Radaonline.news

Позначка: енергетика

  • Енергетична деескалація та кулуарні компроміси: чого насправді очікує Київ від доленосної зустрічі Зеленського з Трампом

    Енергетична деескалація та кулуарні компроміси: чого насправді очікує Київ від доленосної зустрічі Зеленського з Трампом

    Очікувана зустріч президента України Володимира Зеленського з очільником Білого дому Дональдом Трампом у Нью-Йорку обіцяє стати однією з найбільш обговорюваних дипломатичних подій осені, здатною окреслити контури подальшого перебігу війни та визначити параметри майбутнього мирного процесу. Попри високий рівень суспільного напруження та завищені очікування, в українських владних колах налаштовані на стриманий та прагматичний лад. Інформовані дипломатичні джерела зазначають, що українська сторона наразі не плекає ілюзій щодо раптових історичних проривів, проте розглядає ці переговори як критично важливий інструмент для стабілізації ситуації напередодні зими. Ключовий акцент під час особистого діалогу двох лідерів буде зміщено на питання так званої енергетичної деескалації – проблеми, яка стала головним каменем спотикання у відносинах між Києвом і новою американською адміністрацією.

    Запланована на двадцять друге вересня зустріч має відбутися у другій половині дня за київським часом на полях міжнародних дипломатичних форумів у Сполучених Штатах. Раніше український лідер прямо наголошував, що безпосередній контакт із Дональдом Трампом може мати вирішальний вплив на весь подальший дипломатичний трек. Головним предметом обговорення стане спроба взаємного обмеження ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури. Офіційний Київ дав чітко зрозуміти, що готовий продемонструвати гнучкість і піти на призупинення нищівних дронових атак на російські нафтопереробні заводи, які викликають неабияке занепокоєння у Вашингтона через коливання світових цін на пальне. Проте ця готовність є строго взаємною: Україна вимагає від Кремля аналогічних кроків щодо негайного припинення системного повітряного терору проти української генерації, підстанцій та розподільчих мереж, які залишаються під постійним прицілом ракет та дронів-камікадзе.

    Паралельно з цим український президент зробив надзвичайно гучну та резонансну заяву щодо можливих прямих переговорів із керівником країни-агресора. Володимир Зеленський уперше за тривалий час публічно допустив імовірність особистого контакту з російським диктатором, однак висунув непохитну вимогу – така зустріч повинна мати виключно практичну спрямованість і завершитися гарантованим, конкретним результатом, а не перетворюватися на чергову виставу кремлівської пропаганди. Глава держави відверто зізнався, що сама думка про необхідність діалогу з воєнним злочинцем не викликає в нього жодних позитивних емоцій і такий епізод безумовно не стане найкращим днем у його житті. Проте заради збереження життів громадян, порятунку суверенітету та завершення кривавої бійні Київ готовий використовувати навіть найскладніші дипломатичні важелі.

    Цей комплексний підхід демонструє, що Україна намагається грати на випередження у великій геополітичній грі, пропонуючи американським партнерам реалістичні та зрозумілі сценарії зниження градуса напруги без шкоди для національних інтересів. Встановлення чітких червоних ліній та одночасна демонстрація готовності до конструктивних рішень дозволяють Києву вибивати з рук опонентів аргументи про нібито небажання завершувати протистояння. Результати нью-йоркського діалогу покажуть, чи спроможний новий очільник Сполучених Штатів конвертувати свій політичний капітал у реальний тиск на Москву, або ж енергетична деескалація залишиться лише черговою дипломатичною ілюзією на тлі підготовки до ще запекліших зимових боїв.

  • Газовий реваншизм ультраправих: лідерка «Альтернативи для Німеччини» закликає повернути енергетичну залежність від Росії

    Газовий реваншизм ультраправих: лідерка «Альтернативи для Німеччини» закликає повернути енергетичну залежність від Росії

    Лідерка ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» Аліс Вайдель виступила із відверто прокремлівською заявою, публічно закликавши Федеративну Республіку Німеччина негайно відновити масштабні закупівлі російського природного газу. На думку одіозної політикині, німецька економіка наразі гостро потребує повернення до традиційних викопних енергоносіїв зі сходу, оскільки дешеве російське блакитне паливо нібито протягом багатьох десятиліть слугувало фундаментальною основою успішної національної бізнес-моделі. Відповідаючи на пряме запитання журналістів щодо того, чи йдеться саме про паливо з Російської Федерації, співголова партії безапеляційно підтвердила цей намір, цинічно пов’язавши відновлення енергетичної співпраці з Кремлем із необхідністю якнайшвидшого укладення будь-якої мирної угоди щодо України.

    Подібна популістська риторика пролунала на тлі нещодавнього електорального тріумфу правих радикалів на регіональних виборах до ландтагу федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія, де партія здобула впевнену перемогу над традиційними політичними силами. Цей північно-східний німецький регіон має для прихильників енергетичного союзу з Москвою особливе, майже сакральне значення, адже саме на його узбережжя виходять нитки зруйнованого газопроводу «Північний потік», яким роками прокачувався кремлівський енергоресурс в обхід української газотранспортної системи. Використовуючи економічну вразливість виборців та занепокоєння тарифами, ультраправі відкрито спекулюють на темі швидкого промислового відновлення через реанімацію старих схем залежності від авторитарного режиму.

    Заяви лідерки партії не є спонтанним висловлюванням, а повністю вкладаються у загальну стратегічну лінію цієї політичної сили. Зовнішньополітична робоча група партії вже підготувала масштабний програмний документ, покликаний стати основою для повного перезавантаження та поглиблення двосторонніх відносин із Російською Федерацією. Проєкт передбачає повне скасування санкційних обмежень, тотальне відновлення торговельно-економічних зв’язків та всеосяжну реанімацію масштабного енергетичного партнерства. Намагаючись представити капітуляцію України як єдиний шлях до відновлення добробуту німецьких громадян, праві популісти свідомо заплющують очі на криваві воєнні злочини агресора та цілеспрямовано працюють на розкол європейської єдності.

    Така неприхована готовність пожертвувати безпекою континенту заради ілюзорних економічних преференцій викликає глибоку тривогу в проєвропейських колах. Відмова Німеччини від російських енергоресурсів стала найважчим, проте критично необхідним геополітичним кроком, який позбавив Москву потужного інструменту політичного шантажу. Проте наполегливі спроби ультраправих повернути країну в пастку імперського газу яскраво демонструють, що боротьба за енергетичну незалежність та стійкість Європи триває не лише на полях битв, але й усередині самих західних парламентів.

  • Подвійна енергія управління: Наглядова рада кардинально змінює керівну модель «Енергоатому» та призначає двох генеральних директорів

    Подвійна енергія управління: Наглядова рада кардинально змінює керівну модель «Енергоатому» та призначає двох генеральних директорів

    Наглядова рада національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» ухвалила безпрецедентне в історії державного підприємства рішення щодо повної реструктуризації вищої керівної ланки. Відповідно до нової затвердженої концепції корпоративного управління, традиційну посаду єдиного генерального директора було вирішено розділити на два окремі, рівноцінні за своєю значущістю пости. Цей стратегічний крок покликаний розмежувати комерційно-фінансовий напрямок діяльності від суто технічних питань експлуатації ядерних установок, що є критично важливим в умовах сучасних безпекових викликів. За результатами ретельного відбору та тривалих консультацій, новими очільниками стратегічного підприємства стануть Юрій Ткачук та Павло Павлишин, які відтепер розділять між собою колосальний тягар відповідальності за стабільність вітчизняної енергосистеми.

    Посаду генерального директора компанії, який безпосередньо відповідатиме за фінансову стабільність, стратегічний розвиток, міжнародне співробітництво та комерційну діяльність, обійме Юрій Ткачук. До цього призначення він успішно очолював державне підприємство «Укргазвидобування», де здобув значний управлінський досвід у надзвичайно складних умовах трансформації енергетичного ринку. Перед новим керівником постане низка надскладних завдань, серед яких пріоритетними є забезпечення безперебійного фінансування поточних операцій, оптимізація економічних процесів всередині компанії, а також залучення багатомільйонних іноземних інвестицій для добудови нових енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції. Експертна спільнота очікує, що його бекграунд у газовидобувній галузі дозволить впровадити сучасні бізнес-моделі управління в консервативну структуру атомного монополіста.

    Водночас за найголовніший аспект роботи компанії – радіаційну, технічну та фізичну безпеку ядерних об’єктів – відповідатиме Павло Павлишин, який офіційно обійме новостворену посаду генерального директора з ядерної безпеки. Цей фахівець є добре відомим у професійних колах, адже раніше він тривалий час успішно керував Рівненською атомною електростанцією, досконало знаючи всі технічні регламенти та протоколи роботи складного обладнання. Виокремлення питань безпеки в окрему вертикаль управління на чолі з профільним технічним експертом є прямим сигналом для міжнародних партнерів про те, що Україна ставить надійність експлуатації реакторів вище за будь-які комерційні інтереси. У реаліях постійних загроз з боку держави-агресора, регулярних повітряних тривог та ризиків блекаутів, саме на плечі Павлишина ляже завдання з організації багаторівневого захисту діючих атомних станцій.

    Така кардинальна зміна управлінської парадигми є логічним продовженням масштабної реформи корпоративного управління, яка нині активно розгортається в державному секторі економіки. Корпоратизація «Енергоатому» вимагає запровадження прозорих, зрозумілих для західних кредиторів правил гри, де наглядові ради відіграють ключову роль у формуванні кадрової політики, усуваючи політичний вплив на операційну діяльність генерації. Поділ повноважень між двома лідерами створює необхідну систему стримувань і противаг: поки один директор концентруватиметься на максимізації прибутків та ефективності продажів електроенергії, інший матиме абсолютне право вето на будь-які рішення, що гіпотетично можуть нести загрозу для ядерної та радіаційної безпеки держави.

    Попереду в новопризначеного тандему керівників надзвичайно складний осінньо-зимовий період, який вимагатиме максимальної концентрації зусиль, злагодженої роботи всіх технічних підрозділів та миттєвого реагування на будь-які кризові сценарії. Від того, наскільки ефективно Юрій Ткачук та Павло Павлишин зможуть налагодити внутрішню комунікацію та синхронізувати свої дії, безпосередньо залежатиме світло і тепло в мільйонах українських осель, а також подальший рух вітчизняної енергетики до повної інтеграції з європейськими стандартами якості та надійності.

  • Енергетичний тил у Європі: «Нафтогаз» та угорська MOL збудують стратегічне нафтосховище за межами зони російських обстрілів

    Енергетичний тил у Європі: «Нафтогаз» та угорська MOL збудують стратегічне нафтосховище за межами зони російських обстрілів

    Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» разом із провідною угорською нафтогазовою корпорацією MOL розпочинають реалізацію стратегічного інфраструктурного проєкту, покликаного гарантувати безперебійне забезпечення паливом української економіки та сил безпеки в умовах триваючих бойових дій. Сторони підписали двосторонній меморандум про взаєморозуміння, що передбачає спорудження сучасного комплексу для зберігання нафтопродуктів безпосередньо поблизу спільного кордону на суверенній території Угорщини. Це рішення є фундаментальним етапом створення надійного енергетичного резерву, недосяжного для регулярних ворожих ударів крилатими ракетами та далекобійними дронами-камікадзе.

    З початку повномасштабної агресії російські війська методично та цілеспрямовано завдають ударів по вітчизняних нафтобазах, нафтопереробних потужностях та логістичних вузлах розподілу світлих нафтопродуктів. У зв’язку з цим перенесення частини стратегічних резервів за межі досяжності ворожої авіації та ракетних систем стає питанням виживання внутрішнього ринку. Як зазначив виконувач обов’язків голови правління державної групи компаній «Нафтогаз України» Сергій Федоренко, в умовах постійних російських атак диверсифікація логістичних шляхів та створення додаткових потужностей зберігання поза зоною обстрілів є головним чинником стабільності всієї енергетичної системи держави. За його словами, розгортання спільної інфраструктури не лише підніме надійність постачання пального для українських споживачів, але й відкриє шлях до взаємовигідного розвитку транскордонних енергетичних коридорів між Києвом і Будапештом.

    Укладення цієї інвестиційної угоди стало одним із головних практичних результатів Карпатського економічного форуму, що відбувся в межах саміту «Карпатської вісімки» C8. Домовленість набула особливого геополітичного значення на тлі недавніх політичних трансформацій у самій Угорщині. У травні в сусідній країні відбулася зміна уряду: після тривалого домінування проросійського курсу Віктора Орбана кабінет міністрів очолив Петер Мадяр. Попри зміну керівництва, зовнішньополітична лінія Будапешта залишається прагматичною та подекуди суперечливою. Угорська сторона досі повністю не відмовилася від закупівлі російських енергоресурсів і продовжує активно експлуатувати питання прав угорської національної меншини Закарпаття у переговорному процесі щодо інтеграції України до Європейського Союзу.

    Тим не менш, пряма прагматична співпраця у паливній галузі демонструє, що спільні комерційні та безпекові інтереси здатні долати політичні розбіжності. Будівництво паливного хабу на прикордонній угорській території дозволить «Нафтогазу» оперативно акумулювати великі обсяги бензину та дизеля, які імпортуються з європейського ринку, мінімізуючи ризики їхнього фізичного знищення. У разі дефіциту ресурсів пальне можна буде екстрено залізничним або автомобільним транспортом доправити до прикордонних українських регіонів, гарантуючи стійкість роботи аграрного сектору, муніципального транспорту та логістичних ланцюгів у будь-який кризовий момент.

  • Російські удари змусили змінити паливну логістику: для України збудують сховища в Угорщині

    Російські удари змусили змінити паливну логістику: для України збудують сховища в Угорщині

    Україна готує новий елемент захисту паливного ринку від російських атак. Група «Нафтогаз» домовилася з угорською MOL Group про створення потужностей для зберігання нафтопродуктів на території Угорщини поблизу українського кордону. Ідея полягає в тому, щоб частина запасів пального перебувала поза зоною російських ударів і за потреби могла швидко постачатися українським споживачам.

    Меморандум про співпрацю сторони підписали в межах Карпатського економічного форуму. Про домовленість повідомив виконувач обов’язків голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко.

    За його словами, постійні російські удари по українській паливній інфраструктурі змушують країну не лише диверсифікувати маршрути імпорту, а й шукати безпечніші місця для створення резервів. Майбутні потужності планують розташувати саме поблизу кордону з Україною, що має скоротити логістичне плече в разі необхідності швидкого перекидання пального.

    При цьому конкретні параметри проєкту поки не оприлюднені. Невідомо, який саме обсяг нафтопродуктів зможуть зберігати нові об’єкти, скільки резервуарів планують побудувати, якою буде вартість інвестицій та коли сховища мають запрацювати. Підписаний документ наразі є меморандумом, тобто фіксує намір сторін розвивати проєкт, але не означає, що будівництво вже розпочалося.

    Саме тому говорити про готовий «стратегічний запас» ще зарано. Водночас сам напрямок співпраці демонструє, як Україна перебудовує паливну логістику під умови тривалої війни.

    За словами Федоренка, створення резервних потужностей поза зоною обстрілів має підвищити стабільність усього українського ринку та зменшити залежність від окремих складів, нафтобаз і маршрутів усередині країни.

    Це питання стало особливо актуальним через регулярні російські атаки на паливну та логістичну інфраструктуру. У 2026 році ударами неодноразово пошкоджувалися нафтобази, АЗС, склади, залізничні об’єкти та маршрути постачання. Водночас навіть за умов цінових стрибків фізичного дефіциту пального влітку вдалося уникнути.

    У липневому огляді українського енергетичного сектору Центр Разумкова зазначав, що попри різке подорожчання бензину й особливо дизеля, імпорт пального продовжувався, широких обмежень продажу або системного дефіциту не виникало. Аналітики наголошували, що ринок переживав насамперед ціновий шок, спричинений дорожчим імпортом, логістикою та зовнішньою кон’юнктурою.

    Проте стійкість такого ринку напряму залежить від того, наскільки швидко трейдери та державні компанії можуть змінювати маршрути у разі пошкодження інфраструктури. Саме тут сховища за межами України можуть стати додатковою страховкою.

    Якщо резерв пального зберігається безпосередньо в Україні, він залишається потенційною ціллю для ракет або дронів. Якщо ж частину ресурсу тримати за кордоном, а логістичний маршрут до українського споживача буде коротким, паливо можна буде заводити у країну вже після виникнення потреби.

    Особливо важливим є розташування таких потужностей поблизу кордону. Воно дозволяє уникнути ситуації, коли паливо формально є в ЄС, але його потрібно транспортувати через пів континенту.

    Чому партнером стала саме MOL

    MOL Group — одна з найбільших нафтогазових груп Центральної Європи. Її переробний бізнес базується на трьох великих НПЗ в Угорщині, Словаччині та Хорватії. Компанія виробляє широкий спектр нафтопродуктів, серед яких бензин, дизель, авіаційне пальне, LPG, мастила та бітум. Значна частина продукції реалізується через власну роздрібну та оптову мережу.

    Угорський та словацький напрямки MOL також безпосередньо інтегровані в регіональну трубопровідну систему. У 2026 році через південну гілку нафтопроводу «Дружба» Україна продовжувала транспортувати нафту до НПЗ MOL у Словаччині та Угорщині. За оцінкою Центру Разумкова, у червні обсяги такого транзиту становили приблизно 26–30 тисяч тонн на добу.

    Тому MOL для України — не новий гравець, а компанія, вже тісно включена у паливну інфраструктуру регіону.

    Разом із тим сама компанія у звіті за 2025 рік визнавала, що угорські та словацькі НПЗ все ще значною мірою залежать від російської трубопровідної нафти, хоча MOL поступово розширює альтернативні морські маршрути постачання та декларує курс на диверсифікацію.

    На цьому тлі створення окремої інфраструктури для українських потреб може стати ще одним напрямком регіональної співпраці, уже не пов’язаним безпосередньо з транзитом російської сировини.

    Угорщина важлива для української енергетики

    Співпраця між двома країнами в енергетиці ширша за нафтовий сектор. У липні 2026 року саме Угорщина була найбільшим джерелом імпортної електроенергії для України — на неї припадало близько 40% українського імпорту електроенергії, тоді як на Словаччину — близько 26%.

    Це робить угорський напрямок одним із ключових для української енергетичної логістики, незалежно від політичних суперечностей між урядами двох країн.

    Нові паливні резерви можуть доповнити цю систему ще одним елементом — запасами нафтопродуктів, які фізично перебуватимуть на території ЄС, але будуть орієнтовані на потреби українського ринку.

    Проєкт став частиною ширшої Карпатської ініціативи

    Меморандум «Нафтогазу» та MOL підписали під час Карпатського економічного форуму, який проходив у межах нового регіонального формату C8 — «Карпатської вісімки».

    До ініціативи увійшли Україна, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Чехія, Австрія та Сербія.

    Учасники форуму представили спільний інвестиційний портфель приблизно зі 95 проєктів загальною вартістю близько €40 млрд. Йдеться про енергетику, транспорт, логістику, інфраструктуру та інші транскордонні напрями.

    Саме в цю логіку вписується і проєкт паливних сховищ: не просто купувати нафтопродукти у сусідніх країн, а створювати спільну інфраструктуру, яка працюватиме на стійкість цілого регіону.

    Для України така модель особливо важлива через війну. Будь-яка велика нафтобаза всередині країни може бути пошкоджена за одну ніч, тому класична модель централізованого зберігання поступово доповнюється розосередженими резервами, альтернативними маршрутами і закордонними потужностями.

    Схожу логіку Україна застосовує і в газовому секторі. Нещодавно було оголошено, що країна матиме гарантований доступ до потужностей нового LNG-термінала в литовській Клайпеді, що також має розширити число можливих джерел постачання енергоресурсів.

    Що це дасть українським водіям

    Прямого й миттєвого впливу на ціну бензину чи дизеля меморандум із MOL не має. Нові сховища самі по собі не зроблять пальне дешевшим.

    Їхнє завдання інше — зменшити ризик фізичного дефіциту, якщо російські атаки пошкодять українські склади, залізницю, нафтобази або інші маршрути.

    Раніше Nenka.info писала, що у вересні дизель на окремих українських АЗС уже перетнув психологічну позначку у 100 грн за літр. При цьому головною проблемою ринку залишалася не відсутність пального як такого, а різке зростання світових котирувань і вартості імпорту.

    Створення додаткового резерву в Угорщині не прибере зовнішні цінові фактори, зате може допомогти уникнути ситуації, коли до високої ціни додається ще й реальна нестача ресурсу.

    Саме в цьому й полягає стратегічний сенс нового проєкту.

    Україна намагається зробити паливний ринок таким, щоб удар по одній нафтобазі або транспортному вузлу більше не міг створити критичну проблему для значної частини країни.

    І якщо домовленість із MOL перейде від меморандуму до реального будівництва, частина українського паливного резерву фактично отримає захищений тил — уже за кордоном Європейського Союзу.

  • Зелена революція на півдні Європи: в Іспанії зводять гігантський водневий завод вартістю в мільярд євро

    Зелена революція на півдні Європи: в Іспанії зводять гігантський водневий завод вартістю в мільярд євро

    Іспанська енергетична компанія Moeve дала офіційний старт будівництву найбільшого в Південній Європі заводу з виробництва екологічно чистого зеленого водню, який розташується в південному регіоні Андалусія. Масштабний інфраструктурний комплекс має стратегічне значення для всього європейського континенту, відкриваючи новий етап у переході на відновлювані джерела енергії. Очільник іспанського уряду Педро Санчес публічно назвав цей проєкт колосальним внеском у глобальну боротьбу зі зміною клімату, а також фундаментальним кроком до енергетичної автономії та промислового процвітання як самої Іспанії, так і всього Європейського Союзу.

    Виробничий гігант, який отримав символічну назву «Онуба», споруджується у провінції Уельва на півдні країни. Лише на першому етапі реалізації цієї інженерної ініціативи інвестиції енергетичної компанії сягнуть значної суми в один мільярд євро. Потужність першої черги електролізної установки становитиме 300 мегаватів, що дозволить щорічно виробляти близько 50 тисяч тонн екологічно чистого водню шляхом розщеплення молекул води.

    Фінансову стабільність будівництва гарантує потужна міжнародна підтримка: проєкт уже отримав безповоротне фінансування у розмірі 304 мільйонів євро в межах загальноєвропейської програми відновлення економіки Next Generation EU. За попередніми розрахунками інженерів та представників компанії-інвестора, підприємство зможе вийти на повноцінну комерційну потужність уже до початку 2028 року. Технологічний цикл заводу буде повністю замкненим та безвідходним: усю необхідну електроенергію генеруватимуть із сонячних і вітрових станцій, а колосальні потреби у воді закриватимуть за рахунок глибокої очистки промислових і побутових стічних вод.

    Завод «Онуба» є флагманською частиною ширшої державної концепції під назвою «Зелена воднева долина Андалусії». Після завершення першої черги в місті Палос-де-ла-Фронтера інвестори планують побудувати другий потужний виробничий майданчик у місті Сан-Роке провінції Кадіс. У результаті загальна потужність водневого кластера має зрости до 2000 мегаватів, забезпечуючи випуск колосальних 300 тисяч тонн палива на рік. У довгостроковій перспективі Мадрид планує експортувати цей ресурс спеціальними трубопроводами до промислових центрів Німеччини та інших країн ЄС, остаточно витісняючи викопні енергоносії.

     

  • Загроза опалювального сезону: Мінфін заморозив 39 мільярдів на захист енергетики та укриття через фінансову діру

    Загроза опалювального сезону: Мінфін заморозив 39 мільярдів на захист енергетики та укриття через фінансову діру

    Через серйозні затримки у надходженні міжнародної фінансової допомоги Міністерство фінансів України було змушене піти на надзвичайний крок, відтермінувавши на грудень критично важливі капітальні видатки держави, які заздалегідь планувалися на вересень, жовтень та листопад. Під вимушене скорочення насамперед потрапили стратегічні державні програми з підготовки енергетичної системи до зими, спорудження захисних об’єктів для критичної інфраструктури, будівництво укриттів у цивільних закладах та реновація медичних установ. Про масштабну фінансову кризу офіційно повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, попередивши про високу ймовірність повного зриву зазначених проєктів у поточному році.

    Урядове рішення про перекроювання бюджетного розпису безпосередньо вдарило по найважливіших соціальних та безпекових напрямках. Лише за один вересень сума заморожених капітальних видатків, які механічно змістили на кінець бюджетного року, сягнула значної позначки у 39 мільярдів гривень.

    «Мінфін вніс зміни до розпису державного бюджету і переніс деякі видатки вересня, жовтня і листопада на грудень. У першу чергу це капітальні видатки: будівництво та реконструкція, в тому числі лікарень; це будівництво укриттів у лікарнях і школах; захист енергетики; будівництво соціального житла і т. д.», – наголосила Роксолана Підласа.

    Парламентарка висловила глибокий скепсис щодо реалістичності втілення цих проєктів після їхнього формального відтермінування. За її словами, перенесення фінансування будівельних робіт на грудень фактично означає їхню остаточну зупинку та неможливість освоєння коштів у межах поточного бюджетного періоду, адже провести тендерні процедури, підписати акти виконаних робіт та провести будівельні операції взимку за лічені тижні технічно неможливо.

    «Але коли ми говоримо про капітальні видатки, то розуміємо, що їх перенесення на грудень означає, що цього року вони взагалі не будуть профінансовані, тому що це просто неможливо буде зробити», – констатувала голова профільного комітету.

    Першопричиною гострого фінансового дефіциту стало системне зволікання з виконанням міжнародних зобов’язань, погоджених із західними донорами. Кабінет Міністрів та парламент вчасно не ухвалили необхідні законодавчі зміни, передбачені програмами отримання макрофінансової допомоги. Зокрема, йдеться про резонансний урядовий законопроєкт щодо скасування податкових пільг на безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро. За початковим планом Верховна Рада повинна була проголосувати цей документ у цілому ще до кінця серпня, щоб уже в середині вересня гарантовано отримати черговий транш від Європейського Союзу.

    «Однак ми ухвалили законопроєкт у середині вересня, тобто в кращому випадку гроші надійдуть наприкінці жовтня – на два місяці пізніше. Але на ці гроші були розраховані видатки», – резюмувала Підласа.

    Через двомісячне зміщення графіку виплат бюджетна система опинилася у стані розриву ліквідності, змусивши уряд консервувати будівництво шкільних сховищ і захисних споруд для трансформаторних підстанцій напередодні настання морозів.

  • Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років. Йдеться не лише про традиційні ремонти тепломереж і обладнання, а й про створення резервної генерації, накопичення запасів пального, відпрацювання аварійних сценаріїв та підготовку систем водопостачання до можливих тривалих відключень електроенергії.

    Про це 17 вересня повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв під час круглого столу, присвяченого енергетичній стійкості громад узимку 2026–2027 років.

    У столичній владі наголошують: нинішня підготовка суттєво відрізняється від довоєнної. Місту доводиться одночасно готувати систему до морозів і до можливих нових російських атак на тепло-, електро- та водопостачання.

    Генератори вже не вирішують усіх проблем

    Одна з найважливіших деталей у заяві КМДА стосується системи водопостачання.

    За словами Пантелеєва, ключові об’єкти «Київводоканалу» в попередні роки вже забезпечили резервними генераторами. Однак для великих об’єктів, які потребують 9–10 МВт або навіть 20 МВт потужності, звичайних генераторів недостатньо.

    Фактично, щоб забезпечити автономну роботу такого об’єкта, місту необхідно будувати окрему локальну електростанцію.

    Саме тому План енергетичної стійкості передбачає будівництво потужних дизель-генераторних установок для резервування систем водопостачання.

    Станом на 17 вересня три такі установки вже збудовані, а решту запланованих об’єктів у КМДА обіцяють завершити до кінця 2026 року.

    Це особливо важливо в умовах тривалих відключень електроенергії: без живлення насосних станцій місто може зіткнутися не лише з відсутністю світла, а й із перебоями водопостачання.

    Київ робить ставку на розподілену генерацію

    Окремий напрям підготовки — розвиток невеликих енергетичних об’єктів, які можуть виробляти електроенергію і тепло ближче до споживачів.

    Ще у травні КМДА повідомляла, що в межах Плану енергостійкості у столиці вже побудували об’єкти розподіленої когенерації загальною потужністю близько 40 МВт.

    Ідея полягає у тому, щоб Київ не залежав виключно від кількох великих енергетичних вузлів. Якщо один великий об’єкт буде пошкоджений, локальні установки зможуть частково підтримувати роботу критичної інфраструктури.

    Повністю замінити централізовану систему вони не можуть, але здатні забезпечувати додатковий резерв у кризових ситуаціях.

    Раніше Nenka.info писала, що повний перехід Києва від великих ТЕЦ до децентралізованої системи може тривати десятиліттями. Тому нинішня модель передбачає не миттєву відмову від існуючих теплоелектроцентралей, а поступове створення дублюючих джерел енергії.

    На енергостійкість залучили ще 2 млрд гривень

    17 вересня КМДА повідомила ще про одне рішення, безпосередньо пов’язане з підготовкою столиці до зими.

    Київ отримав 2 млрд грн кредитних коштів від UGB — Укргазбанку. Гроші мають спрямувати на проєкти енергетичної стійкості та підготовку до опалювального сезону.

    Це додаткове фінансування до коштів, які столиця вже закладала в бюджет.

    Ще навесні міська влада повідомляла про необхідність спрямувати понад 9 млрд грн на підготовку до наступної зими та виконання Плану енергостійкості.

    Окремо Київрада розглядала збільшення статутного капіталу «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн. Про це раніше писала Nenka.info у матеріалі «Київрада планує збільшити капітал “Київтеплоенерго” на 2,7 млрд грн».

    Готуються не тільки до морозів, а й до масованих атак

    Ще одна велика частина підготовки стосується аварійних сценаріїв.

    За словами Пантелеєва, Київ переглянув та розширив плани оперативного реагування з урахуванням інтенсивності російських обстрілів.

    Міські служби вже провели низку тренувань, під час яких відпрацьовували взаємодію між комунальними підприємствами та іншими службами в умовах надзвичайних ситуацій.

    Ідеться, зокрема, про сценарії пошкодження енергетичних об’єктів, тривалих відключень електроенергії, проблем із водою та теплопостачанням.

    Це не теоретична загроза. Лише 17 вересня Київ знову пережив масштабну російську атаку. За даними КМДА, внаслідок удару в столиці були постраждалі, зокрема діти, однак водопостачання після атаки продовжувало працювати в повному обсязі.

    Окремий план підготували для маломобільних людей

    Місто також розробляє алгоритми допомоги людям, які особливо залежать від стабільної роботи інфраструктури.

    Йдеться про маломобільних мешканців, людей із тяжкими захворюваннями та тих, кому необхідне безперервне медичне обладнання або постійний догляд.

    У КМДА заявляють, що для таких громадян створили окремі алгоритми підтримки на випадок тривалих кризових ситуацій.

    Місто також формує запаси продовольства, які можна буде використати, якщо виникне необхідність організованого харчування населення.

    Крім того, влада планує посилювати канали комунікації з мешканцями — під час блекаутів особливо важливо швидко повідомляти, де можна отримати воду, тепло, медичну допомогу або зарядити пристрої.

    Що означають заявлені 80%

    Важливо розуміти: показник 80% не означає, що вся енергетична та теплова інфраструктура Києва вже готова на 80% за єдиним технічним критерієм.

    КМДА говорить саме про виконання комплексу запланованих заходів: ремонтів, технічного обслуговування, будівництва нової генерації, формування резервів та аварійного планування.

    Це уточнення важливе ще й тому, що раніше в інформаційному просторі вже звучали інші показники готовності Києва до зими.

    Наприклад, Nenka.info наприкінці серпня писала про заявлену майже 90-відсоткову готовність Києва до зими.

    Ці цифри не обов’язково суперечать одна одній: у різних повідомленнях можуть оцінюватися різні набори робіт — технічна готовність окремих об’єктів, житлового фонду або виконання всього Плану енергостійкості.

    Саме тому правильніше орієнтуватися не лише на відсоток, а й на конкретні роботи, які вже виконані.

    Ще навесні ситуація виглядала значно складніше

    Підготовка столиці до зими протягом року неодноразово ставала предметом публічних дискусій.

    У березні Nenka.info писала про ризики для проходження наступної зими навіть за наявності значного бюджету і міжнародної підтримки. Серед проблем називали відсутність чітких строків реалізації частини великих проєктів.

    У квітні з’являлася інформація про відставання Києва від графіку підготовки.

    У червні уряд також висловлював занепокоєння темпами робіт, про що Nenka.info повідомляла у матеріалі «Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО».

    На цьому тлі нинішні 80% свідчать про суттєве просування робіт протягом літа та початку осені.

    Коли у Києві ввімкнуть опалення

    Точної дати початку опалювального сезону 2026–2027 років КМДА у повідомленні від 17 вересня не назвала.

    Традиційно рішення щодо подачі тепла ухвалюють з урахуванням температури повітря та прогнозу погоди.

    При цьому соціальні заклади — лікарні, школи, дитячі садки — можуть підключати окремо за заявками керівників ще до масового старту опалення в житлових будинках.

    Тому заяви про конкретну дату запуску тепла без окремого рішення міської влади наразі були б передчасними.

    Головний ризик — не холод, а можливі нові удари

    У серпні мер Києва Віталій Кличко прямо заявляв, що столиця готується до «дуже складного опалювального сезону», а одним із головних завдань називав створення дублюючої системи енергозабезпечення.

    Саме цим пояснюється будівництво когенераційних установок, додаткових джерел живлення для водоканалу та резервів пального.

    Тож 80-відсоткова готовність ще не означає, що Київ повністю захищений від можливих перебоїв узимку.

    Навіть добре підготовлена інфраструктура залишається вразливою до масштабних ракетних і дронових атак.

    Однак місто намагається перейти від моделі, де від пошкодження одного великого об’єкта залежить значна частина столиці, до системи з більшою кількістю резервних і локальних джерел енергії.

    До початку холодів залишилося завершити приблизно п’яту частину запланованих заходів. Частину великих енергетичних проєктів КМДА планує завершувати вже до кінця року — тобто деякі роботи триватимуть і після фактичного старту опалювального сезону.

  • На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    Міністерство фінансів України перенесло на кінець року частину капітальних видатків, які мали фінансуватися у вересні, жовтні та листопаді. Йдеться приблизно про 39 млрд грн лише з вересневого плану, зокрема про кошти на захист енергетичної інфраструктури, будівництво укриттів у школах і лікарнях, реконструкцію медичних закладів та соціальне житло.

    Про це 17 вересня заявила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа у подкасті «Хроніки економіки». За її словами, Мінфін змінив розпис державного бюджету через проблеми з ліквідністю та затримку міжнародного фінансування.

    При цьому формально видатки не скасували — їх перенесли на грудень. Однак Підласа попереджає, що для капітальних проєктів таке перенесення фактично може означати відмову від фінансування у 2026 році, оскільки укласти контракти, провести закупівлі та виконати будівельні роботи за один місяць буде практично неможливо.

    Що саме потрапило під перенесення

    За словами Підласи, Мінфін відклав насамперед капітальні видатки.

    До них належать будівництво та реконструкція лікарень, спорудження укриттів у медичних та освітніх закладах, проєкти із захисту енергетичної інфраструктури, а також будівництво соціального житла.

    Окремо вона підтвердила, що перенесення торкнулося і так званих планів стійкості, які мали забезпечити підготовку регіонів до опалювального сезону 2026/27.

    Це особливо важливо на тлі того, що влітку держава окремо передбачила 40 млрд грн на комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст. Ці кошти мали спрямовуватися на інженерний захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої теплової та електричної генерації, когенераційні установки та резервні джерела живлення.

    Тобто йдеться не просто про другорядні будівельні проєкти, а про частину підготовки країни до зими в умовах регулярних російських атак на енергосистему.

    Чому перенесення на грудень створює проблему

    Головний ризик полягає в особливостях капітальних видатків.

    Зарплату чи соціальну виплату можна провести відносно швидко. Будівництво укриття, реконструкція лікарні або спорудження захисної конструкції для енергооб’єкта потребують тендерів, договорів, проєктної документації, закупівлі обладнання та безпосереднього виконання робіт.

    Саме тому Підласа заявила, що перенесення таких грошей на останній місяць року може означати, що їх фізично не встигнуть використати.

    Водночас соціальні виплати й зарплати бюджетникам, за її словами, поки фінансуються у штатному режимі.

    Отже, нинішні бюджетні обмеження поки вдарили передусім по інвестиційних та інфраструктурних статтях.

    Чому не вистачає грошей

    Підласа пов’язала проблему із затримкою міжнародного фінансування.

    Україна в умовах повномасштабної війни використовує власні доходи переважно для фінансування сектору безпеки та оборони, тоді як значна частина цивільних видатків покривається завдяки допомозі партнерів.

    Раніше Nenka.info писала, що за перше півріччя 2026 року міжнародні партнери профінансували понад третину видатків загального фонду бюджету. За словами Підласи, на оборону тоді припадало близько 63% усіх видатків загального фонду. Детальніше — у матеріалі «Оборона “з’їла” 63% бюджету: Підласа пояснила, чому Україна критично залежить від міжнародної допомоги».

    Саме тому затримка чергового траншу автоматично створює касовий розрив для цивільних програм.

    Проблемою стали затримані реформи

    Одна з причин нинішньої ситуації — Україна не встигла в погоджені строки ухвалити частину законів, необхідних для отримання міжнародної допомоги.

    Підласа навела приклад законодавства щодо оподаткування міжнародних посилок.

    За її словами, відповідний закон мав бути ухвалений до кінця серпня, щоб Україна отримала фінансування від Європейського Союзу вже в середині вересня. Однак парламент просунув пакет лише у вересні, через що надходження можуть відбутися значно пізніше.

    Мінфін 16 вересня підтвердив, що Верховна Рада лише тоді ухвалила пакет законопроєктів щодо оподаткування міжнародних посилок у першому читанні.

    Раніше Nenka.info також писала, що від своєчасного ухвалення окремих реформ залежить щонайменше €1,45 млрд допомоги ЄС.

    Тобто нинішня бюджетна проблема є не лише наслідком високих воєнних витрат, а й результатом зміщення графіка надходження зовнішнього фінансування.

    Захист енергетики особливо критичний перед зимою

    Перенесення коштів відбувається у момент, коли Україна активно готується до нового опалювального сезону.

    Російські війська продовжують атакувати генеруючі потужності, підстанції та мережі. Через це держава не лише ремонтує пошкоджені об’єкти, а й намагається фізично захищати найцінніше обладнання.

    Наприклад, Nenka.info раніше повідомляла, що у Запорізькій області почали зводити підземні конструкції для захисту трансформаторів від ракет і дронів. «Енергетика йде під землю: у Запоріжжі першими в Україні почали будувати захищені об’єкти».

    Станом на кінець серпня, за даними, які наводили урядовці, в Україні було завершено близько 200 споруд другого рівня захисту для енергетичних об’єктів. Паралельно тривають ремонти генерації та встановлення розподілених газових потужностей.

    Тому будь-яка затримка фінансування безпосередньо перед зимою може впливати на темп виконання цих робіт.

    Укриття також можуть залишитися без грошей до кінця року

    Не менш чутливою є ситуація із захисними спорудами в школах і лікарнях.

    У держбюджеті-2026 на публічні інвестиції було передбачено 111,5 млрд грн, зокрема кошти на освіту, медицину та енергетику. У сфері освіти фінансування мало включати створення безпечних умов і облаштування укриттів.

    Через перенесення частини видатків частина проєктів тепер ризикує перейти вже на наступний бюджетний рік.

    При цьому у проєкті бюджету на 2027 рік Мінфін знову закладає окремі кошти на укриття: лише на публічні інвестиційні проєкти у сфері освіти передбачено 13,5 млрд грн, із яких 3,7 млрд грн — на будівництво укриттів.

    Це може означати, що частину незавершених проєктів фактично доведеться переносити на 2027 рік.

    Бюджет перебуває під сильним тиском

    На тлі війни Україна має одночасно фінансувати рекордні оборонні витрати, соціальні виплати, зарплати бюджетникам, пенсії, медицину, освіту та відновлення інфраструктури.

    Раніше голова податкового комітету Данило Гетманцев також попереджав про складну бюджетну ситуацію. Nenka.info писала про це у матеріалі «“Цього разу не спрацює”: Гетманцев попередив про серйозні проблеми з бюджетом України».

    Водночас ситуація не означає, що держава вже припинила фінансувати всі цивільні програми.

    Йдеться саме про перенесення частини капітальних видатків, а не про повну зупинку бюджетних платежів.

    Що буде далі

    Ключове питання — коли Україна отримає затримані кошти міжнародних партнерів і чи вдасться Мінфіну повернути фінансування капітальних програм ще до завершення бюджетного року.

    Формально 39 млрд грн не скасовані. Однак якщо гроші справді залишаться на грудень, значна частина будівельних та інфраструктурних проєктів може бути перенесена на наступний рік.

    Найбільш чутливим є те, що серед них опинилися захист енергетики та підготовка до опалювального сезону — напрями, для яких час має критичне значення.

    Тому ситуація із міжнародним фінансуванням найближчими тижнями матиме прямий вплив не лише на бюджетні показники, а й на те, наскільки швидко регіони зможуть завершити захист критичної інфраструктури та укриттів перед зимою.

  • ЄС готує Україні найпотужнішу зимову допомогу: Patriot, енергетика і сотні мільйонів євро

    ЄС готує Україні найпотужнішу зимову допомогу: Patriot, енергетика і сотні мільйонів євро

    Європейський Союз готує для України масштабне посилення підтримки напередодні опалювального сезону 2026–2027 років. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС має намір надати Україні найпотужнішу за час повномасштабної війни допомогу для проходження зими, яка, за її оцінкою, може стати найскладнішою від початку російського вторгнення.

    Про це фон дер Ляєн заявила 16 вересня під час виступу в Європейському парламенті у Страсбурзі. Єврокомісія оприлюднила повний текст промови на своєму офіційному сайті.

    Допомога має охопити одразу кілька напрямів: гуманітарну підтримку населення, відновлення та посилення електро- і теплопостачання, закупівлю енергетичного обладнання, розвиток децентралізованої генерації та зміцнення української протиповітряної оборони.

    Окремий акцент Брюссель робить на системах Patriot і ракетах-перехоплювачах, необхідних для захисту енергетичних об’єктів від російських ракетних атак.

    €920 млн на енергетику перед зимою

    Підготовка до нинішньої зими розпочалася задовго до вересня.

    Ще 24 лютого Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Києва оголосила про спеціальний Winter Energy Plan 2026–2027 під назвою «Repair, Rebuild, Restart» — «Відремонтувати, відбудувати, перезапустити».

    На реалізацію плану передбачено 920 млн євро. Його мета — стабілізувати українську енергосистему після російських атак.

    Єврокомісія називає кілька основних напрямів використання коштів.

    Йдеться про ремонт і модернізацію електричних мереж, відновлення пошкоджених електростанцій, забезпечення стабільної передачі електроенергії країною та прискорення розвитку децентралізованої генерації.

    Офіційна сторінка Єврокомісії щодо енергетичної співпраці з Україною також підтверджує, що план охоплює відновлення мереж, теплоенергетику, енергоефективність та розподілене виробництво електроенергії.

    Окремо ЄС раніше виділив ще 100 млн євро термінової допомоги, зокрема на генератори та гуманітарні потреби.

    ЄС уже передав понад 11 тисяч генераторів

    Допомога не обмежується грошима.

    За даними Європейської комісії, від початку повномасштабної війни країни ЄС передали Україні понад 11 тисяч генераторів. Близько тисячі з них було доставлено лише у січні 2026 року.

    Європейський механізм цивільного захисту залишається одним із головних каналів постачання енергетичного обладнання.

    Єврокомісія повідомляла, що через цей механізм лише за один із останніх періодів 149 партій доставили майже 2400 тонн обладнання, яке допомогло відновити електропостачання приблизно для мільйона людей.

    Паралельно працює Фонд підтримки енергетики України. За інформацією Єврокомісії, з моменту створення через нього вдалося залучити вже понад 2 млрд євро.

    Як раніше писала Nenka.info, міжнародні партнери продовжують робити нові внески до Фонду. Зокрема, Естонія збільшила свою допомогу українському енергосектору, а кошти спрямовують на обладнання, необхідне для ремонту пошкодженої інфраструктури.

    Про масштаб регіональних закупівель свідчить і ситуація на Сумщині. Nenka.info повідомляла, що для області погодили майже €55 млн на енергетичне обладнання. Частина контрактів уже укладена, ще частина проходить тендерні процедури.

    Patriot мають стати ще одним елементом «зимового щита»

    Захистити відремонтовану енергетичну систему неможливо без ППО.

    Саме тому фон дер Ляєн окремо наголосила на необхідності пришвидшити постачання Україні ракет-перехоплювачів для Patriot.

    У вересні Єврокомісія підтвердила фінансування закупівель засобів протиповітряної та протиракетної оборони в межах масштабної європейської позики Україні.

    11 вересня Єврокомісія повідомила про схвалення ще 6,1 млрд євро на закупівлю оборонної продукції. Серед пріоритетів прямо названі системи ППО і ПРО, ракети, боєприпаси, безпілотники та засоби радіоелектронної боротьби.

    Фон дер Ляєн тоді окремо заявила, що рішення дозволить Україні закуповувати необхідне обладнання Patriot для посилення захисту неба.

    Nenka.info раніше писала, що Україна планує масштабне поповнення арсеналу Patriot і замовляє до 1000 ракет-перехоплювачів. Через тривалі строки виробництва Київ одночасно просить союзників передати близько 300 ракет із наявних запасів уже зараз.

    За даними цього ж матеріалу, країни ЄС погодили закупівлю американських ракет-перехоплювачів приблизно на 3,2 млрд євро в рамках загального кредитного механізму ЄС.

    Що таке позика на €90 млрд

    Оборонне фінансування є частиною значно більшого пакета.

    Європейський Союз створив для України механізм Ukraine Support Loan обсягом до 90 млрд євро на 2026–2027 роки.

    Єврокомісія розділила його на дві великі частини: 60 млрд євро передбачено для оборонних потреб України, а ще 30 млрд євро — для бюджетної підтримки, роботи державних установ та базових державних послуг.

    Перші кошти з цієї програми вже надходять Україні.

    25 червня ЄС перерахував 3,2 млрд євро першого траншу макрофінансової допомоги. Паралельно Єврокомісія розпочала фінансування окремого 6-мільярдного пакета для виробництва та закупівлі дронів.

    Nenka.info писала про це в матеріалі «€3,2 млрд уже в Україні: ЄС зробив гучний фінансовий крок, а далі — ще €6 млрд на дрони».

    Чому в ЄС очікують складної зими

    У Брюсселі пов’язують необхідність масштабної зимової підтримки насамперед із продовженням російських атак на енергетичну інфраструктуру.

    7 вересня Єврокомісія публічно заявляла, що Росія знову б’є по енергетичних об’єктах України, намагаючись зробити зимовий період максимально важким для населення.

    Тому допомога формується одразу у двох напрямках.

    Перший — відновити й зробити стійкішою саму енергосистему: ремонтувати електростанції та мережі, збільшувати децентралізоване виробництво електроенергії, створювати резерви генераторів і обладнання.

    Другий — захищати ці об’єкти від повторних атак за допомогою Patriot, інших систем ППО, радарів та ракет-перехоплювачів.

    Саме поєднання цих двох напрямів пояснює, чому зимова підтримка вже не обмежується традиційною гуманітарною допомогою.

    Допомога буде не лише для енергетиків

    Ще один великий напрям — безпосередня підтримка цивільного населення.

    За даними ЄС, протягом минулої зими десятки тисяч українців отримували обігрівачі, матеріали для утеплення пошкоджених будинків та грошову допомогу для проведення термінових ремонтів.

    Європейські гуманітарні програми фінансують ремонт вікон, теплоізоляцію житла, обігрів, резервні джерела електроживлення та підтримку громад, де централізоване енергопостачання залишається нестабільним.

    Тож оголошена фон дер Ляєн підтримка складається не з одного нового «зимового пакета», а з комплексу вже запущених і нових програм: €920 млн на Winter Energy Plan, термінова гуманітарна допомога, обладнання через механізм цивільного захисту, понад €2 млрд залучених через Фонд підтримки енергетики та мільярдні оборонні закупівлі в рамках €90-мільярдної позики.

    Головним завданням на найближчі місяці стає швидкість поставок. Особливо це стосується ракет до Patriot: фінансування вже погоджується і виділяється, але Україна наполягає, що перехоплювачі потрібні до початку та під час сезону масованих атак, а не після його завершення.

    Саме тому фон дер Ляєн у вересні наголосила на необхідності терміново доставляти вже погоджене обладнання. Для України ця зима має стати перевіркою не лише стійкості енергосистеми, а й того, наскільки швидко європейські рішення перетворюються на реальні генератори, трансформатори, ракети та системи ППО.