Radaonline.news

Позначка: Маріуполь

  • «Усі схудли й одразу поїхали до лікарні»: Лубінець заявив про критичний стан оборонців Маріуполя після полону РФ

    «Усі схудли й одразу поїхали до лікарні»: Лубінець заявив про критичний стан оборонців Маріуполя після полону РФ

    Повернення українських захисників із російського полону триває, однак найскладнішою категорією для обмінів залишаються оборонці Маріуполя. Більшість із тих, кого вдалося повернути під час останнього великого обміну, перебували у неволі ще з 2022 року та мають серйозні проблеми зі здоров’ям через жорсткі умови утримання в Росії.

    Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в ефірі телемарафону.

    За словами омбудсмана, ситуація із захисниками Маріуполя залишається «найскладнішою» серед усіх категорій українських військовополонених.

    «Ситуація з оборонцями Маріуполя так і залишається найскладнішою», — наголосив Лубінець.

    Він уточнив, що 193 із 205 українців, яких вдалося повернути 15 травня, перебували в російському полоні ще з 2022 року. Значна частина з них — саме оборонці Маріуполя, які брали участь у боях за місто та обороні «Азовсталі».

    За словами омбудсмана, практично всі звільнені військові мають ознаки виснаження та потребують негайної медичної допомоги.

    «Усі схудли. Умови тримання на території Російської Федерації залишаються вкрай негативними. Хлопці не отримують достатньої їжі, не надається особлива медична допомога, тому всі відразу поїхали в лікарню», — розповів Лубінець.

    Українська сторона розглядає нинішній обмін як лише перший етап масштабнішого процесу повернення полонених. За словами омбудсмана, Україна передала посередникам усю необхідну інформацію та списки.

    Лубінець зазначив, що до переговорного процесу активно залучені міжнародні партнери, зокрема Сполучені Штати Америки та Об’єднані Арабські Емірати.

    «Ми передали всю інформацію, яку від нас просили наші посередники, наші партнери — США та Об’єднані Арабські Емірати», — сказав він.

    Омбудсман також повідомив, що разом із військовими додому вдалося повернути чотирьох цивільних українців. Серед них — 86-річна жінка, яку росіяни примусово вивезли із Сумської області на територію РФ.

    За словами Лубінця, він особисто спілкувався з нею після повернення в Україну.

    Окремо українська сторона порушувала питання передачі листів полоненим. Росія погодилася прийняти 828 листів від родичів українських військовополонених.

    «Сподіваюся, що вони будуть максимально швидко доставлені до наших хлопців, які залишаються у полоні», — зазначив омбудсман.

    Водночас він визнав, що переговори з російською стороною залишаються вкрай складними та непередбачуваними.

    «При перемовинах із росіянами ніколи не можна бути впевненими на 100%», — наголосив Лубінець.

    Українська сторона наполягає, щоб у межах наступних етапів обміну Росія передусім повернула тяжкопоранених, важкохворих та тих військових, які перебувають у полоні з 2022 року.

    Саме оборонці Маріуполя залишаються однією з найбільш болючих тем для українського суспільства. Після захоплення міста навесні 2022 року тисячі українських військових опинилися в російському полоні. Частину з них утримували в Оленівці на окупованій території Донеччини, де в липні 2022 року стався теракт у колонії, внаслідок якого загинули десятки українських полонених.

    Україна та міжнародні організації неодноразово заявляли про систематичні порушення Росією Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими. Звільнені захисники регулярно повідомляють про катування, психологічний тиск, відсутність медичної допомоги та неналежне харчування.

    15 травня Україна та Росія провели черговий обмін полоненими, у межах якого додому повернулися 205 українців. Це один із найбільших обмінів за останній період.

  • “Матусю, я вдома”: Україна зустріла 205 звільнених із полону захисників — сльози, обійми та дзвінки, які розривають серце

    “Матусю, я вдома”: Україна зустріла 205 звільнених із полону захисників — сльози, обійми та дзвінки, які розривають серце

    Україна 15 травня провела один із найемоційніших обмінів полоненими за весь час повномасштабної війни. Додому повернулися 205 українських військових та четверо цивільних. Більшість із них провели у російському полоні понад чотири роки — від початку оборони Маріуполя та “Азовсталі”.

    Перші кадри із Чернігівщини, де зустрічали звільнених, уже називають історичними. Військові виходили з автобусів із прапорами на плечах, зі сльозами на очах та телефонами в руках, аби вперше за роки неволі почути голос рідних.

    “Матусю, я вдома. Я дуже сильно тебе люблю”, — ці слова одного зі звільнених воїнів стали символом усього дня.

    Серед тих, хто повернувся, — морпіхи, десантники, прикордонники, нацгвардійці, офіцери та оборонці Маріуполя. За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, цього разу вдалося повернути одразу 54 офіцерів — це один із найбільших показників за час обмінів.

    Представник Координаційного штабу Богдан Охріменко повідомив, що загальна кількість українців, яких вдалося повернути з російського полону від початку повномасштабного вторгнення, вже перевищила 9 тисяч осіб.

    Автобуси із захисниками заїжджали на територію зустрічі без сирен і сигналів — лише під вигуки “Слава Україні!” та оплески. Водночас емоції були настільки сильними, що багато присутніх не стримували сліз.

    Кореспондентка ТСН Наталя Нагорна, яка перебувала на місці події, розповіла, що перші хвилини після повернення були особливо щемливими: військові одразу телефонували батькам, дружинам та дітям.

    “Мама, чекай, скоро буду вдома”.

    “Сонечко, не переживай, я вдома”.

    “Передзвони мамі, скажи, що все гаразд”.

    Ці короткі фрази стали головними словами дня для тисяч українських родин.

    Серед звільнених — і захисники “Азовсталі”, які перебували в російських колоніях ще з 2022 року. Частина з них пройшла через Оленівку, етапування по російських тюрмах та багаторічну ізоляцію.

    Журналісти впізнали серед звільнених Олександра Єгорова — колишнього пресофіцера, якого знали ще до повномасштабної війни під Маріуполем. Він провів у полоні чотири роки, один місяць і один день.

    “Замість тисячі слів — все буде Україна”, — сказав військовий, тримаючи в руках яблуко.

    Саме яблука стали одним із неочікуваних символів цього обміну. Багато захисників не випускали їх із рук. Для людей, які роками жили в колоніях із мізерним харчуванням, звичайне яблуко стало символом свободи й нормального життя.

    Окремо зворушила історія військового Сергія, який повернувся додому саме у свій 36-й день народження. Побратими прямо в автобусі влаштували йому імпровізоване привітання, а десятки голосів співали “З днем народження”.

    Після років полону звільнені військові не приховували, що найважчим було не фізичне виснаження, а невідомість і відірваність від рідних.

    Частина бійців обіймала журналістів, волонтерів та медиків просто тому, що вони — українці. Після років ізоляції сам факт повернення на Батьківщину для багатьох здавався майже нереальним.

    В автобусах дорогою після обміну традиційно лунав Гімн України. Потім військові співали пісні, які роками не могли співати вголос у неволі.

    Один із захисників, Євген Жук, який у полоні писав вірші про Україну, прочитав свою поезію вже на рідній землі:

    “Що не губить нас — робить лиш сильніше.
    Твої герої встануть — набагато більше.
    Усі ми хочемо, щоб закінчилася війна.
    Це наша ціль, мета одна”.

    Найстаршою звільненою під час цього обміну стала жінка 1940 року народження. Наймолодшому захиснику — лише 21 рік.

    Після повернення військових чекає тривала реабілітація, медичне обстеження та психологічна допомога. У Координаційному штабі наголошують: більшість звільнених мають серйозні проблеми зі здоров’ям через умови утримання в російських колоніях.

    Президент Володимир Зеленський подякував усім, хто працює над поверненням українців із полону, і наголосив, що Україна продовжує боротьбу за кожного свого громадянина.

    Водночас родини тих, хто досі залишається в полоні, сподіваються, що нинішній обмін стане лише початком нової хвилі повернень.

  • Додому повернулися захисники «Азовсталі»: Україна провела великий обмін полоненими

    Додому повернулися захисники «Азовсталі»: Україна провела великий обмін полоненими

    Україна 15 травня провела масштабний обмін військовополоненими з Росією, у межах якого вдалося повернути додому 205 українських захисників. Серед звільнених — оборонці Маріуполя та бійці, які тривалий час перебували в російському полоні після оборони «Азовсталі». Багато військових провели у неволі понад три роки та потребують тривалої медичної й психологічної реабілітації.

    Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив проведення обміну та оприлюднив фото звільнених військових. За його словами, серед повернутих є воїни Збройних сил України, Нацгвардії, прикордонники та представники інших підрозділів Сил оборони. Частина з них потрапила в полон ще у 2022 році під час оборони Маріуполя.

    Особливу увагу українське суспільство традиційно приділяє захисникам «Азовсталі». Саме вони стали символом оборони Маріуполя на початку повномасштабного вторгнення Росії. Навесні 2022 року українські військові майже три місяці утримували територію металургійного комбінату Азовсталь в оточенні російських військ, попри постійні авіаудари, артилерійські обстріли та фактичну блокаду.

    Після виходу з території заводу значна частина оборонців потрапила у російський полон. Частину з них Росія утримувала у колоніях на окупованих територіях та в РФ. Українська влада неодноразово заявляла, що повернення захисників Маріуполя є одним із головних пріоритетів у переговорах про обміни.

    Дмитро Лубінець раніше повідомляв, що Україна постійно наполягає на поверненні трьох категорій полонених: важкопоранених, важкохворих та тих, хто перебуває в неволі найдовше — зокрема ще з 2022 року. Омбудсмен також заявляв, що Росія затягувала процес масштабного обміну у форматі «1000 на 1000», попри те, що українська сторона давно передала всі необхідні списки.

    За словами Лубінця, переговорний процес тривав щоденно за участі представників Координаційного штабу, ГУР, СБУ, МВС та інших структур. Омбудсмен наголошував, що Росія регулярно використовує тему обмінів для інформаційного тиску та маніпуляцій, зокрема щодо родин військовополонених.

    Попередній великий обмін між Україною та Росією відбувся у квітні 2026 року, коли вдалося повернути 193 українських військових. За даними української влади, станом на травень 2026 року в межах обмінів та окремих гуманітарних механізмів Україні вдалося повернути вже понад 9 тисяч громадян, серед яких як військові, так і цивільні.

    Після повернення додому звільнені військові проходять первинні медичні обстеження, отримують психологічну допомогу та зв’язуються з рідними. Частина захисників перебуває у виснаженому стані після тривалого полону, а деякі мають важкі поранення та хронічні захворювання.

    У Координаційному штабі наголошують, що робота над новими обмінами триває. Україна продовжує вимагати повернення всіх полонених, зокрема оборонців Маріуполя, бійців, яких Росія незаконно засудила, а також цивільних заручників.

  • “Дорога смерті” для окупантів: паніка в Кремлі через удари ЗСУ біля Маріуполя — ISW розкрив нову тактику України

    “Дорога смерті” для окупантів: паніка в Кремлі через удари ЗСУ біля Маріуполя — ISW розкрив нову тактику України

    Російські “воєнкори” та пропагандисти дедалі частіше визнають те, що ще кілька місяців тому в Кремлі намагалися заперечувати: українські дрони фактично зривають російську логістику навіть у глибокому тилу окупаційних військ. Особливу паніку в РФ викликали удари поблизу тимчасово окупованого Маріуполя, де українські безпілотники почали системно полювати на паливозаправники, вантажівки та військові колони ворога. Американський Інститут вивчення війни — Institute for the Study of War — у новому звіті констатує: здатність України вражати рухомі цілі на десятки кілометрів від фронту стає серйозною проблемою для російського командування.

    Йдеться насамперед про район стратегічної траси Т-0509 між Маріуполем і Донецьком. Саме там українські FPV-дрони та ударні системи Hornet почали регулярно атакувати транспорт окупантів. У російському ультранаціоналістичному сегменті Telegram це вже називають “логістичним пеклом”. Російські блогери скаржаться, що дороги, які ще у 2024–2025 роках вважалися відносно безпечними навіть поблизу фронту, тепер стали смертельно небезпечними навіть за 30–35 кілометрів від бойових дій.

    Аналітики ISW звертають увагу, що українські сили досягли цього завдяки різкому збільшенню дальності польоту безпілотників, а також використанню нових технологій зв’язку та наведення. Зокрема, російські пропагандисти прямо визнають, що частина українських дронів використовує системи зв’язку через Starlink, що робить їх менш вразливими до російських засобів радіоелектронної боротьби. Крім того, окремі БпЛА здатні працювати з автоматичним захопленням цілі, що ще більше ускладнює їх перехоплення.

    Особливу тривогу в РФ викликає не лише район Маріуполя, а й стратегічна траса М-14, яка проходить через Маріуполь, Бердянськ і Мелітополь до окупованого Криму. Саме ця дорога є однією з ключових артерій постачання російського угруповання на півдні України. Через неї перекидаються боєприпаси, паливо, важка техніка та резерви. Якщо Україна зможе системно тримати цю магістраль під вогневим контролем, це серйозно вдарить по можливостях Росії утримувати окупаційні сили в Запорізькій області та Криму.

    У ISW наголошують, що здатність ЗСУ вражати рухомі цілі у районах, які раніше вважалися “глибоким тилом”, стає однією з головних причин нервовості в російському інформаційному просторі. Російські “воєнкори” вже відкрито пишуть, що українські дрони починають “захоплювати траси”, фактично змушуючи окупантів або повністю змінювати маршрути, або рухатися лише вночі та малими групами.

    Важливу роль у цих операціях відіграють підрозділи української аеророзвідки та оператори FPV-дронів. Зокрема, нещодавно бійці 1-го корпусу Азов опублікували відео ударів по російських вантажівках поблизу Маріуполя. На кадрах видно, як українські дрони вистежують техніку окупантів прямо на трасах та завдають точкових ударів. Для російської армії це означає не лише втрату транспорту, а й постійний психологічний тиск: будь-який рух у тилу тепер може завершитися атакою.

    За оцінками військових експертів, ситуація навколо Маріуполя має для Кремля не лише тактичне, а й стратегічне значення. Саме сухопутний коридор через окупований південь України залишається критично важливим для сполучення Росії з Кримом. Після ударів по Кримському мосту Москва була змушена ще більше покладатися на маршрути через Маріуполь і Мелітополь. Тому українські атаки по логістиці в цьому районі фактично б’ють по всій системі постачання російських військ на південному напрямку.

    Російські пропагандисти вже прямо визнають, що ситуація погіршується. Один із Z-блогерів заявив, що траси біля Маріуполя починають нагадувати “дорогу смерті”, а українські дрони дедалі частіше діють безкарно. У Кремлі намагаються применшити масштаби проблеми, однак навіть у провоєнних каналах дедалі частіше лунають вимоги терміново посилити захист тилових маршрутів.

    Українська сторона офіційно не розкриває деталей нових тактик використання безпілотників, однак експерти звертають увагу: за останній рік ЗСУ суттєво змінили підхід до дронової війни. Якщо раніше FPV-дрони переважно використовувалися безпосередньо на лінії фронту, то тепер Україна дедалі активніше застосовує їх для глибокого ураження логістики та виснаження противника.

    На тлі невдач російського весняного наступу та проблем із постачанням удари по трасах навколо Маріуполя стають ще одним фактором, який може серйозно послабити окупаційне угруповання РФ. Війна дедалі більше переходить у фазу боротьби за логістику, ресурси та можливість швидко перекидати резерви. І саме тут українські безпілотники починають створювати для Росії одну з найбільших проблем за весь час повномасштабної війни.

  • Виплати дітям ВПО під загрозою через вимогу очного навчання

    Виплати дітям ВПО під загрозою через вимогу очного навчання

    Сотні тисяч дітей із родин внутрішньо переміщених осіб можуть опинитися під ризиком втрати щомісячних державних виплат через вимогу навчання за місцем фактичного проживання. Про це заявив голова робочої групи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань житла для ВПО Максим Ткаченко.

    Йдеться про державну допомогу у розмірі 3 тисяч гривень на дитину, яку уряд відновив для підтримки сімей внутрішньо переміщених осіб. Ця виплата не прив’язана до доходу родини, однак серед ключових умов її отримання є вимога, щоб дитина навчалася у закладі освіти за місцем фактичного проживання.

    Найбільший ризик виникає для дітей, які продовжують дистанційне навчання, зокрема для школярів із тимчасово окупованих територій або з регіонів, де офлайн-освіта ускладнена або неможлива. Частина таких учнів навчається у релокованих школах, що працюють онлайн і зберігають українські освітні програми для дітей, які не можуть фізично повернутися до своїх громад.

    За словами Максима Ткаченка, проблема може стосуватися сотень тисяч дітей по всій країні. Він навів приклад Маріуполя, де близько 5 тисяч школярів продовжують навчання дистанційно в межах української системи освіти.

    Фактично нова вимога ставить під загрозу отримання виплат тими сім’ями, які не мають можливості забезпечити офлайн-навчання через безпекові або логістичні причини.

    Ткаченко звернув увагу, що така норма може створити додатковий соціальний тиск на родини ВПО, які і так перебувають у складних умовах через втрату житла, роботи та стабільного місця проживання. Він також поставив питання, чи було належним чином прораховано наслідки впровадження цієї вимоги та чи узгоджували її з Міністерством освіти і науки.

    Окремо наголошується, що для частини родин виплати у 3 тисячі гривень є суттєвою підтримкою бюджету, особливо в умовах нестабільного доходу та додаткових витрат на оренду житла, переселення чи лікування.

    У парламенті пропонують переглянути підхід до надання виплат. Зокрема, Максим Ткаченко закликав запровадити перехідний період, який дозволив би уникнути різкого припинення допомоги.

    За його словами, оптимальним рішенням могло б стати збереження виплат щонайменше до вересня, щоб родини мали час адаптуватися до нових правил і, за можливості, перейти на очну форму навчання.

    Питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб залишається одним із ключових викликів державної політики під час повномасштабної війни. Механізми допомоги неодноразово переглядалися, зокрема з метою їх адресності та ефективності, однак зміни часто викликають дискусії через ризик обмеження доступу до виплат для найбільш вразливих категорій.

    Особливо гостро це стосується дітей, які через війну втратили можливість стабільного навчання в очному форматі та змушені залишатися у дистанційних або змішаних освітніх програмах.

    Наразі питання умов виплат перебуває на етапі обговорення, а можливі зміни ще можуть бути доопрацьовані у взаємодії між парламентом, урядом та профільними міністерствами.

  • З окупованого Маріуполя до Туреччини: як вивозять українське зерно

    З окупованого Маріуполя до Туреччини: як вивозять українське зерно

    Російська компанія «Ника» протягом 2023–2024 років експортувала до Туреччини понад 54 тисячі тонн пшениці, яка, за даними журналістського розслідування, була вивезена з окупованого Маріуполя. Частина цієї продукції потрапила до турецької компанії «Erisler», яка має тривалу історію та співпрацює з міжнародними структурами, зокрема Всесвітньою продовольчою програмою ООН. Про це йдется у розслідуванні “Слідство.Інфо”.

    Як зазначається у розслідуванні, агропродукція фактично походить із території України, однак у документах її оформлювали як російську. Для цього використовувалася схема з перевантаженням зерна через російські порти, що дозволяло змінювати країну походження.

    Власник компанії-експортера Роман Гуров також пов’язаний із виробництвом безпілотників. Його підприємство «Робоавиа», яке перебуває під санкціями України та США, виготовляє розвідувальні та ударні дрони, що використовуються у війні проти України. Водночас його родина контролює і бізнес із торгівлі зерном.

    За даними російської митниці, у 2023 році компанія «Ника» експортувала 15,5 тисячі тонн пшениці, а вже у 2024 році цей обсяг зріс майже вчетверо — до 59,5 тисячі тонн. У деклараціях при цьому зазначалося, що продукція вироблена на підприємствах у Маріуполі, який окупаційна влада подає як російське місто.

    Окремі поставки здійснювалися через судно «Alfa M», яке перебуває під українськими санкціями. Зерно спочатку відправляли до російського порту Темрюк, де оформлювали документи, а вже звідти — до Туреччини. У митних деклараціях походження вантажу змінювали, що фактично приховувало його українське джерело.

    Експерти наголошують, що такі дії є порушенням міжнародного права, адже вивезення продукції з окупованих територій відбувається без дозволу України та без належного митного оформлення. За їхніми словами, це свідчить про системну практику маскування походження товарів.

    Турецька сторона раніше заявляла, що не допускає торгівлі незаконно вивезеним зерном і перевіряє походження продукції. Однак розслідування свідчить, що такі поставки все ж могли відбуватися через складні логістичні схеми та зміну документів.

    Окрему увагу викликає і той факт, що продукція з цього зерна, зокрема борошно, може потрапляти назад на український ринок у вигляді готових товарів.

    За оцінками українських розвідників і міжнародних джерел, Росія могла вивезти мільйони тонн зерна з окупованих територій з початку повномасштабної війни, що створює серйозні економічні втрати для України та виклики для глобальної продовольчої безпеки.

  • Українські міста з’являться на мапі Копенгагена

    Українські міста з’являться на мапі Копенгагена

    У Копенгагені ухвалили рішення про перейменування семи нових вулиць на честь українських міст. Про це повідомили у Світовому Конґресі Українців з посиланням на голову громадської організації Hjælp Ukrainske Børn – Допоможи Українським дітям Лесю Ігнатик-Еріксен.

    Рішення прийняв кліматично-технічний та екологічний комітет міста. Назви обрали серед українських портових міст, щоб вони гармонійно вписувалися в морський характер району, де будуть нові вулиці.

    Згідно з ухваленим рішенням, у Копенгагені з’являться такі вулиці:

    • Київгаде (вулиця Київ)

    • Маріупольгаде (вулиця Маріуполь)

    • Українагаде (вулиця Україна)

    • Севастопольгаде (вулиця Севастополь)

    • Херсонгаде (вулиця Херсон)

    • Миколаївгаде (вулиця Миколаїв)

    • Одесагаде (вулиця Одеса)

    Українська громада Копенгагена окремо наполягала на включенні Маріуполя, зазначивши, що місто стало символом героїчного опору українських захисників.

    За словами організаторів, це рішення є важливим жестом солідарності з Україною та її містами, які зазнають військової агресії.

  • Окупанти вивозять викрадене зерно з Запорізької області через Маріуполь

    Окупанти вивозять викрадене зерно з Запорізької області через Маріуполь

    Загарбники продовжують вивозити викрадене українське зерно з Запорізької області через тимчасово окупований Маріуполь до Ростова-на-Дону.

    Про це у своєму Телеграм-каналі повідомив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко. За його словами, нові каравани з викраденим зерном уже рушили на північ до російського міста.

    Водії, які перевозять вантаж, повідомляють, що кінцевою точкою призначення зерна є порт. Це означає, що зерно далі буде завантажене на судна та вивезене на експорт. Андрющенко підкреслив, що таким чином окупанти організовують «піратський експорт» українського врожаю, отримуючи прибутки за рахунок викраденого майна.

  • Адміністрація Маріуполя закуповує канцтовари на сотні тисяч гривень

    Адміністрація Маріуполя закуповує канцтовари на сотні тисяч гривень

    Виконавчий комітет Маріупольської міськради оголосив ряд тендерів на мільйони гривень, які більше схожі на масштабну схему по відмиванню коштів ніж на забезпечення роботи адміністрації міста, яке з початку повномасштабного вторгнення знаходиться під окупацією.

    Так, згідно даних ресурсу Zakupivli.pro, тільки за кулькові ручки, папір та скріпки адміністрація Маріуполя готова заплатити більше ніж 100 тисяч гривень.

    ФОТО: Дані сайту Zakupivli.pro

    Загалом, проаналізувавши останні закупівлі виконавчого комітету Маріупольської міськради, які загалом обходяться бюджету в мільйони гривень, можна побачити “нехитрі схеми по відмиванню коштів”.

    Також, журналісти звернули увагу на постійне розширення штату адміністрації, незважаючи на окупацію міста. Зокрема, на сайтах пошуку роботи розміщено 13 вакансій. Серед вакансія головного спеціаліста відділу міжнародного співробітництва та протокольної роботи, вчителя-логопеда, вихователя, керівника підрозділу планування та розвитку персоналу, бухгалтера, юристів.

    ФОТО: Скріншоти сайту з пошуку роботи

    На фоні багатомільйонних трат на адміністрацію окупованого Маріуполя, досить резонансно звучить заява нардепа від Слуги Народу Віталія Войцеховського, про те що “1,3 млн сімей вимушених переселенців залишилися без житла, так як в бюджеті не вистачає коштів”.

  • Росіяни стягують сили до Пологів і Гуляйполя: зафіксована велика колона техніки

    Росіяни стягують сили до Пологів і Гуляйполя: зафіксована велика колона техніки

    Через тимчасово окупований Маріуполь російські війська перекидають велику колону техніки та особового складу у напрямку Пологів і Гуляйполя Запорізької області. Про це повідомив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко.

    За його словами, у місті було зафіксоване масштабне організоване переміщення: сім тягачів із броньованою технікою, п’ятнадцять вантажівок із російськими військовими та боєкомплектом, а також транспорт супроводу — кілька машин УАЗ.

    Андрющенко зазначив, що на техніці було помічено характерне російське маркування — «трикутник у трикутнику». Вантажівки та допоміжні автомобілі виглядали новими, не після ремонту. На його думку, це свідчить не про часткове латання втрат, а про повноцінне посилення ударного угруповання російської армії на цьому напрямку.

    «Це не “латання дірок”, а повноцінне посилення. Тому говорити про “стабілізацію” під Гуляйполем поки що не варто», — наголосив він.

    Аналітики DeepState підтверджують, що ситуація в Запорізькій області ускладнюється. За їхніми даними, райони Степногірська та Приморського фактично перетворюються на «сіру зону» через постійні маневри російських підрозділів та активні пошуки слабких місць в українській обороні. Окупанти намагаються обійти укріплення навколо Гуляйполя та продовжують тиск на цьому відтинку фронту.

    За оцінками експертів, зафіксоване перекидання сил є найбільшою передислокацією російських військ через Маріуполь за останній рік.