Позначка: гуманітарна ситуація

  • 2026-й уже став смертоноснішим за весь минулий рік: ООН назвала масштаби жертв серед цивільних в Україні

    2026-й уже став смертоноснішим за весь минулий рік: ООН назвала масштаби жертв серед цивільних в Україні

    За перші вісім місяців 2026 року в Україні загинуло або було поранено більше цивільних, ніж за весь 2025 рік. Про це 23 вересня під час засідання Ради Безпеки ООН заявила заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань і миробудівництва Розмарі ДіКарло. Вона попередила, що війна входить у «небезпечну нову фазу», а кількість жертв серед мирного населення продовжує зростати на тлі частіших ракетних і дронових атак по містах далеко від лінії фронту.

    Цифри, оприлюднені Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні, показують масштаб цієї тенденції. Із січня по серпень 2026 року ООН підтвердила 2 222 загиблих та 13 058 поранених цивільних. Загалом це 15 280 убитих і поранених лише за вісім місяців. Цей показник уже перевищив підсумок усього 2025 року та на 55% вищий, ніж за аналогічний період минулого року. Порівняно із січнем–серпнем 2024-го кількість жертв зросла більш ніж удвічі.

    Особливо важкими стали літні місяці. У серпні ООН підтвердила щонайменше 372 загиблих та 2 349 поранених цивільних. Це був другий найвищий місячний показник 2026 року. Ще гіршим виявився липень: за уточненими даними місії, тоді загинули сотні цивільних, а кількість поранених перевищила 2,6 тисячі.

    Про липневу статистику раніше детально писала «Ненька інфо»: Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки: ООН назвала страшні цифри втрат серед цивільних в Україні

    Ключова зміна 2026 року полягає не лише в загальному зростанні кількості жертв. Змінюється і географія небезпеки.

    За даними ООН, головним джерелом цивільних втрат у серпні стали далекобійні ракети та безпілотники. На них припало 47% усіх підтверджених жертв за місяць — 194 загиблих і 1 077 поранених. Причому більшість таких випадків сталася не безпосередньо біля фронту, а у великих міських центрах у тилу.

    Саме на це звернула увагу ДіКарло під час засідання Ради Безпеки. За її словами, Київ та інші великі міста України останніми тижнями переживали практично щоденні атаки, які призводили до загибелі та поранень людей, руйнування житлових будинків і пошкодження критичної інфраструктури.

    Події останніх днів лише підтверджують цю тенденцію.

    23 вересня Росія провела масштабну атаку на Київ, унаслідок якої були пошкоджені промислові та інфраструктурні об’єкти, АЗС, склади та фармацевтичний завод «Дарниця». Внаслідок ударів загинули люди, десятки були поранені.

    «Ненька інфо» писала про наслідки цієї атаки окремо: Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту

    Ще 17 вересня столиця пережила іншу масовану атаку, після якої кількість поранених зросла до 18, серед них були діти. Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    А 20 серпня одна з найважчих атак на столицю забрала життя щонайменше 12 людей. Найбільше жертв тоді було у Солом’янському районі, де російський удар зруйнував частину багатоповерхового житлового будинку. Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    ООН звертає увагу і на іншу небезпечну тенденцію — удари по об’єктах, без яких неможливе повсякденне життя цивільних.

    У серпні місія ООН задокументувала 32 атаки на об’єкти шести великих українських продовольчих, торговельних та логістичних компаній. Для порівняння, у липні таких ударів було 11. Уражалися склади, розподільчі центри, магазини, підприємства харчової промисловості та логістичні об’єкти.

    Голова Моніторингової місії ООН Даніель Белл наголошувала, що йдеться про інфраструктуру повсякденного життя — місця, де люди купують продукти, отримують доставки та користуються базовими послугами.

    Окремим напрямком російських атак залишається залізниця.

    На початку вересня російські дрони двічі атакували пасажирський потяг Київ–Суми. Пасажирів і бригаду вдалося завчасно евакуювати, тому жертв вдалося уникнути.

    Про цей випадок також повідомляла «Ненька інфо»: Два «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ – Суми: пасажирів встигли евакуювати

    При цьому для населення прифронтових регіонів найбільшою небезпекою залишаються вже не далекобійні ракети, а короткодистанційні FPV-дрони та керовані авіабомби.

    У серпні короткодистанційні безпілотники стали головною причиною жертв серед цивільних поблизу фронту. За даними ООН, від них загинула 91 людина, ще 727 отримали поранення. На цей тип зброї припало близько 30% усіх цивільних втрат місяця.

    Таким чином, для українців сформувалися фактично дві різні зони небезпеки: прифронтові території потерпають від FPV-дронів, артилерії та КАБів, тоді як великі міста в глибині країни дедалі частіше опиняються під ударами далекобійних ракет і Shahed.

    В ООН також підкреслюють, що реальна кількість жертв війни вища за підтверджену.

    Станом на 23 вересня Управління Верховного комісара ООН з прав людини підтвердило загибель щонайменше 17 257 цивільних, серед яких 835 дітей, від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Ще 53 693 цивільних, включно з 3 247 дітьми, були поранені.

    Але ООН окремо наголошує: це лише ті випадки, які вдалося незалежно перевірити.

    Реальна кількість загиблих і поранених, імовірно, значно більша, особливо через обмежений доступ до окупованих територій, зруйнованих міст і районів, де бойові дії тривали або продовжуються.

    Із наближенням зими ООН бачить ще одну серйозну загрозу — удари по енергетичній інфраструктурі.

    ДіКарло попередила, що накопичувальний ефект російських атак на енергосистему може залишити мільйони людей без світла та тепла протягом холодних місяців. Вона закликала припинити удари по енергетичних об’єктах та запровадити негайний мораторій на атаки по населених пунктах.

    Ударів зазнає і гуманітарна інфраструктура. З січня по липень в Україні загинули 10 гуманітарних працівників, майже 40 були поранені. Щонайменше 19 складів із гуманітарною допомогою були серйозно пошкоджені або повністю знищені.

    Ще одна проблема — практично відсутній доступ міжнародних гуманітарних організацій до частини українців на окупованих територіях.

    За словами ДіКарло, цивільні в районах, тимчасово окупованих Росією, значною мірою залишаються поза доступом міжнародних гуманітарних організацій через безпекові обмеження та відсутність дозволу на повноцінну роботу.

    Тож заява ООН про те, що лише за вісім місяців 2026 року кількість цивільних жертв перевищила весь показник 2025-го, — це вже не просто статистичне порівняння.

    Цифри показують зміну самої структури війни.

    Російські далекобійні засоби ураження дедалі частіше досягають великих міст далеко від фронту. FPV-дрони перетворюють дороги й населені пункти у прифронтових областях на зони постійного ризику. Удари по складах, магазинах, залізниці, енергетиці та логістиці розширюють наслідки атак далеко за межі безпосередньо уражених будівель.

    І якщо вересневі показники збережуть нинішню тенденцію, остаточний підсумок 2026 року для цивільного населення може виявитися ще важчим. ООН при цьому вже зараз називає ситуацію «небезпечним новим етапом» війни та попереджає, що без реальної деескалації ризики для цивільних і для всього регіону продовжуватимуть зростати.

  • На ТОТ стартувала нова кампанія Кремля: кров українців відправляють у військові шпиталі РФ

    На ТОТ стартувала нова кампанія Кремля: кров українців відправляють у військові шпиталі РФ

    Російська окупаційна адміністрація на тимчасово захоплених територіях півдня України розгорнула масштабну кампанію зі збору донорської крові серед місцевого населення. Формально мешканцям окупованих районів Херсонської та Запорізької областей пояснюють, що донорська кров необхідна для забезпечення потреб лікарень та надання допомоги цивільним пацієнтам. Однак українські джерела повідомляють, що значна частина зібраного біоматеріалу використовується для лікування поранених російських військових у шпиталях армії РФ.

    Про нову кампанію повідомив Центр національного спротиву, який відстежує ситуацію на тимчасово окупованих територіях України. За даними Центру, окупаційні адміністрації активно залучають до донорських акцій працівників бюджетної сфери, співробітників державних установ та інших мешканців регіону. Участь у таких заходах подається як прояв громадянської відповідальності та необхідність допомоги місцевим медичним закладам. Водночас, як стверджують у ЦНС, реальне призначення значної частини донорської крові пов’язане саме із забезпеченням військової медицини Російської Федерації.

    За інформацією Центру національного спротиву, активізація кампанії зі збору крові збіглася з посиленням навантаження на систему військових шпиталів РФ та проблемами із забезпеченням медичних потреб російських окупаційних військ. У повідомленнях наголошується, що російська армія продовжує зазнавати значних втрат на фронті, що збільшує потребу у запасах крові та її компонентів для лікування поранених військовослужбовців. Саме тому окупаційна влада намагається максимально використовувати ресурси захоплених територій для підтримки військової машини Кремля.

    Офіційно російські адміністрації заявляють про гуманітарний характер таких акцій. Місцевим мешканцям повідомляють, що донорська кров потрібна для забезпечення регіональних лікарень та допомоги цивільним. Проте в ЦНС наголошують, що подібні пояснення використовуються як прикриття для реального механізму забезпечення російських військових шпиталів. За даними українських джерел, більшість компонентів крові спрямовується саме на лікування поранених військових РФ, які беруть участь у бойових діях проти України.

    Аналітики звертають увагу, що це не перший випадок використання ресурсів окупованих територій для військових потреб Росії. Протягом останніх років українські структури неодноразово повідомляли про примусове вилучення майна, використання підприємств для обслуговування окупаційних військ, мобілізаційні заходи, а також залучення населення до різноманітних кампаній під контролем окупаційних адміністрацій. Збір донорської крові став ще одним елементом цієї системи, коли цивільне населення фактично використовується для підтримки російських військових операцій.

    Особливу увагу викликає характер залучення людей до донорства. За даними Центру національного спротиву, працівникам бюджетних установ та державних структур фактично нав’язують участь у таких акціях, апелюючи до «суспільного обов’язку» та необхідності допомоги співгромадянам. У деяких випадках відмова від участі може створювати для людей ризики додаткових перевірок або тиску з боку окупаційної адміністрації.

    Повідомлення про донорські кампанії з’явилися на тлі інших тривожних сигналів із тимчасово окупованих територій. Зокрема, раніше Центр національного спротиву повідомляв про посилення перевірок населення на Херсонщині, проведення силових рейдів у низці населених пунктів, а також про інші заходи, спрямовані на посилення контролю над місцевими мешканцями. Українська сторона розглядає такі дії як частину системної політики Кремля щодо інтеграції окупованих територій у власну військово-адміністративну систему.

    Експерти зазначають, що сама по собі донорська діяльність є важливою для порятунку життів і в мирних умовах залишається невід’ємною частиною функціонування медичної системи. Однак у випадку окупованих територій виникає питання прозорості використання зібраних ресурсів та добровільності участі населення в таких акціях. Саме ці аспекти викликають найбільше занепокоєння української сторони.

    Наразі незалежно перевірити обсяги зібраної крові або точний маршрут її подальшого використання на тимчасово окупованих територіях складно через відсутність доступу міжнародних спостерігачів та обмежені можливості моніторингу в умовах окупації. Водночас Центр національного спротиву наполягає, що наявні дані свідчать про використання донорських кампаній як інструменту забезпечення потреб російських військових шпиталів.

    На тлі триваючої війни такі повідомлення вкотре демонструють, що окупаційні адміністрації продовжують використовувати людські та матеріальні ресурси захоплених територій для підтримки військових операцій Росії. Українська влада закликає міжнародну спільноту звертати увагу на ситуацію на тимчасово окупованих територіях та документувати всі факти можливого примусу, порушення прав людини та використання цивільного населення в інтересах окупаційних військ.