Radaonline.news

Позначка: Естонія

  • Корупційні схеми на закупівлі дронів на 40 мільярдів за участі компаній афілійованих з Конотопським

    Корупційні схеми на закупівлі дронів на 40 мільярдів за участі компаній афілійованих з Конотопським

    Поки по всій країні не вщухає так званий “картонний майдан” основною вимогою якого є повернення Михайла Федорова в крісло міністра оборони, ми вирішили проаналізувати контракти близьких до екс-міністра виробника дронів.

    Зокрема, в даному контексті цікавий кейс близького до Федорова виробника дронів SkyFall Олександра  Конотопського, більша частина яких потрапляє в Україну з Китаю через афілійовану з Конотопським ТОВ «Стрим Техно» та зареєстровану на “фунта” естонську прокладку DMO COMMERCE OÜ.

    За даними митних декларацій упродовж 2025-2026 років ТОВ «Стрим Техно» імпортувало товар від близько 60 постачальників-нерезидентів на суму понад 43,1 млрд грн, в тому числі за січень-червень 2026 року 25,6 млрд грн або 60% від усього імпорту.

    Від нерезидента DMO COMMERCE OÜ (Естонія) за непрямим (через компанію LINGHANGZHE INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO., LTD (Hong Kong) та прямим (власним) контрактами за період листопада 2025р – червня 2026р ТОВ «Стрим Техно», отримано товару на суму 4,1 млрд грн, що підтверджується вантажно митними деклараціями.

    Єдиним покупцем товару у DMO COMMERCE OÜ (Естонія) є ТОВ «Стрим Техно», що підтверджується даними ресурсу 52wmb.

    Щодо непрямого контракту

    У січні-червні 2026 року одним із найбільших постачальників агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів для безпілотних систем на адресу ТОВ «Стрим Техно» є компанія LINGHANGZHE INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO., LTD (Hong Kong) на суму 3,2 млрд грн.

    Постачання відбувається за непрямими контрактами через естонську компанію DMO COMMERCE OÜ (Естонія). Розрахунки за поставлений товар проводяться не безпосередньо на користь гонконзького постачальника, а спочатку на адресу естонської компанії, яка, у свою чергу, здійснює подальше перерахування коштів до Гонконгу.

    Такий механізм розрахунків свідчить про використання проміжної компанії у ланцюгу міжнародних платежів з метою завищення імпортної ціни та виведенню коштів за кордон.

    LINGHANGZHE INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO., LTD (Hong Kong) – дані щодо компанії відсутні у відкритому доступі, проте є інформація щодо проведених експортних операцій. Так, за даними ресурсу 52wmb LINGHANGZHE INTERNATIONAL (Гонконг) є продавцем товару лише на адресу української компанії Стрим Техно.

    За прямим контрактом з ТОВ «Стрим Техно» DMO COMMERCE OÜ (Естонія) відповідно до митних декларацій виступає постачальником товарів на загальну вартість таких прямих поставок за листопад 2025 р – червень 2026 р на суму близько 940,7 млн грн.

    DMO COMMERCE OÜ (Естонія) використовується як проміжна ланка для формування завищеної вартості товару й виведення коштів з України.

    Це підтверджується офіційними даними, зокрема DMO COMMERCE OÜ декларує рівень рентабельності близько 50%, що свідчить про значний рівень прибутковості діяльності компанії.

    ФОТО: Річні фінансові звіти естонської прокладки DMO COMMERCE OÜ Конотопського

    Це відбувається за рахунок постачання товарів в Україну, що надає можливість виводити значні бюджетні кошти з України.Що ж стосується DMO COMMERCE OÜ (Естонія, продавець за непрямим контрактом) – компанія зареєстрована 18.06.2024р, статутний капітал 2 500 євро, вид діяльності оптова та роздрібна торгівля. Засновником компаніє є Denys Ovsiannikov (Денис Овсянніков).

    ФОТО: Денис Овсянніков Denys Ovsiannikov фунт на службі Конотопського

    Витрати на оплату праці відповідно до фінансової звітності не здійснюються, тобто компанія не має співробітників.

    ФОТО: В естонській прокладці DMO COMMERCE OÜ Конотопського немає співробітників

    Більш за все компанія використовує режим е-резидентства без фізичного перебування на території Естонії, що дозволено законодавством Естонії.

    На сторінці Linkedin Денис Овсянніков зазначив, що з лютого 2026 року є віце-президент з фінансових питань SKELAR.

    SKELAR — це український venture builder, що спеціалізується на створенні ІТ бізнесів з нуля. Її основна спеціалізація — цифрові продукти, мобільні застосунки, онлайн-платформи та сервіси, орієнтовані переважно на міжнародні ринки.

    Співпрацює з Мінцифрою, Мінветеранів, Українським ветеранським фондом, Veteran Hub, Superhumans та іншими партнерами, про що також було зазначено на офіційному телеграм каналі Мінцифри у липні 2025 року.

    Інший великий імпортер ТОВ «Стрим Техно» відповідно до митних декларацій є New Eurasian Co., Limited – це гонконзька приватна компанія, що спеціалізується на міжнародній оптовій торгівлі електронікою, кабельно-провідниковою продукцією та промисловими компонентами. Зареєстрована в 26 липня 2023 року, базується в районі Квун-Тонг (офіс 101а на 1 поверсі будівлі Genplas).

    ФОТО: іншим великим імпортером ТОВ «Стрим Техно» відповідно до митних декларацій є New Eurasian Co., Limited

    Компанія здійснює експортні операції на користь українських компаній, зокрема, «Скайфолл Індастріс» та «Стрім Техно» з орбіти Конотопського 98,67% поставок товарів. Загальна сума імпорту на користь ТОВ «Стрим Техно» з червня 2025 по червень 2026 роки сягає 5,6 млрд грн.

    ФОТО: Загальна сума імпорту на користь ТОВ «Стрим Техно» з червня 2025 по червень 2026 роки сягає 5,6 млрд грн.

    Компанія New Eurasian Co., Limited імовірно була зареєстрована у Гонконзі невипадково.  Зазначена юрисдикція традиційно є однією з найбільш привабливих для міжнародної торгівлі та ІТ-бізнесу завдяки пільговому податковому режиму, розвиненій фінансовій інфраструктурі, стратегічному розташуванню та можливості здійснення міжнародних розрахунків. І очевидно як і інші вищезазначені компанії входять в структуру компаній Конотопського.

    Отже, аналіз зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Стрим Техно» свідчить, що компанія здійснює імпорт товарів переважно з Гонконгу та Китаю за зовнішньоекономічними контрактами. Одним з посередників у зазначених операціях виступає естонська компанія DMO COMMERCE OÜ, кінцевим бенефіціарним власником якої є особа, діяльність якої пов’язана з ІТ-сферою.

    Концентрація поставок на обмеженому колі нерезидентів, а також використання посередницької компанії при закупівлі товарів безпосередньо у виробників або постачальників з Китаю та Гонконгу не є типовою моделлю для незалежних міжнародних трейдерів та може свідчити про функціонування зазначених нерезидентів як окремої ланки у структурі постачання товарів до України.

    За таких обставин не виключається, що вказані компанії можуть використовуватися для централізації закупівель, формування цінової політики, акумулювання прибутку за межами України, зокрема виведення коштів отриманих від оборонного бюджету, а також ускладнення ідентифікації фактичних вигодонабувачів зовнішньоекономічних операцій.

    Більше інформації у нашому журналістському розслідуванні: Бекграунд Олександра Конотопського – шлях від бізнесу з РФ до надприбутків в українській оборонці

  • Китайські складові, «естонські» прокладки, українські дрони: підозрілий бізнес українських виробників БпЛА

    Китайські складові, «естонські» прокладки, українські дрони: підозрілий бізнес українських виробників БпЛА

    Як виробники «Вампірів» із закупівлями бавляться

    Компанія «Стрім Техно» відома як розробник і виробник безпілотників Vampire, а також власниця цієї торгової марки. Крім неї, до розробки цих потужних гексакоптерів долучилась ще одна українська компанія, ТОВ «Скайфолл Індастріс». Окрім того, що численні згадки пов’язують ці два товариства з однією особою, їх також об’єднує ціла низка дещо дивних нюансів.

    Про БпЛА «Вампір» (Vampire)

    Гексакоптер (6 гвинтів) із вантажопідйомністю до 20 кг. Дальність польоту: 20 км , висота – 400 м. Швидкість: до 80 км/год без навантаження. Час у повітрі близько 23–27 хв із повним боєкомплектом.

    Здатен нести 82-мм та 120-мм мінометні міни, кумулятивні й термобаричні боєприпаси, а також протитанкові міни (зокрема ТМ-62). Оснащений біспектральною тепловізійною камерою для роботи у темряві, має захищену систему навігації GNSS та інерційну систему, що дозволяє продовжувати політ в умовах ворожого глушіння сигналу. Обладнаний функцією автоматичного повернення до точки зльоту у разі втрати зв’язку.

    Вартість одиниці: $10 000 – $12 000

    Згадана особа – Олександр Конотопський, засновник та голова наглядової ради компанії Ajax Systems, «Підприємець року» за версією видання Forbes (2021 р.) та один зі 100 лідерів, що рухають Україну вперед, за версіями «Української правди» (2024 р.) та New Voice (2025 р.). Він активно розвиває свою основну компанію, з не меншою енергією беручи участь в роботі кількох інших. Найвідомішими з них є згадані вище ТОВ «Стрім Техно» та ТОВ «Скайфолл Індастріс».

    Створений важкий ударний дрон-бомбардувальник Vampire є доволі популярним серед військових: його закуповують в значних кількостях державним коштом, через державні оборонні замовлення, за допомогою програм типу «Армії дронів», за гроші місцевих бюджетів та навіть через Prozorro – військові частини та Нацгвардія.

    І ось тут починається найцікавіше.

    В поточному матеріалі ми не будемо згадувати призначення очільника «Стрім Техно» Євгена Гвоздарьова керівником державного підприємства «Укроборонсервіс» та розбиратись у справедливості підозр в отриманні астрономічної за розміром виручки в 15 млрд грн на виробництві дронів.

    Ми спробуємо розібратись з постачанням компонентів та складових продукції цих двох компаній та поміркувати, чи немає в цьому неправомірної вигоди.

    Дивна «прокладка»

    Почнемо розбір з ТОВ «Стрім Техно», яке підготувало очільника держкомпанії. За даними митних декларацій, у 2025 та 2026 роках компанія імпортувала продукцію від близько 60 постачальників-нерезидентів на загальну суму понад 43,1 млрд грн. Лише за січень-червень поточного року вартість імпорту склала 25,6 млрд грн – фактично, 60% від загального показника.

    В загальному переліку партнерів варто відзначити одну компанію-постачальника – DMO COMMERCE OU з Естонії, що має зі «Стрім Техно» прямі та непрямі контракти. За період співпраці, з листопада 2025 р. по червень 2026 р., отримано продукції на 4,1 млрд грн, свідченням чого є митні декларації.

    Ресурс 52wmb підтверджує, що українська компанія є єдиним покупцем товару у DMO COMMERCE OU.

    За прямим контрактом з ТОВ «Стрим Техно» DMO COMMERCE OU (Естонія), відповідно до митних декларацій, виступає постачальником товарів на загальну суму близько 940,7 млн грн (листопад 2025 р. – червень 2026 р.).

    Вартує згадки непрямий контракт між юридичними особами, через який проходить залишок торгівлі.

    Серед постачальників агрегатів, устаткування та комплектуючих для дронів на користь «Стрім Техно» виділяється гонконгська компанія LINGHANGZHE INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO., LTD. За січень-червень 2026 р. вона поставила естонцям (а через них – українцям) товарів на 3,2 млрд грн.

    Цікавим є те, що український отримувач є єдиним покупцем продукції компанії, про що свідчать дані про експортні операції з міжнародних баз даних.

    Оскільки контракт є непрямим, розрахунки за постачання відбуваються не з компанією з Гонконгу, а з естонською DMO COMMERCE OU, яка, у свою чергу, перераховує кошти на рахунки виробника. У більшості випадків така проміжна ланка потрібна для завищення імпортної ціни та виведення коштів за кордон.

    Цю гіпотезу підтверджують офіційні дані: компанія з Естонії декларує рівень рентабельності близько 50%, отже DMO COMMERCE OU провадить прибуткову діяльність. З одного боку, можна порадіти за компанію та її команду, з іншого – зрозуміти, що ця прибутковість досягається внаслідок постачання до України товарів, що потрібні для виробництва дронів, а отже ця діяльність дозволяє виводити з країни значні бюджетні кошти.

    Так й порадіти за команду DMO COMMERCE OU також навряд чи вдасться. Адже її не існує.

    Компанія була зареєстрована 18 червня 2024 р., має статутний капітал в розмірі 2 500 євро та займається оптовою та роздрібною торгівлею. ЇЇ засновником є Denys Ovsiannikov (Денис Овсянніков). Фінансова звітність компанії свідчить, що вона не має витрат на оплату праці – відповідно, згаданої вище команди немає. Більше з тим, компанія використовує режиме е-резидентства – тож навіть не має фізичного місця перебування на території Естонії.

    В Україні таку сучасну віддалену форму ведення діяльності законодавчо просуває Міністерство цифрової трансформації.

    А що ж засновник? Він не лише є успішним постачальником комплектуючих до дронів – також пан Овсянніков є віце-президентом з фінансових питань українського венчур-білдера SKELAR.

    SKELAR – це компанія, що займається створенням та розвитком IT-компаній з нуля. Компанія була створена в екосистемі іншої української IT-компанії Genesis. Це – саме так компанія, проти декількох продуктів якої розпочала розслідування Федеральна торгова комісія США (FTC). SKELAR, співзасновником та СЕО якої є Максим Штепа, спеціалізується на цифрових продуктах, мобільних застосунках, онлайн-платформах та сервісах, діяльність та виручка яких орєнтована на міжнародні ринки.

    Співпрацює з Мінцифрою, Мінветеранів, Українським ветеранським фондом, Veteran Hub, Superhumans та іншими партнерами.

    І якщо для DMO COMMERCE OU «Стрім Техно» є єдиним покупцем, то для української компанії вона не є єдиним постачальником. Існує ще – і це підтверджується митними деклараціями – New Eurasian Co., Limited. Це приватна компанія з раніше згадуваного Гонконгу, що спеціалізується на міжнародній оптовій торгівлі електронікою, кабельно-провідниковою продукцією та промисловими компонентами. Зареєстрована в 26 липня 2023 року, базується в районі Квун-Тонг (офіс 101а на 1 поверсі будівлі Genplas).

    Компанія здійснює експортні операції на користь українських компаній. Зокрема, двох: «Скайфолл Індастріс» та «Стрім Техно», яку численні джерела настирливо вказують як компанії з орбіти Олександра Конотопського. На них припадає 98,67% всіх постачань із загальною сумою імпорту в 56 млрд грн (червень 2025 р. – червень 2026 р.).

    Існує гіпотеза, що New Eurasian Co., Limited невипадково з’явилась у Гонконзі – одній з найпривабливіших у світі юрисдикцій для міжнародної торгівлі та ІТ-бізнесу. Пільговий податковий режим, розвинена фінансова інфраструктурі, стратегічне розташування та можливості здійснення міжнародних розрахунків давно перетворили особливий адміністративний район Китаю на точку тяжіння бізнесу.

    Отже, резюмуємо: аналіз зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Стрим Техно» свідчить, що компанія здійснює імпорт товарів переважно з Гонконгу та Китаю за зовнішньоекономічними контрактами. Одним з посередників у зазначених операціях виступає естонська компанія DMO COMMERCE OU, кінцевим бенефіціарним власником якої є особа, діяльність якої пов’язана з українською ІТ-сферою.

    Замість висновків

    Концентрація поставок на обмеженому колі нерезидентів, а також використання посередницької компанії при закупівлі товарів безпосередньо у виробників або постачальників з Китаю та Гонконгу не є типовою моделлю для незалежних міжнародних трейдерів та може свідчити про функціонування зазначених нерезидентів як окремої ланки у структурі постачання товарів до України.

    За таких обставин не виключається, що вказані компанії можуть використовуватися для централізації закупівель, формування цінової політики, акумулювання прибутку за межами України, зокрема виведення коштів отриманих від оборонного бюджету, а також ускладнення ідентифікації фактичних вигодонабувачів зовнішньоекономічних операцій.

  • Журналісти знайшли компанію-прокладку, через яку йдуть поставки дронів ТОВ “Стрим Техно” Олександра Конотопського

    Журналісти знайшли компанію-прокладку, через яку йдуть поставки дронів ТОВ “Стрим Техно” Олександра Конотопського

    Згінно даних митних декларацій упродовж 2025-2026 років компанія Олександра Конготопського ТОВ “Стрим Техно”, яка являється постачальником дронів для ЗСУ під брендом SkyFall імпортувала товарі від близько 60 постачальників-нерезидентів на суму понад 43,1 млрд грн. Постачання відбувається за непрямими контрактами в тому числі через естонську компанію-прокладку DMO COMMERCE OU.

    Естонська компанія DMO COMMERCE OÜ зареєстрована 18.06.2024р, зі статутним капіталом у 2 500 євро, видом діяльності вказана оптова та роздрібна торгівля. Засновником компанії з мільярдними оборотами вказаний Denys Ovsiannikov (Денис Овсянніков), з бекграундом звичайного айтішника.

    ФОТО: Структура власності DMO COMMERCE OÜ

    При цьому у фінансовій звітності компанії витрати на оплату праці співробітників не вказані, тобто компанія немає співробітників і являється класичною “прокладкою”.

    ФОТО: В естонській прокладці DMO COMMERCE OÜ Конотопського немає співробітників

    Варто відзначити, розрахунки за поставлений товар проводяться не безпосередньо на користь гонконгського постачальника, а спочатку йдуть на адресу естонської DMO COMMERCE OÜ, яка, у свою чергу, здійснює подальше перерахування коштів до Гонконгу.

    Як бачимо з фінансової звітності DMO COMMERCE OÜ, доступної у відкритих джерелах, оборотні активи естонської прокладки Конотопського у рік заснування склали відразу 7 473 877 €, а уже у наступному зросли до 48 662 044 €.

    При цьому чистий прибуток компанії DMO COMMERCE OÜ, в якій як ми бачимо працює “0” співробітників,  за неповний 2024 рік склав – 6 537 362 €, а за 2025 рік – 24 186 793 €.

    ФОТО: Річні фінансові звіти естонської прокладки DMO COMMERCE OÜ Конотопського

    Іншими словами, тільки через одну естонську прокладку DMO COMMERCE OU, яку Конотопський використовує у схемі поставок дронів за 2024-2025 роки було виведено 30 724 155 €.

    Більше інформації у нашому журналістському розслідуванні: Бекграунд Олександра Конотопського – шлях від бізнесу з РФ до надприбутків в українській оборонці

  • Балтія вимагає від ЄС повністю заборонити російську нафту

    Балтія вимагає від ЄС повністю заборонити російську нафту

    Країни Балтії закликали Європейський Союз прискорити ухвалення рішень щодо повної заборони імпорту російської нафти, заявивши, що попередні побоювання ЄС стосовно можливого енергетичного дефіциту, які посилилися на тлі війни в Ірані та нестабільності на глобальних енергетичних ринках, не підтвердилися на практиці. На їхню думку, нинішня ситуація на нафтових ринках свідчить про те, що Європа має достатньо альтернативних джерел постачання, аби остаточно відмовитися від російських енергоносіїв, не ризикуючи критичною енергетичною кризою.

    Про це повідомляє Financial Times.

    За даними видання, питання заборони російської нафти знову було порушене під час зустрічі міністрів енергетики країн ЄС, де Естонія, Латвія та Литва виступили з узгодженою позицією щодо необхідності якнайшвидшого просування законодавчих ініціатив Європейської комісії. Балтійські держави наголосили, що ще наприкінці минулого року країни-члени ЄС досягли політичної домовленості щодо поступового припинення імпорту російської нафти, однак подальші консультації фактично загальмувалися через нові побоювання щодо стабільності світових енергетичних ринків.

    Зокрема, одним із факторів уповільнення процесу стала ескалація конфлікту на Близькому Сході та тимчасове порушення судноплавства через Ормузьку протоку, що викликало побоювання щодо різкого зростання цін на нафту та можливого дефіциту постачання. Проте, як зазначають джерела FT, після часткової стабілізації ситуації в регіоні та відновлення нормального функціонування ключових маршрутів транспортування нафти ці ризики значною мірою зменшилися, а ринок демонструє ознаки стабілізації.

    На цьому тлі балтійські країни наполягають, що Європейський Союз має повернутися до більш рішучої санкційної політики щодо російського енергетичного сектору, оскільки доходи від експорту нафти залишаються одним із головних джерел фінансування війни Росії проти України. Вони вважають, що затягування процесу ухвалення заборони фактично дозволяє Москві зберігати значні фінансові надходження, попри вже запроваджені обмеження з боку Заходу.

    Під час обговорення єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен, за даними журналістів, утримався від публічних коментарів у ході закритої частини зустрічі. Водночас у Європейській комісії підтвердили, що робота над відповідними пропозиціями триває і що питання поступової відмови від російських енергоносіїв залишається у порядку денному ЄС. Однак конкретні терміни внесення законодавчих ініціатив наразі не озвучуються, що зберігає невизначеність щодо темпів реалізації цього процесу.

    Додаткового політичного імпульсу дискусіям надала позиція Польщі, яка традиційно підтримує більш жорсткий підхід до енергетичної ізоляції Росії. Заступник міністра енергетики Польщі Войцех Врохна заявив, що Варшава вважає за доцільне повністю припинити імпорт російської нафти до кінця року, визнаючи при цьому, що такий крок може мати певні економічні наслідки, включно з коливаннями цін та потенційними труднощами з постачанням. Водночас він підкреслив, що ці витрати є виправданими, якщо вони дозволять Європі остаточно позбутися енергетичної залежності від Росії.

    У ширшому контексті дискусії в ЄС відбуваються на тлі поступового відновлення стабільності на світових енергетичних ринках, що, на думку прихильників санкційного посилення, знижує ризики різких цінових шоків. Балтійські країни переконані, що нинішнє «вікно можливостей» необхідно використати для пришвидшення повної відмови від російських енергоресурсів, перш ніж геополітична ситуація знову ускладниться.

    Таким чином, питання повної заборони імпорту російської нафти залишається одним із ключових елементів внутрішніх дискусій ЄС щодо подальшої енергетичної політики та санкційного тиску на Росію, а позиція східноєвропейських країн дедалі активніше формує порядок денний Брюсселя.

  • Естонія збільшила допомогу Україні для енергосектору

    Естонія збільшила допомогу Україні для енергосектору

    Естонія ухвалила рішення про додатковий внесок у розмірі 125 тисяч євро до Фонду підтримки енергетики України, що збільшило загальний обсяг допомоги від цієї країни в межах відповідного механізму до 2,75 мільйона євро. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Естонії, наголосивши, що підтримка українського енергетичного сектору залишається одним із ключових напрямів естонської зовнішньої політики на тлі триваючих російських атак на критичну інфраструктуру України.

    У відомстві зазначили, що рішення про новий внесок ухвалене з урахуванням потреб України у зміцненні енергетичної стійкості, особливо в умовах систематичних ударів РФ по об’єктах генерації, передачі та розподілу електроенергії. В естонському МЗС підкреслили, що стабільна робота енергосистеми України є критично важливою не лише для забезпечення життєдіяльності цивільного населення, а й для підтримки економіки та функціонування державних інституцій у воєнний час.

    Також у міністерстві нагадали, що загалом Естонія вже надала Україні понад 3 мільйони євро допомоги, яка включає як прямі фінансові внески до Фонду підтримки енергетики, так і постачання необхідного обладнання та технічної допомоги для відновлення та захисту енергетичної інфраструктури. У Таллінні наголосили, що така підтримка має практичний характер і дозволяє українським енергетикам швидше ліквідовувати наслідки атак, відновлювати пошкоджені об’єкти та забезпечувати безперебійне постачання електроенергії і тепла.

    Естонська сторона також підкреслила, що міжнародна координація допомоги у сфері енергетики набуває дедалі більшого значення, оскільки російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру залишаються системними та спрямованими на виснаження енергосистеми перед опалювальними сезонами. Саме тому внески до профільних фондів дозволяють швидше акумулювати ресурси для відновлення та модернізації пошкоджених об’єктів.

    У цьому контексті в естонському МЗС також нагадали про ширшу міжнародну підтримку України в енергетичному секторі. Зокрема, уряд Швеції нещодавно ухвалив рішення про виділення нового пакета допомоги на суму майже 1,5 мільярда шведських крон, що еквівалентно близько 140 мільйонам євро, для посилення енергетичної стійкості України напередодні зимового періоду.

    Крім того, під час четвертого засідання енергетичного формату G7+ у Гданську міжнародні партнери оголосили про нові внески на загальну суму близько 375 мільйонів євро, які будуть спрямовані на підтримку українського енергетичного сектору. Також раніше повідомлялося про додаткові внески до Фонду підтримки енергетики України в обсязі близько 100 мільйонів євро, що свідчить про системне розширення міжнародної фінансової підтримки у цій сфері.

    Таким чином, новий внесок Естонії став черговим елементом комплексної міжнародної допомоги, спрямованої на зміцнення енергетичної безпеки України, відновлення пошкодженої інфраструктури та підготовку до стабільного проходження опалювальних сезонів в умовах триваючої війни.

  • ЄС у внутрішньому конфлікті: контакти з Кремлем Кошти викликали хвилю критики

    ЄС у внутрішньому конфлікті: контакти з Кремлем Кошти викликали хвилю критики

    Лідери кількох країн Європейського Союзу висловили невдоволення діями президента Європейської ради Антоніу Кошти через його контакти з представниками Кремля, про які, за словами частини урядів, їх не було завчасно поінформовано. Про це повідомляє Politico, зазначаючи, що інцидент загострив давню внутрішню дискусію в ЄС щодо того, хто саме має право вести комунікацію з Росією від імені всього блоку та як у таких чутливих питаннях має забезпечуватися координація між державами-членами.

    За даними видання, критика на адресу Кошти пролунала від кількох європейських столиць, які вважають, що навіть обговорення можливих контактів із Москвою повинно відбуватися виключно у максимально узгодженому форматі. Особливо різко висловився прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, який наголосив, що Європейський Союз не може брати на себе роль посередника у переговорах із Росією, оскільки це може обмежити можливості ЄС для подальшого тиску на Кремль і підтримки України. За його словами, Росія не демонструє готовності до реальних дипломатичних поступок, а отже будь-які кроки, які можуть створити ілюзію “нормального діалогу”, несуть ризики для єдиної позиції Заходу.

    Як пише Politico, однією з ключових причин напруження стала не стільки сама наявність контактів, скільки відсутність належної координації. Частина країн ЄС заявляє, що дізналася про розмови Кошти з представниками російської сторони вже постфактум, через повідомлення у ЗМІ, що викликало додаткове невдоволення, особливо серед держав Балтії. Водночас інші великі гравці, за даними джерел, були поінформовані заздалегідь: команда Кошти, як стверджується, повідомила про контакти Францію та Велику Британію, а також існують припущення, що певна інформація могла бути доведена до Німеччини.

    У матеріалі також підкреслюється, що ця ситуація відображає ширшу проблему в межах Європейського Союзу, пов’язану з відсутністю єдиного механізму ухвалення рішень щодо потенційних переговорів із Росією. Попри формальну єдність позиції щодо підтримки України та санкційного тиску на Кремль, країни-члени мають різні бачення того, як саме має виглядати майбутній дипломатичний трек і хто повинен виступати від імені ЄС у разі будь-яких перемовин.

    Politico зазначає, що паралельно триває конкуренція між різними форматами європейського представництва. Франція, Німеччина та Велика Британія, які формують так звану групу “Е3”, прагнуть відігравати провідну роль у можливих майбутніх переговорах щодо України. Водночас Польща та Італія також наполягають на більш активній участі у формуванні спільної позиції ЄС, що додатково ускладнює досягнення консенсусу.

    На тлі цього, як підкреслює видання, контакти Кошти з російською стороною стали не лише дипломатичним епізодом, а й каталізатором ширшої дискусії про межі повноважень європейських інституцій, рівень довіри між столицями ЄС та здатність блоку виступати єдиним політичним суб’єктом у питаннях війни Росії проти України та потенційного мирного процесу.

  • Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Україна зробила ще один важливий крок до посилення власного оборонного потенціалу та поглиблення військово-технічного партнерства з європейськими союзниками. Під час саміту «Україна – країни Північної Європи та Балтії», який 9 червня відбувся у столиці Естонії Таллінні, президент Володимир Зеленський підписав дві стратегічно важливі угоди – Drone Deal із Латвією та Спільну декларацію про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони з Естонією. Ці домовленості відкривають нові можливості для спільного виробництва безпілотників, розвитку ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та посилення протиповітряної оборони Європи.

    Підписання відбулося в межах саміту за участі лідерів країн Північної Європи та Балтії, які від початку повномасштабного вторгнення Росії залишаються серед найбільш активних союзників України. Центральною подією переговорів між Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом стало укладення Drone Deal – угоди про співпрацю у сфері новітніх оборонних технологій.

    Президент України наголосив, що йдеться не лише про спільне виробництво безпілотників. Угода охоплює ширший спектр напрямків оборонної співпраці, включно з розробкою ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та інших інноваційних засобів ведення сучасної війни. За словами Зеленського, Україна готова ділитися унікальним досвідом, здобутим під час повномасштабної війни з Росією, а також допомагати партнерам підвищувати власну безпеку.

    Латвійський прем’єр Андріс Кулбергс підкреслив, що його країна зацікавлена не лише у закупівлі чи використанні українських технологій, а й у створенні спільних виробничих потужностей. Він зазначив, що сучасна війна показала критичну роль безпілотних систем, а Україна сьогодні є світовим лідером у сфері бойового застосування дронів. Саме тому латвійська сторона розглядає співпрацю як можливість отримати технологічний досвід та зміцнити власну обороноздатність.

    Підписана з Латвією угода стала вже шостим міжнародним Drone Deal для України. Раніше аналогічні домовленості були укладені з низкою держав Близького Сходу та Європи. Голова Ради національної безпеки та оборони України Рустем Умєров повідомив, що до української ініціативи вже приєдналися шість країн, а ще близько двадцяти держав виявляють інтерес до аналогічного формату співпраці.

    Не менш важливим результатом саміту стало підписання Спільної декларації про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони між Україною та Естонією. Документ передбачає поглиблення взаємодії у військово-технічній сфері, спільний розвиток оборонної промисловості, посилення співпраці у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, а також обмін бойовим досвідом. За інформацією Офісу президента України, окремий акцент буде зроблено на розвитку європейської системи протиракетного захисту.

    Під час зустрічі з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом сторони також обговорили майбутню окрему угоду Drone Deal між Києвом та Таллінном. За словами Зеленського, проєкт документа вже перебуває на розгляді естонської сторони. Таким чином Естонія може стати наступною країною, яка офіційно долучиться до міжнародної програми спільного виробництва українських безпілотників та інших оборонних технологій.

    Візит українського президента до Таллінна відбувся на тлі посилення уваги європейських держав до безпілотних технологій. За останні місяці країни Балтії неодноразово повідомляли про випадки появи безпілотників у своєму повітряному просторі. Україна вважає, що частина таких інцидентів пов’язана із російськими засобами радіоелектронної боротьби, які можуть впливати на навігацію безпілотників. У зв’язку з цим Київ уже направляє своїх спеціалістів для консультацій із партнерами щодо захисту повітряного простору та протидії новим загрозам.

    Сам Зеленський наголосив, що Україна зацікавлена у створенні потужної системи безпеки для всієї Європи. За його словами, досвід війни довів, що безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та сучасна протиповітряна оборона стають ключовими елементами оборони держав. Саме тому Україна готова ділитися своїми напрацюваннями з країнами-партнерами.

    Окремим символічним жестом під час візиту стало вручення прем’єр-міністру Естонії Крістену Міхалу ордена князя Ярослава Мудрого II ступеня – однієї з найвищих державних нагород України. Президент подякував естонському уряду за послідовну підтримку України, участь у міжнародних програмах допомоги та внесок у зміцнення української обороноздатності.

    На тлі триваючої війни підписані в Таллінні угоди демонструють зміну підходів до міжнародної співпраці у сфері безпеки. Якщо раніше Україна здебільшого виступала отримувачем військової допомоги, то тепер дедалі частіше стає партнером і постачальником унікальних технологічних рішень. Розвиток мережі Drone Deal свідчить про те, що український досвід сучасної війни стає одним із найцінніших активів держави на міжнародній арені.

    Експерти відзначають, що нові домовленості можуть стати важливим етапом формування спільного європейського оборонного простору, в якому Україна поступово перетворюється на одного з ключових технологічних центрів у сфері безпілотних систем та оборонних інновацій.

  • Україна та Естонія посилять оборонну співпрацю

    Україна та Естонія посилять оборонну співпрацю

    Під час офіційного візиту до Естонії прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела низку зустрічей із вищим керівництвом країни, за результатами яких сторони домовилися про подальше поглиблення співпраці у сфері безпеки та оборони. Особливу увагу було приділено розвитку безпілотних технологій, обміну досвідом реагування на сучасні загрози та посиленню міжнародного тиску на Росію.

    Про результати переговорів глава українського уряду повідомила на своїй сторінці у Facebook після зустрічей із президентом Естонії Алар Каріс, головою парламенту Лаурі Хуссар та прем’єр-міністром Крістен Міхал.

    За словами Свириденко, Київ і Таллінн досягли домовленостей щодо посилення оборонної співпраці, зокрема у сфері безпілотних систем. В умовах повномасштабної війни саме дрони стали одним із ключових елементів сучасного поля бою, відіграючи вирішальну роль у розвідці, коригуванні вогню, ураженні військових цілей та захисті критичної інфраструктури. Україна, яка за останні роки накопичила унікальний бойовий досвід застосування безпілотних технологій, зацікавлена у поглибленні партнерства з країнами, що активно інвестують у розвиток оборонних інновацій.

    Окрім співпраці у сфері безпілотників, сторони домовилися підтримувати постійний обмін досвідом щодо реагування на безпекові виклики. Йдеться як про військові загрози, так і про кібербезпеку, захист критичної інфраструктури, протидію гібридним атакам та зміцнення стійкості державних інституцій в умовах війни.

    Під час переговорів значну увагу приділили і питанням енергетичної безпеки. Свириденко наголосила, що Естонія продовжує надавати практичну підтримку українському енергетичному сектору, який залишається однією з головних цілей російських атак. За її словами, внесок Таллінна до Фонду енергетичної підтримки України вже перевищив 2,6 мільйона євро.

    Ці кошти спрямовуються на відновлення та підтримку роботи енергетичної інфраструктури, яка зазнала значних пошкоджень унаслідок масованих ракетних і дронових ударів Росії. Українська влада неодноразово наголошувала, що міжнародна допомога у сфері енергетики є критично важливою для проходження опалювальних сезонів та забезпечення стабільного функціонування економіки країни.

    Окремим блоком переговорів стало питання подальшого посилення санкційного тиску на Кремль. Українська та естонська сторони обговорили підготовку нового, 21-го пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії. У центрі уваги також опинилася боротьба з так званим «тіньовим флотом» РФ — мережею суден, які використовуються для обходу міжнародних обмежень на експорт російської нафти та інших товарів.

    Останнім часом країни Заходу дедалі активніше працюють над механізмами виявлення та блокування діяльності таких суден, адже вони дозволяють Москві частково компенсувати економічний ефект санкцій і продовжувати фінансування війни проти України.

    Ще одним важливим питанням стала гуманітарна складова російсько-української війни. За словами Свириденко, під час зустрічей сторони приділили окрему увагу міжнародній ініціативі Bring Kids Back UA, яка займається поверненням українських дітей, незаконно депортованих або примусово переміщених до Росії та на окуповані території.

    Україна продовжує привертати увагу міжнародної спільноти до цієї проблеми, наполягаючи на необхідності посилення дипломатичного та правового тиску на Росію задля повернення всіх викрадених дітей додому. Підтримка європейських партнерів у цьому питанні залишається одним із пріоритетів української зовнішньої політики.

    Естонія від початку повномасштабного російського вторгнення залишається одним із найпослідовніших союзників України в Європі. Таллінн регулярно надає військову, фінансову та гуманітарну допомогу Києву, підтримує санкційну політику ЄС щодо Росії та виступає за посилення європейської безпеки.

    Водночас естонське керівництво активно бере участь у дискусіях щодо майбутньої архітектури безпеки на континенті. Так, у квітні президент Естонії Алар Каріс заявив, що після звільнення Київщини навесні 2022 року існувала можливість для початку переговорного процесу між Україною та Росією, однак, на його думку, цей шанс було втрачено. Крім того, на початку року Каріс разом із прем’єр-міністеркою Латвії Евікою Сілінею виступив із закликом призначити спеціального представника Європейського Союзу для ведення переговорів із Росією.

    Нові домовленості між Києвом і Таллінном свідчать про намір обох держав і надалі розвивати стратегічне партнерство в умовах триваючої війни, зміцнювати обороноздатність України та координувати зусилля для посилення міжнародного тиску на Російську Федерацію.

  • Естонія зробила вибір: 67% громадян підтримують Україну, а 81% готові воювати за свою країну

    Естонія зробила вибір: 67% громадян підтримують Україну, а 81% готові воювати за свою країну

    Переважна більшість жителів Естонії продовжує підтримувати Україну у війні проти російської агресії. Як повідомляє ERR, нове загальнонаціональне дослідження, проведене на замовлення Міністерства оборони Естонії, показало, що 67% громадян виступають за подальшу допомогу Україні. Показово, що цей рівень підтримки залишається стабільним уже протягом року, попри затяжний характер війни, економічні виклики та активну російську пропаганду.

    Результати опитування, проведеного соціологічною компанією Kantar Emor у березні 2026 року, свідчать про високий рівень солідарності естонського суспільства з Україною. У дослідженні взяли участь 1372 мешканці країни віком від 15 до 74 років. Опитування охоплювало питання безпеки, оборони, ставлення до НАТО та підтримки України.

    Згідно з результатами, двоє з трьох жителів Естонії вважають, що підтримка України має продовжуватися незалежно від тривалості війни. Особливо високий рівень підтримки зафіксовано серед етнічних естонців – 80% респондентів цієї категорії виступають за подальшу допомогу Києву. Водночас серед представників інших національностей, переважно російськомовного населення, цей показник становить 41%.

    Аналітики зазначають, що розрив у поглядах між різними етнічними групами зберігається з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Проте навіть серед неетнічних естонців рівень підтримки України залишається вищим, ніж у багатьох країнах Західної Європи.

    Дослідження також продемонструвало високий рівень усвідомлення безпекових ризиків у самій Естонії. Близько 81% респондентів переконані, що країна повинна чинити збройний опір у випадку військового нападу. Це один із найвищих показників за всю історію подібних соціологічних досліджень у державі.

    Понад 60% опитаних заявили, що готові особисто долучитися до захисту країни відповідно до своїх можливостей та навичок. Йдеться не лише про службу у війську, а й про волонтерську діяльність, цивільну оборону, логістичну підтримку та інші форми спротиву.

    Окремо соціологи дослідили ставлення громадян до оборонного бюджету. Дві третини естонців переконані, що нинішній рівень фінансування оборони потрібно зберегти або навіть збільшити. Така позиція пояснюється зростанням занепокоєння через безпекову ситуацію у Балтійському регіоні та агресивну політику Російської Федерації.

    Ці результати корелюють з іншим дослідженням, оприлюдненим того ж дня. Згідно з ним, 82% громадян підтримують членство Естонії в НАТО. Таким чином, Альянс залишається інституцією з найвищим рівнем суспільної довіри серед естонців.

    Після початку повномасштабної війни Естонія стала одним із найактивніших союзників України серед усіх країн Європи. За часткою допомоги відносно ВВП Таллінн стабільно входить до числа світових лідерів. Естонія передала Україні військову техніку, артилерійські системи, боєприпаси, засоби зв’язку, автомобілі, обладнання для кібербезпеки та гуманітарну допомогу.

    Крім військової підтримки, естонський уряд послідовно виступає за посилення санкцій проти Росії, конфіскацію заморожених російських активів на користь України та прискорення вступу України до Європейського Союзу й НАТО.

    Президент Естонії та представники уряду неодноразово наголошували, що доля України безпосередньо пов’язана з безпекою всієї Європи. На думку естонського керівництва, перемога України є ключовою умовою для стримування подальшої агресії Кремля.

    Експерти відзначають, що стабільний рівень підтримки України серед естонців є особливо показовим на тлі втоми від війни, яка спостерігається в окремих європейських країнах. В Естонії ж переважає переконання, що допомога Україні є не лише актом солідарності, а й інвестицією у власну безпеку.

    Соціологи також звертають увагу на те, що підтримка України в Естонії залишається високою навіть попри економічні труднощі, інфляційний тиск та зростання витрат на оборону. Це свідчить про глибоке розуміння суспільством безпекових викликів, які створює російська агресія для всього регіону Балтійського моря.

    Таким чином, результати нового опитування підтверджують: Естонія залишається одним із найпослідовніших союзників України у Європі. Більшість громадян підтримує продовження допомоги Києву, готова інвестувати більше коштів у власну оборону та вважає необхідним чинити опір будь-якій потенційній агресії. На тлі триваючої війни такі настрої демонструють високий рівень національної єдності та усвідомлення спільних загроз для всієї Європи.

  • Естонія розгортає мережу виявлення дронів уздовж кордону з Росією

    Естонія розгортає мережу виявлення дронів уздовж кордону з Росією

    Естонія розпочала новий етап зміцнення своєї національної безпеки, встановивши перші стаціонарні системи для виявлення та моніторингу безпілотних літальних апаратів уздовж кордону з Росією. Влада країни називає цей крок частиною масштабної програми захисту повітряного простору та прикордонних районів на тлі стрімкого зростання ролі дронів у сучасних військових конфліктах і дедалі більшої кількості інцидентів за участю безпілотників у країнах НАТО.

    Про це повідомляє естонський суспільний мовник

     із посиланням на Міністерство внутрішніх справ Естонії.

    За інформацією відомства, перші стаціонарні комплекси для виявлення дронів уже введені в експлуатацію на трьох ділянках південно-східного кордону країни. Одне з місць розгортання розташоване поблизу прикордонного пункту Лухамаа, який є одним із найважливіших переходів між Естонією та Росією.

    Нові системи здатні цілодобово відстежувати повітряний простір, виявляти безпілотні літальні апарати різних типів, визначати напрямок їхнього руху, фіксувати параметри польоту та оперативно передавати інформацію прикордонним службам і правоохоронним органам. У перспективі ці комплекси мають стати частиною єдиної національної мережі спостереження за дронами, яка охопить усю територію Естонії.

    У Міністерстві внутрішніх справ наголошують, що створення такої мережі є відповіддю на кардинальні зміни безпекового середовища в Європі після початку повномасштабної війни Росії проти України. Саме ця війна продемонструвала, що безпілотники перетворилися на один із головних інструментів сучасного поля бою, виконуючи функції розвідки, коригування артилерійського вогню, ударних операцій і навіть стратегічного стримування.

    Міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро заявив, що запуск перших комплексів є результатом кількох років підготовчої роботи та ретельної оцінки потенційних загроз.

    За його словами, останні події в регіоні підтвердили правильність рішень щодо посилення спроможностей із контролю за безпілотниками. Він наголосив, що перші пристрої вже функціонують у робочому режимі, а їх встановлення є лише початком значно масштабнішого проєкту.

    «Перші пристрої вже встановлені та працюють. Звичайно, це лише початок: ми рухаємося до створення мережі дронів, яка охоплює всю Естонію. Нещодавні інциденти з безпілотниками показують, що ми дуже реалістично оцінювали ризики та своєчасно ухвалювали рішення щодо розвитку наших можливостей», – заявив Таро.

    За планами уряду, до кінця року обладнання для виявлення та моніторингу дронів має з’явитися вздовж усього східного кордону країни. Йдеться про сотні кілометрів прикордонної інфраструктури, яка межує з Росією та частково проходить через важкодоступні лісисті райони, водойми та болотисту місцевість.

    Паралельно тривають роботи зі створення комплексної системи охорони кордону. У п’ятницю представники Управління поліції та прикордонної охорони Естонії (PPA) представили міністру внутрішніх справ звіт про хід будівництва прикордонної інфраструктури поблизу Саатсе-Саапа, а також про розгортання нових систем спостереження вздовж річки Піуза, яка є природною частиною державного кордону.

    У відомстві повідомляють, що закупівлі обладнання для наступних ділянок уже тривають, а реалізація проєкту відбувається відповідно до графіка або навіть із випередженням запланованих термінів.

    Рішення про посилення захисту кордону було ухвалене на тлі зростання занепокоєння через безпілотні загрози в регіоні Балтійського моря та на східному фланзі НАТО. Останніми роками країни Балтії дедалі частіше повідомляють про інциденти за участю дронів, які порушують повітряний простір або з’являються поблизу критичної інфраструктури.

    Особливе занепокоєння викликають випадки, коли безпілотники невідомого походження фіксуються поблизу військових об’єктів, енергетичних підприємств, аеропортів або прикордонних районів. Уряди держав НАТО вважають, що подібні польоти можуть використовуватися для збору розвідувальної інформації, тестування систем протиповітряної оборони або здійснення інформаційно-психологічного тиску.

    Президент Латвії Едгарс Рінкевичс раніше закликав Європейський Союз розглянути можливість створення окремих механізмів фінансової підтримки прикордонних регіонів, які стикаються з дроновими загрозами внаслідок війни Росії проти України. На його думку, країни, що розташовані на зовнішньому кордоні ЄС і НАТО, несуть особливий безпековий тягар і потребують додаткових ресурсів для зміцнення оборони.

    Водночас міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна нещодавно виступив із резонансною заявою, в якій припустив, що Росія може навмисно спрямовувати українські безпілотники до повітряного простору країн НАТО для створення політичної напруги та спроб послабити підтримку України з боку західних союзників.

    Хоча Москва відкидає подібні звинувачення, країни Балтії останніми роками значно збільшили витрати на безпеку, модернізацію кордонів і розвиток систем раннього попередження. Після початку повномасштабної війни в Україні Естонія, Латвія та Литва суттєво розширили програми спостереження за повітряним простором і прискорили інтеграцію нових технологій у свої оборонні структури.

    Аналітики наголошують, що безпілотники стали однією з найсерйозніших асиметричних загроз XXI століття. Відносно невисока вартість виробництва та експлуатації дронів дозволяє використовувати їх не лише державам, а й недержавним групам, що значно ускладнює систему безпеки. Саме тому країни НАТО дедалі активніше інвестують у системи виявлення, радіоелектронної боротьби та перехоплення безпілотників.

    Естонський проєкт із розгортання мережі виявлення дронів розглядається як один із наймасштабніших подібних проєктів у Балтійському регіоні. У перспективі він має стати частиною ширшої архітектури безпеки, яка дозволить оперативно реагувати на повітряні загрози та забезпечити захист кордону в умовах зростаючої нестабільності в Європі.

    Таким чином, встановлення перших систем виявлення безпілотників на кордоні з Росією стало для Естонії не просто технічним оновленням прикордонної інфраструктури, а важливим стратегічним кроком у формуванні нової моделі безпеки, адаптованої до реалій сучасних конфліктів і технологічних викликів.