Radaonline.news

Позначка: Міноборони

  • Приватна ППО вперше збила реактивний “Шахед” над Харківщиною

    Приватна ППО вперше збила реактивний “Шахед” над Харківщиною

     

     

  • Федоров прокоментував ситуацію з незаконною постановкою жінок на військовий облік

    Федоров прокоментував ситуацію з незаконною постановкою жінок на військовий облік

    Міністр оборони України Михайло Федоров прокоментував ситуацію з незаконною постановкою жінок на військовий облік та їх оголошенням у розшук. Заява прозвучала під час години запитань до уряду у Верховній Раді 10 квітня.

    За словами міністра, він особисто розбирався з інцидентом. Причиною стала технічна помилка на рівні одного з територіальних центрів комплектування, зокрема у Харкові. Помилка виникла під час обробки даних у цифрових системах обліку військовозобов’язаних.

    Федоров наголосив, що жодних штрафів до жінок не застосовували, а всі обмеження, включно з оголошенням у розшук, уже скасовані. Він уточнив, що інцидент не мав системного характеру і був пов’язаний із локальним збоєм.

    Міністр також повідомив, що доручив запровадити додаткові технічні запобіжники, щоб унеможливити подібні випадки в майбутньому. Йдеться про автоматичні перевірки, обмеження ручного втручання та підвищення точності синхронізації державних реєстрів.

    «Зараз поставлено завдання створити всі технічні запобіжники, щоб такі ситуації більше не виникали і був мінімізований людський фактор», — зазначив Федоров.

    Ситуація виникла на тлі цифровізації системи військового обліку в Україні. Держава поступово переходить до електронних реєстрів, які інтегруються з іншими державними базами даних для автоматизації процесів.

    Згідно з чинними правилами, військовому обліку підлягають окремі категорії жінок, зокрема медичні працівниці та спеціалістки, які мають професії, пов’язані з оборонною сферою. Водночас постановка на облік має відбуватися виключно за визначеними процедурами.

  • Брат Залужного показав мільйонні доходи і соцвиплати у декларації

    Брат Залужного показав мільйонні доходи і соцвиплати у декларації

    У декларації Артура Залужного, брата колишнього головнокомандувача ЗСУ та нинішнього посла України у Великій Британії, зафіксовано понад 5 мільйонів гривень доходів за рік. Водночас він отримував соціальні виплати та субсидію.

    Про це пише Телеграф

    Згідно з оприлюдненими даними, загальний дохід Артура Залужного становив 5,291 млн гривень. Із цієї суми понад 1,2 млн гривень — це грошове забезпечення за військову службу. Ще понад 4 мільйони гривень він отримав як компенсаційні виплати в іноземній валюті під час перебування у довгостроковому відрядженні від Міністерства оборони.

    Попри значні доходи, у декларації зазначено також соціальні виплати. Зокрема, Артур Залужний отримав 1200 гривень допомоги та 20 916 гривень субсидії у 2025 році.

    У банківських установах, за даними декларації, він зберігає 55 576 євро та 766 090 гривень. Частина коштів розміщена в банках Бельгії, ще близько 20 тисяч євро він тримає готівкою.

    У документі вказано, що Залужний є військовослужбовцем. Раніше також з’являлася інформація про його можливу роботу радником у Міністерстві закордонних справ, однак у декларації така посада не зазначена. Водночас звертає на себе увагу факт наявності дипломатичного паспорта у нього та членів його родини, хоча виплати від МЗС у звітності відсутні.

    Щодо майна, родина Залужного проживає у службовому житлі в Києві. Крім того, з травня 2025 року вони орендують будинок у Бельгії.

    Серед задекларованого майна також є автомобіль Volvo XC60 2023 року випуску, придбаний у березні 2024 року за понад 1,7 млн гривень.

    Оприлюднені дані викликали увагу через поєднання високих доходів та отримання державної допомоги, а також через наявність дипломатичних паспортів без офіційно задекларованої роботи у дипломатичній службі.

  • Під час Великодніх свят може бути введений мораторій на роботу ТЦК – джерела

    Під час Великодніх свят може бути введений мораторій на роботу ТЦК – джерела

    За інформацією наших джерел, в Офісі Президента підтримують ідею мораторію на роботу ТЦК під час Великодніх свят.

    Про це пише видання 360ua.news

    “Напередодні Великодніх свят представник ПЦУ Олександр Драбинко зустрівся з Міністром оборони Михайлом Федоровим та його заступниками.

    Мет зустрічі – забезпечити безперешкодний доступ до церкви на Великдень для всіх українців, а саме, щоб біля церков не було постів поліції та ТЦК.

    На рівні міністерства розуміють прохання, так як у святкуванні Великодня бере участь 8500 парафій і майже 10 мільйонів українців відвідують церкву в ці дні, серед яких, орієнтовно, 2 мільйони чоловіків призовного віку.

    Проте поки що немає розуміння з боку сухопутних військ, яким підпорядковується ТЦК, як це “розпорядження” донести до “виконавців на місцях”.

    Більше того, не розуміють і в поліції, як заборонити поліцейським перевіряти, чи перебуває людина в розшуку, адже поліція охоронятиме всі церкви під час Великодніх свят.

    Тож, найімовірніше, рішення буде ухвалено протягом тижня і, можливо, знадобиться особиста зустріч Митрополита Епіфанія з Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирськиим” – зазначає джерело.

  • У Харкові жінок масово внесли в розшук ТЦК через помилки в реєстрі

    У Харкові жінок масово внесли в розшук ТЦК через помилки в реєстрі

    В Україні зафіксовано десятки випадків, коли жінки з цивільними професіями без медичної чи військової освіти опинилися у розшуку Територіальних центрів комплектування. Більшість таких епізодів пов’язують із одним із районних ТЦК у Харкові.

    Однією з постраждалих стала психологиня Агата Захарян. За її словами, вона дізналася про свій статус «ухилянтки» від дільничного поліцейського. У документах ТЦК її записали як медсестру, хоча вона не має відповідної освіти. Після звернення до центру жінку зняли з розшуку, однак із військового обліку не виключили.

    Схожа ситуація трапилася з викладачкою математики Галиною Цехмістро. Вона також дізналася про розшук випадково — після дзвінка від поліції. Навіть після надання диплома про освіту у ТЦК відмовилися виправити дані, порадивши звертатися до суду.

    Жінки, які зіткнулися з подібною проблемою, об’єдналися у соцмережах і встановили, що більшість із них раніше проживали або навчалися у Шевченківському районі Харкова. Саме місцевий ТЦК, за їхніми словами, вносив їх до системи «Оберіг» із помилковими спеціальностями. Наразі відомо щонайменше про 30 таких випадків.

    Хоча мобілізації ці жінки не підлягають, статус у розшуку створює для них серйозні обмеження. Зокрема, вони не можуть виїхати за кордон, оформити окремі адміністративні послуги, включно з отриманням водійського посвідчення або перереєстрацією автомобіля, а також можуть стикатися з блокуванням банківських рахунків.

    У парламенті вже відреагували на ситуацію. Народний депутат Олександр Федієнко заявив, що проблему необхідно вирішити на рівні уряду без залучення судів. За його словами, Міноборони може запровадити механізм автоматичного виключення з реєстрів жінок, які не мають відповідної освіти.

    Інший народний депутат Дмитро Разумков повідомив про підготовку законопроєкту, який передбачає автоматичне виключення помилково внесених осіб після їхньої заяви. Також пропонується запровадити фінансову відповідальність для посадових осіб, які допустили такі помилки.

    За словами експертів, кількість постраждалих може бути більшою за офіційно відомі випадки. Водночас у Харківському обласному ТЦК вже визнали відсутність законних підстав для розшуку цих жінок та повідомили про проведення службового розслідування.

    У відомстві запевняють, що помилки будуть виправлені, а всі звернення громадян — розглянуті. Поки ж юристи радять постраждалим подавати офіційні скарги до Міністерства оборони і лише у разі відсутності результату звертатися до суду.

    Ситуація вкотре підняла питання якості ведення військового обліку та відповідальності посадовців за помилкові рішення, які можуть суттєво обмежувати права громадян.

  • У квітні відбудеться посилення мобілізаційних заходів – джерела

    У квітні відбудеться посилення мобілізаційних заходів – джерела

    Як повідомляють наші джерела, з квітня місяця відбудеться значне посилення мобілізаційних заходів, що передбачатиме підвищення “планів мобілізації” в деяких регіонах та залучення цивільних до їх виконання.

    Також, за інформацією джерела, Міністр оборони Михайло Федоров лобіює блокування банківських рахунків тих, хто в розшуку, подачу в розшук їхніх автомобілів та позбавленні їх водійських прав.

    “З квітня знову посилюються мобілізаційні заходи. Дніпро, Запоріжжя, Миколаїв, Суми, Харків – плани мобілізації знижено на 25 відсотків, для решти регіонів плани підвищено на 10–20 відсотків.

    Крім того, у квітні-травні повсюдно запроваджуватиметься “вінницький досвід” залучення цивільних структур до мобілізації, а це означає, що ТЦК у містах фактично отримає доступ до під’їздів багатоквартирних будинків та на підприємства.

    Вже зараз кількість мобільних груп у містах збільшилася вдвічі за рахунок залучення представників приватних охоронних структур, у тому числі неформальних або представників криміналітету із бійцівських спортклубів.

    Стосовно військовозобов’язаних а “з відстрочкою без бронювання” їхні “відстрочки” можуть перевіряти та анулювати. Поки що такі факти поодинокі, але можуть стати масовими.

    Водночас Михайло Федоров наполягає на блокуванні рахунків тих, хто в розшуку, подачі “в розшук” їхніх автомобілів та позбавленні їх водійських прав, але такі міри примусу поки блокуються зверху, як вкрай “радикальні та непопулярні”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше нардеп “Слуги народу”, член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в інтерв’ю Telegraf зазначив, що у Києві та інших великих містах змінять підхід до мобілізації. За словами Веніславського, Міноборони вже працює над пропозиціями, що мають зменшити конфлікти під час мобілізації та зняти звинувачення щодо порушення прав людини з боку ТЦК.

  • Суд зобов’язав Міноборони виплатити 15 млн родині загиблого військового

    Суд зобов’язав Міноборони виплатити 15 млн родині загиблого військового

    Тернопільський окружний адміністративний суд фактично поставив крапку у показовій справі щодо виплат родинам загиблих військовослужбовців, яка може мати системні наслідки для всієї практики нарахування компенсацій.

    Йдеться про позов дружини померлого військового до Міністерства оборони України. Після смерті солдата у 2023 році, пов’язаної з виконанням обов’язків служби під час захисту держави, комісія Міноборони призначила родині одноразову допомогу у розмірі трохи більше 2 млн грн. Водночас позивачка наполягала: виплата має відповідати нормам, встановленим під час воєнного стану, — 15 млн грн.

    За інформацією, яка обговорюється в юридичних колах, подібні випадки не є поодинокими — різні підходи до нарахування допомоги викликали численні спори між родинами загиблих та державними органами.

    Суд першої інстанції повністю підтримав позицію позивачки. Рішенням від 11 березня 2026 року було скасовано попереднє рішення комісії Міноборони та зобов’язано призначити виплату у розмірі 15 млн грн з урахуванням уже отриманих коштів.

    Ключовим у цьому рішенні стало трактування постанови Кабміну №168. Суд дійшов висновку, що встановлений нею розмір допомоги — 15 млн грн — має застосовуватися до всіх випадків смерті військовослужбовців, пов’язаних із виконанням обов’язків служби під час війни, починаючи з 24 лютого 2022 року. Ба більше, суд визнав, що ця норма має зворотну дію, оскільки розширює права громадян.

    Окремо суд підтвердив, що смерть військового настала саме внаслідок обставин, пов’язаних із захистом Батьківщини, що є визначальним для застосування підвищеного розміру компенсації.

    У рішенні також враховано позицію Верховного Суду, який раніше вже висловлював аналогічний підхід у подібних справах. Це може свідчити про формування сталої судової практики.

    Експерти не виключають, що після цього рішення кількість аналогічних позовів може зрости, адже воно фактично відкриває можливість для перегляду раніше призначених виплат.

    Наразі рішення ще може бути оскаржене в апеляції, однак уже зараз воно розглядається як прецедент, що здатен вплинути на бюджетні витрати та підходи держави до соціального захисту родин загиблих військових.

  • У Раді очікують нову концепцію мобілізації від Міноборони — джерела

    У Раді очікують нову концепцію мобілізації від Міноборони — джерела

    Міністр оборони Михайло Федоров звернувся до Верховної Ради з проханням поки не виносити на розгляд законопроєкти щодо мобілізації та контрактної служби у Збройних силах України, які раніше були підготовлені попереднім керівництвом Міністерства оборони.

    Про це повідомляють джерела у фракції «Слуга народу».

    Один із народних депутатів фракції на умовах анонімності заявив, що Федоров попросив парламент тимчасово не розглядати відповідні законодавчі ініціативи.

    «Федоров наразі попросив парламент не виносити законопроєкти щодо мобілізації і контрактів із ЗСУ, які були запропоновані його попередником», — повідомив співрозмовник.

    За словами джерела, у Міністерстві оборони зараз працюють над новою концепцією мобілізації. Саме тому парламенту пропонують зачекати з розглядом попередніх документів.

    «Ми чекаємо, яку концепцію запропонує Федоров. Дуже цікаво буде на неї подивитися», — зазначив депутат.

    Водночас співрозмовник редакції додав, що деякі положення попередніх законопроєктів могли викликати складнощі під час голосування в парламенті.

    «Насправді викликає сумніви, що дуже непопулярні речі Рада буде так легко голосувати», — сказало джерело.

    Йдеться про законодавчі ініціативи щодо змін у системі мобілізації та умовах контрактної служби у Збройних силах України, які були підготовлені попереднім керівництвом Міністерства оборони.

    Наразі в Міноборони готують оновлену концепцію, після чого її можуть представити народним депутатам.

  • Посадовця ЗСУ звинуватили у хабарництві під час будівництва житла для військових у Києві

    Посадовця ЗСУ звинуватили у хабарництві під час будівництва житла для військових у Києві

    Національне антикорупційне бюро повідомляє про відкриття судового провадження щодо посадовця Збройних Сил України, якого обвинувачують у пособництві у отриманні неправомірної вигоди від одного зі столичних забудовників.

    За даними слідства, керівник одного з Центральних територіальних управлінь Міноборони запропонував забудовнику забезпечити перемогу у конкурсі на будівництво житла для військових у Святошинському районі Києва. Для реалізації схеми та уникнення прямого спілкування із забудовником він залучив двох пособників, серед яких і посадовець ЗСУ. Загальна сума «послуг» була оцінена у 1,3 мільйона доларів США.

    У червні минулого року, після отримання забудовником першого траншу у розмірі 100 тисяч доларів, пособників викрили «на гарячому». Один із них вже отримав обвинувальний вирок і реальне позбавлення волі. Колишній керівник Центрального управління Міноборони наразі перебуває під вартою у статусі обвинуваченого.

    Наразі суд має встановити ступінь вини та призначити покарання для посадовця ЗСУ, який фігурує у справі.

  • Понад 75 тисяч FPV-дронів для фронту не поставили після зриву тендеру

    Понад 75 тисяч FPV-дронів для фронту не поставили після зриву тендеру

    FPV-дрони стали одним із ключових інструментів сучасної війни. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню та точкових ударів по техніці й укріпленнях противника. Саме тому кількість таких безпілотників безпосередньо впливає на ефективність бойових операцій і безпеку українських військових.

    Однак один із масштабних тендерів на закупівлю FPV-дронів для армії, оголошений минулого року, завершився несподіваною ситуацією. Як з’ясували журналісти СтопКору у розслідуванні, після проведення закупівель на суму понад 2 мільярди гривень переможець частини лотів відмовився підписувати державні контракти.

    Йдеться про закупівлю, яку проводила Агенція оборонних закупівель через систему Prozorro. У межах процедури було виставлено 11 лотів, а загальна вартість закупівлі перевищувала два мільярди гривень.

    Більшість із цих лотів виграла компанія «Вирій». За словами учасників ринку, перемогу їй забезпечила суттєво нижча ціна пропозиції порівняно з конкурентами.

    Втім уже через кілька днів після завершення торгів виробник повідомив про відмову від підписання семи контрактів. У листі до Агенції оборонних закупівель компанія пояснила своє рішення значним завантаженням виробництва та неможливістю виконати замовлення у визначені строки.

    За підрахунками журналістів, через зрив частини контрактів військові могли недоотримати близько 75 тисяч FPV-дронів.

    Після появи інформації про зрив тендеру в публічному просторі почали з’являтися різні припущення щодо причин ситуації. Зокрема, деякі джерела стверджували, що за компанією можуть стояти структури, пов’язані з великим українським бізнесом.

    Щоб перевірити, чи звернули увагу на цю ситуацію державні органи, журналісти направили офіційні запити до низки установ. Зокрема, до Офісу Генерального прокурора, спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, Рахункової палати та Міністерства оборони.

    В Офісі Генпрокурора повідомили, що ознайомилися з інформацією щодо дій виробника та пообіцяли повідомити про результати розгляду. Подібну відповідь надали і в спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони.

    У Рахунковій палаті зазначили, що окремої перевірки цієї ситуації поки не проводили. Водночас там повідомили, що у 2026 році планують провести аудит закупівель озброєння та військової техніки, під час якого перевірятимуть і закупівлі безпілотних систем.

    Ще одне питання виникло навколо компанії «Вирій» та її керівника Олексія Бабенка. За інформацією учасників ринку, він міг брати участь у робочих відрядженнях Агенції оборонних закупівель, що могло свідчити про можливий конфлікт інтересів.

    У відповіді Міністерства оборони повідомили, що Бабенко не перебуває у трудових відносинах із Агенцією оборонних закупівель і не направлявся у службові відрядження від її імені. Водночас у відповіді не було прямо спростовано інформацію про його можливу присутність під час робочих поїздок агентства.

    Також у Міноборони пояснили, що у випадку відмови переможця від підписання контракту санкції процедурою закупівлі не передбачені. Якщо учасник із найнижчою пропозицією не укладає договір або не проходить кваліфікацію, лот переходить до наступного учасника з найнижчою ціною.

    Сама Агенція оборонних закупівель заявила, що не бачить порушень у діях компанії «Вирій». У відомстві також повідомили, що наразі мають чинні державні контракти на поставку безпілотних систем із компанією «Вирій Індастрі».

    У розслідуванні журналісти також звернули увагу на ще одну деталь. Під час підготовки матеріалу стало відомо, що власник компанії «Вирій» Олексій Бабенко придбав 75% акцій медіа «Бабель». Причини цієї угоди офіційно не пояснювалися, однак новина викликала активне обговорення у медійному середовищі.

    Таким чином, йдеться про масштабні закупівлі для армії на мільярди гривень, після яких частина контрактів так і не була підписана. Водночас чіткої оцінки ситуації з боку правоохоронних та контролюючих органів наразі немає.