Radaonline.news

Позначка: гривня

  • НБУ погіршив прогноз інфляції та ВВП: що очікує економіку України

    НБУ погіршив прогноз інфляції та ВВП: що очікує економіку України

    Національний банк України переглянув макроекономічні очікування та погіршив прогноз щодо інфляції та темпів зростання валового внутрішнього продукту. Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний.

    За даними регулятора, інфляційна динаміка в Україні залишалася позитивною протягом кількох місяців — із червня 2025 року до січня 2026 року відбувалося поступове уповільнення зростання цін. Однак надалі тенденція змінилася: інфляція знову почала прискорюватися.

    У березні 2026 року річна інфляція зросла до 7,9%, а базова інфляція — до 7,1%. Обидва показники виявилися вищими за попередні очікування Нацбанку. За оцінками регулятора, у квітні тиск на ціни зберігся і процес подорожчання триває.

    У НБУ пояснюють, що інфляційний тиск сформувався під впливом одразу кількох факторів. Серед ключових причин — ускладнення ситуації в енергетиці через російські обстріли, що призвело до перебоїв і додаткових витрат у системі постачання енергії.

    Окремо регулятор відзначає різке подорожчання пального на світових ринках, яке відбулося на тлі загострення геополітичної ситуації на Близькому Сході. Це безпосередньо вплинуло на внутрішні ціни в Україні, яка значною мірою залежить від імпортних енергоносіїв.

    Також на інфляцію вплинули ефекти попереднього послаблення курсу гривні, а ще — швидше, ніж очікувалося, зростання заробітних плат, що підвищує витрати бізнесу і, відповідно, ціни на товари та послуги.

    Національний банк України прогнозує, що найближчими місяцями інфляція залишатиметься поблизу нинішнього рівня. Водночас у другому півріччі можливе подальше прискорення — до близько 9,4% наприкінці року.

    Причиною такого сценарію в НБУ називають посилення витратного тиску на підприємства, насамперед через подорожчання енергоресурсів. Це, своєю чергою, може поступово переноситися на кінцеві ціни для споживачів.

    Попри короткострокове погіршення, регулятор очікує, що інфляція повернеться до зниження у наступному році. Довгострокова мета НБУ залишається незмінною — досягнення рівня інфляції 5% у 2028 році.

    Разом із прогнозом щодо інфляції Нацбанк також погіршив оцінки економічного зростання. Хоча точні оновлені параметри не були детально оприлюднені в заяві, у регулятора зазначають, що відновлення економіки відбувається повільніше через низку зовнішніх і внутрішніх факторів.

    Серед ключових обмежень — війна, ризики для енергетичної інфраструктури, нестабільність світових ринків та коливання вартості енергоносіїв. Це впливає на інвестиційну активність бізнесу та темпи зростання виробництва.

    У відповідь на інфляційні ризики Національний банк України залишив облікову ставку на рівні 15%. У регуляторі пояснюють, що така політика необхідна для стримування інфляції та утримання стабільності на валютному ринку.

    Висока облікова ставка обмежує кредитну активність і допомагає зменшити споживчий попит, що в перспективі має сприяти уповільненню зростання цін.

    Перегляд макропоказників свідчить про те, що економіка України продовжує перебувати під впливом значних зовнішніх шоків. Найбільшими з них залишаються енергетичні ризики та волатильність світових ринків, які напряму впливають на внутрішні ціни.

    У короткостроковій перспективі це може означати повільніше зниження інфляції, збереження високих цін на енергоносії, тиск на реальні доходи населення та обережніші рішення бізнесу щодо інвестицій

    Водночас у НБУ наголошують, що фундаментальна стабільність економіки зберігається, а поступове повернення інфляції до цільових показників залишається базовим сценарієм.

  • Легендарна «Червона рута» у сріблі: в Україні випустять нову пам’ятну монету номіналом 10 гривень

    Легендарна «Червона рута» у сріблі: в Україні випустять нову пам’ятну монету номіналом 10 гривень

    В Україні з’явиться нова пам’ятна монета, присвячена одній із найвідоміших українських пісень — «Червона рута». Національний банк України анонсував випуск нумізматичної новинки, яка стане частиною серії «Українська спадщина» та продовжить традицію вшанування культурних символів у металі.

    Монета матиме назву «Червона рута — голос поколінь» і символізуватиме значення цієї композиції для української культури. Йдеться не просто про музичний твір, а про явище, яке десятиліттями залишається впізнаваним культурним кодом для різних поколінь українців.

    Випуск заплановано на вересень 2026 року. Як і інші пам’ятні монети Нацбанку, вона буде виготовлена з дорогоцінного металу та матиме обмежений тираж, що автоматично робить її привабливою не лише для колекціонерів, а й для тих, хто цікавиться культурною спадщиною.

    За офіційною інформацією, монета карбуватиметься зі срібла 925 проби. Її маса становитиме 31,1 грама в чистоті, а діаметр — 38,6 міліметра. Загальний тираж обмежиться 10 тисячами екземплярів, що є стандартною практикою для подібних нумізматичних випусків.

    Серія «Українська спадщина», до якої увійде новинка, реалізується Національним банком України з 2005 року. Її головна мета — зафіксувати у металі ключові елементи української культури, традицій і мистецтва. За цей час у межах серії було випущено низку тематичних монет, присвячених як літературним творам, так і народним ремеслам та святам.

    Серед найвідоміших випусків — монети, присвячені «Сорочинському ярмарку», «Лісовій пісні», «Щедрику», «Петриківському розпису», українській вишиванці та писанці. Кожен із цих екземплярів не лише має художню цінність, а й відображає певний пласт національної ідентичності.

    Обрання теми «Червоної рути» виглядає логічним продовженням цієї концепції. Пісня, яка з’явилася у другій половині ХХ століття, стала символом української естради та культурного відродження. Вона неодноразово звучала на міжнародних сценах і залишається впізнаваною далеко за межами України.

    Експерти зазначають, що такі монети виконують одразу кілька функцій. З одного боку, це інструмент популяризації культури та історії, з іншого — об’єкт інвестування. Обмежений тираж і використання дорогоцінного металу часто призводять до зростання їх вартості на вторинному ринку.

    Традиційно реалізація пам’ятних монет відбувається через офіційний інтернет-магазин Національного банку України, а також через банки-дистриб’ютори. Зазвичай попит на такі новинки перевищує пропозицію, особливо якщо йдеться про популярні культурні теми.

    Паралельно Нацбанк продовжує випускати й інші тематичні монети. Наприклад, раніше було представлено монету номіналом 5 гривень, присвячену опішнянській кераміці. Вона виготовлена з нейзильберу та має значно більший тираж — 50 тисяч екземплярів, що робить її доступнішою для широкої аудиторії.

    Водночас срібні монети, подібні до «Червоної рути», зазвичай позиціонуються як преміальний продукт. Вони мають вищу стартову вартість і часто продаються у спеціальному сувенірному пакуванні, що підвищує їхню колекційну цінність.

    Окрему увагу приділяють дизайну таких монет. Хоча офіційний вигляд новинки поки не представлений, зазвичай Нацбанк залучає художників і граверів, які створюють складні композиції з використанням символіки, орнаментів і тематичних зображень. Це робить кожен випуск унікальним з точки зору мистецтва.

    Очікується, що нова монета стане не лише предметом колекціонування, а й символічним подарунком, який поєднує у собі історію, культуру та сучасну ідентичність України.

    Таким чином, випуск монети «Червона рута — голос поколінь» є ще одним кроком у популяризації української культурної спадщини та водночас нагадуванням про силу мистецтва, яке здатне об’єднувати покоління навіть у найскладніші часи.

  • Гривня під тиском: чому дорожчають долар і євро та чого чекати від курсу до кінця 2026 року

    Гривня під тиском: чому дорожчають долар і євро та чого чекати від курсу до кінця 2026 року

    Після кількох тижнів коливань українська гривня частково відіграла втрати, однак іноземні валюти залишаються на високих рівнях. Євро у квітні перевищував позначку 52 гривні, а долар піднімався вище 44 гривень, що стало одним із найвищих значень за останній період. Попри незначне зниження наприкінці місяця, ринок залишається напруженим, а очікування — обережними.

    Фахівці пояснюють ситуацію одразу кількома факторами. Частина експертів вважає, що різкого обвалу гривні не відбулося, а йдеться радше про контрольовані коливання. Зокрема, Сергій Фурса наголошує, що зміни курсу в межах кількох відсотків є природною реакцією ринку і не потребують пошуку глибоких причин.

    Втім, інші економісти вказують на більш комплексну картину. За словами Олександр Паращій, на валютний ринок вплинули геополітичні ризики, зокрема напруження на Близькому Сході та зростання світових цін на енергоносії. Україна значною мірою залежить від імпорту енергоресурсів, тому подорожчання нафти і газу автоматично підсилює попит на валюту.

    Додатковим чинником стала невизначеність щодо міжнародного фінансування. Йдеться про масштабний пакет допомоги від Європейського Союзу, який певний час перебував під питанням. Будь-які сумніви щодо стабільності зовнішнього фінансування одразу впливають на настрої інвесторів і валютний ринок.

    Коли ситуація з фінансовою підтримкою частково прояснилася, гривня змогла трохи зміцнитися. Це вкотре підтверджує, що курс національної валюти в умовах війни тісно пов’язаний із міжнародною допомогою та загальною довірою до економіки.

    Що стосується найближчих перспектив, експерти очікують відносної стабілізації. За оцінками Андрій Забловський, курс долара найближчим часом коливатиметься в межах приблизно 43,8–44,3 гривні. Водночас ситуація з євро залишається менш передбачуваною, оскільки його курс залежить не лише від внутрішніх факторів, а й від співвідношення до долара на світових ринках.

    До кінця 2026 року більшість прогнозів сходяться в одному: гривня, ймовірно, продовжить повільну девальвацію. Оптимістичний сценарій передбачає курс долара на рівні до 45 гривень, тоді як більш стримані оцінки допускають підвищення до 45–45,5 гривні. Це означає, що різких стрибків поки не очікується, але поступове ослаблення національної валюти залишається базовим сценарієм.

    Курс євро залежатиме від глобальної економічної ситуації. Якщо європейська валюта зміцнюватиметься відносно долара, в Україні це може призвести до зростання курсу понад 53 гривні. У разі зворотної динаміки євро може опуститися до рівня близько 50 гривень.

    Важливим фактором і надалі залишатиметься геополітика. Будь-яке загострення на міжнародній арені, зміни цін на енергоносії або коливання фінансової допомоги Україні можуть швидко змінити ситуацію на валютному ринку. Саме тому експерти радять розглядати поточні прогнози як умовні, а не гарантовані.

    Гривня наразі перебуває у стані контрольованої нестабільності. Ринок реагує як на внутрішні економічні процеси, так і на глобальні події. До кінця року ключовим трендом, імовірно, залишиться помірна девальвація без різких обвалів, якщо не виникнуть нові сильні зовнішні шоки.

  • Євро знову оновив історичний максимум у банках України

    Євро знову оновив історичний максимум у банках України

    Банки України 21 квітня вдруге поспіль підвищили готівковий курс євро для населення, оновивши історичний максимум. Середній курс європейської валюти в касах банків сягнув 52,40 грн за євро. Це вище за попередній рекорд, який було зафіксовано 20 квітня 2026 року на рівні 52,30 грн.

    Про це свідчать дані фінансового порталу minfin.com.ua.

    Одночасно зростає і офіційний курс Національного банку України: 21 квітня він підвищився на 13 копійок і становив 51,89 грн за євро, що також стало новим історичним максимумом. Таким чином, європейська валюта демонструє синхронне зростання як на готівковому, так і на офіційному сегментах валютного ринку.

    Середні готівкові курси валют у банках виглядають так: долар США — 43,80–44,40 грн (днем раніше 43,80–44,30 грн), євро — 51,50–52,40 грн (днем раніше 51,50–52,30 грн). Тобто долар залишається відносно стабільним із незначними коливаннями, тоді як євро продовжує зростати швидшими темпами.

    У найбільших банках України готівкові курси також демонструють узгоджену тенденцію. Зокрема, у ПриватБанку євро купують і продають у діапазоні 51,45–52,45 грн, в Ощадбанку — 51,75–52,35 грн, в Укрсиббанку — 51,60–52,29 грн, у ПУМБ — 51,50–52,30 грн, у Райффайзен Банку — 51,60–52,46 грн. Долар у цих установах перебуває в межах приблизно 43,80–44,46 грн.

    Експерти фінансового ринку зазначають, що подорожчання євро пов’язане з загальною динамікою на міжнародних валютних ринках, де європейська валюта останніми днями зміцнюється щодо долара США. Це автоматично впливає і на курси в країнах, які орієнтуються на глобальні котирування.

    Додатковим фактором називають підвищений попит на готівкову валюту в Україні. У періоди економічної невизначеності населення та бізнес частіше купують валюту як інструмент збереження коштів, що створює додатковий тиск на ринок. Водночас пропозиція готівкової валюти залишається обмеженою, що також сприяє зростанню курсу.

    Аналітики також звертають увагу на поведінку ринку: коли курс починає зростати, попит зазвичай додатково посилюється через очікування подальшого подорожчання. Це формує короткострокові хвилі підвищеного попиту, які банки враховують при встановленні курсів купівлі та продажу.

    Національний банк України продовжує регулювати валютний ринок за допомогою інтервенцій та монетарної політики, однак загальна динаміка залишається залежною від зовнішніх факторів. Серед них — ситуація на світових фінансових ринках, рішення Європейського центрального банку, курс долара на міжнародному ринку та геополітичні ризики.

    У короткостроковій перспективі аналітики не виключають подальших коливань євро з можливим оновленням максимумів, якщо збережеться високий попит на валюту та сприятлива для євро ситуація на глобальному ринку.

    Таким чином, валютний ринок України продовжує демонструвати тенденцію до зростання євро, яке вже другий день поспіль оновлює історичні рекорди як у банківських касах, так і в офіційному курсі НБУ.

  • Долар і євро: який курс у банках та обмінниках 18 квітня

    Долар і євро: який курс у банках та обмінниках 18 квітня

    Станом на суботу, 18 квітня, валютний ринок України демонструє відносну стабільність із незначними коливаннями готівкового курсу в банках та обмінних пунктах. Офіційний курс, встановлений Національним банком України, залишається на рівні 43,89 гривні за долар США та 51,77 гривні за євро, що відображає загальну тенденцію до помірних змін на валютному ринку.

    Про це свідчать дані фінансових моніторингових ресурсів та банківських установ, які фіксують щоденні коливання вартості основних валют у готівковому сегменті.

    За інформацією ринку, станом на ранок 18 квітня середній курс купівлі долара в українських банках становить близько 43,65 гривні, тоді як продаж здійснюється в середньому по 44,21 гривні. Таким чином, різниця між купівлею та продажем зберігається на звичному рівні для валютного ринку останніх тижнів.

    Євро також демонструє схожу динаміку. Купівля європейської валюти в банках проходить у середньому по 51,40 гривні, тоді як продаж — близько 52,27 гривні. Це свідчить про збереження стабільного попиту на євро серед населення та бізнесу, попри незначні щоденні коливання.

    Фінансові аналітики зазначають, що валютний ринок України у квітні залишається під впливом одразу кількох факторів, зокрема макроекономічної ситуації, обсягів валютних надходжень від експорту, а також дій Національного банку щодо регулювання курсу. У результаті цього гривня утримується в досить прогнозованому діапазоні без різких стрибків.

    Додатково експерти звертають увагу, що різниця між офіційним курсом і готівковим ринком залишається незначною, що свідчить про відносну рівновагу попиту та пропозиції валюти. Це також може бути наслідком стабільної інтервенційної політики регулятора, який продовжує контролювати ситуацію на міжбанківському ринку.

    Водночас у фінансовому середовищі наголошують, що короткострокові коливання курсу є нормальним явищем, особливо у вихідні дні, коли активність ринку знижується, а формування котирувань більше залежить від очікувань учасників ринку.

    Нагадаємо, що напередодні офіційний курс також залишався відносно стабільним, а зміни у вартості основних валют були незначними та вимірювалися кількома копійками. Подібна динаміка зберігається вже протягом кількох тижнів, що дозволяє говорити про певне «вирівнювання» валютного ринку після періодів коливань.

    Таким чином, суботній валютний ринок в Україні характеризується помірною стабільністю: долар і євро залишаються в прогнозованих межах, а різниця між офіційним і готівковим курсом не зазнає суттєвих змін.

  • В Україні можуть замінити копійку на «шаг»

    В Україні можуть замінити копійку на «шаг»

    Голова Національний банк України Андрій Пишний заявив, що ініціатива повернення історичної назви розмінної монети «шаг» є частиною ширшого процесу формування української ідентичності та переосмислення символів державності. Про це він розповів під час зустрічі зі студентами та викладачами в Ukrainian Research Institute, Harvard University у Бостон.

    Зустріч відбулася у форматі відкритого діалогу, під час якого обговорювалися не лише питання економіки, а й ширший контекст — війна, стійкість фінансової системи та роль державних інституцій. За словами Пишного, інтерес до України серед американських студентів і науковців залишається високим, а досвід країни розглядається як унікальний приклад функціонування економіки в умовах війни.

    Водночас окрему увагу було приділено ініціативі заміни «копійки» на «шаг». Голова НБУ наголосив, що це рішення має не лише економічний, а й глибокий культурний і символічний вимір. За його словами, повернення історичної назви монети «корелює із загальним трендом на повернення власних смислів» і є частиною процесу відновлення історичної тяглості України.

    Модератором зустрічі виступив історик Сергій Плохій, який також підтримує ідею повернення «шага» як питомо українського терміна. За словами Пишного, така ініціатива сприяє утвердженню національної ідентичності навіть у повсякденних речах, зокрема у грошовому обігу.

    Ідея запровадження «шага» не є новою. Ще у 2024 році НБУ запропонував змінити назву розмінної монети, аргументуючи це необхідністю дерусифікації та відновлення історичної справедливості. Згодом відповідний законопроєкт був внесений до Верховної Ради 1 жовтня 2025 року і отримав підтримку в першому читанні.

    Історично «шаг» використовувався в українській грошовій системі, зокрема в період Української Народної Республіки. Тоді ця назва була частиною власної фінансової традиції, яка згодом була витіснена радянською системою разом із терміном «копійка».

    У НБУ підкреслюють, що питання зміни назви монети не можна розглядати лише як технічне. За словами Пишного, національна валюта є одним із ключових атрибутів державності — так само, як прапор, герб чи гімн. В умовах війни це набуває особливого значення, адже боротьба ведеться не лише за території, а й за смисли та символи.

    Крім того, ініціатива вписується у загальноєвропейський тренд: більшість пострадянських країн уже відмовилися від терміна «копійка» та перейшли на власні історичні назви розмінних монет. Україна ж тривалий час залишалася серед небагатьох держав, де цей термін зберігся.

    Під час візиту до Гарварду Пишний також обговорив із представниками університету можливості подальшої співпраці. Зокрема, йшлося про інтеграцію українського досвіду фінансової стабільності в умовах війни в академічні програми. За його словами, уже є ідеї для реалізації таких ініціатив, і сторони планують продовжити роботу в цьому напрямку.

    Попри це, ідея запровадження «шага» викликає різні реакції в суспільстві. Частина експертів підтримує її як важливий крок у напрямку дерусифікації та зміцнення національної ідентичності. Інші ж наголошують на необхідності оцінити економічні витрати, пов’язані зі зміною назви, а також адаптацію населення до нової термінології.

    Наразі остаточне рішення щодо впровадження «шага» ще не ухвалене. Законопроєкт перебуває на розгляді парламенту, і його подальша доля залежатиме від політичної підтримки та суспільної дискусії.

    Таким чином, ініціатива НБУ виходить за межі фінансової реформи і стає частиною ширшого процесу трансформації українського суспільства. Повернення «шага» може стати символом не лише змін у грошовій системі, а й глибшого переосмислення національної ідентичності в умовах сучасних викликів.

  • Євро встановив новий рекорд щодо гривні

    Євро встановив новий рекорд щодо гривні

    У середу, 15 квітня 2026 року, офіційний курс євро до гривні зріс до 51,32 грн, встановивши новий історичний максимум. Відповідні дані оприлюднив Національний банк України. Порівняно з попереднім банківським днем європейська валюта подорожчала одразу на 57 копійок — це одне з найбільших добових зростань за останній час.

    Водночас курс долара США також продемонстрував підвищення, однак значно стриманіше — на 6 копійок, до 43,49 грн за долар. Таким чином, Національний банк встановив офіційні курси валют на 15 квітня на рівні: 1 долар США — 43,49 грн (проти 43,43 грн днем раніше), 1 євро — 51,32 грн (проти 50,75 грн станом на 14 квітня). Також зросли й інші валюти: зокрема, польський злотий піднявся до 12,09 грн.

    Новий показник перевищив попередній історичний максимум курсу євро, зафіксований у лютому 2026 року на рівні близько 51,25 грн. Ще напередодні, 14 квітня, офіційний курс становив 50,75 грн, тобто за добу євро додало понад пів гривні. Для порівняння, на готівковому ринку в середині квітня європейська валюта вже торгувалася в межах 51,0–51,4 грн, що свідчить про те, що офіційний курс фактично наздогнав ринкові значення.

    Загалом гривня послабилася щодо всіх основних валют, однак найбільше — саме до євро. Така динаміка свідчить про асиметрію валютного ринку: європейська валюта дорожчає швидше за долар, що частково пов’язано із глобальними змінами на міжнародних ринках, зокрема коливанням пари євро/долар.

    Варто зазначити, що нинішній курс євро означає фактичний історичний мінімум гривні щодо європейської валюти. Водночас ситуація з доларом виглядає більш стабільною: поточний курс залишається нижчим за рекордний рівень 44,16 грн, зафіксований у березні 2026 року.

    На готівковому ринку тенденції залишаються подібними: долар коливається в межах 43,5–43,7 грн, тоді як євро тримається на рівні понад 51 грн. Це свідчить про збереження високого попиту на іноземну валюту та очікування подальшого послаблення гривні.

    На тлі валютних коливань експерти також звертають увагу на альтернативні інструменти збереження коштів. Зокрема, дохідність гривневих облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) наразі становить близько 17% річних, що дозволяє частково компенсувати інфляційні втрати та валютні ризики.

    Оновлення історичного максимуму курсу євро є черговим сигналом посилення тиску на гривню та зростання ролі зовнішніх факторів у формуванні валютного ринку. Якщо поточна динаміка збережеться, не виключено подальше закріплення європейської валюти вище психологічної позначки у 51 грн.

  • Гривня знову слабшає: курс долара наблизився до 44 грн

    Гривня знову слабшає: курс долара наблизився до 44 грн

    В Україні продовжується девальвація національної валюти. За підсумками торгів 11 березня Національний банк України підвищив офіційний курс долара з 43,8627 до 43,9776 грн за долар. Новий показник став історичним максимумом і почне діяти з 12 березня.

    Водночас на міжбанківському валютному ринку у другій половині дня угоди з купівлі долара вже проходили вище психологічної позначки 44 грн. На піку торгів американська валюта піднімалася до рівня 44,22 грн за долар.

    Банкіри зазначають, що поточне ослаблення гривні відбувається не випадково. На їхню думку, Національний банк України може свідомо допускати поступову девальвацію, зокрема для збільшення бюджетних надходжень під час конвертації фінансової допомоги міжнародних партнерів.

    За словами представників банківського сектору, у таких умовах експортери не поспішають продавати валютну виручку, очікуючи подальшого зростання курсу долара. Водночас імпортери опинилися у складній ситуації через невизначеність щодо майбутнього курсу. Багато компаній уже почали закладати у вартість імпортних товарів курс на рівні 45,5–46 грн за долар, хоча у державному бюджеті середній показник передбачений на рівні близько 45,6 грн.

    Додатковим фактором невизначеності називають затримку з виділенням великого фінансового пакета допомоги від Європейський Союз, а також загальне погіршення економічної ситуації через зростання цін на енергоносії після початку війни між Іран та іншими країнами регіону.

    Коливання на міжбанку швидко відобразилися і на готівковому ринку. Максимальний курс продажу долара у відділеннях банків піднявся до 44,65 грн. Такий показник, зокрема, фіксувався у МетаБанк. Середній діапазон купівлі та продажу становив приблизно 43,68–44,31 грн за долар.

    У сегменті карткових операцій пікова ціна продажу долара для клієнтів сягнула 44,55 грн. Такий курс пропонували Сенс Банк та Юнекс Банк. Середній картковий курс купівлі та продажу перебував у межах 43,75–44,17 грн.

    Щодо європейської валюти, офіційний курс гривні до євро трохи змінився — з 51,0386 до 50,9349 грн за євро. У банківських касах готівковий євро продавали в діапазоні від 51,35 до 51,75 грн, а середній курс купівлі та продажу становив приблизно 50,87–51,56 грн.

    У картковому сегменті середній курс операцій з євро коливався в межах 50,76–51,42 грн, а максимальний показник досягав 51,80 грн, зокрема у Аккордбанк.

    Експерти не виключають, що у разі збереження нинішніх економічних факторів курс долара може й надалі залишатися під тиском і поступово рухатися до показників, закладених у державному бюджеті.

  • НБУ втрутився у валютний ринок: на підтримку гривні пішло $3 млрд

    НБУ втрутився у валютний ринок: на підтримку гривні пішло $3 млрд

    У Національному банку України заявляють, що підстав для різкого зростання курсу долара наразі немає. Про це повідомив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

    За його словами, поточний стан міжнародних резервів дозволяє утримувати стабільність валютного ринку. На початку 2026 року вони становили майже 60 млрд доларів, що приблизно удвічі більше, ніж було на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

    «Ми не бачимо підстав для того, щоб курс “вилітав у космос”», — зазначив Ніколайчук.

    У Нацбанку також прогнозують подальше зростання резервів. Очікується, що у 2026 році їх обсяг може збільшитися до 65 млрд доларів, а у 2027 році — до 73 млрд.

    За словами Ніколайчука, поточний рівень резервів забезпечує приблизно 120% від композитної міри адекватності міжнародних резервів за методологією Міжнародного валютного фонду.

    Водночас Нацбанк продовжує активно втручатися у валютний ринок, щоб утримувати стабільність гривні. Зокрема, у січні 2026 року регулятор провів значні валютні інтервенції.

    Протягом місяця НБУ не купив до резервів жодного долара або євро, натомість продав валюти на понад 3 млрд доларів у еквіваленті.

    Окрім цього, у Нацбанку наголошують на поступовому зниженні інфляції. За словами Ніколайчука, після пікового рівня майже 16% у травні інфляція знизилася до 7,4% у січні.

    Головною метою монетарної політики НБУ залишається досягнення цільового показника інфляції на рівні 5%.

  • Бензин і дизель зростають у ціні швидше за доходи українців

    Бензин і дизель зростають у ціні швидше за доходи українців

    Ситуація на українському ринку пального залишається складною: ціни на бензин, дизельне пальне та скраплений газ зростають, тоді як споживачі фактично не мають механізмів впливу на цінову політику великих мереж автозаправних станцій. За оцінкою енергетичних експертів, подорожчання зумовлене як об’єктивними економічними чинниками, так і діями ключових гравців ринку.

    До об’єктивних причин зростання цін належать підвищення акцизного податку з 1 січня, ослаблення гривні та подорожчання нафтопродуктів на кордоні, що напряму пов’язано зі світовими цінами на нафту. Водночас ці фактори не пояснюють масштабів подорожчання, які спостерігаються на внутрішньому ринку.

    Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

    Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

    Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

    За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

    Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.