Позначка: екологія

  • США готові виділити до $100 млн на відновлення захисної арки над ЧАЕС

    США готові виділити до $100 млн на відновлення захисної арки над ЧАЕС

    Сполучені Штати Америки заявили про готовність виділити до 100 млн доларів на відновлення захисної арки над Чорнобильською атомною електростанцією (ЧАЕС), яка зазнала пошкоджень внаслідок влучання російського безпілотника. Фінансування стане частиною ширших міжнародних зусиль країн G7 щодо відновлення об’єкта та гарантування ядерної безпеки в Україні.

    У Держдепартаменті США заявили, що Вашингтон готовий покрити близько 20% від загальної прогнозованої вартості ремонтних робіт. Загальний бюджет проєкту оцінюється приблизно у 500 млн доларів, відповідно американський внесок може сягнути 100 млн доларів.

    У заяві підкреслюється, що це рішення ухвалене в контексті довгострокової політики США у сфері ядерної безпеки, нерозповсюдження ядерних ризиків та підтримки критичної інфраструктури України.

    Американська сторона також закликала інших партнерів по G7 та європейських союзників долучитися до фінансування відновлення об’єкта, наголосивши на необхідності спільної міжнародної відповідальності.

    Йдеться про новий безпечний конфайнмент — масштабну інженерну споруду, зведену над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Ця арка була побудована за участі міжнародних партнерів і мала забезпечити ізоляцію зруйнованого реактора щонайменше на 100 років, запобігаючи витоку радіоактивних речовин у навколишнє середовище.

    Однак після пошкоджень, спричинених атакою безпілотника, споруда потребує додаткового відновлення та технічного посилення. У США прямо пов’язують цей інцидент із наслідками повномасштабної війни Росії проти України, яка триває з 2022 року.

    У Держдепі наголошують, що навіть часткове порушення цілісності арки може створити потенційні ризики для ядерної безпеки, хоча наразі критичних витоків радіації не зафіксовано.

    Чорнобильська атомна електростанція залишається одним із найнебезпечніших ядерних об’єктів у світі після катастрофи 1986 року. Тоді аварія на четвертому енергоблоці призвела до масштабного радіоактивного забруднення значної частини України та Європи.

    Після аварії над зруйнованим реактором було зведено кілька захисних конструкцій, однак у 2016 році завершили будівництво нового безпечного конфайнменту — сучасної арки, яка має мінімізувати будь-який вплив залишкової радіації та дозволити поступовий демонтаж старого саркофага.

    Саме ця конструкція сьогодні потребує відновлення після пошкоджень, спричинених зовнішнім впливом.

    У США наголошують, що підтримка відновлення ЧАЕС є не лише питанням України, а й елементом глобальної системи ядерної безпеки. Будь-яке порушення стабільності на об’єкті такого рівня розглядається як потенційна загроза міжнародного масштабу.

    Напередодні річниці аварії на ЧАЕС американська сторона також підкреслила важливість недопущення атак на ядерну інфраструктуру. Подібні заклики звучали і з боку європейських партнерів, які наголошують на необхідності захисту ядерних об’єктів навіть під час воєнних конфліктів.

    Оголошення про готовність фінансування з боку США також має політичний вимір. Воно демонструє продовження підтримки України у сфері безпеки та інфраструктури навіть поза межами безпосередньої військової допомоги.

    Крім того, це рішення підкреслює роль США як одного з ключових донорів у рамках міжнародних програм відновлення України.

    Очікується, що найближчим часом країни G7 узгодять детальний план фінансування та графік ремонтних робіт. Окремо буде визначено технічні параметри відновлення арки та залучення міжнародних експертів до оцінки пошкоджень.

    Українська сторона, у свою чергу, розраховує на оперативний початок робіт, оскільки питання стабільності укриття ЧАЕС безпосередньо пов’язане з екологічною та радіаційною безпекою не лише України, а й усієї Європи.

    Таким чином, ініціатива США щодо фінансування ремонту арки над ЧАЕС стала черговим підтвердженням того, що наслідки чорнобильської катастрофи залишаються предметом міжнародної відповідальності, а безпека об’єкта — одним із ключових пріоритетів глобальної політики у сфері ядерної безпеки.

  • «Природа повертає своє»: що відбувається на місці Каховського водосховища і чому це змінить південь України назавжди

    «Природа повертає своє»: що відбувається на місці Каховського водосховища і чому це змінить південь України назавжди

    Після руйнування Каховського водосховища на півдні України розгортається унікальний природний процес, який уже зараз називають одним із наймасштабніших екологічних трансформаційних явищ у Європі. Територія, яка десятиліттями була штучною водоймою, стрімко змінюється, формуючи нову екосистему — і цей процес лише набирає обертів. Розповів у розмові з УНІАН віце-президент Професійної асоціації екологів України Валентин Щербина.

    Фахівці наголошують: мова не просто про поступове заростання висохлого дна, а про відновлення історичного природного ландшафту. Йдеться про повернення Великого Лугу Запорізького — екосистеми, яка існувала тут століттями до створення водосховища і відігравала ключову роль у природному балансі всього регіону.

    Цей природний комплекс був одним із найцінніших у Східній Європі. Він забезпечував регуляцію клімату, підтримував водний баланс, слугував домівкою для тисяч видів рослин і тварин та формував унікальні умови для сільського господарства. За біологічною продуктивністю його порівнювали з долиною Нілу.

    Сьогодні, після зникнення водосховища, природа фактично почала відновлювати цей ландшафт самостійно. Уже зараз на місці колишнього дна активно з’являється рослинність — передусім верби, які формують густі зарості висотою до кількох метрів. Це перший етап природного відновлення, коли швидкорослі рослини закріплюють ґрунт і створюють основу для формування складнішої екосистеми.

    На наступних етапах ці зарості природно проріджуватимуться, поступаючись місцем іншим видам дерев і рослин. Зокрема, очікується поява тополі, осокора та інших характерних для заплавних лісів порід. У результаті формується багаторівнева екосистема з різноманітною флорою та фауною.

    Екологи пояснюють, що швидкість цих процесів пов’язана з природними особливостями території. До створення водосховища ця місцевість регулярно зазнавала сезонних підтоплень, тому місцеві екосистеми історично пристосовані до різких змін рівня води. Саме ця «пам’ять ландшафту» і дозволяє природі так швидко відновлюватися.

    Водночас наслідки катастрофи залишаються надзвичайно серйозними. Одразу після руйнування дамби загинула величезна кількість риби, а також було знищено або пошкоджено десятки рибних господарств. Найбільший удар припав на осетрові види, які мають довгий цикл відновлення і занесені до Червоної книги.

    Фахівці попереджають, що відновлення популяцій цих риб може тривати десятки років. Це означає, що екологічні наслідки катастрофи відчуватимуться ще довго, навіть попри загальну здатність природи до відновлення.

    Суттєво постраждала і фауна регіону. Зміна водного режиму вплинула не лише на річкові, а й на морські екосистеми. Великий обсяг прісної води, що потрапив у нижню течію Дніпра та прилеглі морські акваторії, змінив рівень солоності, що негативно позначилося на морських видах.

    Окрему проблему становить зникнення або скорочення популяцій ендемічних видів — тобто тих, які існували лише на цій території. Серед них — окремі види комах, гризунів і плазунів. Також серйозного удару зазнали птахи, адже катастрофа сталася в період гніздування.

    Попри це, екологи наголошують: загальний потенціал відновлення екосистеми залишається високим. Ба більше, у деяких аспектах ситуація навіть може покращитися порівняно з періодом існування водосховища.

    Зокрема, відкриття природного русла Дніпра створює кращі умови для міграції риб і природного нересту. Це може сприяти відновленню рибних ресурсів у довгостроковій перспективі.

    Ще одним важливим фактором є зміна гідрологічного режиму. Вільна течія річки може покращити стан Дніпровсько-Бузького лиману та позитивно вплинути на екосистему Чорного моря. Збільшення швидкості течії сприятиме природному очищенню води та відновленню балансу.

    У довгостроковій перспективі — від кількох десятиліть до століття — ця територія може повністю трансформуватися у природну річкову долину з плавнями, болотами та заплавними лісами. Це означає повернення до стану, який існував тут до втручання людини.

    Водночас майбутнє регіону залишається відкритим питанням. Після завершення війни Україна постане перед вибором: або дозволити природі завершити процес відновлення, або відбудовувати водосховище та інфраструктуру.

    Це рішення матиме не лише економічні, а й екологічні наслідки. Відновлення водосховища означатиме повернення до штучної системи, тоді як відмова від нього відкриє можливість створення унікального природного заповідника європейського масштабу.

    Нагадаємо, руйнування Каховської гідроелектростанції сталося 6 червня 2023 року. Це призвело до масштабного затоплення територій, гуманітарної кризи та серйозних екологічних наслідків. Після сходження води водосховище фактично перестало існувати, відкривши величезні площі суші.

    Сьогодні ці території стали своєрідною «лабораторією природи», де можна спостерігати, як екосистеми відновлюються після масштабної катастрофи. І хоча втрати є значними, сам процес відновлення демонструє вражаючу здатність природи адаптуватися і відроджуватися навіть у найскладніших умовах.

    У підсумку, ситуація навколо Каховського водосховища виходить далеко за межі локальної екологічної проблеми. Вона стає прикладом того, як природні процеси можуть змінити цілий регіон — і визначити його майбутнє на десятиліття вперед.

  • Вчені б’ють на сполох: нова причина може відкласти відновлення озонового шару на роки

    Вчені б’ють на сполох: нова причина може відкласти відновлення озонового шару на роки

    Нове дослідження міжнародної групи вчених під керівництвом фахівців Massachusetts Institute of Technology показало, що відновлення озонового шару Землі може відбуватися повільніше, ніж прогнозувалося раніше, попри загальний прогрес у боротьбі з озоноруйнівними речовинами. Головною причиною названо витоки промислових хімікатів, які формально не заборонені міжнародними угодами, але фактично продовжують потрапляти в атмосферу у значно більших обсягах, ніж очікувалося.

    Озоновий шар — це важливий природний бар’єр у стратосфері, який захищає Землю від шкідливого ультрафіолетового випромінювання. Його руйнування було вперше зафіксоване у 1980-х роках, коли над Антарктидою утворилася так звана «озонова діра». Причиною цього явища стали хлорфторвуглеці (CFC) — хімічні сполуки, що широко застосовувалися у промисловості, зокрема у холодильниках, кондиціонерах і аерозолях. Саме це відкриття призвело до ухвалення у 1987 році Монреальського протоколу — міжнародної угоди, яка стала одним із найуспішніших екологічних рішень у світі.

    Завдяки цьому протоколу виробництво більшості озоноруйнівних речовин було поступово припинене, і вчені зафіксували позитивну динаміку: озоновий шар почав відновлюватися. За оптимістичними оцінками, він може повернутися до рівня 1980 року вже у середині XXI століття.

    Однак нове дослідження виявило важливу проблему, яка раніше недооцінювалася. Монреальський протокол містить виняток: деякі озоноруйнівні речовини дозволено використовувати як сировину (так звані feedstock) для виробництва інших матеріалів. Передбачалося, що такі речовини майже не потрапляють у атмосферу — лише близько 0,5% від обсягів виробництва.

    Втім, сучасні вимірювання показали іншу картину. Вчені зафіксували значно вищі концентрації цих речовин у повітрі, ніж очікувалося. За новими оцінками, реальний рівень витоків може сягати приблизно 3,6% від обсягів виробництва, а для деяких сполук — навіть більше.

    Ці дані були отримані завдяки аналізу глобальної мережі атмосферного моніторингу, а також моделюванню різних сценаріїв розвитку ситуації. До дослідження долучилися також фахівці з провідних міжнародних інституцій, зокрема NASA та NOAA, що підвищує достовірність отриманих результатів.

    Результати моделювання показали, що якщо нинішній рівень витоків збережеться, відновлення озонового шару може затриматися приблизно на сім років. Замість очікуваного сценарію повернення до норми у 2060-х роках, цей процес може розтягнутися до 2070-х.

    Особливу тривогу викликає те, що виробництво таких хімікатів не зменшується, а навпаки — зростає разом із попитом на продукцію, де вони використовуються. Йдеться, зокрема, про виробництво пластмас, антипригарних покриттів і нових хімічних замінників, які приходять на зміну забороненим речовинам.

    Науковці наголошують, що проблема не є критичною, але потребує уваги на міжнародному рівні. За їхніми словами, якщо країни-учасниці Монреальського протоколу посилять контроль за промисловими процесами та зменшать витоки, це дозволить пришвидшити відновлення озонового шару і знизити ризики для здоров’я людей.

    Зокрема, йдеться про необхідність модернізації виробництва, запровадження більш жорстких стандартів контролю та пошук безпечніших альтернатив хімічним речовинам. Вчені також підкреслюють, що навіть кількарічна затримка може мати відчутні наслідки, адже озоновий шар безпосередньо впливає на рівень ультрафіолетового випромінювання, а отже — на ризики раку шкіри, пошкодження екосистем і кліматичні процеси.

    Таким чином, нове дослідження фактично виявило «слабке місце» однієї з найуспішніших екологічних угод у світі. Воно показує, що навіть після значного прогресу людство має продовжувати контроль і вдосконалення глобальних екологічних політик, щоб остаточно відновити озоновий шар і мінімізувати ризики для планети.

  • На ЧАЕС прокоментували заяви про стан саркофага

    На ЧАЕС прокоментували заяви про стан саркофага

    На Чорнобильській атомній електростанції відреагували на повідомлення про нібито можливий ризик обвалу нового безпечного конфайнмента (НБК), який накриває зруйнований четвертий енергоблок ЧАЕС. У державному підприємстві наголошують, що ключові несучі конструкції споруди залишаються неушкодженими, а сама система продовжує виконувати свої основні функції з ядерної та екологічної безпеки.

    Інформаційний резонанс виник після заяв Greenpeace Україна. Старший ядерний фахівець організації Шон Берні у своїх коментарях зазначав, що після інциденту з ударом дрона у 2025 році конструкція могла зазнати впливів, які потенційно потребують додаткових ремонтних і стабілізаційних заходів. У Greenpeace наголошують, що будь-які пошкодження об’єктів, які виконують функцію ізоляції зруйнованого реактора, мають стратегічне значення для ядерної безпеки і потребують постійного міжнародного контролю та оцінки ризиків.

    У своїх заявах представники організації також підкреслюють, що конфайнмент є складною інженерною системою, яка розрахована на довготривалу експлуатацію, однак чутлива до зовнішніх впливів. Саме тому, за їхніми словами, навіть часткові порушення герметичності або пошкодження окремих елементів можуть впливати на загальну оцінку стану об’єкта.

    Водночас у ДСП «Чорнобильська АЕС» запевняють, що після інциденту у 2025 році новий безпечний конфайнмент дійсно частково втратив властивості повної герметизації, однак це не вплинуло на його головну функцію — екологічну ізоляцію зруйнованого четвертого енергоблоку. Підприємство окремо наголошує, що після проведених технічних оглядів не зафіксовано пошкоджень несучих конструкцій аркової споруди, які могли б свідчити про загрозу її стійкості.

    «Пошкодження несучих конструкцій локалізуючої споруди об’єкта “Укриття” та нового безпечного конфайнмента не зафіксовано», — зазначили у ЧАЕС, підкреслюючи, що об’єкт залишається контрольованим і стабільним у межах експлуатаційних параметрів.

    Фахівці станції також додають, що рівень радіаційної безпеки контролюється в постійному режимі, а система моніторингу дозволяє відстежувати стан конструкцій, повітряного середовища та можливі відхилення у роботі обладнання. За їхніми словами, за умови штатної роботи всіх систем і відсутності нових зовнішніх впливів ризики неконтрольованого виходу радіоактивних речовин залишаються мінімальними.

    Окремо зазначається, що найбільші ризики для таких об’єктів пов’язані не лише з прямими ударами, а й із можливими вибуховими хвилями або пошкодженням інфраструктури поблизу, що може впливати на стабільність окремих елементів конструкції.

    Новий безпечний конфайнмент ЧАЕС є однією з найбільших рухомих інженерних споруд у світі. Його збудували для накриття старого саркофага, спорудженого після аварії 1986 року, з метою довготривалої ізоляції радіоактивних матеріалів та створення умов для майбутнього демонтажу нестабільних конструкцій об’єкта «Укриття». Споруда обладнана системами вентиляції, радіаційного моніторингу та контролю деформацій, що дозволяє відстежувати її стан у режимі реального часу.

  • У Чорнобилі вперше за роки помітили групу лелек

    У Чорнобилі вперше за роки помітили групу лелек

    У центрі Чорнобиля зафіксували незвичну подію — на дах адміністративної будівлі поблизу меморіалу «Зірка Полині» одночасно приземлилися шість білих лелек. Про це повідомили у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.

    Птахи зробили коротку зупинку для відпочинку, однак сама їхня поява в такій кількості в межах міста привернула увагу як місцевих спостерігачів, так і дослідників природи.

    За словами фахівців, подібні випадки є нетиповими для Чорнобиля. Востаннє гніздування білих лелек у місті фіксували приблизно два десятиліття тому. Відтоді птахи з’являлися тут переважно під час сезонних міграцій і не затримувалися надовго.

    Нинішній епізод, коли одразу шість особин зупинилися у центральній частині міста, екологи розглядають як важливий сигнал для подальших спостережень. Водночас вони наголошують, що робити остаточні висновки на основі одного випадку поки рано.

    Фахівці припускають, що така поведінка може бути пов’язана зі змінами в екосистемі регіону або особливостями міграційного періоду.

    Нагадаємо, що цього року перші лелеки повернулися в Україну вже 24 лютого. Один із найраніших прильотів зафіксували на Рівненщині — ймовірно, птах зимував неподалік і повернувся до гнізда раніше за інших.

    Також увагу спостерігачів привернула історія лелеки на ім’я Збися, за якою стежать у Польщі. Птах зимував у Чаді та розпочав зворотну міграцію на початку лютого, подолавши сотні кілометрів, щоб повернутися до свого гнізда. За підрахунками науковців, це вже сьомий переліт цієї особини.

    Таким чином, поява групи лелек у Чорнобилі може бути частиною ширших змін у поведінці перелітних птахів, які фахівці продовжать досліджувати.

  • Госпсуд Києва залишив у приватному користуванні землі заказника “Буго-Деснянський”

    Госпсуд Києва залишив у приватному користуванні землі заказника “Буго-Деснянський”

    Господарський суд Києва відмовив прокуратурі у задоволенні позову щодо повернення у державну власність 1073 гектарів загальнозоологічного заказника “Буго-Деснянський”. Землі залишаються у користуванні приватного підприємства.

    Йдеться про ПП «Туристичне мисливсько-рибальське господарство “Вінницьке”», яке отримало ці угіддя на підставі рішень Вінницької обласної ради та договорів, укладених у 2011 і 2015 роках.

    Прокуратура вимагала скасувати як рішення облради, так і укладені договори, однак суд не знайшов підстав для повного визнання їх недійсними.

    У рішенні зазначається, що окремі положення договорів дійсно можуть викликати сумніви, однак вони не є істотними умовами. Відтак це не впливає на чинність документів у цілому.

    Таким чином, суд визнав вимоги прокуратури необґрунтованими та відмовив у задоволенні позову.

    Відомо, що до складу мисливських угідь входить територія природно-заповідного фонду, яка була передана у користування ще рішенням обласної ради у 2007 році.

    За даними відкритих реєстрів, засновниками підприємства є Олександр Таран, Валентина Нагірняк та Іван Івацко. Останній також є керівником компанії і раніше очолював державне підприємство «Вінницьке лісомисливське господарство».

    Справу розглядали в межах господарської юрисдикції, і наразі угіддя продовжують перебувати у приватному користуванні.

  • Правоохоронці викрили організовану групу з незаконного видобутку бурштину

    Правоохоронці викрили організовану групу з незаконного видобутку бурштину

    На Рівненщині правоохоронці вийшли на організовану схему незаконного видобутку бурштину, яка діяла протягом майже двох років і, за попередніми оцінками, завдала довкіллю збитків на понад 350 мільйонів гривень.

    За матеріалами слідства, група осіб використовувала легальне прикриття у вигляді робіт з геологічного вивчення надр, фактично здійснюючи промисловий видобуток бурштину. У схемі застосовувалася важка техніка — екскаватори, мотопомпи та інше спеціалізоване обладнання.

    Окрему роль у діяльності відігравав підприємець, якого слідство вважає ключовою ланкою у забезпеченні процесу. Він відповідав за фінансування, постачання техніки та організаційні питання, що дозволяло підтримувати безперервну роботу незаконного промислу.

    За даними правоохоронців, упродовж періоду з середини 2022 року до весни 2024 року учасники схеми видобули понад 5 тонн бурштину. Видобутий ресурс реалізовували поза офіційним обліком, уникаючи сплати податків.

    У справі вже фігурують дев’ять осіб. Частину з них обвинувачують у створенні та участі в організованій групі, а також у незаконному видобутку корисних копалин. Матеріали щодо цих фігурантів передані до суду.

    Слідчі продовжують роботу, перевіряючи можливу причетність інших осіб до схеми. Правоохоронні органи заявляють, що мають намір повністю розкрити механізм незаконного видобутку та притягнути до відповідальності всіх учасників.

  • На Київщині бізнесмен вирубав заповідний ліс, щоб побудувати маєток

    На Київщині бізнесмен вирубав заповідний ліс, щоб побудувати маєток

    З’явилася інформація щодо земельної ділянки на Київщині, яка, за даними судових рішень, належить до лісового фонду та могла бути виведена з державної власності з подальшою зміною цільового призначення і забудовою.

    Йдеться про територію загальною площею понад 1,2 га, яка належала державному підприємству «Боярська лісова дослідна станція» і входить до лісів першої групи. За наявною інформацією, ця земля розташована в районі Хотівського лісництва поблизу населеного пункту Лісники.

    Власник українського холдингу MS Capital Максим Шкіль вирубав заповідний Чернечий ліс на Київщині і збудував там заміський маєток. Це майно він оформив на свою матір Тетяну Шкіль.

    Йдеться про земельні ділянки загальною площею 1,26 га Державного підприємства “Боярська лісова дослідна станція” (ліси І групи, вкриті лісом) у кварталі № 58 Хотівського лісництва біля села Лісники Києво-Святошинського району.

    Чисельні рішення судів доводять, що цю землю було вкрадено в держави, а потім перепродано декілька разів. Ліс вирубали, і на цьому місці побудували житловий будинок площею 3 тис. кв. м. Варість заміського маєтку – близько 18 млн доларів.

    Власником землі та будинку є Шкіль Тетяна Василівна. Тетяна Шкіль обʼєднала земельні ділянки з кадастровими №№ 3222484500:03:001:5077, 3222484500:03:001:5034, 3222484500:03:001:5088, 3222484500:03:001:5089 та забудувала (декларація КС051200811542).

    Але мешкає там не вона, а її син-бізнесмен. Це – матір Максима Шкіля – власника компанії “Автострада”, яка була одним із лідерів “Великого будівництва”. Шкіль працював помічником народного депутата від “Партії регіонів” Миколи Дем’янка з 2007 по 2014 рік, а згодом очолив політичну організацію “Молоді регіони” – молодіжне крило “Партії регіонів”.

    Суди за повернення землі державі ще тривають (справи №№369/2862/21, 369/13376/21).

  • В Україні можуть закрити доступ до водойм: екологи б’ють на сполох

    В Україні можуть закрити доступ до водойм: екологи б’ють на сполох

    У Верховній Раді планують розглянути законопроєкт №12384 «Про стимулювання економічного розвитку рибного господарства», який, за словами експертів і екологів, може призвести до обмеження доступу громадян до водойм та створити ризики для довкілля.

    Ініціаторами законопроєкту виступили голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, його заступник Андрій Мотовиловець, голова аграрного комітету Олександр Гайду та ще кілька народних депутатів. Документ парламент має розглянути 10 березня.

    Раніше схожий законопроєкт уже був ухвалений парламентом, однак президент наклав на нього вето. Нинішня версія документа подана повторно, і для її ухвалення буде достатньо простої більшості голосів — 226 депутатів.

    Документ передбачає створення нових умов для інвестування у рибне господарство. Зокрема, йдеться про можливість надання підприємцям у користування водних об’єктів і прилеглих земельних ділянок для розвитку рибництва та пов’язаної інфраструктури.

    Разом з тим екологи звертають увагу, що законопроєкт може скасувати чинну заборону на передачу в оренду водойм, які використовуються для питних потреб населення.

    Фахівчиня з питань природно-заповідного фонду Української природоохоронної групи Катерина Філюта зазначає, що вирощування риби передбачає використання кормів, які можуть негативно впливати на якість води.

    За її словами, штучне збільшення популяції риби у водоймах може змінити природний баланс екосистеми та створити ризики для видів риб, які традиційно мешкають у цих водоймах.

    Критичні зауваження до законопроєкту висловили і представники Національної академії наук України. Науковці пропонують доопрацювати документ, оскільки він може створювати додаткові екологічні ризики.

    Подібну позицію озвучила і Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу генерального прокурора. Там вважають, що запропоновані зміни не враховують чинних природоохоронних механізмів і можуть призвести до погіршення стану довкілля.

    Зокрема, у разі передачі у користування водойм, які використовуються для питного водопостачання, існує ризик погіршення якості води. При цьому законопроєкт не встановлює чіткої системи контролю за її станом.

    Окрім того, документ не передбачає можливості розірвання договору користування водним об’єктом у разі порушення природоохоронного законодавства.

    Ще одним дискусійним положенням законопроєкту є можливість розміщення тимчасових споруд у прибережних захисних смугах.

    Йдеться про невеликі земельні ділянки площею до 0,1 гектара, які можуть надаватися для облаштування виробничої інфраструктури — причалів, сортувальних майданчиків або пунктів прийому риби.

    Втім експерти звертають увагу, що закон не обмежує кількість таких ділянок. У результаті вздовж берегової лінії може з’явитися значна кількість об’єктів або навіть огорож, що фактично ускладнить доступ громадян до води.

    Крім того, законопроєкт не передбачає проведення оцінки впливу на довкілля або громадських слухань перед реалізацією таких проєктів.

    Екологи наголошують, що документ фактично дозволяє обмежувати право загального водокористування. Це може стосуватися купання, катання на човнах, забору води або любительського рибальства.

    На думку експертів, такі обмеження можуть використовуватися для легалізації вже існуючих випадків незаконного перекриття доступу до водойм.

    У висновку Головного юридичного управління Верховної Ради також зазначено, що законопроєкт може суперечити Конституції України та не враховує позицію Конституційного Суду щодо права громадян на вільний доступ до водних об’єктів.

    Зауваження до документа висловили й кілька міністерств. Зокрема, Міністерство фінансів пропонує доопрацювати законопроєкт, а Міністерство економіки, Міністерство довкілля та Міністерство аграрної політики висловили власні застереження.

    Таким чином, ініціатива, яка декларується як механізм залучення інвестицій у рибне господарство, викликає серйозну дискусію серед екологів, науковців та юристів щодо можливих наслідків для довкілля та доступу громадян до природних ресурсів.

  • Протасів Яр в Києві втратив статус заказника: 16 гектарів знову під загрозою забудови

    Протасів Яр в Києві втратив статус заказника: 16 гектарів знову під загрозою забудови

    Північний апеляційний господарський суд частково скасував рішення Київської міської ради про створення заказника у Протасовому Яру в Києві. Йдеться про територію площею близько 16 гектарів, яка отримала статус ландшафтного заказника імені громадського активіста Романа Ратушного.

    Суд не задовольнив апеляційні скарги Київради та громадської організації «Захистимо Протасів Яр», фактично підтримавши позицію забудовника — компанії ТОВ «Протасів Яр».

    Ця компанія пов’язана з бізнес-групою WOG та народним депутатом Ігорем Івахівим.

    Рішення апеляційної інстанції відкриває можливість для забудовника оскаржити встановлений раніше земельний сервітут на цій території. У разі скасування такого обмеження компанія може отримати юридичні підстави для реалізації будівельного проєкту на спірній ділянці.

    Протасів Яр у центрі Києва тривалий час залишається предметом конфлікту між забудовниками та громадськими активістами. У 2022 році Київрада ухвалила рішення створити тут ландшафтний заказник імені Романа Ратушного — київського активіста, який виступав проти забудови цієї зеленої території.

    Громадські організації та мешканці столиці наполягають на збереженні зеленої зони, тоді як представники забудовника вважають рішення про створення заказника таким, що обмежує їхні майнові права.

    Подальша доля спірної території може залежати від нових судових процесів та рішень міської влади щодо захисту цієї ділянки.