Radaonline.news

Позначка: Іран

  • США не отримали підтримки союзників щодо Ормузької протоки

    США не отримали підтримки союзників щодо Ормузької протоки

    Попри заяви президента США Дональда Трампа про підтримку з боку союзників, європейські партнери Вашингтона наразі не демонструють готовності до активної участі у військово-морській операції, спрямованій на розблокування Ормузької протоки. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на європейських та дипломатичних посадовців.

    За інформацією агентства, питання безпеки в Ормузькій протоці планують обговорити Велика Британія та Франція під час окремої зустрічі. Однак, як зазначають джерела, попри інтенсивні консультації, прогрес у формуванні спільної військово-морської місії залишається обмеженим і не наблизив сторони до конкретних рішень.

    Європейські країни наголошують, що не готові розгортати військові сили до моменту досягнення більш стабільного політичного врегулювання між США та Іраном. Наразі основна увага дипломатичних зусиль зосереджена на спробах деескалації конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном, а не на військових сценаріях.

    Джерела Bloomberg підкреслюють, що союзники США розглядають ситуацію як вкрай чутливу, а будь-які кроки в напрямку військової присутності можуть призвести до подальшого загострення. Саме тому більшість європейських столиць обирають обережну позицію, очікуючи розвитку дипломатичних переговорів.

    Окремо зазначається, що Велика Британія та Франція поки не мають спільного бачення того, як саме може функціонувати потенційна військово-морська місія. Сторони обговорюють як формат операції, так і ступінь участі різних країн, включно з можливим залученням США.

    За даними джерел, Велика Британія схиляється до більш обмеженого підходу, розглядаючи можливість використання вже наявних автономних систем для розмінування морських маршрутів. Йдеться про технічну підтримку без повноцінного військового супроводу комерційних танкерів у зоні протоки.

    Франція натомість просуває концепцію “системи супроводу”, яка передбачає ширшу координацію міжнародних сил для захисту судноплавства. При цьому Париж наголошує, що будь-яка операція має бути максимально узгодженою з регіональними умовами, зокрема з урахуванням позиції Ірану.

    Французька сторона також пропонує залучення до потенційної місії країн, які не є прямими учасниками конфліктів на Близькому Сході. Серед можливих партнерів називаються держави на кшталт Індії або окремих європейських країн, які не мають прямого конфліктного досвіду з Іраном.

    Окремим предметом дискусій залишається участь США у можливій місії. Частина європейських посадовців, за даними Bloomberg, вважає, що надмірна присутність Вашингтона може ускладнити ситуацію, оскільки це потенційно підштовхне Іран до більш жорсткої позиції та зменшить простір для переговорів.

    Водночас США наполягають на чітких зобов’язаннях союзників у сфері безпеки морських шляхів і очікують більшої конкретики щодо їхньої участі. Це створює додаткову напругу в трансатлантичних обговореннях.

    Ще одним ключовим елементом дискусії є можливість створення місії під егідою Організації Об’єднаних Націй. Франція та Велика Британія підтримують ідею міжнародного мандата, який міг би надати операції легітимності та ширшої підтримки.

    Однак, як визнають дипломатичні джерела, реалізація такого сценарію є складною, оскільки для ухвалення відповідного рішення необхідна згода постійних членів Ради Безпеки ООН, зокрема США, Китаю та Росії. У нинішніх геополітичних умовах досягти такого консенсусу буде вкрай важко.

    Напруженість навколо Ормузької протоки зросла після повідомлень про посилення контролю над морськими маршрутами та обмеження руху суден у регіоні. США заявляють про необхідність забезпечення свободи судноплавства та безпеки танкерів, тоді як Іран звинувачується у створенні перешкод для комерційного трафіку.

    Раніше також повідомлялося про різні підходи союзників до участі в потенційних операціях: частина країн наполягає на дипломатії, інші — на обмеженій військово-технічній присутності без прямого залучення до бойових дій.

    Ситуація навколо Ормузької протоки залишається невизначеною та політично чутливою. Попри тиск США щодо формування спільної місії, європейські союзники не готові до швидкого розгортання військових сил і продовжують робити ставку на дипломатичні механізми врегулювання.

    Основні розбіжності стосуються формату потенційної операції, ступеня залучення США, а також міжнародно-правового статусу можливої місії. У результаті переговори тривають без остаточних рішень, а ситуація в регіоні залишається напруженою та залежною від подальших політичних кроків усіх сторін.

  • США вимагали 20-річної заборони на збагачення урану в Ірані — переговори зірвалися

    США вимагали 20-річної заборони на збагачення урану в Ірані — переговори зірвалися

    Під час нещодавнього раунду переговорів між США та Іраном Вашингтон висунув вимогу щодо запровадження тривалого, орієнтовно 20-річного мораторію на збагачення урану, а також вивезення вже накопичених запасів ядерного матеріалу з території Ірану. Про це повідомляє Axios із посиланням на джерела, обізнані з перебігом перемовин.

    За даними видання, саме ця позиція стала ключовою точкою розбіжностей, яка фактично заблокувала досягнення попередньої домовленості.

    Американська сторона, за інформацією джерел, наполягала на довгостроковому заморожуванні програм зі збагачення урану в Ірані, а також на повному вивезенні вже збагаченого урану за межі країни. Такий підхід, як зазначається, мав на меті мінімізувати будь-які потенційні ризики військового використання ядерної програми.

    Іран, своєю чергою, відмовився від ідеї повного вивезення матеріалів і запропонував альтернативний варіант — зниження рівня збагачення під міжнародним контролем. Тегеран також заявив про готовність до обмежень, але лише на значно коротший термін, який джерела описують як «однозначний» (тобто менш ніж 10 років).

    Саме різниця в підходах до тривалості обмежень і контролю за ядерними матеріалами стала головним каменем спотикання.

    Іранська ядерна програма протягом останніх десятиліть залишається одним із ключових факторів напруженості у відносинах між Тегераном і Заходом.

    У 2015 році було укладено Спільний всеосяжний план дій (JCPOA) між Іраном та групою світових держав (США, Великобританія, Франція, Німеччина, Китай і Росія), який передбачав обмеження ядерної програми Ірану в обмін на зняття санкцій.

    Однак у 2018 році США в односторонньому порядку вийшли з угоди та відновили санкції проти Ірану. Після цього Тегеран поступово почав скорочувати свої зобов’язання за домовленістю, зокрема збільшуючи рівень збагачення урану та обсяги накопичених матеріалів.

    Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) неодноразово повідомляло про зростання рівня збагачення урану в Ірані, що викликало занепокоєння щодо можливого наближення до потенційного військового використання ядерної програми, хоча Іран офіційно заперечує такі наміри.

    За оцінками експертів з нерозповсюдження ядерної зброї, вимога про довгостроковий мораторій на збагачення урану фактично означала б суттєве обмеження стратегічних можливостей Ірану у ядерній сфері.

    Водночас вимога про вивезення вже накопиченого збагаченого урану є ще більш жорсткою, оскільки позбавляє країну потенційного «ядерного резерву» навіть у цивільних програмах.

    Іранська позиція про «розведення» матеріалів під міжнародним контролем відповідає логіці часткового збереження ядерної інфраструктури, але зі зниженим ризиком військового використання.

    Після зриву домовленостей подальші перспективи відновлення угоди залишаються невизначеними. Подібні переговори вже неодноразово проходили цикли загострення та пауз, однак ключові суперечності — рівень збагачення, контроль і санкційний режим — досі не вдалося вирішити.

    Раніше подібні дипломатичні кризи вже впливали на ринки енергоресурсів і загальну геополітичну напругу в регіоні Близького Сходу.

  • Трамп заявив про дзвінок з Ірану та можливу готовність Тегерана до угоди

    Трамп заявив про дзвінок з Ірану та можливу готовність Тегерана до угоди

    Президент США Дональд Трамп заявив, що отримав телефонний дзвінок від представників Ірану, які нібито висловили зацікавленість у досягненні угоди. Про це повідомляє Sky News із посиланням на заяву американського президента.

    За словами Трампа, контакт відбувся на тлі нещодавніх переговорів між сторонами, що проходили за участі американських високопосадовців. Зокрема, у процесі були залучені віцепрезидент США Джей Ді Венс, а також спецпосланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер, які, як зазначив президент, “проробили хорошу роботу”. Трамп наголосив, що саме американська сторона активно веде дипломатичні зусилля, однак отримала сигнал від іранської сторони про готовність до подальшого діалогу.

    Він також заявив, що ключовим питанням переговорів залишається ядерна програма Ірану. За його словами, позиція Вашингтона є незмінною — Іран не повинен отримати ядерну зброю. “У Ірану не буде ядерної зброї. Ми погодилися на багато що, але вони не погодилися на це. І я думаю, що вони погодяться”, — сказав Трамп, коментуючи перспективи домовленостей.

    Водночас у США визнають, що попередні раунди переговорів не завершилися успіхом. Віцепрезидент Джей Ді Венс раніше повідомляв, що перемовини тривали тривалий час і включали складні дискусії, однак остаточної угоди досягти не вдалося.

    Дипломатичні контакти відбуваються на тлі тривалого протистояння навколо ядерної програми Ірану. Після виходу США з ядерної угоди 2015 року у 2018-му та відновлення санкцій Тегеран поступово скоротив виконання своїх зобов’язань. Це призвело до загострення напруги між сторонами та зростання занепокоєння щодо рівня збагачення урану в Ірані.

    Попри це, обидві сторони періодично заявляють про готовність до відновлення переговорів. Наразі ключовими залишаються питання контролю за ядерною програмою Ірану, зняття санкцій та гарантії безпеки. Офіційного підтвердження нового раунду домовленостей поки немає, однак заяви сторін свідчать про можливість подальших дипломатичних контактів.

  • Посередники намагаються повернути США та Іран за стіл переговорів до 21 квітня — Axios

    Посередники намагаються повернути США та Іран за стіл переговорів до 21 квітня — Axios

    Міжнародні посередники продовжують дипломатичні зусилля, щоб організувати новий раунд переговорів між США та Іраном до 21 квітня — дати, коли спливає чинний режим припинення вогню. Про це повідомляє Axios із посиланням на регіональні джерела та американських посадовців.

    За даними видання, у посередницькому процесі беруть участь представники Пакистану, Єгипту та Туреччини. Вони підтримують паралельні контакти з Вашингтоном і Тегераном, намагаючись зблизити позиції сторін і відновити переговорний формат після останнього раунду, який не привів до прориву.

    Джерела Axios підкреслюють, що, попри публічні заяви про жорсткі позиції, дипломатичні канали між сторонами не повністю розірвані. Обидві сторони, за оцінками посередників, продовжують обмін сигналами через непрямі канали та регіональних посередників.

    Один із регіональних співрозмовників видання описав ситуацію як “відкриту”, зазначивши, що переговорний процес нагадує складну багаторівневу дипломатичну гру, де сторони одночасно демонструють жорсткість і залишають простір для компромісу.

    Основною перешкодою в переговорах залишається іранська ядерна програма. За даними Axios, США наполягають на жорсткому обмеженні або повному припиненні збагачення урану, а також на скороченні запасів високозбагаченого урану.

    Іран, у свою чергу, наполягає на збереженні права на мирну ядерну програму та вимагає послаблення санкцій, включно з розблокуванням частини заморожених активів. Саме питання фінансових активів і санкційного тиску залишається одним із ключових у торзі між сторонами.

    Пакистан, Єгипет і Туреччина, за інформацією Axios, відіграють роль каналів комунікації, допомагаючи передавати пропозиції та оцінювати можливі поступки. Посередники сподіваються, що скорочення розбіжностей дозволить організувати нову зустріч до завершення поточного режиму припинення вогню 21 квітня.

    У дипломатичних колах ситуацію описують як обмежену в часі: сторони перебувають під тиском дедлайну, що може або стимулювати компроміс, або, навпаки, призвести до нового загострення.

    За даними Axios, американська сторона розглядає різні сценарії розвитку подій, включно з посиленням тиску у разі провалу переговорів. Йдеться про політичні та військово-економічні інструменти впливу, які можуть бути застосовані для примусу Ірану до поступок.

    Водночас у дипломатичних колах підкреслюють, що пріоритетом залишається спроба повернути сторони до переговорного процесу, оскільки повний розрив діалогу може різко підвищити ризики регіональної ескалації.

    Раніше повідомлялося, що попередні переговори між США та Іраном проходили у форматі тривалих консультацій, однак не завершилися конкретною угодою. Попри це, обидві сторони продовжують заявляти про готовність до подальшого діалогу за умови зміни умов або додаткових гарантій.

    Дипломати зазначають, що нинішня фаза переговорів є однією з найбільш напружених за останній період, оскільки поєднує ядерне питання, санкційну політику та безпекові ризики у Перській затоці.

  • Трамп пригрозив знищенням іранських кораблів на тлі заяв про морську блокаду

    Трамп пригрозив знищенням іранських кораблів на тлі заяв про морську блокаду

    Президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові готові знищувати іранські кораблі у разі їх наближення до зони морської блокади, яку, за його словами, Сполучені Штати запровадили в районі іранських портів. Про це він написав у соціальній мережі Truth Social.

    За словами Трампа, будь-які іранські військові судна, що становитимуть потенційну загрозу або спробують наблизитися до району блокади, будуть знищені. Він наголосив, що США готові застосувати силу за аналогією до операцій проти морських цілей, пов’язаних із наркоторгівлею.

    Трамп також заявив, що військово-морські сили Ірану зазнали значних втрат, а їхній бойовий потенціал нібито суттєво обмежений. Водночас він визнав, що частина швидкісних ударних катерів залишається у строю, але не розглядається США як серйозна загроза.

    Раніше Центральне командування Збройних сил США оголосило про запровадження морських обмежень, які передбачають контроль над рухом суден у напрямку і з іранських портів. Початок дії цих заходів було заплановано на 10:00 за східноамериканським часом.

    Окремо Трамп заявив, що під обмеження можуть потрапити судна, які, за його словами, сплачували Тегерану за прохід через Ормузьку протоку. За його твердженням, такі платежі могли сягати до 2 мільйонів доларів за один танкер. Ормузька протока є одним із ключових світових маршрутів постачання нафти, через який проходить значна частина глобального експорту енергоресурсів із Перської затоки.

    У своїх заявах президент США також припустив можливу участь інших країн у забезпеченні операцій, зокрема союзників по НАТО. Серед можливих напрямів співпраці він згадав розмінування Ормузької протоки, однак конкретних держав не назвав.

    За словами Трампа, перед цим відбулися тривалі переговори між США та Іраном, які, як він стверджує, тривали близько 21 години в Пакистані. Перемовини, за його оцінкою, завершилися безрезультатно через відмову Тегерана згортати ядерну програму.

    Водночас він заявив, що очікує повернення Ірану до переговорного процесу, але попередив про можливість подальшої ескалації, включно з ударами по території Ірану.

    Контекстом для цих заяв залишається тривала напруга між Вашингтоном і Тегераном, яка останніми роками періодично загострюється через іранську ядерну програму, санкції США та ситуацію в Перській затоці, де регулярно фіксуються інциденти за участю військово-морських сил обох країн.

  • Трамп різко розкритикував Папу Лева XIV через позицію щодо війни з Іраном — Медіа

    Трамп різко розкритикував Папу Лева XIV через позицію щодо війни з Іраном — Медіа

    Президент США Дональд Трамп виступив із різкою критикою на адресу Папи Римського Лева XIV, заявивши, що понтифік «некомпетентний у зовнішній політиці» та робить неприйнятні оцінки щодо міжнародних конфліктів, зокрема ситуації навколо Ірану. Про це повідомляють CNN та низка міжнародних медіа.

    Під час спілкування з журналістами на об’єднаній базі Ендрюс Трамп заявив, що не погоджується з позицією Папи щодо питань ядерної зброї та підходів до врегулювання конфліктів на Близькому Сході. Він наголосив, що США не можуть дозволити Ірану отримати ядерну зброю, оскільки це, за його словами, становитиме загрозу глобальній безпеці. Окремо він заявив, що «не є шанувальником Папи Лева», різко критикуючи його публічні та непрямі висловлювання щодо зовнішньої політики Вашингтона.

    Паралельно Трамп опублікував серію заяв у соціальній мережі Truth Social, де назвав Папу «слабким у питаннях злочинності» та «жахливим у зовнішній політиці». За його словами, він не підтримує будь-які позиції, які можуть трактуватися як толерантність до ядерних амбіцій Ірану або критика американських військових чи політичних рішень.

    Окремо президент США також заявив, що не хоче бачити релігійного лідера, який критикує Сполучені Штати або їхню зовнішню політику, підкресливши, що вважає такі коментарі недоречними для глави католицької церкви.

    У повідомленнях міжнародних ЗМІ також зазначається, що ця заява стала продовженням більш широкої політичної риторики Трампа щодо Ірану, який залишається одним із ключових геополітичних суперників США. Питання іранської ядерної програми протягом багатьох років є однією з центральних тем у відносинах між Вашингтоном та Тегераном, і періодично стає предметом жорстких заяв американських політиків.

    Водночас у медіа звертають увагу на те, що Ватикан традиційно займає позицію морального посередника у міжнародних конфліктах і рідко вступає у пряму політичну полеміку зі світовими лідерами. Папа Римський зазвичай закликає до діалогу, деескалації та дипломатичного вирішення криз, особливо у питаннях воєн і гуманітарних катастроф.

    За даними журналістських повідомлень, Папа Лев XIV у попередніх заявах наголошував на необхідності зменшення насильства у глобальних конфліктах та підтримці мирних переговорів, зокрема щодо ситуації на Близькому Сході. Також зазначалося, що він нібито контактував із низкою міжнародних лідерів, закликаючи до стриманості та пошуку політичних рішень, хоча деталі таких розмов офіційно не розкривалися.

    Аналітики звертають увагу, що подібні публічні конфлікти між політичними та релігійними лідерами не є типовими для сучасної дипломатії та можуть впливати на міжнародний інформаційний фон навколо питань безпеки на Близькому Сході. Особливо це стосується теми іранської ядерної програми, яка залишається одним із найбільш чутливих елементів глобальної політики.

    Водночас варто зазначити, що інформація про «Папу Лева XIV» викликає питання щодо точності, оскільки в різних відкритих джерелах наразі відсутні підтверджені дані про понтифіка з таким іменем у сучасний період. Офіційний Ватикан зазвичай оперативно підтверджує або спростовує подібні публічні заяви, однак на момент поширення повідомлень детальних офіційних коментарів щодо інциденту не оприлюднювалося.

    Таким чином, ситуація навколо заяв Дональда Трампа та реакції Ватикану (або її відсутності) залишається предметом уваги міжнародних медіа та експертів, які стежать за розвитком політичної риторики навколо Ірану, США та ролі релігійних інституцій у глобальних конфліктах.

  • Британія не приєднається до анонсованої США блокади іранських портів

    Британія не приєднається до анонсованої США блокади іранських портів

    Велика Британія не братиме участі в морській блокаді іранських портів, яку раніше анонсували Сполучені Штати після провалу переговорів із Тегераном. Про це повідомляють британські медіа з посиланням на урядові джерела.

    Водночас Лондон підтвердив, що зберігає військово-морську присутність у регіоні, але з обмеженим мандатом: британські мінні тральщики та підрозділи, які спеціалізуються на протидії безпілотникам, продовжують виконувати завдання з безпеки судноплавства та захисту критичних морських маршрутів.

    У британському уряді наголошують, що головним пріоритетом залишається забезпечення свободи морської навігації, зокрема в районі Ормузької протоки — одного з ключових світових енергетичних маршрутів.

    Саме через Ормузьку протоку проходить значна частина глобальних поставок нафти та скрапленого газу, тому будь-яка ескалація в регіоні може мати прямий вплив на світові енергетичні ринки та вартість пального.

    «Ми продовжуємо підтримувати свободу судноплавства та відкриття Ормузької протоки, що вкрай необхідно для підтримки світової економіки та зниження вартості життя вдома», — заявив речник уряду Великої Британії.

    Раніше Сполучені Штати оголосили про намір запровадити морську блокаду іранських портів після того, як переговори з Іраном не завершилися досягненням довгострокової угоди щодо ядерної програми Тегерана та припинення бойових дій на Близькому Сході.

    За заявами Вашингтона, обмеження мали б розпочатися 13 квітня о 10:00 за східноамериканським часом (15:00 за Києвом). Американська сторона також заявляла про можливе залучення союзників до операції, зокрема Великої Британії, яка, за словами представників США, могла б надати мінні тральщики.

    Однак Лондон фактично дистанціювався від участі у бойових або блокадних діях, залишивши лише технічну та оборонну присутність у регіоні.

    За повідомленнями ЗМІ, рішення США про жорсткі заходи стало наслідком провалу тривалих переговорів із Іраном, які, за попередніми даними, тривали близько 21 години в Пакистані.

    Американська сторона заявляє, що ключовою причиною розриву переговорів стала відмова Тегерана зупинити або суттєво обмежити свою ядерну програму. Після цього Вашингтон публічно заявив про можливість жорсткої відповіді, включно з військовими сценаріями.

    Президент США Дональд Трамп також заявив, що очікує повернення Ірану до переговорного процесу, однак паралельно попередив про можливість силових дій у разі подальшої ескалації.

    Рішення Лондона не приєднуватися до блокади демонструє обережніший підхід до ескалації конфлікту в регіоні. Попри союзницькі відносини зі США в межах НАТО, Велика Британія традиційно намагається розмежовувати участь у місіях із забезпечення безпеки судноплавства та прямі військово-політичні дії, які можуть бути трактовані як блокада або агресія.

    Водночас збереження британських кораблів у регіоні свідчить про те, що Лондон не планує повністю виходити з ситуації, особливо з огляду на ризики для глобальної торгівлі та енергетичних ринків.

    Експерти відзначають, що будь-яке загострення в районі Ормузької протоки може призвести до різких коливань цін на нафту та збільшення витрат на страхування морських перевезень. Це, у свою чергу, може вплинути на вартість енергоносіїв у Європі та світі.

    Ситуація залишається динамічною, а подальший розвиток подій залежить від реакції Ірану, позиції США та ступеня залучення міжнародних партнерів.

  • Трамп дав Ірану 24 години: США готуються до силового сценарію на тлі переговорів у Пакистані

    Трамп дав Ірану 24 години: США готуються до силового сценарію на тлі переговорів у Пакистані

    Президент США Дональд Трамп заявив, що результат переговорів із Іраном стане зрозумілим уже протягом 24 годин. Про це він повідомив у телефонному інтерв’ю на тлі дипломатичної місії США в Ісламабаді, де тривають ключові консультації щодо можливого врегулювання конфлікту.

    За словами Трампа, віцепрезидент США Джей Ді Венс прибув до столиці Пакистану для участі у переговорах, які мають визначити подальшу долю двотижневого перемир’я, досягнутого раніше цього тижня. Пакистан у цьому процесі виступає як посередник — країна підтримує відносини як із Вашингтоном, так і з Тегераном, що дозволяє їй виконувати роль переговорного майданчика.

    «Ми дізнаємось приблизно через 24 години. Скоро дізнаємось», — заявив Трамп, коментуючи перспективи домовленостей.

    Водночас президент США дав чіткий сигнал, що Вашингтон готується до можливого зриву дипломатичних зусиль. За його словами, американські військово-морські сили вже перебувають у стані підвищеної готовності.

    «Ми завантажуємо кораблі найкращою зброєю, яка коли-небудь була виготовлена — навіть на вищому рівні, ніж раніше. І якщо ми не домовимось, ми її використаємо, і використаємо дуже ефективно», — наголосив він.

    Йдеться, зокрема, про посилення присутності США в регіоні Перської затоки, де традиційно зосереджені авіаносні ударні групи, крилаті ракети морського базування типу Tomahawk, а також системи протиракетної оборони. За оцінками військових аналітиків, такі заяви можуть свідчити про готовність США до точкових ударів по іранській інфраструктурі у разі ескалації.

    Окремо Трамп висловив скепсис щодо щирості Ірану в питанні ядерної програми. Він зазначив, що іранська сторона демонструє суперечливу позицію: під час перемовин заявляє про готовність відмовитися від ядерної зброї, але публічно наполягає на праві продовжувати збагачення урану.

    «Нам вони кажуть, що позбуваються всієї ядерної зброї. А потім виходять до преси і заявляють: “Ні, ми хочемо збагачувати”. Тож ми це з’ясуємо», — сказав президент США.

    Питання ядерної програми Ірану залишається центральним у переговорах. Західні країни вимагають повного припинення збагачення урану на рівнях, які можуть бути використані для створення ядерної зброї, тоді як Тегеран наполягає на своєму праві розвивати мирну ядерну енергетику.

    Експерти зазначають, що нинішній раунд переговорів може стати вирішальним. На кону — не лише відновлення або провал перемир’я, а й ризик масштабнішого військового конфлікту на Близькому Сході. Загострення ситуації може вплинути на глобальні ринки, зокрема спричинити зростання цін на нафту через потенційні перебої з постачанням із регіону Перської затоки.

    Аналітики також звертають увагу, що участь Пакистану як посередника є нетиповою, однак логічною з огляду на його стратегічні зв’язки з Іраном і водночас партнерство зі США. Це може свідчити про пошук нових форматів дипломатії поза традиційними майданчиками.

    Очікується, що вже найближчої доби стане зрозуміло, чи вдасться сторонам досягти компромісу. У разі провалу переговорів світ може зіткнутися з новою фазою загострення, яка матиме не лише регіональні, а й глобальні наслідки.

  • США можуть посилити санкції проти Росії після 11 квітня: рішення вплине на ринки та війну

    США можуть посилити санкції проти Росії після 11 квітня: рішення вплине на ринки та війну

    11 квітня спливає термін дії тимчасового винятку із санкцій США щодо російської нафти, запровадженого на тлі ескалації на Близькому Сході. Подальше рішення Вашингтона щодо цього механізму наразі не оголошене.

    Послаблення було введене після ударів США та Ізраїлю по Ірану для стабілізації світових енергетичних ринків і стримування цін на нафту. Міністр фінансів США Скотт Бессент зазначав, що відстрочка не має суттєво вплинути на доходи російського бюджету.

    Водночас, за оцінками аналітиків, Росія отримувала близько 510 млн євро на день від експорту нафти та зрідженого газу. Під час загострення на Близькому Сході доходи від нафти зросли приблизно на 14% порівняно з попередніми періодами.

    За даними ринку, у разі завершення дії винятку обмеження на постачання російської нафти можуть бути посилені.

    На цьому тлі ситуація на енергетичних ринках залишається нестабільною. Після оголошення двотижневого перемир’я на Близькому Сході та заяв Ірану про можливе відкриття Ормузької протоки ціни на нафту знизилися. Водночас ознаки напруження зберігаються, а перспективи стабільної роботи протоки залишаються невизначеними.

    Паралельно очікується новий раунд переговорів між США та Іраном, який може відбутися в Ісламабаді за посередництва Пакистану. За попередніми даними, американську делегацію може очолити віцепрезидент Джей Ді Венс, до складу також можуть увійти спеціальні представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер.

    Віткофф і Кушнер беруть участь у переговорах, пов’язаних із війною Росії проти України. Очікується, що вони можуть відвідати Київ пізніше цього місяця.

    У Кремлі заявили, що вітають перемир’я на Близькому Сході та очікують відновлення переговорів щодо України. Президент України Володимир Зеленський також зазначив, що деескалація може вплинути на активізацію дипломатичних процесів.

    Окремо президент США Дональд Трамп заявив про можливість введення 50% мит проти країн, які постачають зброю Ірану. Конкретні держави не були названі.

  • Іран запроваджує оплату за прохід через Ормузьку протоку в криптовалюті

    Іран запроваджує оплату за прохід через Ормузьку протоку в криптовалюті

    Іран планує запровадити нові правила проходу нафтових танкерів через Ормузьку протоку, зобов’язавши судноплавні компанії сплачувати збір у криптовалюті. Такий підхід пояснюється прагненням контролювати рух вантажів у регіоні під час тимчасового припинення вогню.

    За словами представника Профспілки експортерів нафти Ірану Хаміда Хоссейні, тариф становитиме 1 долар за барель нафти. Водночас порожні танкери зможуть проходити протоку безкоштовно.

    Процедура передбачає попереднє повідомлення іранської влади про вантаж електронною поштою. Після перевірки судну надсилається сума збору, яку необхідно оперативно сплатити у цифровій валюті, зокрема в біткоїнах. Такий механізм, за словами іранської сторони, дозволяє уникнути відстеження платежів та їх блокування через санкції.

    Іран також попередив, що судна, які проходитимуть протоку без погодження, можуть стати цілями військових ударів.

    Наразі у Перській затоці накопичилася значна кількість танкерів. За оцінками, близько 175 мільйонів барелів нафти і нафтопродуктів перебувають на борту 187 суден, які очікують можливості вийти з регіону. Загалом від 300 до 400 суден чекають на безпечний прохід.

    Експерти зазначають, що навіть у разі стабілізації ситуації швидко ліквідувати затори не вдасться. За оцінками аналітиків морської безпеки, через протоку зможуть проходити лише 10–15 суден на добу, що значно менше довоєнного рівня у понад 130 суден щодня.