Radaonline.news

Позначка: Кабінет міністрів

  • Міноборони стає «єдиним вікном»: як уряд перезапускає закупівлі для армії

    Міноборони стає «єдиним вікном»: як уряд перезапускає закупівлі для армії

    Кабінет Міністрів України ухвалив пакет рішень, спрямованих на суттєве спрощення процедур забезпечення Сил оборони. Йдеться про дерегуляцію закупівель, централізацію процесів через Міністерство оборони та зміни у використанні окремих категорій ресурсів — від вибухових речовин до знеболювальних препаратів. Про це 2 травня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Ключовим елементом змін стало визначення Міністерства оборони як «єдиного вікна» для всіх складових сектору безпеки і оборони. Це означає, що відтепер саме оборонне відомство координуватиме потреби різних структур, зокрема Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших формувань. Такий підхід має усунути дублювання процесів, скоротити час ухвалення рішень і зробити постачання більш ефективним в умовах війни.

    За словами Свириденко, одним із пріоритетів уряду є максимальне прискорення закупівель за кошти міжнародних партнерів. У зв’язку з цим змінено порядок координації міжнародної військової допомоги. Тепер Міністерство оборони України акумулюватиме запити від усіх складових Сил оборони, що дозволить точніше формувати потреби та швидше залучати фінансування від донорів. Безпосередню реалізацію закупівель за кошти іноземних партнерів здійснюватиме Агенція оборонних закупівель ДОТ.

    Ще одним важливим нововведенням стала зміна підходу до кодифікації вибухових речовин. Вперше їх розглядатимуть як окремі предмети постачання, а не лише як складову боєприпасів. Це дає змогу закуповувати такі матеріали більш гнучко — під конкретні потреби підрозділів. Водночас процедура підтвердження характеристик продукції для виробників залишається без змін, що має забезпечити контроль якості. Встановлено і чіткі строки: кодифікація має відбуватися протягом десяти днів після отримання висновку за результатами випробувань.

    Суттєві зміни торкнулися і медичного забезпечення військових. Кабінет Міністрів вніс зміни до правил обігу знеболювальних препаратів, зокрема наркотичних лікарських засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які використовуються в бойових умовах. Відтепер Міністерство оборони отримує право самостійно визначати порядок їх постачання та використання на передовій, на стабілізаційних пунктах і у бойових бригадах. Це рішення фактично скасовує частину бюрократичних обмежень мирного часу, які раніше ускладнювали роботу медиків у польових умовах. Нові норми діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та ще 60 днів після його завершення.

    Експерти зазначають, що такі кроки є логічним продовженням курсу на дерегуляцію оборонного сектору, який Україна активно реалізує з початку повномасштабної війни. Централізація закупівель через одне відомство дозволяє не лише зменшити адміністративні бар’єри, а й посилити контроль за використанням ресурсів. В умовах високої інтенсивності бойових дій швидкість постачання часто є критичним фактором, який безпосередньо впливає на ефективність підрозділів на фронті.

    Окрему увагу в уряді приділяють прозорості процесів. Хоча частина інформації про оборонні закупівлі залишається закритою з міркувань безпеки, централізація управління дозволяє краще відстежувати рух ресурсів і запобігати їх нецільовому використанню. Це також важливий сигнал для міжнародних партнерів, які фінансують значну частину оборонних потреб України.

    Водночас зміни мають і стратегічне значення. Уніфікація підходів до закупівель, кодифікації та медичного забезпечення формує більш сучасну модель управління оборонним сектором, яка відповідає стандартам країн НАТО. Це може спростити інтеграцію України у західні безпекові структури в майбутньому.

    Новий пакет рішень уряду є спробою зробити систему забезпечення армії швидшою, гнучкішою та менш залежною від бюрократичних процедур. У реаліях війни це означає не лише економію часу, а й потенційно врятовані життя військових, які отримуватимуть необхідне спорядження та медичну допомогу без затримок.

  • Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) фактично поставили паузу в одному з найрезонансніших податкових питань — можливому запровадженні податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців. За підсумками перемовин у Вашингтоні сторони дійшли висновку, що ця ідея є надто чутливою як з економічної, так і з політичної точки зору, тому наразі її реалізація не розглядається як пріоритет. Натомість Україна разом із міжнародними партнерами зосереджується на пошуку альтернативних джерел наповнення державного бюджету, зокрема в контексті формування фінансової політики на 2027 рік.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко після участі у весняних зборах МВФ та Світового банку. За її словами, українська делегація провела низку консультацій із представниками фонду та європейських інституцій, під час яких вдалося донести позицію уряду щодо ризиків такого кроку. Вона наголосила, що МВФ із розумінням поставився до аргументів української сторони, визнавши, що запровадження ПДВ для ФОПів може викликати негативну реакцію в суспільстві та не знайти підтримки в парламенті.

    Питання оподаткування ФОПів залишається одним із найчутливіших у податковій політиці України, адже воно безпосередньо зачіпає сотні тисяч підприємців, які працюють у сфері торгівлі, послуг, ІТ та малого виробництва. У попередні місяці уряд розглядав можливість введення ПДВ для підприємців із певним рівнем доходу, що відповідало б європейській практиці, однак ця ініціатива викликала значний спротив з боку бізнесу. Представники малого бізнесу неодноразово заявляли, що такі зміни ускладнять ведення діяльності, збільшать адміністративне навантаження та можуть призвести до зростання цін для споживачів.

    Крім того, політична складова також стала важливим фактором. У Верховній Раді не сформувалося достатньої підтримки для ухвалення відповідного законопроєкту. Зокрема, представники парламентської більшості відкрито заявляли, що документ не готовий до розгляду, навіть попри те, що він розглядався як один із елементів співпраці з МВФ у межах програми фінансової підтримки. У підсумку уряд змушений був шукати більш збалансовані рішення, які б дозволили зберегти довіру міжнародних партнерів, не створюючи додаткового тиску на внутрішній ринок.

    У ході переговорів у Вашингтоні сторони погодилися, що в умовах повномасштабної війни Україна потребує гнучкішого підходу до реалізації структурних реформ. Це означає, що ключовим пріоритетом залишається макрофінансова стабільність, а не формальне виконання всіх вимог у встановлені строки. Саме тому питання ПДВ для ФОПів було відкладене, а натомість розпочато роботу над альтернативними інструментами наповнення бюджету.

    Серед таких інструментів уже розглядаються кілька напрямів. Зокрема, уряд схвалив законодавчі ініціативи щодо оподаткування цифрових платформ, що має на меті залучити до бюджету кошти від діяльності міжнародних онлайн-сервісів. Також обговорюються зміни до правил оподаткування міжнародних поштових відправлень, що може зменшити можливості для ухилення від податків у сфері електронної комерції. Окремо розглядається питання продовження дії військового збору як одного з ключових джерел фінансування оборонних потреб держави.

    Експерти зазначають, що відмова від негайного запровадження ПДВ для ФОПів не означає повної відмови від реформування податкової системи. Україна й надалі має зобов’язання перед міжнародними партнерами щодо розширення податкової бази та гармонізації законодавства з європейськими нормами. Водночас нинішній підхід демонструє прагнення уряду знайти баланс між необхідністю наповнення бюджету та підтримкою малого бізнесу, який залишається важливою складовою економіки.

    Співпраця з МВФ залишається критично важливою для України, адже фінансова допомога фонду є одним із ключових джерел підтримки економіки в умовах війни. Саме тому уряд намагається зберегти довіру партнерів, водночас адаптуючи реформи до реальних умов. У цьому контексті відмова від ПДВ для ФОПів виглядає як приклад компромісного рішення, яке дозволяє уникнути соціальної напруги та економічних ризиків.

    Очікується, що найближчим часом уряд представить нові пропозиції щодо податкової політики, які враховуватимуть як вимоги міжнародних партнерів, так і потреби українського бізнесу. Таким чином, дискусія навколо оподаткування ФОПів не завершена, але переходить у нову фазу — пошуку ефективних і водночас прийнятних для суспільства рішень.

  • Верховна Рада отримає додаткові кошти на зарплати від Кабміну

    Верховна Рада отримає додаткові кошти на зарплати від Кабміну

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про додаткове фінансування діяльності Верховної Ради. Згідно з розпорядженням від 1 жовтня, парламент отримає понад 143 мільйони гривень, більша частина яких буде спрямована на виплату зарплат працівникам.

    Кошти були передані Управлінню справами Апарату Верховної Ради за рахунок видатків Міністерства фінансів, закладених у бюджетну програму «Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади».

    Отримане фінансування буде використано за програмою «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради».

    Найбільша частина коштів — 120,21 мільйона гривень — призначена на оплату праці співробітників парламенту. Решту суми витратять на організаційні та технічні потреби Апарату Верховної Ради.

    Таким чином, уряд забезпечив додаткове фінансування парламенту, що дозволить покрити зарплати та поточні витрати у другій половині 2025 року.

  • Уряд запускає масову атестацію митників: перевірять близько 10 тисяч співробітників

    Уряд запускає масову атестацію митників: перевірять близько 10 тисяч співробітників

    Кабінет Міністрів затвердив новий порядок атестації посадових осіб митних органів. Перевірку мають пройти всі співробітники Держмитслужби — орієнтовно 10 тисяч людей. У Мінфіні пояснюють: йдеться про одноразову, повсюдну атестацію, покликану підтвердити відповідність персоналу високим професійним і етичним стандартам, без яких неможлива ефективна робота митниці.

    Процес складатиметься із трьох послідовних етапів. Спершу — тестування на знання Конституції України, митного та антикорупційного законодавства. Далі — перевірка логічного мислення й уміння працювати з інформацією. Завершальний етап — співбесіда, де фахові компетенції оцінюватимуть разом із доброчесністю. Сам формат має скоротити простір для формальностей і показати реальний рівень підготовки кожного працівника.

    Важливим запобіжником визначено прозорість: усі етапи, включно з тестами й співбесідами, фіксуватимуться на відео та аудіо, а результати публікуватимуться на офіційному сайті Держмитслужби. До процесу допустять і журналістів — після акредитації та підписання зобов’язання про нерозголошення персональних даних; мінімум двоє представників медіа зможуть бути присутніми на будь-якому етапі.

    Наслідки для персоналу прописані однозначно. Відмова від участі або провал атестації стануть підставою для припинення державної служби. Уряд ставить за мету «перезавантажити» кадровий склад і вивести з системи працівників, які не відповідають професійним вимогам чи стандартам доброчесності. Водночас успішне проходження усіх етапів має закріпити довіру до тих, хто щоденно забезпечує митні процедури.

    Контекст також промовистий. Станом на липень 2025 року фактична чисельність працівників митниці становила 9 538 осіб, із них 632 — у центральному апараті; середня зарплата в апараті — близько 79,3 тис. грн на місяць. Масштаб атестації означає, що в найближчі місяці система проходитиме серйозний стрес-тест: поєднання правових знань, аналітичних навичок та етичної оцінки має дати відповіді, хто залишиться працювати, а хто — ні.

    У підсумку новий порядок покликаний зробити митницю більш відкритою й керованою: чіткі стандарти, публічність кожного кроку та персональна відповідальність за результат мають стати базою для подальших змін у сфері. Результати атестації будуть оприлюднені офіційно — і стануть індикатором того, як саме оновлюється одна з ключових державних інституцій.

  • В уряді назрівають зміни: готують звільнення міністра освіти і міністра охорони здоров’я

    В уряді назрівають зміни: готують звільнення міністра освіти і міністра охорони здоров’я

    У Кабінеті міністрів України готуються до чергових кадрових змін. За інформацією з джерел у фракції “Слуга народу”, в Офісі Президента обговорюють можливу відставку міністра освіти і науки Оксена Лісового та міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка.

    Як повідомляє Суспільне з посиланням на кількох представників парламентської більшості, йдеться не про поодинокі ротації, а про ширші перестановки в соціальному блоці уряду — передусім у сфері освіти, медицини та соціальної політики.

    Найбільш імовірним кандидатом на зміну Лісовому називають першого заступника міністра Андрія Вітренка, який уже давно перебуває “в тіні” чинного керівника і має досвід управління в умовах воєнного часу. Утім, як уточнюють співрозмовники, остаточне рішення ще не ухвалене. Не виключено, що після звільнення Лісового обов’язки міністра на певний період покладуть на в.о.

    «Заступників у міністра багато. Вітренко — один із них. Але може бути варіант із в.о. без призначення нового міністра одразу», — зазначив один із депутатів “Слуги народу”.

    Щодо Віктора Ляшка ситуація виглядає складнішою. Кандидатури на заміну чинному міністру охорони здоров’я поки офіційно не обговорюються, що може свідчити про труднощі з пошуком професійного та політично прийнятного кандидата в одну з найскладніших сфер — особливо в умовах війни, епідемічних ризиків і тиску на систему охорони здоров’я.

    Водночас, у політичних колах не виключають, що ці зміни — лише початок ширшої кадрової чистки в уряді, яка може включати й зміну прем’єр-міністра. Нагадаємо, раніше у ЗМІ вже з’являлась інформація про підготовку законодавчих правок, які дозволять Верховній Раді звільнити Дениса Шмигаля.

    Серед причин таких кроків називають низький рівень довіри до міністерств, внутрішнє напруження у фракції “Слуга народу”, а також пошук “свіжих облич”, які могли б забезпечити ефективніше управління в умовах війни та повоєнного відновлення.

  • У Лондоні керівник ОП Єрмак отримав гарантії підтримки від британської розвідки

    У Лондоні керівник ОП Єрмак отримав гарантії підтримки від британської розвідки

    За інформацією джерела в Офісі президента, Андрій Єрмак провів непублічні переговори у Лондоні з керівництвом британської зовнішньої розвідки. Глава ОП зустрівся з чинним директором MI-6 Річардом Муром, а також із впливовим представником британських спецслужб Блейзом Метрівелі.

    Основна тема перемовин — продовження стратегічної співпраці з ОП і особисті гарантії безпеки для президента Володимира Зеленського в умовах можливого загострення ситуації в Україні. За словами джерела, Єрмаку вдалося переконати співрозмовників у доцільності подальшої підтримки поточної конфігурації влади, де він фактично відіграє роль головного арбітра.

    «Це була не просто дипломатична зустріч — це була угода про гарантії», — зазначає джерело.

    Поїздка до Лондона дозволила Єрмаку не лише зміцнити зовнішньополітичну позицію, а й закласти фундамент для масштабної кадрової реформи всередині країни. За інформацією джерела, Єрмак отримав негласне «добро» на переформатування уряду. Йдеться не лише про заміну окремих міністрів, а про створення повністю підконтрольної йому виконавчої вертикалі.

    Очікується, що в найближчі тижні можуть бути ухвалені кадрові рішення, які суттєво змінять баланс у Кабінеті Міністрів та вплив окремих груп усередині влади.

    «Єрмак хоче зустріти осінню турбулентність із повним контролем над виконавчою гілкою. Це буде уряд ручного керування», — додає співрозмовник.

    На фоні можливих ризиків — як воєнних, так і політичних — у Зеленського не залишилось простору для маневру. Єрмак закріпився як основний медіатор між зовнішніми партнерами і президентом. А підтримка з боку такого гравця, як MI-6, дає йому не лише гарантії, а й розв’язані руки для проведення внутрішніх чисток і кадрових ротацій.

    Це також може означати посилення конфлікту з іншими центрами впливу — насамперед із прем’єром Денисом Шмигалем і головою СБУ Малюком, які зберігають автономію в низці рішень.

    Якщо сценарій Єрмака реалізується повністю, на виході Україна отримає максимально централізовану модель управління з мінімальним місцем для незалежних інституцій і альтернативних думок.

  • У «Дії» з’являться цифрові дипломи й атестати

    У «Дії» з’являться цифрові дипломи й атестати

    Відтепер українці зможуть зберігати свої дипломи про освіту — від шкільного атестата до наукового ступеня — у застосунку «Дія». Відповідну постанову ухвалив Кабінет Міністрів, про що повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.

    За словами нардепа, електронні дипломи матимуть повноцінну юридичну силу, аналогічну фізичним документам. Це означає, що користувачі «Дії» зможуть пред’являти цифровий документ замість паперового — для вступу, працевлаштування чи будь-яких офіційних процедур, де потрібне підтвердження освіти.

    Документи будуть формуватись автоматично на основі записів в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО). Тож, якщо дані про освіту вже є у цій базі, вони без додаткових запитів з’являться у «Дії».

    Нова функція охоплює широкий спектр освітніх документів: шкільні атестати, дипломи бакалавра, магістра, спеціаліста, а також документи про післядипломну освіту й наукові ступені. Це значно спростить доступ до освітніх підтверджень як в Україні, так і за кордоном.

    У Мінцифри кажуть, що поява дипломів у «Дії» — черговий крок на шляху до повноцінної цифрової держави. Це також знижує ризик підробки документів, оскільки всі записи будуть синхронізовані з офіційною державною базою.

  • Міністр Чернишов став рекордсменом серед урядовців за статками

    Міністр Чернишов став рекордсменом серед урядовців за статками

    Міністр національної єдності України Олексій Чернишов задекларував понад 176 мільйонів гривень, ставши найзаможнішим урядовцем чинного складу Кабінету Міністрів. У його декларації також зазначено $490 тисяч готівки, п’ять квартир, а також приватну колекцію елітних годинників, творів мистецтва та рідкісних книг.

    Про це стало відомо з поданої декларації за 2024 рік, яку Чернишов оприлюднив відповідно до вимог законодавства.

    У документах вказано, що міністр володіє п’ятьма квартирами, більшість із яких — у престижних районах Києва. Також у власності або на правах користування зазначені інші об’єкти нерухомості в області.

    Окрім 176 мільйонів гривень задекларованих активів, на рахунках у банках Чернишов зберігає ще понад 5 мільйонів гривень, а також 490 тисяч доларів готівкою.

    У розділі про цінне рухоме майно вказана колекція годинників преміум-класу, твори живопису та рідкісні книжкові видання, частина з яких має культурну цінність. Точна кількість експонатів у колекції не розголошується.

    Хто такий Олексій Чернишов

    Олексій Чернишов був призначений міністром національної єдності навесні 2024 року. До цього він очолював правління НАК «Нафтогаз України», а ще раніше — був міністром розвитку громад та територій.

    Його ім’я неодноразово з’являлося у списках найзаможніших топменеджерів державного сектору, зокрема під час роботи у Нафтогазі.

    Декларація Чернишова викликала дискусії у мережі, адже на тлі загальної економії державних витрат та обговорень податкової політики, майновий стан окремих чиновників знову опинився в центрі уваги громадськості.

  • В Уряді України плануються кадрові зміни

    В Уряді України плануються кадрові зміни

    Уряд України стоїть на порозі серйозних кадрових змін, які можуть значно похитнути політичний ландшафт країни. За інформацією джерел, наближених до Офісу президента, вже активно обговорюється процес заміни ключових фігур Кабінету Міністрів.

    Усі ці зміни відбуваються на тлі низки серйозних факторів, зокрема, зміни політичної ситуації в США, а також погіршення ситуації з корупцією всередині країни.

    Однією з головних причин, що спонукає до таких змін, є перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США. Трамп, як відомо, має на меті перегляд політики щодо України, і одним із його вимог є заміна тих українських посадовців, які пов’язані з адміністрацією Байдена та Демократичною партією. Трамп неодноразово заявляв про необхідність боротьби з корупцією, зокрема в Україні, вважаючи, що деякі з політичних еліт є частиною корупційних схем, які включають “розпил” американської допомоги.

    Загострення корупційної ситуації в Україні також додає драматизму цим подіям. У січні 2025 року в ЗМІ з’явилася інформація про масштабні розкрадання в Міністерстві інфраструктури на суму понад 120 мільйонів доларів, і це тільки одна з численних схем, які зараз розслідуються. За словами представників Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), це лише верхівка айсберга.

    До того ж, за інформацією західних аналітиків, Трамп планує ініціювати аудит військової допомоги, яку США надали Україні. У 2024 році ця сума склала близько 48 мільярдів доларів, але існує підозра, що частина цих коштів була витрачена не за призначенням. Така ситуація створює додаткові труднощі для українського уряду, оскільки звинувачення в нецільовому використанні допомоги можуть стати серйозним ударом по репутації країни на міжнародній арені.

    Очікується, що прийдешні відставки можуть зачепити як міністрів, так і високопосадовців Офісу президента. Володимир Зеленський та Андрій Єрмак намагатимуться подати ці зміни як необхідну “чистку рядів”, але в реальності вони будуть змушені піти на поступки США, щоб зберегти хоча б мінімальну підтримку з боку Вашингтону. Це може призвести до серйозних політичних і кадрових змін у країні, які, ймовірно, змінять розстановку сил у найближчі місяці.

  • Призначено нового голову Держслужби фінмоніторингу після звільнення Черкаського

    Призначено нового голову Держслужби фінмоніторингу після звільнення Черкаського

    Кабінет міністрів України призначив Філіпа Проніна новим головою Державної служби фінансового моніторингу, змінивши на цій посаді Ігоря Черкаського. Це сталося після того, як уряд звільнив Черкаського та призначив Проніна, який до цього очолював Полтавську обласну військову адміністрацію (ОВА).

    Інформацію про зміну на посаді в уряді підтвердив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у своєму Telegram-каналі. Він зазначив, що рішення про призначення було ухвалено після того, як 30 грудня президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Філіпа Проніна з посади очільника Полтавської ОВА.

    Перед тим, як стати головою Полтавської ОВА у жовтні 2023 року, Пронін працював у структурі Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Також він мав досвід роботи в Держслужбі фінмоніторингу, де з 2010 по 2017 рік обіймав посади заступника начальника управління аналізу ризиків та типологічних досліджень департаменту фінансових розслідувань.

    Ігор Черкаський, який очолював Держслужбу фінмоніторингу з 2014 року, залишає свою посаду після десятирічної роботи в організації, призначення на яку відбулося ще за часів прем’єрства Арсенія Яценюка.