Radaonline.news

Позначка: Ліндсі Грем

  • «Не буде забутий»: Сибіга відреагував на смерть Грема

    «Не буде забутий»: Сибіга відреагував на смерть Грема

     

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга висловив співчуття через раптову смерть американського сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який багато років залишався одним із найпомітніших прихильників України у Конгресі США. Глава МЗС наголосив, що політик був справжнім другом українського народу та одним із найсильніших голосів на підтримку боротьби проти російської агресії.

    Сенатор помер увечері 11 липня у віці 71 року після нетривалої раптової хвороби. Його офіс повідомив про смерть політика та попросив поважати приватність родини у важкий для неї час. Офіційна причина смерті на момент публікації детально не розкривалася.

    Особливого трагізму новині додає те, що незадовго до смерті Грем перебував у Києві. Це був уже десятий візит сенатора до України. Він зустрівся з українським керівництвом, обговорив посилення оборонної співпраці та вкотре закликав Вашингтон збільшувати тиск на Росію. У заяві українського МЗС Сибіга підкреслив, що політик буквально щойно повернувся з України.

    «Засмучений звісткою про смерть сенатора Ліндсі Грема, який щойно був у Києві з десятим візитом до України. Сенатор Грем був справжнім другом України та одним із найсильніших голосів на підтримку нашої боротьби проти російської агресії», — зазначив Сибіга.

    Міністр нагадав, що американський законодавець послідовно виступав за посилення санкцій проти Росії та забезпечення України засобами, необхідними для захисту населення. За словами глави української дипломатії, лідерство, переконання та непохитна відданість сенатора Україні не будуть забуті.

    Сибіга також передав співчуття рідним і близьким Грема, його колегам у Сенаті та жителям Південної Кароліни, яку політик представляв у верхній палаті Конгресу понад два десятиліття. Міністр наголосив, що Україна сумує разом зі Сполученими Штатами.

    Останній візит Грема до Києва

    Під час візиту 10 липня Ліндсі Грем зустрівся з президентом Володимиром Зеленським. Сторони обговорювали потреби України у протиповітряній обороні, санкційний тиск на Росію та подальшу співпрацю зі Сполученими Штатами.

    Зеленський поінформував сенатора про результати своїх переговорів із президентом США Дональдом Трампом під час саміту НАТО в Анкарі. Серед ключових тем була політична домовленість щодо ліцензування виробництва систем Patriot в Україні.

    Сам Грем під час перебування у Києві заявив, що Білий дім погодився підтримати оновлений двопартійний законопроєкт про посилення санкцій проти Росії. Документ має на меті вдарити не лише по Москві, а й по державам та компаніям, які продовжують купувати російські енергоресурси й таким чином допомагають фінансувати війну.

    Сенатор говорив, що після переговорів із представниками адміністрації Трампа у законопроєкту з’явився реальний шлях до ухвалення. Ініціативу розробляли спільно представники обох американських партій — республіканці та демократи.

    Грем також закликав Китай використати свій вплив на Росію та змусити Кремль перейти до реальних мирних переговорів. Він вважав, що економічний тиск на Москву має йти паралельно з військовою підтримкою України.

    Сенатор побачив українські дрони

    Під час останнього приїзду до України Грем відвідав виробничий майданчик української оборонно-технологічної компанії SkyFall. Там йому показали процес розроблення та виготовлення важких бомбардувальних дронів Vampire, відомих серед військових як «Баба Яга», FPV-безпілотників Shrike та перехоплювачів російських «Шахедів» P1-SUN.

    Сенатор високо оцінив швидкість розвитку українських безпілотних технологій та заявив, що співпраця у цій сфері може бути корисною і для України, і для Сполучених Штатів.

    Візит до підприємства став одним з останніх публічних заходів Грема. Уже наступного дня його офіс повідомив про раптову смерть.

    Один із найвідоміших прихильників України

    Ліндсі Грем представляв Південну Кароліну в Сенаті США з 2003 року. Перед цим він працював у Палаті представників. Політик мав значний вплив на американські дискусії щодо національної безпеки, оборони та міжнародної політики.

    До політичної кар’єри він служив військовим юристом у Повітряних силах США, а згодом продовжив службу в резерві та дослужився до звання полковника. Протягом роботи в Конгресі Грем входив до ключових сенатських комітетів і певний час очолював юридичний комітет Сенату.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії сенатор неодноразово відвідував Україну. Він зустрічався із Зеленським, військовими та представниками української влади, закликав передавати Києву сучасне озброєння і посилювати економічний тиск на Кремль.

    Грем також був одним з авторів і головних прихильників жорстких вторинних санкцій проти покупців російської нафти, газу та інших ресурсів. Запропоновані ним механізми передбачали високі мита й обмеження проти країн, які фактично підтримують російську воєнну економіку.

    Його позиція робила сенатора однією з найпомітніших американських політичних фігур, які наполягали, що допомога Україні відповідає стратегічним інтересам самих Сполучених Штатів.

    Втрата для України та американської політики

    Смерть Грема залишає вакантним місце в Сенаті від Південної Кароліни. Тимчасового наступника має призначити губернатор штату відповідно до американського законодавства. Його відхід також може вплинути на подальше просування санкційного законопроєкту, який він активно підтримував в останні місяці.

    Водночас двопартійна група сенаторів уже заявила про намір продовжити роботу над посиленням обмежень проти Росії. Однак саме Грем був одним із найбільш медійних і впливових провідників цієї ініціативи серед республіканців.

    Для України його смерть стала особливо болючою через багаторічну й послідовну підтримку. Останній приїзд сенатора до Києва, зустріч із Зеленським, відвідування виробництва українських дронів та робота над новими санкціями фактично стали завершальними сторінками його політичної діяльності.

    Як наголосив Андрій Сибіга, Україна пам’ятатиме Ліндсі Грема не лише як впливового сенатора США, а як союзника, який у критичний для країни час відкрито відстоював її право на захист, свободу та справедливий мир.

  • Помер один із головних друзів України в Сенаті США

    Помер один із головних друзів України в Сенаті США

    Американський сенатор-республіканець від штату Південна Кароліна Ліндсі Грем помер увечері 11 липня після нетривалої раптової хвороби. Про смерть 71-річного політика офіційно повідомив його офіс, зазначивши, що родина просить поважати право на приватність у цей складний період.

    У заяві офісу сенатора йдеться, що Ліндсі Грем помер увечері суботи, 11 липня, внаслідок «короткочасної та раптової хвороби». Інших подробиць щодо причини смерті поки що не оприлюднено. Родина подякувала всім за підтримку та молитви й попросила громадськість і медіа поважати її приватність.

    Смерть одного з найвідоміших американських сенаторів стала несподіванкою для політичного Вашингтона. Ще напередодні Грем був активним у публічному просторі та продовжував виконувати свої обов’язки. За повідомленнями української сторони, лише за день до смерті він відвідав виробництво українських безпілотників SkyFall, де ознайомився з сучасними розробками оборонної промисловості України. Під час візиту політик високо оцінив потенціал українських виробників дронів та наголосив на необхідності розширення співпраці між Києвом і Вашингтоном у сфері безпілотних технологій.

    Протягом останніх років Ліндсі Грем залишався одним із найпослідовніших прихильників України серед американських законодавців. Він регулярно закликав адміністрацію США збільшувати військову допомогу Києву, пришвидшувати постачання сучасного озброєння та посилювати санкційний тиск на Росію. Сенатор неодноразово відвідував Україну після початку повномасштабного вторгнення РФ і зустрічався з українським керівництвом та військовими.

    Останніми місяцями Грем активно просував законодавчі ініціативи щодо жорсткіших економічних санкцій проти Росії та її торговельних партнерів. Він також виступав за поглиблення співпраці США й України у виробництві та розвитку безпілотних систем, наголошуючи, що український бойовий досвід є цінним і для американської оборонної промисловості.

    Політична кар’єра Ліндсі Грема тривала понад три десятиліття. До Сенату США він був уперше обраний у 2002 році, представляючи штат Південна Кароліна, а до цього кілька каденцій працював у Палаті представників. За роки роботи він очолював або входив до складу ключових комітетів Сенату, зокрема із судових питань та бюджету. До приходу в політику Грем служив у Військово-повітряних силах США як військовий юрист і завершив службу у званні полковника резерву.

    У 2016 році Ліндсі Грем балотувався на посаду президента США від Республіканської партії. Під час передвиборчої кампанії він критикував Дональда Трампа, однак після завершення праймеріз став одним із його найближчих союзників у Сенаті. Надалі Грем відігравав важливу роль у просуванні законодавчих ініціатив республіканців і залишався впливовою фігурою у питаннях національної безпеки та зовнішньої політики.

    Особливу репутацію Грем здобув як прихильник жорсткої зовнішньої політики США. Він послідовно виступав за посилення американської ролі у світі, підтримував союзників Вашингтона та наголошував на необхідності стримування авторитарних режимів. Саме тому після початку повномасштабної війни Росії проти України сенатор став одним із найактивніших американських політиків, які відкрито підтримували Київ.

    Смерть Ліндсі Грема може мати й політичні наслідки для Республіканської партії та роботи Сенату США. Він був одним із найбільш впізнаваних республіканців у сфері зовнішньої політики та безпеки, а також впливовим голосом у питаннях підтримки України. Його відхід, як зазначають американські медіа, може позначитися на внутрішньопартійних дискусіях щодо подальшої військової допомоги Києву та санкційної політики стосовно Росії.

    Наразі офіційної інформації про дату церемонії прощання чи поховання сенатора поки не оприлюднено. Очікується, що найближчими днями керівництво США та представники обох партій виступлять із заявами щодо його смерті та вшанують пам’ять одного з найвідоміших американських законодавців останніх десятиліть.

  • «Технології, яких немає ніде у світі»: сенатор Ліндсі Грем відвідав виробництво українських дронів SkyFall

    «Технології, яких немає ніде у світі»: сенатор Ліндсі Грем відвідав виробництво українських дронів SkyFall

    Американський сенатор Ліндсі Грем відвідав виробничий комплекс української miltech-компанії SkyFall, де ознайомився з розробкою та виготовленням сучасних бойових безпілотників, які вже активно застосовуються українськими військовими на фронті. Після візиту він заявив, що був вражений рівнем українських технологій та наголосив, що для Сполучених Штатів було б серйозною помилкою не розвивати співпрацю з Україною у сфері безпілотних систем. За словами сенатора, українські інженери сьогодні створюють технології, які випереджають багато світових аналогів, а досвід, отриманий під час війни, є унікальним для всього світу.

    Про це повідомила пресслужба української оборонної компанії SkyFall.

    Під час візиту Ліндсі Грем детально ознайомився з роботою підприємства, яке спеціалізується на створенні бойових безпілотних комплексів для потреб Сил оборони України.

    Представники компанії продемонстрували американському сенатору повний цикл виробництва — від інженерних розробок та проєктування до складання готових безпілотників і тестування нових зразків техніки.

    Особливу увагу під час екскурсії приділили ударному важкому дрону Vampire, який широко відомий серед українських військових та отримав від російських окупантів неофіційну назву “Баба Яга”.

    Саме ці безпілотники стали одним із символів сучасної української дронової війни.

    Завдяки великій вантажопідйомності вони здатні переносити значні боєприпаси, працювати вночі, виконувати складні місії далеко за лінією фронту та ефективно знищувати бронетехніку, укріплення, склади боєприпасів, логістичні вузли та живу силу противника.

    Крім Vampire, сенатор ознайомився із сімейством FPV-дронів Shrike.

    Компанія представила різні модифікації цих безпілотників, адаптовані під виконання різноманітних бойових завдань.

    FPV-дрони стали одним із найважливіших елементів сучасної війни, адже дозволяють відносно недорогими засобами уражати дороговартісну бронетехніку, артилерійські системи, засоби ППО та інші військові цілі.

    Окремо американському політику продемонстрували безпілотні комплекси P1-SUN, створені для боротьби з російськими ударними дронами типу Shahed.

    Такі перехоплювачі є одним із найновіших напрямів розвитку української оборонної промисловості.

    Їхнє головне завдання — виявлення та знищення ворожих безпілотників ще до того, як вони досягнуть своїх цілей.

    На тлі регулярних масованих російських атак саме розвиток подібних систем набуває дедалі більшого значення для захисту українських міст та об’єктів критичної інфраструктури.

    Окрім уже серійних виробів, команда SkyFall представила Ліндсі Грему новітні технологічні рішення, які наразі перебувають на завершальних етапах розробки.

    У компанії зазначили, що частина цих технологій найближчим часом може бути передана українським військовим і вперше застосована безпосередньо на полі бою.

    З міркувань безпеки деталі нових проєктів не розголошуються.

    Важливою частиною візиту стало знайомство із Академією SkyFall.

    Це спеціалізований навчальний центр, який займається підготовкою операторів безпілотників, інструкторів, технічних спеціалістів та інженерів.

    Там військові проходять навчання роботі з різними типами безпілотних комплексів, опановують сучасні методики ведення бойових дій із використанням дронів та вивчають технічне обслуговування безпілотних систем.

    У компанії наголошують, що навіть найсучасніша техніка не може бути ефективною без якісно підготовлених операторів, тому навчальний напрям є одним із ключових елементів діяльності SkyFall.

    Під час зустрічі сторони також обговорили перспективи поглиблення українсько-американської співпраці у сфері військових технологій.

    Йшлося про можливість реалізації спільних інноваційних проєктів, розвиток виробничої кооперації, обмін досвідом між українськими та американськими інженерами, а також залучення інвестицій до українського сектору оборонних технологій.

    Особливу увагу приділили перспективам розвитку безпілотних систем нового покоління, які вже сьогодні визначають характер сучасної війни.

    Коментуючи результати візиту, Ліндсі Грем не приховував захоплення побаченим.

    За словами американського сенатора, рівень українських технологій перевершив його очікування.

    Він наголосив, що Україна фактично стала світовою лабораторією розвитку безпілотних систем, а її інженери створюють рішення, аналогів яким сьогодні майже немає.

    “Вважаю, що для Америки було б величезною помилкою не співпрацювати з Україною у сфері безпілотників. Вони готові допомагати нам, тому що ми були готові підтримувати Україну в найважчі часи”, — заявив Грем.

    За словами сенатора, підприємство, яке він відвідав, є одним із найсучасніших виробництв, які йому доводилося бачити.

    Він відзначив масштаб виробничих потужностей, високий рівень автоматизації та швидкість, із якою українські інженери впроваджують нові технологічні рішення.

    “Сьогодні я побачив надсучасне підприємство, яке має величезні виробничі можливості та виробляє технології, набагато передовіші, ніж у будь-кого на планеті. Адже необхідність — це мати всіх винаходів”, — наголосив сенатор.

    Грем зазначив, що саме повномасштабна війна змусила Україну максимально швидко адаптуватися до нових викликів, що стало потужним стимулом для розвитку оборонних технологій.

    На його думку, український досвід сьогодні є безцінним не лише для самої України, а й для всіх союзників по демократичному світу.

    У SkyFall наголошують, що компанія є одним із провідних українських виробників безпілотних систем.

    До її структури входять великий науково-дослідний центр, сучасні виробничі потужності та сертифікована Академія SkyFall.

    Інженери компанії займаються не лише виробництвом готових дронів, а й створенням систем зв’язку, електроніки, програмного забезпечення та інших компонентів, необхідних для роботи сучасних безпілотних комплексів.

    Флагманською розробкою компанії залишається важкий ударний дрон Vampire.

    Саме він став одним із найефективніших засобів ураження російських військ та отримав серед окупантів назву “Баба Яга”.

    Окрім нього підприємство серійно виробляє FPV-дрони Shrike, безпілотники-перехоплювачі P1-SUN, сучасні системи управління, захищеного зв’язку та інші високотехнологічні рішення.

    За даними компанії, завдяки використанню безпілотників SkyFall українські військові вже знищили російську техніку, озброєння, логістичні об’єкти та особовий склад на десятки мільярдів доларів.

    Водночас компанія продовжує активно розширювати виробництво та збільшувати обсяги випуску безпілотних систем.

    Візит Ліндсі Грема став ще одним підтвердженням зростаючої уваги американських політиків до української оборонної промисловості.

    Останнім часом представники США дедалі частіше наголошують, що саме Україна сьогодні формує нові стандарти ведення сучасної війни із застосуванням безпілотних систем.

    Раніше сенатор уже заявляв, що Україна та Сполучені Штати мають не просто співпрацювати у сфері безпілотників, а будувати повноцінне технологічне партнерство.

    На його думку, поєднання українського бойового досвіду, інженерних розробок та американських фінансових і виробничих можливостей може стати одним із найпотужніших оборонних союзів у світі.

    Саме тому, переконаний Грем, розвиток співпраці між Києвом і Вашингтоном у сфері безпілотних технологій буде однаково важливим як для безпеки України, так і для майбутньої обороноздатності Сполучених Штатів та всього Північноатлантичного альянсу.

  • Білий дім погодив нові санкції проти Росії

    Білий дім погодив нові санкції проти Росії

    У США завершили узгодження одного з найважливіших законопроєктів щодо посилення санкційного тиску на Росію. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем повідомив, що після тривалих переговорів із Білим домом вдалося досягти компромісу щодо фінальної редакції документа, який адміністрація президента Дональда Трампа готова офіційно підтримати. За словами політика, це фактично відкриває шлях до швидкого ухвалення законопроєкту Конгресом і набуття ним чинності.

    Про це Ліндсі Грем заявив під час публічного виступу.

    Сенатор повідомив, що останніми місяцями разом із демократами Річардом Блюменталем і Джин Шагін вів постійні консультації з представниками адміністрації президента США, щоб погодити текст документа та зробити його прийнятним для Білого дому.

    За словами Грема, під час переговорів головним завданням було створити такий законопроєкт, який одночасно передбачав би жорсткі санкції проти Росії та відповідав би зовнішньополітичній стратегії адміністрації Дональда Трампа.

    Він зазначив, що процес узгодження тривав тривалий час і супроводжувався детальним опрацюванням усіх положень документа.

    За результатами переговорів сторонам вдалося досягти остаточної домовленості.

    «Я радий повідомити, що приблизно 30 хвилин тому ми досягли згоди з Білим домом щодо версії законопроєкту про санкції проти Росії, яку вони підтримають. Це означає, що він стане законом», – заявив Ліндсі Грем.

    За його словами, підтримка адміністрації президента є ключовою умовою для успішного проходження законопроєкту через Конгрес.

    Грем наголосив, що погодження документа Білим домом свідчить про консолідовану позицію американської влади щодо необхідності подальшого економічного тиску на Російську Федерацію.

    Сенатор повідомив, що після повернення до Вашингтона він разом із сенатором Річардом Блюменталем проведе переговори з керівництвом обох партій у Сенаті.

    Йдеться про консультації з лідерами республіканської та демократичної більшості щодо включення законопроєкту до порядку денного найближчих пленарних засідань.

    Політик висловив упевненість, що документ користується широкою двопартійною підтримкою і має високі шанси бути схваленим без тривалих політичних суперечок.

    На думку Грема, новий закон стане одним із найважливіших інструментів американської політики щодо Росії.

    Він підкреслив, що санкції мають не лише посилити економічний тиск на Кремль, а й розширити можливості президента США у міжнародних переговорах.

    «Це надасть президенту Дональду Трампу інструменти для сприяння припиненню війни», – заявив сенатор.

    За словами Грема, нові санкційні механізми дозволять адміністрації США більш ефективно впливати як безпосередньо на Росію, так і на держави, які допомагають їй обходити вже запроваджені міжнародні обмеження.

    Окрім роботи над законопроєктом, сенатор повідомив про намір провести окремі переговори з президентом Дональдом Трампом щодо подальших кроків після ухвалення документа.

    Також він планує розпочати консультації з урядами країн, які продовжують закуповувати російську нафту за зниженими цінами.

    За словами політика, саме ці держави фактично допомагають Москві зберігати значні валютні надходження, які використовуються для фінансування війни проти України.

    Грем наголосив, що має намір переконати такі країни приєднатися до міжнародних зусиль зі скорочення російських нафтових доходів.

    Він вважає, що максимальне обмеження прибутків від експорту енергоносіїв є одним із найефективніших способів послаблення російської військової машини.

    Хоча остаточний текст законопроєкту поки що не оприлюднений, раніше його автори неодноразово розповідали про ключові положення документа.

    Очікується, що він передбачатиме значне розширення санкційного режиму проти Росії, а також можливість застосування так званих вторинних санкцій.

    Йдеться про запровадження обмежень не лише проти російських компаній і банків, а й щодо іноземних підприємств, фінансових установ або держав, які сприяють обходу чинних санкцій або продовжують активно співпрацювати з російською економікою.

    Особливу увагу американські законодавці приділяють покупцям російської нафти.

    Саме експорт нафти та нафтопродуктів залишається одним із головних джерел доходів федерального бюджету Росії та фінансування військових витрат.

    Американські сенатори неодноразово заявляли, що посилення санкцій проти енергетичного сектору РФ може істотно скоротити фінансові можливості Кремля для продовження війни.

    Ідея ухвалення нового санкційного пакета обговорюється у Вашингтоні вже понад пів року.

    Ще в середині листопада 2025 року Ліндсі Грем повідомляв, що Дональд Трамп фактично дав згоду на просування законопроєкту через Конгрес.

    Тоді сенатор заявив, що президент «благословив» законодавців на ухвалення документа, який тривалий час залишався без руху.

    У січні 2026 року Грем повторив, що Трамп дав «зелене світло» двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії.

    Відтоді тривали переговори між авторами документа та адміністрацією президента щодо остаточного формулювання окремих положень.

    Остання заява сенатора свідчить, що цей процес завершився досягненням компромісу.

    Очікується, що після повернення сенаторів до Вашингтона документ найближчим часом можуть офіційно внести до порядку денного Сенату.

    У разі його схвалення обома палатами Конгресу закон буде переданий на підпис президенту США.

    З огляду на те, що адміністрація Дональда Трампа вже офіційно підтримала погоджену редакцію документа, американські законодавці прогнозують його швидке набуття чинності.

    Новий пакет санкцій може стати одним із наймасштабніших рішень США щодо Росії за весь час повномасштабної війни проти України.

    Вашингтон неодноразово заявляв, що економічний тиск залишається одним із ключових інструментів стримування російської агресії.

    Американська влада також наголошує, що санкції мають на меті не лише обмежити можливості Кремля фінансувати війну, а й стимулювати Росію до припинення бойових дій та пошуку дипломатичного врегулювання конфлікту.

    Заява Ліндсі Грема стала ще одним підтвердженням того, що питання посилення санкційної політики щодо Москви зберігає двопартійну підтримку в американському Конгресі та залишається одним із ключових напрямів зовнішньої політики США.

  • “Америка поважає переможців”: посолка Стефанішина розкрила, що змінюється у відносинах Києва і Вашингтона

    “Америка поважає переможців”: посолка Стефанішина розкрила, що змінюється у відносинах Києва і Вашингтона

    Напередодні 250-річчя незалежності Сполучених Штатів посол України у США Ольга Стефанішина дала велике інтерв’ю, у якому окреслила новий етап українсько-американських відносин, перспективи військової співпраці, санкційного тиску на Росію та підтримки України з боку Конгресу. За її словами, попри зміни політичної кон’юнктури у Вашингтоні, двопартійна підтримка України зберігається, а для більшості американців допомога Києву є насамперед питанням моральних принципів, а не політичних симпатій.

    Стефанішина наголосила, що сьогодні Україна підтримує системний діалог практично з усіма ключовими інституціями США — Білим домом, Державним департаментом, Міністерством фінансів, Міністерством енергетики, офісом Торгового представника США та Конгресом. За її словами, попри різні політичні дискусії, серед американських законодавців фактично немає тих, хто принципово виступав би проти підтримки України.

    «Для багатьох це питання морального вибору», — зазначила дипломат, підкресливши, що навіть за наявності окремих скептиків українська дипломатія підтримує з ними постійний діалог.

    За словами посолки, останні місяці свідчать про поступову стабілізацію американської позиції щодо війни Росії проти України. Вона вважає, що після численних переговорів США з Москвою у Вашингтоні сформувалося чітке розуміння меж можливих компромісів, які не суперечать українським інтересам.

    Стефанішина зазначила, що зараз головне питання полягає вже не в тому, чи буде досягнуто домовленостей про завершення війни, а яким саме шляхом вони можуть бути реалізовані та яку роль у цьому процесі відіграватимуть Білий дім, Держдепартамент і Конгрес.

    Окрему увагу дипломат приділила оборонному співробітництву між Україною та США. За її словами, сучасна війна зробила український оборонно-промисловий комплекс одним із найдинамічніших у світі. Американські урядові структури та оборонні компанії дедалі більше цікавляться українськими розробками, насамперед у сфері безпілотних технологій.

    Посолка нагадала, що навесні у США відбулося перше інвестиційне роуд-шоу українських оборонних стартапів, організоване спільно з платформою Brave1. Понад 400 американських інвесторів ознайомилися з українськими технологіями, а компанії з України вже почали інтегруватися в американський оборонний ринок. Зокрема, українські виробники безпілотників відібрані до програми Пентагону Drone Dominance, яка передбачає закупівлю сотень тисяч дронів для американської армії.

    Стефанішина також підтвердила, що Україна працює над питанням отримання ліцензії на виробництво ракет для систем Patriot. Хоча остаточного рішення ще не ухвалено, дипломат зазначила, що така можливість реально обговорюється із Державним департаментом США.

    За її словами, реалізація цього проєкту матиме стратегічне значення не лише для України, а й для всієї європейської системи безпеки. Вона наголосила, що йдеться не про одноразову домовленість, а про формування довгострокового партнерства між двома державами.

    Важливе місце в інтерв’ю посіла тема підтримки України в американському Конгресі. Посолка нагадала, що Палата представників уже підтримала законопроєкт Ukraine Support Act, який став першим за тривалий час великим документом на підтримку України, ухваленим на двопартійній основі. Водночас у Сенаті триває підготовка нових законодавчих ініціатив, зокрема масштабного санкційного пакета, який просувають сенатори Ліндсі Грем і Річард Блюменталь.

    Крім цього, комітет Сенату США вже підтримав проєкт оборонного бюджету, який передбачає 750 мільйонів доларів допомоги Україні. Документ також містить положення про продовження Ініціативи сприяння безпеці України до 2029 року, створення спільної американсько-української робочої групи з оборонних інновацій та збереження розвідувальної підтримки України. Остаточне погодження оборонного бюджету ще триває, однак українська дипломатія розраховує на збереження цих положень у фінальній редакції.

    Окремий блок інтерв’ю стосувався санкцій проти Росії. Стефанішина визнала, що Україна очікувала від адміністрації США більш жорстких обмежень, однак позитивно оцінила санкції, які вже були запроваджені проти російського енергетичного сектору. За її словами, зараз головне завдання української дипломатії — домогтися ухвалення окремого закону Конгресом, який зробить санкції проти Росії довгостроковими та значно складнішими для скасування майбутніми адміністраціями.

    Посолка також розповіла про роль української діаспори у США. За її словами, сьогодні по всій країні працює понад 90 українських громадських організацій, які допомагають просувати українські інтереси та формувати підтримку на рівні окремих штатів. Саме тому Київ дедалі активніше розвиває співпрацю не лише з федеральною владою, а й із губернаторами та місцевими адміністраціями.

    За словами Стефанішиної, Україна вже має 11 регіональних партнерств із американськими штатами та близько 80 міст-побратимів, однак потенціал цієї співпраці значно більший. Вона переконана, що саме підтримка на рівні штатів забезпечить стабільність американської політики щодо України незалежно від результатів майбутніх виборів.

    Підсумовуючи, дипломат наголосила, що для більшості американців війна Росії проти України — це не питання партійної боротьби, а питання добра і зла. Саме тому, за її словами, підтримка України залишається високою, а головним завданням української дипломатії є перетворення цієї суспільної підтримки на конкретні політичні рішення, військову допомогу та нові санкції проти Росії.

  • Рубіо різко змінив тон щодо Росії: союзники по НАТО не приховують здивування

    Рубіо різко змінив тон щодо Росії: союзники по НАТО не приховують здивування

    Державний секретар США Марко Рубіо несподівано скоригував свою публічну риторику щодо санкцій проти Росії, що викликало подив серед європейських союзників по НАТО. Заяви головного американського дипломата пролунали на тлі активних дискусій у США та Європі про подальше посилення економічного тиску на Кремль через війну проти України.

    Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела серед дипломатів країн-членів НАТО.

    За даними видання, під час зустрічей із європейськими колегами Рубіо давав зрозуміти, що Сенат США може повернутися до розгляду нових санкцій проти Росії після завершення роботи над ключовими бюджетними та податковими законопроєктами адміністрації президента Дональда Трампа.

    Водночас уже незабаром держсекретар озвучив значно обережнішу позицію, заявивши, що надто швидке введення нових санкцій може ускладнити дипломатичні контакти з Москвою та фактично перекрити можливості для потенційних переговорів щодо завершення війни.

    Саме ця зміна тональності, за інформацією Politico, стала несподіванкою для багатьох європейських дипломатів.

    За словами Рубіо, Вашингтон наразі прагне зберегти простір для дипломатичних маневрів.

    «Якщо зараз запровадити максимальні санкції, це може закрити можливість для Сполучених Штатів брати участь у майбутніх переговорах», — такою є логіка частини адміністрації Білого дому.

    При цьому держсекретар визнав, що саме Росія залишається головною перешкодою на шляху до досягнення мирної угоди між Києвом та Москвою.

    Нова риторика Рубіо з’явилася на тлі активного просування в американському Сенаті законопроєкту сенатора Ліндсі Грема, який передбачає один із найжорсткіших пакетів санкцій за весь період повномасштабної війни.

    Документ пропонує не лише нові обмеження проти російських компаній та фінансових структур, а й санкційний тиск на держави та компанії, які продовжують купувати російську нафту, газ та інші енергоресурси.

    Фактично йдеться про можливість запровадження вторинних санкцій, які можуть торкнутися великих торговельних партнерів Росії.

    Однак, як зазначають американські ЗМІ, Білий дім поки не демонструє готовності швидко підтримати законопроєкт у нинішньому вигляді.

    Джерела у Вашингтоні повідомляють, що адміністрація Трампа наполягає на пом’якшенні окремих положень документа, побоюючись негативних наслідків для глобальних ринків та міжнародних переговорів.

    Тим часом Європейський Союз продовжує рухатися власним шляхом.

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що країни ЄС завершують погодження вже 18-го пакета санкцій проти Російської Федерації.

    Нові обмеження можуть торкнутися фінансового сектору, енергетики, експорту технологій та діяльності так званого «тіньового флоту», який використовується для обходу нафтових санкцій.

    У Брюсселі дедалі частіше звучать побоювання, що різниця у підходах між США та Європою може вплинути на ефективність санкційного тиску на Кремль.

    Європейські дипломати наголошують, що збереження єдності Заходу залишається критично важливим фактором для підтримки України та стримування російської агресії.

    Особливу увагу привернули й заяви президента США Дональда Трампа під час саміту НАТО в Гаазі.

    Американський лідер вкотре підкреслив, що прагне завершення війни шляхом переговорів і вважає дипломатичні інструменти важливішими за постійне нарощування санкційного тиску.

    Водночас Трамп неодноразово заявляв, що готовий змінити підхід у разі відсутності прогресу з боку Кремля.

    Аналітики зазначають, що нинішня позиція Вашингтона свідчить про спробу зберегти баланс між тиском на Росію та можливістю використати дипломатичний канал для потенційного врегулювання війни.

    Однак така обережність викликає занепокоєння у частини союзників по НАТО, які вважають, що Москва продовжує використовувати переговорний процес для затягування часу та уникнення додаткових санкцій.

    Попри різні підходи, як у Вашингтоні, так і в європейських столицях погоджуються в одному: питання санкцій проти Росії залишатиметься одним із головних інструментів впливу на Кремль у найближчі місяці, а дискусії щодо нових обмежень лише посилюватимуться на тлі війни в Україні.

  • США пішли проти Трампа: Конгрес схвалив нову допомогу Україні та ударні санкції проти Росії

    США пішли проти Трампа: Конгрес схвалив нову допомогу Україні та ударні санкції проти Росії

    Палата представників США ухвалила резонансний законопроєкт про надання Україні нової військової та фінансової допомоги, підтримку післявоєнної відбудови та запровадження масштабних санкцій проти Росії. Голосування стало однією з найгучніших зовнішньополітичних подій у Вашингтоні за останні місяці, адже документ був схвалений попри спротив керівництва Республіканської партії та фактично всупереч позиції президента США Дональда Трампа.

    За законопроєкт проголосували 226 конгресменів, проти висловилися 195. Вирішальну роль відіграли 18 республіканців та незалежний конгресмен Кевін Кайлі, який раніше співпрацював із республіканцями. Саме його голос дозволив завершити процедуру так званої discharge petition — спеціального механізму, який дає змогу винести документ на голосування в обхід керівництва Палати представників та профільних комітетів. У сучасній американській політиці такі випадки трапляються доволі рідко й зазвичай свідчать про серйозні розбіжності всередині правлячої більшості.

    Автором законопроєкту виступив провідний демократ у Комітеті із закордонних справ Палати представників Грегорі Мікс. Документ відомий як Ukraine Support Act і складається з кількох великих блоків. Він передбачає понад 1 мільярд доларів прямої допомоги Україні у сфері безпеки та відбудови, а також можливість надання ще до 8 мільярдів доларів у вигляді позик для закупівлі озброєння та оборонного обладнання. Окремі положення стосуються створення механізмів підтримки післявоєнної реконструкції країни та координації міжнародних проєктів відновлення.

    Не менш важливою частиною законопроєкту стали нові санкції проти Російської Федерації. Згідно з документом, обмеження можуть торкнутися фінансового сектору РФ, нафтової та гірничодобувної галузей, а також російських чиновників і структур, які підтримують війну проти України. Крім того, передбачені додаткові експортні обмеження та інструменти боротьби з російським впливом за кордоном.

    Під час дебатів Грегорі Мікс наголосив, що питання полягає не лише у підтримці України, а й у визначенні майбутньої ролі США у світі. За його словами, Конгрес має вирішити, чи дозволить він Росії дочекатися виснаження західної підтримки, чи навпаки — допоможе Україні вести переговори з позиції сили. Він закликав надати українцям зброю для самозахисту, посилити тиск на Кремль і забезпечити відповідальність Росії за воєнні злочини.

    Ухвалення документа стало черговим сигналом того, що навіть серед республіканців зростає невдоволення підходом адміністрації Трампа до війни в Україні. Агентство Reuters зазначає, що це одна з найбільш помітних внутрішньопартійних поразок президента США з початку його другого терміну. Голосування відбулося лише через день після того, як частина республіканців разом із демократами підтримала резолюцію про обмеження військових повноважень президента щодо Ірану.

    Втім, попри успіх у Палаті представників, подальша доля законопроєкту залишається невизначеною. Для набуття чинності документ має пройти через Сенат США, де більшість контролюють республіканці. За даними американських ЗМІ, керівництво Сенату поки не демонструє готовності швидко виносити його на голосування. Крім того, навіть у разі схвалення Сенатом законопроєкт може зіткнутися з президентським вето.

    Ситуацію ускладнює й те, що серед впливових республіканців існує скепсис щодо нових пакетів фінансової допомоги Україні. Зокрема, голова Комітету Палати представників у закордонних справах Браян Маст раніше заявляв, що не очікує ухвалення нового масштабного пакета безпекової допомоги для Києва, хоча підтримує посилення санкційного тиску на Росію. Він також наголошував, що європейські держави повинні брати на себе більшу частку витрат на підтримку України.

    Опоненти законопроєкту стверджують, що документ містить положення, які вже частково застаріли або дублюють інші ініціативи. Голова Комітету з фінансових послуг Палати представників Френч Гілл заявив, що підтримує Україну, але вважає запропонований пакет недосконалим. Інші республіканці звинуватили демократів у спробі використати українське питання для політичного тиску на власну партію.

    Водночас у Сенаті вже понад рік очікує розгляду ще одна двопартійна ініціатива — законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя. Документ передбачає жорсткі вторинні санкції проти Росії та високі мита для держав, які продовжують купувати російську нафту й інші енергоресурси. Державний секретар США Марко Рубіо раніше заявляв про підтримку інструментів, закладених у цій ініціативі, однак її просування також залишається заблокованим через політичні суперечки.

    Для України голосування у Палаті представників стало важливим політичним сигналом. Попри втому частини американського політикуму від війни та зниження рівня підтримки серед республіканців порівняно з 2024 роком, у Конгресі досі зберігається достатньо сильна двопартійна група законодавців, готових виступати за продовження допомоги Києву та посилення тиску на Кремль. Саме тому ухвалення Ukraine Support Act може стати важливим фактором у подальших дискусіях про роль США у війні Росії проти України та майбутню архітектуру безпеки в Європі.

    Джерело: The Hill

  • Трамп: Україні надішлють системи Patriot, але безкоштовно нічого не буде

    Трамп: Україні надішлють системи Patriot, але безкоштовно нічого не буде

    Президент США Дональд Трамп заявив про намір передати Україні зенітно-ракетні комплекси Patriot, які, за його словами, “конче потрібні” українській армії. Про це він повідомив журналістам 13 липня на військовій базі Ендрюс, передає агентство Reuters.

    “Ми надішлемо Patriot, бо Путін справді здивував багатьох людей. Він гарно говорить, а потім увечері всіх бомбить. Але тут є невелика проблема. Мені це не подобається”, – заявив Трамп.

    Хоча точну кількість комплексів він не назвав, президент США запевнив, що “деяку кількість” систем ППО таки буде передано, а витрати на них відшкодує Європейський Союз.

    “Ми збираємося відправити їм різні зразки дуже складного військового обладнання. Вони заплатять нам за це 100%, і це те, чого ми хочемо”, – наголосив Трамп.

    Очікується, що вже 14 липня він зробить окрему заяву щодо «агресивного» плану військової допомоги Україні, до якого, за даними Axios, можуть увійти й далекобійні ракети.

    Крім того, цього тижня відбудеться зустріч Дональда Трампа з новим Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, де серед ключових тем буде ситуація в Україні.

    Напередодні, 13 липня, сенатор-республіканець Ліндсі Грем анонсував рекордне за обсягом постачання зброї для ЗСУ. Він також заявив, що США можуть запровадити нові санкції не лише проти Росії, а й проти її партнерів — Китаю, Індії та Бразилії.

  • Трамп жорстко висловився про Грема і Помпео через підтримку України

    Трамп жорстко висловився про Грема і Помпео через підтримку України

    Президент США Дональд Трамп виступив із жорсткою критикою на адресу американських політиків, які, на його думку, заохочують Україну до продовження війни з Росією. Про це він заявив під час розмови з журналістами після прибуття до штату Нью-Джерсі.

    Зокрема, Трамп відреагував на запитання кореспондента щодо дій сенатора-республіканця Ліндсі Грема та колишнього держсекретаря Майка Помпео. Обидва політики, за словами журналіста, чинять тиск на Київ, наполягаючи на необхідності продовження бойових дій.

    У відповідь Трамп заявив, що така риторика є небезпечною:

    “Це може мати серйозні наслідки для тих, хто це говорить. Політики повинні бути обережні у своїх заявах про війну”, — наголосив Трамп.

    Він також натякнув на наявність певного прогресу у переговорах між Україною та Росією, однак деталей не розкрив.

    “Є певні зрушення, але зараз головне — не допустити ескалації, особливо з боку тих, хто коментує цю війну безвідповідально”, — сказав екс-президент США.

    Трамп не вперше виступає з закликами до деескалації та припинення війни. У своїх попередніх заявах він неодноразово обіцяв, що в разі повернення до Білого дому “зможе завершити конфлікт за 24 години”.

  • Україна та США можуть укласти угоду про корисні копалини: заява сенатора Ліндсі Грема

    Україна та США можуть укласти угоду про корисні копалини: заява сенатора Ліндсі Грема

    Сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявив про перспективу укладення «хорошої угоди» між Україною та Сполученими Штатами, яка стосуватиметься розробки та видобутку корисних копалин. Про це він сказав під час виступу в Конгресі, зазначивши, що співпраця в цій сфері може принести обом країнам значну економічну вигоду.

    Він зазначив, що Україна – найбагатша країна в Європі на рідкісні мінерали, яких, за його оцінками, у неї на 2-7 трлн дол.

    Саме тому США, на думку Грема, мають допомогти Україні в конфлікті з Росією.

    «Україна готова укласти угоду з нами, не з Росією, тому це в наших інтересах – забезпечити, щоб Росія не влаштувалася там. Україна – це реально «житниця» світу. 50% продовольства в Африку надходить з України. Ми можемо заробляти і мати економічні відносини з Україною, які для нас будуть дуже корисні. Тож Дональд Трамп хоче угоду, щоб повернути наші гроші, щоб ми збагатилися рідкісними корисними копалинами. Хороша угода для України і для нас», – заявив сенатор.

    Нагадаємо, Грем уже порушував тему корисних копалин України – щоправда, тоді він говорив про 10-13 трильйонів доларів, а не про 2-7.

    Після чого пропозиція їх освоїти з’явилася в «плані перемоги» Зеленського. ЗМІ писали, що цей пункт на Банковій готували на випадок обрання Трампа.