Radaonline.news

Позначка: “Київтеплоенерго”

  • Тарифи з космосу: як Київтеплоенерго перекладає борги та кредити на споживачів

    Тарифи з космосу: як Київтеплоенерго перекладає борги та кредити на споживачів

    Кияни називають суми у своїх комунальних платіжках «космічними». І значна частина цих грошей йде до КП «Київтеплоенерго» — монополіста, який забезпечує столицю теплом та електроенергією.

    Журналісти проєкту «В тіні каштана» спробували розібратися у фінансах підприємства, яке щороку оперує мільярдами. Але зробити це виявилося непросто: публічної фінансової звітності «Київтеплоенерго» немає — її закрили під приводом воєнного стану.

    Попри це, відомо: у 2023 році Київрада докапіталізувала підприємство на 2,5 млрд грн. Гроші взяли у кредит у Європейського банку реконструкції та розвитку — 50 млн євро на 5 років. І віддавати їх вирішили не компанія і не посадовці, а бюджет міста. Тобто кожен киянин.

    Більше того, міська влада ще й вибила грант на 5 млн євро від ЄБРР. Формальне пояснення — борги населення за тепло. Але чи не головна причина несплат криється у самих тарифах.

    «Київтеплоенерго» самостійно формує їхній розмір і закладає до них… втрати тепла у мережах. Офіційно вони сягають 27%. Це означає, що понад чверть тепла «зникає» по дорозі до споживача, і саме за ці мільярдні втрати кияни платять із власних кишень.

    За словами експерта Олексія Кучеренка, за методикою дозволено включати у тариф лише 13% втрат, але монополіст завищує показники вдвічі. «Це оборудка на мінімум 2–2,5 мільярда гривень на рік. Ліквідація державного контролю відкрила двері для маніпуляцій», — наголошує він.

    Поки влада списує кредити та «тепловтрати» на киян, платіжки для населення залишаються астрономічними.

  • «Чорна діра» Київтеплоенерго: куди зникають гроші та тепло

    «Чорна діра» Київтеплоенерго: куди зникають гроші та тепло

    Мільйонні тендери із завищеними цінами, “мертві душі” в штатах та регулярні прориви мереж. Напередодні нового опалювального сезону головне питання для киян звучить просто: чи буде тепло в будинках? Нацполіція фіксує ознаки корупційних схем у роботі КП «Київтеплоенерго» (КТЕ) — від можливих розпилів бюджетних коштів до виплат зарплат неіснуючим працівникам. На цьому тлі російські атаки по критичній інфраструктурі лише підсилюють тривогу.

    КТЕ — найбільший виробник тепла та електроенергії в Україні й єдиний постачальник тепла для житлового фонду столиці. У структурі підприємства — ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод «Енергія», “Київські теплові мережі”, чотири теплостанції, 19 насосних станцій, 185 котелень та майже 3 000 км магістральних і розподільчих мереж.

    Аварії на мережах — буденність: вулиці перетворюються на “киплячі” ріки, будинки лишаються без опалення й гарячої води. Ще у 2018-му заступник мера Петро Пантелеєв визнавав: до 80% київських тепломереж — аварійні.

    КТЕ фактично підзвітне лише КМДА та діє автономно: самостійно формує тарифи, проводить закупівлі, замовляє перевірки. Зовнішній державний контроль за станом мереж, за словами народного депутата Олексія Кучеренка, був демонтований за ініціативи міської влади — це створило «сіру зону», де будь-які цифри щодо втрат та потреб у коштах важко верифікувати.

    У 2024–2025 рр. Київрада докапіталізувала КТЕ: статутний капітал збільшили на ≈2,5 млрд грн коштом кредиту ЄБРР (50 млн євро). Погашення відсотків і тіла кредиту вирішили здійснювати з міського бюджету. Додатково місто націлилося на грант ЄБРР у 5 млн євро — теж для потреб КТЕ.

    Публічну фінзвітність підприємство приховало (посилаючись на війну), однак із фрагментарних даних видно: грошей у системі багато — питання, куди вони йдуть.

    За даними КТЕ, втрати тепла у мережах — близько 27%. Для розуміння масштабу: методика дозволяє включати у тариф лише ~13% втрат. Перевищення решти фактично “лягає” на кишені споживачів і бюджету. У містах-сусідах картина інша: Черкаси, Житомир, Тернопіль, Чернівці — 10–11% втрат завдяки системній заміні труб. У Києві — роками 2–3% перекладання мереж щороку, що критично мало для 80% зношеності.

    Аналіз закупівель 2025 року показує: ключові витрати — реконструкція котелень з установкою когенераційних агрегатів (електрика + тепло з одного палива). Вартість самих установок — від одиниць до десятків мільйонів за штуку. Але окремими лотами КТЕ закуповує і будівельно-монтажні роботи (фундаменти, стіни, покрівлі), і навіть вивіз будсміття — усе окремо, на сотні мільйонів.

    Сумарно тільки будівельних робіт — понад 1,1 млрд грн (без вартості агрегатів). Водночас ремонти мереж часто йдуть на крихітні суми (по 169–265 тис. грн за об’єкт), тоді як видатки на фасади, офісні меблі тощо — мільйони. Диспропорція між “видимими” капвкладеннями та справжнім “вузьким місцем” (мережі) — разюча.

    За останні роки в КТЕ — серія обшуків і підозр. Серед епізодів:

    • Завищення вартості матеріалів і робіт;

    • “Мертві душі” в управлінні персоналом: фіктивне працевлаштування людей, які не виконували обов’язків, але отримували мільйонні виплати;

    • Підозри службовим особам у недбалості при прийманні робіт (ущерб бюджету близько 1 млн грн лише в одному епізоді).

    Паралельно КМДА публічно говорить про “тиск на підприємство”, який нібито “паралізує” роботу.

    Попри тривожні заголовки, експерти не вбачають вищих ризиків для Києва, ніж для інших міст: ППО столиці сильніша, генерації тепла достатньо, а ключова вразливість — саме мережі і якість управління. Простіше кажучи, найбільша загроза — всередині системи.

  • Київ витратив у серпні 5,6 мільярда: найбільший контракт уклали зі словенською компанією з російським слідом

    Київ витратив у серпні 5,6 мільярда: найбільший контракт уклали зі словенською компанією з російським слідом

    У серпні 2025 року Київ уклав понад 5,6 тисяч договорів на загальну суму 5,67 млрд грн. Найбільшими статтями витрат стали будівництво та ремонти, закупівля обладнання для комунальних підприємств, а також електроенергія для транспорту. Водночас найдорожчим контрактом місяця стало придбання телекомунікаційного обладнання для метрополітену у словенської компанії, яку нещодавно запідозрили в обхідних поставках до росії.

    Основними витратами Києва вже шостий місяць поспіль залишаються будівельні й ремонтні роботи. У серпні на них спрямували 3,15 млрд грн (55% від усіх закупівель). Серед найбільших проектів — будівництво укриття в школі №186 (195,86 млн грн), реконструкція дамб мулових полів Бортницької станції аерації (147,07 млн грн), встановлення когенераційної установки на об’єкті КП “Київтеплоенерго” (118,91 млн грн).

    Окремо понад 380 млн грн витратили на ремонт дорожньої інфраструктури — від дощової каналізації на вул. Братиславській до протиаварійних заходів на Південному мосту та реконструкції трамвайного шляхопроводу через проспект Шухевича.

    Друга позиція серед найбільших видатків — телекомунікаційне та електротехнічне обладнання (760,82 млн грн). З них понад 316 млн грн скерували на договір із компанією Kontron, d.o.o. на постачання систем для київського метро. Це обладнання необхідне для резервування і розширення систем зв’язку та передачі даних у підземці.

    Саме ця угода стала найбільшою закупівлею серпня. Проте вона викликала питання: договір підписали без конкурсу, а раніше подібні замовлення Київ оформлював з іншими постачальниками. Державні аудитори вже зацікавилися, чому “Київський метрополітен” обрав саме Kontron як «єдиного виробника».

    У травні цього року видання Politico повідомило, що Kontron могла постачати до Росії телекомунікаційні платформи подвійного призначення, які здатні відстежувати й перехоплювати комунікаційний трафік. Словенський підрозділ компанії, за даними журналістів, експортував до РФ продукцію на понад 3,5 млн євро у 2023 році.

    На третьому місці за видатками — електроенергія для КП “Київпастранс” (256,44 млн грн). Також серед замовлень серпня — 12 самоскидів для “Київавтодору” (145,44 млн грн), система томографії для міського онкоцентру (80 млн грн), харчування школярів (81 млн грн), а також оцифрування документів щодо права власності на нерухомість (11,16 млн грн).

    Серед замовників лідером стало КП “Київтеплоенерго”, яке підписало 354 угоди на майже 660 млн грн. Найбільші витрати — встановлення когенераційних установок і реконструкція котельні на Кудрявському узвозі.

    Таким чином, серпневі видатки столиці вкотре підтвердили: основні кошти йдуть на ремонти, транспортну інфраструктуру та комунальні послуги. Водночас найбільша закупівля у компанії з неоднозначною репутацією може стати предметом окремих перевірок.

  • Київтеплоенерго витратить понад 7 мільйонів на ремонт Центру обслуговування клієнтів

    Київтеплоенерго витратить понад 7 мільйонів на ремонт Центру обслуговування клієнтів

    Комунальне підприємство “Київтеплоенерго” планує оновити приміщення Центру обслуговування клієнтів, що розташований на вулиці Будівельників, 25. За ремонтні роботи мають заплатити понад 7 мільйонів гривень, а завершити їх планують до кінця 2025 року.

    Відповідна інформація з’явилася в системі публічних закупівель Prozorro. Згідно з оголошенням, аукціон з вибору підрядника має відбутися 7 липня.

    У рамках ремонту планується відновлення коридору та приміщень Центру: передбачено оновлення стін, стелі, підлоги, дверей і вікон. Також заплановані електромонтажні та сантехнічні роботи, а також встановлення і налагодження систем кондиціювання повітря.

    Очікувана вартість закупівлі становить 7 млн 103 тис. гривень. Завершити всі роботи мають до 31 грудня 2025 року.

  • Держаудитслужба виявила фінансові порушення в Києві на 444,5 млн гривень

    Держаудитслужба виявила фінансові порушення в Києві на 444,5 млн гривень

    За останні п’ять років органи Державної аудиторської служби (Держаудитслужби) України провели 137 перевірок у Києві, що охоплюють Київраду, Київську міську державну адміністрацію (КМДА), районні державні адміністрації (РДА), підпорядковані їм комунальні заклади та підприємства, а також Київську міську військову адміністрацію (КМВА). Результати цих перевірок виявили численні порушення, які призвели до збитків на загальну суму понад 444,5 мільйона гривень. Варто зазначити, що реальна сума порушень може бути значно більшою, оскільки не всі порушення були включені до загального звіту.

    Як показали результати перевірок, серед найбільших порушників — Київська міська військова адміністрація (КМВА), яка була причетна до фінансових порушень на суму 118,8 мільйона гривень. Окрім цього, значну кількість порушень було виявлено в таких структурах, як Департамент соціальної політики КМДА (46,9 млн грн), Департамент культури КМДА (38,7 млн грн), а також кілька столичних комунальних підприємств.

    Державні аудитори відзначили численні випадки завищення вартості виконаних робіт, неправомірних виплат працівникам, а також нецільового використання комунальних транспортних засобів. Такі порушення не тільки завдали збитків бюджету Києва, але й порушили основи фінансової дисципліни в столичній владі.

    Виявлені порушення у різних сферах

    1. Департамент культури КМДА — під час перевірки, що охоплювала період з 1 січня 2021 року по 31 березня 2022 року, аудиторі встановили, що ряд столичних музеїв, зокрема Музей історії Десятинної церкви та Музей спортивної слави України, виплатили “зайві” кошти на суму 8,2 млн гривень через включення до штатних розписів непотрібних працівників. У театрів також було зафіксовано неефективне використання коштів, зокрема, на суму 735,9 тис. гривень.

    2. Київтеплоенерго — це комунальне підприємство стало одним з найбільших порушників серед підприємств міста, із загальною сумою фінансових порушень в 16 млн гривень. Однак, слід зазначити, що підприємство компенсувало всю суму через відшкодування.

    3. Київська міська клінічна лікарня №6 — у період з 1 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року було виявлено порушень на суму 15,8 млн гривень. Чиновники лікарні неправомірно виплатили своїм працівникам значні суми, що призвело до втрат для бюджету.

    4. Київблагоустрій — під час перевірок цієї організації було виявлено низку порушень, зокрема, недоотримання доходів на суму понад 10 млн гривень через неотримання персональних даних порушників та невиконання адміністративних заходів щодо них. Крім того, було зафіксовано неефективне використання транспортних засобів і палива на суму близько 0,2 млн гривень.

    Особливо варто відзначити фінансові порушення в транспортній сфері столиці, де через неналежний контроль за використанням коштів у Київському метрополітені було утворено прострочену дебіторську заборгованість у розмірі 3,9 млрд гривень. Через це, як передбачали аудитори, зупинка будівництва нової лінії метро на Виноградар призведе до додаткових витрат у сумі 69,4 млн гривень.

    Окрім того, зафіксовано завищення вартості перевезення 60 вагонів метро, що столиця отримала в подарунок від Варшави, на 159,6 млн гривень. Київський метрополітен заплатив компанії-перевізнику 189,3 млн гривень, що значно більше, ніж пропонували інші перевізники — 29,6 млн гривень.

    Загальна сума порушень, встановлених за результатами аудиторських перевірок у Києві, може бути значно вищою, оскільки деякі з них не були включені до звітів, що надані громадськості. Як зазначають фахівці, численні порушення в діяльності столичних органів влади та комунальних підприємств свідчать про системну проблему в управлінні міськими фінансами. Водночас матеріали перевірок, що стали підставою для кримінальних проваджень, не завжди завершуються результатами, які б призвели до реальних покарань.

    Однією з причин є закінчення строків давності, що є серйозною проблемою для правоохоронних органів, які не можуть швидко реагувати на виявлені порушення. Як неодноразово зазначав мер Києва Віталій Кличко, слідство часто забирає занадто багато часу, що дає можливість чиновникам уникати відповідальності.

    Різні аудитори та органи, що перевіряють діяльність структур підпорядкованих КМДА, мають можливість виявити масштабні фінансові порушення, однак для реальних змін в управлінні коштами необхідно посилити контроль за використанням бюджетних коштів і покращити оперативність правоохоронних органів у порушених справах.

    Розслідування цих порушень і прийняття відповідних заходів повинні стати пріоритетом для міської влади та правоохоронних органів, якщо вони справді прагнуть зменшити корупцію і підвищити ефективність використання бюджетних коштів у столиці.