Radaonline.news

Позначка: Київщина

  • Після нічної атаки у Києві та п’яти областях зникло світло: де тривають аварійні роботи

    Після нічної атаки у Києві та п’яти областях зникло світло: де тривають аварійні роботи

    Унаслідок нічної російської атаки на енергетичні об’єкти в Україні виникли нові знеструмлення у Києві та Київській області. Також перебої з електропостачанням зафіксували у Сумській, Донецькій, Вінницькій та Запорізькій областях.

    Про це вранці 8 вересня повідомило НЕК «Укренерго».

    За даними компанії, аварійно-відновлювальні роботи вже розпочали там, де це дозволяє безпекова ситуація. Енергетики працюють над тим, щоб якнайшвидше повернути електропостачання всім споживачам.

    Нічна атака стала черговим ударом Росії по українській енергетичній інфраструктурі. У повідомленні «Укренерго» йдеться саме про нові знеструмлення, спричинені обстрілами енергетичних об’єктів.

    На момент ранкового зведення компанія не назвала точну кількість споживачів, які залишилися без електрики, а також не деталізувала перелік пошкоджених енергооб’єктів.

    Де є перебої зі світлом

    За інформацією «Укренерго», наслідки нічної атаки зафіксували одразу в кількох регіонах.

    Знеструмлення є у:

    • Києві;
    • Київській області;
    • Сумській області;
    • Донецькій області;
    • Вінницькій області;
    • Запорізькій області.

    Енергетики зазначають, що відновлення електропостачання залежить не лише від масштабу пошкоджень, а й від безпекових умов у конкретних районах.

    У прифронтових та атакованих регіонах ремонтні бригади можуть розпочинати роботи тільки після того, як ділянка стає достатньо безпечною для персоналу.

    У Києві атака спричинила серйозні наслідки

    Знеструмлення відбулися на тлі масованої нічної атаки на столицю та Київську область.

    У Києві внаслідок ударів та падіння уламків зафіксували пошкодження одразу в кількох районах. Йшлося про житлові та нежитлові будівлі, гаражі, складські приміщення та інші об’єкти.

    Станом на ранок було відомо про двох загиблих і щонайменше десятьох постраждалих у столиці.

    Наслідки атаки також зафіксували в кількох районах Київської області, де були пошкоджені житлові будинки, підприємства, складські приміщення, автомобілі та вантажівки.

    На цьому тлі перебої з електропостачанням стали ще одним із наслідків нічного удару.

    Споживання електроенергії знизилося

    Водночас «Укренерго» повідомило, що загальне споживання електроенергії в Україні вранці 8 вересня було нижчим, ніж напередодні.

    Станом на ранок рівень споживання був на 5,6% нижчим, ніж у той самий час у понеділок, 7 вересня.

    У компанії пояснюють це передусім погодними умовами. На більшій частині території України встановилася ясна погода, що підвищує ефективність роботи сонячних електростанцій.

    Через це енергосистема вдень отримує більше електроенергії із сонячної генерації.

    Українців просять перенести активне споживання на день

    «Укренерго» звернулося до споживачів із рекомендацією за можливості перенести використання потужних електроприладів на період з 11:00 до 15:00.

    Саме в ці години промислові та побутові сонячні електростанції за сприятливої погоди виробляють найбільше електроенергії.

    Тому використання пральних машин, бойлерів, посудомийних машин, зарядних станцій та іншого енергоємного обладнання в денні години допомагає зменшити навантаження на енергосистему ввечері.

    Ця рекомендація особливо актуальна після атак на енергетичну інфраструктуру, коли частина мережевого обладнання може бути пошкоджена або тимчасово виведена з роботи.

    Чи вводять графіки відключень

    У ранковому повідомленні «Укренерго» не йшлося про запровадження загальнонаціональних графіків погодинних відключень.

    Зазначені знеструмлення мають аварійний характер і пов’язані з наслідками нічних ударів по енергооб’єктах.

    Тобто це не планові обмеження споживання за заздалегідь визначеними графіками, а відключення через пошкодження мереж та обладнання.

    Ситуація може відрізнятися залежно від конкретного регіону, тому споживачам варто орієнтуватися також на повідомлення місцевих операторів систем розподілу.

    Енергетична система знову під тиском

    Російські війська систематично атакують українську енергетичну інфраструктуру — електростанції, підстанції, високовольтні лінії та інші елементи мережі.

    Такі удари можуть спричиняти як локальні аварійні відключення, так і масштабніші проблеми з передачею електроенергії між регіонами.

    Особливо складною ситуація стає восени та взимку, коли через зниження температури зростає споживання, а пошкоджене обладнання має менший резерв міцності.

    Тому енергетики традиційно закликають українців ощадливо споживати електроенергію в години пікового навантаження та, за можливості, переносити частину побутового споживання на денний період.

    Що відомо про відновлення

    Станом на ранок 8 вересня аварійно-відновлювальні роботи вже проводяться в тих районах, де це можливо.

    «Укренерго» наголошує, що бригади працюють над якнайшвидшим поверненням живлення всім споживачам.

    Водночас точні строки відновлення залежать від характеру пошкоджень, доступу до об’єктів та безпекової ситуації.

    Тож у найбільш постраждалих районах відновлення може тривати довше.

  • Ніч балістики, ракет і дронів: що відомо про масовану атаку РФ 8 вересня

    Ніч балістики, ракет і дронів: що відомо про масовану атаку РФ 8 вересня

    У ніч проти 8 вересня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши безпілотники та ракети різних типів. Одним із головних напрямків удару стали Київ та Київська область. У столиці зафіксували руйнування та пожежі щонайменше у п’яти районах, загинули двоє людей, щонайменше десятеро постраждали. На Київщині пошкоджені житлові будинки, підприємства, склади й автомобілі.

    Повітряна тривога у столиці тривала вночі через загрозу безпілотників і ракет. Перші вибухи пролунали ще під час дронової атаки, а пізніше Київ зазнав ударів балістичними ракетами. Reuters також підтвердив застосування Росією балістики по українській столиці.

    За даними моніторингових ресурсів, одним із напрямків нічної атаки була також Одеса, однак на момент підготовки матеріалу детальних офіційних повідомлень про масштабні руйнування там ще не було. Тому дані про конкретні типи ракет, які нібито застосовувалися проти Одеси, потребують офіційного підтвердження.

    Київ: двоє загиблих і щонайменше десятеро постраждалих

    Найважчі підтверджені наслідки нічної атаки станом на ранок зафіксовані у столиці.

    Спочатку Київська міська військова адміністрація повідомляла про сімох постраждалих і двох загиблих. Пізніше Міністерство внутрішніх справ уточнило, що кількість постраждалих зросла до десяти.

    Руйнування та пожежі виникли щонайменше у Голосіївському, Солом’янському, Дарницькому, Подільському та Дніпровському районах.

    У Голосіївському районі сталося влучання у 26-поверхову нежитлову будівлю. На рівні 23-го поверху були зруйновані конструкції. Пожежі безпосередньо на цьому об’єкті не виникло.

    За іншою адресою в Голосіївському районі загорівся гараж. Полум’я перекинулося на сусідню нежитлову будівлю та бізнес-центр. Під час рятувальної операції надзвичайники врятували одного постраждалого.

    Крім того, вибухова хвиля пошкодила 16-поверховий житловий будинок. У квартирі виявилися заблокованими двоє людей — рятувальники змогли вивести їх назовні.

    У п’ятиповерхівці заблокувало людей

    Серйозні наслідки зафіксували й у Солом’янському районі.

    Там пошкоджень зазнав п’ятиповерховий житловий будинок, у якому після удару опинилися заблокованими мешканці. Працівники ДСНС врятували десятьох людей, одну людину госпіталізували.

    Раніше КМВА також повідомляла про пошкодження ще одного триповерхового житлового будинку в цьому районі.

    Загалом під час ліквідації наслідків нічної атаки рятувальники вивели або врятували з пошкоджених будівель щонайменше 13 людей.

    Горіли склади, гаражі та автомобілі

    У Подільському районі після атаки виникла пожежа у складській будівлі. Також загорілися автомобілі та гаражні бокси.

    У Дніпровському районі рятувальники гасили пожежу в гаражах. Окремо там локалізували займання трав’яного настилу.

    У Дарницькому районі загорівся гараж на території приватного домоволодіння. Пожежу вдалося ліквідувати. Також повідомлялося про пошкоджений автомобіль.

    Рятувальники станом на ранок продовжували працювати на кількох локаціях, зокрема гасили нежитлові будівлі у Голосіївському та Подільському районах.

    Постраждав і навчальний заклад

    Серед об’єктів, які зазнали пошкоджень у Києві, є навчальний заклад. Про це повідомляли КМВА та рятувальники у зведенні про наслідки атаки.

    Окремі наслідки зафіксували й поблизу станції метро «Тараса Шевченка» у Подільському районі: через вибух поруч із метро було пошкоджено фасад станції.

    Через наслідки нічної атаки вранці у столиці також виникли зміни в роботі громадського транспорту.

    Київщина: під ударом одразу п’ять районів

    Масштабні руйнування зафіксовані не лише в столиці. З вечора 7 вересня Росія атакувала Київську область реактивними безпілотниками, балістикою та ракетами.

    За даними керівника Київської ОВА Тимура Ткаченка, пошкодження є щонайменше у Білоцерківському, Броварському, Бориспільському, Фастівському та Обухівському районах.

    У Білій Церкві постраждав чоловік. Він отримав осколкові поранення, медики надають йому допомогу.

    У Білоцерківському районі пошкоджені:

    • виробниче приміщення;
    • склад;
    • два багатоквартирні житлові будинки;
    • приватне домоволодіння.

    Сім вантажівок знищені на Бориспільщині

    Значних збитків атака завдала Бориспільському району.

    Там постраждали складське приміщення та підприємство, а також сім вантажних автомобілів.

    ДСНС повідомляла про пожежі на території промислових підприємств. На одному з об’єктів вогонь знищив сім вантажівок. Крім того, російські безпілотники атакували логістичний комплекс.

    Причому один із логістичних об’єктів, за повідомленням рятувальників, опинився під ударом двічі, через що пожежу довелося гасити повторно.

    Будинки пошкоджені ще у трьох районах області

    У Броварському районі внаслідок нічної атаки пошкоджені три приватні домоволодіння та автомобіль.

    На Фастівщині пошкодження отримали три приватні будинки.

    В Обухівському районі постраждало ще одне приватне домоволодіння.

    Таким чином, лише за підтвердженими на ранок даними на Київщині пошкоджені багатоквартирні та приватні будинки, виробничі й складські приміщення, підприємства, логістичні об’єкти та транспорт.

    Основний удар припав на Київ та область

    Приблизна карта руху засобів повітряного нападу вказує, що основними напрямками російської атаки цієї ночі були Київ, Київська область та Одеса. Водночас детальний перелік використаних Росією ракет і безпілотників Повітряні сили станом на ранній ранок ще мають уточнити, тому повідомлення моніторингових каналів про конкретні модифікації озброєння не варто подавати як остаточно встановлений факт.

    Через російську ракетну атаку Польща підняла військову авіацію для захисту свого повітряного простору від можливої загрози його порушення.

    Нічний удар відбувся невдовзі після того, як американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер залишили Київ після переговорів з українською стороною. Reuters звертає увагу на цей часовий збіг на тлі нової спроби США активізувати переговорний процес.

    Дані про наслідки ще можуть змінитися

    Станом на ранок 8 вересня найтяжчі підтверджені наслідки масованої нічної атаки зафіксовані в Києві: двоє людей загинули, щонайменше десятеро постраждали. Руйнування та пожежі виникли щонайменше у п’яти районах столиці.

    На Київщині відомо щонайменше про одного пораненого та пошкодження цивільної й промислової інфраструктури у п’яти районах.

    Рятувальники продовжують ліквідовувати пожежі та обстежувати місця ударів, тому кількість пошкоджених об’єктів і постраждалих може бути уточнена протягом дня.

  • $2500 за будинок під Києвом: чому українці шукають автономне житло перед зимою

    $2500 за будинок під Києвом: чому українці шукають автономне житло перед зимою

    Ринок заміської оренди на Київщині напередодні зими 2026–2027 років знову змінює пріоритети. Якщо раніше орендарі насамперед оцінювали площу, ремонт, локацію та відстань до столиці, то тепер одним із головних критеріїв стала автономність — здатність будинку залишатися придатним для життя під час тривалих відключень електроенергії, тепла та води. На цьому тлі медіанна вартість оренди будинку в Київській області у серпні сягнула $2500 на місяць, що стало дворічним максимумом.

    За даними ЛУН, нинішній показник на 25% вищий, ніж у серпні 2025 року. Попередній помітний пік на ринку фіксували у лютому 2026-го, коли медіанна вартість оренди будинку становила приблизно $2200 на місяць. Після стабілізації ситуації в енергетиці ціни дещо знизилися, однак улітку знову пішли вгору.

    Однією з причин зростання попиту експерти називають досвід попередніх сезонів із критичними відключеннями. За словами керівниці ЛУН Статистики Людмили Кірюхіної, найбільші цінові аномалії на ринку заміського житла в останні роки спостерігалися саме під час масштабних проблем з електропостачанням — улітку 2023 року та взимку 2025-го.

    На початку 2026 року, коли морози та російські обстріли знову загострили ризики блекаутів, частина мешканців квартир почала шукати заміське житло із резервними джерелами електроенергії та тепла. Тепер цей досвід впливає і на підготовку до наступної зими.

    Втім, говорити про масову втечу українців із квартир у приватні будинки поки що не варто. Експерти ринку зазначають, що утримання великого будинку може бути значно дорожчим, ніж квартири, особливо взимку. Тому попит концентрується не на будь-яких заміських об’єктах, а на компактних, енергоефективних і справді автономних будинках.

    Фактично ринок дедалі сильніше ділиться на два сегменти. Перший — будинки з резервним живленням, автономним або альтернативним опаленням, власним джерелом води та іншими системами, які дозволяють пережити тривалий блекаут. Другий — звичайні будинки, де генератор або відсутній, або не забезпечує роботу всіх критично важливих систем.

    Саме перший сегмент, за оцінками експертів, може дорожчати далі. У разі нових перебоїв з електроенергією восени та взимку вартість оренди автономних будинків може зрости ще на 5–15%. Водночас об’єкти без резервного живлення та надійної системи опалення, навпаки, можуть втрачати попит і дешевшати.

    Особливо відчутним дефіцит може стати у жовтні–грудні. Експерти прогнозують, що за несприятливого сценарію найкращі автономні об’єкти в передмісті Києва можуть бути швидко орендовані, а на ринку залишаться переважно дорогі преміальні пропозиції.

    При цьому сам факт наявності генератора ще не означає, що будинок готовий до блекауту. Експерти радять перевіряти, яке саме обладнання він здатен живити. У приватному будинку від електроенергії часто залежать газовий котел, циркуляційні насоси, свердловина, каналізаційне обладнання, холодильник, освітлення, інтернет та інші системи.

    Одним із найважливіших елементів експерти називають систему автоматичного введення резерву — АВР. Вона дозволяє автоматично переключати будинок на резервне джерело живлення після зникнення електроенергії. Без такої системи навіть потужний генератор може потребувати постійного ручного запуску та підключення.

    Так само важливо перевіряти систему опалення. Навіть газовий котел часто потребує електрики для автоматики та насосів. Тому наявність газу сама по собі не гарантує тепла під час тривалого відключення. Додатковою перевагою стають твердопаливні котли, печі або каміни, які можуть працювати незалежно від електромережі.

    Окреме питання — вода. Якщо будинок має власну свердловину, насос також потребує електроживлення. Тому потенційним орендарям радять перевірити, чи підключена система водопостачання до резервного живлення і скільки часу вона зможе працювати автономно.

    Експерти рекомендують перед підписанням договору провести простий тест: повністю відключити будинок від зовнішньої електромережі приблизно на 20–30 хвилин і перевірити, чи запускається резервне живлення, чи працюють опалення, вода, каналізація, освітлення та інтернет. Такий тест може дати значно більше інформації, ніж сам перелік обладнання у рекламному оголошенні.

    Також варто враховувати додаткові витрати. Пальне та мастило для генератора зазвичай оплачує орендар, тоді як підготовка обладнання до сезону та його ремонт найчастіше залишаються відповідальністю власника. Через це дешевший на перший погляд будинок може виявитися дорожчим у щомісячному утриманні, якщо для обігріву та електроживлення доведеться постійно купувати пальне.

    Різниця між сегментами вже помітна в оголошеннях. За оцінками РБК-Україна, звичайні будинки в області можна знайти приблизно за 20–30 тисяч гривень на місяць, тоді як енергонезалежні об’єкти у передмісті часто пропонують за 40–100 тисяч гривень і більше.

    Водночас сам показник у $2500 не означає, що саме стільки коштує кожен будинок під Києвом. Йдеться про медіанну ціну пропозицій у Київській області за серпень, а фактична вартість конкретного житла суттєво залежить від району, площі, стану будинку, автономності та відстані до столиці.

    Таким чином, перед зимою на ринку фактично сформувався новий критерій вартості: орендарі платять не просто за комфорт і квадратні метри, а за можливість продовжувати нормальне життя навіть тоді, коли зникає електрика. І якщо проблеми в енергосистемі знову загостряться, саме автономні будинки можуть стати найбільш дефіцитним сегментом заміської оренди.

  • Росія вдарила по одному з найбільших фармскладів України: під Києвом горів комплекс «Біокон»

    Росія вдарила по одному з найбільших фармскладів України: під Києвом горів комплекс «Біокон»

    У Бориспільському районі Київської області внаслідок російської атаки 3 вересня зазнав серйозних пошкоджень логістичний комплекс ТОВ «ХФК «Біокон» — один із найбільших спеціалізованих фармацевтичних складських комплексів України. Після удару на об’єкті виникла масштабна пожежа. Інформацію про те, що йдеться саме про «Біокон», підтвердила Forbes Ukraine генеральна директорка компанії Віра Павлова.

    Перші офіційні повідомлення про наслідки атаки з’явилися від Київської обласної військової адміністрації. Начальник КОВА Тимур Ткаченко повідомив, що у Бориспільському районі були пошкоджені складські приміщення, адміністративна будівля, магазин і МАФи. Один чоловік отримав осколкові поранення та був госпіталізований. При цьому КОВА спочатку не називала конкретне підприємство, яке постраждало.

    Згодом джерела на фармацевтичному ринку та сама компанія підтвердили, що під удар потрапив комплекс «Біокон». За попередніми оцінками співрозмовників галузі, втрати можуть сягати мільярдів гривень, однак точний масштаб руйнувань, кількість знищеної продукції та фінальна сума збитків на цей момент ще не встановлені.

    Сам комплекс має велике значення для українського фармацевтичного ринку. «Біокон» спеціалізується на фармацевтичній логістиці та складському господарстві, надаючи приміщення для аптечних складів і послуги зі зберігання продукції, у тому числі на митному ліцензійному складі. На майданчику працювали складські потужності, які використовували міжнародні фармацевтичні компанії та їхні українські представництва.

    За даними, які наводять профільні джерела, загальна площа комплексу становить близько 30 тисяч квадратних метрів. Приблизно 25 тисяч кв. м припадали на комерційні склади та ще близько 5 тисяч кв. м — на митний ліцензійний склад. Це робить об’єкт одним із найбільших спеціалізованих фармлогістичних майданчиків країни.

    Саме тому удар по «Біокону» викликав побоювання щодо можливих наслідків для постачання ліків. Втім, станом на 3 вересня говорити про дефіцит препаратів передчасно. Наразі немає підтверджень, що пошкодження комплексу вже спричинило перебої з постачанням медикаментів у Київ чи інші регіони. Практичні наслідки залежатимуть від того, які саме склади постраждали, скільки продукції було втрачено та наскільки швидко фармкомпанії зможуть перенаправити логістику через інші майданчики.

    Група «Біокон» працює на українському фармацевтичному ринку з 1992 року. Спочатку бізнес займався дистрибуцією лікарських засобів, а згодом розвинув напрям складської та митної логістики. Розташування комплексу неподалік міжнародного аеропорту Бориспіль та ключових автошляхів робило його одним із важливих вузлів постачання фармпродукції.

    Комплекс був обладнаний відповідно до міжнародних стандартів належної практики дистрибуції та зберігання, що особливо важливо для фармацевтичної продукції, яка потребує суворого температурного режиму та спеціальних умов складування.

    У структурі власності «Біокону» останніми роками відбувалися зміни. У 2024 році співвласником ТОВ «ХФК «Біокон» із часткою 49,95% став колишній народний депутат і бізнесмен Віталій Хомутиннік. Ще 44,95% належало засновнику групи Олександру Яворському. У липні 2025 року Антимонопольний комітет дозволив інвестиційному фонду «Каскад-Інвест», пов’язаному з Хомутинніком, отримати контроль над компанією.

    За 2025 рік підприємство отримало 272,4 млн грн виторгу, що приблизно на 9,5% більше, ніж роком раніше. Водночас компанія завершила рік із чистим збитком 78,6 млн грн. У 2024 році збиток був значно більшим — 466,3 млн грн при виторгу 248,8 млн грн.

    Атака на «Біокон» відбулася на тлі систематичних російських ударів по логістичній інфраструктурі України. Протягом останніх місяців під атаками опинялися склади, термінали, розподільчі центри та логістичні вузли в різних областях. Подібні удари створюють проблеми не лише для окремих компаній, а й для цілих ланцюгів постачання.

    Особливо чутливими є атаки на об’єкти, пов’язані з лікарськими засобами. Фармацевтична логістика суттєво відрізняється від звичайної складської: частина препаратів потребує постійного температурного контролю, спеціальних приміщень, сертифікованого обладнання та суворого дотримання правил транспортування. Саме тому втрата великого спеціалізованого складу не завжди може бути швидко компенсована звичайним логістичним об’єктом.

    Водночас учасники ринку мають резервні ланцюги постачання, а фармацевтична продукція розміщується не на одному об’єкті. Тож робити висновок про загальнонаціональний дефіцит ліків лише на підставі удару по одному комплексу наразі немає підстав.

    Цього ж дня російська атака завдала пошкоджень і іншим цивільним об’єктам Київщини. За даними КОВА та ДСНС, у Бориспільському й Обухівському районах виникли пожежі, а загалом унаслідок ударів постраждали люди.

    У мережі швидко поширилися відео та фотографії зі стовпом густого чорного диму над місцем пожежі. На цих матеріалах видно масштабне займання складських приміщень, однак за такими кадрами неможливо достовірно визначити, яка частина комплексу була повністю знищена, а яка лише пошкоджена. Тому остаточні висновки щодо масштабу втрат варто робити після завершення обстеження об’єкта.

    Окремо важливо, що в заголовках деяких медіа вже з’явилося формулювання про «знищення» одного з найбільших фармскладів країни. Станом на середину дня 3 вересня більш обережним і підтвердженим формулюванням є «пошкоджено» або «зазнав масштабної пожежі», оскільки повної офіційної оцінки руйнувань ще немає.

    Після ліквідації пожежі фахівцям належить оцінити стан будівель, обладнання, складських запасів та інженерних систем. Лише після цього стане зрозуміло, чи можна буде відновити роботу частини комплексу, чи окремі корпуси потребуватимуть повної реконструкції.

    Для фармацевтичного ринку ключовими залишаються два питання: скільки продукції було втрачено та наскільки швидко компанії, що користувалися складами «Біокону», зможуть перебудувати логістику. Якщо значна частина запасів була застрахована або дублювалася на інших майданчиках, наслідки для кінцевого споживача можуть бути обмеженими.

    Проте економічний удар по самому комплексу вже зараз виглядає значним. За попередніми оцінками галузевих джерел, сума втрат може вимірюватися мільярдами гривень. Точні цифри стануть відомі після інвентаризації та оцінки збитків.

    Таким чином, російська атака 3 вересня вдарила по одному з ключових об’єктів фармацевтичної логістики країни. Комплекс «Біокон» у Бориспільському районі зазнав масштабної пожежі та серйозних пошкоджень, однак станом на цей момент немає підтверджень ані повного знищення всього комплексу, ані дефіциту ліків на українському ринку.

    Подальші наслідки залежатимуть від масштабу втрат продукції та здатності фармкомпаній швидко переналаштувати поставки. Водночас сам удар ще раз показує, наскільки вразливою залишається цивільна логістична інфраструктура України під час війни.

  • Шалений улов на дорогах: «фантомні патрулі» за один день зафіксували понад 800 порушень швидкості під Києвом

    Шалений улов на дорогах: «фантомні патрулі» за один день зафіксували понад 800 порушень швидкості під Києвом

    У Києві та Київській області на маршрути повернулися спеціальні поліцейські автомобілі для прихованого контролю за дотриманням правил дорожнього руху. За перший день повноцінної роботи три сучасні «фантоми» зафіксували 810 випадків небезпечного перевищення швидкості на дорогах столичного регіону.

    Оновлені патрулі оснащені високотехнологічними комплексними системами, які здатні автоматично вимірювати швидкість транспортних потоків як під час руху самого екіпажу, так і в стаціонарному положенні. Спеціальна апаратура фіксує порушників одразу у двох напрямках — у попутному та зустрічному. Після зчитування номерних знаків система миттєво здійснює звірку з базою даних та автоматично формує постанови про адміністративні стягнення без потреби зупиняти автомобіль правопорушника на дорозі.

    З огляду на те, що мінімальна сума штрафу за подібне порушення в Україні становить 340 гривень, загальний обсяг виписаних за один день санкцій сягнув щонайменше 275 тисяч гривень. Для порівняння, під час першого виїзду спеціальних екіпажів у 2022 році чотири «фантоми» зафіксували 990 аналогічних інцидентів, що свідчить про стабільно високий рівень порушень серед водіїв. У патрульній поліції зазначають, що географія роботи прихованих екіпажів поступово розширюватиметься на інші регіони країни, а кількість таких машин на українських автошляхах зростатиме.

     

  • Масштабна розруха під Києвом: через детонацію в Милій пошкоджено майже 300 будинків, а збитки сягають мільйонів

    Масштабна розруха під Києвом: через детонацію в Милій пошкоджено майже 300 будинків, а збитки сягають мільйонів

    У селі Мила Бучанського району на Київщині триває масштабна операція з ліквідації наслідків російського нападу та тривалої детонації боєприпасів. За попередніми підрахунками фахівців, вибухова хвиля та уламки пошкодили близько 296 об’єктів нерухомості, а на місці події досі зберігається серйозна небезпека нових вибухів. Рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій спільно з працівниками поліції продовжують обстеження доступних споруд та знешкодження небезпечних предметів.

    За словами міністра Калашника, правоохоронці та експерти проводять фіксацію кожного випадку руйнувань, щойно з’являється безпечний доступ до території.

    «Зараз співробітники продовжують роботу. Ми бачимо і чуємо, що, на жаль, вибухонебезпечні предмети продовжують детонувати. Відповідні служби займаються локалізацією та ліквідацією наслідків. На місці працюють рятувальники ДСНС, а також поліція. Там, де є можливість отримати доступ до об’єктів нерухомості, проводиться їх обстеження. За попередніми підрахунками, йдеться приблизно про 296 об’єктів», – зазначив Калашник.

    Для потерпілих громадян передбачено механізм компенсації за пошкоджене або повністю знищене майно в межах чинних державних програм. Місцеві комісії найближчим часом проведуть технічну оцінку кожного будинку для визначення ступеня руйнувань. Власники пошкоджених приватних осель зможуть отримати фінансову допомогу на ремонтні роботи в розмірі до 500 тисяч гривень. Якщо дім знищено вщент, держава надасть житловий сертифікат для купівлі нової нерухомості на суму до 5–6 мільйонів гривень або профінансує відбудову безпосередньо на власній земельній ділянці.

    «Йдеться про ту нерухомість, яка має бути найближчим часом відновлена, а за пошкоджене і знищене майно має бути виплачена компенсація, щоб люди в межах відповідних програм отримали можливість відновлення або, завдяки житловим сертифікатам, отримали альтернативу і повернулися у свої домівки. Ми неодмінно зробимо це якомога швидше і повернемо людей у їхні домівки. На жаль, неможливо повернути 38 загиблих людей, які віддали через цю трагедію своє життя», – підкреслив посадовець.

    На тлі трагічних подій уряд ініціює перегляд правил роботи інфраструктури під час тривалих загроз. У прем’єр-міністра заплановано спеціальну нараду, на якій обговорять оптимізацію роботи підприємств і транспорту під час тривалих повітряних тривог, проте будь-які винятки запроваджуватимуться лише після погодження з військовими.

    Раніше наслідки вибухів і пожежі на складі оглянув начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, який наголосив, що постійні ворожі обстріли суттєво ускладнюють роботу рятувальників та медиків. Наразі на території Дмитрівської громади продовжує діяти цілодобовий оперативний штаб, а служби екстреного реагування готуються до відбиття можливих нових атак.

  • СБУ шукає склади з боєприпасами поруч із житловими будинками

    СБУ шукає склади з боєприпасами поруч із житловими будинками

    Після двох вторинних детонацій під Києвом за літо влада знову повторила формулу, яку вже чули в липні. Склади з вибухівкою біля житла неприпустимі, розпорядження головнокомандувача чинне, потрібен повний аудит. У Міністерстві оборони це звучало як доручення керівникам сил безпеки, оборони й оборонної промисловості. У Генеральному штабі — як нагадування про заборону, яка нібито вже існує. СБУвідкрила провадження не лише за злочин агресії, а й за недбале ставлення до військової служби. Президент сказав прямо, що перше влучання в Милі припало на місце зберігання боєприпасів Сил оборони, якого там «точно не повинно було бути».

    Тепер перевірка виходить за межі конкретного ангара в Бучанському районі. За інформацією, яку редакція отримала окремо від офіційних заяв, Служба безпеки починає збір даних про використання не лише державних, а й приватних складів під військові потреби. Запити пішли до військових адміністрацій, профільних міністерств і структур Міноборони. Якщо з’ясується, що вибухонебезпечні матеріали стояли в житлових кварталах, йтиметься вже не про внутрішній аудит відомств, а про обвинувачення. Робота розрахована на вересень.

    Після Вишневого слідство зосередилося на двох керівниках підприємств «Укроборонпрому»: президент публічно назвав їхню роль, СБУ затрималагендиректора й заступника, суд обрав тримання під вартою. Об’єкт тоді формально не значився на балансі ЗСУ — і саме це дозволило Генштабу дистанціюватися.

    Приватні майданчики досі майже не потрапляли в цю рамку. Війна змусила розпорошувати запаси, офіційні арсенали стали пріоритетними цілями, логістика зміщувалася в ангари, орендовані в цивільних операторів, у приміщення підприємств, які ніколи не проектувалися під боєприпаси. Відкриті норми для виробників боєприпасів вимагають складів, що відповідають окремим вимогам безпеки. На практиці частина зберігання опинялася там, де було місце й охоронний периметр, а не там, де дозволяла відстань до житла.

    Поки публічно відомо лише про два прецеденти з важкими наслідками. У Вишневому від огорожі підприємства до найближчих будівель було близько 24 метрів, до одного приватного будинку — менше 18. Прокуратура тоді казала про приміщення, які не відповідали вимогам і не мали потрібних дозволів. У Милі слідство ще встановлює, хто дав згоду на розміщення і чи існували дозволи взагалі. Міністр внутрішніх справ публічно поставив те саме питання.

    Офіційного переліку інших майданчиків немає. Немає й підтвердженої цифри, скільки приватних складів зараз залучені під військові вантажі. Це прогалина, яку вересневі запити якраз і мають закрити — або виявити, що облік розпорошений між відомствами і повного реєстру не існує.

    Тоді можна було показати конкретних директорів держпідприємства. Зараз перевірка зачіпає військових адміністраторів, які підписували розміщення на місцях, і апарат міністерств, який міг не бачити або не хотів бачити цивільну адресу. Обвинувачення в житлових кварталах автоматично виводять справу зі службової недбалості в публічну відповідальність. Не «порушили інструкцію», а поставили вибухівку поруч із людьми після того, як країна вже двічі побачила, чим це закінчується.

    Вересень покаже, чи обмежаться запити СБУ обміном листами, чи за ними підуть реальні кримінальні справи за тими самими статтями, за якими вже розслідують вибухи в Бучанському районі. Якщо склади з боєприпасами знову виявлять поруч із житловими будинками, владі доведеться пояснювати, чому після попередніх випадків проблему так і не вирішили.

  • Після ударів по складах великі мережі зіткнулися з дорогою логістикою і новими умовами поставок

    Після ударів по складах великі мережі зіткнулися з дорогою логістикою і новими умовами поставок

    Великі торговельні мережі поки зберігають звичне наповнення полиць, однак після серпневих ударів по складській інфраструктурі їхня робота з постачальниками і логістика помітно ускладнилися. Офіційно влада каже, що системного дефіциту продуктів немає. При цьому асортимент окремих товарів може скорочуватися.

    Після ночі 5 серпня в «Сільпо» і «Форі» з’явилися помітні прогалини в асортименті. Через кілька тижнів ситуація частково стабілізувалася. АТБ з 28 серпня обмежила продаж соціально значущих товарів шістьма одиницями в одному чеку, пояснивши це боротьбою з перекупниками. 28 серпня міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що російські удари знищили значну частину логістичної інфраструктури продуктових мереж. При цьому виробництво базових продуктів триває. Проблема виникла передусім між виробником і магазином.

    Під удари потрапили розподільчі центри Novus, Fozzy Group, Varus і «Коло», склади Roshen, а також інші об’єкти, через які товари розподілялися між магазинами. Після втрати великих центрів мережі змушені переходити на прямі поставки від виробників, крос-докінг і оренду невеликих складів.

    Це робить логістику значно дорожчою. За даними, які наводить «Економічна правда», в АТБ витрати на перебудову логістики зросли на 75%, а витрати на паливо — на 50%. На окремих маршрутах пряма доставка в магазини обходиться у два-три рази дорожче за централізовану схему. У середньому учасники ринку оцінюють зростання логістичних витрат великих мереж приблизно на 30%, і скоріше за все це ляже на ціну продуктів у магазині.

    Співрозмовник, обізнаний із переговорами мереж і постачальників, каже, що виробники дедалі частіше не хочуть працювати з відстрочкою платежу на 90–120 днів і шукають додаткові канали збуту — зокрема невеликі магазини і локальні мережі. При цьому цифру 90–120 днів не можна вважати універсальною для всього ринку, у стандартних договорах відстрочка може бути коротшою, а швидша оплата іноді надається постачальнику з дисконтом.

    Після серпневих атак мережі також почали переглядати розподіл ризиків за товар, який уже перебуває на їхніх складах. Для виробника це означає додаткове навантаження. Він уже закупив сировину, виробив продукцію і доставив її в мережу, але може не отримати оплату за товар, якщо склад буде знищено. У результаті великі мережі одночасно стикаються з двома проблемами. Їм стає дорожче доставляти товар, а виробники отримують більше стимулів працювати з покупцями, які швидше платять і несуть менше ризиків.

    Поки це не призвело до продовольчого дефіциту. Але наслідки поступово відображатимуться на ціні. Логістика подорожчала, мережі змушені використовувати менш ефективні маршрути і додаткові склади, а частина виробників може перерозподіляти обсяги на користь невеликих торгових точок.

  • Один удар перетворився на катастрофу: з’явилося відео детонації боєприпасів у Милі

    Один удар перетворився на катастрофу: з’явилося відео детонації боєприпасів у Милі

    У мережі з’явилися нові кадри масштабної детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області, де після російського удару по складу Сил оборони сталася одна з найтрагічніших подій останніх місяців. Відео, зняте з дуже близької відстані, зафіксувало потужний спалах, ударну хвилю та подальшу серію вибухів. Саме вторинна детонація боєприпасів після влучання російського безпілотника призвела до величезної зони руйнувань навколо складу.

    На оприлюднених кадрах видно різкий спалах, після якого до камери доходить потужна вибухова хвиля. Практично одразу чути нові вибухи — починається детонація боєприпасів. Точне місце, з якого було зроблено запис, а також особу автора відео офіційні служби не повідомляли. Тому визначати відстань до епіцентру лише за кадрами некоректно. Водночас відео дозволяє побачити, наскільки стрімко після першого вибуху ситуація перетворилася на масштабну надзвичайну подію.

    Трагедія сталася ввечері 28 серпня. Російський ударний безпілотник влучив у місце зберігання озброєння в селі Мила. СБУ повідомила, що йдеться про російський дрон типу «Герань-4». Після його влучання виникла пожежа, яка спричинила вторинну детонацію боєприпасів.

    Президент Володимир Зеленський згодом підтвердив, що на цьому об’єкті зберігалися снаряди, міни, інші боєприпаси та безпілотники Сил оборони. Він наголосив, що такого складу біля житлової забудови «точно не повинно було бути», а масштаб руйнувань безпосередньо пов’язаний із подальшою детонацією.

    Наслідки виявилися катастрофічними. За даними Національної поліції, станом на вечір 29 серпня було відомо про 37 загиблих. Ще четверо людей вважалися зниклими безвісти. Поліція на той момент повідомляла про 19 травмованих, серед яких двоє дітей, двоє поліцейських та співробітники ДСНС.

    Водночас у різних офіційних та медійних повідомленнях протягом 29 серпня фігурували різні цифри постраждалих — зокрема 42 людини. Це пояснюється тим, що інформація оновлювалася в міру роботи медиків і рятувальників. Тому для актуального матеріалу коректніше вказувати конкретний час, до якого належить та чи інша цифра, а не об’єднувати різні зведення в один показник.

    Найбільша кількість жертв припала на розташований поруч приватний пансіонат для людей похилого віку та людей з інвалідністю. За повідомленнями місцевої влади та ЗМІ, 34 із 37 загиблих перебували саме у цьому закладі. Пансіонат знаходився фактично навпроти території складів.

    Серед загиблих також був голова Дмитрівської громади Тарас Дідич. Зеленський повідомив, що він загинув, коли допомагав під час рятувальної операції. За свідченням одного з місцевих мешканців, яке наводить Суспільне, під час хаотичної детонації один зі снарядів влучив у його автомобіль.

    Масштаби руйнувань виявилися значно більшими, ніж можна було очікувати від самого влучання безпілотника. Поліція повідомила про пошкодження близько 130 будинків, 18 автомобілів, двох гаражів, складського та двох нежитлових приміщень, двох магазинів, трьох автозаправних станцій, підприємства, закладу та пансіонату.

    Репортери, які працювали в Милі після трагедії, описували на дорогах та подвір’ях уламки боєприпасів, патрони та частини боєголовок. У деяких місцях снаряди вилітали далеко за територію складу. Мешканцям доводилося залишати будинки буквально під час детонації. Суспільне наводить свідчення родини, яка спочатку ховалася в будинку, а потім була змушена тікати, коли споруда почала горіти й уламки боєприпасів падали поруч із людьми.

    Вибухи тривали багато годин. Ще вдень 29 серпня у районі складів періодично лунала детонація, залишалися осередки відкритого вогню, а рятувальники не могли безпечно потрапити на окремі ділянки. До ліквідації наслідків залучили піротехнічні підрозділи та роботизовану техніку, щоб працювати там, де перебування людей було занадто небезпечним.

    Через вибухи тимчасово перекривали ділянку міжнародної траси М-06 Київ — Чоп, відомої як Житомирська траса. Дорогу очищали від уламків та вибухонебезпечних предметів. Після перевірки піротехніками рух транспортних засобів відновили.

    Трагедія спричинила не лише рятувальну операцію, а й кримінальне розслідування. СБУ відкрила провадження одразу за двома статтями Кримінального кодексу — статтею 437 про злочин агресії та статтею 425 про недбале ставлення до військової служби. Слідство має встановити як обставини російського удару, так і те, чому значна кількість вибухових матеріалів зберігалася настільки близько до житлових будинків.

    Міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомив, що правоохоронці разом із СБУ та Офісом генерального прокурора з’ясовують усі деталі. Станом на ранок 30 серпня було опитано близько 40 свідків, а вилучені речові докази направили на експертизи. Слідство окремо перевіряє обставини розміщення боєприпасів серед цивільної забудови.

    Міністерство оборони після трагедії закликало керівників складових Сил безпеки й оборони та підприємств українського оборонно-промислового комплексу провести повний аудит місць зберігання зброї та боєприпасів. У відомстві підкреслили: склади з вибухонебезпечними матеріалами не повинні розташовуватися біля житлових будинків.

    Особливо гостро ситуація сприймається через те, що це вже не перша схожа трагедія на Київщині. Президент нагадав про випадок у Вишневому 6 липня 2026 року, де після російського удару також почалася детонація складів із боєприпасами. Тоді загинули люди й були пошкоджені сотні будинків. Саме тому Зеленський назвав повторення такого сценарію «абсолютно неприпустимим».

    Водночас Генеральний штаб ЗСУ наголосив, що першопричиною трагедії залишається російська агресія та удар по українській території. Тобто розслідування можливих порушень правил зберігання боєприпасів не змінює факту, що детонацію запустило влучання російського ударного безпілотника.

    Масштаб події привернув і міжнародну увагу. Reuters та Associated Press повідомили про щонайменше 37 загиблих, причому AP називає удар у Милі найсмертоноснішою російською атакою в Україні у 2026 році станом на кінець серпня. За інформацією агентства, з небезпечної зони евакуювали понад 370 людей.

    30 серпня на Київщині оголошено Днем жалоби за загиблими.

    Нові відео з місця трагедії тепер дозволяють побачити те, що сухі цифри передати не можуть: після першого спалаху починається ланцюг вибухів, а ударна хвиля буквально накриває територію навколо. Саме вторинна детонація перетворила російське влучання в катастрофу, яка забрала десятки життів і залишила після себе великий сектор зруйнованої житлової забудови.

    Втім, слідство ще триває, тому остаточні висновки про відповідальних за розміщення складу, дотримання правил безпеки та всі обставини трагедії робити зарано. Вже підтверджені дві ключові обставини: удар завдала Росія, а боєприпаси, які після нього детонували, зберігалися у безпосередній близькості до цивільної забудови. Саме поєднання цих факторів і призвело до такого масштабного числа жертв.

  • Росія всю ніч била по Україні «Іскандерами» і реактивними дронами: 125 цілей знешкоджено, є влучання

    Росія всю ніч била по Україні «Іскандерами» і реактивними дронами: 125 цілей знешкоджено, є влучання

    Росія в ніч проти неділі, 30 серпня, продовжила масштабну повітряну атаку на Україну, яка фактично не припинялася протягом попереднього дня. Після сотень безпілотників, запущених 29 серпня переважно в напрямку Києва, ввечері окупанти розпочали нову хвилю: застосували дві балістичні ракети «Іскандер-М» і ще 130 безпілотників різних типів. Більшість ударних дронів цієї хвилі, за даними Повітряних сил, були реактивними. Українська ППО знешкодила 125 БпЛА, однак повністю уникнути влучань не вдалося — їх зафіксували одразу на 13 локаціях.

    Повітряний напад нової хвилі почався приблизно о 18:00 29 серпня. Дві балістичні ракети «Іскандер-М» російські війська запустили з Курської області. Одночасно противник застосував 130 безпілотних літальних апаратів. Повітряні сили назвали серед них Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль», а також дрони-імітатори «Пародія». Запуски відбувалися з Курська, Орла, Міллерового та Приморсько-Ахтарська на території Росії, а також із тимчасово окупованого Донецька і Гвардійського в окупованому Криму.

    До відбиття удару залучили авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та Сил безпілотних систем. За попередньою інформацією Повітряних сил станом на 08:30, було збито або подавлено 125 із 130 російських безпілотників на півночі, півдні, сході та в центрі України. Це понад 96% заявленої кількості дронів цієї хвилі, однак офіційне формулювання саме «збито/подавлено» означає, що не всі з них були фізично знищені вогнем ППО — частину могли нейтралізувати засобами РЕБ.

    Попри високу результативність протиповітряної оборони, російську атаку повністю відбити не вдалося. Повітряні сили зафіксували влучання засобів повітряного нападу на 13 локаціях, ще на чотирьох місцях впали уламки збитих цілей. Частина російських засобів ураження, за попередньою оцінкою військових, не досягла своїх цілей, а остаточну інформацію продовжували уточнювати. На момент ранкового зведення атака ще не була остаточно завершена — в повітряному просторі залишалися окремі російські БпЛА.

    Однією з головних цілей цієї атаки знову став Київ. У столиці російські безпілотники спричинили наслідки щонайменше у чотирьох районах — Оболонському, Подільському, Голосіївському та Деснянському. Найсерйозніша ситуація виникла на Оболоні, де після влучання загорілася 12-поверхова житлова будівля. Вогонь охопив приміщення від другого до п’ятого поверху. Рятувальникам вдалося локалізувати й ліквідувати пожежу на площі близько 80 квадратних метрів. Троє людей постраждали, їх передали медикам.

    У Подільському районі російський засіб ураження влучив у нежитлову споруду, після чого виникла пожежа. У Голосіївському районі спочатку загорілася адміністративна будівля — цю пожежу рятувальники ліквідували. Але вже під час ранкової хвилі атаки там було зафіксоване нове влучання у двоповерхову нежитлову будівлю. Через падіння уламків загорівся дах ще одного нежитлового об’єкта. У Деснянському районі виникла масштабна пожежа сухої трави на відкритій території площею близько двох гектарів.

    Станом на ранкові повідомлення офіційно було відомо щонайменше про трьох постраждалих саме внаслідок нічної атаки на столицю. Всі вони постраждали в Оболонському районі. Даних про загиблих саме під час нічної хвилі 29–30 серпня у перевірених ранкових повідомленнях не було.

    Однак важливо розуміти масштаб подій: нічний удар був фактично продовженням надзвичайно інтенсивної атаки, яку Росія розпочала ще вранці 29 серпня. За даними Повітряних сил, лише з 06:30 до 18:00 суботи противник застосував 224 ударні БпЛА, причому більшість із них також були реактивними. Переважну кількість російських безпілотників тоді спрямували саме на Київ. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 199 із 224 цілей.

    Якщо скласти дві офіційно розділені хвилі — 224 дрони, запущені з 06:30 до 18:00 29 серпня, та 130 дронів, якими Росія атакувала від 18:00 і впродовж ночі, — виходить щонайменше 354 безпілотники менш ніж за добу, не враховуючи ракет. Це не окрема офіційна цифра Повітряних сил, а арифметичний підсумок двох оприлюднених ними зведень. Особливо показово, що в обох випадках військові підкреслювали значну частку реактивних БпЛА.

    Денна атака 29 серпня вже мала трагічні наслідки для столиці. В Оболонському районі після падіння російського безпілотника смертельних поранень зазнала дворічна дівчинка. Протягом дня кількість постраждалих у Києві зросла до восьми. У місті фіксували пошкодження та пожежі в різних районах, а російські дрони продовжували заходити на столицю малими групами. Тому для Києва події ночі на 30 серпня фактично стали продовженням майже безперервної атаки попереднього дня.

    Серйозні наслідки російських ударів протягом ночі фіксували й на Дніпропетровщині. За даними обласної влади, російська армія атакувала Нікопольський, Криворізький, Павлоградський та Синельниківський райони. Загалом за ніч регіон пережив понад 20 ударів безпілотниками та артилерією. Виникла пожежа, пошкоджена цивільна інфраструктура. Сили ППО над областю знищили 17 російських безпілотників.

    Під інтенсивними російськими ударами залишалася і Запорізька область, хоча не всі атаки там належали безпосередньо до загальноукраїнської нічної повітряної хвилі. За зведенням Запорізької ОВА на ранок 30 серпня, протягом попередньої доби російські війська завдали 942 удари по 47 населених пунктах області. Загинула одна людина, ще п’ятеро були поранені в Запоріжжі та Запорізькому районі. Влада отримала 36 повідомлень про пошкодження житла, автомобілів та інфраструктури.

    При цьому важливо не змішувати статистику загальноукраїнської нічної атаки з щоденними ударами по прифронтових областях. Наприклад, значна частина сотень атак на Запоріжжі — це FPV-дрони, артилерійські обстріли, авіаудари та удари РСЗВ. Так само ранкові повідомлення про загиблих на Херсонщині й поранених на Донеччині охоплюють наслідки російських атак за попередню добу, а не лише 130 дронів і два «Іскандери», які увійшли до статистики Повітряних сил за ніч проти 30 серпня.

    Нічна атака також демонструє помітну особливість російської тактики останніх днів — масове використання реактивних безпілотників. Повітряні сили окремо наголошували, що більшість із 224 БпЛА, застосованих удень 29 серпня, були реактивними. Те саме військові повідомили і щодо наступної партії зі 130 безпілотників у ніч проти 30 серпня.

    На відміну від класичних гвинтових Shahed, реактивні ударні БпЛА здатні рухатися значно швидше, що скорочує час на їх виявлення, супровід і перехоплення. Водночас Повітряні сили у своєму ранковому повідомленні не оприлюднювали детальної розбивки, скільки саме з 130 апаратів становили Shahed, «Гербери», S8000 «Бандероль» або «Пародії», тому називати конкретну кількість кожного типу наразі було б спекуляцією. Офіційно відомо лише, що ці типи були серед засобів повітряного нападу і що більшість ударних БпЛА була реактивною.

    Таким чином, на ранок 30 серпня підтверджена картина виглядає так: два «Іскандери-М», 130 безпілотників у нічній хвилі, 125 збитих або подавлених БпЛА, влучання на 13 локаціях і падіння уламків ще на чотирьох. У Києві — щонайменше троє постраждалих та пожежі у чотирьох районах. На Дніпропетровщині ППО знищила ще 17 БпЛА, є пошкодження цивільної інфраструктури. А якщо враховувати денну хвилю 29 серпня, Росія менш ніж за добу застосувала проти України щонайменше 354 безпілотники.

    Остаточні наслідки атаки ще можуть змінитися: сама Повітряна сила в ранковому зведенні зазначала, що дані щодо частини засобів ураження уточнюються. Тому цифри влучань, пошкоджень і постраждалих можуть бути оновлені після завершення роботи рятувальників та обстеження місць ударів.