Radaonline.news

Позначка: кримінальне провадження

  • Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Родина та близьке оточення колишнього керівника Овідіопольського районного ТЦК та СП Аркадія Васькевича, якого ДБР підозрює у можливому збагаченні на схемах для ухилянтів, могли отримати або користуватися майном загальною вартістю близько 50 млн грн уже після початку повномасштабної війни. Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо», яке також переказали «Українська правда», Liga.net, NV та ТСН. За даними журналістів, у переліку майна фігурують три квартири, шість автомобілів, два паркомісця та котедж біля моря. Частина цього майна, за інформацією розслідувачів, згадується в матеріалах кримінального провадження ДБР, де йдеться про можливу схему отримання коштів за сприяння в ухиленні від мобілізації.

    У центрі розслідування — двоє колишніх працівників системи ТЦК на Одещині: Аркадій Васькевич і його син Богдан Васькевич. Аркадій Васькевич багато років служив у військових структурах і до минулого року очолював Овідіопольський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Богдан Васькевич також працював у районних ТЦК Одеси та області, зокрема, за даними журналістів, у 2023 році його називали заступником військового комісара одного з одеських районних ТЦК та СП. Пізніше, судячи з декларації, він уже проходив службу не в ТЦК, а в командуванні Військово-морських сил.

    У судовій ухвалі, на яку посилається «Слідство.Інфо», зазначено, що Аркадій Васькевич нібито «налагодив механізм отримання коштів за сприяння в ухиленні від призову за мобілізацією», а після цього, за версією слідства, він або за його вказівкою могли придбати нерухомість і транспортні засоби, оформлюючи їх на членів родини та близьких осіб. Богдана Васькевича слідчі, за даними журналістів, пов’язують із можливим внесенням недостовірних даних до декларації, оскільки він нібито не вказав майно, яким користувався. Водночас важливо підкреслити: на цій стадії йдеться про дані журналістського розслідування та матеріали справи, а остаточні висновки має робити суд.

    Журналісти звернули увагу, що восени 2022 року, вже під час повномасштабної війни, на родичів та близьких Аркадія Васькевича протягом короткого періоду оформили одразу кілька автомобілів. Зокрема, тесть Васькевича Анатолій Рожко придбав Mercedes-Benz GLS 350 2018 року, брат дружини Ігор Рожко — Honda CR-V 2007 року, дружина Алла Васькевич стала власницею Nissan Versa 2015 року, а Lexus RX 350L 2018 року зареєстрували на близького друга родини. За підрахунками розслідувачів, загальна вартість лише цих автомобілів могла перевищувати 5 млн грн, тоді як офіційний дохід Аркадія Васькевича та його дружини за той рік становив близько 1,5 млн грн.

    Окремий блок розслідування стосується нерухомості в Одесі. Журналісти знайшли квартиру площею 145 квадратних метрів і паркомісце в житловому комплексі преміумкласу. За даними з реєстрів, власником квартири є Ігор Рожко — рідний дядько Богдана Васькевича. Водночас, як зазначає «Слідство.Інфо», офіційні доходи Рожка за попередні роки виглядають неспівмірними з вартістю такого житла. У витягу з реєстру вказана ціна 5,5 млн грн, однак на ринку подібні квартири можуть коштувати значно дорожче, а з урахуванням ремонту, який, за оцінкою дизайнерки інтер’єру, міг обійтися ще приблизно у 10 млн грн, загальна вартість об’єкта може сягати близько 21 млн грн.

    Ще одну квартиру, яку слідчі ДБР пов’язують із Аркадієм Васькевичем та можливою схемою, журналісти виявили в іншій одеській новобудові. Йдеться про помешкання площею понад 80 квадратних метрів, власницею якого у 2023 році стала Алла Рожко — дружина Ігоря Рожка. У реєстрі вказана вартість 2,2 млн грн, однак ринкова ціна, за даними журналістів, може бути вищою — щонайменше 3,6 млн грн. При цьому, як стверджує «Слідство.Інфо» з посиланням на податкові дані, офіційні доходи Алли Рожко за 2010–2023 роки становили 111 тис. грн.

    У матеріалах також згадується майно біля моря — апартаменти у котеджному містечку «Золотий Бугаз». За словами місцевих мешканців, котеджі там можуть коштувати від 110 до 150 тис. доларів, а журналісти знайшли оголошення про продаж схожих апартаментів площею 84 квадратні метри за 120 тис. євро. Власницею житла є Елісо Сванідзе, дружина Бесікі Какачії, якого в судовій ухвалі називають близьким другом Васькевича. Журналісти також встановили, що до жовтня 2022 року Аркадій Васькевич був директором підприємства, яке належить Какачії, а ця компанія володіє землею під котеджним містечком.

    Крім того, у розслідуванні фігурують Audi Q7 2017 року, якою, за даними судової ухвали, з початку 2024 року користувався Богдан Васькевич, і Mercedes-Benz GLS 580 2020 року, за кермом якого, за інформацією джерел журналістів, Богдана Васькевича нібито затримували у вересні 2025 року. Останній автомобіль, як зазначається у матеріалі, був зареєстрований на іншу особу, але слідчі припускають, що ним могли користуватися Васькевичі ще з 2022 року. Його вартість, за даними справи, могла становити майже 5 млн грн. Також у лютому 2023 року мати Аркадія Васькевича стала власницею квартири на околиці Одеси, оціночна вартість якої може становити близько 2,3 млн грн.

    За даними «Слідства.Інфо», кримінальне провадження щодо Васькевичів ДБР відкрило у січні 2025 року. Спочатку воно нібито активно рухалося, однак згодом темпи слідчих дій сповільнилися, а остання відома ухвала у справі датується серпнем минулого року. Журналістам не вдалося отримати коментарі від самих Аркадія та Богдана Васькевичів: їхні телефони тривалий час не відповідали. Редакція заявила, що готова опублікувати їхню позицію, якщо отримає відповідь.

    Ця історія стала ще одним гучним епізодом у серії розслідувань про майно представників системи ТЦК на Одещині. Раніше широкий резонанс викликала справа колишнього одеського військкома Євгена Борисова, у якого журналісти виявляли елітне майно за кордоном. На цьому тлі нове розслідування знову ставить питання про контроль за доходами посадовців, прозорість роботи ТЦК та відповідальність осіб, які могли збагачуватися під час мобілізації. Для суспільства ця тема особливо чутлива, адже йдеться про період великої війни, коли одні громадяни воюють або підтримують фронт, а інші, за версією слідства, могли перетворювати мобілізаційні процедури на джерело незаконного прибутку.

  • Після стрілянини в Києві спалахнула нова дискусія про зброю: військовий Касьянов звинуватив владу в недовірі до суспільства

    Після стрілянини в Києві спалахнула нова дискусія про зброю: військовий Касьянов звинуватив владу в недовірі до суспільства

    Після трагічних подій у Києві 18 квітня 2026 року, коли озброєний чоловік відкрив вогонь по цивільних, захопив заручників і був ліквідований під час спецоперації, в Україні розгорнулася гостра суспільна дискусія щодо обігу цивільної зброї, безпеки та ролі держави у захисті громадян. Одним із найрезонансніших коментарів стала позиція українського військового та експерта з безпілотних систем Юрій Касьянов, який публічно розкритикував підхід влади до цієї теми.

    У своєму дописі Касьянов відреагував на офіційні заяви після теракту, зокрема на інформацію від правоохоронців про те, що зброя, використана нападником, була легальною та зареєстрованою. Він також звернув увагу на риторику щодо необхідності «посилення відповідальності» у сфері обігу зброї, яка прозвучала після трагедії.

    За словами військового, існує ризик, що подію можуть використати як аргумент для посилення обмежень щодо цивільного володіння зброєю. Він припустив, що у фокусі таких рішень можуть опинитися законослухняні громадяни — власники легальної зброї, які не мають жодного відношення до подібних злочинів.

    Касьянов висловив альтернативну позицію, наголосивши, що наявність підготовлених громадян із легальною зброєю могла б потенційно зменшити наслідки трагедії. На його думку, якби серед очевидців була людина, здатна оперативно відреагувати, кількість жертв могла бути меншою або інцидент взагалі міг бути зупинений раніше.

    Окрему увагу він приділив діям правоохоронців, зокрема відео, яке поширилося в мережі та, за словами користувачів, зафіксувало відхід поліцейських із місця події після перших пострілів. Саме цей аспект став додатковим фактором суспільного обурення та предметом службових перевірок.

    Трагічний інцидент у столиці вже призвів до низки кадрових і дисциплінарних рішень. Зокрема, було розпочато службове розслідування щодо дій поліцейських, які першими прибули на виклик, а також відкрито кримінальне провадження за фактом можливої службової недбалості. Паралельно стало відомо про відставку керівника Департаменту патрульної поліції, що додатково підкреслило масштаб резонансу події.

    На цьому тлі питання доступу до зброї знову стало одним із ключових у публічному просторі. В Україні вже тривалий час триває обговорення законодавчого врегулювання цієї сфери. Після початку повномасштабної війни тема набула нового значення: значна частина населення отримала досвід поводження зі зброєю, а питання самозахисту стало більш актуальним.

    Втім, суспільство залишається розділеним у поглядах. Частина експертів підтримує ідею розширення прав громадян на володіння зброєю, вважаючи це елементом національної безпеки та стримування злочинності. Інші ж наголошують на ризиках, зокрема в умовах психологічного стресу, який переживає населення під час війни, і виступають за більш жорсткий контроль.

    Офіційна позиція держави наразі схиляється до посилення контролю за обігом зброї. Представники влади наголошують, що ключовим є не лише доступ до неї, а й відповідальне використання, зберігання та перевірка психічного стану власників. У цьому контексті обговорюються можливі зміни до законодавства, які можуть передбачати жорсткіші умови отримання дозволів.

    Експерти зазначають, що подібні дискусії є типовими для країн, які стикаються з викликами безпеки. Пошук балансу між правом на самозахист і необхідністю забезпечення громадського порядку є складним і потребує комплексного підходу, який враховує як безпекові, так і соціальні фактори.

    Важливим залишається і питання довіри до інституцій. Події в Києві показали, що суспільство очікує не лише ефективної реакції правоохоронців, а й чіткої державної політики у сфері безпеки. Саме тому будь-які рішення щодо обігу зброї, ймовірно, будуть прийматися з урахуванням широкого суспільного резонансу.

    Таким чином, заява Юрія Касьянова стала одним із найгучніших голосів у новій хвилі дискусії про роль цивільної зброї в Україні. Трагічні події в Києві не лише оголили проблеми безпеки, а й змусили суспільство знову поставити складне запитання: як поєднати свободу, безпеку та відповідальність у країні, яка перебуває у стані війни.

    Джерело: Юрій Касьянов, офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки, засновник громадського дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації “Matrix-UAV”; сторінка автора у Фейсбук

  • ДТП на “зебрі”: ексдепутатка Київради отримала умовний термін

    ДТП на “зебрі”: ексдепутатка Київради отримала умовний термін

    Колишня депутатка Київради від партії «Європейська солідарність» Ярина Ар’єва отримала вирок у справі про дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої тяжко постраждала пішохідка. Оболонський районний суд Києва визнав її винною у порушенні правил дорожнього руху та призначив покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним терміном.

    За рішенням суду, Ар’єву визнано винною у вчиненні ДТП, внаслідок якої пішохід отримала тяжкі тілесні ушкодження. Суд перекваліфікував обвинувачення: замість статті, що передбачає відповідальність за керування транспортом у стані наркотичного сп’яніння, застосовано норму про порушення правил дорожнього руху без такої обтяжувальної ознаки.

    У підсумку суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Водночас, відповідно до ст. 75 Кримінального кодексу України, обвинувачену звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном на 3 роки.

    Київська міська прокуратура наголосила, що не погоджується з таким рішенням і готує апеляційне оскарження. Прокурори вважають, що суд безпідставно перекваліфікував обвинувачення та не врахував усі докази сторони обвинувачення.

    За версією прокуратури, під час розслідування було встановлено, що водійка могла перебувати у стані наркотичного сп’яніння. Ця позиція базується на висновках лікаря-нарколога та результатах токсикологічної експертизи, які виявили в організмі метаболіти канабісу.

    Дорожньо-транспортна пригода сталася 27 листопада 2022 року в Оболонському районі Києва. За матеріалами слідства, автомобіль Volkswagen Polo під керуванням Ар’євої наблизився до нерегульованого пішохідного переходу, де водійка не змогла вчасно зреагувати на зміну дорожньої обстановки та здійснила наїзд на жінку-пішохода.

    Постраждала отримала численні тяжкі травми, зокрема переломи ключиці та щелепи, травматичну втрату зубів, переломи кінцівок та черепно-мозкову травму. Після інциденту вона проходила тривале лікування, зокрема за межами України.

    Під час розгляду справи Ар’єва визнавала факт ДТП, однак заперечувала вживання наркотичних речовин. Вона називала відповідні звинувачення необґрунтованими та заявляла про «спробу дискредитації».

    У червні 2023 року вона склала депутатський мандат. Також повідомлялося, що між сторонами було досягнуто домовленостей щодо компенсації потерпілій, яка продовжує відновлення після травм.

    Після рішення суду справа перейде до апеляційної інстанції. Прокуратура наполягає на більш суворій кваліфікації дій обвинуваченої та реальному строку покарання.

    Таким чином, фінальне рішення у справі ще не є остаточним і може бути переглянуте апеляційним судом у разі задоволення скарги сторони обвинувачення.

  • Вибух у Броварах кваліфікували як теракт: є поранений, підозрюваних затримано

    Вибух у Броварах кваліфікували як теракт: є поранений, підозрюваних затримано

    У місті Бровари Київської області стався вибух у приватному секторі, який правоохоронці попередньо кваліфікують як терористичний акт. Унаслідок інциденту поранення дістав чоловік, його госпіталізували.

    Про подію повідомило «Суспільне Київ» із посиланням на пресслужбу поліції Київщини.

    За попередніми даними, вибух пролунав на території житлової забудови. На місце оперативно прибули екстрені служби — слідчо-оперативна група, вибухотехніки, медики та рятувальники. Правоохоронці обмежили доступ до території для проведення першочергових слідчих дій і збору доказів.

    У поліції підтвердили, що подію кваліфікували як теракт і відкрили відповідне кримінальне провадження. Водночас деталей щодо статті Кримінального кодексу, типу вибухового пристрою чи способу його застосування наразі не розголошують.

    Також відомо, що підозрюваних у причетності до вибуху вже затримали. Їхню кількість, особи, а також можливі мотиви правоохоронці поки не оприлюднюють. Не виключено, що слідство розглядає кілька версій події — від цілеспрямованого замаху до інших мотивів, однак офіційного підтвердження цьому наразі немає.

    Інформація про стан пораненого залишається обмеженою. За попередніми даними, він отримав травми внаслідок вибуху, медики надали йому необхідну допомогу.

    Служба безпеки України станом на цей момент публічно не коментувала інцидент, однак подібні справи зазвичай розслідуються за участі СБУ, з огляду на кваліфікацію «терористичний акт».

    Інших постраждалих або значних руйнувань офіційно не підтверджено. Водночас правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини події, зокрема походження вибухового пристрою, спосіб його закладення та можливі зв’язки підозрюваних.

    У поліції наголосили, що детальніша інформація буде оприлюднена найближчим часом після проведення першочергових слідчих дій.

    Подібні інциденти у відносно спокійних регіонах привертають особливу увагу правоохоронців, адже можуть свідчити як про кримінальні розбірки із застосуванням вибухівки, так і про потенційні диверсійні чи терористичні загрози. Остаточну правову оцінку події нададуть після завершення розслідування.

  • Першого заступника прокурора Броварів викрили на вимаганні грошей за землю

    Першого заступника прокурора Броварів викрили на вимаганні грошей за землю

    У місті Бровари Київської області правоохоронці затримали першого заступника керівника Броварської окружної прокуратури Олексія Химинця за підозрою в одержанні неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів США.

    За даними слідства, посадовець вимагав кошти у підприємця за «вирішення питання», пов’язаного з можливим арештом земельних ділянок. Йдеться про вплив на процесуальні рішення у межах кримінального провадження.

    Затримання відбулося безпосередньо під час передачі коштів у Броварах. Наразі правоохоронці проводять слідчі дії та документують обставини злочину.

    Олексій Химинець є уродженцем Закарпатської області. До призначення на Київщині він працював у прокуратурі Закарпаття, після чого був переведений на посаду заступника керівника Броварської окружної прокуратури.

    У межах цього ж кримінального провадження фігурує ще один прокурор — Юрій Даш, який виконував функції процесуального керівника. За наявною інформацією, раніше він працював у Херсонській обласній прокуратурі, а згодом перевівся до Броварів.

    Слідство перевіряє можливу причетність обох посадовців до схеми отримання неправомірної вигоди. Правоохоронці встановлюють роль кожного з фігурантів та обставини передачі коштів.

    Наразі вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів. У разі доведення вини підозрюваним загрожує кримінальна відповідальність за корупційні злочини.

  • Керівнику «Львіввугілля» повідомили про підозру у розтраті коштів

    Керівнику «Львіввугілля» повідомили про підозру у розтраті коштів

    23 березня 2026 року т.в.о. генерального директора ДП «Львіввугілля» Павлу Овчіннікову повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах із використанням службового становища. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Слідство вважає, що підозра стала продовженням кримінального провадження, яке розслідується щодо діяльності підприємства протягом останніх місяців. Одним із ключових епізодів стали події 3 лютого 2026 року, коли керівник підписав накази про звільнення кількох топменеджерів із виплатою значних компенсацій.

    Йдеться про заступника генерального директора, керівника підрозділу безпеки та директорку з кадрових питань. Кожному з них було нараховано вихідну допомогу у розмірі шестимісячного середнього заробітку, а загальна сума виплат перевищила 1,5 млн гривень.

    Правоохоронці звертають увагу на юридичну сторону рішень: застосована підстава звільнення, за версією слідства, не відповідає статусу державного підприємства, оскільки вона передбачена для господарських товариств. Це може свідчити про можливі порушення під час оформлення кадрових рішень.

    У березні 2026 року суд надав доступ до фінансової документації підприємства, зафіксувавши ознаки кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 191 КК України. Надалі кваліфікацію було змінено на більш тяжку — ч. 5 ст. 191, що може свідчити про встановлення додаткових обставин у справі.

    Окрему увагу привертає те, що кошти були перераховані звільненим менеджерам упродовж кількох днів, тоді як інші працівники підприємства отримали зарплату значно пізніше. Ця обставина також стала предметом аналізу слідчих органів.

    Це не перший епізод, пов’язаний із діяльністю керівництва підприємства. Раніше, влітку 2025 року, правоохоронці вже проводили обшуки та розслідували можливі схеми, пов’язані з фіктивними операціями та завищенням показників видобутку.

    Крім того, слідство вивчає можливі зв’язки між виплатами та іншими фігурантами енергетичного сектору. Ці версії наразі перевіряються в межах кримінального провадження.

    Міністерство енергетики України поки не надало публічної оцінки ситуації. Водночас очікується, що подальший розвиток подій може вплинути на кадрові рішення щодо керівництва підприємства.

    Слідство триває, остаточну оцінку діям фігурантів надаватиме суд. Редакція дотримується принципу презумпції невинуватості.

  • Угорщина арештувала мільйони «Ощадбанку» і золото

    Угорщина арештувала мільйони «Ощадбанку» і золото

    Уряд Венгрії ухвалив рішення про арешт коштів і золота українського «Ощадбанку» терміном на 60 днів у рамках розслідування, повідомляє місцева влада.

    У документі зазначено, що спосіб перевезення грошей та золота не відповідав звичайній міжнародній практиці, через що було розпочато кримінальне провадження. Обставини транспортування можуть становити ризики для національної безпеки країни.

    «На місці перевірки не вдалося встановити походження коштів, їх кінцевий пункт призначення, мету перевезення та правові підстави для переміщення таких активів територією країни. Слідство має з’ясувати походження активів, мету транспортування та можливі зв’язки перевізників із кримінальними або іншими організаціями», – зазначено у документі.

    Нагадаємо, що 5 березня озброєні угорські митники затримали два автомобілі «Ощадбанку», в яких знаходилися 35 млн євро, 40 млн доларів США та 9 кг золота. Також були затримані сім інкасаторов, яких згодом відпустили.

  • Посадовця ДМС підозрюють у багатомільйонних доходах

    Посадовця ДМС підозрюють у багатомільйонних доходах

    У публічному просторі з’явилися звинувачення на адресу першого заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області Олександра Бердара щодо нібито причетності до масштабних корупційних схем під час воєнного стану. У поширених матеріалах стверджується, що йдеться про можливу торгівлю громадянством та організацію незаконного виїзду осіб за кордон.

    За твердженнями авторів публікацій, обсяги доходів, які інкримінуються посадовцю, можуть сягати багатомільйонних сум, зокрема в іноземній валюті. Також згадується версія про зберігання коштів у криптовалюті та готівці з подальшим придбанням майна за кордоном через родичів. Водночас ці дані потребують офіційного підтвердження з боку правоохоронних органів.

    Окремо в повідомленнях зазначається, що щодо фігуранта раніше могли відкриватися кримінальні провадження, які, за версією авторів, вплинули на його подальшу активність. Проте інформація про конкретний статус справ, їхній перебіг або результати має підтверджуватися офіційними рішеннями суду чи повідомленнями слідчих органів.

    Наразі офіційні коментарі від Державної міграційної служби та правоохоронних структур є ключовими для встановлення фактичних обставин. У разі наявності доказів відповідні органи можуть надати правову оцінку ситуації в межах чинного законодавства.

  • На Київщині викрили командира взводу, підозрюваного у привласненні військової техніки

    На Київщині викрили командира взводу, підозрюваного у привласненні військової техніки

    На Київщині правоохоронці викрили командира взводу однієї з військових частин Повітряних сил Збройних сил України, якого підозрюють у привласненні військового майна, що використовувалося для бойового чергування та охорони повітряного простору регіону.

    Про це повідомили у Державне бюро розслідувань та в Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

    За даними слідства, військовослужбовець обіймав посаду командира взводу зв’язку та був матеріально відповідальною особою. Протягом 2024–2025 років він, імовірно, незаконно заволодів технікою, яка перебувала на обліку військової частини та застосовувалася під час виконання завдань із охорони повітряного простору Київської області.

    Йдеться про комп’ютерну техніку та засоби зв’язку, зокрема стаціонарні комп’ютери, монітори різних моделей і планшети. За версією слідства, підозрюваний вилучав зазначене майно зі складу, вивозив його за межі військової частини та надалі реалізовував у ломбардах. Отримані кошти, за даними правоохоронців, використовував на власний розсуд.

    Військовослужбовцю повідомлено про підозру у заволодінні військовим майном із зловживанням службовим становищем в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 410 Кримінального кодексу України). Санкція статті передбачає до 15 років позбавлення волі.

    Наразі тривають процесуальні дії, спрямовані на встановлення всіх обставин події та перевірку можливих додаткових епізодів. Остаточну правову оцінку діям фігуранта має надати суд.

  • Незаконна вирубка під прикриттям агробізнесу: на межі Київщини і Житомирщини викрили схему

    Незаконна вирубка під прикриттям агробізнесу: на межі Київщини і Житомирщини викрили схему

    На межі Київської та Житомирської областей із 2019 року, за даними правоохоронців та місцевих активістів, діє організована схема незаконної вирубки лісу під прикриттям сільськогосподарських робіт. Йдеться про масштабне знищення деревини, що виходить за межі задекларованих земельних ділянок і зачіпає території державного лісового фонду.

    Ключовим елементом у схемі називають сільськогосподарський виробничий кооператив «Мусійки». Під виглядом розчищення полів від чагарників на ділянки заходить важка техніка — комбайни та подрібнювачі CLAAS, Doppstadt, вантажівки MAN і УРАЛи з маніпуляторами. Фактично ж, зафіксовано вирубку ділової деревини — берези, сосни, дуба, вільхи — без лісорубних квитків та належних дозволів.

    Замість санітарної очистки території відбувається повноцінна заготівля лісу. Частину деревини переробляють на щепу безпосередньо на місці, іншу — вивозять у вигляді колод. За свідченнями місцевих мешканців, масштаби вирубок виходять далеко за межі офіційно заявлених аграрних площ, охоплюючи державні ліси.

    Фінансову частину схеми пов’язують із компанією ТОВ «ЗАРУДДЯ-АГРО». Підприємство отримало кредит у розмірі 13,5 млн грн у межах державної програми «5-7-9%». Водночас компанія декларувала річний дохід понад 70 млн грн і обробляла близько 2700 гектарів землі.

    За даними слідства, кошти могли виводитися через фіктивні операції. Зокрема, йдеться про закупівлю сотень тисяч літрів пального без підтвердження фактичного використання, витрати на «ремонт техніки» на суму близько 4,6 млн грн без реального виконання робіт, а також придбання насіння та добрив із подальшим перепродажем пов’язаним компаніям. Таким чином, прибуток акумулювався у суміжних структурах, тоді як боргові зобов’язання залишалися на основному підприємстві.

    Після дефолту понад 4,29 млн грн тіла кредиту сплатила поручителька зі своїх особистих коштів. Під загрозою опинилася її комерційна нерухомість вартістю понад 20 млн грн.

    Серед ключових осіб, яких пов’язують зі схемою, називають Юлію Тарабанову, Ігоря Репу та Олену Репу. Навколо них, за інформацією з відкритих джерел, сформована мережа пов’язаних компаній та фізичних осіб-підприємців.

    Окремо зазначається роль місцевих органів влади. Зокрема, Народицька громада, за словами активістів, надавала приміщення та житло робітникам і не реагувала належним чином на сигнали щодо масштабних вирубок. Також повідомляється про можливі неформальні зв’язки окремих учасників із представниками правоохоронних органів.

    Задокументована шкода, за попередніми оцінками, перевищує 23 млн грн. Окрім прямих фінансових втрат, йдеться про суттєві екологічні наслідки — знищення лісових масивів, порушення природного балансу та деградацію ґрунтів.

    Відомо про відкриті кримінальні провадження, зокрема за ст. 246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка лісу), а також за іншими статтями, пов’язаними з можливими фінансовими зловживаннями. Розслідування триває.