Radaonline.news

Позначка: економічні новини

  • Фінансовий поворот: долар зростає, євро різко втрачає вартість

    Фінансовий поворот: долар зростає, євро різко втрачає вартість

    На валютному ринку України 19 червня зберігається помірна, але чітко виражена розбіжність у динаміці основних валют: долар США продовжує поступово дорожчати, тоді як євро демонструє більш виражене зниження та втрачає позиції як у банківському сегменті, так і в обмінних пунктах. Фінансові установи реагують на поточні коливання міжнародних ринків, попит населення та загальні очікування щодо політики провідних світових економік, оновлюючи курси протягом дня.

    У середньому в обмінниках долар сьогодні можна купити за 45,05 гривні, тоді як продати — за 44,93 гривні. Це свідчить про подальше поступове зміцнення американської валюти на готівковому ринку, яке триває вже кілька сесій поспіль. Євро, навпаки, демонструє відчутнішу корекцію вниз: середній курс купівлі становить 52,06 гривні, а продажу — 51,74 гривні. Таким чином європейська валюта втратила ще кілька десятків копійок, продовжуючи тренд на ослаблення.

    У банківському сегменті ситуація залишається різноспрямованою, але загальна тенденція зберігається: долар дорожчає, євро дешевшає. Середній курс долара в банках України становить 44,70 гривні при купівлі та 45,20 гривні при продажу. Євро банки купують у середньому по 51,42 гривні та продають по 52,02 гривні. Банківський ринок реагує на зміни офіційного курсу Національного банку України та коливання попиту з боку населення і бізнесу, що призводить до поступового перегляду цінових пропозицій у різних установах.

    Найбільш помітні відмінності традиційно спостерігаються серед великих банків, які формують значну частину роздрібного валютного ринку. Зокрема, Ощадбанк та ПУМБ пропонують один із найнижчих курсів продажу долара — близько 45,10 гривні, що робить їхні пропозиції одними з найпривабливіших для населення. У ПриватБанку долар продається дорожче — приблизно по 45,15 гривні, тоді як у Monobank курс сягає 45,23 гривні, що відображає різницю у внутрішній політиці банків і витратах на операції з валютою.

    Щодо купівлі долара банками у населення, найвигідніші умови традиційно пропонує ПУМБ, де комерційний курс становить близько 44,80 гривні. В Ощадбанку та Monobank показники коливаються на рівні 44,75 гривні, тоді як у ПриватБанку курс дещо нижчий — близько 44,70 гривні. Ця різниця формує конкуренцію між банками за готівкову валюту населення та впливає на загальну динаміку ринку.

    Ситуація з євро є більш однозначною і характеризується стабільним зниженням. Найдешевший курс продажу євро наразі пропонує Monobank — 51,80 гривні, що робить його найвигіднішим варіантом для купівлі серед великих фінансових установ. У ПриватБанку євро продається в діапазоні 51,81–51,90 гривні залежно від типу операції, тоді як в Ощадбанку курс становить близько 52,05 гривні. У ПУМБ європейська валюта дорожча — приблизно 52,30 гривні, що відображає загальну тенденцію до розширення спредів на тлі коливань попиту.

    При цьому найвигідніші умови для продажу євро також відрізняються залежно від банку. ПУМБ пропонує один із найвищих курсів купівлі — близько 51,60 гривні, тоді як в Ощадбанку цей показник становить приблизно 51,35 гривні. У Monobank євро купують по 51,15 гривні, а в ПриватБанку — близько 51,10 гривні. Така різниця відображає конкуренцію банків за валютні ресурси та різні підходи до формування маржі.

    У роздрібному сегменті валютного ринку спостерігається типова для останніх тижнів ситуація: банки та обмінні пункти адаптуються до змін попиту, при цьому зберігаючи відносно вузькі коридори коливань для долара та ширші — для євро. Це пояснюється тим, що американська валюта залишається більш стабільним інструментом для заощаджень і розрахунків, тоді як євро більш чутливо реагує на зовнішні економічні фактори та рішення Європейського центрального банку.

    Аналітики відзначають, що поточна динаміка валютного ринку не свідчить про різкі макроекономічні зміни, однак демонструє поступове формування нових рівноважних рівнів. Долар підтримується стабільним попитом як серед населення, так і серед імпортерів, тоді як євро перебуває під тиском корекційних процесів на міжнародних ринках.

    У найближчій перспективі експерти не очікують різких стрибків курсу, проте наголошують, що ринок залишається чутливим до зовнішніх факторів, зокрема рішень провідних центральних банків, геополітичних подій та змін у глобальних фінансових потоках. Саме ці фактори надалі визначатимуть баланс між доларом і євро на українському валютному ринку.

  • Фінмоніторинг розпочав перевірку витрат громадян. Джерела

    Фінмоніторинг розпочав перевірку витрат громадян. Джерела

    За інформацією наших джерел, Державна служба фінансового моніторингу розпочала перевірку доходів всіх без виключення громадян України, а не лише чиновників та працівників державних структур.

    “Насамперед це стосується тих громадян, хто отримує зарплату на картки в “Ощадбанку” та “Приваті”.

    Як фіксують порушення. Якщо людина витрачає рівно стільки, скільки отримує зарплати, – претензій до неї немає. Якщо ж вона починає вносити на картку (особливо кредитну) більше грошей, ніж заробляє, – банк вимагає підтвердити дохід.

    Якщо дохід не буде підтверджено, банк може без підтверджень заблокувати картку та рахунки.

    Наступним кроком буде перевірка комерційних банків, а також зіставлення рахунків однієї особи в різних банках та підключення інформації про обмін валют у банках, де фіксують прізвища, і тут знову може відбутися, тепер уже повне, блокування всіх рахунків.

    Головне завдання Фінмоніторингу полягає в тому, щоб синхронізувати обмін інформацією до кінця року, а з січня 2027 року почати жорстко боротися з порушниками фінансового законодавства” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, глава Фінмоніторингу Філіп Пронін фігурує у низці кримінальних проваджень, пов’язаних із будівництвом фортифікацій у Полтавській області та з операціями компаній з оточення бізнесмена Тімура Міндіча.

    Також журналісти порахували зарубіжні поїздки Філіпа Проніна під час війни.

  • Мільярди на кону: МВФ дав Україні шанс, хоча ключову реформу так і не завершили

    Мільярди на кону: МВФ дав Україні шанс, хоча ключову реформу так і не завершили

    Україна наблизилася до отримання чергового великого траншу від Міжнародного валютного фонду. МВФ та українська влада досягли угоди на рівні експертів щодо першого перегляду нової чотирирічної програми розширеного фінансування (EFF), що відкриває шлях до виділення близько 690 мільйонів доларів. Остаточне рішення має ухвалити Виконавча рада Фонду вже найближчими тижнями.

    Про домовленість повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, Україна виконала всі кількісні критерії ефективності та індикативні показники, передбачені програмою станом на кінець березня 2026 року. Саме це стало ключовим аргументом для позитивного рішення місії Фонду.

    Якщо рішення буде затверджене радою директорів МВФ, загальний обсяг коштів, отриманих Україною в межах нової програми EFF, зросте до приблизно 2,2 мільярда доларів. Загальний же розмір програми становить 8,1 мільярда доларів і розрахований на чотири роки.

    Особливу увагу аналітиків привернув той факт, що МВФ погодився продовжити фінансування, хоча Україна не виконала одну з ключових структурних умов програми. Йдеться про законодавчі зміни щодо оподаткування міжнародних поштових відправлень та ліквідації окремих митних пільг для імпортних товарів. Відповідний законопроєкт так і не був ухвалений парламентом у заплановані терміни.

    У Фонді підтвердили, що Україна реалізувала із запізненням два структурні маяки, а ще один не виконала взагалі. Водночас сторони погодили оновлений графік реформ, коригувальні заходи та додаткові зобов’язання, які мають дозволити зберегти програму на правильному курсі.

    Експерти наголошують, що така гнучкість з боку МВФ є доволі нетиповою. Традиційно Фонд дуже жорстко ставиться до виконання структурних реформ і нерідко затримує фінансування через невиконання навіть окремих умов. Однак у випадку України враховується фактор повномасштабної війни та виняткові потреби держави у зовнішньому фінансуванні.

    У МВФ відзначили, що українська економіка продовжує демонструвати стійкість навіть в умовах п’ятого року повномасштабної війни. За оцінкою місії, владі вдалося зберегти макроекономічну стабільність, контроль над фінансовою системою та достатній рівень міжнародних резервів. Важливу роль у цьому відіграє Національний банк України, який продовжує утримувати інфляційні очікування під контролем та забезпечувати стабільність банківського сектору.

    Разом із тим Фонд попереджає, що ризики для економіки залишаються надзвичайно високими. Через війну, руйнування інфраструктури та глобальну нестабільність темпи економічного зростання України можуть сповільнитися до 1–1,6% у 2026 році.

    Серед пріоритетних реформ, які Україна має виконати найближчим часом, залишаються заходи з розширення податкової бази та боротьби з тіньовою економікою. МВФ прямо вказує на необхідність ліквідувати окремі податкові лазівки, реформувати спрощену систему оподаткування, посилити контроль за трансфертним ціноутворенням та вдосконалити роботу митних органів.

    Окремий блок рекомендацій стосується енергетичного сектору. Фонд вважає необхідним поступовий перехід до ринкових механізмів ціноутворення, а також реформування системи державних субсидій та підтримки енергокомпаній. При цьому наголошується, що будь-які зміни тарифів повинні супроводжуватися додатковим соціальним захистом вразливих категорій населення.

    Також МВФ продовжує наполягати на антикорупційних реформах, зміцненні корпоративного управління державними підприємствами та підвищенні ефективності Бюро економічної безпеки й митної служби. Саме ці кроки, на думку кредитора, мають забезпечити довгострокову фінансову стійкість країни.

    Для України рішення МВФ має значення не лише через самі кошти. Позитивний висновок Фонду є важливим сигналом для інших міжнародних партнерів. Багато програм фінансової допомоги Європейського Союзу, Світового банку та окремих країн-донорів напряму прив’язані до успішного проходження переглядів програм МВФ. Саме тому схвалення нового траншу фактично відкриває доступ і до інших джерел зовнішнього фінансування.

    На тлі рекордних витрат на оборону та необхідності фінансувати відновлення зруйнованої інфраструктури міжнародна підтримка залишається критично важливою для української економіки. І хоча низка реформ поки що викликає політичні дискусії та опір у парламенті, нинішня домовленість із МВФ демонструє готовність міжнародних партнерів і надалі підтримувати Україну в умовах війни.

  • Інфляція пригальмувала: чи стане дешевше жити українцям уже цього літа

    Інфляція пригальмувала: чи стане дешевше жити українцям уже цього літа

    В Україні вперше за останні чотири місяці зафіксували уповільнення інфляції. У травні 2026 року зростання споживчих цін становило 0,9% проти 1,4% у квітні, 1,7% у березні та 1% у лютому. Відповідні дані 9 червня оприлюднила Державна служба статистики України.

    Позитивна динаміка дозволила знизити річний показник інфляції до 8,2%. Для порівняння, у квітні річна інфляція становила 8,6%, а в березні – 7,9%. Таким чином, після кількох місяців прискорення темпів зростання цін українська економіка отримала перші ознаки стабілізації.

    Згідно з даними Держстату, базова інфляція, яка не враховує найбільш волатильні категорії товарів та послуг, також продемонструвала уповільнення. У травні вона склала 0,7% порівняно з 0,9% у квітні та 1,5% у березні. Водночас у річному вимірі базова інфляція зросла до 7,9%, тоді як у квітні цей показник становив 7,6%.

    Економісти зазначають, що нинішнє сповільнення інфляції було очікуваним. Значною мірою воно пов’язане з так званим ефектом статистичної бази. У травні минулого року ціни також демонстрували досить високе зростання, тому нинішні показники виглядають більш помірними у річному вимірі.

    Аналітики Forbes Ukraine прогнозують, що у червні інфляція може тимчасово опуститися нижче 8% у річному вимірі. Однак експерти застерігають від надмірного оптимізму. На їхню думку, нинішнє сповільнення не означає остаточного перелому інфляційного тренду, а є радше короткостроковим явищем.

    На ситуацію з цінами продовжують впливати кілька факторів. Насамперед йдеться про наслідки війни, високі бюджетні витрати, коливання валютного ринку, логістичні труднощі та зростання виробничих витрат бізнесу. Крім того, суттєвий вплив на ціни мають тарифи, енергетична ситуація та обсяги імпорту.

    Ще у березні Національний банк України залишив облікову ставку на рівні 15%. Регулятор пояснював таке рішення необхідністю стримування інфляційного тиску та погіршенням інфляційних очікувань. Водночас НБУ наголошував, що фактична траєкторія інфляції загалом відповідає його прогнозам.

    У Нацбанку неодноразово зазначали, що одним із факторів інфляційного тиску залишається поступова девальвація гривні. Зростання курсу долара впливає на вартість імпортних товарів, пального та окремих категорій продукції, що зрештою відображається на споживчих цінах.

    Попри це, міжнародні фінансові організації та українські економісти загалом позитивно оцінюють макроекономічну ситуацію в країні. Значні золотовалютні резерви, стабільна підтримка міжнародних партнерів та контрольована політика НБУ дозволяють уникати різких інфляційних стрибків навіть в умовах повномасштабної війни.

    За оцінками експертів, ключовим викликом для другої половини 2026 року залишатиметься баланс між економічним відновленням та стримуванням цін. Якщо міжнародна фінансова допомога продовжить надходити у запланованих обсягах, а ситуація на валютному ринку залишатиметься контрольованою, Україна має шанси утримати інфляцію в однознаковому діапазоні до кінця року.

    Водночас на подальшу динаміку цін можуть вплинути нові ризики. Серед них – можливі зміни на світових енергетичних ринках, наслідки війни на Близькому Сході, коливання цін на продовольство, а також ситуація з врожаєм в Україні. Окрему роль відіграватиме й курс гривні, який залишається одним із головних факторів формування інфляційних очікувань.

    Таким чином, травень став першим місяцем за останній час, коли інфляція продемонструвала помітне уповільнення. Для українців це означає, що темпи подорожчання товарів та послуг дещо знизилися. Проте експерти наголошують: говорити про остаточну перемогу над інфляцією поки що зарано, адже економіка продовжує працювати в умовах високої невизначеності та воєнних ризиків.

  • Українців налякала нова цифра в обмінниках: чи буде долар по 50 гривень

    Українців налякала нова цифра в обмінниках: чи буде долар по 50 гривень

    В Україні різко активізувалися розмови про можливе подорожчання долара після того, як офіційний курс американської валюти перевищив позначку 44,5 гривні, а в окремих банках та обмінних пунктах наблизився до психологічної межі у 45 гривень. Такі цифри викликали хвилю занепокоєння серед українців, адже будь-які коливання валютного ринку традиційно впливають на ціни, заощадження та купівельну спроможність населення.

    Станом на 9 червня Національний банк України встановив офіційний курс долара на рівні 44,51 гривні. Це на 16 копійок більше, ніж попереднього банківського дня. У найбільших українських банках курс продажу валюти сягнув 44,80–44,90 гривні за долар, а в окремих фінансових установах майже торкнувся позначки у 45 гривень.

    Втім, економісти закликають не панікувати та наголошують, що нинішня ситуація не має нічого спільного з валютними кризами минулих років. За словами координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, йдеться про планову та контрольовану корекцію курсу з боку Національного банку.

    Експерт наголошує, що фундаментальних причин для стрімкого обвалу гривні наразі немає. Україна має значний запас міжнародних резервів, які дозволяють НБУ впевнено контролювати валютний ринок та згладжувати будь-які різкі коливання. Станом на початок червня міжнародні резерви України перевищують 45 млрд доларів, що залишається одним із найвищих показників за всю історію незалежності країни.

    За словами Гетмана, Національний банк фактично проводить політику поступової девальвації гривні, яка відповідає поточним економічним умовам. Одним із головних факторів залишається значний дефіцит зовнішньої торгівлі. Україна продовжує імпортувати товарів значно більше, ніж експортує.

    Олег Гетман

    За оцінками економістів, щороку країна експортує приблизно на 30 млрд доларів менше продукції, ніж імпортує. Такий дисбаланс створює постійний тиск на валютний ринок. Водночас ситуацію суттєво компенсує міжнародна фінансова допомога.

    Саме підтримка міжнародних партнерів залишається одним із ключових факторів стабільності української економіки. Лише протягом року Україна отримує близько 50 млрд доларів грантів, кредитів, макрофінансової допомоги та інших надходжень від західних партнерів. Завдяки цьому платіжний баланс держави залишається контрольованим навіть в умовах війни.

    Економісти підкреслюють, що нинішній курс є результатом свідомої політики регулятора, а не наслідком якоїсь надзвичайної події чи фінансової кризи. Національний банк поступово адаптує курс до реалій економіки, не допускаючи різких стрибків.

    За прогнозами експертів, до кінця 2026 року долар може наблизитися до рівня 46 гривень, однак це буде поступове зростання, а не різка девальвація. Саме такий сценарій наразі вважається базовим для більшості аналітиків.

    Колишній радник президента України з економічних питань Олег Устенко також зазначає, що на валютні ринки продовжують впливати глобальні фактори. Одним із них залишається напруження на Близькому Сході та конфлікт між США й Іраном, який уже позначився на світових цінах на енергоносії та фінансових ринках.

    Олег Устенко

    На думку Устенка, світові інвестори зараз перебувають у стані невизначеності. Це впливає на ціни на золото, нафту та інші активи. Однак для України головним фактором стабільності залишається не зовнішня кон’юнктура, а продовження міжнародної фінансової підтримки.

    Водночас експерти вказують на ризики, які потенційно можуть вплинути на курс гривні у майбутньому. Найсерйознішим із них називають можливе затягування або скорочення фінансової допомоги від міжнародних партнерів.

    Для отримання наступних траншів Україна повинна виконувати умови співпраці з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та Європейським Союзом. Частина цих умов потребує ухвалення відповідних законів Верховною Радою.

    Саме тому економісти наголошують, що політична стабільність та продовження реформ сьогодні мають безпосередній вплив на валютний ринок. Якщо співпраця з міжнародними кредиторами залишатиметься стабільною, загрози різкого обвалу гривні не існує.

    На думку більшості аналітиків, сценарій із доларом по 50 гривень найближчим часом виглядає малоймовірним. Значні міжнародні резерви дозволяють НБУ оперативно втручатися в ситуацію та утримувати ринок від панічних настроїв.

    Таким чином, нинішній стрибок курсу долара до 45 гривень є скоріше технічним та контрольованим процесом, ніж початком нової валютної кризи. Національний банк продовжує керовану девальвацію гривні, адаптуючи курс до економічних реалій воєнного часу. Поки міжнародна підтримка залишається стабільною, експерти не бачать підстав для різкого обвалу національної валюти або неконтрольованого зростання курсу американського долара.