Позначка: Міністерство юстиції США

  • У США викрили мережу, яка готувала вбивства Каспарова та інших опозиціонерів

    У США викрили мережу, яка готувала вбивства Каспарова та інших опозиціонерів

    У США розслідують діяльність мережі, яку американська прокуратура пов’язує з російськими спецслужбами. За версією слідства, її учасники вербували людей для стеження за російськими опозиціонерами, підготовки замовних убивств і диверсій у країнах, які підтримують Україну. У справі вже висунули обвинувачення п’ятьом особам.

    Окремо іспанська газета El Mundo повідомила, що серед можливих цілей могли бути шахіст і засновник Форуму вільної Росії Гаррі Каспаров, колишній депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов, а також, імовірно, Володимир Кара-Мурза. Щодо останнього видання прямо зазначає, що його статус як цілі не був підтверджений у відкритих матеріалах справи. Інформацію про загрозу Каспарову також переказує Chess.com із посиланням на El Mundo та джерело з оточення опозиціонера.

    За даними El Mundo, влітку Каспарова попередила американська влада, що він може бути мішенню плану з його ліквідації. Після цього йому надали посилену охорону. Сам Каспаров давно живе у США та відкрито критикує Кремль.

    У матеріалах Міністерства юстиції США імена потенційних жертв не розкриваються. Там фігурує лише «Victim-1» — відомий російський дисидент, який перебуває у США. За версією прокуратури, завербованому виконавцю передали дві адреси, пов’язані з цією людиною, та доручили провести спостереження. За фото і відео йому обіцяли від $1 тисячі до $1,5 тисячі.

    Після завершення стеження, стверджує обвинувачення, чоловікові запропонували $40 тисяч за «усунення» жертви. Коли він відмовився сам брати участь у вбивстві, організатори нібито попросили його знайти когось іншого, хто погодився б виконати замовлення.

    Міністерство юстиції США стверджує, що мережа діяла щонайменше з 2024 року та була частиною ширшої системи операцій російських спецслужб за кордоном. Її учасникам закидають не лише підготовку вбивств, а й спроби організації атак проти цивільної та військової інфраструктури в європейських країнах, які Москва вважає союзниками України.

    Серед обвинувачених американська прокуратура називає колишнього полковника російських спецслужб Юрія Храмеєва, його сина Кирила Храмеєва, якого називають офіцером ФСБ, а також кубинця Оеміса Ромагосу Дурруті, Яйделя Дельгадо Суареса та венесуельця Анхеля Едуардо Кастро. За даними Мін’юсту США, частина з них займалася безпосереднім вербуванням виконавців у Сполучених Штатах.

    Прокуратура окремо наголошує, що наразі йдеться саме про обвинувачення, а не встановлену судом вину. Усі фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.

    За даними El Mundo, ще однією можливою ціллю мережі міг бути Ілля Пономарьов, який живе між Києвом і Вашингтоном. Видання пише, що завербована людина фотографувала два об’єкти, пов’язані з потенційною жертвою у Вашингтоні. Водночас американська прокуратура публічно не підтвердила, що «Victim-1» — саме Пономарьов.

    Так само не підтверджено офіційно, що потенційною третьою ціллю був Володимир Кара-Мурза. El Mundo називає його серед можливих фігур, але без прямого підтвердження з матеріалів обвинувачення.

    У справі також фігурує ймовірна підготовка вбивства російського опозиціонера у Вільнюсі. За даними американського слідства, за це виконавцям могли пропонувати близько $25 тисяч. Іспанське видання серед можливих цілей у Литві називає співзасновника Форуму вільної Росії Івана Тютріна та башкирського активіста Руслана Габбасова, однак у публічних документах не зазначено, про кого саме йшлося.

    Американська влада розглядає цю справу як приклад транснаціональних репресій. Директор ФБР Каш Патель заявив, що ймовірна змова демонструє, наскільки далеко можуть заходити іноземні спецслужби, намагаючись залякати або фізично усунути критиків влади за межами власної країни.

    Для Вашингтона справа має особливу вагу ще й тому, що, за версією обвинувачення, операції планувалися безпосередньо на території США. Це переводить історію з площини політичного тиску на емігрантів у категорію загрози національній безпеці.

    Американська прокуратура справді висунула обвинувачення п’ятьом особам у змові, пов’язаній із підготовкою замовних убивств і терористичних актів. Імена Каспарова, Пономарьова та Кара-Мурзи з’явилися вже в журналістському розслідуванні El Mundo, тоді як офіційні документи США персонально жертв не називають.

  • Байден подав до суду на Мінʼюст США через 70 годин аудіозаписів із приватних інтерв’ю

    Байден подав до суду на Мінʼюст США через 70 годин аудіозаписів із приватних інтерв’ю

    Колишній президент США Джо Байден подав позов проти Міністерства юстиції США, намагаючись заблокувати публікацію аудіозаписів своїх автобіографічних інтерв’ю, які стали частиною розслідування щодо зберігання секретних документів.

    Про це повідомляє CBS News.

    Йдеться про приблизно 70 годин аудіофайлів та стенограм розмов Байдена з письменником Марком Звонітцером, записаних у 2016–2017 роках під час роботи над автобіографічними матеріалами.

    Саме ці записи пізніше використав спеціальний прокурор Роберт Гер у межах розслідування щодо неналежного зберігання секретних документів після завершення віцепрезидентства Байдена.

    Позов було подано 26 травня. Байден та його адвокати вимагають заборонити оприлюднення записів, стверджуючи, що вони не підпадають під дію американського Закону про свободу інформації.

    Юристи експрезидента наголошують, що інтерв’ю мають приватний характер і містять особисті розмови, які не стосуються виконання державних функцій.

    У позові також зазначено, що Байден ще у 2024 році заявляв про свої права власності на ці матеріали, коли республіканці у Палаті представників намагалися отримати доступ до записів.

    Скандал навколо аудіофайлів виник після публікації звіту спецпрокурора Роберта Гера, який розслідував виявлення секретних документів у приватному офісі Байдена та його будинку в Делавері.

    Хоча прокурор не рекомендував висувати кримінальні обвинувачення проти Байдена, звіт спричинив гучний політичний резонанс через формулювання про нібито «погану пам’ять» президента.

    У документі зазначалося, що під час допитів Байден не завжди міг пригадати точні дати або окремі події зі свого життя та політичної кар’єри.

    Після цього республіканці почали вимагати повного оприлюднення аудіозаписів, стверджуючи, що американці мають право почути реальний стан Байдена під час розмов зі слідчими.

    Демократи та адвокати експрезидента у відповідь заявили, що йдеться про спробу політичного тиску та використання приватних матеріалів для дискредитації Байдена.

    За інформацією CBS News, Міністерство юстиції поки офіційно не прокоментувало новий позов.

    Справу можуть розглядати одразу в кількох юридичних площинах — як у контексті доступу до державної інформації, так і щодо авторських та майнових прав на записи.

    Юридичні експерти зазначають, що рішення суду може створити важливий прецедент для майбутніх президентських розслідувань і визначити межі між суспільним інтересом та правом на приватність колишніх глав держави.

    Ситуація також має політичний підтекст на тлі майбутніх виборчих кампаній у США та посилення боротьби між демократами й республіканцями.

    Республіканська партія вже тривалий час використовує тему віку та стану здоров’я Байдена як один із головних аргументів у політичній боротьбі.

    Водночас сам Байден раніше неодноразово заявляв, що розслідування щодо документів не довело жодного умисного порушення з його боку.

  • Трампу фактично закрили шлях до податкових перевірок: у США спалахнув скандал через угоду Мін’юсту та IRS

    Трампу фактично закрили шлях до податкових перевірок: у США спалахнув скандал через угоду Мін’юсту та IRS

    У США спалахнув новий політичний і юридичний скандал після того, як Міністерство юстиції фактично заборонило Податковій службі США (IRS) проводити будь-які перевірки податкових декларацій президента Дональда Трампа, членів його родини та пов’язаних із ними компаній за попередні роки. Рішення вже викликало хвилю критики серед демократів, експертів із конституційного права та колишніх керівників податкової служби, які називають угоду безпрецедентною в історії США.

    Про існування документа повідомили Reuters, The Guardian, Business Insider та Al Jazeera. Йдеться про односторінковий додаток до масштабної мирової угоди між Дональдом Трампом і федеральним урядом США, підписаний виконувачем обов’язків генерального прокурора США Тоддом Бланшем. Документ прямо передбачає, що IRS назавжди позбавляється права «переслідувати або ініціювати» будь-які податкові претензії щодо Трампа, його родини чи компаній за податковими періодами до 18 травня 2026 року.

    Формулювання документа стало однією з головних причин резонансу. У ньому зазначено, що заборона стосується не лише вже відкритих перевірок, а й усіх питань, «які були або могли бути порушені» щодо цих податкових періодів. Фактично це означає, що податкова служба втратила можливість переглядати будь-які фінансові операції Трампа за минулі роки, навіть якщо нові факти або порушення будуть виявлені пізніше.

    Скандальна угода стала продовженням позову Дональда Трампа проти IRS на 10 мільярдів доларів. Позов був поданий у січні 2026 року після витоку податкових декларацій Трампа до медіа у 2018–2020 роках. У центрі справи опинився колишній співробітник IRS Чарльз Літтлджон, який раніше визнав провину у незаконному розголошенні податкових документів президента США та інших заможних американців.

    У рамках мирової угоди Трамп погодився відкликати позов проти IRS та Міністерства фінансів США. Натомість уряд створив спеціальний «Anti-Weaponization Fund» — фонд обсягом приблизно 1,8 мільярда доларів для компенсації людям, які заявляють про політичний тиск або «використання державної системи як зброї». Саме цей фонд став ще одним джерелом політичних суперечок у Вашингтоні.

    За даними Reuters, керувати фондом будуть п’ятеро комісарів, більшість із яких призначатимуться людьми, пов’язаними з адміністрацією Трампа. Критики вже назвали фонд «секретною касою» для союзників президента. Особливе обурення викликало те, що під час слухань у Конгресі Тодд Бланш не зміг виключити можливість виплат учасникам штурму Капітолію 6 січня 2021 року або політичним донорам Трампа.

    Сенатор-демократ Адам Шифф заявив, що адміністрація Трампа займається «самозбагаченням і корупцією», а конгресмен Річард Ніл назвав ситуацію «найвідвертішим прикладом політичного самозахисту за державний кошт».

    Особливу увагу привернула роль самого Тодда Бланша. До призначення виконувачем обов’язків генерального прокурора він був особистим адвокатом Дональда Трампа у кількох кримінальних справах. У квітні 2026 року Трамп звільнив генпрокурорку Пем Бонді та призначив Бланша очільником Мін’юсту в статусі виконувача обов’язків.

    Після призначення Бланш неодноразово публічно заявляв, що президент США має право впливати на федеральні розслідування. Саме це зараз активно використовують критики угоди як аргумент про потенційний конфлікт інтересів.

    Експерти з податкового права наголошують, що рішення Мін’юсту створює небезпечний прецедент. За словами професора податкового права Північнокаролінського університету Натана Голдмана, вперше в історії США президент фактично отримав особливий статус, який виводить його з-під стандартної системи податкового контролю.

    До цього всі президенти США автоматично проходили обов’язковий аудит IRS — практика діяла ще з 1970-х років після Вотергейтського скандалу. Дональд Трамп ще під час своєї першої президентської кампанії у 2016 році порушив іншу традицію — він став першим кандидатом за кілька десятиліть, який відмовився публікувати свої податкові декларації.

    Окрему дискусію викликає й конституційний аспект справи. Колишній головний етичний юрист Білого дому Річард Пейнтер заявив Al Jazeera, що надання президенту фактичного імунітету від податкових претензій може суперечити Конституції США, яка забороняє главі держави отримувати фінансові привілеї від федерального уряду, окрім офіційної зарплати.

    У Білому домі та Мін’юсті наразі уникають детальних коментарів щодо механізму реалізації угоди. Сам документ був опублікований без офіційної пресконференції чи окремої заяви Міністерства юстиції, що лише посилило критику з боку опозиції та юридичної спільноти.

    Політичні оглядачі вже називають ситуацію одним із найгучніших конфліктів навколо американської податкової системи за останні десятиліття. На думку критиків, рішення може створити прецедент, коли майбутні президенти намагатимуться використовувати адміністративний ресурс для захисту власних фінансових інтересів.

  • Суд у США розсекретив записку Епштейна: нові деталі гучної справи

    Суд у США розсекретив записку Епштейна: нові деталі гучної справи

    Федеральний суд у США оприлюднив документ, який імовірно є передсмертною запискою американського фінансиста Джеффрі Епштейна, чия смерть у 2019 році стала однією з найрезонансніших подій у сучасній кримінальній історії країни та породила численні суспільні дискусії, політичні суперечки та теорії змов. Як повідомляє The New York Times, документ тривалий час залишався засекреченим у межах кримінального провадження, пов’язаного з перебуванням Епштейна під вартою та обставинами його загибелі у слідчому ізоляторі в Нью-Йорку.

    Рішення про оприлюднення ухвалив суддя Федерального окружного суду штату Нью-Йорк Кеннет Карас після того, як журналісти подали клопотання про розсекречення матеріалів справи. Суд розглянув аргументи щодо суспільного інтересу до документів і дійшов висновку, що частину матеріалів можна зробити публічною. Саме в межах цього рішення і була оприлюднена записка, яка, за версією слідства та джерел видання, могла бути написана Епштейном.

    Джеффрі Епштейн був затриманий у липні 2019 року за федеральними звинуваченнями у торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації, а також у змові з метою вчинення таких злочинів. Його справа набула надзвичайного суспільного резонансу через масштабність обвинувачень і через численні зв’язки фінансиста з впливовими політиками, бізнесменами та представниками еліт у США та за кордоном. 10 серпня 2019 року Епштейна знайшли мертвим у камері Metropolitan Correctional Center у Нижньому Мангеттені. Офіційна версія слідства кваліфікувала смерть як самогубство, однак низка порушень у роботі пенітенціарної системи, зокрема проблеми з відеоспостереженням і чергуванням персоналу, спричинили хвилю сумнівів і численні альтернативні версії подій.

    Оприлюднена записка, як повідомляється, була знайдена співкамерником Епштейна Ніколасом Тартальйоне у липні 2019 року після інциденту, коли фінансиста виявили непритомним у камері з елементами, що вказували на можливу спробу самопошкодження. За словами Тартальйоне, документ був написаний на жовтому аркуші паперу, вирваному з блокнота, і містив емоційні фрази та уривчасті думки. Згодом він передав записку своїм адвокатам, вважаючи її потенційно важливою для власного юридичного захисту, після чого документ став предметом тривалих судових суперечок і був тимчасово засекречений.

    У тексті записки, як повідомляє The New York Times, містяться заяви про те, що слідчі «місяцями нічого не знайшли», а також емоційні висловлювання щодо висунутих проти нього звинувачень. У документі також є фрази про можливість «самостійно обрати момент прощання» та емоційні реакції, які відображають стан роздратування і заперечення. Окремі формулювання, зокрема різкі вигуки та розмовні конструкції, привернули увагу дослідників, які порівнюють їх із відомим стилем електронного листування Епштейна, хоча незалежної експертизи автентичності записки не проводилося.

    Після інциденту в липні 2019 року Епштейн спочатку повідомляв адміністрації в’язниці про можливий напад з боку співкамерника, однак згодом відмовився від цих заяв і зазначив, що конфлікту між ними не було. Ці суперечливі свідчення стали частиною ширшої дискусії щодо психологічного стану фінансиста та обставин його перебування під вартою.

    Оригінал документа був переданий до суду лише у травні 2021 року, майже через два роки після смерті Епштейна. З того часу він залишався під грифом обмеженого доступу у межах матеріалів справи, які охоплюють мільйони сторінок документів, зібраних федеральними органами США під час розслідування.

    У Міністерстві юстиції США заявили, що не мали доступу до цієї записки раніше і не включали її до публічних матеріалів справи, які поступово розкривалися в межах запитів журналістів та громадських організацій. Водночас відомство наголошує, що справа Епштейна є однією з найбільших і найскладніших у сучасній історії американського правосуддя, що включає величезний масив доказів, свідчень і конфіденційних матеріалів.

    Експерти, на яких посилається видання, зазначають, що навіть після офіційного закриття кримінального провадження справа Епштейна продовжує викликати суспільний інтерес через низку невідповідностей і прогалин у розслідуванні. Зокрема, критиці піддається система охорони в’язниці, де він утримувався, а також відсутність повного відеозапису з камер спостереження в ніч його смерті.

    Оприлюднення передсмертної записки знову актуалізувало питання про прозорість розслідування та повноту оприлюднених матеріалів у справі, яка й досі залишається однією з найобговорюваніших у США та у світовому медіапросторі. Попри офіційну версію про самогубство, суспільні дискусії довкола обставин смерті Епштейна тривають, а нові документи лише підсилюють інтерес до цієї справи.

  • США розширюють методи смертної кари

    США розширюють методи смертної кари

    Міністерство юстиції США готує перегляд федеральних правил застосування смертної кари та розглядає розширення методів її виконання. Про це повідомляє Reuters.

    За попередніми даними, у рамках нових підходів до виконання смертних вироків у США можуть бути дозволені альтернативні методи замість традиційних смертельних ін’єкцій. Серед них називають розстріл, застосування електричного стільця та газові методи страти.

    Смертельні ін’єкції залишаються основним способом виконання вироків у США, однак останніми роками їх застосування ускладнилося. Фармацевтичні компанії дедалі частіше відмовляються постачати препарати, що використовуються для страти, через етичні та юридичні обмеження.

    У Міністерстві юстиції вважають, що розширення переліку методів дозволить забезпечити виконання вироків навіть у разі дефіциту необхідних препаратів.

    Після повернення до Білого дому президент Дональд Трамп скасував мораторій на федеральні страти, запроваджений попередньою адміністрацією Джо Байден.

    Виконувач обов’язків генерального прокурора Тодд Бланш заявив, що попередній мораторій «підірвав систему правосуддя» і фактично унеможливив покарання для найнебезпечніших злочинців, включно з терористами та серійними вбивцями.

    Окрім цього, Мін’юст скасував частину обмежень часів Байдена та відновив розгляд десятків федеральних справ, у яких може бути застосована смертна кара.

    Питання смертної кари залишається одним із найбільш суперечливих у США. За соціологічними опитуваннями, підтримка цього виду покарання поступово знижується: близько половини американців виступають за її застосування у випадках вбивств, тоді як значна частина суспільства — проти.

    Правозахисні організації критикують можливе розширення методів страти, наголошуючи, що це може призвести до посилення страждань засуджених і суперечить сучасним гуманітарним стандартам. Частина політиків також називає смертну кару «жорстокою» та «неприйнятною для сучасного правосуддя».

    Дискусії навколо смертної кари активізувалися на тлі гучних кримінальних справ. Зокрема, у справі вбивства української біженки Ірина Заруцька у місті Шарлотт (штат Північна Кароліна) обвинувачений Декарлос Браун-молодший може постати перед судом із можливістю призначення смертної кари.

    Справу ускладнює рішення суду про його недієздатність, що фактично затягує розгляд. Адвокати домоглися відтермінування процесу, а остаточне рішення щодо участі обвинуваченого у суді ще не ухвалене.

    Після трагедії президент Трамп публічно заявив, що наполягає на найвищій мірі покарання для обвинуваченого, що додатково підсилило політичний та суспільний резонанс справи.

    Очікується, що оновлені правила Міністерства юстиції США можуть бути оприлюднені після завершення внутрішнього перегляду процедур. Водночас експерти прогнозують подальше загострення суспільної дискусії щодо меж застосування смертної кари та допустимих методів її виконання у сучасному правосудді США.