Radaonline.news

Позначка: фармацевтичний ринок

  • Фармринок знову під атакою: після складів Росія знищила завод «Кусум» у Сумах

    Фармринок знову під атакою: після складів Росія знищила завод «Кусум» у Сумах

    Російська атака вранці 4 жовтня зруйнувала виробничий майданчик фармацевтичної компанії «Кусум» у Сумах. Підприємство випускало препарати для лікування серцево-судинних захворювань, діабету, хвороб шлунково-кишкового тракту, а також засоби від кашлю та алергії.

    Унаслідок удару загинув працівник заводу Євген Мірошниченко, який із 2009 року працював в інженерному відділі підприємства. Компанія наразі оцінює масштаби руйнувань і не називає ані суму збитків, ані строки можливого відновлення виробництва.

    У «Кусум» заявили, що працюють над тим, щоб не допустити перебоїв із постачанням ліків. Компанія має виробничі потужності в Індії — в Індорі та Бхіваді, тому за потреби частину виробничих процесів можуть перебудувати та компенсувати українські обсяги імпортом.

    Це вже не перша втрата компанії через російські удари. Раніше було знищено її склад, однак підприємство продовжило роботу. Тепер під удар потрапив безпосередньо виробничий майданчик.

    Атака на «Кусум» відбулася на тлі серії ударів по фармацевтичній інфраструктурі України. Від початку вересня російські атаки пошкодили щонайменше кілька складів із ліками, серед них об’єкти дистриб’юторів БаДМ, «Оптіма-Фарм», «Біокон» та «Вента ЛТД». Водночас Міністерство охорони здоров’я наразі не фіксує системного дефіциту ліків по країні, хоча в окремих регіонах виникали локальні перебої.

     

  • Росія вдарила по одному з найбільших фармскладів України: під Києвом горів комплекс «Біокон»

    Росія вдарила по одному з найбільших фармскладів України: під Києвом горів комплекс «Біокон»

    У Бориспільському районі Київської області внаслідок російської атаки 3 вересня зазнав серйозних пошкоджень логістичний комплекс ТОВ «ХФК «Біокон» — один із найбільших спеціалізованих фармацевтичних складських комплексів України. Після удару на об’єкті виникла масштабна пожежа. Інформацію про те, що йдеться саме про «Біокон», підтвердила Forbes Ukraine генеральна директорка компанії Віра Павлова.

    Перші офіційні повідомлення про наслідки атаки з’явилися від Київської обласної військової адміністрації. Начальник КОВА Тимур Ткаченко повідомив, що у Бориспільському районі були пошкоджені складські приміщення, адміністративна будівля, магазин і МАФи. Один чоловік отримав осколкові поранення та був госпіталізований. При цьому КОВА спочатку не називала конкретне підприємство, яке постраждало.

    Згодом джерела на фармацевтичному ринку та сама компанія підтвердили, що під удар потрапив комплекс «Біокон». За попередніми оцінками співрозмовників галузі, втрати можуть сягати мільярдів гривень, однак точний масштаб руйнувань, кількість знищеної продукції та фінальна сума збитків на цей момент ще не встановлені.

    Сам комплекс має велике значення для українського фармацевтичного ринку. «Біокон» спеціалізується на фармацевтичній логістиці та складському господарстві, надаючи приміщення для аптечних складів і послуги зі зберігання продукції, у тому числі на митному ліцензійному складі. На майданчику працювали складські потужності, які використовували міжнародні фармацевтичні компанії та їхні українські представництва.

    За даними, які наводять профільні джерела, загальна площа комплексу становить близько 30 тисяч квадратних метрів. Приблизно 25 тисяч кв. м припадали на комерційні склади та ще близько 5 тисяч кв. м — на митний ліцензійний склад. Це робить об’єкт одним із найбільших спеціалізованих фармлогістичних майданчиків країни.

    Саме тому удар по «Біокону» викликав побоювання щодо можливих наслідків для постачання ліків. Втім, станом на 3 вересня говорити про дефіцит препаратів передчасно. Наразі немає підтверджень, що пошкодження комплексу вже спричинило перебої з постачанням медикаментів у Київ чи інші регіони. Практичні наслідки залежатимуть від того, які саме склади постраждали, скільки продукції було втрачено та наскільки швидко фармкомпанії зможуть перенаправити логістику через інші майданчики.

    Група «Біокон» працює на українському фармацевтичному ринку з 1992 року. Спочатку бізнес займався дистрибуцією лікарських засобів, а згодом розвинув напрям складської та митної логістики. Розташування комплексу неподалік міжнародного аеропорту Бориспіль та ключових автошляхів робило його одним із важливих вузлів постачання фармпродукції.

    Комплекс був обладнаний відповідно до міжнародних стандартів належної практики дистрибуції та зберігання, що особливо важливо для фармацевтичної продукції, яка потребує суворого температурного режиму та спеціальних умов складування.

    У структурі власності «Біокону» останніми роками відбувалися зміни. У 2024 році співвласником ТОВ «ХФК «Біокон» із часткою 49,95% став колишній народний депутат і бізнесмен Віталій Хомутиннік. Ще 44,95% належало засновнику групи Олександру Яворському. У липні 2025 року Антимонопольний комітет дозволив інвестиційному фонду «Каскад-Інвест», пов’язаному з Хомутинніком, отримати контроль над компанією.

    За 2025 рік підприємство отримало 272,4 млн грн виторгу, що приблизно на 9,5% більше, ніж роком раніше. Водночас компанія завершила рік із чистим збитком 78,6 млн грн. У 2024 році збиток був значно більшим — 466,3 млн грн при виторгу 248,8 млн грн.

    Атака на «Біокон» відбулася на тлі систематичних російських ударів по логістичній інфраструктурі України. Протягом останніх місяців під атаками опинялися склади, термінали, розподільчі центри та логістичні вузли в різних областях. Подібні удари створюють проблеми не лише для окремих компаній, а й для цілих ланцюгів постачання.

    Особливо чутливими є атаки на об’єкти, пов’язані з лікарськими засобами. Фармацевтична логістика суттєво відрізняється від звичайної складської: частина препаратів потребує постійного температурного контролю, спеціальних приміщень, сертифікованого обладнання та суворого дотримання правил транспортування. Саме тому втрата великого спеціалізованого складу не завжди може бути швидко компенсована звичайним логістичним об’єктом.

    Водночас учасники ринку мають резервні ланцюги постачання, а фармацевтична продукція розміщується не на одному об’єкті. Тож робити висновок про загальнонаціональний дефіцит ліків лише на підставі удару по одному комплексу наразі немає підстав.

    Цього ж дня російська атака завдала пошкоджень і іншим цивільним об’єктам Київщини. За даними КОВА та ДСНС, у Бориспільському й Обухівському районах виникли пожежі, а загалом унаслідок ударів постраждали люди.

    У мережі швидко поширилися відео та фотографії зі стовпом густого чорного диму над місцем пожежі. На цих матеріалах видно масштабне займання складських приміщень, однак за такими кадрами неможливо достовірно визначити, яка частина комплексу була повністю знищена, а яка лише пошкоджена. Тому остаточні висновки щодо масштабу втрат варто робити після завершення обстеження об’єкта.

    Окремо важливо, що в заголовках деяких медіа вже з’явилося формулювання про «знищення» одного з найбільших фармскладів країни. Станом на середину дня 3 вересня більш обережним і підтвердженим формулюванням є «пошкоджено» або «зазнав масштабної пожежі», оскільки повної офіційної оцінки руйнувань ще немає.

    Після ліквідації пожежі фахівцям належить оцінити стан будівель, обладнання, складських запасів та інженерних систем. Лише після цього стане зрозуміло, чи можна буде відновити роботу частини комплексу, чи окремі корпуси потребуватимуть повної реконструкції.

    Для фармацевтичного ринку ключовими залишаються два питання: скільки продукції було втрачено та наскільки швидко компанії, що користувалися складами «Біокону», зможуть перебудувати логістику. Якщо значна частина запасів була застрахована або дублювалася на інших майданчиках, наслідки для кінцевого споживача можуть бути обмеженими.

    Проте економічний удар по самому комплексу вже зараз виглядає значним. За попередніми оцінками галузевих джерел, сума втрат може вимірюватися мільярдами гривень. Точні цифри стануть відомі після інвентаризації та оцінки збитків.

    Таким чином, російська атака 3 вересня вдарила по одному з ключових об’єктів фармацевтичної логістики країни. Комплекс «Біокон» у Бориспільському районі зазнав масштабної пожежі та серйозних пошкоджень, однак станом на цей момент немає підтверджень ані повного знищення всього комплексу, ані дефіциту ліків на українському ринку.

    Подальші наслідки залежатимуть від масштабу втрат продукції та здатності фармкомпаній швидко переналаштувати поставки. Водночас сам удар ще раз показує, наскільки вразливою залишається цивільна логістична інфраструктура України під час війни.

  • «Міндічгейт» продовжується: як живуть фігуранти гучного корупційного скандалу

    «Міндічгейт» продовжується: як живуть фігуранти гучного корупційного скандалу

    Гучний корупційний скандал, відомий як «Міндічгейт», після перших затримань так і не призвів до підозр для ключових фігурантів. За даними журналістських розслідувань, частина людей, яких пов’язують із цією справою, продовжує працювати у впливових структурах або зберігати політичний і бізнесовий вплив.

    Йдеться про мережу, яку правоохоронці викривали у зв’язку з можливим розкраданням мільярдів гривень у стратегічних галузях, зокрема в енергетиці. Попри це, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура досі не оголосили підозру колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку, який фігурує на оприлюднених записах під псевдонімом «Алі-Баба».

    Після звільнення з посади у листопаді 2025 року Єрмак заявляв, що планує вирушити на фронт і готовий до будь-яких політичних наслідків. Проте згодом стало відомо, що він почав працювати у юридичній сфері. Зокрема, ексчиновник очолив один із комітетів Національної асоціації адвокатів, де займається питаннями формування державної політики щодо захисту постраждалих від війни та нормативного забезпечення відбудови країни.

    Водночас журналіст «Української правди» Михайло Ткач у своєму розслідуванні повідомив, що навіть після відставки Єрмак продовжує користуватися державними ресурсами. За його даними, колишній керівник Офісу президента пересувається з кортежем і має охорону.

    Під час розслідування журналісти зафіксували, що Єрмак працює з офісу на вулиці Городецького у центрі Києва поблизу урядового кварталу. Крім того, він користується приміщеннями у будівлі столичного Палацу спорту, де, за даними джерел, проводить зустрічі.

    Окрему увагу розслідувачі звернули на його маршрути до санаторію «Конча-Заспа», який розташований поруч із державними дачами. За інформацією джерел у політичних колах, саме там можуть відбуватися зустрічі колишнього керівника Офісу президента з представниками влади.

    Питання також викликало те, хто забезпечує охорону Єрмака після його звільнення з державної служби.

    Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що спочатку припускалося, що його супроводжують співробітники Управління державної охорони, які працювали з ним під час перебування на посаді. Однак після запитів до державних органів в УДО офіційно заявили, що їхні працівники не охороняють колишнього посадовця.

    За словами депутата, пізніше з’ясувалося, що троє охоронців, які раніше працювали в УДО, були переведені до спецпідрозділу «Альфа» Служби безпеки України. Саме вони, за його даними, зараз супроводжують Єрмака.

    Железняк зазначив, що експосадовець пересувається броньованим автомобілем Mercedes S-класу у супроводі двох автомобілів Škoda, у яких перебувають охоронці. Вони контролюють безпеку під час його переміщень та супроводжують відвідувачів до офісу.

    Депутат висловив сумніви щодо доцільності використання державних ресурсів для охорони колишнього чиновника, особливо з огляду на те, що СБУ має обмежені можливості для забезпечення безпеки інших осіб, яким можуть загрожувати диверсії або замахи.

    Ще одним можливим учасником бізнесових зв’язків, які пов’язують із «імперією» бізнесмена Тимура Міндіча, називають Ігоря Червоненка — співвласника мережі «Аптека Доброго дня». Він також очолює правління Аптечної професійної асоціації України.

    За даними журналістських джерел, бізнес Міндіча має тісні зв’язки з фармацевтичними структурами Червоненка, які управляються через компанії, пов’язані з ТОВ «Фармастор». Сам Червоненко є братом колишнього міністра транспорту та зв’язку Євгена Червоненка.

    На початку 2026 року мережа «Аптека Доброго дня» згадувалася у масштабному розслідуванні щодо виведення коштів з українського фармацевтичного ринку. За даними Офісу генерального прокурора, йдеться про схему, за допомогою якої понад 2 млрд гривень могли бути виведені за кордон під виглядом виплат за «інтелектуальну власність».

    Слідство встановило, що організатор схеми створив в Україні представництво іноземної компанії та зареєстрував на нього патенти на так звані технології дезінфекції та обробки приміщень. Надалі аптечні мережі перераховували кошти як роялті за використання цих «технологій», що дозволяло занижувати податок на прибуток.

    За даними правоохоронців, у схемі могли брати участь близько десяти аптечних мереж, які об’єднують понад 180 підприємств по всій Україні. Частина виконавців уже отримала підозри у службовому підробленні, а організатору інкримінують легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

    Втім, як зазначають автори розслідування, наразі відповідальність несуть здебільшого виконавці, тоді як ключові бенефіціари ймовірних схем залишаються поза статусом підозрюваних.

  • ВАКС арештував майно заступника глави МОЗ на понад 3,2 млн грн

    ВАКС арештував майно заступника глави МОЗ на понад 3,2 млн грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом щодо активів заступника міністра охорони здоров’я та головного державного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна. Йдеться про майно на суму понад 3,2 мільйона гривень, яке прокуратура просить визнати необґрунтованим.

    За даними позову, предметом спору стали дві земельні ділянки та два житлові будинки у Київській області, набуті посадовцем у 2021–2022 роках. Суд у межах забезпечення позову наклав арешт на відповідне майно до розгляду справи по суті.

    Згідно з декларацією, Ігор Кузін задекларував 1 467 737 гривень заробітної плати у Міністерстві охорони здоров’я, 27 766 гривень доходу за сумісництвом та 1 544 гривні іншого доходу. Сукупний задекларований дохід становить близько 1,5 мільйона гривень, що менше вартості набутого нерухомого майна.

    У 2021 році посадовець придбав земельну ділянку площею 2000 квадратних метрів і житловий будинок площею 98,8 квадратного метра у Старих Безрадичах. У 2022 році він став власником ще однієї ділянки площею 1420 квадратних метрів та будинку площею 105,1 квадратного метра у Тарасівці. Усі об’єкти оформлені у повну приватну власність.

    Період набуття активів збігається з роками активних державних закупівель у сфері охорони здоров’я. У цей час на фармацевтичному ринку концентрувалися значні бюджетні контракти, зокрема у межах програм МОЗ та НСЗУ. Регуляторні рішення міністерства безпосередньо впливають на умови доступу компаній до державного фінансування, що робить прозорість і відповідність способу життя посадовців задекларованим доходам предметом підвищеної уваги.

    Позов САП стосується не лише оцінки конкретних об’єктів нерухомості, а й загального питання відповідності активів офіційним доходам посадовця. Розгляд справи у Вищому антикорупційному суді триває.

  • Заступник голови Держлікслужби показав майно та доходи за 2024 рік

    Заступник голови Держлікслужби показав майно та доходи за 2024 рік

    Заступник та тимчасово виконуючий обов’язки голови Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Володимир Короленко у 2024 році отримав 1,37 млн грн заробітної плати. Крім того, 3 жовтня 2024 року він зареєстрував право власності на квартиру в Києві площею 43,3 кв. м, вартістю 2,45 млн грн, яка була отримана у спадок від Ади Жури.

    Дохід сім’ї Короленків за 2024 рік включав:

    • дружина Вікторія Короленко — 173 тис. грн зарплати в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, 266 тис. грн виплат за цивільно-правовими договорами в Центрі громадського здоров’я МОЗ, 58 тис. грн зарплати за сумісництвом у філії «Центр охорони здоров’я» АТ «Українська залізниця», 31 тис. грн доходу як самозайнята особа від Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація лікарів-психологів»;

    • мати Людмила Короленко — пенсія 79 тис. грн від Головного управління Пенсійного фонду в Києві.

    Майно сім’ї включає:

    • земельну ділянку площею 344 кв. м в Острі Чернігівської області (100% власності, придбана 2009 року);

    • житловий будинок 36,3 кв. м в Острі (1995 рік, 100% власності);

    • квартиру площею 34,41 кв. м у Києві (50% спільної власності з дружиною та матір’ю);

    • квартиру площею 36,7 кв. м у Смілі Черкаської області (33,33% спільної власності з дружиною та родичами Кияниця).

    Грошові кошти сім’ї становлять 30 тис. доларів США. Транспортний засіб — Nissan Rogue 2016 року випуску, придбаний у 2022 році за 628 тис. грн.

    Короленко також є членом президії Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація лікарів-дерматовенерологів і косметологів», входить до громадської організації «Київський клуб», «Профешнал Гавермент», «Міжнародна академія освіти і науки» та Наукового товариства імені Шевченка.

    Формально порушень у декларації не виявлено: доходи задекларовані, походження нової квартири зазначено як спадок, активи представлені публічно. Однак у воєнний час та за суворого контролю фармацевтичного ринку будь-яке нове майно керівництва профільного державного органу привертає увагу, оскільки Держлікслужба контролює обіг лікарських засобів та наркотичних препаратів з обігом у мільярди гривень. Прозорість майнового стану керівництва є важливим елементом довіри до установи.

  • Корупційний синдикат у Харкові контролює ринок ліків і наркотиків

    Корупційний синдикат у Харкові контролює ринок ліків і наркотиків

    Зміна керівництва Держлікслужби після обшуків НАБУ виявилася радше формальністю, ніж реальними змінами. Призначення Володимира Короленка, який раніше працював заступником попереднього очільника, фактично зберегло існуючі корупційні схеми та дозволило системі продовжувати працювати у тіньовому режимі.

    Центром оновленої корупційної структури став Харків, де сформувався закритий синдикат під наглядом Києва. Ключовою ланкою у схемі легалізації незаконних рішень виступає суддя Київського районного суду Олексій Дьяченко, чий досвід роботи у Держлікслужбі дозволяє систематично виносити потрібні рішення. Додаткову міцність схемі надала його дружина Леся Дьяченко, яка очолила Харківський фармакопейний центр.

    Паралельно очільниця обласної служби Алла Юшко здійснює прямий тиск на аптечні мережі через адвокатські структури. Така комбінація контролю над експертною, судовою та адміністративною вертикаллю забезпечує можливість не лише зберігати існуючі прибутки, а й збільшувати їх за рахунок тіньового відпуску наркотичних засобів за підробленими рецептами та участі фірм-посередників у бюджетних тендерах.

    За оцінками експертів, така модель дозволяє системі МОЗ і Держлікслужби отримувати мільйонні надприбутки, залишаючи фармацевтичний ринок практично неконтрольованим для держави.

  • Поки українці переплачують за ліки, «Фармак» платить податки бюджету РФ

    Поки українці переплачують за ліки, «Фармак» платить податки бюджету РФ

    На тлі повномасштабної війни та різкого зростання цін на медикаменти в Україні дедалі гостріше постає питання діяльності найбільших гравців фармацевтичного ринку. Поки держава виживає за рахунок міжнародної допомоги, а мільйони громадян змушені рахувати кожну гривню на лікування, одна з провідних українських фармацевтичних компаній — «Фармак» — опинилася в центрі розслідувань щодо можливого продовження бізнес-зв’язків із ринком країни-агресора.

    Йдеться про ситуацію, за якої лікарські засоби, вироблені на київських потужностях «Фармаку» на вулиці Кирилівській, після 24 лютого 2022 року продовжували з’являтися в російських аптечних мережах. Зокрема, фіксувалася наявність противірусного препарату «Амізон» та інших позицій масового попиту у великих аптечних мережах РФ, включно з московською мережею «НЕО-ФАРМ». Це відбувалося попри публічні заяви компанії про повне припинення експорту до Росії.

    За наявною інформацією, для обходу санкцій могла використовуватися багаторівнева логістика через треті країни — зокрема держави Європейського Союзу, Білорусь, Молдову та Туреччину. На таких маршрутах продукція формально змінювала країну походження або кінцевого покупця через мережу посередників. Окремо описується схема з вивезенням нефасованої продукції без маркування, яку вже на території Росії легалізували шляхом пакування у російськомовну тару та введення в місцевий обіг.

    Кожна продана в РФ упаковка препарату означала сплату податків до бюджету країни-агресора. Таким чином, за версією слідства та на підставі зібраних матеріалів, фармацевтична продукція українського походження могла опосередковано фінансувати економіку та воєнну машину Росії.

    Фінансовий ефект від таких операцій, за інформацією джерел, міг акумулюватися в іноземних структурах групи «Фармак», зокрема в юрисдикціях Австрії та Кіпру. Податкові органи в попередні роки вже фіксували донарахування фармацевтичним компаніям на сотні мільйонів гривень у зв’язку з подібними схемами оптимізації та виведення прибутків.

    Паралельно всередині України «Фармак», за оцінками учасників ринку, утримує домінуючий вплив на збут через ключових дистриб’юторів — компанії БАДМ та «Оптіма-Фарм». Така концентрація дозволяє фактично диктувати ціни на значну частину препаратів масового попиту. У результаті українські пацієнти змушені купувати ліки за завищеними цінами, тоді як значна частина прибутків осідає за кордоном.

    Окрему увагу в цій історії привертає роль державних органів. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко та його заступник Ігор Кузін очолюють систему регулювання фармацевтичного ринку, яка, за оцінками критиків, роками ігнорувала сигнали про зловживання. Лише після тривалого тиску та публічних звернень було відкрито низку кримінальних проваджень.

    Зокрема, Головне слідче управління Національної поліції розслідує кримінальне провадження №12024000000000953 щодо можливого зловживання владою. Бюро економічної безпеки веде провадження №72024102300000011 за фактами ймовірного ухилення від сплати податків. Окреме провадження №42025000050000027 зареєстроване Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

    Водночас, за наявною інформацією, щонайменше вісім судових ухвал про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань тривалий час залишаються невиконаними. Така ситуація може свідчити про глибоко вкорінений лобізм і небажання частини посадовців доводити справи до логічного завершення, коли йдеться про інтереси великого бізнесу.

    Коли лікування перетворюється на інструмент тіньових домовленостей, держава втрачає не лише податкові надходження. Вона втрачає довіру суспільства — особливо в умовах війни, коли доступні ліки є питанням не комфорту, а виживання. Суспільство очікує не декларацій і гучних заяв, а реальної відповідальності для всіх, хто, за версією слідства, заробляє на війні, прикриваючись медичними потребами.

  • Нове призначення у Держлікслужбі викликало питання через попередні скандали

    Нове призначення у Держлікслужбі викликало питання через попередні скандали

    Призначення Володимира Короленка на посаду голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками відбулося без гучних заяв про реформування, однак одразу викликало увагу через корупційні історії, пов’язані з його попередньою діяльністю у відомстві. Короленко тривалий час обіймав посаду заступника керівника Держлікслужби за каденції Романа Ісаєнка, період якої супроводжувався низкою резонансних скандалів.

    Одним із найбільш показових епізодів, що знову опинився у фокусі після призначення нового керівника, став кейс із підпільним виробництвом кровоспинного засобу «Кровоспас» в Обухові Київської області. За даними слідства та журналістських розслідувань, ще у 2022 році група осіб організувала виготовлення несертифікованих медичних виробів у непридатному для цього приміщенні. Продукція випускалася без дозвільних документів і з порушенням технічних регламентів, однак у значних обсягах потрапляла до військових аптечок.

    На той момент Володимир Короленко відповідав у Держлікслужбі за напрям державного нагляду. Як встановили журналісти, керівництво відомства було поінформоване про діяльність структур, пов’язаних із виробництвом «Кровоспасу», зокрема громадської організації та комерційної компанії, що фігурували у логістичних ланцюжках. Втім, замість реагування відомство обмежувалося формальними відповідями, посилаючись на мораторій на перевірки.

    Після скасування мораторію у 2024 році очікувалося, що Держлікслужба проведе повноцінні перевірки. Однак, за даними медіа, позапланові інспекції в Обухові носили формальний характер. Посадовці заявляли про неможливість встановити відповідальних осіб, попри наявність документів щодо оренди приміщень, перевезення продукції та фінансових операцій. Результати перевірок намагалися обмежити у доступі, що лише посилило підозри щодо небажання відомства доводити справу до кінця.

    На цьому тлі призначення Короленка відбулося після відставки Романа Ісаєнка, який залишив посаду на тлі скандалів, пов’язаних із закупівлями експертних послуг та підозрами у допуску на ринок контрабандних лікарських засобів російського походження. Кадрове рішення фактично означало спадкоємність управлінської команди, а не її перезавантаження.

    Аналітики зазначають, що ключове питання полягає не лише в минулих скандалах, а й у спроможності нового керівника змінити підхід до регуляції фармацевтичного ринку. Багаторічна відсутність жорсткої реакції на підпільне виробництво медичних виробів під час війни ставить під сумнів готовність нинішнього очільника Держлікслужби перейти від формального нагляду до реального захисту пацієнтів і військових.

    Перші кадрові та управлінські рішення Короленка покажуть, чи стане його призначення спробою відновити довіру до фармацевтичного регулятора, чи ж Держлікслужба й надалі залишатиметься інституцією, яка зберігає старі практики під новою вивіскою.

  • Фармбізнес без конкуренції: хто заробляє на недоступних ліках

    Фармбізнес без конкуренції: хто заробляє на недоступних ліках

    Українська медицина дедалі менше асоціюється з лікуванням і дедалі більше — з грошима. Навіть у період повномасштабної війни ціни на базові лікарські препарати продовжують зростати, перетворюючи аптеку на фільтр за платоспроможністю. Для мільйонів людей купівля ліків стала вибором між здоров’ям і фізичним виживанням.

    На цьому тлі особливо показово, як влаштований фармацевтичний ринок України та хто фактично забезпечує тишу навколо цінового свавілля. Формально держава заявляє про регулювання, але на практиці майже не втручається, дозволяючи ринку працювати в інтересах вузького кола великих гравців.

    Ключову роль у цій системі відіграє Міністерство охорони здоров’я України на чолі з Віктором Ляшком. Саме він як міністр зобов’язаний реагувати на зростання цін, ознаки антиконкурентних практик і фактичну недоступність ліків для населення. У тій самій управлінській вертикалі — його заступник Ігор Кузін та голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак. Проте замість реального контролю суспільство роками спостерігає мовчання і декларативні заяви.

    Обмеження торговельних надбавок, «соціальні» списки препаратів і контроль цін існують переважно в презентаціях і звітах. Реальні фінансові потоки фармринку ці бар’єри спокійно обходять. Ринок фактично сам встановлює правила, а держава обмежується роллю спостерігача.

    Одним із ключових елементів цієї моделі є фармацевтична компанія «Фармак». Протягом років вона формувала образ національного фармфлагмана із соціальною місією, інвестиціями в науку та публічними заявами про підтримку України під час війни. Водночас саме продукція цього виробника фігурувала в ланцюгах постачання, які доходили до аптек Російської Федерації та на тимчасово окуповані території. Ліки, вироблені в Києві, реалізовувалися через посередницькі юрисдикції, а податки з їхнього продажу врешті поповнювали бюджет держави-агресора.

    На внутрішньому ринку «Фармак» вибудував систему збуту через вкрай обмежену кількість дистриб’юторів. Основні обсяги продажів фактично концентруються у двох каналах, що дозволяє контролювати логістику та ціноутворення. За такої конструкції конкуренція стає імітацією, а ринкові механізми зниження вартості ліків просто не працюють. Наслідок — стабільно завищені ціни навіть на соціально значущі препарати.

    У 2025 році влада гучно оголосила про «наведення порядку» на фармацевтичному ринку. Було заявлено про зниження цін на популярні ліки на 30 відсотків, обмеження торговельних надбавок, заборону маркетингових платежів і створення національного каталогу цін. На папері це виглядало як реформа. На практиці ж пацієнти в аптеках майже не відчули жодних змін. Роздрібні ціни залишилися на попередньому рівні, а їхню динаміку, як і раніше, визначають сезонний попит і політика аптечних мереж.

    Ситуацію доповнює той факт, що компанія «Фармак» неодноразово фігурувала в кримінальних історіях, пов’язаних із можливим завищенням цін під час постачання ліків державним і комунальним установам. Попри це, компанія продовжує розширювати бізнес і публічно говорити про відповідальність та соціальну місію.

    Поки міністр Віктор Ляшко генерує чергові інформаційні приводи про «реформи», реальність для пацієнтів виглядає інакше. Пенсіонери рахують дріб’язок біля аптечних кас, хронічно хворі скорочують курси лікування, а доступність медицини перетворюється на порожнє гасло.

    Для одних фармацевтичний ринок — це зона комфорту і гарантованих прибутків. Для інших — щоденний принизливий вибір між ліками та їжею. І поки ця система прикрита управлінським мовчанням МОЗ і відсутністю реальної відповідальності, говорити про справедливі ціни та чесну конкуренцію в українській медицині не доводиться.

  • Ляшко і фармринок: чому інтереси пацієнтів опинилися на другому плані

    Ляшко і фармринок: чому інтереси пацієнтів опинилися на другому плані

    Міністерство охорони здоров’я України за керівництва Віктора Ляшко дедалі менше виконує функції державного регулятора і дедалі більше нагадує сервісну платформу для фармацевтичних корпорацій. Замість системних реформ — кулуарні рішення, замість захисту пацієнтів — політика, вигідна великим гравцям ринку. Сукупність скандалів навколо МОЗ уже давно не виглядає випадковою і формує цілісну модель управління.

    Одним із найбільш показових рішень стала ініціатива дозволити продаж лікарських засобів поза аптечною мережею — на автозаправках та через вендингові автомати. Під прикриттям гасел про «доступність» фактично пропонується демонтаж системи фармацевтичного контролю, відповідальності та якості. Для ринку це означає розширення каналів збуту, для пацієнтів — зростання ризиків самолікування та фальсифікату.

    Паралельно МОЗ демонструє повну пасивність щодо цінової політики фармвиробників. Зокрема, компанія Фармак ігнорує президентські укази про стабілізацію вартості ліків і продовжує підвищувати ціни. Реальна структура собівартості та маржі залишається закритою, тоді як дистрибуція фактично зосереджена у двох афілійованих операторів — БаДМ та Оптима-Фарм, які контролюють понад 85% оптового ринку.

    Фінансові показники цих структур лише підтверджують картельну модель. За останні чотири роки дохід «БаДМ» сягнув 67,8 млрд грн, а прибуток зріс у 3,5 раза. «Оптима-Фарм» за цей самий період збільшила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Навіть штрафи Антимонопольний комітет України у розмірі 4,8 млрд грн виглядають непропорційними до отриманих надприбутків і не змінюють правил гри.

    Окреме, найбільш токсичне питання — присутність продукції «Фармак» на ринку Росії та на тимчасово окупованих територіях. Попри публічні заяви про припинення будь-яких зв’язків, українські ліки продовжують з’являтися у державі-агресорі через мережі посередників у Білорусі, Туреччині, країнах ЄС та офшорні ланцюги. МОЗ не демонструє жодної публічної реакції на ці факти.

    Віктор Ляшко прийшов у міністерство з риторикою змін і реформ, але фактично став обличчям втрати МОЗ своєї регуляторної ролі. За його каденції міністерство системно толерує фармацевтичні картелі, закриває очі на ціни та допускає схеми, що прямо суперечать національним інтересам у воєнний час. Це вже не серія помилок, а ознаки системного захоплення державного органу приватними інтересами — з прямими наслідками для здоров’я і безпеки пацієнтів.