Позначка: допомога Україні

  • Далеко не всі на Заході готові й надалі простягати руку допомоги Києву: “Власні склади спорожніють”

    Далеко не всі на Заході готові й надалі простягати руку допомоги Києву: “Власні склади спорожніють”

    Хоча українська армія потребує більшої кількості озброєнь і боєприпасів, проте їй не варто сильно розраховувати на збільшення допомоги Заходу, пише Rzeczpospolita.

    Він і так уже майже два роки спустошує свої запаси заради допомоги Києву, і зараз вони виснажені настільки, що на багатьох складах уже видно “дно бочки”.

    У Києві не приховують, що в теперішніх умовах боїв по всій лінії фронту українській армії вкрай бракує боєприпасів і всіх видів озброєння, зокрема ППО, ракет і літаків дальньої дії.

    Для того щоб і надалі мати можливість надавати військову підтримку Україні, західні країни будуть змушені й надалі спустошувати власні склади зброї, однак далеко не всі цього хочуть.

    “Заводи не справляються, ба більше, останнім часом у багатьох столицях країн альянсу можна почути про скорочення запасів збройових складів, за рахунок яких уже майже два роки здійснюється підтримка України”, – підкреслює видання.

    Про “дно бочки” боєприпасів і озброєнь, що видніється, говорив ще в жовтні під час Форуму безпеки у Варшаві голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер.

    “Ми почали передавати озброєння зі складів наполовину повних, якщо не менше, і зараз ці запаси закінчуються”, – попереджав він.

    Rzeczpospolita розповідає, що до 1 лютого Брюссель за запитом Німеччини має завершити аудит, який виявить, яку військову допомогу окремі країни ЄС надали Україні та якими ще можливостями вони володіють. Водночас у Києві вважають, що склади здебільшого країн НАТО досить заповнені і вони передали їй зі своїх запасів лише невелику частину озброєнь.

    Безумовно, на думку Києва, є й ті, хто істотно виснажив свої резерви, – наприклад Чехія. Вона віддала 60% своїх запасів Києву, Норвегія – 30%. Польща також лідирує серед країн-донорів, особливо в плані передачі танків. Для порівняння, США пожертвували лише 5% свого арсеналу.

  • Європа не взмозі допомагати озброєнням Україні

    Європа не взмозі допомагати озброєнням Україні

    Європа може не впоратися навіть з озброєнням себе, не кажучи вже про Україну. Так вважають у The Economist.

    Результат воєн на виснаження, як правило, визначається тим, у якої зі сторін кращий ОПК. Економіка Росії більша за українську майже в 14 разів, але сукупні ресурси союзників України набагато більші за російські. Здавалося, Україна має бути в змозі перемогти. Однак зараз, коли конфлікт вступає у свій третій рік, саме через оборонну індустрію шальки терезів поступово схиляються на користь РФ.

    Найкраще це помітно по артилерійських боєприпасах. Під час літнього контрнаступу ЗСУ на добу вистрілювали по 7 тисяч на добу – більше, ніж росіяни. Зараз же росіяни випускають по 10 тисяч снарядів на добу, тоді як українці – вп’ятеро менше.

    І Америка, і ЄС відчувають проблеми з наданням фінансової допомоги. У Києві побоюються, що міжпартійні конфлікти і вороже налаштований Дональд Трамп доведуть до того, що Україна стане повністю залежною від Європи. При цьому сукупні військові поставки країн ЄС уже перевершили американські, але картина неоднорідна. Якщо Німеччина надала підтримку на понад 17 млрд євро, то Франція – лише на півмільярда.

    Комісар з питань внутрішнього ринку ЄС Тьєррі Бретон виступає за створення фонду на 100 млрд для підвищення обороноздатності Європи. За його словами, це не тільки допоможе Україні, а й стане страховкою на випадок, якщо Трамп виведе США з НАТО. Щоправда, неясно, чи підтримує ще хто-небудь ідею Бретона в Євросоюзі.

    Так чи інакше, нинішні заходи не відповідають терміновості ситуації. Цього року Росія збільшила військові витрати на 68%, до 6,5% від свого ВВП. Її виробництво артилерійських боєприпасів оцінюється в 4,5 млн одиниць на рік, а далекобійних ракет – у 100 одиниць на місяць (удвічі більше, ніж на початку вторгнення).

    США і Європа розраховують до 2025 року наростити випуск 155-мм снарядів приблизно до 1,2 млн на рік. Але якщо в Штатах боєприпасами займається уряд, то в Європі – приватні фірми. Наприклад, у норвезько-фінській Nammo кажуть, що їхні замовлення зросли втричі порівняно з березнем 2022 року: збільшення виробничих потужностей настільки величезне, що компанії необхідна урядова підтримка. Але закони про конкуренцію в ЄС перешкоджають інвестиціям у промислову базу.

    Одним зі способів, як прискорити виробництво в Європі, може бути спрощення технічних вимог. Наприклад, якщо передбачається, що снаряди вже незабаром після сходження з конвеєра запускатимуться зі зношених артилерійських знарядь в Україні, то нема чого забезпечувати їм довгострокове зберігання.

    З далекобійними ракетами все дещо складніше: Європа передала до США більшу частину виробництва двигунів для боєприпасів до HIMARS та інших систем. Найбільший у Європі виробник MBDA повідомляє, що навіть якщо інвестиції буде вкладено зараз, то перші ракети, ймовірно, почнуть відвантажуватися тільки до 2026 року.

  • Поставка данських літаків F-16 в Україну затримається на кілька місяців

    Поставка данських літаків F-16 в Україну затримається на кілька місяців

    Поставка 6 винищувачів, яку спочатку планувалося здійснити до Нового року, тепер затримується на 6 місяців, повідомляє данська газета Berlingske.

    Передача Данією Україні військових винищувачів F-16 буде відкладена на півроку, повідомляє данська газета Berlingske з посиланням на Міністерство оборони країни.

    Київ давно стверджує, що йому потрібні винищувачі, щоб досягти значного військового прогресу проти Росії, яка розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Данія, Нідерланди, Норвегія та Бельгія оголосили про готовність надати Києву винищувачі F-16 американського виробництва.

    “Відбір (пілотів – ред.) триває, тренування ось-ось розпочнеться, і близько Нового року перша група літаків, сподіваюся, вилетить з Данії в Україну – близько шести. Сподіваюся, наступного року в Україну буде відправлено ще вісім літаків, а через рік – п’ять”, – заявив прем’єр-міністр Данії в серпні минулого року.

    Однак у жовтні міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен заявив, що перші літаки будуть відправлені до квітня 2024 року.

    Данія була однією з перших країн, яка пообіцяла поставити винищувачі американського виробництва Києву, і є одним з найбільших донорів у військову оборону України.

    Українські пілоти розпочнуть тренування на двох винищувачах F-16, подарованих Норвегією, в Данії, оголосив цього тижня норвезький уряд.

  • “Україна чекатиме роками”: головний редактор Defense Express про надання F-16 та перспективи

    “Україна чекатиме роками”: головний редактор Defense Express про надання F-16 та перспективи

    Головний редактор видання Defense Express, Олег Катков, розповів про тривалу програму надання літаків F-16 Україні, передбачаючи, що цей процес може зайняти кілька років.

    У ефірі телеканалу “Еспресо” Катков заявив, що Україна буде чекати роками на отримання F-16, оскільки літаки надходитимуть в країну поетапно в рамках довгострокової програми.

    “Ми будемо чекати роками на F-16, тому що літаки надходитимуть в Україну поступово. І це є реалізацією програми”, – зазначив головний редактор.

    Катков відзначив, що програма передбачає отримання Україною літаків F-16 від країн-донорів, які замінюють їх на F-35. Однак відзначив, що деякі з цих країн-донорів можуть почати передачу F-16 значно пізніше, а перші літаки можуть надійти не раніше 2025 року.

    “Постачання Україні F-16 – це не короткострокове завдання. Це одна з найбільших програм переозброєння України”, – підкреслив Катков.

    Важливо відзначити, що вже зараз Норвегія передає два F-16 для навчання українських пілотів в Данії, але основна програма отримання літаків може тривати ще кілька років.

    Інші експерти, такі як авіаційний експерт Костянтин Криволап, вважають, що перші F-16 можуть потрапити до України до кінця березня 2024 року, після завершення підготовки українських пілотів.

  • Залужний відвідував Чехію перед повномасштабною війною з Росією

    Залужний відвідував Чехію перед повномасштабною війною з Росією

    Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний відвідав Чехію неодноразово перед розгортанням повномасштабної війни з Росією, заявивши чеський урядовець Томаш Копечний, який раніше займався співпрацею з Україною у міністерстві оборони Чехії.

    Копечний розповів, що співпраця між Міноборони Чехії та Генштабом України стала активніше розвиватися у грудні 2021 року. Головнокомандувач ЗСУ Залужний відвідав Прагу у січні й лютому 2022 року. Ці візити передували вторгненню Росії, і їх метою була обговорення питань військової співпраці.

    У своєму зверненні до “Радіо Свобода,” Копечний також повідомив, що Чехія надала Україні першу реактивну систему залпового вогню (РСЗВ) вже на четвертий день вторгнення Росії – 27 лютого 2022 року. Зазначено, що вартість цієї системи оплатив уряд Чехії.

    “Те, що ми обговорювали, було переліком обладнання, яке можна було поставити безкоштовно, тому що воно перебувало у військових запасах чеської армії,” – пояснив Копечний. За його словами, ця ініціатива стала частиною утворення міжнародної структури для координації поставок озброєння Україні, відомої як формат “Рамштайн.”

  • Німецьке місто виступає проти розширення виробництва зброї для України

    Німецьке місто виступає проти розширення виробництва зброї для України

    Міська рада Тройсдорфа, німецького міста, взяла рішучу позицію, блокуючи плани великої збройової компанії Diehl Defence з розширення місцевого виробництва, частина продукції якої призначалася для постачання в Україну. За інформацією РБК-Україна, ця ситуація виникла через розбіжності між владою міста та збройовим гігантом.

    Мер Тройсдорфа, рідко відомий своєю участю в міжнародній політиці, став фігурантом публічної суперечки після висловлення міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, який зазначив великий тиск на країну з приводу проблем з боєприпасами в Європі.

    Diehl Defence, чий завод в Тройсдорфі виробляє ключові компоненти для ракет, зокрема ЗРК IRIS-T, які постачаються в Україну, потрапив під блокаду влади міста. Позиція компанії загрожує її майбутньому у регіоні.

    Цілеспрямовані спроби Diehl Defence придбати земельну ділянку в Тройсдорфі для розширення виробництва стали спробами місцевої влади взяти під контроль цей урбанізований простір для інших потреб. Різниця в поглядах виникла через вимоги до великих захисних зон, необхідних для безпечного виробництва боєприпасів та вибухових пристроїв.

    Багато членів міської ради, зокрема від “Зелених” та лівої партії Die Linke, відмовилися підтримати відчуження великої території в центрі міста для потреб компанії, вважаючи це небезпечним та безвідповідальним. Це викликало обурення серед захисників України, які вважають позицію мера безвідповідальною, зокрема в умовах війни на Україні.

    Нещодавно Німеччина обіцяла значну військову допомогу Україні та подвоїла фінансування на 2024 рік. Проте, блокада виробництва зброї в Тройсдорфі створює нові виклики та питання щодо надходження обіцяної допомоги.

  • В обхід позиції Віктора Орбана: ЄС розробляє “план Б”, щоб надати допомогу Україні

    В обхід позиції Віктора Орбана: ЄС розробляє “план Б”, щоб надати допомогу Україні

    Financial Times повідомило, що Європейський Союз працює над альтернативним “планом Б” для надання макрофінансової допомоги Україні, обхід Віктора Орбана, прем’єр-міністра Угорщини, який виступає проти виділення коштів. За цим планом, ЄС може виділити Україні 20 млрд євро без згоди Угорщини.

    Орбан виступає проти програми надання Україні 50 млрд євро, яка містить військову допомогу для ЗСУ. Він вимагає від України звітності за вже виділені кошти і використовує блокування програми як спосіб вирішення внутрішніх питань угорської судової системи. Попри вето Орбана, 10 млрд євро було розблоковано перед самітом ЄС 14 грудня.

    Згідно із заявою Financial Times, Євросоюз розглядає можливість взяття в борг 20 млрд євро на ринках капіталу під гарантії країн ЄС з високими кредитними рейтингами, таких як Німеччина і Нідерланди. Це не потребуватиме згоди всіх країн-членів ЄС, а лише схвалення їхніх парламентів. Євросоюз розраховує завершити цю процедуру до 1 березня 2024 року.

    У випадку, якщо цей “план Б” також зазнає невдачі, є ще “план В”, який включає в себе надання Україні дешевих короткострокових кредитів. Це вимагатиме схвалення більшості країн ЄС.

    Рішення щодо надання макрофінансової допомоги Україні також впливає на можливе виділення нового траншу від Міжнародного валютного фонду (МВФ) на суму близько 900 млн доларів.

  • Кулеба: впевнений, що ЄС виділить 50 мільярдів євро Україні, незалежно від  Угорщини

    Кулеба: впевнений, що ЄС виділить 50 мільярдів євро Україні, незалежно від Угорщини

    Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив впевненість у тому, що Європейський Союз, незважаючи на тимчасове блокування Угорщиною, ухвалить рішення про виділення 50 мільярдів євро Україні.

    Він наголосив, що рішення про позачерговий саміт не було викликане вето Угорщини, а лише бажанням інших 26 європейських країн надати Угорщині час для узгодження позиції.

    “Вони (ЄС) не хочуть мати ситуацію, коли постійно ухвалюються рішення “мінус один”, – сказав Кулеба.

    У випадку відсутності угоди протягом місяця, гроші все одно будуть виділені, а питання залишається, чи буде здійснено це рішення всіма 27 країнами ЄС чи без Угорщини.

    Раніше голова Європейської ради Шарль Мішель після завершення переговорів лідерів ЄС 14-15 грудня заявив, що прем’єр Угорщини Віктор Орбан не дозволив ухвалити бюджетне рішення ЄС, яке включало б середньострокову програму допомоги Україні на 50 млрд євро. У зв’язку з цим лідери домовилися про позачерговий саміт, присвячений цьому питанню, який відбудеться 1 лютого.