Radaonline.news

Позначка: дискримінація

  • Сутички через українські прапори у Римі

    Сутички через українські прапори у Римі

    Посольство України в Італії повідомило про випадки агресії та дискримінації щодо людей із українськими прапорами під час масових заходів з нагоди Дня визволення Італії, які традиційно відзначаються 25 квітня. За інформацією дипломатичної установи, інциденти сталися під час святкувань у різних містах країни, зокрема в Римі, де відбуваються одні з найбільших публічних акцій.

    У своїй заяві посольство різко засудило будь-які прояви насильства та нетерпимості щодо громадян, які мирно висловлюють свою позицію, зокрема демонструючи українську символіку. Дипломати наголосили, що в умовах повномасштабної війни Росії проти України синьо-жовтий прапор став символом боротьби за свободу, незалежність і демократичні цінності.

    «Випадки агресії та дискримінації щодо людей, які тримають українські прапори під час сьогоднішніх святкувань, є абсолютно неприйнятними. Сьогодні український прапор символізує боротьбу за свободу, незалежність, демократію та людське життя проти жорстокої війни Росії», — зазначили в посольстві.

    За повідомленнями італійських медіа, під час заходів у Римі відбулися сутички за участі окремих груп учасників. Люди з українськими прапорами зазнали словесних образ, а в окремих випадках — фізичних нападів. Ситуація загострилася настільки, що до втручання були залучені правоохоронці. Поліція намагалася розділити учасників конфлікту та запобігти подальшій ескалації насильства.

    Також повідомляється, що на місце подій викликали медиків — частині постраждалих надали допомогу безпосередньо під час заходу. Водночас точна кількість постраждалих, як і ступінь отриманих травм, наразі офіційно не уточнюються. Правоохоронні органи Італії поки не оприлюднили детальної інформації щодо інцидентів, зокрема не повідомили про можливі затримання.

    День визволення Італії є однією з ключових державних дат країни. Він присвячений завершенню нацистської окупації та падінню фашистського режиму у 1945 році. Щороку 25 квітня по всій країні відбуваються марші, мітинги та меморіальні заходи, організовані як державними структурами, так і громадськими та політичними організаціями. Участь у них беруть тисячі людей, включно з представниками різних політичних рухів.

    Останніми роками ці заходи дедалі частіше стають майданчиком для ширших політичних дискусій, зокрема щодо міжнародних конфліктів і ролі Італії на світовій арені. Після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році українська тематика регулярно з’являється на подібних акціях — як у вигляді символіки, так і у формі публічних заяв чи виступів.

    На цьому тлі інциденти з агресією проти людей з українськими прапорами викликали значний резонанс. У посольстві України наголосили, що насильство щодо тих, хто виступає проти війни та порушень прав людини, є неприпустимим.

    «Насильство щодо тих, хто виступає проти щоденних убивств невинних людей, депортації дітей та спроб Росії знищити незалежну державу та її народ, викликає глибоке обурення та повне нерозуміння. Це не повинно повторитися», — підкреслили дипломати.

    Водночас українська сторона висловила вдячність уряду Італії та громадянам країни, які підтримують Україну. Італія залишається одним із партнерів України в Європейському Союзі, надаючи як політичну, так і гуманітарну допомогу. У країні проживає значна українська громада, яка активно бере участь у громадському житті та організовує заходи на підтримку України.

    Експерти зазначають, що подібні інциденти можуть бути пов’язані з різними політичними поглядами серед учасників масових заходів. Частина активістів у Європі виступає з критикою військової допомоги Україні або закликає до негайних мирних переговорів, що іноді призводить до конфліктів із проукраїнськими учасниками акцій. Водночас такі сутички залишаються поодинокими, і більшість заходів проходять мирно.

    На момент публікації матеріалу італійська влада не надала розгорнутої офіційної реакції на інциденти. Очікується, що після завершення перевірок правоохоронці оприлюднять додаткову інформацію щодо обставин подій, а також дадуть оцінку діям учасників конфліктів.

    Інциденти під час святкувань 25 квітня підкреслюють, що навіть події, присвячені історичній пам’яті та боротьбі за свободу, можуть супроводжуватися напруженням у сучасному політичному контексті. Для української сторони питання безпеки громадян і поваги до національної символіки за кордоном залишається особливо чутливим в умовах триваючої війни.

    Розслідування триває, а дипломатичні установи продовжують стежити за ситуацією та взаємодіяти з італійською владою щодо забезпечення прав і безпеки українців під час публічних заходів.

  • Депутатка від ОПЗЖ потрапила в скандал через висловлювання про хворих дітей

    Депутатка від ОПЗЖ потрапила в скандал через висловлювання про хворих дітей

    На Дніпропетровщині спалахнув гучний скандал після висловлювань депутатки обласної ради Олени Чиркової, яка під час засідання бюджетної комісії допустила образливі слова щодо дітей із генетичними захворюваннями. Інцидент стався під час обговорення фінансування медичного закладу, який займається неонатальним скринінгом новонароджених.

    Під час відеоконференції Чиркова, коментуючи державну програму ранньої діагностики, заявила, що її мета — “щоб у нас не було дебілів”. Ці слова швидко поширилися в мережі та викликали різку реакцію суспільства.

    Контекстом дискусії стало недофінансування Міжобласного центру медичної генетики та пренатальної діагностики у Кривому Розі. Через брак ресурсів заклад уже два тижні не проводив обстеження новонароджених, що створює ризики для своєчасного виявлення важких спадкових хвороб.

    Саме в цей момент депутатка намагалася апелювати до важливості державної програми, однак форма її висловлювання викликала обурення навіть серед колег і медичної спільноти.

    Реакція на інцидент була миттєвою. Громадська спілка «Орфанні захворювання України» назвала такі слова “ганьбою” та “поведінкою за межею людяності”, наголосивши, що мова йде про дітей, які потребують підтримки, а не стигматизації.

    Омбудсман Дмитро Лубінець також відреагував на ситуацію, заявивши про порушення прав і гідності дітей та відкриття відповідного провадження.

    Керівництво обласної ради також засудило висловлювання. Голова облради наголосив, що подібні заяви є неприпустимими і принижують людську гідність, а ситуація має отримати оцінку на рівні депутатської етики.

    Після хвилі критики Чиркова публічно вибачилася, визнавши, що використала неприйнятне формулювання. Вона зазначила, що шкодує про свої слова та просить вибачення у батьків і родин, яких могла образити.

    Разом із тим скандал підсвітив і системну проблему — нестачу фінансування медичних програм, які безпосередньо впливають на життя новонароджених. Неонатальний скринінг дозволяє виявляти десятки генетичних захворювань на ранніх стадіях і в багатьох випадках запобігати тяжким наслідкам для здоров’я дитини.

    Що відомо про саму депутатку: Олена Чиркова має тривалий політичний бекграунд. У 2006–2015 роках вона була депутаткою Дніпропетровської облради від Партії регіонів, а також працювала помічницею народного депутата Михайла Разгоняєва. У 2020 році її обрали до облради від партії ОПЗЖ, де вона представляє Криворізький район.

    Скандал довкола її висловлювань продовжує набирати обертів. У соцмережах користувачі вимагають не лише вибачень, а й складання депутатського мандата. Водночас експерти наголошують, що ситуація виходить за межі одного інциденту і порушує ширше питання — культури публічної комунікації влади та ставлення до людей із захворюваннями.

  • Понад 50% українок повідомили про сексуальні домагання та дискримінацію в Європі

    Понад 50% українок повідомили про сексуальні домагання та дискримінацію в Європі

    Українські жінки, які виїхали за кордон після початку повномасштабної війни, стикаються з високим рівнем фізичного, сексуального та психологічного насильства в країнах Європейського Союзу. Про це йдеться у звіті European Union Agency for Fundamental Rights, оприлюдненому 24 лютого. Про результати дослідження повідомило видання Deutsche Welle.

    Після вторгнення Росії близько 2,5 мільйона жінок і дівчат залишили Україна та отримали тимчасовий захист у державах ЄС. Директорка FRA Сірпа Раутіо наголосила, що країни-члени повинні гарантувати постраждалим належний захист, підтримку та доступ до правосуддя.

    Звіт базується на опитуванні 2024 року серед понад 1200 українок, які проживають у Чехії, Німеччині та Польщі, а також на інтерв’ю з 30 жінками, що зазнали насильства.

    За даними дослідження, кожна четверта українка повідомила про фізичне або сексуальне насильство з початку війни. Із них 62% постраждали вже в одній із країн ЄС, ще 9% — під час втечі до Євросоюзу. Водночас 39% респонденток заявили про випадки насильства в Україні, у частині випадків — з боку російських військових.

    Крім того, 51% опитаних повідомили про сексуальні домагання після початку війни, а 23% — про онлайн-домагання. Ці показники перевищують середній рівень серед жінок у країнах ЄС.

    Також близько 54% респонденток стикалися з негативною реакцією або нападами після публічного спілкування українською мовою, особливо в Чехії та Польщі. Майже кожна четверта жінка отримувала пропозиції житла чи роботи, які могли мати ознаки експлуатації.

    У FRA наголошують на необхідності посилення програм підтримки, інформування про права та створення безпечних механізмів повідомлення про випадки насильства.

  • Івано-Франківський суд скасував дискримінаційне звернення міськради щодо абортів

    Івано-Франківський суд скасував дискримінаційне звернення міськради щодо абортів

    Івано-Франківський окружний адміністративний суд 29 жовтня скасував звернення Івано-Франківської міської ради «Про захист життя зачатих дітей і припинення абортів в українському народі», визнавши його таким, що виходить за межі повноважень ради та має дискримінаційний характер. Рішення ухвалено на користь позивачок — громадської організації «Марш Жінок» та інших активісток.

    Івано-Франківський окружний адміністративний суд 29 жовтня скасував звернення Івано-Франківської міської ради, в якому орган місцевого самоврядування просив Верховну Раду, Президента та Кабмін «зупинити аборти» і «захистити життя зачатих дітей». Про рішення суду повідомила громадська організація «Марш Жінок», яка виступала позивачем у справі.

    Суд встановив, що таке звернення виходить за межі повноважень місцевої ради та містить дискримінаційні положення, оскільки фактично втручається у сферу репродуктивних прав і може обмежувати доступ до медичних послуг. У рішенні наголошено: органи місцевого самоврядування не уповноважені регулювати або забороняти медичні послуги, що належать до компетенції законодавця та органів центральної влади.

    Адвокатка позивачок Євгенія Гузь прокоментувала рішення так: «Це рішення — прецедент. Воно підтверджує, що права жінок на власне тіло і вибір захищені законом». У повідомленні «Маршу Жінок» зазначено, що судове рішення юридично фіксує кілька важливих положень: місцева влада не може втручатися у репродуктивні права; право жінки розпоряджатися власним тілом є частиною конституційних свобод; політичні декларації та звернення не можуть обмежувати доступ до медичних послуг.

    Реакція громадськості та експертів свідчить про важливість справи не лише для Івано-Франківська, а й як потенційного прецеденту для інших місцевих рад, що ухвалюють подібні політичні звернення. Активістки вбачають у рішенні суду захист базових прав та підкреслюють, що законодавчі питання стосовно медичного регулювання належать до компетенції центральних органів влади і парламенту.

    Міська рада Івано-Франківська поки що не оприлюднила детальних публічних коментарів щодо рішення суду. Водночас рішення адмінсуду може стати аргументом у майбутніх спорах навколо подібних звернень інших органів місцевого самоврядування.

  • Освітній скандал у Фінляндії: школярку з України змусили виконувати російську пісню

    Освітній скандал у Фінляндії: школярку з України змусили виконувати російську пісню

    У фінському місті Еспоо стався інцидент, який викликав обурення української громади. На уроці музики 11-річну ученицю українського походження змусили співати російську пісню «Калінка». Про це повідомила телерадіокомпанія Yle.

    Мати дівчинки, Ірина Горкун-Сілен, розповіла, що інцидент стався у школі Storängen. Того дня діти ознайомлювалися з російською культурою, і вчителька запропонувала всім співати «Калінку» — пісню, яка відома у виконанні хору Червоної армії та символізує російське військове минуле.

    Ніколь відмовилася, пояснивши, що вона українка і не хоче співати російською. У відповідь педагог сказала, що «у школі про війну не говорять». За словами матері, дівчинка зрозуміла, що отримає погану оцінку, якщо відмовиться, тому була змушена співати, хоча це її глибоко образило.

    Директорка школи Елінор Гелльман заявила, що навчальний заклад «вітає всіх дітей незалежно від походження» і дотримується державної навчальної програми. Вона наголосила, що на уроках мистецтва діти знайомляться з різними культурами, а завдання обираються педагогічно обґрунтовано.

    Однак у Національному управлінні освіти Фінляндії визнали, що в умовах війни певний навчальний контент може викликати сильні емоції. Юристка управління Хейді Руонала наголосила, що вчитель у таких випадках повинен проявити гнучкість і надати дитині альтернативне завдання.

    Голова Товариства українців у Фінляндії Василь Гуцул заявив, що цей випадок порушує важливе питання: чи доречно нині популяризувати російську культуру в школах. Він додав, що проблема значно глибша — адже багато державних послуг для українських біженців у Фінляндії досі надаються російською мовою.

    Міністерство освіти Фінляндії поки не прокоментувало інцидент, але українська громада закликає переглянути навчальні підходи, щоб уникати ситуацій, які можуть травмувати дітей, що втекли від війни.

  • Переповнені камери, брак медицини та пожежна небезпека: проблеми Київського СІЗО

    Переповнені камери, брак медицини та пожежна небезпека: проблеми Київського СІЗО

    ГО «Україна без тортур» оприлюднила підсумки пілотного проєкту «Систематичний моніторинг дотримання прав людини в державній установі “Київський слідчий ізолятор”». Перевірка виявила низку системних порушень, що впливають на права та гідність осіб, які утримуються в установі.

    За висновками моніторингу, проблеми охоплюють кілька ключових напрямів:

    • Переповненість камер і брак простору. У більшості приміщень не витримується норма площі на одну особу, що спричиняє антисанітарні умови, підвищений ризик конфліктів і поширення хвороб.

    • Неналежний санітарний і технічний стан. Камери потребують ремонту; фіксуються пліснява, зношені меблі, пошкоджені вікна, проблеми з освітленням і вентиляцією; в частині приміщень відсутній доступ до чистої питної води.

    • Порушення температурного режиму. Узимку приміщення недостатньо опалюються, улітку — відсутня адекватна вентиляція.

    • Невідповідне роздільне тримання. Ув’язнених з різним процесуальним статусом та категоріями злочинів утримують разом, що суперечить закону і створює додаткові ризики.

    • Проблеми з трудовими та соціальними правами. Особи, залучені до робіт, не завжди отримують спецодяг та належні умови праці згідно з вимогами.

    • Обмеження приватності і особистого простору. Відсутність перегородок у санвузлах, постійний нагляд і переповненість камер позбавляють осіб базових умов приватності.

    • Дискримінаційні практики. Встановлено практики поділу ув’язнених за «ієрархією», що призводить до стигматизації та порушень прав окремих осіб.

    • Недотримання пожежної та технічної безпеки. Фіксуються доступи до оголених електродротів та відсутність належних заходів протипожежного захисту.

    • Непристосованість інфраструктури для людей з інвалідністю. Прогулянкові дворики і приміщення для побачень не відповідають вимогам інклюзивності.

    • Перешкоди в доступі до медичної допомоги. Ув’язнені не завжди мають можливість потрапити на прийом до лікаря; медчастина не відповідає стандартам.

    ГО «Україна без тортур» називає ці порушення системними і повʼязаними з хронічним недофінансуванням та бездіяльністю, що ставить під загрозу життя та здоровʼя сотень людей, за яких держава несе повну відповідальність. У результаті проєкту організація підготувала та передала адміністрації установи 22 рекомендації щодо усунення виявлених проблем.

  • Дистанційна робота як захист: що робити, якщо на роботі принижують чи домагаються

    Дистанційна робота як захист: що робити, якщо на роботі принижують чи домагаються

    Центрально-Західне міжрегіональне управління Держпраці надало офіційне роз’яснення щодо ситуацій, у яких працівник може вимагати тимчасового переведення на дистанційну форму роботи. Мова йде про випадки, коли працівник зазнає дискримінації, сексуальних домагань або інших форм насильства на робочому місці.

    Згідно з чинним законодавством, працівник має право звернутися до роботодавця з вимогою тимчасового переведення на дистанційну роботу терміном до двох місяців. Це можливо у ситуаціях, коли на робочому місці відносно нього були вчинені дії, які мають ознаки дискримінації або принижують його гідність.

    Однак є низка обмежень. По-перше, не кожна посада дозволяє працювати дистанційно — усе залежить від характеру трудових обов’язків. По-друге, роботодавець може відмовити в переведенні, якщо працівник не надав переконливих фактів, які свідчать про наявність дискримінації чи насильства.

    Це означає, що усне повідомлення або загальні звинувачення без конкретних доказів (документів, свідчень, записів) можуть бути недостатніми для ухвалення позитивного рішення про переведення.

    Таке роз’яснення стало актуальним на фоні зростання уваги до теми безпечного та гідного робочого середовища. У Держпраці наголошують: законодавство України гарантує захист від дискримінації та домагань на роботі, однак реалізація цього захисту потребує дотримання процедурних вимог.

    Працівники, які стикаються з порушеннями, мають право не лише вимагати дистанційної роботи, а й звертатися до Держпраці або суду для захисту своїх прав.

  • В Україні посилено відповідальність за домашнє насильство

    В Україні посилено відповідальність за домашнє насильство

    З 19 грудня 2024 року набув чинності новий закон, який посилює відповідальність за домашнє насильство та насильство за ознакою статі. Закон передбачає низку нововведень, зокрема адміністративну відповідальність за сексуальні домагання та насильство на основі статі.

    Згідно з новим законодавством, дитина визнається потерпілою не тільки в кримінальних справах про домашнє насильство, а й у справах про адміністративні правопорушення. Це розширює захист неповнолітніх, які можуть стати свідками або жертвами насильства.

    Закон чітко розмежовує два поняття: насильство за ознакою статі та домашнє насильство. Перше включає дії, спрямовані на дискримінацію через стать або стереотипи про ролі чоловіків та жінок у суспільстві, а друге – стосується насильства, яке відбувається в межах сім’ї або між близькими людьми.

    За вчинення насильства за ознакою статі закон передбачає штрафи від 1700 до 3400 грн, а також можливість громадських робіт до 40 годин або виправних робіт. За сексуальне домагання розміри штрафів становлять від 1360 до 2720 грн. Водночас за домашнє насильство порушникам можуть накладати штрафи від 340 до 680 грн, громадські роботи до 40 годин або адміністративний арешт.

    Новий закон посилює відповідальність за ухилення від виконання покарання, зокрема за невиконання громадських робіт. Тепер кожні 4 години невідпрацьованих робіт оцінюються в 85 грн (раніше було лише 17 грн). Крім того, порушників можуть направляти на корекційні програми, спрямовані на зміну поведінки та запобігання повторним правопорушенням.

    Строк адміністративного затримання осіб, які вчиняють домашнє насильство або порушують заборонні приписами, збільшено до 12 годин, що є значним кроком уперед у боротьбі з насильством.

    Ці зміни мають на меті не лише підвищення відповідальності за насильство, а й покращення системи захисту жертв, зокрема жінок та дітей, від насильницьких дій у суспільстві.

  • Рішення Суду ООН у Гаазі щодо позову України проти Росії

    Рішення Суду ООН у Гаазі щодо позову України проти Росії

    Міжнародний суд ООН у Гаазі виніс рішення у справі, в якій Україна звинуватила Росію у порушенні двох міжнародних конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

    Суд частково задовольнив позов України, відкинувши більшість звинувачень проти Росії. Зазначено, що цей позов не охоплює порушень Росії після початку повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року, а обмежується подіями на Донбасі та в Криму з 2014 року.

    До оголошення рішення в Україні це вже вважали “історичною” подією. Лана Зеркаль, колишня заступниця міністра закордонних справ, яка представляла Україну в суді Гааги, відзначила, що це рішення стане першою правовою відповіддю цивілізованого світу на “грандіозну зневагу” Росії до міжнародного права та самого Міжнародного суду ООН.

    Рішення Міжнародного суду ООН у Гаазі щодо позову України проти Росії включає відкид більшості обвинувачень. У розгляді справи про фінансування тероризму, суд визнав лише імовірність підтримки Росією терористичних груп фінансовими засобами, виключаючи використання зброї для вчинення терактів.

    Щодо терористичних обвинувачень проти представників “ДНР” та “ЛНР”, суд вирішив, що Росія не провела достатнього розслідування, порушивши конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму. Однак це єдиний пункт, в якому суд задовольнив обвинувачення України у цій справі.

    У відношенні ситуації в Криму суд визнав, що дії російських правоохоронних органів порушували права кримських татар. Але щодо обвинувачень у расовій дискримінації, суд висловив невпевненість у переслідуванні кримських татар та українців через їхнє етнічне походження, вважаючи, що це може мати політичну мотивацію.

    Суд відмовився визнати російське порушення прав українців та кримських татар національної приналежності. За порушення прав етнічних українців у Криму суд визнав винною Росію, але відмовився призначати компенсації для України.

    У січні 2017 року Міністерство закордонних справ України подало позов до Міжнародного суду ООН проти Росії, звинувативши її у порушенні двох міжнародних конвенцій.

    Перша конвенція, на яку посилається позов, стосується боротьби з фінансуванням тероризму. Росію звинуватили в наданні фінансової підтримки “незаконним збройним формуванням, що вчинили ряд актів тероризму на території України”. Міністерство закордонних справ наводить приклади, такі як збиття літака рейсу MH17 та обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська.

    Друга конвенція стосується ліквідації расової дискримінації. У позові зазначено, що це обвинувачення стосується “неросійських громад” в окупованому Криму, зокрема “етнічних українців і кримських татар”. Згідно із позовом, дії Росії, такі як проведення “референдуму” в Криму, заборона Меджлісу кримськотатарського народу та обмеження викладання українською та кримськотатарською мовами, порушують цю конвенцію.

    У своєму позові Київ просить суд вжити заходів, таких як відмова від підтримки збройних груп, кримінальне переслідування осіб, причетних до фінансування тероризму, і компенсація збитків, пов’язаних із катастрофою MH17 та іншими терористичними актами, які призвели до звинувачень проти Росії. У кримській частині позову вимагається повний захист етнічних груп в окупованому Криму та відновлення їхніх прав.

    Позиція Росії в контексті судового розгляду. На протязі деякого часу Кремль відкидав обвинувачення в порушенні прав людини на Криму та участі у війні на Донбасі, як підтримки бойовиків матеріально та зброєю, так і розташування своїх військ.

    Під час судового процесу представник Росії стверджував, що обстріли цивільних на Донбасі відбувалися з обох сторін лінії розмежування та не мали характеру тероризму.

    Однак пізніше Кремль оскаржив сам факт розгляду позову. У вересні 2018 року російська сторона заявила, що суд не має юрисдикції у цьому спорі.

    Представники Росії вказували, що Україна неправильно тлумачить поняття тероризму у своєму позові, а доказів причетності Росії до подій, описаних у позові, немає.

    Щодо частини позову, що стосується Криму, російські представники твердили, що основною метою України є не обговорення питань расової дискримінації в Криму, а оскарження самого статусу півострова.

    Незважаючи на спротив Росії, Міжнародний суд ООН підтвердив свою юрисдикцію щодо позову. Для України це визнання стало важливою перемогою.

    Важливість прийняття цього рішення. Позов, поданий Україною до Міжнародного суду ООН, визначається як історичний прецедент через його унікальність – вперше суд ООН займався обвинуваченнями окремої держави у підтримці тероризму.

    Україна, готуючи справу, вклала значні зусилля і докладність у підготовку. Представники країни зібрали та подали тисячі сторінок документів для суддів.

    За словами Лани Зеркаль, це рішення матиме визначальне значення для подальшого розвитку та застосування міжнародного права в області боротьби з фінансуванням тероризму та расовою дискримінацією.

    “Результат справи буде мати вплив на розвиток ситуації на Близькому Сході, де деякі країни, зокрема Іран і, можливо, Росія, звинувачуються у фінансуванні нападів хуситів та підтримці своїх проксі-груп”, – вказує Лана Зеркаль.

    Журналіст Сергій Сидоренко, що докладно стежив за розглядом справи, наголошує: “Україна визначила новий шлях у тлумаченні міжнародного права, що стало історичним прецедентом. Це рішення визначить майбутнє міжнародного регулювання у сфері боротьби з фінансуванням тероризму та расової дискримінації”.