Radaonline.news

Позначка: хусити

  • Хусити оголосили морську блокаду Саудівської Аравії: під загрозою світові поставки нафти

    Хусити оголосили морську блокаду Саудівської Аравії: під загрозою світові поставки нафти

    Єменський рух хуситів оголосив про запровадження морської блокади Саудівської Аравії. Представники угруповання заявили, що рішення набирає чинності негайно та є відповіддю на багаторічну блокаду Ємену й останні дії Ер-Ріяда. Такий крок може суттєво вплинути на світовий ринок енергоносіїв, оскільки під загрозою опиняється один із найважливіших морських маршрутів для транспортування нафти.

    Про початок морського ембарго повідомив військовий представник хуситів Ях’я Сарі. У телевізійній заяві він оголосив про «морське ембарго проти злочинного саудівського ворога», яке, за його словами, запроваджується за принципом «око за око» і починає діяти одразу після оприлюднення заяви.

    На момент публікації офіційної реакції Саудівської Аравії на заяву хуситів не було.

    Під загрозою один із ключових морських шляхів світу

    Найбільше занепокоєння викликає можливість порушення судноплавства через протоку Баб-ель-Мандеб, яка з’єднує Червоне море з Аденською затокою. Через цей вузький морський коридор проходить значна частина світової торгівлі та експорту енергоносіїв.

    За оцінками Reuters, повне блокування протоки може скоротити світові поставки нафти приблизно на 7%, оскільки значна частина саудівського експорту до азійських ринків проходить саме цим маршрутом.

    Associated Press також зазначає, що Баб-ель-Мандеб забезпечує близько 12% світової торгівлі та приблизно чверть глобальних контейнерних перевезень. Крім того, через цей напрямок транспортується до 2,5 млн барелів саудівської нафти на добу через нафтопровід East-West Pipeline, який використовується як альтернатива Ормузькій протоці.

    Ескалація після чотирирічного перемир’я

    Нинішня криза стала найсерйознішим загостренням між Саудівською Аравією та хуситами після фактичного перемир’я, яке діяло з 2022 року.

    За інформацією Reuters та AP, минулого тижня хусити завдали ракетних ударів по Саудівській Аравії після того, як звинуватили Ер-Ріяд в атаці на міжнародний аеропорт у Сані. Саудівська сторона офіційно не підтверджувала ці звинувачення.

    Хусити заявляють, що їхні дії є відповіддю на багаторічну блокаду Ємену та останні військові удари.

    Ринок уже реагує

    Повідомлення про морську блокаду одразу вплинуло на нафтовий ринок. Після новин про можливі перебої з перевезенням енергоносіїв ціни на нафту знову почали зростати.

    Аналітики зазначають, що навіть якщо можливості хуситів повністю реалізувати блокаду залишаються під питанням, сам ризик для міжнародного судноплавства здатен підвищити страхові ставки для суден і спровокувати нове зростання цін на нафту.

    Експерти також звертають увагу, що загроза виникла на тлі вже існуючої нестабільності в регіоні Перської затоки та напружених відносин між США й Іраном. Reuters повідомляє, що війна в регіоні вже призвела до скорочення світових потоків нафти, а нова ескалація може ще більше погіршити ситуацію.

    Попри різкі заяви хуситів, поки що невідомо, якими саме засобами вони планують забезпечувати виконання оголошеного морського ембарго. Як зазначає AP, механізм реалізації блокади наразі не розкрито, однак сама заява вже посилила побоювання щодо безпеки судноплавства в одному з найважливіших транспортних коридорів світу.

  • Іран готує нафтовий шок планетарного масштабу: хусити можуть перекрити «ворота» до Суеца

    Іран готує нафтовий шок планетарного масштабу: хусити можуть перекрити «ворота» до Суеца

    Іран звернувся до союзного йому єменського руху хуситів із вимогою бути готовим перекрити Баб-ель-Мандебську протоку, якщо Сполучені Штати завдадуть удару по іранській електроенергетичній інфраструктурі. Реалізація цього сценарію може одночасно поставити під загрозу два найважливіші морські маршрути Близького Сходу — Ормузьку протоку та південний вхід до Червоного моря, яким судна прямують до Суецького каналу. Про підготовку такого кроку Reuters повідомили два високопоставлені іранські джерела та співрозмовник у регіоні, обізнаний із ситуацією.

    За інформацією агентства, можливе перекриття Баб-ель-Мандебу обговорювалося безпосередньо в керівництві Ісламської Республіки. Після цього сигнал передали хуситам, які контролюють значну частину Ємену та мають ракетні й безпілотні системи, здатні атакувати судна у Червоному морі та Аденській затоці. Іран офіційно не підтвердив, що віддав таке доручення, а джерела говорили з журналістами на умовах анонімності.

    Співрозмовник, наближений до хуситів, стверджує, що угруповання вже завершило оперативну підготовку. Ракети й ударні безпілотники нібито розмістили у гірській місцевості Ємену поблизу стратегічної протоки, звідки можна контролювати район Ходейди, узбережжя Червоного моря та підходи до Аденської затоки. За його словами, підрозділи чекають команди для початку операції. Незалежно перевірити точне розташування озброєння Reuters не змогло.

    Баб-ель-Мандебська протока розташована між Єменом на Аравійському півострові та Джибуті й Еритреєю на африканському узбережжі. Вона з’єднує Аденську затоку з Червоним морем, після чого морський маршрут веде до Суецького каналу та Середземномор’я. Міжнародна морська організація називає цей коридор одним із найважливіших шляхів світової торгівлі, який стратегічно поєднує Азію та Європу.

    Саме тому вислів про «закриття воріт до Суеца» не є перебільшенням. Якщо судна не зможуть безпечно пройти Баб-ель-Мандеб, вони не дістануться Суецького каналу з південного напрямку. Альтернативою стане обхід Африки навколо мису Доброї Надії, що збільшує тривалість рейсів, витрати на паливо, страхування, екіпажі та використання флоту.

    За даними Reuters, у червні 2026 року через Баб-ель-Мандеб проходило близько 7,4 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу. Американське Управління енергетичної інформації також відносить протоку до ключових світових нафтових коридорів. Її закриття унеможливило б пряме транспортування вантажів із Перської затоки через Червоне море до Суецького каналу або нафтопроводу SUMED.

    Загроза стала особливо небезпечною через кризу навколо Ормузької протоки. Цей маршрут з’єднує Перську затоку з Аравійським морем і залишається головним каналом експорту нафти для країн регіону. За оцінкою UNCTAD, через Ормуз проходить приблизно чверть світової морської торгівлі нафтою, а також значні обсяги зрідженого природного газу та добрив. Паралельні перебої в Ормузі та Баб-ель-Мандебі означали б удар одразу по двох головних артеріях постачання енергоносіїв.

    Reuters повідомляє, що судноплавство через Ормузьку протоку вже різко скоротилося після відновлення американської морської блокади іранських портів. За одну добу через водний шлях пройшли лише дев’ять суден проти тринадцяти днем раніше. Серед них не було великих нафтових танкерів класу VLCC або газовозів зі зрідженим природним газом.

    Додатковим каталізатором ескалації став удар американських сил по танкеру M/T Belma під прапором Кюрасао. За заявою Центрального командування США, незавантажене судно прямувало до острова Харк — головного іранського центру експорту сирої нафти — та не виконало вимоги змінити курс. Американська авіація уразила димову трубу танкера ракетами, після чого судно втратило можливість продовжувати рух.

    Острів Харк має критичне значення для економіки Ірану. За даними Reuters, саме через нього країна експортує близько 90% своєї сирої нафти. На острові розташована складна система терміналів, трубопроводів і резервуарів, тому навіть обмежене пошкодження інфраструктури може вплинути на постачання та світові ціни.

    Погроза залучити хуситів пов’язана з американськими попередженнями про можливі удари по електростанціях, енергомережах і мостах Ірану. Тегеран розглядає атаку на енергетичну систему як перехід до нового рівня війни й шукає асиметричний спосіб відповіді. Замість прямого удару лише по американських цілях Іран може використати союзне угруповання, щоб створити глобальні економічні наслідки та підняти ціну подальшої ескалації для всього світу.

    За словами джерела Reuters, рішення про момент можливої блокади контролюватимуть представники Корпусу вартових Ісламської революції, які перебувають у Ємені. Це твердження не підтверджене офіційно ані Тегераном, ані хуситами. Іран традиційно заперечує пряме керування операціями єменського руху, хоча західні держави звинувачують КВІР у постачанні технологій, озброєння, розвідданих і допомозі з підготовкою бійців.

    Хусити вже довели, що здатні на тривалий час зробити маршрут через Червоне море надзвичайно небезпечним. Із кінця 2023-го до початку 2025 року вони атакували понад сотню торговельних суден, заявляючи, що діють на підтримку палестинців. Попри присутність американських і європейських військово-морських сил, багато великих перевізників спрямували кораблі навколо Африки.

    Наслідки попередньої кризи демонструють, наскільки швидко локальні атаки впливають на світову економіку. UNCTAD повідомляла, що через нестабільність у Червоному морі рух через Суецький канал у певні періоди знизився більш ніж на 40%, а до середини 2024 року трафік через Суецький і Панамський канали впав більш ніж удвічі від пікових значень. Перенаправлення суден сприяло різкому подорожчанню фрахту й порушенню графіків постачання.

    Суецький канал забезпечував приблизно 12–15% світової торгівлі у 2023 році. За іншою оцінкою UNCTAD, через нього проходить близько 10% морської торгівлі за обсягом і 22% контейнерних перевезень. Тому блокування південного входу до Червоного моря вдарить не лише по нафті, а й по контейнерах з електронікою, обладнанням, продовольством, сировиною та промисловими товарами між Азією і Європою.

    У 2024 році криза в Червоному морі стала одним із головних факторів зростання вартості контейнерних перевезень. За оцінкою UNCTAD, перебої в Червоному морі та Суецькому каналі зробили найбільший внесок у підвищення China Containerized Freight Index, який між жовтнем 2023-го і червнем 2024 року зріс приблизно на 120%.

    Після нових повідомлень про можливе перекриття Баб-ель-Мандебу нафтові котирування залишилися поблизу місячних максимумів. Brent 16 липня торгувався близько 84,76 долара за барель, а американська WTI — приблизно по 79,43 долара. Аналітики, опитані Reuters, не виключали підйому до 90–100 доларів, якщо перебої на ключових маршрутах триватимуть.

    Один із представників політичного крила хуситів раніше попереджав, що в разі подальшого загострення Баб-ель-Мандеб та Ормуз можуть бути перекриті в межах скоординованої операції. Він прогнозував стрибок цін на нафту до 200 доларів за барель. Це політична погроза самого угруповання, а не консенсусний прогноз ринку, однак вона показує масштаб тиску, якого намагаються досягти Іран та його союзники.

    Напруження зростає і навколо Саудівської Аравії. Хусити випустили ракети та дрони по саудівських цілях, звинувативши Ер-Ріяд в ударі по аеропорту Сани. Саудівська сторона повідомила про перехоплення ракет, спрямованих на південь королівства. Це стало одним із найсерйозніших загострень між сторонами після кількох років відносного затишшя.

    Саудівська Аравія опиняється в особливо складному становищі. У разі блокування Ормузу частину енергоресурсів можна намагатися транспортувати трубопроводами до Червоного моря, але активізація хуситів створює загрозу і для західного експортного напрямку. Крім того, під ударом можуть опинитися порти, аеропорти та нафтові об’єкти королівства, про що вже публічно попередило керівництво хуситів.

    Поки що Баб-ель-Мандеб офіційно не перекритий, а наказ про масовану операцію проти судноплавства не оголошувався. Повідомлення про підготовку ґрунтується на інформації анонімних джерел Reuters. Проте розміщення ракет і дронів, попередній досвід атак хуситів та одночасне загострення навколо Ормузу роблять загрозу достатньо серйозною для судноплавних компаній, страховиків і держав.

    Найнебезпечніший сценарій полягає не у фізичному блокуванні кожного судна. Достатньо кількох успішних атак або навіть переконливої загрози, щоб страховики підвищили тарифи, екіпажі відмовлялися від рейсів, а компанії знову почали масово обходити Африку. Саме так працював попередній етап кризи: протока формально залишалася відкритою, але для значної частини комерційного флоту маршрут став неприйнятно ризикованим.

    Іран готує відповідь, здатну вийти далеко за межі його безпосередньої війни зі США. Одночасний тиск на Ормузьку та Баб-ель-Мандебську протоки може вдарити по нафтовому ринку, Суецькому каналу, вартості вантажних перевезень і ланцюгах постачання між Європою та Азією. Поки це залишається погрозою і режимом бойової готовності, але хусити вже неодноразово показували, що здатні перетворювати подібні попередження на реальні атаки.

  • Іран пригрозив узяти під контроль підводні інтернет-кабелі між Європою та Азією

    Іран пригрозив узяти під контроль підводні інтернет-кабелі між Європою та Азією

    Іран заявив про намір посилити контроль над підводною інтернет-інфраструктурою, яка проходить через Ормузьку протоку та Перську затоку, і фактично пригрозив світу масштабними наслідками у разі конфронтації навколо цього питання. У Тегерані хочуть запровадити нові правила для міжнародних технологічних компаній та операторів кабельних систем, а також отримати фінансовий і технічний контроль над частиною глобального цифрового трафіку.

    Про це повідомляє CNN. За інформацією телеканалу, іранська влада планує змусити найбільші світові IT-компанії, серед яких Google, Microsoft, Meta та Amazon, сплачувати кошти за використання підводних кабелів, що проходять через регіон Перської затоки та поблизу іранських територіальних вод.

    Ініціатива прозвучала на тлі різкого загострення відносин між Іраном і Заходом та зростання напруги навколо Ормузької протоки — одного з ключових стратегічних вузлів не лише для світової енергетики, а й для глобальної цифрової інфраструктури. Через цей регіон проходять важливі підводні комунікаційні системи, які забезпечують передачу інтернет-трафіку, фінансових даних, хмарних сервісів та міжнародних телекомунікацій між Європою, Азією і країнами Близького Сходу.

    Речник іранських військових сил Ібрагім Зольфагарі раніше прямо заявив, що Тегеран “введе плату за інтернет-кабелі”. За його словами, міжнародні компанії мають підкорятися іранському законодавству, якщо використовують кабельну інфраструктуру, що проходить через регіон. Крім того, Іран планує вимагати ліцензійні збори від операторів кабелів та фактично монополізувати роботи з ремонту й технічного обслуговування таких систем, передавши ці повноваження виключно місцевим компаніям.

    Аналітики зазначають, що подібний підхід означає спробу Ірану отримати політичний та економічний важіль впливу на міжнародні цифрові комунікації. Фактично йдеться не лише про фінансові претензії, а й про прагнення встановити частковий контроль над стратегічною інтернет-інфраструктурою, через яку проходить значна частина світового трафіку.

    За даними CNN, у регіоні Перської затоки розташовано десятки підводних кабелів, однак безпосередньо через територіальні води Ірану проходять щонайменше два великі канали зв’язку — Falcon та Gulf Bridge International (GBI). Водночас навіть непрямий вплив на інші лінії зв’язку або загроза їх пошкодження може спричинити серйозні глобальні наслідки.

    Експерти наголошують, що сучасна світова економіка критично залежить від підводної кабельної мережі. Саме через такі кабелі проходить переважна більшість міжнародного інтернет-трафіку, банківських операцій, біржових угод, корпоративних даних та роботи глобальних хмарних сервісів. Пошкодження навіть кількох ключових ліній може призвести до масштабних перебоїв у роботі цифрової економіки.

    Особливу тривогу викликає той факт, що країни Перської затоки останніми роками стали важливими центрами розміщення датацентрів та серверної інфраструктури міжнародних корпорацій. Зокрема, у регіоні активно розвиває свою цифрову інфраструктуру Amazon. У разі порушення роботи кабелів значна частина цих датацентрів може втратити стабільний зв’язок із глобальною мережею.

    За оцінками експертів, наслідки можуть зачепити не лише Близький Схід. Одним із найбільш уразливих напрямків називають Індію, яка є одним із найбільших світових центрів IT-аутсорсингу та обробки цифрових даних. Перебої у передачі трафіку між Азією та Європою можуть паралізувати роботу міжнародних сервісів, кол-центрів, фінансових платформ та технологічних компаній, які працюють через індійську інфраструктуру.

    Крім того, серйозний удар може бути завданий світовій фінансовій системі. Підводні кабелі забезпечують роботу міжнародних банківських мереж, біржових майданчиків і платіжних систем. Навіть короткочасне порушення зв’язку здатне вплинути на швидкість транзакцій, фінансову торгівлю та роботу глобальних ринків.

    У матеріалі CNN також згадується ризик можливого залучення союзників Ірану — єменських хуситів. На Заході побоюються, що вони можуть повторити сценарій атак на кабельну інфраструктуру в Червоному морі. У 2024 році подібні диверсії вже призвели до пошкодження кількох кабелів, через що, за оцінками операторів, постраждало близько 25% світового інтернет-трафіку.

    Тоді наслідки відчули користувачі та компанії в Європі, Азії та Африці, а міжнародні телекомунікаційні оператори були змушені екстрено перенаправляти трафік через резервні маршрути. Цей інцидент став одним із найбільших попереджень про вразливість глобальної цифрової інфраструктури перед геополітичними конфліктами.

    Попри жорсткі заяви Тегерана, експерти зазначають, що реалізація плану з примусовими виплатами для міжнародних корпорацій виглядає складною через американські санкції проти Ірану. Більшість західних компаній не мають права здійснювати фінансові операції з іранськими структурами. Водночас аналітики побоюються, що у разі подальшої ескалації Тегеран може використати загрозу фізичного пошкодження кабелів як елемент політичного тиску на Захід і глобальний бізнес.

    На цьому тлі міжнародні експерти дедалі частіше говорять про необхідність посилення захисту підводної інфраструктури, адже сучасна цифрова економіка дедалі більше залежить від мережі кабелів, прокладених на дні океанів і морів, які залишаються однією з найменш захищених критичних систем світу.