Radaonline.news

Позначка: Міноборони

  • Хто стоїть за переможцями тендеру Міноборони на 10 мільярдів?

    Хто стоїть за переможцями тендеру Міноборони на 10 мільярдів?

    П’ятого президента України, Петра Порошенка, пов’язують з групою компаній, які можуть отримати значні контракти на постачання продуктів для Збройних Сил країни. 22 травня ДП Міністерства оборони України “Державний оператор тилу” оголосило про проведення найбільшого тендеру на цьому ринку у поточному році, з очікуваною вартістю закупівель понад 11,5 мільярдів гривень.  Виявлені цікаві деталі у результаті оголошеного тендеру.

    Тендер складався з чотирьох лотів, кожен із яких виграв окремий учасник. Найменший лот на суму понад 1,583 мільярда гривень отримав абсолютно новий учасник – київський консорціум “Юнайтед Фуд Груп”. Ця компанія зареєструвалася лише за три тижні до тендеру, в травні цього року. За словами голови консорціуму, Івана Чайківського, він є засновником корпорації “Агропродсервіс” з великим земельним банком та виробничими активами у сільському господарстві. Поза сферою бізнесу, Чайківський також відомий як депутат Верховної Ради України.

    Другий лот на суму понад 3,136 мільярда гривень отримала компанія “Асікс Груп”. Цей лот став предметом боротьби між двома учасниками, проте перемогла “Асікс Груп” з пропозицією на 2,434 мільярда гривень. Однак, важливо відзначити, що один із учасників, ФОП Іван Шмальченко, був дискваліфікований через невідповідність умовам тендеру. Другий учасник, ТОВ “Контракт Продрезерв 5”, має зв’язки зі скандальним постачальником Міністерства оборони “Гарна страва”, який раніше постачав продукти для армії за завищеними цінами.

    Третій лот на таку ж суму також отримав новачок – ТОВ “Гранпрі Лтд”. Ця компанія пропонувала свої послуги за 2,517 мільярда гривень. Однак, власник компанії, Микола Бахтєяров, має сумну репутацію, яка виявилася у вироку Приморського суду Одеси за фактами домашнього насильства.

    Четвертий лот дістався компанії “Міт Пром”. Їхня пропозиція склала 2,519 мільярда гривень. Ця львівська компанія, хоч і є новачком на ринку постачання продуктів для ЗСУ, вже має досвід співпраці з військовими, підписавши контракт на 400 мільйонів гривень у квітні цього року. Хоча офіційним засновником є жителька Львівщини, насправді за компанією може стояти відома бізнесвумен Тетяна Глиняна, яка раніше постачала продукти для Збройних Сил за завищеними цінами.

    Два переможці з чотирьох лотів, компанії “Асікс Груп” та “Гранпрі Лтд”, можна віднести до сфери впливу одеського підприємця Валерія Друзенка. Раніше вже згадувалося, що компанії з його орбіти, такі як “Нова-постач” та “Біосоіл”, отримували значні контракти на постачання продуктів для армії України.

    Правоохоронні органи випадково розкрили зв’язок із Петром Порошенком. У серпні 2022 року в рамках розслідування щодо ухилення від сплати податків проти постачальників Міністерства оборони, які використовували підставних осіб, було порушено справу.

    Під час розслідування були арештовані рахунки компаній, що брали участь у цій схемі. Серед них також виявились ТОВ “ПК “Зоря Поділля” та ТОВ “Група Агропродінвест”, які належать Петру Порошенку. Офіс генерального прокурора повідомив, що “Нова-постач” та “Біосоіл” передали на їхні рахунки майже півмільярда гривень як передоплату за цукор (згодом ці рахунки також були арештовані).

    Співпадінням виявилося те, що всі компанії з групи Друзенка також є клієнтами Міжнародного інвестиційного банку (МІБ) Порошенка. Однією з них є ТОВ “Асікс Груп”, рахунки якої також були арештовані судом. І на квітень 2024 року цей арешт не був знятий.

    Ще один переможець тендеру, ТОВ “Гранпрі Лтд”, також є клієнтом банку Порошенка. Крім того, ця компанія орендувала обладнання у дружини Валерія Друзенка. Таким чином, існують підстави вважати їхні зв’язки достовірними.

    Залишається відкритим питання, чи вплине цей зв’язок на можливість цих компаній отримати інше велике державне замовлення, цього разу на майже 5 мільярдів гривень.

  • Міноборони розкриває основні труднощі, з якими ЗСУ зіштовхуються у зоні конфлікту

    Міноборони розкриває основні труднощі, з якими ЗСУ зіштовхуються у зоні конфлікту

    Раніше однією з основних труднощів, з якими зіткнулися Сили Оборони України, була серйозна нестача боєприпасів і озброєння, включаючи протитанкові ракети, проте, здається, цю проблему незабаром вирішать країни-союзники. Про це повідомляє  перший заступник голови оборонного відомства Іван Гаврилюк.

    За словами Гаврилюка, підрозділи українських захисників страждають від частого використання російською авіацією великої кількості керованих авіабомб, що становить серйозну загрозу для особового складу та техніки. У середньому протягом одного дня окупанти скидають на позиції ЗСУ від 100 до 120 таких авіабомб, що робить величезну загрозу.

    Для ліквідації цієї загрози необхідно отримати від держав-партнерів достатню кількість сучасних винищувачів, в першу чергу F-16, однак поставки цих літаків регулярно затримуються. Крім того, Україна має проблеми з артилерійськими снарядами, де на один український боєприпас припадає п’ять російських.

    Також виникає критичний дефіцит засобів радіоелектронної боротьби, які дозволяють приглушити дрони-камікадзе і збити ракети РФ.

  • Українці активно оновлюють свої військово-облікові дані

    Українці активно оновлюють свої військово-облікові дані

    Українські громадяни активно використовують застосунок “Резерв+” для оновлення своїх даних, як підтверджує речник Міністерства оборони України, Дмитро Лазуткін.

    Уже близько мільйона українців оновили свої військово-облікові дані через застосунок Резерв+.

    Із них 145 тис. осіб заброньовані або мають відстрочку, 11 тис. проживають за кордоном, 120 тис. – це жінки.

    До ТЦК і ЦНАПів прийшло набагато менше людей.

    Нагадаємо, у середу було 800 тис. оновлень даних через Резерв+. Тобто за добу, якщо виходити з офіційних даних, оновлює по 100 тисяч осіб. При цьому за кордоном оновлюють дуже неактивно – лише трохи більше 1% від загальної кількості тих, хто оновив, за даними Міноборони.

  • Міноборони України закуповувало зброю у чеської компанії з сумнівною репутацією

    Міноборони України закуповувало зброю у чеської компанії з сумнівною репутацією

    Згідно з інформацією, яка з’явилася у ЗМІ, Міністерство оборони України укладало контракти на постачання зброї з чеською оборонною компанією AKM Group-CZ, яка має сумнівну репутацію. Контракти передбачали постачання снайперських гвинтівок та набоїв для Збройних сил України протягом усього 2023 року. Проте через рік «Агентство оборонних закупівель» провело аналіз діяльності компанії та дійшло невтішних висновків.

    1) Компанія не має репутації, що хоч скількись заслуговує на довіру, і змінила вид своєї діяльності на військову тільки у 2023 році.

    2) Статутний капітал компанії становить лише 82 тис. євро, чого явно недостатньо для проведення фінансових операцій в особливо великих обсягах. Водночас чеські правоохоронні органи вже відкрили розслідування щодо AKM Group-CZ, а через підозрілий характер транзакцій заарештували 38,8 млн доларів, перераховані компанії з України.

    3) AKM Group-CZ нібито має зв’язки з чеською LOM PRAHA s.p., яка своєю чергою співпрацює з компаніями оборонного комплексу РФ і перебувають під економічними санкціями США.

    4) Бенефіціарним власником і фінансовим директором компанії є такий собі Анатолій Паланійчук, який має громадянство України та Румунії і раніше працював на керівних посадах структурних підрозділів Податкової міліції України.

  • Міноборони анонсує незабаром запуск мобільного додатку “Армія+” для військовослужбовців

    Міноборони анонсує незабаром запуск мобільного додатку “Армія+” для військовослужбовців

    Міністерство оборони України оголосило про запуск нового мобільного додатку, спеціально розробленого для військовослужбовців. Речник відомства, Дмитро Лазуткін, у співбесіді з Radio NV застеріг військових від встановлення додатку “Резерв+”, щоб уникнути перенавантаження системи, та наголосив на тому, що для них незабаром буде доступний окремий додаток з назвою “Армія+”. За словами Лазуткіна, новий застосунок буде містити необхідні опції для військовослужбовців, включаючи документообіг, що наразі перебуває на етапі розробки.

    Міністр оборони, Рустем Умєров, заявив, що новий додаток стане відповіддю на постійні скарги бійців щодо надмірної бюрократії, зокрема щодо заповнення паперових документів та звітів. Він також вказав на те, що команда ІТ-фахівців разом з Міністерством цифрової трансформації розробляє додаток з урахуванням потреб самого військового персоналу, включаючи проведення фокус-груп під час розробки.

    Однією з ключових функцій нового додатку буде військовий ID, який буде служити як електронне посвідчення військовослужбовця та ключ до цифрової зброї та систем ситуаційної обізнаності. Також буде доступний електронний рапорт, що значно спростить процес звернень до командира та дозволить відстежувати їх статус у реальному часі.

    Додаток також передбачає системи зворотного зв’язку, що дасть можливість військовослужбовцям надсилати запити, скарги та пропозиції з використанням зазначених сервісів. Умєров і Черногоренко також анонсували, що для ухвалення управлінських рішень Міністерство оборони буде використовувати опитування, проведені через додаток.

    Вже у лютому міністр оборони Рустем Умєров оголосив про розробку мобільного додатку “Армія+”, зазначивши, що в ньому будуть враховані всі потреби військовослужбовців та всі процеси будуть оцифровані для максимальної зручності користувачів.

  • Міністерство оборони: 322 стандарти НАТО успішно впроваджено, ще 50 – у процесі

    Міністерство оборони: 322 стандарти НАТО успішно впроваджено, ще 50 – у процесі

    На офіційному веб-сайті Міністерства оборони з’явилася інформація про прогрес у співпраці України з НАТО. Заступник міністра оборони, Станіслав Гайдер, у своєму інтерв’ю для Kyiv Post, поділився деталями щодо досягнень у цьому напрямку.

    Гайдер зазначив, що він активно працює над реалізацією концепції Дорожньої карти взаємосумісності з НАТО та адаптованої Річної національної програми Україна-НАТО. Також він активно займається реалізацією спільних проєктів, спрямованих на виконання стандартів НАТО.

    За словами Гайдера, наразі вже успішно імплементовано 322 стандарти НАТО, і ще 50 перебувають на стадії впровадження. Він також зазначив про важливість запуску першої спільної з НАТО інституції – NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre (JATEC).

    Цитуючи заступника міністра оборони, відзначу, що Збройні сили мають відповідати усім критеріям НАТО, і для цього необхідно здійснювати зміни з метою досягнення взаємовідповідності.

    Згідно з його заявою, центр має сприяти спільному аналізу безпекових викликів і вдосконаленню системи підготовки та військової освіти. У рамках центру українські фахівці працюватимуть разом з колегами з країн-членів НАТО над спільним розвитком спроможностей.

    Гайдер також наголосив на тому, що Україна буде не лише отримувачем, але й постачальником цінного досвіду: «Наш внесок у діяльність центру заснований переважно на десятирічному досвіді російсько-української війни, інноваціях та практиках, які ми виробили під час повномасштабного вторгнення Росії. Цей досвід вже змінює стандарти НАТО та формує спроможність реагувати на виклики та загрози у сфері оборони».

  • Міноборонa представило застосунок Резерв+, що спрямований на зменшення черг у ТЦК

    Міноборонa представило застосунок Резерв+, що спрямований на зменшення черг у ТЦК

    З початку 18 травня в Україні запрацює електронний кабінет для військовозобов’язаних громадян, де вони зможуть протягом 60 днів швидко та зручно оновити свої дані, витративши на це всього 10-15 хвилин прямо у своєму смартфоні.

    Про це повідомив старший лейтенант Дмитро Лазуткін, прес-секретар Міністерства оборони України. Він зауважив, що новий застосунок, Резерв+, буде легким у використанні, особливо для тих, хто активно користується смартфонами. Його впровадження відкриває широкі можливості для швидкого оновлення даних та майбутнього рекрутингу.

    У перші дні, за словами Лазуткіна, користувачі зможуть внести базову інформацію, таку як електронна пошта, номер телефону та адреса проживання. Проте, у майбутньому застосунок буде розвиватися, додавати нові опції, інколи навіть пропонувати можливості щодо рекрутингу.

    Дмитро Лазуткін також розповів про зростання інтересу громадян до військової служби, що проявляється у чергах перед територіальними військкоматами. Він зазначив, що новий електронний кабінет дозволить військовозобов’язаним оновити дані не лише у військкоматах, але і онлайн та у центрах надання адміністративних послуг.

    Нещодавно ухвалений закон про мобілізацію, який набуває чинності з 18 травня, передбачає обов’язкове оновлення облікових даних військовозобов’язаними протягом 60 днів. Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів та іншим особам, які підпадають під військовий облік, рекомендується вчасно виконати цю процедуру, оскільки порушення правил може призвести до зростання штрафів.

  • АП ВАКС підтверджує заставу Микитасю на суму 908 тисяч гривень у справі про крадіжку 312 мільйонів Міноборони

    АП ВАКС підтверджує заставу Микитасю на суму 908 тисяч гривень у справі про крадіжку 312 мільйонів Міноборони

    Апеляція ВАКС підтвердила рішення про заставу Микитасю на суму 908 тисяч гривень. Цю суму він вніс, будучи підозрюваним у крадіжці 312 мільйонів гривень при будівництві оборонних споруд.

    Прокурор САП пропонував збільшити розмір застави до 21 мільйона гривень, але захист заперечував, стверджуючи, що Микитасю не має фінансових можливостей для внесення застави. Раніше ВАКС визволив його з-під домашнього арешту, зазначивши, що тримати під арештом більше півроку неприпустимо. Замість цього було встановлено заставу на суму 908 тисяч гривень та низку обов’язків, включаючи здачу закордонних паспортів та носіння електронного браслета.

    За матеріалами слідства, у 2018 році Міноборони замовило у фірми Микитася будівництво захищених складів зберігання ракет та боєприпасів ЗСУ. На рахунки бізнесмена протягом листопада-грудня 2018 року Міноборони перерахувало понад 312 млн грн. Однак будівництво складу було не розпочато, а виділені кошти вивели на рахунки інших підконтрольних компаній. У цьому Микитасю допомагав перший заступник начальника Генштабу ЗСУ.

    6 листопада 2023 року ВАКС призначив Микитасю домашній арешт. 24 січня 2024 року НАБУ і САП завершили слідство проти екснардепа Максима Микитася та колишнього першого заступника начальника Генштабу ЗСУ.

    Це не перша карна справа проти екснардепа. 18 жовтня 2022 року Максима Микитася затримали за заявою міського голови Дніпра Бориса Філатова. Той стверджує, що екснардеп-забудовник пропонував йому 22 млн євро за участь певних компаній у будівництві метро в Дніпрі. 11 липня Вищий антикорсуд продовжив йому арешт за спробу підкупу міського голови Дніпра Бориса Філатова. Застава була зменшена з 40 до 20 млн грн.

    Також на початку жовтня 2019 року Національне антикорупційне бюро вручило Максиму Микитасю підозру в заволодінні майном Нацгвардії на суму приблизно 82 млн грн. Слідство встановило, що колишній глава «Укрбуду» організував корупційну схему для заволодіння нерухомістю Нацгвардії.

    Президент Володимир Зеленський рік тому заявив, що заморожене будівництво житлових комплексів корпорації «Укрбуд» завершить компанія «Київміськбуд». Щодо Микитася, то в травні 2020-го йому та екскомандувачу Нацгвардією розширили підозру, а з 2 грудня цього року він перебуває під цілодобовим домашнім арештом, оскільки пішов на співпрацю зі слідством.

  • Україна втричі збільшила виробництво військової техніки

    Україна втричі збільшила виробництво військової техніки

    Генеральний директор Акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість” Герман Сметанін повідомив, що обсяги виробництва військової техніки в Україні втричі зросли, а за деякими напрямками – навіть в десятки разів.

    “Зусиллями наших підприємств обсяги виробництва військової техніки збільшилися втричі. На цей рік маємо не менш амбіційні плани – збільшення виробництва з такою самою динамікою. За деякими напрямами – навіть в десятки разів, за іншими – менше, в залежності від потреб Міністерства оборони та Збройних сил України”, – пояснив він.

    Сметанін також зазначив, що підприємства оборонно-промислового комплексу все активніше переходять до виробництва боєприпасів натовських калібрів. “Україна значно збільшила виробництво боєприпасів – це головна номенклатура, яку очікує фронт. Підприємства не лише налагоджують та масштабують серійне виробництво артилерійських снарядів і мінометних мін радянських калібрів, але й поступово переходять до виготовлення боєприпасів калібрів НАТО – 60-мм мінометних мін”, – додав посадовець.

    Також він привів приклад успішного застосування засобів протиповітряної оборони, розроблених в рамках українсько-американського проекту під назвою FrankenSAM. За його словами, із відстані 9 кілометрів був збитий іранський дрон-камікадзе Shahed.

  • В Міноборони сказали, скільки контрактів припадає на українську “оборонку”

    В Міноборони сказали, скільки контрактів припадає на українську “оборонку”

    Українські виробники зброї збільшують обсяги поставок озброєння для Збройних сил України. За даними Міністерства оборони України, понад 70% угод на закупівлю товарів оборонного призначення, підписаних “Агенцією оборонних закупівель”, спрямовані на вітчизняних виробників. Ця інформація стала відомою в результаті робочої поїздки президента України Володимира Зеленського до Хмельницької області 4 травня.

    “У 2024 році 70% від загальної суми угод, укладених Агенцією оборонних закупівель, стосується українських виробників озброєння, боєприпасів та військової техніки. Наприклад, майже усі кошти, спрямовані на придбання безпілотних літальних апаратів, були спрямовані на вітчизняних виробників”, — зазначила керівник “Агенції оборонних закупівель” Марина Безрукова.

    Міністерство оборони України підтверджує намір продовжувати надавати перевагу українським виробникам при оборонних закупівлях. За їх словами, чим більше виробництва зброї для захисту країни від російських загроз буде здійснено в Україні, тим краще.

    Раніше повідомляли про можливість входу американських оборонних підприємств на український ринок. Проте для цього необхідно створити відповідні умови.

    Відомий волонтер, голова фонду “Повернись живим” Тарас Чмут, зазначив, що українські оборонні підприємства можуть виробляти втричі більше продукції, ніж держава може фінансувати. Тому експорт зброї на міжнародний ринок стане вирішальним кроком для вирішення цієї ситуації. Отримані кошти зможуть бути спрямовані на придбання озброєння, яке не виробляється в Україні.