Radaonline.news

Позначка: корупційний скандал

  • Петро Оленич і гроші на цифровізацію Києва

    Петро Оленич і гроші на цифровізацію Києва

    “Київ цифровий” – популярний застосунок, що спрощує життя мільйонів жителів столиці України. З моменту свого запуску він досяг вражаючих результатів: понад 3 мільйони користувачів, оновлений інтерфейс, три десятки нових сервісів і мільярдний бюджет на розробку та впровадження. Проте, поза цими успіхами стоїть важливе питання: хто ж управляє цими великими витратами?

    Роль Петра Оленича у Цифровізації Києва

    Петро Оленич – заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) з питань цифрового розвитку. Він обіймає цю посаду з квітня 2021 року, але його зв’язки з Київською адміністрацією мають глибші корені. Оленич працює у КМДА вже понад вісім років, зокрема на посаді директора Департаменту земельних ресурсів, де його діяльність привернула неоднозначну увагу.

    Оленич активно просуває ініціативи цифровізації столиці і публічно презентує нові функції “Київ цифровий”, як от останнє оновлення до версії 3.0. Його інформаційна активність у медіа може виглядати як спроба привернути позитивну увагу та відвернути погляд від численних корупційних скандалів, в які він потрапив.

    Оленич опинився в центрі декількох резонансних корупційних справ. Наприкінці 2023 року НАБУ висунуло йому підозру у незаконному відведенні земельної ділянки природно-заповідного фонду під забудову. Слідство встановило, що в результаті цієї операції Київська громада втратила близько 6,4 мільйона гривень. Подальші розслідування показали, що в документах було навмисно вказано неправдиву інформацію про статус ділянки, що дозволило передати частину парку “Нивки” під забудову.

    Але це не єдине звинувачення. Раніше Оленич також потрапляв у скандали через отримання земельних ділянок у подарунок. Журналісти з’ясували, що в 2016 році він став власником чотирьох земельних наділів у селі Богданівка Броварського району. Ці ділянки були подаровані особами, які отримали їх в приватну власність всього за два місяці до передачі Оленичу.

    Ще один інцидент відзначився у жовтні 2019 року, коли Департамент земельних ресурсів під керівництвом Оленича продовжив оренду земельної ділянки для будівництва житлового комплексу на вулиці Звіринецькій, незважаючи на те, що ця ділянка мала статус без права на капітальну забудову. Цей випадок також викликав великий резонанс у медіа.

    Бюджет та Розподіл Коштів

    Програма “Цифровий Київ”, затверджена наприкінці 2023 року, передбачає витрати в розмірі 7,1 мільярда гривень на цифровізацію столиці у 2024-2025 роках. З них 6,2 мільярда мають бути виділені безпосередньо з бюджету столиці. Ці кошти спрямовуються на розвиток “Київ цифровий”, включаючи нові сервіси та покращення існуючих функцій.

    Витрати на цифровізацію, безсумнівно, є значними, і важливо, щоб процес витрачання цих коштів був прозорим та контрольованим. Наявність корупційних скандалів, пов’язаних із Петром Оленичем, ставить під сумнів ефективність і законність витрат у цьому напрямку.

    Петро Оленич активно просуває досягнення у сфері цифровізації та регулярно з’являється в медіа з новинами про “Київ цифровий”. Його публічні виступи і презентації можуть бути спробою створити позитивний імідж і відвернути увагу від корупційних скандалів. Оленич також був помічений під час виступу Віталія Кличка на сесії Київради, коли він заснув на засіданні, що викликало негативну реакцію.

    Цифровізація Києва, безсумнівно, є важливим кроком у розвитку столиці, і “Київ цифровий” приносить значні поліпшення для мешканців. Проте, корупційні скандали та підозри, що оточують Петра Оленича, ставлять під сумнів ефективність витрат і управління цим важливим напрямком. Суспільству варто слідкувати за тим, як використовуються бюджетні кошти та як забезпечується прозорість і відповідальність у процесі цифровізації.

  • Пивоварський пограбував країну на 49 мільйонів доларів

    Пивоварський пограбував країну на 49 мільйонів доларів

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура висунула серйозні обвинувачення проти колишнього міністра інфраструктури Андрія Пивоварського та його екс-першого заступника Володимира Шульмейстера. Обвинувачення стосується завдання понад 49 мільйонів доларів збитків державі, і справа набула резонансу завдяки масштабам фінансових порушень.

    За даними розслідування, у 2015 році Пивоварський разом з Шульмейстером, який також займав посаду голови Тарифної ради Міністерства інфраструктури, видав наказ, що дозволяв приватним компаніям стягувати половину ставки корабельного збору із суден у морському порту «Південний». Цей порт є державною власністю і перебуває під управлінням ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ), що означає, що право на збір коштів має виключно державне підприємство.

    Замість того, щоб усі надходження від зборів йшли в бюджет АМПУ, наказ Пивоварського і Шульмейстера дозволив приватним компаніям отримувати значну частину цих коштів. Це рішення призвело до завдання державі збитків на суму понад 49,63 мільйонів доларів США, що підтверджено висновками експертиз.

    Тепер колишні чиновники обвинувачуються за статтею 364 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від трьох до шести років. Крім того, вони можуть бути позбавлені права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років і зобов’язані сплатити штраф від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Кримінальне провадження за фактами зловживань у Міністерстві інфраструктури було передано від СБУ та Нацполіції до НАБУ та САП восени 2019 року. В результаті розслідувань та неодноразових звернень до Кабінету Міністрів і інших державних органів, вдалося домогтися скасування протиправного наказу та усунення перешкод у користуванні державними частинами акваторії порту. Суми, що були неправомірно отримані приватними компаніями, наразі арештовані на їх рахунках.

  • Дмитро Назаренко і його мільярдні махінації з бюджетом Київщини

    Дмитро Назаренко і його мільярдні махінації з бюджетом Київщини

    Дмитро Назаренко, який з січня 2018 року займав пост першого заступника голови Київської обласної військової адміністрації (КОВА), завершив свою кар’єру після довгого періоду служби під керівництвом семи різних керівників. Ця новина викликала значний резонанс, особливо через численні звинувачення в корупції та проблеми з тендерами.

    Назаренко розпочав свою діяльність на посаді ще при Олександрі Горгані і продовжував працювати з наступними очільниками області: Олександром Терещуком, Михайлом Бно-Айріаном, Олексієм Чернишовим, Василем Володіним, Олександром Павлюком та Олексієм Кулебою. Протягом цих років Назаренко став фігурою, навколо якої з’явилося безліч питань.

    Особливий інтерес у ЗМІ викликала інформація про ймовірні зв’язки Назаренка з Андрієм Куковенком, директором ТОВ «АМК Рем-Буд». За даними джерел, Назаренко є кумом Куковенка, а його компанія регулярно вигравала тендери на ремонт, будівництво та обслуговування доріг і інфраструктурних об’єктів. В результаті, ТОВ «АМК Рем-Буд» освоїло понад мільярд бюджетних гривень.

    Ще однією важливою фігурою є Руслан Ничик, начальник служби автомобільних доріг Київщини, який, за даними журналістів, є спільним другом Куковенка і Назаренка. Ця тріада викликала підозри в корупційних схемах та непрозорих процедурах вибору підрядників.

    Дмитро Назаренко також підозрюється у зв’язках з компанією «Нідком», яка отримала значні замовлення на ремонт медичних установ Київщини, заробивши близько 250 мільйонів гривень. Це породило підозри в можливих корупційних схемах, де Назаренко міг отримувати значні відкатки.

    Особливу увагу привернула скандальна закупівля весною 2023 року, коли КОВА витратила 40 мільйонів гривень на сумнівні медичні закупівлі, включаючи томограф вартістю 44,5 мільйона гривень. Цю закупівлю, як стверджують джерела, затверджували на найвищому рівні в КОВА, зокрема за участю Назаренка.

    Незважаючи на те, що Дмитро Назаренко завершив свою кар’єру на посту першого заступника голови КОВА, його діяльність залишила чимало питань і підозр. Ймовірно, ще не раз буде чутися про його спроби повернутися до влади, аби продовжити корупційні практики, що вже стали частиною його репутації.

  • Як Шурма захищає корупційні схеми

    Як Шурма захищає корупційні схеми

    У центрі корупційного скандалу опинився невеликий банк «Альянс», який останнім часом потрапляє під приціл правоохоронних органів. Заступник голови Офісу Президента Ростислав Шурма може бути “таємним покровителем” цього банку, який завдяки близьким стосункам із головою наглядової ради Павлом Щербанем, ймовірно, відбиває «атаки» Національного банку України (НБУ) та забезпечує протекцію перед правоохоронними органами, стверджують журналісти.

    Банк «Альянс» став широко відомий після скандалу, в якому адвокат юридичної компанії Miller Олексій Носов нібито намагався дати хабар детективам НАБУ та прокурорам САП у справі про завдання збитків «Укренерго». Хоча формально головним акціонером є Олександр Сосіс, колишній голова правління страхової компанії АСКА Ріната Ахметова, реальним керівником та ляльководом банку є Павло Щербань, який очолює наглядову раду з серпня 2021 року.

    Щербань має довгу кар’єру в банківському секторі, працюючи у таких установах, як «Промінвестбанк», «Володимирський», «Південкомбанк» та інших. Однак найбільше уваги привертає його роль в банку «Альянс» та його тісні зв’язки з Ростиславом Шурмою, з яким Щербань, ймовірно, познайомився ще близько десяти років тому під час спільної роботи над схемами.

    Згідно з даними відкритих джерел, Шурма та Щербань мають спільні інтереси не тільки в банківському секторі, але й у інших бізнесах. Зокрема, Щербань володіє газовидобувною компанією «Віва Експлорейшн», яка отримала ліцензію на видобуток нафти і газу в Івано-Франківській області. Іншим цікавим активом є нещодавно придбаний елеватор у Хоролі, який, на думку аналітиків, може стати стартовим майданчиком для розширення в аграрну галузь.

    Окрім того, Щербань інвестує в ІТ-бізнес, що включає створення багатопрофільної ІТ-команди для обслуговування банківських продуктів і торгових мереж. Ці інвестиції можуть бути частиною стратегічного плану, зокрема, на фоні відомого інтересу Шурми до цифровізації економіки та його конкуренції з віцепрем’єром Михайлом Федоровим.

    Попри численні порушення нормативів Національного банку та корупційні скандали, банк «Альянс» не зазнав тимчасової адміністрації. Це може свідчити про наявність тіньової підтримки з боку високопосадовців, таких як Шурма. Проте, як відзначають журналісти, чи дійсно «Альянс» є пріоритетом для Щербаня, чи ці інвестиції є частиною більш широкого венчурного портфеля, залишається питанням.