Radaonline.news

Позначка: енергосистема України

  • ЗАЕС під ризиком: МАГАТЕ зафіксувало нове відключення живлення

    ЗАЕС під ризиком: МАГАТЕ зафіксувало нове відключення живлення

    На тимчасово окупованій Запорізькій атомній електростанції відновили зовнішнє електропостачання після тривалого 15-годинного блекауту. Про це повідомило Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), наголосивши, що інцидент вкотре продемонстрував критичну залежність найбільшої атомної електростанції в Європі від стабільності зовнішніх енергетичних ліній та загальний рівень вразливості об’єкта в умовах війни.

    За даними агентства, під час відключення станція була змушена повністю перейти на аварійні дизель-генератори, які забезпечували живлення систем охолодження шести зупинених реакторів. Попри те, що енергоблоки не виробляють електроенергію, вони все одно потребують безперервного охолодження ядерного палива, і будь-яке порушення цього процесу створює потенційно небезпечні ризики для ядерної безпеки.

    У МАГАТЕ зазначили, що це вже 18-й випадок повного або часткового відключення зовнішнього електропостачання на станції з моменту початку повномасштабної війни Росії проти України. При цьому саме цей інцидент став одним із найдовших за час спостережень, що ще більше підкреслює крихкість енергетичної інфраструктури об’єкта та залежність станції від зовнішніх факторів.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі наголосив, що регулярні перебої з електропостачанням є серйозним сигналом про системні ризики. За його словами, стабільне зовнішнє живлення є ключовою умовою безпечної роботи атомної станції навіть у режимі зупинених реакторів, а повторювані відключення створюють постійну загрозу виникнення аварійних ситуацій. Він також підкреслив необхідність термінового відновлення та ремонту ліній електропередач, які забезпечують живлення ЗАЕС, із гарантіями безпеки для таких робіт.

    В агентстві окремо звернули увагу на те, що нинішня ситуація є наслідком тривалого впливу бойових дій та пошкодження критичної інфраструктури навколо станції. Будь-які перебої в роботі електромережі змушують персонал використовувати резервні системи живлення, які не розраховані на довготривалу роботу, що підвищує ризики технічних збоїв і ускладнює контроль над безпековими параметрами об’єкта.

    Як повідомляється, під час останнього блекауту дизель-генератори працювали безперервно, забезпечуючи мінімально необхідний рівень електропостачання для охолодження реакторів. Після відновлення зовнішнього живлення станція повернулася до штатного режиму забезпечення енергопостачання через зовнішні лінії, однак ситуація залишається нестабільною.

    Що передувало, у ніч на 3 червня 2026 року на Запорізькій АЕС стався черговий блекаут, який став вже 17-м від моменту захоплення станції російськими військами. Це також був п’ятий подібний випадок лише з початку року, що свідчить про систематичний характер проблем із енергопостачанням на об’єкті.

    Додатково напругу навколо ситуації посилили події в енергетичній інфраструктурі регіону. Зокрема, Запорізька теплоелектростанція, через розподільчі вузли якої частково здійснюється передача електроенергії до району АЕС, зазнала пошкоджень унаслідок атак. Це ще більше ускладнило стабільність енергосистеми та підвищило ризики повторних відключень.

    Напередодні МАГАТЕ також повідомляло про запровадження локального режиму припинення вогню в районі станції, який дозволив провести термінові ремонтні роботи на лініях електропередач. Саме ці заходи, за оцінкою агентства, стали ключовими для відновлення зовнішнього живлення після останнього блекауту.

    Попри тимчасове відновлення електропостачання, у МАГАТЕ продовжують наголошувати, що ситуація на Запорізькій АЕС залишається надзвичайно крихкою. Постійні перебої з енергопостачанням, обмежені можливості ремонту інфраструктури та фактор бойових дій формують середовище, в якому ризик виникнення аварійних сценаріїв залишається підвищеним.

    Експерти агентства підкреслюють, що будь-яке тривале порушення електропостачання на атомній станції, навіть із зупиненими реакторами, може мати серйозні наслідки. Саме тому питання стабільного живлення ЗАЕС залишається одним із ключових елементів міжнародної ядерної безпеки, а ситуація навколо станції продовжує перебувати під постійним моніторингом МАГАТЕ.

  • Бізнес готовий вкласти мільярди в енергетику, але держава блокує: названо правила, які треба скасувати негайно

    Бізнес готовий вкласти мільярди в енергетику, але держава блокує: названо правила, які треба скасувати негайно

    Український бізнес готовий вкладати мільярди гривень у власну генерацію електроенергії, енергоефективність та модернізацію критичної інфраструктури, однак розвиток цих проєктів стримується застарілими правилами, тарифними перекосами та бюрократичними перепонами. Про це йдеться у спільній колонці голови економічного експертного напряму Економічної експертної платформи Олега Гетьмана та директора Українського інституту правової політики Єфрема Лащука для 24 Каналу.

    Автори наголошують, що після масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру питання енергетичної незалежності для бізнесу перестало бути способом економії коштів і перетворилося на фактор виживання підприємств. Саме тому українські компанії активно інвестують у дахові сонячні електростанції, газові когенераційні установки, системи накопичення енергії та інші об’єкти розподіленої генерації.

    За даними Міністерства енергетики, протягом 2024–2025 років приватний сектор став одним із головних драйверів розвитку малої генерації. Лише за програмами підтримки бізнесу та кредитування під державні гарантії підприємства залучили мільярди гривень на встановлення енергетичного обладнання. Водночас уряд неодноразово заявляв, що децентралізація генерації є одним із ключових напрямів підготовки до наступних опалювальних сезонів.

    Однак, як зазначають експерти, інвестиційний потенціал ринку досі залишається значною мірою заблокованим. Однією з головних проблем називають політику штучного стримування тарифів. Через адміністративне втручання в ціноутворення інвестори не отримують зрозумілих фінансових сигналів щодо окупності своїх проєктів. У результаті строки повернення вкладених коштів часто розтягуються на багато років, що знижує привабливість інвестицій у сектор.

    Ситуацію ускладнює й накопичення боргів на енергетичному ринку. За даними авторів матеріалу, лише на балансуючому ринку електроенергії заборгованість обчислюється десятками мільярдів гривень. НЕК «Укренерго» заборгувала учасникам ринку понад 30,9 млрд грн, тоді як самій компанії ринок винен понад 46,3 млрд грн. Така ситуація створює серйозні ризики для стабільної роботи всієї енергетичної системи та суттєво погіршує інвестиційний клімат.

    Окремою проблемою бізнес називає взаємодію з операторами систем розподілу електроенергії. Підприємці скаржаться на складні процедури підключення об’єктів генерації до мереж, відсутність єдиних стандартів і непрозорі вимоги щодо технічного обладнання. Особливо гостро питання стоїть для компаній, які прагнуть працювати за моделлю net billing — механізмом, який дозволяє продавати надлишки виробленої електроенергії в загальну мережу.

    За словами експертів, у багатьох випадках обленерго вимагають встановлення дорогих смарт-лічильників або додаткових систем комерційного обліку навіть тоді, коли технічної необхідності в цьому немає. Через це витрати на запуск проєктів суттєво зростають.

    Проблеми виникають і в бюджетному секторі. Державні та комунальні установи, які могли б інвестувати у власну генерацію та продавати надлишки електроенергії, ризикують втратити статус неприбуткових організацій через особливості чинного податкового законодавства. Це фактично блокує реалізацію багатьох проєктів енергетичної модернізації.

    Не менш складною залишається ситуація у сфері теплопостачання та водопостачання. Значна частина підприємств теплокомуненерго і водоканалів працює на обладнанні, яке експлуатується десятиліттями. При цьому балансова вартість активів часто не переглядалася роками, а амортизаційні відрахування не дозволяють накопичувати кошти для модернізації. Будь-яка спроба провести переоцінку майна автоматично створює додаткове податкове навантаження.

    Критику викликає і чинна система державних закупівель. Експерти наголошують, що сьогодні Prozorro орієнтована насамперед на найнижчу ціну товару, а не на його довгострокову ефективність. У результаті державні установи нерідко закуповують дешевше, але менш енергоефективне обладнання, що збільшує витрати на його експлуатацію в майбутньому.

    На думку авторів, для вирішення проблем необхідний комплексний перегляд правил функціонування енергетичного ринку. Серед першочергових кроків вони називають поступовий перехід до економічно обґрунтованих тарифів, інтеграцію українського ринку електроенергії з європейським енергетичним простором, скасування цінових обмежень на ринку та створення прозорого механізму погашення накопичених боргів.

    Також пропонується затвердити єдині стандарти підключення об’єктів розподіленої генерації, надати податкові гарантії бюджетним установам, які продають надлишки електроенергії, та спростити правила закупівлі енергії для комунального сектору.

    Важливим напрямом має стати підтримка інвестицій в енергоефективність. Для цього пропонується розширити державні програми страхування воєнних ризиків, запровадити оцінку повної вартості життєвого циклу обладнання під час державних закупівель, а також тимчасово скасувати ПДВ на імпорт і продаж сучасного енергоефективного обладнання, зокрема теплових насосів та інверторних систем.

    Експерти переконані, що саме приватний сектор може стати головним драйвером відновлення української енергетики після руйнувань, спричинених війною. Однак для цього необхідно створити передбачувані правила гри та усунути бар’єри, які сьогодні стримують інвестиції.

    Умови воєнного часу показали, що централізована енергосистема залишається вразливою до атак. Тому розвиток малої генерації, локальних джерел електроенергії та сучасних технологій накопичення енергії стає не лише економічним питанням, а й складовою національної безпеки. Якщо держава оперативно перегляне регуляторну політику та дозволить бізнесу повноцінно інвестувати в енергетику, Україна зможе не лише подолати наслідки нинішньої кризи, а й створити одну з найстійкіших енергосистем у Європі.

  • Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Президент України Володимир Зеленський провів спеціальну нараду, присвячену визначенню подальших кроків держави в умовах триваючої війни з Росією. За результатами обговорення було окреслено три ключові напрямки роботи, які стануть пріоритетними для української влади найближчими тижнями. Йдеться про активізацію дипломатичних зусиль, продовження гуманітарної роботи щодо повернення українців та підготовку нових рішень для підтримки держави, зокрема в енергетичній сфері.

    Про підсумки наради глава держави повідомив у соціальних мережах. За його словами, в умовах постійних російських атак і складної міжнародної ситуації Україна повинна діяти одночасно на кількох стратегічних напрямках, забезпечуючи як зміцнення обороноздатності, так і збереження підтримки міжнародних партнерів.

    Першим і одним із найважливіших напрямків президент назвав дипломатію. За словами Зеленського, українська сторона практично щодня підтримує контакти з представниками адміністрації президента Сполучених Штатів, урядами європейських держав та керівництвом міжнародних організацій. Основною темою таких консультацій залишається військова допомога Україні, насамперед постачання систем протиповітряної оборони, боєприпасів та іншого критично важливого озброєння.

    Президент повідомив, що під час наради було проаналізовано поточний стан виконання домовленостей із міжнародними партнерами та оцінено темпи постачання оборонної допомоги. Особлива увага приділялася питанням зміцнення української системи протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових елементів захисту населення та критичної інфраструктури від російських ракетних і дронових атак.

    Зеленський наголосив, що серед пріоритетів на найближчі тижні залишається отримання додаткових засобів для боротьби з балістичними ракетами. Питання антибалістичного захисту набуло особливої актуальності через регулярне застосування Росією ракет, здатних долати великі відстані за короткий час і завдавати ударів по цивільних об’єктах. Україна неодноразово закликала партнерів збільшити постачання сучасних систем ППО та ракет до них, оскільки саме вони дозволяють ефективно перехоплювати найбільш небезпечні цілі.

    Окремим пунктом дипломатичної роботи стане розвиток співпраці з міжнародними партнерами у сфері безпілотних технологій. За словами президента, Україна продовжує працювати над укладанням двосторонніх угод щодо виробництва та постачання дронів. Особливу роль у цьому процесі має відіграти так званий Drone Deal з Європейським Союзом, який передбачає розширення співпраці у сфері розробки, виробництва та закупівлі безпілотних систем.

    Останніми роками дрони стали одним із найважливіших інструментів сучасної війни. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження техніки та логістичних об’єктів противника. Саме тому Україна активно інвестує в розвиток власного виробництва безпілотників та прагне залучати до цього процесу міжнародних партнерів.

    Крім того, учасники наради обговорили підготовку низки міжнародних зустрічей і переговорів. Зеленський повідомив, що Україна готується до важливих дипломатичних контактів у різних форматах, однак подробиці цих перемовин наразі не розголошуються. За словами президента, про результати буде повідомлено після завершення відповідних консультацій.

    Другим ключовим напрямком, визначеним під час наради, став гуманітарний трек. Йдеться насамперед про продовження процесу обміну полоненими та повернення українських громадян, які перебувають у російському полоні або були незаконно вивезені з окупованих територій.

    Президент наголосив, що Україна має намір продовжувати реалізацію раніше досягнутих домовленостей щодо обмінів. Для цього було доручено активізувати роботу з міжнародними партнерами та державами-посередниками, які можуть допомогти у проведенні нових гуманітарних операцій.

    Питання повернення українських військових і цивільних залишається одним із найболючіших для українського суспільства. Від початку повномасштабного вторгнення Україна здійснила десятки обмінів полоненими, повернувши додому тисячі громадян. Водночас значна кількість українців досі перебуває в російському полоні або вважається незаконно утримуваною на окупованих територіях.

    Окремою темою залишається повернення українських дітей, яких Росія незаконно депортувала або примусово перемістила з окупованих територій. Україна продовжує працювати над цим питанням разом із міжнародними організаціями, правозахисними структурами та урядами держав-партнерів.

    Третім напрямком роботи, який обговорювався під час спеціальної наради, стали нові рішення для підтримки України, зокрема в енергетичній сфері. Зеленський повідомив, що наразі триває фіналізація відповідних домовленостей і програм, подробиці яких будуть оголошені пізніше.

    Енергетика залишається одним із найуразливіших секторів української економіки через постійні російські удари по об’єктах генерації, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі. Протягом останніх років Росія систематично намагалася вивести з ладу українську енергосистему, використовуючи ракети та безпілотники для атак на електростанції та мережеві об’єкти.

    У відповідь Україна реалізує масштабні програми відновлення пошкоджених потужностей, будує нові об’єкти генерації та залучає міжнародну фінансову допомогу для модернізації енергетичної системи. Значна частина роботи також спрямована на підвищення стійкості енергомереж та захист критичної інфраструктури від нових атак.

    Аналітики зазначають, що проведення подібної спеціальної наради свідчить про підготовку української влади до важливого дипломатичного та політичного періоду. Найближчі тижні можуть стати визначальними для низки міжнародних переговорів, рішень щодо військової допомоги та нових програм підтримки України.

    Визначені президентом пріоритети демонструють прагнення Києва діяти одночасно на кількох фронтах: зміцнювати оборонні можливості держави, розширювати міжнародну коаліцію підтримки, повертати українських громадян додому та забезпечувати стабільність критично важливих секторів економіки. Саме ці напрямки, за словами Зеленського, мають стати основою роботи української влади у найближчій перспективі на тлі триваючої російської агресії.

  • Генераторний бум приніс мільярди: хто заробив найбільше на енергокризі в Україні

    Генераторний бум приніс мільярди: хто заробив найбільше на енергокризі в Україні

    Ринок генераторів в Україні, який стрімко зріс після масованих атак РФ на енергосистему, продовжує приносити компаніям мільярдні доходи. Попри те, що у 2025 році темпи зростання дещо сповільнилися, сегмент резервного живлення залишається одним із найприбутковіших на українському ринку. Загальна виручка найбільших компаній, що працюють у сфері виробництва та постачання генераторів, уже перевищила 8 млрд грн.

    Про це свідчить нове дослідження аналітичної системи YouControl.

    Після початку повномасштабної війни та серії російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі попит на генератори, трансформатори та системи резервного живлення фактично вибухнув. У 2023 році середній приріст виручки компаній у цьому сегменті становив понад 1088%, а у 2024 році ринок продовжив зростати ще на 1132%.

    У 2025 році ситуація почала стабілізовуватися, однак ринок все одно залишився у фазі активного розвитку. Темпи зростання сповільнилися до 65%, але навіть цей показник аналітики називають дуже високим для української економіки в умовах війни.

    Для аналізу YouControl дослідив двадцять найбільших юридичних осіб із основним видом діяльності «Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів», які не перебувають у процесі припинення станом на квітень 2026 року та мають річний дохід понад 100 млн грн.

    Найбільшу виручку за підсумками 2025 року отримало ТОВ «Еліз» — понад 1,195 млрд грн. Компанія також активно брала участь у державних тендерах. Другу позицію посіло ТОВ «Укрелектроапарат» із доходом 1,107 млрд грн.

    До п’ятірки найбільших гравців ринку також увійшли:

    – ТОВ «ЕДС-ПАУЕР» — понад 780 млн грн;
    – ТОВ «Фуджікура Аутомотів Україна Львів» — майже 499 млн грн;
    – ТОВ «Дарекс-Енерго» — близько 296 млн грн.

     

    Аналітики наголошують, що більшість компаній із топ-20 продемонстрували приріст доходів більш ніж на 50% навіть на тлі загального сповільнення ринку.

    Водночас чітко простежується сезонність попиту. Найбільше зростання доходів компанії фіксували у другому півріччі 2025 року, коли Україна традиційно почала готуватися до нового осінньо-зимового сезону та можливих блекаутів.

    Так, у другому кварталі виручка компаній із топ-20 зросла на 44%, у третьому — на 65%, а у четвертому кварталі — на 67%.

    Окрему роль у зростанні ринку відіграли державні та муніципальні закупівлі. Найбільше коштів на генератори та резервне обладнання у 2025 році витратили у Києві — понад 182 млн грн.

    Друге місце посіла Запорізька область, де на закупівлі спрямували майже 115 млн грн. Значні витрати також зафіксували у Дніпропетровській області — понад 42 млн грн та у Вінницькій — майже 11 млн грн.

    До переліку регіонів із витратами понад 2 млн грн також увійшли:

    – Хмельницька область;
    – Харківська область;
    – Київська область;
    – Львівська область;
    – Кіровоградська область.

    Експерти пояснюють таку концентрацію витрат тим, що саме ці регіони або найбільше страждали від російських атак, або мають критично важливу інфраструктуру, яку потрібно забезпечити резервним живленням.

    За словами аналітиків, ринок генераторів в Україні фактично став частиною нової воєнної економіки. Через постійні загрози обстрілів бізнес, громади, лікарні, підприємства та державні установи змушені створювати автономні системи енергозабезпечення.

    Після ударів РФ по енергосистемі восени та взимку 2022–2024 років генератори стали одним із найбільш дефіцитних товарів у країні. У пікові моменти українці масово скуповували бензинові та дизельні моделі, а ціни на обладнання подекуди зростали в кілька разів.

    У 2025 році ринок почав переходити від панічних закупівель до системного формування енергетичної стійкості. Все більше компаній та громад інвестують у стаціонарні енергетичні рішення, промислові генератори та комбіновані системи резервного живлення.

    Крім того, уряд і місцева влада продовжують фінансувати закупівлю генераторів для об’єктів критичної інфраструктури, лікарень, шкіл, водоканалів та котелень.

    Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що Кабмін виділив додаткові мільярди гривень на підготовку енергосистеми до наступної зими. Частина цих коштів також спрямовується на закупівлю резервних джерел живлення.

    Попри поступову стабілізацію ситуації в енергетиці, експерти вважають, що у 2026 році ринок генераторів залишатиметься прибутковим. Причина — постійна загроза нових атак РФ, а також прагнення українського бізнесу та громад мінімізувати ризики енергетичних криз.

    Аналітики прогнозують, що найближчими роками акцент зміститься з масового імпорту побутових генераторів на розвиток локального виробництва енергетичного обладнання, систем накопичення енергії та комплексних рішень для автономного живлення.

    Український ринок резервної енергетики вже став одним із найбільш динамічних секторів економіки воєнного часу і, схоже, продовжить зростання навіть після завершення активної фази війни.

  • НКРЕКП пропонує підвищити тарифи “Укренерго” з 1 липня 2026 року: що відомо

    НКРЕКП пропонує підвищити тарифи “Укренерго” з 1 липня 2026 року: що відомо

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП розглядає можливість суттєвого перегляду тарифів для НЕК Укренерго, який може набрати чинності з 1 липня 2026 року. Йдеться про оновлення тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії, що є ключовими елементами функціонування об’єднаної енергосистеми України та визначають вартість транспортування електроенергії магістральними мережами.

    Питання було винесене на розгляд під час засідання НКРЕКП, де регулятор представив попередні розрахунки нових тарифів. Згідно з проєктом, тариф на передачу електроенергії пропонується встановити на рівні 903,53 гривні за мегават-годину без урахування ПДВ, що на понад 21 відсоток вище чинного рівня. Окремо передбачено суттєві зміни для підприємств металургійної галузі, зокрема для так званої “зеленої” електрометалургії, для якої тариф може зрости до 535,97 гривні за мегават-годину, що означає збільшення приблизно на 42 відсотки.

    Також регулятор розглядає підвищення тарифу на диспетчеризацію, який відповідає за балансування енергосистеми та оперативне управління потоками електроенергії. У проєкті пропонується встановити його на рівні 118,64 гривні за мегават-годину, що означає зростання майже на 8 відсотків. У НКРЕКП наголошують, що ці показники є попередніми та можуть бути змінені після публічного обговорення, консультацій з учасниками ринку та остаточного затвердження рішення.

    Водночас сам Укренерго пропонував значно більш суттєве підвищення тарифів. У первинних розрахунках компанія закладала збільшення тарифу на передачу майже на третину, підвищення для промислових споживачів ще на понад половину, а також суттєве зростання вартості диспетчеризації більш ніж на 50 відсотків. Таким чином, запропонований регулятором варіант наразі виглядає як компромісний між потребами оператора системи передачі та загальними економічними обмеженнями.

    Причини перегляду тарифів, за даними енергетичних джерел і профільних медіа, пов’язані з кількома ключовими факторами. Серед них насамперед зростання валютних курсів, яке безпосередньо впливає на витрати компанії, особливо в частині зобов’язань перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел, адже їхня компенсація частково прив’язана до євро. Додатковим чинником є перегляд прогнозного балансу Об’єднаної енергосистеми України, згідно з яким очікується зменшення загального виробництва електроенергії приблизно на 9,5 відсотка та скорочення обсягів її передачі на 5,5 відсотка, що автоматично впливає на розподіл витрат інфраструктури.

    Ще одним важливим елементом у розрахунках є зміни на ринку електроенергії після лібералізації цінових обмежень. Очікується, що перегляд прайс-кепів з 1 травня 2026 року призведе до зростання середньозваженої ціни електроенергії, яка використовується як базовий орієнтир у взаєморозрахунках між учасниками ринку. Це також впливає на фінансову модель роботи оператора системи передачі та потребує коригування тарифної політики.

    У НКРЕКП підкреслюють, що запропоновані зміни не стосуватимуться побутових споживачів і не вплинуть безпосередньо на тариф для населення. Водночас промислові підприємства, особливо енергоємні галузі, можуть відчути додаткове фінансове навантаження, що потенційно позначиться на собівартості продукції та конкурентоспроможності окремих секторів економіки.

    Остаточне рішення щодо тарифів буде ухвалено після завершення всіх процедур обговорення та погодження. Регулятор наголошує, що процес є відкритим і передбачає врахування позицій учасників ринку, експертів та профільних асоціацій. У той же час енергетичний сектор України залишається в стані реформування та адаптації до нових економічних умов, що зумовлює регулярний перегляд тарифної політики з урахуванням макроекономічних та ринкових факторів.

  • Україна готує енергетичний прорив із ЄС: “Укренерго” хоче з’єднатися з Румунією через Молдову

    Україна готує енергетичний прорив із ЄС: “Укренерго” хоче з’єднатися з Румунією через Молдову

    Україна планує суттєво посилити інтеграцію з європейською енергосистемою та побудувати нові лінії електропередачі через Молдову до Румунії. У “Укренерго” заявляють, що йдеться не лише про технічне розширення міждержавних перетинів, а фактично про створення нової архітектури енергетичної безпеки для всього регіону.

    Про це повідомив голова правління НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко під час зустрічі з послом Молдови в Україні Віктором Кіріле.

    За словами Зайченка, Україна вже має конкретні проєкти щодо будівництва нових ліній електропередачі між українською та молдовською енергосистемами. У перспективі ці маршрути мають забезпечити пряміші та потужніші зв’язки з Румунією та загалом із європейською мережею ENTSO-E.

    “Для нас важливо збільшувати технічну спроможність наших міждержавних перетинів, що потребує будівництва нових ліній електропередачі. Ми маємо абсолютно чіткі проєкти, реалізація яких дозволить посилити міждержавні зв’язки між Україною та Молдовою, а в перспективі — і з Румунією”, — заявив очільник “Укренерго”.

    У компанії наголошують, що нові енергетичні маршрути дадуть змогу краще балансувати енергосистеми країн регіону, а також збільшать можливості для імпорту та експорту електроенергії.

    Особливо актуальним це питання стало після масованих російських атак по українській енергетичній інфраструктурі у 2024–2026 роках. Саме імпорт електроенергії з країн ЄС неодноразово допомагав стабілізувати українську енергосистему в пікові періоди дефіциту.

    Під час зустрічі сторони також обговорили технічні питання обслуговування ліній електропередачі, які перетинають українсько-молдовський кордон, а також майбутню координацію енергетичних операторів двох держав.

    Окремий акцент зробили на інтеграції України та Молдови до спільного європейського ринку електроенергії. У “Укренерго” зазначили, що для цього необхідні як законодавчі зміни, так і масштабні технічні рішення.

    Україна та Молдова синхронізували свої енергосистеми з континентальною європейською мережею ENTSO-E ще 16 березня 2022 року — менш ніж через місяць після початку повномасштабного вторгнення Росії. Це стало одним із найважливіших рішень для енергетичної безпеки України за час війни.

    До цього українська енергосистема історично працювала синхронно з енергомережами Росії та Білорусі. Від’єднання від них та екстрене приєднання до ENTSO-E стало безпрецедентною операцією для європейського енергоринку.

    Після синхронізації Україна отримала можливість імпортувати електроенергію з ЄС, а також поступово нарощувати експорт у періоди профіциту.

    Водночас європейські оператори через воєнні ризики тривалий час погоджували лише короткострокові добові аукціони на розподіл міждержавного перетину для торгівлі електроенергією.

    Енергетичні компанії неодноразово заявляли, що відсутність довгострокових місячних та річних аукціонів заважає стабільному плануванню імпорту електроенергії та стримує розвиток ринку.

    Ситуація почала змінюватися наприкінці 2025 року. У грудні Україна вперше з початку повномасштабної війни запровадила довгострокові місячні аукціони з розподілу міждержавного перетину за європейськими правилами з Румунією, Угорщиною та Словаччиною.

    Ще у червні 2022 року оператори систем передачі України, Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та Молдови домовилися про впровадження спільних аукціонів. Практична реалізація стартувала з Румунією у листопаді 2023 року, а пізніше — і з Польщею на напрямку ХАЕС — Жешув.

    У березні 2026 року Міністерство енергетики України також анонсувало різке збільшення можливостей для імпорту електроенергії з ЄС, зокрема з Румунії, Польщі та Словаччини.

    Крім розвитку міждержавних перетинів, Україна та Молдова обговорюють механізми аварійної допомоги. Йдеться про укладання угод, які дозволять оперативно передавати електроенергію одна одній у разі надлишку або дефіциту в енергосистемах.

    Експерти зазначають, що нові лінії електропередачі через Молдову до Румунії можуть стати стратегічним елементом енергетичної незалежності України від російського впливу та ще сильніше інтегрувати український енергоринок у європейський простір.

  • Укренерго просить підвищити тариф на передачу електроенергії

    Укренерго просить підвищити тариф на передачу електроенергії

    НЕК Укренерго звернулася до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, із пропозицією переглянути тарифи на передачу електроенергії та диспетчерське управління енергосистемою на 2026 рік. У компанії пояснюють необхідність підвищення тарифів комплексом фінансових, економічних та ринкових факторів, які посилилися на тлі війни, коливань валютного курсу та змін на енергетичному ринку України. Про це йдеться в офіційному повідомленні Укренерго.

    Однією з ключових причин для перегляду тарифів компанія називає суттєве зростання валютних курсів. В “Укренерго” наголошують, що значна частина фінансових зобов’язань компанії прямо або опосередковано прив’язана до іноземної валюти, насамперед євро.

    Особливо це стосується виконання спеціальних обов’язків перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел. В Україні діє система підтримки “зеленої” генерації, в межах якої тариф для виробників частково фіксується в євро. Через це девальвація гривні автоматично збільшує витрати оператора системи передачі.

    “Це створює додаткове фінансове навантаження на “Укренерго”, зокрема в контексті виконання передбачених чинним законодавством спеціальних обов’язків перед “зеленою” генерацією, ціна якої фіксується в євро”, — пояснили у компанії.

    У компанії фактично визнають, що нинішній рівень тарифів уже не дозволяє повною мірою компенсувати витрати, які виникають через валютні ризики та зміни економічної ситуації.

    Ще одним важливим фактором стала зміна прогнозного балансу Об’єднаної енергетичної системи України до кінця 2026 року. Згідно з новими розрахунками, прогнозний обсяг відпуску електроенергії в країні скоротиться на 9,5%, а обсяг її передачі — на 5,5%.

    Для оператора системи передачі це означає суттєве зменшення доходів, адже тарифна виручка “Укренерго” безпосередньо залежить від обсягів переданої електроенергії.

    “Це прямо впливає на обсяг тарифних надходжень, за рахунок яких мають покриватись інші статті видатків НЕК “Укренерго” як оператора системи передачі”, — зазначається у повідомленні.

    Фактично в компанії попереджають, що за нинішніх умов без перегляду тарифів можуть виникати труднощі із фінансуванням критично важливих напрямків роботи енергосистеми.

    Ситуацію додатково ускладнює рішення НКРЕКП про лібералізацію прайс-кепів — граничних цін на ринку електроенергії. З 1 травня 2026 року регулятор пом’якшив обмеження на ціни, що призвело до зростання середньозваженої вартості електроенергії на ринку.

    У “Укренерго” пояснюють, що це також впливає на фінансові розрахунки компанії з іншими учасниками ринку, оскільки збільшується база для взаєморозрахунків.

    “Сукупність усіх цих факторів вимагає невідкладного реагування”, — наголосили в компанії.

    Водночас в “Укренерго” окремо підкреслюють, що запропоноване підвищення тарифів не означає автоматичного підвищення вартості електроенергії для населення. Компанія нагадує, що тариф на передачу електроенергії напряму не застосовується до побутових споживачів.

    Тобто нинішня фіксована ціна електроенергії для населення формально не змінюється через рішення щодо тарифів оператора системи передачі. Водночас експерти енергетичного ринку неодноразово зазначали, що будь-які зміни тарифів у секторі в довгостроковій перспективі все одно впливають на загальну структуру собівартості електроенергії.

    Питання тарифів “Укренерго” залишається одним із найбільш дискусійних у сфері енергетики ще з початку повномасштабної війни. Компанія регулярно заявляє про зростання фінансового навантаження через необхідність підтримки енергосистеми після масованих російських атак.

    Після ударів по енергетичній інфраструктурі у 2022–2025 роках “Укренерго” змушене спрямовувати значні ресурси на аварійні ремонти, відновлення підстанцій, мереж та забезпечення стабільності роботи енергосистеми.

    Крім того, оператор системи передачі продовжує працювати в умовах високих витрат на імпорт обладнання, закупівлю трансформаторів, кабельної продукції та іншої техніки, значна частина якої закуповується за кордоном.

    Фінансове навантаження на енергетичний сектор також посилюється через скорочення споживання електроенергії. Через війну частина промислових підприємств або зупинила роботу, або працює не на повну потужність. Це безпосередньо впливає на доходи енергетичних компаній.

    Наприкінці 2025 року НКРЕКП уже ухвалювала рішення про двоетапне підвищення тарифу “Укренерго” на 2026 рік. Із 1 січня до 31 березня тариф становив 713,68 гривні за мегават-годину, що приблизно на 4% більше, ніж роком раніше.

    Із 1 квітня тариф було підвищено до 742,91 гривні за мегават-годину, що означало зростання вже на 8,2%.

    Тепер компанія фактично просить про новий перегляд тарифної політики через зміну макроекономічних умов та фінансових прогнозів.

    Рішення щодо можливого підвищення тарифів має ухвалити НКРЕКП після аналізу пропозицій “Укренерго” та проведення відповідних регуляторних процедур. Наразі конкретні параметри можливого нового тарифу офіційно ще не оприлюднені.

    На тлі війни стабільна робота Укренерго залишається одним із ключових факторів енергетичної безпеки країни. Саме оператор системи передачі відповідає за балансування енергосистеми, міжрегіональний розподіл електроенергії та інтеграцію України до європейської енергомережі ENTSO-E.

    В умовах постійних російських атак на енергетичну інфраструктуру питання фінансової стабільності енергокомпаній стає критично важливим для проходження наступного опалювального сезону та забезпечення безперебійного електропостачання в країні.

  • Рада підтримала законопроєкт про розвиток «зеленої» енергетики та інтеграцію з ЄС

    Рада підтримала законопроєкт про розвиток «зеленої» енергетики та інтеграцію з ЄС

    Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт №14271, який передбачає імплементацію норм Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії та подальшу інтеграцію українського енергетичного законодавства до стандартів ЄС. Документ є частиною євроінтеграційного курсу та спрямований на розвиток «зеленої» енергетики в Україні.

    Як повідомляє профільне видання ExPro, за відповідне рішення проголосували 236 народних депутатів.

    Законопроєкт передбачає комплексне оновлення регулювання сфери відновлюваної енергетики. Зокрема, йдеться про узгодження української термінології з нормами ЄС, запровадження механізму формування національних цілей розвитку ВДЕ, а також створення поняття спільнот відновлюваної енергії.

    Також документ передбачає можливість реалізації спільних проєктів із країнами Європейського Союзу, запровадження статистичних трансферів, а також визначення спеціальних зон для розвитку об’єктів відновлюваної енергетики, накопичувачів енергії та мережевої інфраструктури.

    Окремо законопроєкт встановлює принципи спрощення дозвільних процедур для інвесторів у сектор ВДЕ та запроваджує критерії сталості для біопалив, біорідин і палив з біомаси. Це має наблизити українське законодавство до європейських екологічних стандартів і полегшити залучення інвестицій у галузь.

    У пояснювальних матеріалах наголошується, що документ спрямований на створення більш гнучкої та сучасної моделі розвитку енергетичного сектору, яка відповідатиме правилам внутрішнього ринку ЄС.

    Розвиток відновлюваної енергетики також розглядається як важливий елемент відновлення енергосистеми України після руйнувань, спричинених російськими атаками на інфраструктуру.

    Раніше голова правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко заявляв, що енергосистемі України в найближчій перспективі необхідно близько 9,5 ГВт нових потужностей. Йдеться про поєднання різних типів генерації, зокрема газової, біоенергетики, систем накопичення енергії та відновлюваних джерел.

    Після ухвалення в першому читанні законопроєкт буде доопрацьований перед другим читанням. Очікується, що під час подальшого розгляду уточнять механізми підтримки інвесторів і правила інтеграції українського енергоринку до європейського.

  • Зима близько, а підготовка буксує: Зеленський різко розкритикував Київ і регіони за “плани стійкості”

    Зима близько, а підготовка буксує: Зеленський різко розкритикував Київ і регіони за “плани стійкості”

    Президент України Володимир Зеленський публічно розкритикував темпи підготовки окремих регіонів до наступного опалювального сезону, заявивши, що низка областей, включно зі столицею, суттєво відстають у виконанні так званих “планів стійкості”. Ці документи мають забезпечити стабільне проходження зими в умовах можливих нових атак на енергетичну інфраструктуру.

    Про це глава держави повідомив після селекторної наради з урядом, представниками місцевої влади та керівниками регіонів. Участь у нараді також взяли члени Кабінету Міністрів, які відповідають за енергетику, інфраструктуру та відновлення.

    За словами президента, “плани стійкості” були розроблені для кожної області, міста та громади. Вони передбачають конкретні кроки щодо підготовки до опалювального сезону: відновлення пошкоджених об’єктів енергетики, створення резервних джерел живлення, захист критичної інфраструктури та забезпечення безперебійного постачання тепла і електроенергії.

    Ключовий дедлайн виконання цих планів — 1 вересня 2026 року. Для цього, за словами президента, затверджено жорсткий графік укладання контрактів і виконання робіт. Однак не всі регіони дотримуються встановлених термінів.

    «Не всі працюють так, як потрібно для захисту людей», — наголосив Володимир Зеленський.

    Серед регіонів, які викликають найбільше занепокоєння, президент окремо назвав Донеччину, Чернігівську, Полтавську, Кіровоградську, Запорізьку, Херсонську області, а також Львівщину і місто Київ.

    Особливо жорсткою була критика на адресу столиці. Президент зазначив, що у Києві бракує системного підходу до створення резервних джерел електро- та теплопостачання, які мають гарантувати стабільність у разі нових атак.

    Це вже не перший випадок публічної дискусії між центральною владою та керівництвом столиці. Раніше Віталій Кличко заявляв, що міські служби роблять усе можливе для забезпечення життєдіяльності міста навіть в умовах енергетичних криз. Утім, на рівні уряду та Офісу президента неодноразово наголошували, що Київ недостатньо швидко реагує на виклики.

    Крім столиці, питання виникли і щодо Львівської області. За словами президента, там існують проблеми з реалізацією окремих енергетичних проєктів, а також відсутня чітка відповідальність між місцевою владою та державними структурами за виконання завдань.

    Контекст цієї ситуації — досвід попередніх зим, коли Україна пережила масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру з боку Росії. Унаслідок обстрілів у 2022–2025 роках було пошкоджено значну частину енергетичних об’єктів, що призводило до масових відключень світла і тепла.

    Саме тому підготовка до нового опалювального сезону розглядається як питання національної безпеки. Влада прагне уникнути повторення сценаріїв минулих років, коли енергосистема працювала на межі можливостей.

    Експерти у сфері енергетики зазначають, що “плани стійкості” передбачають не лише відновлення інфраструктури, а й її модернізацію. Йдеться про встановлення мобільних котелень, генераторів, систем накопичення енергії, а також розвиток децентралізованих джерел енергопостачання.

    Однак реалізація таких проєктів потребує значних ресурсів і чіткої координації між державними та місцевими органами влади. Саме на цьому етапі, за словами президента, і виникають проблеми.

    Уряд, зі свого боку, запевняє, що готовий посилити контроль за виконанням планів і за необхідності втручатися у процес. Участь у підготовці також беруть міжнародні партнери, які надають фінансову та технічну допомогу для відновлення енергетичної інфраструктури.

    Важливу роль у цьому процесі відіграє і населення. Влада закликає громадян готуватися до зими заздалегідь — зокрема, подбати про альтернативні джерела енергії, утеплення житла та інші заходи енергоефективності.

    Заява Володимира Зеленського стала сигналом для місцевої влади про необхідність прискорити роботу і виконати поставлені завдання у встановлені терміни. Від цього залежить не лише комфорт громадян, а й стійкість країни перед можливими новими викликами в енергетичній сфері.

  • У Чернігові ТЕЦ призупинила роботу після удару РФ

    У Чернігові ТЕЦ призупинила роботу після удару РФ

    Чернігівська теплоелектроцентраль (ТЕЦ) тимчасово зупинила роботу після чергової масованої атаки Росії в ніч на 17 квітня. Про це повідомили в офіційних джерелах Чернігівської міської ради, зазначивши, що об’єкт критичної інфраструктури зазнав цілеспрямованого ураження, що вплинуло на його стабільне функціонування.

    У міській раді підкреслили, що Чернігівська ТЕЦ відіграє ключову роль у забезпеченні міста теплом та частково електроенергією, тому її зупинка має безпосередні наслідки для житлово-комунального сектору та побутових споживачів. Після удару підприємство було змушене перейти в аварійний режим роботи, а частина технологічних процесів — повністю зупинена до завершення оцінки пошкоджень.

    Одним із прямих наслідків інциденту стало тимчасове припинення подачі гарячої води для мешканців міста, які обслуговуються КП «Теплокомуненерго». Це рішення пояснюється неможливістю стабільного функціонування теплогенеруючих потужностей після пошкодження обладнання.

    У міській раді зазначають, що комунальні служби були змушені оперативно скоригувати роботу системи теплопостачання, щоб уникнути подальших аварійних ситуацій та зберегти цілісність мережі. Водночас мешканців закликають із розумінням поставитися до тимчасових обмежень, оскільки вони пов’язані виключно з безпековими та технічними причинами.

    Після атаки на об’єкті працюють аварійні бригади, технічні спеціалісти та керівництво підприємства. Основне завдання фахівців — оцінити масштаб пошкоджень, визначити критичні вузли, що потребують відновлення, та розробити план стабілізації роботи системи.

    За попередніми даними, мова йде про складні технічні пошкодження, які потребують детального аналізу та поетапного ремонту. Через це точні строки відновлення роботи ТЕЦ поки що не озвучуються.

    Фахівці наголошують, що процес відновлення таких об’єктів є багатоступеневим: спочатку проводиться технічна діагностика, далі — відновлення пошкодженого обладнання, після чого система поступово повертається до штатного режиму.

    Зупинка Чернігівської ТЕЦ відбулася на тлі масштабних атак по енергетичній інфраструктурі України. За даними енергетичних служб, у низці регіонів країни фіксуються перебої з електропостачанням.

    Зокрема, знеструмлення або часткові обмеження спостерігаються у Житомирській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Одеській, Харківській та Чернігівській областях. Енергетики працюють у посиленому режимі, щоб якнайшвидше відновити стабільність мережі та повернути електропостачання споживачам.

    Фахівці енергетичної галузі зазначають, що такі удари мають накопичувальний ефект, адже пошкодження генеруючих потужностей змушує систему працювати в умовах постійного балансування та резервного навантаження.

    У міській владі Чернігова наголошують, що пріоритетом залишається оперативне відновлення критичної інфраструктури та забезпечення мешканців базовими послугами. Водночас підкреслюється, що всі роботи проводяться з урахуванням безпекових умов і ризиків повторних атак.

    Комунальні служби працюють над тим, щоб максимально швидко стабілізувати систему теплопостачання, однак терміни відновлення залежать від складності пошкоджень і результатів технічної експертизи.

    Росія системно атакує енергетичну інфраструктуру України з початку повномасштабного вторгнення, зосереджуючи удари на об’єктах генерації та розподілу електроенергії. Українська влада неодноразово наголошувала, що такі дії мають на меті ускладнення життя цивільного населення та тиск на енергетичну систему країни.

    Наразі ситуація в Чернігові залишається контрольованою, однак місто працює в режимі підвищеної готовності, а всі служби зосереджені на ліквідації наслідків атаки та відновленні роботи ТЕЦ.