Позначка: комунальні підприємства

  • Чотири сосни за 3,8 млн грн: у Харкові розгорівся скандал навколо закупівлі дерев

    Чотири сосни за 3,8 млн грн: у Харкові розгорівся скандал навколо закупівлі дерев

    Закупівля декоративних дерев у Харкові викликала резонанс через значні суми, витрачені з міського бюджету. Комунальне підприємство «Харківзеленбуд» придбало чотири сосни на суму 3,8 мільйона гривень, що вже саме по собі виглядає нетипово для воєнного часу.

    Згідно з умовами укладеного контракту, три дерева були закуплені за ціною 973 тисячі гривень за одиницю, ще одне — за 876,5 тисячі гривень. При цьому вказані суми не включають податок на додану вартість. Окрім цього, ще близько 1,5 мільйона гривень було витрачено на благоустрій невеликої ділянки, де висадили дерева.

    Підрядником за договором від 26 серпня стало товариство з обмеженою відповідальністю «Кузнецов ландшафтна студія», яке за цим контрактом має отримати майже 10 мільйонів гривень за поставку рослин. Водночас участь у закупівлі брала інша компанія — ТОВ «Голландські троянди», яка подала значно дешевшу пропозицію. За її умовами аналогічні дерева коштували від 150 до 400 тисяч гривень із ПДВ. Проте замовник відхилив цю пропозицію та обрав дорожчого постачальника.

    Додаткові питання виникли після порівняння закупівельних цін із відкритими комерційними прайсами самого постачальника. У відкритому каталозі «Кузнецов ландшафтної студії» найвища ціна на сосни становить близько 247 тисяч гривень, тоді як дерева з аналогічними характеристиками оцінюються у межах 140–248 тисяч гривень. Таким чином, місто заплатило за окремі дерева у кілька разів більше, ніж їхня заявлена роздрібна вартість.

    Крім фінансового аспекту, сумніви викликає і відповідність дерев заявленому виду. Замість справжніх італійських сосен Пінія, які не пристосовані до клімату Харківської області, у місті фактично висадили звичайні або кримські сосни, яким за допомогою стрижки надали характерну «парасолькову» форму. Це означає, що надалі місто буде змушене регулярно фінансувати догляд за деревами, аби вони зберігали декоративний вигляд.

    У результаті громада Харкова не лише переплатила мільйони гривень за озеленення, а й отримала імітацію елітного благоустрою, яка потребуватиме додаткових витрат у майбутньому. Закупівля вже привернула увагу громадськості та стала черговим прикладом сумнівного використання бюджетних коштів у комунальному секторі.

  • Прокуратура заявила про збитки бюджету Києва на понад 1 млрд грн і звинуватила КМДА в блокуванні повернення коштів

    Прокуратура заявила про збитки бюджету Києва на понад 1 млрд грн і звинуватила КМДА в блокуванні повернення коштів

    Київська міська прокуратура заявляє про збитки бюджету столиці більш ніж на мільярд гривень і звинувачує КМДА в тому, що повернення цих коштів свідомо гальмується. Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.

    За даними відомства, протягом 2025 року органи Київської міської прокуратури вже передали до суду 109 обвинувальних актів у кримінальних провадженнях, пов’язаних із порушеннями посадовців Київської міської державної адміністрації та керівників комунальних підприємств. Загальна сума встановлених збитків у цих справах перевищує 1 мільярд гривень.

    Лише від початку року про підозру повідомлено 81 посадовцю структур КМДА та комунальних підприємств. Йдеться про епізоди, де сума шкоди становить понад 280 мільйонів гривень. Серед типових схем слідчі називають закупівлі за завищеними цінами, оплату робіт і послуг, які фактично не виконувалися, а також перерахування коштів за товари, які місто ніколи не отримувало. Окремо вказується оплата за «непроведені ремонти», «не висаджені квіти» та інші роботи, які існують лише на папері, але були оплачені з міського бюджету.

    У прокуратурі підкреслюють, що головне завдання слідства — не тільки притягнути посадовців до кримінальної відповідальності, а й повернути гроші до бюджету Києва. За логікою правоохоронців, кошти, витрачені на фіктивні послуги, мають бути компенсовані місту.

    Однак, за словами прокурорів, цей процес фактично блокується позицією самої міської влади. Зокрема, у низці кримінальних проваджень КМДА відмовляється визнавати себе потерпілою стороною. Це або затягує процедуру відшкодування, або взагалі робить її неможливою, оскільки без статусу потерпілого місто не може офіційно вимагати повернення збитків.

    Правоохоронці навели показовий приклад: комунальне підприємство «Спецжитлофонд», отримавши від підрядника відшкодування збитків у межах кримінального провадження, не перерахувало ці кошти до міського бюджету, а повернуло їх підряднику. У прокуратурі називають це ілюстрацією того, як бюджет втрачає можливість реального повернення грошей навіть після встановлення збитків.

    У Київській міській прокуратурі заявляють, що змінили свій підхід до супроводу таких справ. За їхніми словами, оновлені процесуальні механізми вже дають перші результати. Деталі обіцяють оприлюднити найближчим часом.

    Важливо, що це не поодинокі закиди. У 2024 році прокуратура вже публічно звітувала про системні зловживання у сферах закупівель, благоустрою, ремонту укриттів, будівництва транспортної інфраструктури та утримання зелених насаджень. Тоді йшлося про сотні мільйонів гривень збитків і десятки обвинувачених посадовців КМДА та комунальних підприємств.

    Позиція прокуратури зараз фактично зводиться до тези: викрадені гроші можна повернути місту, але для цього сама міська адміністрація має визнати себе потерпілою стороною й вимагати компенсації, а не захищати репутаційно підпорядковані підприємства.

    Водночас у КМДА публічної реакції на ці заяви наразі не оприлюднили.

  • Осінні тендери КМДА: мільйони на сквери, буклети метро і соціологічні дослідження за мільйон

    Осінні тендери КМДА: мільйони на сквери, буклети метро і соціологічні дослідження за мільйон

    Поки країна воює й шукає ресурси для фронту, у Києві триває традиційний осінній сезон тендерів. Комунальні підприємства активно витрачають бюджетні кошти — від капремонтів скверів до закупівлі буклетів і соціологічних опитувань.

    Сквери та парки — головна осіння стаття витрат

    Цього року міська влада знову щедро фінансує «оновлення» зелених зон столиці. У Святошинському районі стартував капітальний ремонт скверу на розі проспекту Берестейського та вулиці Чорнобильської. Підряд отримає ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”», а вартість робіт становить 8,3 млн гривень. Завершити ремонт мають до 20 грудня.

    Та сама компанія відновлюватиме спортивно-ігровий майданчик у сквері імені Кошиця в Дарниці. Роботи коштують 4,8 млн гривень, причому фірма стала єдиним учасником тендеру.

    «Київзеленбуд» тим часом замовляє проєктування систем відеоспостереження й установку «тривожних кнопок» у скверах — у Дарницькому районі та на Берестейському проспекті. Вартість таких робіт коливається від 20 до 30 тисяч гривень. Підрядником стала комунальна «Інформатика».

    Крім того, за експертизу документації з благоустрою Скверу Дмитра Коцюбайла (Да Вінчі) заплатять 21,7 тис. грн, а за аналогічну експертизу парку на вулиці Прирічній в Оболонському районі — 57 тис. грн.

    Метрополітен: деталі, буклети і тінь Брагінського

    Серед великих замовників — КП «Київський метрополітен», яке закуповує комплектуючі для рухомого складу. Одна лише «балка центрального підвішування вагонів» коштує 7,9 млн гривень. Але дивує інше: підприємство замовило 20 тисяч презентаційних буклетів на суму 91,2 тис. грн у ФОП Віктора Хільчука.

    Навіщо підземці буклети — питання відкрите, особливо на тлі того, що доходи метрополітену за перше півріччя 2024 року становили 2,58 млрд грн, а витрати — 4,53 млрд. А розслідування щодо ексначальника метрополітену Віктора Брагінського, який утік з України після корупційних скандалів, досі триває.

    Дослідження «для мерії»: мільйони на соціологію

    Не відстає і Комунальна науково-дослідна установа “Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста”, очолювана Сергієм Павловським. Цього жовтня інститут оголосив тендер на 785 тисяч гривень для опитування про «сприйняття киянами європейської та євроатлантичної інтеграції».

    Раніше ця установа вже проводила низку досліджень:

    • «Оцінка якості обслуговування ЦНАПів» — 1,21 млн грн,

    • «Євроінтеграційні настрої киян» — 708 тис. грн,

    • «Якість життя молоді столиці» — 387 тис. грн,

    • «Медіаспоживання киян» — 530 тис. грн,

    • «Гендерні аспекти розвитку людського капіталу під час війни» — 524 тис. грн.

    В КМДА не змогли пояснити, як результати цих досліджень реально допомагають місту. Сергій Павловський відповів, що «висновки направляються замовникам у встановленому порядку», але без уточнення, чи хтось їх узагалі використовує.

    Меблі, дах і камери

    Київська міська рада теж не відстає від «осінніх» закупівель.

    • Ремонт даху будівлі на Хрещатику, 36, обійдеться у 1,6 млн грн.

    • Камери відеоспостереження для самої Київради — ще 85 тис. грн.

    • Новий стіл керівника моделі Statik коштуватиме 58,4 тис. грн, хоча на ринку аналогічний можна знайти за 53 тис.

    Попри війну, коли більшість українських міст скорочують витрати на непершочергові потреби, Київ продовжує фінансувати ремонти скверів, замовляти буклети, меблі та соціологічні дослідження.
    Осінній сезон закупівель у столиці ще не завершено — попереду нові контракти і тендери, які, схоже, нічим не поступаються довоєнним за масштабом і апетитами.

  • Прокуратура повідомила про підозри 14 особам через розтрату коштів столичного бюджету

    Прокуратура повідомила про підозри 14 особам через розтрату коштів столичного бюджету

    Київська міська прокуратура повідомила про підозри чотирнадцятьом особам — дванадцятьом посадовцям комунальних підприємств та районних адміністрацій, а також двом керівникам підрядних організацій. Їх підозрюють у масштабних зловживаннях із бюджетними коштами, внаслідок яких столиця зазнала збитків майже на 73 мільйони гривень.

    За даними слідства, посадовці діяли як через службову недбалість, так і шляхом свідомої розтрати. Зловживання зафіксовані у різних сферах — від закупівлі електроенергії та дорожньої солі до ремонту техніки, парків і шкільних покрівель.

    Серед підозрюваних — начальниця управління КП «Київпастранс», через недбалість якої за електроенергію переплатили понад 47 мільйонів гривень, та колишній гендиректор «Київзеленбуду», якого разом з колегами підозрюють у розтраті 4,8 мільйона гривень під час ліквідації амброзії.

    Крім того, директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА не проконтролював закупівлю спецтранспорту, що призвело до переплати майже 11 мільйонів. Підозри отримали також керівники комунальних підприємств Солом’янського, Подільського та Голосіївського районів, причетні до завищення цін на сіль, стовпчики та ремонтні роботи.

    Окремо розслідуються факти розтрати у «Київмедспецтранс», де посадовці разом із підрядниками заволоділи коштами, призначеними для закупівлі запчастин до машин швидкої допомоги. Також слідство встановило збитки у понад 700 тисяч гривень під час капітального ремонту сонячної електростанції у Святошинському психоневрологічному інтернаті.

    Дії підозрюваних кваліфіковано за статтями 191 (привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем), 366 (службове підроблення) та 367 (службова недбалість) Кримінального кодексу України.

    Розслідування триває, а правоохоронці наголошують: викриті схеми свідчать про системність корупції в комунальному секторі столиці, яку роками прикривали під виглядом «звичайних закупівель».

  • Київпастранс переплатив за електроенергію — слідство називає суму 47,2 млн грн

    Київпастранс переплатив за електроенергію — слідство називає суму 47,2 млн грн

    За даними столичної прокуратури, 3 жовтня правоохоронці повідомили про підозри 14 особам у зв’язку з багатомільйонними зловживаннями в комунальній сфері Києва; загальні збитки бюджету, за висновками слідства, сягають майже 73 млн грн. Серед підозрюваних — 12 посадовців комунальних підприємств та районних адміністрацій і два керівники підрядних організацій.

    Найбільші збитки, як повідомляють у відомстві, зафіксовані в КП «Київпастранс»: начальниця управління цього підприємства нібито не провела моніторинг цін перед закупівлею електроенергії, унаслідок чого місто переплатило 47,2 млн грн. Другий за масштабами епізод пов’язаний із Департаментом муніципальної безпеки КМДА — його директору інкримінують недбале невиконання контролю при закупівлі спецавтомобілів і обладнання, що спричинило переплату майже 11 млн грн.

    У КП «Київзеленбуд» слідство виокремлює кілька епізодів: колишньому генеральному директору, головному агроному та керівнику підрядного товариства інкримінують розтрату 4,8 млн грн під час робіт із ліквідації амброзії. Окрім того, ексначальник відділу та підрядник підозрюються у розтраті 800 тис. грн під час благоустрою парку «Орлятко» в Солом’янському районі.

    У Солом’янському КП «ШЕУ» встановлено переплату близько 2 млн грн при закупівлі дорожньої солі; схожий інцидент у КП «ШЕУ Голосіївського району» призвів до збитків у 1,4 млн грн через поставки солі неналежної якості. Колишньому начальнику КП «ШЕУ Подільського району» інкримінують закупівлю антипаркувальних стовпчиків на 1,5 млн грн, які не відповідали вимогам ДСТУ.

    У сфері охорони здоров’я, за версією слідства, начальник служби КО «Київмедспецтранс» разом із підрядниками заволодів 1,9 млн грн, виділених на запчастини для машин швидкої допомоги. Також повідомлено про підозру начальнику управління Голосіївської РДА у розтраті майже 1 млн грн під час ремонту паркінгу, а в Солом’янській РДА — керівнику управління і представнику підрядної організації — через завищену вартість робіт з ремонту даху школи (понад 500 тис. грн збитків).

    Окремо розслідується епізод у Святошинському психоневрологічному інтернаті: посадовцю інкримінують розтрату майже 700 тис. грн під час капітального ремонту гібридної сонячної електростанції.

    Кожен випадок, як наголошують правоохоронці, розслідується в рамках окремих кримінальних проваджень; підозри оголошені за різними статтями Кримінального кодексу, зокрема за розтратою майна, службовою недбалістю та підробленням документів. Тривають слідчо-оперативні заходи з метою встановлення всіх причетних і визначення розміру завданих збитків та шляхів їх відшкодування.

  • Комунальні підприємства столиці працюватимуть без змін 8 та 9 травня

    Комунальні підприємства столиці працюватимуть без змін 8 та 9 травня

    8-го та 9-го травня всі столичні комунальні підприємства будуть працювати в штатному режимі, без переходу на дистанційну роботу. Відповідне рішення було прийняте мером Києва Віталієм Кличко.

    Про це повідомляють джерела в КМДА, видання 360ua.news.

    Нагадаємо, низка шкіл в Україні переходять на дистанційне навчання учнів 8 та 9 травня. Освітяни зазначають, що це необхідно з міркувань безпеки.

  • Новий департамент закупівель у КМДА може зламати корупційні схеми чиновників

    Новий департамент закупівель у КМДА може зламати корупційні схеми чиновників

    За інформацією наших джерел, в процесі боротьби за корупційні потоки столиці, у мера Києва Віталія Кличко вирішили створити новий “департамент закупівель” для комунальних підприємств, відібравши цю функцію у всіх без виключення департаментів КМДА.

    За задумом команди Кличко, усі закупівлі в столиці контролюватиме один департамент, де ключові ролі займуть абсолютно нові люди – не з нинішньої системи КМДА, що має стати крахом для вибудуваної Миколою Поворозником схеми відкатів на закупівлях.

    Нагадаємо, бюджет Києва – це майже 90 мільярдів гривень, з яких затрати на “зарплату, платежі за світло, газ, воду, тепло” становлять біля 70 відсотків. Решта 30 відсотків – це всілякі “закупівлі товарів, послуг, робіт”. Тобто бюджет для «освоєння» становить близько 25 мільярдів. За різними підрахунками сума відкатів становить у середньому 30 відсотків, тобто 8 мільярдів осідає в кишенях чиновників.

    Як працює “відкатна схема” у столиці

    Усі департаменти та районні адміністрації столиці складають бюджети, де вже закладені суми суми відкатів. Райони закладають власний відкат до 20 відсотків, з яких 5-7 відсотків йде на оплату силовикам та «іншим кураторам», 5-7 відсотків (залежно від домовленості з кураторами від Офісу) – на ОП, відсоток, що залишився, – на утримання голови району та його адміністрації.

    Ще мінімум від 10-20 відсотків від суми договору закупівлі отримують у вигляді прибутку підрядники (якщо цих підрядників нав’язав профільний заступник мера, то 20 відсотків можуть перетворитися і на 25). Тобто реальні роботи, товари чи послуги коштують вдвічі дешевше.

    Для того, щоб отримати гроші з бюджету, всі суми необхідно затвердити у ​​першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника. Там є чітка такса – 5 відсотків з будь-якого контракту, інакше не пройде. Але навіть після затвердження, ще 2-3 відсотки бере голова департаменту фінансів за виділення коштів, ще 1 відсоток департамент економіки за підтвердження видатків у планах, інакше на наступний рік плани “обрубають”, ще 5 відсотків забирає профільний заступник.

    Таким чином, за інформацією джерел, створення “департаменту закупівель” перебудує всю “відкатну схему” та дасть змогу прибрати біля 30-35 відсотків відкатів на закупівлях, знизити ціни у підрядників ще на 10 відсотків та скоротити кількість співробітників у департаментах і районних адміністраціях.

  • У 35-ти тисяч співробітників київських КП та міської влади 31 березня закінчується бронювання

    У 35-ти тисяч співробітників київських КП та міської влади 31 березня закінчується бронювання

    За інформацією наших джерел в КМВА, 31-го березня закінчується бронювання співробітників Київської міської влади та комунальних підприємств згідно з Постанови Кабміну № 1332 . Водночас, у Києві у 3 рази збільшується кількість патрулів ТЦК.

    На відновлення бронювання 35-ти тисячам співробітників Київської міської влади та комунальних підприємств знадобиться мінімум 10 днів. В цей період: з 1 по 11 квітня ТЦК у Києві збільшує кількість патрулів у 3 рази.

    Нагадаємо, новий начальник Київського ТЦК, полковник Віталій Валентинович Хом’як разом з головою КМВА Тимуром Ткаченко запровадили схему “обілечування” столичних підприємств, які мають бути визнані “критичними” для бронювання.

  • В Харкові ведуться роботи з відновлення системи електропостачання

    В Харкові ведуться роботи з відновлення системи електропостачання

    Профільні служби активно працюють над відновленням електропостачання в Харкові після серйозних пошкоджень, завданих ворожими ударами по енергетичній інфраструктурі міста. Міський голова Ігор Терехов повідомив про це, зауваживши, що через перебої в електропостачанні тимчасово припинено рух потягів метрополітену. Однак деякі маршрути трамваїв і тролейбусів вдалося відновити, і муніципальні автобуси продовжують перевозити пасажирів по місту.

    “Сьогодні були серйозні пошкодження енергетичної системи, яка живить Харків. Наші комунальні підприємства спільно з енергетиками працюють над відновленням енергопостачання. Насправді це не означає, що світла немає в усьому місті, але є певні труднощі. Для забезпечення стабільного енергозабезпечення міста критично не вистачає напруги в мережах”, – пояснив Терехов.

    Він також підкреслив, що внаслідок ворожих атак постраждали житлові будинки, і комунальні служби працюють над виправленням наслідків обстрілів, у тому числі, проводять інспекцію дахів на наявність пошкоджень.

    Мер також висловив подяку за надану допомогу, яка надходить до Харкова з інших міст України. “Наприклад, сьогодні ми отримали допомогу від Закарпаття, і я висловлюю щиру вдячність за цю підтримку. У ці важкі часи всі міста і області об’єдналися, щоб допомогти нам”, – підкреслив Ігор Терехов.