрутингу, контрактах і новій ролі ТЦК.

    Однак остаточні рішення залежатимуть від ситуації на фронті, дій Росії та того, наскільки швидко українська армія зможе масштабувати технологічні рішення.

  • Мобілізація в Україні може змінитися вже найближчим часом: у Міноборони готують новий підхід

    Мобілізація в Україні може змінитися вже найближчим часом: у Міноборони готують новий підхід

    Мобілізація в Україні може зазнати суттєвих змін уже найближчим часом. У владі та парламенті дедалі частіше говорять про необхідність оновити підхід до призову, зменшити кількість конфліктних ситуацій і посилити цифрову складову процесу. Водночас наразі офіційно не оприлюднено повного пакета рішень, тому частина деталей залишається на рівні заяв і попередніх консультацій.

    Нову хвилю обговорень спричинила заява радника міністра оборони України Сергія Стерненка. Він повідомив, що в межах армійської реформи готуються «дуже серйозні зміни» у сфері мобілізації. За його словами, після впровадження нових рішень мобілізація «перестане бути схожою» на нинішню модель. Водночас Стерненко не розкрив повного змісту змін, пояснивши це тим, що передчасне оприлюднення деталей може завадити правильному запуску процесу.

    Окремо він зазначив, що Україна планує активніше залучати іноземців до військової служби. Це може стати одним із напрямів ширшої армійської реформи, яка, за повідомленнями українських медіа, має відбуватися у два етапи. Перший етап стосуватиметься внутрішніх змін у війську, а другий — мобілізаційної системи.

    За даними ТСН.ua з посиланням на джерела у Верховній Раді, одним із можливих напрямів змін може стати поглиблення цифрової складової мобілізації. Йдеться про активніше використання електронних реєстрів, у яких міститься інформація про військовозобов’язаних. Раніше в парламенті вже обговорювали, що в мобілізаційній роботі можуть допомогти ідентифікаційні коди та державні бази даних.

    Представник парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський у коментарях медіа раніше заявляв, що влада шукає спосіб змінити мобілізаційні процедури так, щоб мінімізувати конфлікти та водночас унеможливити ухилення від військового обов’язку. За його словами, серед завдань — зробити процес більш упорядкованим і менш конфліктним.

    Водночас, за інформацією парламентарів, зміни не обов’язково означатимуть повну відмову від нинішніх методів оповіщення у громадських місцях. Частина джерел вказує, що цей елемент, імовірно, не буде головним предметом майбутнього перегляду. Остаточні рішення залежатимуть від того, у якому форматі Міноборони представить свої пропозиції — як законодавчі зміни для голосування у Верховній Раді або як зміни до урядових постанов.

    Важливо, що станом на зараз не йдеться про вже ухвалені нові правила. Україна продовжує жити в умовах воєнного стану та загальної мобілізації, які були продовжені до 2 серпня 2026 року. Про це повідомляла Верховна Рада після ухвалення відповідних законів.

    Паралельно Міноборони вже розвиває цифрові сервіси у сфері військового обліку. Зокрема, у 2026 році триває курс на спрощення процедур через застосунок «Резерв+». Міноборони раніше пояснювало, що більшість відстрочок можна оформлювати онлайн, а частина з них продовжується автоматично, якщо підстави не змінилися або можуть бути підтверджені через державні реєстри.

    Ключовим елементом цифровізації залишається електронний реєстр «Оберіг». На офіційному ресурсі української армії пояснюється, що він збирає, зберігає та обробляє дані призовників, військовозобов’язаних і резервістів для військового обліку. Саме такі реєстри можуть стати основою для більш системного підходу до мобілізації.

    У Верховній Раді також лунають заяви, що нового різкого посилення мобілізації парламент може не підтримати. Народний депутат Максим Бужанський у коментарі ТСН.ua заявив, що, на його думку, Рада не голосуватиме за додаткове посилення, оскільки чинний закон уже є достатньо жорстким. За його словами, проблема полягає не стільки у відсутності норм, скільки в їхньому виконанні.

    Таким чином, майбутні зміни можуть бути спрямовані не на формальне «закручування гайок», а на перебудову самого механізму мобілізації. Імовірно, влада намагатиметься поєднати кілька напрямів: цифровий облік, автоматизовану перевірку даних, зменшення конфліктів між громадянами та представниками ТЦК, а також розширення можливостей для залучення добровольців, зокрема іноземців.

    Поки що головне питання — коли саме Міноборони представить повний пакет рішень і які з них потребуватимуть голосування парламенту. До офіційної презентації говорити про конкретні нові правила передчасно. Але вже очевидно, що тема мобілізації знову стає однією з центральних у державній політиці, адже від її ефективності залежить не лише поповнення війська, а й рівень суспільної довіри до державних інституцій під час війни.