Radaonline.news

Позначка: Міністерство юстиції

  • Мін’юст пояснив, як захистити права військовослужбовців

    Мін’юст пояснив, як захистити права військовослужбовців

    Військовослужбовці мають законне право оскаржувати накази, рішення та дії командування, якщо вони порушують норми законодавства або перевищують повноваження. У Міністерстві юстиції наголошують: держава гарантує механізми захисту прав військових і доступ до безоплатної правничої допомоги.

    Оскарженню підлягають накази щодо звільнення з військової служби, переведення чи призначення на посади, рішення про укладення, продовження або розірвання контракту, позбавлення чи пониження військового звання, дисциплінарні стягнення, а також будь-які інші дії або бездіяльність командування.

    Серед найпоширеніших проблем, з якими звертаються військовослужбовці, — невиплата грошового забезпечення та інших належних коштів, незаконне звільнення мобілізованих, відмова у розірванні контракту, порушення процедури звільнення за станом здоров’я, ненадання соціальних виплат і допомоги.

    Захист своїх прав військові можуть здійснювати кількома шляхами. Зокрема, через органи військового управління, Військову службу правопорядку, Уповноважену Президента з питань захисту прав військовослужбовців, а також через систему безоплатної правничої допомоги.

    У системі безоплатної правничої допомоги фахівці надають консультації, допомагають підготувати заяви та скарги. Для ветеранів і учасників бойових дій передбачена також підготовка процесуальних документів і представництво інтересів у суді. У Мін’юсті підкреслюють, що звернення за правовим захистом є законним інструментом відновлення порушених прав і не може бути підставою для тиску чи переслідування з боку командування.

  • Шкільний булінг: ознаки, дії та куди звертатися по допомогу

    Шкільний булінг: ознаки, дії та куди звертатися по допомогу

    Булінг залишається однією з найсерйозніших проблем у шкільному середовищі. Попри численні програми профілактики, кількість випадків цькування серед дітей і підлітків залишається високою. Міністерство юстиції України наголошує: боротьба з булінгом вимагає системного підходу — від підвищення правової обізнаності до створення безпечного освітнього простору.

    Булінгом вважають психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій. Його головні ознаки — систематичність, наявність сторін (кривдник, жертва, спостерігачі), цілеспрямованість та наслідки у вигляді моральних, психологічних або фізичних страждань.

    Форми булінгу різноманітні — від образ, шантажу й принижень до побиття чи кіберзалякування у соцмережах. Особливо небезпечним є кібербулінг, адже його важче виявити, а наслідки можуть бути не менш болючими, ніж від фізичного насильства.

    Важливо розрізняти конфлікт і булінг. Конфлікт передбачає рівність сторін і взаємну участь, тоді як булінг — це насильство, спрямоване на приниження та підпорядкування, де одна зі сторін має перевагу.

    За цькування в освітньому середовищі передбачено адміністративну відповідальність (стаття 173-4 КУпАП):
    – штрафи від 850 до 3400 гривень або громадські роботи до 60 годин;
    – якщо правопорушення вчинили неповнолітні віком від 14 до 16 років, відповідальність несуть їхні батьки;
    – неповідомлення керівництвом закладу освіти про випадки булінгу також карається штрафом.

    У випадках, коли цькування призвело до тяжких наслідків або тілесних ушкоджень, можливе відкриття кримінального провадження.

    Куди звертатися по допомогу
    Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу або ви стали свідком такого випадку, звертайтеся:
    – до поліції (102);
    – на гарячу лінію безоплатної правової допомоги (0 800 213 103);
    – на гарячу лінію з протидії насильству (116 123 або 0 800 500 335);
    – до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (0 800 50 17 20).

    Кожна школа повинна мати чіткий алгоритм дій для запобігання та реагування на булінг, а педагогічні працівники — зобов’язані оперативно припиняти небезпечні дії, залучати медиків і повідомляти правоохоронців.

    Пам’ятаймо: своєчасне втручання може врятувати не лише психіку дитини, а й життя.

  • Незадекларовані мільйони екс-директора  Дніпропетровського інституту судових експертиз Сергія Розумного

    Незадекларовані мільйони екс-директора  Дніпропетровського інституту судових експертиз Сергія Розумного

    Екс-директор Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Сергій Розумний все життя пропрацювавши “скромним чиновником” буквально став мільйонером після звільнення.

    Так, в Декларації Сергія Розумного за 2024 рік вказано, що він офіційно отримував близько 50 тисяч гривень на місяць.

    Однак його родина володіє двома квартирами у Києві вартістю понад 5 мільйонів гривень, кількома об’єктами нерухомості в різних регіонах України, колекцією швейцарських годинників Rolex на суму понад 125 тисяч євро, новим Porsche Cayenne 2024 року та мільйонами гривень готівкою. Такі статки не відповідають офіційним доходам і викликають підозри у незаконному збагаченні.

    Також Сергій Розумний відомий своєю любов’ю до дорогих брендових речей, які він ніколи не соромився носити на службі.

    Зокрема, в мережі ми бачимо десятки фото, на яких Сергій Розумний з’являється на офіційних заходах в речах, які вартують значно більше чим його офіційна місячна зарплата. На одному з таких фото нижче, Сергій Розумний в паску бренду  Louis Vuitton.

    ФОТО: Сергій Розумний на службі в брендовому паску будинку моди Louis Vuitton

    Особливо цинічним є той факт, що мільйонні статки Сергія Розумного зароблені на горі людей, постраждалих від агресії РФ.

    Нагадаємо, Розумний був призначений директором інституту без конкурсу та фактично перетворив державну установу, яка мала фіксувати збитки від російської агресії, на інструмент особистого збагачення. Саме в цьому інституті концентруються мільйонні експертні оцінки щодо зруйнованого житла, компенсацій і кримінальних проваджень, пов’язаних із війною.  За керівництва Сергія Розумного судові експертизи навмисно затягувалися, створювалися перешкоди для розслідувань, а пріоритет надавався “замовленням із комерційним інтересом”.

    Так, під керівництвом Сергія Розумного експертизи почали виконувати вибірково: державні справи системно затягувалися, тоді як приватні замовлення, особливо “комерційно цікаві”, виконувались у першу чергу.

    Механізм фінансування був відпрацьований: гроші проходили через підконтрольну Розумному ГО “Громадська ініціатива розумних рішень”. Саме ця структура, в якій Сергій Розумний виступає співзасновником,  виконувала роль “прокладки” для збору і легалізації коштів, отриманих від замовників експертиз. У той час, коли в країні триває війна, установа, що мала оцінювати збитки Бучі, Ізюма і Харкова, фактично обслуговувала інтереси окремих осіб.

    Показовою стала судова справа №922/4067/19.  Дніпровський інститут отримав оплату за експертизу ще на початку 2023 року – 39 641 грн, однак висновок не надійшов ні через місяць, ні через півроку. Суд неодноразово надсилав запити, наголошував на необхідності завершення експертизи, однак реакції не було. У серпні 2023 року Східний апеляційний господарський суд змушений був винести окрему ухвалу, якою зобов’язав керівництво інституту припинити ігнорування. Розумний не виконав і її. Такі випадки непоодинокі. За документами, інститут за пріоритетом розглядав лише замовлення, за які платили безпосередньо. Справи у кримінальних провадженнях, де експертиза є критичною для слідства, відкладалися “через навантаження” або “звільнення експертів”.

    Ця діяльність відбувалася за мовчазної згоди керівництва Міністерства юстиції та НАЗК, які досі не відреагували на сигнали про невідповідність задекларованих доходів і майна.

    Просимо даний матеріал вважати офіційним запитом до НАБУ та НАЗК з метою перевірити викладенні в даній статті факти, та прийняти міри, в рамках компетенції.

  • Родина керівника інституту володіє квартирами, Porsche та годинниками на мільйони

    Родина керівника інституту володіє квартирами, Porsche та годинниками на мільйони

    Сергій Розумний був призначений директором державного інституту без проведення конкурсу, що призвело до перетворення установи, яка мала фіксувати збитки від російської агресії, на інструмент особистого збагачення керівника. Під його керівництвом судові експертизи навмисно затягувалися, створювалися перешкоди для розслідувань, а пріоритет надавався замовленням із комерційним інтересом.

    За даними слідства, через пов’язані структури, зокрема ГО «Громадська ініціатива розумних рішень», відбувалося виведення бюджетних коштів, їхнє відмивання та конвертація у готівку. Схема діяла за мовчазної згоди керівництва Міністерства юстиції та НАЗК, які не реагували на очевидні порушення та ознаки незаконного збагачення.

    Сергій Розумний фігурує у кримінальному провадженні №12025040000000939 від 19 вересня за статтею 368-5 ККУ, що передбачає відповідальність за незаконне збагачення.

    Попри офіційну зарплату близько 50 тис. грн на місяць у 2024 році, його родина володіє квартирами у Києві на суму понад 5 млн грн, колекцією годинників Rolex на 125 тис. євро, новим Porsche Cayenne 2042 року та мільйонами гривень готівкою. Такий рівень майна явно не відповідає задекларованим доходам та викликає серйозні питання щодо прозорості фінансової діяльності керівника.

  • Апеляційна палата ВАКС конфіскувала майно екснардепа Володимира Олійника на користь держави

    Апеляційна палата ВАКС конфіскувала майно екснардепа Володимира Олійника на користь держави

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 2 жовтня ухвалила рішення про конфіскацію на користь держави майна колишнього народного депутата Володимира Олійника. Суд задовольнив апеляційну скаргу Міністерства юстиції, після чого низка об’єктів і корпоративних прав перейдуть у державну власність.

    Згідно з постановою апеляційної палати, у власність держави переходять: шість об’єктів нерухомого майна в місті Черкаси; один об’єкт нерухомості в Київській області; самохідне моторне прогулянкове судно; а також частка корпоративних прав у ТОВ «Е.С.П. Технології». У повідомленні Мін’юсту зазначено, що постанова апеляційної палати набирає чинності одразу після проголошення та не підлягає оскарженню.

    Передісторія справи: 4 вересня Вищий антикорупційний суд першої інстанції частково задовольнив позов Мін’юсту — тоді було стягнуто частки у нерухомості й 1/2 моторного судна, але суд відмовив у конфіскації частки у ТОВ «Е.С.П. Технології», оформленої на дружину Олійника. Після апеляційного перегляду ця частка також визнана складовою активів, що підлягають переданню державі.

    Хто такий Володимир Олійник: у 1994–2002 роках він був мером Черкас, а згодом — народним депутатом України V–VII скликань (позафракційно й від різних політичних сил, у тому числі від «Партії регіонів»). Після подій Революції Гідності Олійник виїхав за межі України — за даними слідства та ЗМІ, він оселився в РФ і потрапив до переліку осіб, які відкрито підтримували дії, спрямовані проти інтересів України. Правоохоронні органи також повідомляють, що в 2022 році Олійник незаконно перебував на тимчасово окупованих територіях і давав інтерв’ю російським ЗМІ з виправданими заявами щодо воєнної агресії.

    Рішення апеляційної палати є логічним продовженням процесу стягнення активів, ініційованого Міністерством юстиції. Постанова набирає чинності відразу та не підлягає оскарженню, тож повернення вказаних активів у держвласність має розпочатися без затримок. Ми звернулися до пресслужб Мін’юсту та ВАКС за коментарями стосовно виконання рішення й оновимо матеріал у разі надходження додаткової інформації.

  • НАЗК викрило порушення у декларації ексчиновника Мін’юсту Легостаєва на понад 2 мільйони гривень

    НАЗК викрило порушення у декларації ексчиновника Мін’юсту Легостаєва на понад 2 мільйони гривень

    В декларації колишнього начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро) Івана Легостаєва виявили ознаки недостовірного декларування. Про це йдеться у звіті перевірки НАЗК, який оприлюднила редакція 368.media.

    Зокрема, Легостаєв вказав вартість автомобіля Ford Escape (2018), що належить дружині, у 486 тис. грн, тоді як за даними ЄДР транспортних засобів вона становить лише 115 тис. грн. Пояснення щодо включення витрат на імпорт (доставка, митниця) відхилено.

    Ще серйознішим порушенням визнано непідтверджений дохід від продажу криптовалюти у 2,5 млн грн через нелегальний обмінник «Менора» (Дніпро) на початку 2021 року. Легостаєв заявив, що криптовалюта зберігалась на «холодних гаманцях», однак не надав жодних підтверджуючих документів.

    У результаті в декларації виникло необґрунтоване зростання готівки на 2,12 млн грн – з 7,79 млн грн у 2020 році до 9,91 млн грн у 2021-му.

    Крім того, НАЗК зафіксувало суттєву невідповідність у вартості Lexus ES 350 (2012): задекларовано 40 тис. грн замість мінімальних 433 тис. грн за ринковими цінами.

    Загальна сума недостовірних відомостей склала понад 2,56 млн грн. Це перевищує поріг для кримінальної відповідальності та може свідчити про правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК України.

  • НАБУ і САП викрили заволодіння коштами під час модернізації АПК Мін’юсту

    НАБУ і САП викрили заволодіння коштами під час модернізації АПК Мін’юсту

    Детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури спільно зі Службою безпеки України повідомили про підозру шістьом особам у справі щодо заволодіння понад 10 мільйонів гривень під час закупівлі послуг із модернізації апаратно-програмного комплексу апарату Міністерства юстиції України.

    Як повідомляє пресслужба НАБУ, серед підозрюваних — колишній державний секретар Мін’юсту, чинний начальник і заступник начальника управлінь міністерства, а також бенефіціарний власник і двоє керівників товариства з обмеженою відповідальністю.

    За версією слідства, бенефіціар ТОВ розробив схему, за якою посадові особи Мін’юсту ініціювали зміни до кошторису на 2021 рік, що дозволило провести необхідну закупівлю. Керівники товариства підготували технічне завдання з вузькими вимогами до обладнання, щоб усунути потенційних конкурентів.

    Для обґрунтування завищеної ціни компанії-учасники обмінялися комерційними пропозиціями, що підтвердили потрібний рівень вартості. У торгах взяла участь ще одна фірма з менш вигідною пропозицією, аби створити видимість конкуренції.

    За підсумками тендеру Мін’юст уклав договір із заздалегідь визначеним ТОВ. Надані послуги обійшлися за завищеною вартістю, а державний бюджет зазнав збитків на суму понад 10 млн грн.

    Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»). Крім того, начальнику одного з управлінь Мін’юсту інкриміновано незаконне поводження зі зброєю (ч. 1 ст. 263 КК України).

    Розслідування триває, слідчі встановлюють усі обставини та інших можливих учасників схеми.

  • Понад 9 тисяч засуджених вже служать у ЗСУ — серед них є й жінки

    Понад 9 тисяч засуджених вже служать у ЗСУ — серед них є й жінки

    Близько 9,5 тисяч засуджених українців вже проходять службу в Збройних силах України, і частина з них — безпосередньо на передовій. Про це повідомила Державна кримінально-виконавча служба. Серед військових — близько сотні жінок, яких залучають до логістики, зв’язку та медичного забезпечення.

    У Мін’юсті пояснюють: далеко не кожен в’язень може бути мобілізований. Заборона стосується засуджених за особливо тяжкі злочини — від тероризму до статевих. Водночас заступник міністра юстиції Євген Пікалов вважає, що участь у війні — це не лише внесок у оборону, а й реальний шанс для людини почати з чистого аркуша.

    Військові оцінюють участь таких бійців позитивно. Як зазначив підполковник Максим Жорін, все залежить від того, як з ними працює командування: при належній підготовці вони виявляють себе дисциплінованими й вмотивованими.

    Цей досвід може стати не лише тимчасовим рішенням для армії, а й частиною ширшої системи ресоціалізації через відповідальність перед державою.

  • Борги по аліментах: у Мін’юсті розповіли, в яких областях найбільше боржників

    Борги по аліментах: у Мін’юсті розповіли, в яких областях найбільше боржників

    Станом на липень 2025 року понад 170 тисяч осіб в Україні перебувають у Єдиному реєстрі боржників через несплату аліментів. Йдеться про осіб, які понад три місяці не виконують рішення суду щодо утримання дітей. Всі вони перебувають під контролем органів державної виконавчої служби, повідомляє Міністерство юстиції.

    Найбільше боржників зафіксовано в наступних областях:

    • Дніпропетровська — 24 753 особи

    • Харківська — 13 673 особи

    • Донецька — 11 643 особи

    • Запорізька — 11 334 особи

    • Одеська — 9 173 особ

    За перше півріччя 2025 року державна виконавча служба стягнула понад 7,6 мільярда гривень аліментів, що на 30% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.

    До майже 150 тисяч боржників застосовані примусові заходи впливу, зокрема:

    • заборона виїзду за кордон

    • обмеження у праві керування транспортом

    • обмеження користування зброєю

    • арешт коштів та майна

    Мін’юст закликає боржників не доводити ситуацію до примусових заходів і нагадує, що регулярна сплата аліментів — це обов’язок, а не добра воля.

  • У 2024 році кількість екстрадицій злочинців до України зросла вчетверо

    У 2024 році кількість екстрадицій злочинців до України зросла вчетверо

    Протягом 2024 року іноземні держави видали Україні 73 особи для притягнення до кримінальної відповідальності та виконання вироків судів. Це більш ніж у чотири рази перевищує показник 2022 року, коли на тлі російського вторгнення видача злочинців майже припинилася.

    Про це повідомив заступник міністра юстиції Євген Пікалов. За його словами, після початку повномасштабної війни екстрадиція ускладнилася через побоювання європейських країн щодо умов утримання осіб, що підлягають видачі. Посилалися на стандарти Європейської конвенції з прав людини. Однак нині ситуація змінилася.

    За словами Пікалова, Міністерство юстиції організувало системну роботу із забезпечення належних умов утримання екстрадованих. Створені окремі дільниці, які відповідають пенітенціарним стандартам Ради Європи. Саме це дозволило зняти головне юридичне обмеження, через яке раніше іноземні держави відмовляли у видачі підозрюваних і засуджених.

    Як наслідок — за останні роки зростає не лише кількість виданих осіб, а й коло держав, які співпрацюють з Україною в цьому напрямку. Якщо у 2022 році було лише 17 таких випадків, то у 2023 — вже 22. А за 2024 рік — 73. Станом на початок 2025 року — ще 72 особи.

    Основними країнами, які передають Україні порушників, залишаються Польща та Німеччина. Проте поступово розширюється і географія — до співпраці долучаються інші держави ЄС, серед яких Іспанія, Італія, Чехія, Болгарія, Словаччина, Литва, Латвія та Молдова.

    У Мін’юсті вважають, що усунення проблеми з умовами тримання екстрадованих осіб дозволило зламати практику зловживань, коли порушники уникали відповідальності, прикриваючись стандартами прав людини.